Битва за Часів Яр: хронологія основних подій

Семаковська Тетяна 18:00, 24 Липня 2024
Часів Яр та танк ЗСУ / ілюстрація Бахмут IN.UA

Часів Яр — місто, де зараз росіяни ведуть потужні наступальні дії. Саме від цього населеного пункту, де до війни проживали близько 14 тисяч осіб, залежить й подальше просування росіян до Костянтинівки, Краматорська та Слов’янська.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, чому це місто важливе для України та як проходить його оборона з самого початку й до сьогодні.

Битва за Часів Яр

Рік тому, коли битва за Бахмут, була у самому розпалі, саме Часів Яр був найголовнішим логістичним центром української армії на цьому напрямку. Через нього  проходила й відома “дорога життя”, завдяки якій вдавалося евакуювати поранених з майже оточеного міста. 

Цілі росіян змінилися після окупації Бахмута. Тоді вони вирішили йти далі, щоб захопити військову агломерацію Слов’янськ-Краматорськ та вийти на адміністративні кордони Донецької області. Проте, на їх шляху постав Часів Яр — оборонний пункт. Місто розташоване на висотах, а на схід від нього розмістився канал.

Просування росіян у Часів Ярі

Битва за Часів Яр розпочалася у квітні 2024 року, коли до міста почали наближатися росіяни та їх важка техніка. Перші спроби виявилися марними та супроводжувалися величезними втратами техніки та живої сили ворога. 

Розуміючи важливість Часового Яру для подальшого наступу, військове командування ворога залучило до наступу елітні підрозділи, зокрема, 98-му повітряно-десантну дивізію та 11-ту десантно-штурмову бригаду. Такі кроки теж не мали успіхів.

Прифронтовий Часів Яр / фото 93-тя ОМБр 

Вже в травні російські війська форсували канал Сіверський Донець-Донбас на півдні від Часового Яру та дійшли до межі міста. Представники армії окупантів у цей період почали поширювати повідомлення, що нібито їх війська вже зайшли безпосередньо у місто Часів Яр. Втім, подібні заяви не відповідали дійсності. 

Спроби штурмувати місто продовжуються й сьогодні. Найзапекліші бої точаться в районі каналу Сіверський Донець-Донбас та в самому Часів Ярі, а саме в мікрорайоні “Канал”. Відомо, що росіяни використовують не тільки піхоту та артилерію, але й заборонені Женевською конвенцією види озброєння. В першу чергу, це стосується самохідних вогнеметних систем ТОС-1А “Солнцепьок”, яку самі росіяни називають “найпотужнішою неядерною зброєю”.

Часів Яр вже порівнюють з Бахмутом. Сам же начальник МВА Часів Яру Сергій Чаус прокоментував редакції Бахмут IN.UA цей факт наступним чином:

Ситуація аналогічна, просто для нас це триває трохи більше. Місто менше, але руйнувань більше, той самий Канал він фактично знищений. Там немає не те що більш менш цілого, а залишаються лише залишки будинків.

Гуманітарна ситуація в Часів Ярі

Часів Яр / фото 24 ОМБр

В місті, попри постійні обстріли та спроби штурму, все ще залишаються люди. За словами місцевого волонтера Євгена Ткачева, місцеві змушені жити в підвалах, а пересуватися містом можна лише рано-вранці або за несприятливих погодних умов. Це пов’язано з використанням росіянами FPV-дронів для атак.

Місто зруйноване. Волонтер описує його так:

Мародерам вже нічого красти”, – за словами волонтера, масштаби руйнувань у Часів Ярі є настільки великими, що мародерам уже просто немає чого красти – все пограбовано чи знищено обстрілами.

В місті активно проводилась евакуація, яка зараз серйозно сповільнилася через дії росіян. Волонтери та рятувальники змушені діяти з максимальною обережністю, ризикуючи життям при пересуванні містом. 

Ті люди, які евакуювалися, знайшли прихисток в різних регіонах України. Зокрема, відомо, що більшість евакуйованих мешканців Часового Яру знайшли прихисток у Києві та Київській області, а також у Дніпрі та Дніпропетровській області. Ці регіони продовжують надавати тимчасове житло та необхідну допомогу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фото — зброя в інформаційній війні. Як фотознімки можуть змінити сприйняття інформації

Маргарита Огнева Огнева Маргарита 12:03, 21 Липня 2024
Колаж Бахмут IN.UA

Коли інфопривід публікують із фотографією, автоматично у читача до нього стає більше довіри. Адже це ж наче не просто надруковані слова, а з підтвердженням! Але фотознімками також можна маніпулювати та створювати необхідний “настрій”. Докладніше про це — у матеріалі “Бахмут IN.UA” в рамках роз’яснювального проєкту.

