28 листопада Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення податків і військового збору на період дії воєнного стану. Закон, зокрема, передбачає підвищення військового збору для працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників серед фізичних осіб-підприємців.

Що про новий закон кажуть бахмутські підприємці та як реагують на підвищення податків, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Підвищення податків, реакція підприємців з Бахмута

Віктор Зіпір — підприємець та громадський діяч з Бахмута. У рідному місті він мав професійну фотостудію, що працювала понад 30 років. Після початку повномасштабної війни підприємець виїхав до Дніпра, де розпочав нову підприємницьку діяльність — створює сувенірну продукцію з принтами на військову тематику і про перемогу України. Також Віктор Зіпір активно волонтерить, він створив волонтерський штаб “Бахмут Український” у Дніпрі.

Підприємець каже, що підвищення податку стане великими навантаженням на бізнес. Особливо для релокованих чи новостворених підприємств.

“Я ще не вивчав всі тонкості, але звісно, збільшення податків — це навантаження на підприємців, особливо таких, як я. Це дуже важко, тому що ми відновлюємо свій бізнес або створюємо новий. А підвищення податків — це зайве навантаження. Може воно і не зайве, адже ми знаємо, куди ці гроші мають піти, тому підходимо до цього питання з розумінням. Але, можливо, у когось це буде критична кількість податків, яку він вже не може витягнути”, — зазначає Віктор Зіпір.

Також підприємець не виключає, що частина бізнесу може піти в тінь.

“Якщо це буде вже на межі того, що офіційно людина не зможе сплачувати податки, то я так думаю, що бізнес може піти в тінь. Але взагалі, якщо людина не хоче платити податки, то вона в тінь вже пішла або піде з тої чи іншої причини. Не тому, що на 1% йому підняли цей податок. Я думаю, що це від свідомості більше залежить”, — каже Віктор Зіпір.

Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко, яка є власницею бренду одягу Pravda label, зараз працює в Києві. Вона відкрила власний магазин одягу. Підприємиця прогнозує, що через підвищення податків, в Україні буде хвиля закриття бізнесів.

“Я вважаю, що ще буде хвиля закриття бізнесів. Обсяги продажів впали, і я думаю, що не всі це зможуть витримати. Будуть у тінь виходити, будуть платити зарплати в конвертах”, — каже Олена Хизуненко.

Водночас, бахмутянка радить власникам бізнесів адаптуватися під нові умови. Лише в такому разі вони можуть “триматися на плаву”. Або ж подаватися на програми підтримки від держави.

“Якщо не можеш вплинути на ситуацію, то пристосовуйся до неї. Якщо не можеш адаптуватися, то краще шукай нову справу. Раніше від держави я виграла грант на власну справу. Це те, що я випробувала на собі і можу радити іншим. Також можна влаштувати на роботу ВПО, за що держава теж платить компенсацію”, — каже Олена Хизуненко.

Закон про про підвищення податків, що передбачає

Закон передбачає підвищення військового збору для найманих працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників на ФОПів.

Так, ФОПи-платники єдиного податку третьої групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від доходу. При цьому для підприємців-платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи військовий збір встановлюється на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць. Мінімальна зарплата наразі складає 8 000 гривень, отже, військовий збір складе 800 гривень.

Читайте також:

• Допомога по безробіттю у 2024 році: як почати отримувати виплати
• Власна справа через “Дію”: як українцям отримати грант
• Кривий Ріг запрошує підприємців Донеччини релокувати бізнес: які пропонують умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Журналісти “Kyiv Independent” опублікували дослідження, що пов’язана з рухом “Жовта стрічка”, за їх твердженнями, структура продовжувала діяльність попри попередження про ризики для активістів та отримувала фінансування від урядів Великої Британії й Канади.

“Жовта Стрічка”, розслідування: що відомо

Видання “Kyiv Independent” оприлюднило розслідування про діяльність руху “Жовта стрічка” та пов’язаних із ним ініціатив на тимчасово окупованих територіях України. За даними журналістів, програма, яка фінансувалася західними урядами, протягом понад трьох років підтримувала ініціативи ненасильницького спротиву, що передбачали участь цивільних осіб. При цьому, як зазначається, деякі з таких дій могли становити значний ризик в умовах високого рівня контролю з боку російських спецслужб.

Серед активностей, які просувалися, називаються:

• публічне використання української символіки;
• фотографування у громадських місцях;
• відтворення української музики, а також інші дії, які могли привернути увагу окупаційних структур.

Журналісти вказують, що програма функціонувала за рахунок участі активістів, які ризикували власною безпекою, водночас відповідальність за їхній захист не була чітко визначена.

За інформацією розслідування, набір і підготовка учасників здійснювалися через Telegram-бот, процес реєстрації тривав кілька хвилин, а частина інструкцій із безпеки не була обов’язковою для ознайомлення.

Рух “Жовта стрічка” та ініціативу “Зла Мавка, за даними видання, підтримувала компанія IN2, зареєстрована в Дубаї. Серед залучених консультантів називаються аналітикиня Ганна Шелест та журналіст Девід Патрікаракос. За внутрішніми документами, їхні функції включали участь у плануванні, логістиці та питаннях безпеки активістів, однак вони заперечили, що відповідали за ці напрямки або могли впливати на ризики.

