ЗСУ продовжили штурми під Бахмутом 5 листопада, але не досягли жодних підтверджених успіхів. Наші сили просуваються на південь від Бахмута.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

Бахмут. Ситуація

Російські джерела підтвердили, що українські війська нещодавно досягли успіхів на схід від залізничної лінії біля Андріївки. Бої також тривають біля Кліщіївки. Окупанти продовжили обмежені штурми під Бахмутом 5 листопада і нещодавно досягли підтверджених успіхів на південний захід.

Геолокаційні кадри, опубліковані 4 листопада, вказують на те, що росіяни досягли незначних успіхів на захід від ділянки залізничної лінії поблизу Кліщіївки.

Український Генштаб передає, що на Бахмутському напрямку окупанти намагалися відновити втрачене положення в районах Кліщіївки та Андріївки, тут наші захисники відбили 5 атак противника.

Також ворог наступав поблизу Богданівки, Хромового та Південного Донецької області, де українські воїни відбили ще 5 атак противника. ЗСУ продовжує штурмові дії південніше Бахмута, захисники завдають ворогу втрат у живій силі та техніці, закріплюються на досягнутих рубежах.

Читайте також:

• Скільки росіян померли у битві за Бахмут
• Росіяни визнали нову локацію поблизу Бахмута, де просунулися ЗСУ
• Про загальну ситуацію на Бахмутському напрямку читайте в хроніці подій «Битва за Бахмут»

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська продовжують щоденні спроби просунутися до Добропілля на Донеччині, використовуючи переважно невеликі піхотні групи. Захоплення міста є стратегічною метою РФ, адже контроль над його забудовою може допомогти окупантам посилити атаки безпілотниками по логістичних маршрутах Сил оборони.

Про це повідомив підполковник Михайло Бутко з 20-ї бригади НГУ “Любарт” в ефірі марафону “Єдині новини”.

Росіяни намагаються захопити Добропілля

Російська армія продовжує щодня намагатися просунутися до Добропілля на Донеччині. Основну тактику окупантів становлять дії невеликих піхотних груп.

За словами військового бригади “Любарт”, захоплення Добропілля є однією зі стратегічних цілей російського командування. Контроль над містом дав би окупантам можливість використовувати багатоповерхову забудову для розміщення операторів дронів. Це, своєю чергою, могло б посилити загрозу для логістики українських військ.

Михайло Бутко також пояснив, що важливість Добропілля зумовлена його розташуванням. Після Добропільської агломерації, до якої належать, зокрема, Ганнівка та Святогорівка, на цьому напрямку немає інших великих населених пунктів.

Як російські війська намагаються просуватися в Добропілля

Російські військові часто діють невеликими групами. Вони намагаються скористатися погодними умовами, відверненням уваги українських підрозділів на інших ділянках або проміжками між позиціями, щоб дістатися до визначених точок. За оцінкою військового, мотоштурми із залученням кількох мотоциклів трапляються значно рідше, ніж спроби просування малими піхотними групами.

Противник також продовжує поповнювати угруповання на цьому напрямку. Нові підрозділи залучають для заміни виснажених частин або посилення сил, які беруть участь у штурмах.

Читайте також:

Чи захопили російські війська Добропілля: актуальна ситуація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня в Україні пройшов радіодиктант національної єдності, який щороку проходить до Дня української писемності та мови. Цього року текст написав письменник, поет та ветеран Артур Дронь, а зачитували його учитель української мови та літератури, володар звання найкращий вчитель України за версією Global Teacher Prize Ukraine 2021 Артур Пройдаков та громадська діячка, волонтерка та засновниця книжкового застосунку, який популяризує українські книги, UnderBooks Даша Астаф’єва.

Радіодиктант 2025: текст

Свій текст Артур Дронь назвав “Лист, який не закінчується“.

Далі приводимо повну версію тексту.

Дозволиш написати листом? Виводити літери ручкою, чути шурхіт паперу, залишити чорнильний слід на пальцях — вічна романтика! Мова направду не знає меж: пишеш крізь пів хвилини й доби, держкордони й блокпости… Складаєш букви в абзаци, як різьбяр відшліфовуючи кожну деталь, а потім — слова мандрують часом.

Деколи вони схожі на нас: сходяться разом курйозно, але стають нерозлучними. Наприклад, люди кажуть: «міцно любити». Уяви собі! Не «дуже», не «гіперсильно». Любити міцно. Ніби тримати за руку. Довго-довго обіймати. А інколи — прокидатися зранку і не знаходити поряд, але хоч-не-хоч розслонити штори в кімнаті чи розстібнути зеесушного спальника в бліндажі. Це також про міцну любов. Може, навіть найміцнішу.

Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас — і то не впівсили, а намагаючись сконструювати майбутнє. Подивись: заховалося слово «останній». Кожна зустріч відтепер крайня, навіть коли це суперечить правилам слововживання. Бо завжди буде наступна. Бо наша зустріч важливіша за будь-які правила.

І найголовніше: мова не тільки для всіх, а й для кожного. Якби навіть ці слова лунали різними голосами, а мільйон людей водночас записували їх, кожен думав би про когось особливого. Я — про тебе.

Ми зустрінемось попри всі правила. Вір мені міцно! Якщо мова непідвладна часопростору, то і лист цей не закінчується ніде й ніколи.

Я люблю тебе. Так є завжди.

Читайте також:

“Мрію писати Радіодиктант у мирному Краматорську”: історія заслуженої вчительки з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!