28 листопада Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення податків і військового збору на період дії воєнного стану. Закон, зокрема, передбачає підвищення військового збору для працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників серед фізичних осіб-підприємців.

Що про новий закон кажуть бахмутські підприємці та як реагують на підвищення податків, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Підвищення податків, реакція підприємців з Бахмута

Віктор Зіпір — підприємець та громадський діяч з Бахмута. У рідному місті він мав професійну фотостудію, що працювала понад 30 років. Після початку повномасштабної війни підприємець виїхав до Дніпра, де розпочав нову підприємницьку діяльність — створює сувенірну продукцію з принтами на військову тематику і про перемогу України. Також Віктор Зіпір активно волонтерить, він створив волонтерський штаб “Бахмут Український” у Дніпрі.

Підприємець каже, що підвищення податку стане великими навантаженням на бізнес. Особливо для релокованих чи новостворених підприємств.

“Я ще не вивчав всі тонкості, але звісно, збільшення податків — це навантаження на підприємців, особливо таких, як я. Це дуже важко, тому що ми відновлюємо свій бізнес або створюємо новий. А підвищення податків — це зайве навантаження. Може воно і не зайве, адже ми знаємо, куди ці гроші мають піти, тому підходимо до цього питання з розумінням. Але, можливо, у когось це буде критична кількість податків, яку він вже не може витягнути”, — зазначає Віктор Зіпір.

Також підприємець не виключає, що частина бізнесу може піти в тінь.

“Якщо це буде вже на межі того, що офіційно людина не зможе сплачувати податки, то я так думаю, що бізнес може піти в тінь. Але взагалі, якщо людина не хоче платити податки, то вона в тінь вже пішла або піде з тої чи іншої причини. Не тому, що на 1% йому підняли цей податок. Я думаю, що це від свідомості більше залежить”, — каже Віктор Зіпір.

Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко, яка є власницею бренду одягу Pravda label, зараз працює в Києві. Вона відкрила власний магазин одягу. Підприємиця прогнозує, що через підвищення податків, в Україні буде хвиля закриття бізнесів.

“Я вважаю, що ще буде хвиля закриття бізнесів. Обсяги продажів впали, і я думаю, що не всі це зможуть витримати. Будуть у тінь виходити, будуть платити зарплати в конвертах”, — каже Олена Хизуненко.

Водночас, бахмутянка радить власникам бізнесів адаптуватися під нові умови. Лише в такому разі вони можуть “триматися на плаву”. Або ж подаватися на програми підтримки від держави.

“Якщо не можеш вплинути на ситуацію, то пристосовуйся до неї. Якщо не можеш адаптуватися, то краще шукай нову справу. Раніше від держави я виграла грант на власну справу. Це те, що я випробувала на собі і можу радити іншим. Також можна влаштувати на роботу ВПО, за що держава теж платить компенсацію”, — каже Олена Хизуненко.

Закон про про підвищення податків, що передбачає

Закон передбачає підвищення військового збору для найманих працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників на ФОПів.

Так, ФОПи-платники єдиного податку третьої групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від доходу. При цьому для підприємців-платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи військовий збір встановлюється на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць. Мінімальна зарплата наразі складає 8 000 гривень, отже, військовий збір складе 800 гривень.

Читайте також:

• Допомога по безробіттю у 2024 році: як почати отримувати виплати
• Власна справа через “Дію”: як українцям отримати грант
• Кривий Ріг запрошує підприємців Донеччини релокувати бізнес: які пропонують умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У понеділок, 16 лютого, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можна протягом 10 днів.

Про це повідомляє NRC.

Норвезька рада у справах біженців відновлює подачу заявок на грошову допомогу

У понеділок, 16 лютого, о 12:00 Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкриє подачу заявок на грошову допомогу. Податися на неї можуть родини, які:

• проживають на території бойових дій;
• були змушені покинути дім через війну;
• повернулися до звільнених територій.

Кожна заявка проходить перевірку, під час якої оцінюють рівень соціально-економічної вразливості родини. Це допомагає визначити, хто найбільше потребує підтримки.

Подати заявку можуть лише ті, хто зараз перебуває на території України.

Як подати заявку на допомогу від NRC

Прийом заявок триватиме з 12:00 понеділка, 16 лютого, до 12:00 середи, 25 лютого.

Форма для заповнення буде доступна на офіційному сайті Норвезької ради у справах біженців.

Читайте також:

• Як звернутися в бахмутський ЦНАП у Києві і які послуги тут можна отримати
• 2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”
• Допомога від Червоного Хреста у Конотопі: як отримати ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Тимчасово окуповані регіони України, включно з автономною республікою Крим, включили до Південного федерального округу рф. Куратором цього округу з 2020 року є російський посадовець Марат Хуснуллін. Він починав свою кар’єру в Татарстані, а потім продовжив роботу в москві. Наразі його призначили відповідальним за так зване відновлення окупованих територій України.

Чим відомий Марат Хуснуллін і чим займається на окупованих територіях України? Редакція зібрала детальне досьє.

Звідки родом Марат Хуснуллін та як починав кар’єру

Марат Хуснуллін народився 9 серпня 1966 року в місті Казань — столиці російської республіки Татарстан. У 1990 році завершив навчання в Казанському державному фінансово-економічному інституті за спеціальністю “Економіка”. 2000 року пройшов перепідготовку у Відкритому університеті Великобританії за спеціальністю “Професійний менеджмент”.

