Село Берхівку росіяни називають “важливим стратегічним пунктом”, де дислокуються їхні Іванівські десантники (331-й полк Свірської 98-ї дивізії ПДВ, який перебував в Іваново). Окупанти скаржаться, що ЗСУ постійно наступають малими групами на Берхівку.

Про це йдеться у пропагандистському сюжеті на каналі “Перший”.

Берхівка очима росіян

Ведуча пропагандистської програми news.1tv.ru повідомляє, що ситуація у Берхівці для росіян складна. Тут дислокуються так звані Іванівські десантники, які за знищення та окупацію села вже отримали відзнаки від мо рф.

Штурм позицій ЗСУ у Берхівці

Нагадаємо, що Берхівку окупували у лютому 2023 року. Тоді село зайшли бойовики ПВК “Вагнер”. Відтоді за населений пункт тривають бої. Росіяни розповідають, що атакують позиції ЗСУ штурмовими групами, використовують кулемети для зачистки українських позицій.

Один із російських солдатів розказує, що в окопи ЗСУ їхні бойовики заходять трійками, командир трійки залишаться позаду. Росіяни для розвідки використовують дрони. Також з ними у групі працює снайпер та кулеметник, кажуть у пропагандистському сюжеті. Іванівські десантники контролюють не лише Берхівку, але й північні рубежі Бахмута.

Повітряно-десантні війська рф виходять на нуль переважно у темну пору добу, адже бояться, що їх помітять Збройні Сили України. У сюжеті окупантів стверджують, що “київське командування” наказало не брати у полон російських десантників. Втім, ця інформація не відповідає дійсності.

Примітка. Щоб здатися у полон ЗСУ телефонуйте з території росії на номер +380956886888; +380936886888 та +380976886688; з території України — 688 (тільки з українських номерів) і +380443508917.

Окупанти розповідають, що під час наступу використовують дрони-камікадзе, якими вистежують місцеперебування українських військових.

Читайте також:

• Бахмут, Кліщіївка та Андріївка: як виглядають зруйновані населені пункти
• Осінній Бахмут. Фото з довоєнного міста
• Якими були Кліщіївка та Андріївка до війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уповноважений Верховної ради України з прав людини Дмитро Лубінець побував у Катарі, де зустрівся з міністеркою з питань міжнародного співробітництва в МЗС країни Лолвою Рашид Аль Хатер. Він отримав від неї списки зниклих безвісти військових ЗСУ і листи військовополонених до близьких.

Про це Дмитро Лубінець повідомив у Telegram.

Списки військовополонених ЗСУ

За словами Лубінця, Катар — це основний посередник між українською та російською сторонами у питанні утримуваних на території рф.

Під час останнього візиту до країни та зустрічі з державною міністеркою з питань міжнародного співробітництва в МЗС країни Лолвою Рашид Аль Хатер, Дмитро Лубінець отримав списки зниклих безвісти військових ЗСУ і листи військовополонених до близьких.

Крім цього, сторони напрацювали домовленості про надання допомоги цивільним, які опинилися у складній життєвій ситуації. Зокрема, держави сприятимуть відновленню документів цих людей.

Розстріл військовополонених українців на Донеччині

Нещодавно Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець прокоментував розстріл 4 полонених військовослужбовців Національної гвардії України (НГУ) в районі Селидового, що на Донеччині. Він також повідомив, що вже розпочато розслідування за фактом порушення законів ведення війни.

Читайте також:

• “Преса”: у окупованому Маріуполі українські “журналісти” отримали російські посвідчення
• ЗСУ відновили втрачені позиції в Торецьку: ISW
• В окупованій Горлівці росіяни затримали жінку, яка допомагала ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Нарва — невелике прикордонне місто в Естонії з населенням близько 50 тисяч людей. Нарва, як виявилося, має чимало спільного з Бахмутом. Це місто межує з російським івангородом, з мосту тут видно російський прапор на івангородській фортеці та будинки росіян. Ці два міста з’єднує пішохідний міст, який можуть перетнути громадяни рф з візою. Після початку повномасштабного вторгнення Естонія припинила видачу віз для росіян, але так вчинили не всі країни, тому навіть сьогодні громадяни рф можуть потрапити у країни Європи.

“У нас є місцевий жарт: “Де живуть найлінивіші росіяни? В Івангроді, бо вони не можуть перепливти річку”, — каже Катрі Райк, ексмеркиня Нарви.

