Популярне американське видання «The New York Times» 31 серпня опублікувало матеріал під назвою «Застарілий німецький танк шукає друге життя на передовій в Україні». У статті автори зібрали думки експертів про німецький танк «Leopard 1A5», який союзники передають нашій державі. Російська пропаганда за відсутності успіхів армії рф на фронті заявила, що Україна стала полігоном для утилізації західного «мотлоху» часів «Холодної війни».
Редакція «Бахмут. IN. UA» перевірила, чи дійсно заголовок та зміст статті американського видання відповідає твердженням російських пропагандистів.
Що кажуть пропагандисти?
Україна стала полігоном для утилізації західного мотлоху часів «Холодної війни». Зверніть увагу, це не ми пишемо, а американці з «The New York Times». Вони вже знають напевно!
Пропагандисти // Telegram-канал
Допис у ворожому Telegram-каналі виявився черговою маніпуляцією росіян. Нижче пояснюємо, чому.
Про що насправді йде мова у статті?
За словами представників Німеччини, «Leopard 1A5» часів «Холодної війни» може бути старим, але він все ще ефективний. Зараз країна навчає українських військових працювати зі зброєю. Жодного слова про «мотлох» чи «непотріб» у матеріалі «The New York Times» немає.
Танк має можливість нічного бачення, систему стабілізації озброєння та може їхати назад, чого не можна сказати про всі старі бойові танки, які зараз діють в Україні. Коли танк використовується в правильному контексті та на правильній місцевості, він може бути дуже ефективним у бою.
Андреас Марлоу // генерал, куратор німецької програми підготовки українських танкістів
Незважаючи на те, що «Leopard 1A5» відстає від сучасних танків, про які просив Київ, на багато поколінь, він має й інші переваги: його легше освоїти, обслуговувати та ремонтувати. Кількість також відіграє свою роль.
Зважаючи на повільне планування та недостатнє фінансування, у німецької армії дійсно не було іншого вибору, коли справа дійшла до пожертвування значної кількості танків. Танки «Leopard 1» справді непоганий варіант.
Крістіан Меллінг // військовий експерт Німецької ради з міжнародних відносин
Зазначимо, що пропагандисти систематично просувають думку про провалений український контрнаступ.
У коментарі редакції «Бахмут IN.UA» молодший аналітик «VoxCheck» Віктор Шолудько пояснював, що переважними каналами поширення російської дезінформації залишаються Telegram-канали.
Головна ціль пропагандистів — показати, що контрнаступ України провалися (забуксував та йде не за планом). У такий спосіб ворог добивається деморалізації населення і намагається підштовхнути нас до перемовин, оскільки Україна нібито зазнає неймовірні втрати, а Захід хоче припинити підтримку.
Для Західної аудиторії це нібито показує неспроможність та непрофесійність ЗСУ, а тому їх не потрібно підтримувати, оскільки вони й так програють. Також у такий спосіб росіяни намагаються показати, що тактика та навчання Заходу неефективні.
До слова, раніше пропагандисти з рф перекрутили слова речника Пентагону, бригадного генерала Сполучених Штатів Америки Патріка Райдера і заявили, що ЗСУ «затиснуті» росіянами між мінними полями.
Фото: з відкритих джерел
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з підвищення медіаграмотності “Бахмут IN.UA” покаже на прикладах, як виглядають такі “двійники” та на що варто звертати увагу, здійснюючи покупки в Інтернеті.
Як виглядають сайти-підробки
Частіше за все шахраї роблять підробки на сайти, які відомі практично кожному українцю: банків, магазинів, соцмережах тощо. Такі сайти ще називають фішинговими: вони виглядають як справжні, але створені, щоб обманом отримати ваші особисті дані. Наприклад, паролі, номери кредитних карток або іншу конфіденційну інформацію. На фішинговому сайті ви вводите дані своєї картки, думаючи, що оплачуєте товар, але насправді передаєте цю інформацію шахраям. Заволодівши вашими даними, вони можуть використовувати картку як заманеться.
