28 листопада Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення податків і військового збору на період дії воєнного стану. Закон, зокрема, передбачає підвищення військового збору для працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників серед фізичних осіб-підприємців.

Що про новий закон кажуть бахмутські підприємці та як реагують на підвищення податків, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Підвищення податків, реакція підприємців з Бахмута

Віктор Зіпір — підприємець та громадський діяч з Бахмута. У рідному місті він мав професійну фотостудію, що працювала понад 30 років. Після початку повномасштабної війни підприємець виїхав до Дніпра, де розпочав нову підприємницьку діяльність — створює сувенірну продукцію з принтами на військову тематику і про перемогу України. Також Віктор Зіпір активно волонтерить, він створив волонтерський штаб “Бахмут Український” у Дніпрі.

Підприємець каже, що підвищення податку стане великими навантаженням на бізнес. Особливо для релокованих чи новостворених підприємств.

“Я ще не вивчав всі тонкості, але звісно, збільшення податків — це навантаження на підприємців, особливо таких, як я. Це дуже важко, тому що ми відновлюємо свій бізнес або створюємо новий. А підвищення податків — це зайве навантаження. Може воно і не зайве, адже ми знаємо, куди ці гроші мають піти, тому підходимо до цього питання з розумінням. Але, можливо, у когось це буде критична кількість податків, яку він вже не може витягнути”, — зазначає Віктор Зіпір.

Також підприємець не виключає, що частина бізнесу може піти в тінь.

“Якщо це буде вже на межі того, що офіційно людина не зможе сплачувати податки, то я так думаю, що бізнес може піти в тінь. Але взагалі, якщо людина не хоче платити податки, то вона в тінь вже пішла або піде з тої чи іншої причини. Не тому, що на 1% йому підняли цей податок. Я думаю, що це від свідомості більше залежить”, — каже Віктор Зіпір.

Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко, яка є власницею бренду одягу Pravda label, зараз працює в Києві. Вона відкрила власний магазин одягу. Підприємиця прогнозує, що через підвищення податків, в Україні буде хвиля закриття бізнесів.

“Я вважаю, що ще буде хвиля закриття бізнесів. Обсяги продажів впали, і я думаю, що не всі це зможуть витримати. Будуть у тінь виходити, будуть платити зарплати в конвертах”, — каже Олена Хизуненко.

Водночас, бахмутянка радить власникам бізнесів адаптуватися під нові умови. Лише в такому разі вони можуть “триматися на плаву”. Або ж подаватися на програми підтримки від держави.

“Якщо не можеш вплинути на ситуацію, то пристосовуйся до неї. Якщо не можеш адаптуватися, то краще шукай нову справу. Раніше від держави я виграла грант на власну справу. Це те, що я випробувала на собі і можу радити іншим. Також можна влаштувати на роботу ВПО, за що держава теж платить компенсацію”, — каже Олена Хизуненко.

Закон про про підвищення податків, що передбачає

Закон передбачає підвищення військового збору для найманих працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників на ФОПів.

Так, ФОПи-платники єдиного податку третьої групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від доходу. При цьому для підприємців-платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи військовий збір встановлюється на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць. Мінімальна зарплата наразі складає 8 000 гривень, отже, військовий збір складе 800 гривень.

Читайте також:

• Допомога по безробіттю у 2024 році: як почати отримувати виплати
• Власна справа через “Дію”: як українцям отримати грант
• Кривий Ріг запрошує підприємців Донеччини релокувати бізнес: які пропонують умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Представництво Естонської ради у справах біженців в Україні продовжує надавати допомогу вразливим домогосподарствам, що постраждали внаслідок війни або в яких виснажені заощадження. Підтримку вони можуть отримати за п’ятьма напрямками.

Які суми виплат доступні та для яких категорій, повідомляє Естонська рада у справах біженців.

Види грошової допомоги Естонської ради у справах біженців у 2026 році

Естонська рада у справах біженців в Україні реалізує грошову допомогу постраждалому населення за п’ятьма категоріями.

Підтримка власного виробництва базових продуктів надається найбільш вразливим домогосподарствам для самостійного виробництва продуктів харчування. Її можуть отримати мешканці територій за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського, Куп’янського, Харківського та Чугуївського районів Харківської області;
• Криворізького, Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області.

У межах цієї програми можна обрати лише вид допомоги:

• на вирощування продуктів рослинного походження у відкритому ґрунті або в теплиці — 16 600 гривень;
• виробництво яєчної та м’ясної продукції — 12 780 гривень;
• виробництво молочної продукції — 17 381 гривня.

Кошти можна витратити на придбання:

• насіння та розсади;
• ручних інструментів для обробки землі;
• невеликої тунельної теплиці та добрив;
• набору чи матеріалів для крапельного поливу городу або теплиці;
• кормів, годівниць, поїлок та ветеринарних наборів для продуктивних тварин (свиней, бройлерних курчат, корів тощо).

Цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців.

Багатоцільова сільськогосподарська підтримка надається вразливим домогосподарствам для самостійного виробництва продуктів харчування. Вона призначена для комплексного покриття витрат на декілька напрямків одночасно: як на посадку та збирання овочів, так і на утримання птиці чи худоби.

Прийом заявок відкрито для територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

У межах цієї програми підтримують розвиток тваринництва, птахівництва і рослинництва.

Розмір грошової допомоги становить 32 495 гривень. Їх можна витратити на:

• насіння, розсаду, систему крапельного поливу та придбання птиці, худоби, кормів, поїлок і годівниць;
• закупівлю та встановлення теплиці, ветеринарний набір для птиці або худоби;
• закупівлю двох видів тварин (птиця + худоба або два види худоби), годівниці, поїлки, корм.