Нарва: як війна в Україні декомунізувала місто

Катрі Райк зустрічає посмішкою, вона випромінює впевненість та спокій. Це ексмеркиня Нарви, це місто — її душа, і Катрі знає тут кожен куток, що відчувається у розмові. Вона не тільки політикиня, але й історикиня за фахом, тож ми говорили не лише про управління в Нарві, але й про її історію.

Катрі, як й багато естонців, щиро підтримує Україну, але тут, в прикордонній до рф Нарві, робити це ще важче. Більшість населення тут складають росіяни — Вікіпедія каже, що йдеться про 88%, естонців налічується значно менше. На вулиці теж часто можна почути саме російську мову, а донедавна в школах тут й навчання велося російською, частина дітей не знала естонської, вулиці у місті були названі на честь пушкінів та ленінів, і ще у місті раніше стояв монумент радянського танка.

Насправді це був муляж, пояснює Катрі — до цього пам’ятника приходили на російські свята, як-от “9 мая”. Катрі домоглась, щоб монумент знесли, хоча місцеве населення опиралось — для подолання цього ексмеркиня виходила на вулицю та говорила з розлюченими мешканцями.

Говорити на емоціях та вступати у конфлікти марно та безрезультатно, треба мати терпіння та аргументувати фактами — пояснює Катрі, згадуючи ці події.

“У нас різне минуле, але точне спільне майбутнє”, — цю фразу Катрі Райк повторює часто, показуючи цим, що яким б різним люди не вважали своє коріння — вони повинні гуртуватися для кращого майбутнього.

Нарва — місто, яке також піддавалось російській пропаганді та впливу. Навіть за час вже повномасштабної війни в Україні, як згадує ексмеркиня, росіяни влаштували парад на 9 травня, щоб його могли почути і в Нарві.

Росіяни намагались переконати, що це не вони зруйнували Нарву, а німці

З початком повномасштабної війни в Україні багато країн Європи, зокрема й Естонія, усвідомили наростаючу загрозу від росії, яка починається з культурної окупації. Вулиці у Нарві, які носили імена російських діячів, перейменували у рекордні терміни, а навчання у освітніх закладах запровадили естонською, і хоча для населення це рішення давалося важко — Катрі впевнена, що воно правильне.

Нещодавно Катрі ініціювала виставку у місті, де можна побачити, як виглядала Нарва після війни та руйнування.

Колишня меркиня зауважує, що нарвітян переконували у тому, що до руйнування міста причетні лише німці, не росіяни. Саме тому важливо показувати людям справжню історію, показувати факти. Дивлячись на цю виставку, інколи здавалось, що на фото замість Нарви — Бахмут.

Примітка. До 2014 року Нарва була містом-побратимом з Донецьком, але після окупації міста росіянами, всі зв’язки були розірвані.

Росіяни діють однаково жорстоко, розбиваючи міста вщент, стираючи їх ідентичність, щоб потім було легше створити новий міф.

Після Другої світової війни Нарва змогла відновитись — у місті багато так званої панельної забудови, але є й збережені історичні будівлі, які відновили. Одна з таких — це міська ратуша, яку зруйнувала радянська армія, а вже в 1960—1963 роках її відновили. Зараз тут відреставровані фасади, зберегли навіть сходи з ажурним ґратуванням. Сьогодні у ратуші працюють органи місцевого самоврядування, а на першому поверсі можна придбати сувеніри та краще познайомитися з історією міста.

Як історикиня, Катрі радить відновлювати важливі історичні будівлі у зруйнованих містах, тому що вони мають цінність для покоління. Й Бахмут в цьому — не виняток.

“Потрібно вже думати над тим, які будівлі відновлювати. Але історичні, ті, що мають цінність для містян, на мою думку, варто відновлювати у тому вигляді, як вони були. Бо це важливо для цього покоління, це моя порада. Люди повинні вирішувати це”, — каже пані Катрі.

Нарва змогла відновитися, й зараз сюди намагаються привернути ще більше молоді, адже основне населення, це жінки старшого віку. Одну з ключових ролей у тому, щоб місто стало популярним серед молоді відіграє Кайтселійт та нова Академія внутрішньої оборони. Про них ми розповімо у наступному матеріалі.

Примітка. Матеріал створено у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” за підтримки Європейського Союзу.

Читайте також:

• “Звільнення Бахмута”: як виглядає свобода очима росіян
• День музеїв: які заклади існували в Бахмуті та що з ними сталося під час війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!