Президент росії владімір путін вперше визнав початок українського контрнаступу 9 червня. Тоді він наголосив на двох ключових і постійних наративах: що українські сили не досягнуть значних успіхів через добре підготовлену російську оборону і що українські війська зазнають великих втрат особового складу і західної військової техніки. Джерела близькі до Кремля заявили, що нещодавно путін дав завдання міністру оборони шойгу — зупинити ЗСУ до жовтня. Ймовірно, таке рішення прийняли на фоні успіхів ЗСУ на Запоріжжі та Бахмутському напрямку.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни

Президент рф занепокоївся успіхами ЗСУ

Путін і Кремль представляють російські оборонні операції як велику перемогу на полі бою. Своєю чергою, постійні російські контратаки дозволяють Кремлю стверджувати, що ці операції є перемогами на фоні загальної відсутності успіхів росіян на інших ділянках фронту. 

Ці зусилля, ймовірно, мають на меті підірвати підтримку і довіру до українських сил в Україні та на Заході. Можливо, путін наказав російському військовому командуванню утримувати всі початкові оборонні позиції, щоб створити ілюзію того, що українські контрнаступи не досягли жодного тактичного чи оперативного ефекту, попри значну підтримку Заходу. Однак ця інформаційна акція може мати успіх у довгостроковій перспективі лише в тому випадку, якщо російські війська зможуть фактично перешкодити українським силам прорватися і звільнити великі території.

Шойгу давали завдання – до жовтня зупинити контрнаступ ЗСУ


«Ми деокупуємо Бахмут. Я думаю, що ми деокупуємо ще два міста. Я не скажу, які саме міста, вибачте. І тому у нас є план. Дуже, дуже комплексний план» — Володимир Зеленськийhttps://t.co/ghpMA2xol8

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) September 22, 2023

Той факт, що росіяни не хочуть здавати позиції, але в результаті все одно втрачають їх — також може бути пов’язаний зі спробами російського військового командування та чиновників використати контрнаступ для досягнення політичних цілей.

Інсайдерське джерело в Кремлі стверджує, що путін нібито дав міністру оборони росії сергію шойгу термін в один місяць до початку жовтня 2023 року, щоб поліпшити ситуацію на фронті, зупинити українські контрнаступи і повернути російським військам ініціативу для початку наступальної операції проти більшого міста. 

Заява інсайдера,  може свідчити про те, що російське військове командування, можливо, віддає накази про безперервні контратаки в надії довести український контрнаступ до кульмінації, навіть якщо це буде коштувати великих втрат для російського військового потенціалу. 

Це вже не перша подібна операція російських сил, аналітики спостерігали випадки, коли російське МО, побоюючись неминучої втрати прихильності путіна, активізувало свої зусилля з очищення командирів. Наприклад, у лютому 2023 року Міністерство оборони росії розпочало невдалий і дорогий наступ на Вугледар, щоб підірвати внутрішній російський інформаційний ефект від успіхів групи Вагнера в Бахмуті та зберегти прихильність Путіна.

Що передувало?

В ході контрнаступу ЗСУ звільнили кілька населених пунктів, за які росіяни билися кілька місяців:

звільнена Андріївка;

звільнена Кліщіївка;

звільнене Сторожове.

Нещодавно, у російському МО почали звітувати про те, що українські військові можуть повернути Бахмут під свій контроль.

❤️❤️❤️З поміж старих фото та відео, які нам присилають мешканці Бахмуту, ми отримали архівне відео українського військового.

Бахмут, весна 2023. pic.twitter.com/b1WbDE7bKl

— Бахмут IN.UA (@Bakhmut_inua) September 21, 2023

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Сумщині відкрилась реєстрація на гуманітарну допомогу для ВПО. Отримати її можуть переселенці і переселенки, які зареєстровані в Конотопському районі області.

Про це повідомляє Конотопська міськрайонна організація Товариства Червоного Хреста України.

Як отримати гуманітарну допомогу від Червоного Хреста на Сумщині

У Сумській області відкрили реєстрацію на отримання допомоги від Червоного Хреста. Її можуть отримати переселенці і переселенки, які зареєстровані в місті Конотоп та інших населених пунктах Конотопського району.

Допомогу надаватимуть людям, які перемістились на Сумщину у 2024-2026 роках.

Реєстрація на допомогу проходить через онлайн-форму.

Читайте також:

• Допомога фронту і збереження ідентичності: чим займається ГО “Бахмут Український” узимку
• Як ВПО на Житомирщині можуть отримати допомогу на ремонт житла: умови
• У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадська організація “Бахмут Український” постійно поєднує волонтерську допомогу військовим із культурною роботою, аби зберегти українську ідентичність тимчасово окупованого Бахмута. Робота кипить у ГО й зимовий період.

Детальніше про те, чим займається ГО “Бахмут Український” — розповіли представники організації: керівник ГО “Бахмут Український” Віктор Зіпір та одна з засновниць організації Світлана Кравченко.

Допомога військовим: збори за запитами

Основний напрямок роботи “Бахмуту Українського” — підтримка підрозділів Сил оборони. За словами волонтера Віктора Зіпіра, команда працює виключно за адресними запитами від військових.

“Те, чим я займаюся і команда, з якою я працюю, — це збори коштів у запитах військових, пошук цих товарів, відправка цих товарів і інформаційна підтримка підрозділів”, — каже Віктор Зіпір.