У вересні 2022 року пресслужба “ПриватБанку” заявила про допельгенгер, створений на основі сайту благодійної програми банку та “Приват24” — “Допомагати Просто”. Аферисти зробили дуже схожий сайт: та ж айдентика, ті ж кольори, банери й так далі. Якщо бути неуважним та не звернути увагу на так важливу річ як адреса сайту, можна потрапити на гачок.
Оригінальна адреса “Допомагати Просто” виглядає просто та лаконічно: dobro.privatbank.ua. У той час як шахрайський сайт знаходиться за посиланням blago-privat24.pce6.site.
Раніше ми розповідали про сайт, який прикривається іменем Товариства Червоного Хреста України, нібито пропонуючи українцям отримати 6,5 тисяч гривень. Він не схожий на оригінальний сайт ТЧХУ, але використовує знайому багатьом назву — це також шахрайство.
Як обманюють на OLX?
Полюбляють нечесні люди й знамениту платформу з продажу товарів OLX. Одна з найрозповсюдженіших схем — це фейкове посилання нібито на підтвердження угоди та отримання грошей від “покупця”.
Щоб зрозуміти, чи ви знаходитеся на сайті-підробці, зверніть увагу на такі ознаки:
помилки в назві: наприклад, замість privatbank.ua може бути pryvatbank.com або privatbnk.ua;
додаткові слова: офіційний сайт має просту адресу, наприклад, google.com, а підробка може виглядати так: google-login-help.com.
справжні сайти часто мають домени типу .com, .ua, або .org;
фішингові сайти можуть мати незвичні закінчення, наприклад: .xyz, .top, .click;
відсутність HTTPS: якщо адреса починається з http://, а не https://, це сигнал, що сайт може бути небезпечним;
неправдоподібна адреса: якщо адреса надто довга або дивна, наприклад: secure-login-paypal-services-confirm.com, це підозріло;
немає зв’язку з назвою бренду: якщо сайт банку, магазина або іншого сервісу не має їхньої назви в адресі (або назва перекручена), не вводьте жодних даних!
“Чорна п’ятниця”: шахрайські схеми
Діяльність зловмисників охоплює не лише США та Європу, але може зачепити й українців. Тому обов’язково попередьте знайомих за кордоном про можливі ризики. Серед брендів, які копіюють шахраї, фігурують The North Face, Wayfair, L.L.Bean, IKEA та інші. Як розпізнати підробку?
підозрілі адреси: у доменах часто зустрічаються слова на зразок “Чорна п’ятниця” або зайві фрази, наприклад, northfaceblackfriday.shop;
незвичний домен: шахрайські сайти часто використовують домени типу .shop або .top, тоді як офіційні сайти зазвичай мають домен .com;
фейкові позначки надійності: на таких сайтах іноді є зелена мітка «Надійний магазин», яка лише вводить в оману, присипляючи вашу пильність.
Як працюють шахраї? Вони використовують підроблені версії популярних платіжних платформ, таких як Stripe. Як тільки ви вводите дані своєї картки, уся інформація одразу передається зловмисникам.
Будьте уважні! Перед здійсненням покупок ретельно перевіряйте адреси сайтів і не вводьте конфіденційні дані на підозрілих ресурсах.
Що робити, якщо натрапили на сайт-двійник?
якщо сумніваєтеся, знайдіть офіційний сайт через пошукову систему, а не через посилання, з якого потрапили на підозрілу сторінку;
перевірте URL ще раз перед тим, як вводити свої дані;
якщо щось здається підозрілим, краще не продовжувати дії.
Окрім цього, ніколи не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень, використовуйте двофакторну автентифікацію та антивірусні програми.
Якщо ви натрапили на сайт-підробку, повідомте про нього пошуковій системі Google за посиланням. Так ви допоможете іншим користувачам не стати жертвами фішингу.
Якщо ви отримали посилання на фішинговий сайт через e-mail-розсилку, також існує спосіб захистити інших від отримання такого “листа щастя”. До прикладу, у Gmail, є опція скарги на фішинговий лист.
Але сайти-допельгенгери використовують не тільки шахраї. Їх активно використовує й російська пропаганда задля внесення деструктиву в інформаційний простір України та навіть світу. Про це “Бахмут IN.UA” розповість пізніше.
Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, якість українських біологічних матеріалів начебто вища, ніж з Афганістану та Іраку.