Що таке інформаційна війна

Головна задача інформаційної війни — вплинути на свідомість кожної окремої людини та думку громадськості ворога взагалі. російська федерація виділяє на це шалені ресурси, аби досягнути своєї мети: посіяти розбрат між українцями всередині країни, між українцями та державами-партнерками тощо. Для цього створюються тисячі акаунтів у соцмережах, які публікують фейки, недостовірну інформацію, правдиву інформацію, але прикрашену і так далі. Далі це мережею розносять так звані корисні ідіоти, про яких редакція “Бахмут IN.UA” писала раніше.

Фото не такі, як про них розповідають

Один зі способів ведення інформаційної війни — пости у соцмережах. Це швидкий та ефективний спосіб рознести меседж, і з великою ймовірністю більшість користувачів не перевірятимуть достовірність цієї інформації.

До прикладу, у 2015 році в Фейсбуці користувач боріс павличенко поширив знімок нібито дитини у Донецьку, яка шукає свою загиблу матір серед розвалин будинку, в який влучили ЗСУ. Аналогічний допис з’явився й в Однокласніках. За 9 років цей пост поширило майже 10 тисяч людей у Facebook, а у російській соцмережі — майже 7. У словацькому сегменті Фейсбуку його репостнули 3 тисячі людей. Не оминули це фото й російські ЗМІ: журналісти російського РЕН ТВ розповіли щемку історію хлопчика, але “забули” розповісти, що фото — постановочне. Що ж насправді із цим знімком?

Насправді цей знімок – кадр із відеокліпу «Ангел. Пісня про дітей Донбасу» (51-ша секунда), у зйомках якого брала участь ця дитина. У кліпі показано зруйнований населений пункт Нікишине (Горлівський район, Донецька область), в якому хлопчик та дівчинка шукають допомоги. Діти — брат та сестра, які на момент зйомки кліпу жили у бомбосховищах разом зі своїми батьками. Про це написав автор кліпу ден леві.

Скриншот / Ден Леві

У червні 2022 року у Facebook користувач андрій троіцкій опублікував фото нібито українського військовополоненого у Донецьку, тіло якого вкрито татуюваннями з фашистською символікою. Але, скористувавшись зворотнім пошуком у Google, дізнаємося, що це фото було зроблене у 2005 році в Білорусі під час медичного огляду в’язня 15 колонії міста Могильов.

Скриншот / андрєй троіцкій

У тому ж 2022 році на різних сайтах користувачі публікували допис з однаковим текстом “Олександра Зеленська, дочка Зеленського, ненавидить батька, називає нацистом та вбивцею українського народу. Сама вона втекла до Польщі та розкриває всю правду про батька”. Як доказ, публікують знімок із дівчиною, що плаче. 2 хвилини у Гуглі, і за допомогою зворотнього пошуку ми дізнаємося, що фото — насправді скриншот із відео 2017 року, в якому дівчина плаче, бо її хлопець не купив їй IPhone. Ще кілька секунд у Гуглі та, завдяки запиту “донька Володимира Зеленського”, дізнаємося як виглядає справжня донька президента України.

Скриншот / Х

Українці також розповсюджують дезінформативні фото. До прикладу, ексзаступник міністра МВС України Антон Геращенко у квітні 2022 року опублікував фото, начебто зроблене у Київській області після деокупації. Нібито росіяни залишили на стіні напис “А хто дозволив вам красиво жити?” Першоджерело цього знімку — користувач соцмережі Фейсбук, який видалив свій допис. Насправді ж, знімок був вперше з’явився у мережі ще у 2016 році на російськомовному форумі. Геолокація будівлі невідома.

Це все — лише кілька прикладів, але вони наочно показують, що знімок, вирваний з контексту, може також стати зброєю в інформаційній війні.

Як перевірити фотографію

Перш за все, для перевірки варто здійснити зворотній пошук зображення. І так, для цього варто використовувати не лише Google, а й Bing, Yandex. Останній краще індексує знімки, які були опубліковані саме в російському сегменті інтернету. 

Також можна скористатися інструментом TinEye, який створений як раз для цих цілей. 

Завдяки цим двом способам зазвичай можна виявити першоджерело зображення. Ключовим аспектом є оцінка достовірності ресурсів: варто звертати увагу на фотобанки, інформаційні портали з вказаним авторством знімків, а також на початкові дописи в соціальних мережах.

У випадках, коли пошук за зображенням не дає результатів, важливо правильно сформулювати ефективний пошуковий запит у Google, Bing чи Yandex. Якщо ви припускаєте, що про це фото могли раніше написати зарубіжні верифікатори, рекомендуємо включити до запиту фразу “fact check”, бажано англійською мовою.