У зимовий період найбільш затребуваними залишаються речі, які безпосередньо впливають на виживання бійців. Серед них — потужні павербанки та зарядні станції, які використовуються на віддалених позиціях.

“Ці великі павербанки на 30 000 міліампер — це розхідний матеріал. Вони відправляються на точки і, як правило, не повертаються. Там завдання одне — вижити“, — пояснює він.

Також військові регулярно звертаються із запитами на хімічні грілки для рук, ніг і тіла, дрони різних типів — від FPV до тепловізійних, а іноді й на будівельні матеріали.

“Вони змінюють дислокації та з нуля облаштовують укриття. Шурупи, пили, біт — це теж розхідник, який їм ніде взяти“, — зазначає Зіпір.

Волонтер також вказав, що бійцям на фронті часто потрібні машини.

“Це потреба, мабуть, по вартості №1. Вони у них — справжній розхідний матеріал, якого іноді вистачає лише на тиждень“, — каже Віктор Зіпір.

Він додає, що автівки на фронті потрібні, але це дуже дорого. Плюс, є певна проблема: волонтери не можуть закуповувати машини напряму в приватних осіб.

Як змінилися потреби фронту

Порівнюючи ситуацію з початком повномасштабної війни, волонтер каже: запити стали іншими.

“Три роки тому потрібно було все — від шкарпеток до бушлатів. Зараз одягом вони забезпечені, і таких запитів майже немає“, — говорить Віктор Зіпір.

Так само зменшилася потреба в їжі, перев’язувальних матеріалах і базових медикаментах. Натомість постійною залишається потреба в енергозабезпеченні та техніці.

“Екофлоу і павербанків багато не буває. Це потрібно всім і постійно“, — підсумовує волонтер.

Також часто виникає потреба в сезонних ліках, які допомагають під час гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) чи грипу.

Волонтерство в умовах виснаження

Серед головних викликів зимового періоду — фінансове та емоційне виснаження.

“Наша організація — це переважно бахмутяни, які втратили все. Якщо хтось працює — немає часу, якщо не працює — немає можливості допомагати фінансово“, — каже Віктор Зіпір.

За його словами, збори коштів проходять дедалі важче, не вистачає ресурсів навіть на оренду складу, а багато волонтерів перебувають у стані вигорання.

Культурний фронт та ствердження української ідентичності

Паралельно з волонтерством ГО “Бахмут Український” продовжує реалізовувати культурні ініціативи. В цій роботі беруть участь багато волонтерів, зокрема Світлана Кравченко.

“Ми не прив’язуємося до сезону — культурні проєкти реалізуються постійно“, — зазначає вона в коментарі редакції Бахмут IN.UA.

Лише за останній час громадська організація організувала декілька культурних подій в Дніпропетровській області. Зокрема, нині в місті Самар триває виставка “Про Бахмут мовою українських строїв”, створена у співпраці з творчою майстернею “Бахмутський оберіг”. Як зізнається Світлана Кравченко, через великий інтерес громади експозицію продовжили на січень.

“І на фоні цієї виставки багато відбувається екскурсій цікавих розповідей про Бахмут, презентації, майстер-класи. І це не дає забути про те, що таке місто є в українському просторі, не дивлячись на те, що воно тимчасово окуповане“, — каже одна із засновниць “Бахмуту Українського”.

Окреме місце в діяльності організації займає робота з історичною пам’яттю про українську ідентичність Бахмута. Одним із таких прикладів є картина бахмутського художника Сергія Садчикова “Підняття українського прапора над Бахмутом у 1917 році”. Картина була презентована в бахмутському краєзнавчому музеї восени 2021 року і втрачена в Бахмуті у 2022-му. 

“Ця картина відображає важливу подію, яка відбулася на сході у 1917 році. Вона фіксувала те, що Бахмут на рівні державних органів підтримав Українську Народну Республіку. Ця картина є маркером історії міста, яка показує ще інший бік, котрий зовсім невідомий, як би мовити, великій Україні“, — вказує Світлана Кравченко.

Вона додала, що сама доля в картини не менш бурхлива. Оригінал роботи був знищений у Бахмуті під час повномасштабного вторгнення. Сам же художник переїхав до Німеччини з однією валізою, де з ним зв’язалися активісти “Бахмута Українського”. Їм вдалося надихнути Сергія Садчикова на створення авторської копії вже за кордоном, яку згодом вдалося повернути в Україну і на День прапора у 2025 році вона була презентована в окремій залі музею Дмитра Яворницького в Дніпрі.

Вказана картина буде показана в лютому в стінах Музею спротиву Голодомору до річниці його заснування. ГО “Бахмут Український” також реалізує ще одну культурну ініціативу — виставку “МОВОЮ СЕРЦЯ: українська жінка в художній творчості та дослідженнях Людмили Огнєвої” з циклу “Світлана Кравченко представляє”. Ця виставка розповідає про жінок-політв’язнів часів срср мовою вишивок, зроблених ними в радянських таборах.

Вона є серією експозицій народних майстрів Донеччини, та майстрів з тимчасово окупованих територій України Їх проводять в Дніпровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. У стінах того ж музею в кінці лютого в рамках цього ж проєкту Світлани Кравченко планується відкриття ще однієї виставки, присвяченій народній творчості Донеччини.

Читайте також:

“Ми не планували їхати назавжди”: як змінилося життя поетеси з Бахмута Валерії Глущенко

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!