Покровськ, бойові дії тут загострилися за останні місяці. Генштаб щодня звітує про відбиті атаки на Покровському напрямку, у середньому Сили Оборони дають відсіч 30-50 штурмам на добу, буває й більше.

Про ситуацію у Покровськ читайте в матеріалі.

Карта бойових дій Україні онлайн: як виглядає Покровськ

Мапа бойових дій, Донецька область майже щодня має нові позначки просування росіян. З окупованих сіл росіяни тиснуть на міста Покровськ та Мирноград.

За даними Інституту вивчення війни, російські війська ведуть дві тактичні операції із захоплення Покровська. Першу вздовж лінії Новогродівка-Гродівка на схід від Покровська, щоб захопити Мирноград і просунутися до околиць Покровська. Друга операція йде вздовж лінії Селидове-Українськ-Гірник, це на південний схід від Покровська. Так росіяни хочуть розширити свої угрупування та усунути вразливі місця для контратак з боку українських військ.

Російське військове командування, ймовірно, розглядає обидві ці тактичні операції як бажані передумови для початку інтенсивного наступу на самий Покровськ. Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський заявив 29 серпня, що найбільш інтенсивні бої на Покровському напрямку тривають на східних околицях Гродівки, біля Красного Яру, в межах Новогродівки, на схід від Селидового біля Михайлівки.

Протягом останніх днів фіксували російські успіхи в цих районах. Карта бойових дій 2024 сьогодні стрімко міняється, росіяни й справді мають просування. Окупанти просунулися до південно-східних околиць Мирнограда і розпочали бої зі стрілецької зброї з українськими військами в місті, вони діють як диверсійно-розвідувальні групи.

Днями раніше росіяни стверджували, що російські війська просунулися на більшій частині східного Селидового і досягли центру міста. Наразі підтверджень цьому немає.

Мирноград, карта бойових дій

Росіяни намагаються зберегти темпи просування вздовж лінії Новогродівка-Гродівка, щоб швидко захопити Мирноград і вийти до околиць Покровська. Окупанти хочуть обійти українські оборонні позиції на північний захід і захід від Гродівки.

Нещодавно російські війська оточили українські позиції на південний схід від Покровська вздовж Карлівського водосховища і змусили їх відступити з обмежених позицій в цьому районі. Армія рф сподівається досягти подібного ефекту, намагаючись оточити українські позиції між Мирноградом і Гродівкою, хоча залишається незрозумілим, чи зможуть російські війська підтримувати відносно швидкі темпи просування через порівняно велике місто Мирноград і його околиці.

Тому росіяни можуть спробувати вести бойові дії безпосередньо через українські оборонні позиції вздовж лінії Новогродівка-Гродівка, попри вищі витрати, щоб зберегти темпи просування і спробувати швидше захопити Мирноград, а після вийти на Покровськ.

Селидове сьогодні

Повідомлення про просування російських військ до Селидового, а також у напрямку Українська і Гірника, ймовірно, мають на меті ліквідувати відносно великий український виступ на південному краю ширшого російського виступу в напрямку Покровська.

Українські позиції на схід від лінії Селидове-Українськ-Гірник дають українським військам можливість загрожувати російським тилам у напрямку Покровська. Через це командування рф, занепокоєне тим, що контратаки ЗСУ і вогонь можуть зірвати російські штурми.

Російський виступ має приблизно 21 кілометр в ширину від українського виступу на схід від лінії Селидове-Українськ-Гірник до українських позицій на північ від Авдіївки вздовж автошляху (Авдіївка-Костянтинівка).

Російські позиції вздовж траси Е-50 (Донецьк-Покровськ) на південний захід від Авдіївки знаходяться приблизно за 13 кілометрів від Авдіївки. А поточна лінія російського наступу вздовж лінії Новогродівка-Гродівка знаходиться за 30 кілометрів від Авдіївки.

Контратаки від основи виступу в напрямку Авдіївки можуть загрожувати оточенням російського угруповання, тому російське військове командування хоче запобігти такій можливості, ліквідувавши український виступ на південному фланзі Покровського напрямку.

Читайте також:

• Російський наступ на Донеччині: як виглядає карта бойових дій у серпні 2024
• “Поселок” у Бахмуті: з’явилися кадри з міста
• Битва за Часів Яр:хронологія основних подій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.

Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.

Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹

Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:

• самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
• дезертирство (ст. 408 КК України).

У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.

В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.

Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.

Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.

Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.

Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.

Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії

Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.

За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.

Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.

У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.

Що буде, якщо людина не піде служити

Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.

Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.

Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.

У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.

Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.

Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка

Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.

Зокрема:

• щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
• щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.

Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.

З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.

Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.

Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.

Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.

До теми:

Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ — це одне з найбільших міст Донецької області, яке існує навіть в умовах постійного наближення фронту. В ньому працюють екстрені служби, комунальники, лікарі та волонтери.

Редакція Бахмут IN.UA публікує фотографії з міста, які зробила журналістка Марія Лященко.

Як виглядав Краматорськ: добірка фотографій

Краматорськ залишається одним із ключових міст Донецької області. На відміну від повністю знищених міст та сел регіону, тут продовжують працювати всі служби, а сам міський простір адаптувався до воєнних реалій.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує ознайомитися з фотографіями з міста, які демонструють повсякденну реальність сьогоднішнього Краматорська. Добірка складається з фото, які зробила наша журналістка Марія Лященко в березні 2025 року.

Читайте також:

Зима у довоєнному Бахмуті: як виглядало місто

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!