Однак, це фейк. Army Timesне публікувало жодного матеріалу із такою заявою.
Army Times: фейк від рф
Army Times — це американське онлайн-видання, що висвітлює актуальні новини та важливі питання для військової спільноти країни. Видання охоплює теми фінансів, медичної допомоги, діяльності гвардії та резерву, освіти та інші сфери. ArmyTimes також публікує ексклюзивні відеоматеріали та фотографії, а його соціальні мережі обслуговують військовослужбовців, їхні родини та ветеранів.
Уперше фейк опублікували 21 жовтня Telegram-каналом «запрещённая украина». Наратив нібито авторства Army Times м поширюють виключно прокремлівські Telegram-канали та акаунти у соцмережах Х (ред. — колишній Twitter). На офіційному сайті медіа, сторінці у X, Facebook не публікували такого відео. Як й інших матеріалів, щоб містив текст з сюжету.
Всі дописи до 21 жовтня, у яких згадувалось слово “органи” (англ. organs) жодним чином не стосувались України. А за ключовим словом “Ukraine” існують статті переважно про військову допомогу Америки, заяви Пентагону щодо України та інші теми, що пов’язані з війною. Жодної згадки на тему трансплантації та пересадки органів в контексті України не було.
Скриншот з операційної палати, що міститься у дописі пропагандистів, взято із відеосюжету телеканалу 2+2 про рекордну кількість трансплантацій за ніч українськими хірургами — шість пересадок органів. За інформацією у відео, оперували майже одночасно в чотирьох клініках Запоріжжя та Києва. Серед них уперше в столичній лікарні “Феофанія”. Там пацієнтові пересадили печінку. А в столичному Інституті серця 52-річному чоловікові одночасно пересадили два органи: серце і нирку. У відеосюжеті немає жодного слова про постачання біологічних матеріалів українців до США.
Трансплантація органів та російська пропаганда
Пропагандисти вже неодноразово звинувачують Україну у нібито продажі органів. Раніше ми вже спростовували подібний фейк про трансплантацію біологічних матеріалів українських військових за кордон. Фейк про «чорних трансплантологів» набув значного поширення в Україні саме в той період, коли проводили реформу системи трансплантації. Цей фейк був частиною ширшої кампанії, спрямованої на дискредитацію змін у сфері охорони здоров’я. Російська пропаганда активно підтримувала та розкручувала такі наративи, оскільки медичні реформи порушували інтереси проросійських сил, пов’язаних із корупційними схемами у медичному секторі. Вигідно було створити атмосферу недовіри та страху, підсилюючи стереотипи й маніпулюючи суспільною думкою. Окрім цього, пропаганда намагалася посіяти недовіру до української системи охорони здоров’я загалом, зображаючи її як «розсадник» для чорного ринку органів. Це типова маніпуляція, яка намагається зіграти на емоціях та посіяти страх.
Щоб не потрапити в пастку таких фейків, важливо не тільки перевіряти джерела інформації, а й розвивати критичне мислення, адже пропаганда розраховує на те, що люди повірять без роздумів. Ставити питання і розбиратися в темі глибше — це найкращий спосіб захиститися від брехні та маніпуляцій.
Допельгенгер — це літературний прийом, який у перекладі з німецької означає “двійник”. Шахраї створюють сайти-допельгенгери, аби виманити у довірливих людей кошти. В межах проєкту з […]
Пропагандисти поширюють інформацію, що американське мілітарне медіа Army Times нібито хвалить Україну за те, що вона, мовляв, стала постачальником органів та біоресурсів. За їхніми твердженнями, […]
Новинні Telegram канали, засоби масової інформації та блогери, виробляючи тонни контенту, щоденно борються за увагу аудиторії. Не всі з них роблять це екологічно, вдаючись до […]
Графічний контент — невіддільна частина Інтернету. Фотографіями та картинками ілюструють новини, а іноді й самі знімки стають інформаційним приводом. Але не всі фотознімки є справжніми, […]
Соціальні мережі заполонили картинки, які “малює” AI — Artificial Intelligence, що перекладається як штучний інтелект. У деяких випадках ці зображення створюються спеціально для того, аби […]