Окрім цього, самі соціальні мережі за допомогою ЩІ вже почали маркувати фото. До прикладу знімок із засудженим, опублікований андрієм троіцкім, Facebook позначив як той, що може ввести в оману:

Скриншот / андрій троіцкій

До речі, підробити скриншот також вкрай легко. Як це роблять — розповіли аналітики VoxCheck. Чи можна перевірити справжність скриншоту? Можна: знайти першоджерело. Але, звісно, допис, з якого був зроблений скриншот, можуть видалити. Що робити? У деяких випадках може допомогти Wayback Machine, також відомий як вебархів сайтів. За допомогою інтернет-архіву можна дізнатися, як виглядав сайт раніше: місяць або кілька років тому.

І зазирніть у публікацію “Бахмут IN.UA” про те, як відрізнити фейкове фото від справжнього. Там наші журналісти опублікували корисну добірку інструментів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маніпуляція: Міноборони України передає армії списані боєприпаси

Лідія Гук Гук Лідія 14:00, 20 Липня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Російські медіа та Telegram-канали поширюють інформацію, що Міністерство оборони України вирішило передати на потреби армії списані ще у 2014 році боєприпаси.

Утім, це — маніпуляція, оскільки не було зазначено, що боєприпаси пройшли ретельну перевірку. А причиною їх списання є надлишок. У результаті дописи пропагандистів створюють враження, що ЗСУ отримали нібито дефектні боєприпаси.

Повернення списаних боєприпасів ЗСУ

16 липня на офіційному сайті Міністерства оборони України повідомили про рішення повернути Збройним силам України значну кількість боєприпасів різних калібрів. Ці боєприпаси у 2014 році були передані підприємствам для утилізації як надлишкові ще до початку російської агресії. Однак нині знову стали необхідними через наростаючу потребу у військових ресурсах. 

Цього ж дня низка пропагандистських Telegram-каналів, акаунт у Х (ред. — колишній Twitter) та російських медіа поширили новину, однак не в повному обсязі. Приміром Telegram-канали “Украина.ру”, “дядя слава” та користувачка Alisa Vasilisa у Х лише написали: “Міноборони України вирішило передати на потреби армії списані ще до 2014 року боєприпаси, – пресслужба відомства. Оснащення за стандартами НАТО!”. У той час, медіа рф додали більше інформації про новину, без вимірювального сенсу, як це зробили пропагандистські канали у соцмережах. 

Маніпуляційні дописи Telegram-каналів / скриншоти

У своїх новинах деякі російські ЗМІ не зазначили, що перед передачею армії боєприпаси були ретельно перевірені на придатність. Крім цього, Telegram-канали та інші сторінки в соцмережах також не вказали, що причиною утилізації став надлишок, як про це зазначається в повідомленні на сайті Міноборони:

“Завдяки зусиллям фахівців Управління відчуження та утилізації надлишкового військового майна повернуті боєприпаси, після ретельної перевірки якості, вже застосовуються на полі бою проти російських окупантів.”

Зокрема, йдеться про:

  • артилерійські постріли;
  • боєприпаси до стрілецької зброї;
  • комплектуючі елементи;
  • підривники тощо.

Російські медіа та пропагандистські канали часто подають новини неповно або з маніпулятивними акцентами для створення негативного образу України та збройних сил. У цьому випадку навмисно оминули факт про ретельну перевірку боєприпасів та причину їх списання. Це робиться для того, аби створити враження про нібито недолуге управління ресурсами в Україні, яке ставить під загрозу життя військових та відчуття безсилля. Адже новина про те, що Україна начебто повертає у використання списані боєприпаси може наводити на думку, що країна більше не має ресурсів для захисту, крім тих, які раніше були списані як непридатні до користування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дональд Трамп переміг на виборах США: реакція соцмереж

На виборах президента США, які пройшли 5 листопада 2024 року, переміг республіканець Дональд Трамп. Ця персона відома власною неоднозначністю, особливо в плані різноманітних заяв. Редакція […]

18:00, 06.11.2024 Скопіч Дмитро
Евакуйовані діти

У сімох населених пунктах Донеччини оголосили примусову евакуацію дітей: список

У Донецькій області триває евакуація. В населених пунктах, де спостерігається найбільш важка ситуація, оголошено примусову евакуацію дітей. Цього тижня в перелік громад, де діє примусова […]

покровська

Куди релокували ЦПМСД з Покровська: адреси і послуги

Центр первинної медико-санітарної допомоги з Покровська переїхав у безпечніші регіони України. Покровські медики “первинки” тепер надають допомогу в Дніпропетровській і Львівській областях. Про це повідомляє […]

Гроші у руках

Ще 4 категорії українців отримають грошову допомогу: серед них мешканці прифронтових територій

Українці зможуть отримати додаткову грошову допомогу на зиму у межах нової програми від Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП ООН). Окрім тих, хто вже отримував допомогу […]

У Селидове заїхали російські воєнкори: для пропаганди використали місцеве населення

На російських пропагандистських пабліках публікують сюжет російських воєнкорів з міста Селидове. Росіяни показали кадри з окупованого міста та використали для пропаганди місцевих жителів. Редакція публікує […]