Цей вид допомоги можна отримати не частіше ніж один раз на 6 місяців.

Екстренна підтримка для захисту родинного доходу підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Її можуть отримати мешканці територій, за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського, Куп’янського, Харківського та Чугуївського районів Харківської області;
• Криворізького, Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Розмір допомоги варіюється під різні потреби:

•  птахівництво (виробництво яєць та/або м’яса) — 31 000 гривень;
• розведення корів (виробництво молочної продукції) — 43 000 гривень;
• тепличне господарство — 43 000 гривень;
• розведення свиней (виробництво м’ясної продукції) — 32 000 гривень;
• розведення кіз, овець, нутрій, кролів (виробництво м’ясної та молочної продукції) — 30 000 гривень;
• бджільництво — 30 000 гривень;
• інше сільське господарство (рослинництво у відкритому грунті) — 32 000 гривень;
• виробництво хлібобулочних, кондитерських виробів та напівфабрикатів, переробка продуктів харчування — 43 000 гривень;
• надання послуг (шиття та рукоділля, будівельні та побутові послуги, послуги краси тощо) — 43 000 гривень.

У заявці потрібно обирати той вид діяльності, який принесе вам дохід протягом трьох-шести наступних місяців. 

Отриману домогу можна витратити на:

• велику та дрібну рогату худобу, птицю;
• обладнання для виробництва м’яса та молока;
• обладнання для вирощування птиці;
• обладнання та сировину для бджільництва;
• бджолині сім’ї та вулики;
• ветеринарні послуги;
• обладнання та інструменти для переробки харчової продукції;
• сировину для виготовлення продукції та надання послуг;
• інші витрати (за погодженням з Естонською радою у справах біженців).

Такий вид допомоги можна отримати не частіше ніж раз на 12 місяців.

Відновлення доходів після переміщення. Ця програма підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності (самозайнятості) для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Її можуть отримати мешканці територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Ця допомога передбачена родинам, що перемістилися або були евакуйовані з територій, що знаходяться ближче ніж 20 кілометрів до лінії фронту через протягом останніх 6 місяців. Розмір допомоги та категорії витрат такі ж, як і в програмі вище (екстренна підтримка для захисту родинного доходу).

Відновлення доходів після обстрілів. Ця програма підтримує запуск або відновлення дрібної діяльності (самозайнятості) для реалізації продукції або надання різноманітних послуг населенню. Вона передбачена для мешканців територій, що знаходяться за 25 кілометрів і далі від лінії бойових дій:

• Запорізького району Запорізької області;   
• Ізюмського та Харківського районів Харківської області;
• Нікопольського та Сінельниківського районів Дніпропетровської області;
• Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області.

Допомога передбачена для родин, що зазнали прямої шкоди від обстрілу чи ракетного удару протягом останніх 3 місяців. Розмір допомоги та категорії витрат такі ж, як і в програмі вище (екстренна підтримка для захисту родинного доходу).

Реєстрація на допомогу від Естонської ради у справах біженців

Щоб отримати один із видів допомоги, потрібно відповідати хоча б одній з категорій вразливості:

• родини з трьома і більше дітьми віком до 18 років;
• родини з вагітними жінками та дітьми до 2 років;
• родини з дітьми, очолювані лише одним дорослим;
• родини, у складі яких є люди з особливими потребами у здоров’ї (люди з інвалідністю 1 або 2 групи, тяжкими чи хронічними захворюваннями та ті, хто потребує дорогого лікування та догляду);
• родини, що складаються лише з людей старшого віку (60+);
• одинокі люди старшого віку;
• родини, всі члени якої віком 18-49 років є безробітними;
• родини, у складі яких є ветерани війни;
• молоді родини (віком до 24 років включно);
• родини, в яких хоча б один член родини віком 50-59 років є безробітним.

Подати заявку на отримання допомоги можна за покликанням.

Читайте також:

• Родини ВПО з дітьми можуть отримати гуманітарну допомогу в Павлограді
• Бахмутяни у Дніпрі можуть оформити картку для виплат від GEM: куди звертатися
• Бахмутяни у Дніпрі та Жовтих Водах можуть отримати 2 тис грн: умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському та Покровському напрямках, де кількість штурмів зросла. Також незначно збільшилася інтенсивність атак на Слов’янському напрямку. Натомість на Лиманському напрямку кількість атак помітно зменшилася, а на Краматорському — російська армія штурмових дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де відбулося різке зростання інтенсивності боїв. Українські військові відбили тут 37 атак, що на 22 штурмові дії більше порівняно з попередньою добою. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Грузького, Приюту, Добропілля, Вільного, Колодязя та Кучерового Яру.

Також активізація спостерігається на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 30 атак, що на 9 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російські війська намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Ганнівка, Дорожнє, Новий Донбас, Красноподілля, Білицьке, Сергіївка, Мирне, Молодецьке, Новопавлівка та Муравка.

На Слов’янському напрямку зафіксовано незначне посилення тиску. Російські війська здійснили 9 атак (що на 2 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука, Оріхуватка та Юрківка.

Водночас на Лиманському напрямку відбувся спад наступальної активності. Українські військові відбили 3 спроби російської армії просунутися, що на 9 атак менше порівняно з минулою добою. Штурмові дії проводили, зокрема, у бік населеного пункту Зарічне.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 820 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 820 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 407 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 44 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 16 бойових броньованих машин;
• 11 танків;
• 4 наземні робототехнічні комплекси;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 2 одиниці спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню.

Читайте також:

На Покровському напрямку фіксується спад активності росіян — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!