Має досвід служби у радянській армії у 1984-1986 роках.

Політичну кар’єру розпочав у Татарстані. У 1999-2001 роках був депутатом Державної Ради Республіки Татарстан від Прикамського округу. У травні 2001 року став міністром будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства республіки. Цю посаду він займав до листопада 2010 року.

Кар’єра в москві

У 2010 році Марат Хуснуллін переїжджає до москви. Тут його призначили керівником місцевого Департаменту міського будівництва. Разом з цим він отримав посаду заступника мера з питань містобудівної політики та будівництва.

У березні 2011 року призначений головою Колегії з питань містобудівної політики та будівництва москви. Того ж року очолив міську комісію з припинення самовільного будівництва.

З 2020 року Хуснуллін отримав посаду в уряді рф. 21 січня його призначили віце-прем’єром уряду. Того ж року він став куратором Південного федерального округу рф, в який тоді входив окупований Крим. З квітня 2022 року Хуснулліна також призначили куратором відновлення окупованих територій України — Запорізької, Херсонської, Луганської та Донецької областей.

Марат Хуснуллін: обіцянки відновити Бахмут

У квітні 2023 року Марат Хуснуллін відвідав Бахмут, де ще тривали бої. Він у супроводі окупантів знімав відео, позуючи на фоні зруйнованих будівель у центрі міста.

Вже тоді він робив гучні заяви щодо відновлення міста. Зазначав, що місто хоч і має серйозні пошкодження, його можна поступово відновити, і рф, нібито, має подібний досвід.

“Місто пошкоджене, але відновити його можна. Такий досвід ми маємо. Як тільки дозволить оперативна обстановка, заходитимемо і крок за кроком працюватимемо. Ось, наприклад, Будинок культури, який знаходиться поряд з адміністрацією міста, зруйнований ЗСУ після звільнення міста та встановлення російського прапора: пошкодження є, але відновити його можна!”, — заявляв Хуснуллін.

За понад 2 роки окупації ці обіцянки російський посадовець так і не виконав.

Чим займається Марат Хуснуллін на окупованих територіях України

Виділився Марат Хуснуллін і обіцянками щодо Авдіївки. Він приїхав у окуповане місто одним із перших та заявляв, що в першу чергу в місті будуть відновлені комунальні послуги: електро- і водопостачання. Та цього за майже рік окупації міста так і не сталося. Про це у листопаді 2024 року заявив той же Марат Хуснуллін. Тепер росіяни планують відновлювати комунальні послуги не по всьому місту, а спочатку в одному “невеликому кварталі”. Вже після цього будуть думати за все місто.

Публікували окупанти й амбітні плани щодо відбудови знищеного Донецького аеропорту. Марат Хуснуллін особисто їздив до летовища. У 2025 році обіцяли розмінувати і обстежити аеропорт, провести підготовчі роботи. Але станом на січень 2026 року нічого із запланованого не виконали.

На контролі Марата Хуснулліна перебуває ситуація з водопостачанням на окупованій Донеччині. Саме за його ініціативи окупаційна влада розглядала питання щодо можливості будівництва додаткового водоводу для збільшення пропускної спроможності каналу “Дон-Донбас”, який побудували з численними порушеннями. Процес будівництва значно здешевили, щоб вкрасти бюджетні кошти.

“Ми маємо досвід вирішення подібного питання у Криму, там цю проблему перемогли, переможемо і тут”, — заявляв Хуснуллін.

За пів року водної кризи “перемогти” проблему окупанти так і не змогли. Мешканці окупованого Донецька й досі мають воду за графіками та вимушені топити сніг, щоб мати воду хоча б для технічних потреб.

За підтримки Марата Хуснулліна відбувається і передача покинутого житла на окупованих територіях. Домівки людей, які евакуювалися з окупації, оформляють у муніципальну власність. Ці квартири і будинки в подальшому видають людям, які оформили право на компенсацію в рф. Зокрема, Хуснуллін звітував про вирішення питання надання житла мешканцям Маріуполя. При цьому проблему забезпечення житлом вирішують не шляхом будівництва, а привласненням чужих осель.

“Їм (ред. мешканцям Маріуполя) будуть надані квартири з пула муніципальної власності, що формується. Вважаю і повністю згоден із жителями, що робота в цьому напрямку надто затягнулася. Поставив завдання адміністрації прискоритися, почати упорядковувати наявні квартири, щоб відразу після набрання чинності федерального закону та необхідних республіканських нормативно-правових актів, видавати ключі”, — пише Хуснуллін.

Марат Хуснуллін, санкції

За підтримку російської агресії та порушення територіальної цілісності України Марат Хуснуллін перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. А саме:

• з 14 вересня 2022 року — під санкціями країн Європейського Союзу;
• з 9 травня 2022 року — під санкціями Великої Британії;
• з 1 листопада 2023 року — під санкціями Швейцарії;
• з 30 вересня 2022 року — під санкціями Австралії;
• з 9 червня 2022 року — під санкціями України;
• з 3 травня 2022 року — під санкціями Нової Зеландії;
• з 23 лютого 2023 року — під санкціями Канади.

Читайте також:

• З Іловайська планують запустити поїзди до росії — заява пушиліна
• Хто займається молодіжною політикою в “днр” — досьє на дениса шимановського
• Пушилін “відновлює” Донбас: що запланували окупанти на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!