Водночас журналісти отримали досьє, підготовлене українськими військовими у 2025 році. У ньому задокументовано випадки ув’язнення, зґвалтувань і вбивств активістів у 2023–2025 роках. Зокрема, повідомляється про зникнення 24-річної жінки з Мелітополя, тіло якої було знайдено через два місяці. Також у відкритих джерелах є інформація про Ксенію Світлишину, яку у вересні 2024 року засудили в окупованому Севастополі до 13 років ув’язнення за діяльність, пов’язану з рухом.

Ганна Шелест опублікувала повідомлення, у якому вказала, зокрема, що змушена публічно відповісти на звинувачення, які, за її словами, базуються на недостовірній інформації та маніпуляціях. Вона стверджує, що матеріал, оприлюднений у медіа, може бути використаний у ворожій пропаганді та створює ризики для людей на окупованих територіях.

Шелест підтвердила, що з 2022 року допомагала руху “Жовта стрічка” з пошуком ресурсів, експертної підтримки та фінансування, але наголосила, що не брала участі в операційній діяльності та не контактувала з активістами. Вона заперечує звинувачення у причетності до ризиків або шкоди для учасників руху, зазначаючи, що наведені у статті випадки не підтверджені або базуються на сумнівних джерелах. Також вона вказує на неточності у фінансових даних і заперечує отримання попереджень щодо безпеки.

Окремо Шелест розкритикувала використання, за її словами,”фейкового звіту” та заявила про порушення журналістами домовленостей щодо нецитування. Вона також спростувала твердження про розслідування щодо неї з боку державних структур.

На її думку, публікація не несе суспільної користі та ігнорує наслідки для людей, яких вона стосується.

Фінансування

Як повідомило видання, рух “Жовта стрічка” та пов’язаний із ним жіночий рух “Зла Мавка” підтримує компанія IN2, яка базується в Дубаї. У компанії заявили, що не пов’язують діяльність програми з випадками арештів або загибелі активістів.

Журналісти зазначають, що компанія IN2 отримала понад 2 327 000 канадських доларів (станом на 2022 рік це близько 52,94 мільйона гривень, за курсом Мінфіну на 05.05.2022) фінансування від уряду Канади за 2022–2024 роки, а також кількасот тисяч фунтів від уряду Великої Британії у 2025 році. При цьому витрати на функціонування самих ініціатив оцінювалися значно нижче.

За словами джерел, організатори програми отримували попередження про можливі недоліки в системі безпеки, які могли бути використані російськими спецслужбами для виявлення активістів, однак ці застереження не були враховані. У розслідуванні також зазначається, що раніше сам рух повідомляв про арешти та загибель своїх учасників. Водночас у відповідях на запити ці дані заперечувалися або зводилися до поодиноких випадків затримань.

Окремі джерела стверджують, що ключовою метою організаторів було збереження фінансування, попри ризики для учасників. Публічні критики програми також звертали увагу на небезпеку окремих методів діяльності в умовах окупації.

Згідно з документами, окремі учасники проєкту отримували оплату за свою роботу. Зокрема, один із консультантів працював за контрактом із погодинною оплатою та отримав понад 15 тисяч фунтів за кілька місяців у 2025 році. Компанія IN2 у коментарі заявила, що не визнає зв’язку між діяльністю програми та випадками переслідування активістів.

До теми:

“Я не хотів постійно жити у страху”: історія 19-річного хлопця, який вирвався з окупованої Херсонщини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2026 №405 затвердив порядок та умови надання компенсації за спожиті комунальні послуги та паливо під час розміщення евакуйованих осіб. Документ вносить зміни до попередніх урядових постанов №261 та №1475.

Детальніше про те, як власники та орендарі пунктів евакуації можуть компенсувати витрати на комуналку, розповіли в ПФУ.

Хто має право на отримання компенсації за комунальні послуги для пунктів евакуації

Компенсація передбачена для власників або орендарів приміщень, які за офіційним рішенням органів влади надають свої площі для тимчасового розміщення евакуйованих осіб. До переліку таких об’єктів входять:

• збірні пункти евакуації;
• проміжні пункти евакуації;
• транзитні центри;
• приймальні пункти евакуації.

Які послуги підлягають відшкодуванню

Грошова компенсація надається для покриття витрат на оплату наступного переліку послуг:

• постачання та розподіл природного газу й електроенергії;
• постачання теплової енергії та гарячої води;
• централізоване водопостачання та водовідведення;
• вивезення рідких нечистот;
• управління побутовими відходами;
• абонентське обслуговування за вищезазначені послуги.

Крім того, за умови відсутності газопостачання компенсується придбання скрапленого газу, а за відсутності централізованого теплопостачання — витрати на тверде або рідке пічне побутове паливо.

Порядок розрахунку та подання документів

Процедура оформлення відбувається виключно в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Власник або орендар закладу має подати документи через електронний кабінет Пенсійного фонду України. Форми необхідної заяви (Додаток 1) та акта (Додаток 2) доступні в офіційному тексті постанови за посиланням.

В акті заявник зазначає площу, виділену для евакуйованих, вказує кількість ліжко-місць, фіксує облік їх зайнятості та додає рахунки за комунальні послуги за звітний місяць.

Розрахунок суми компенсації

Власник або орендар самостійно розраховує суму компенсації. Для цього визначається загальна сума витрат на спожиті комунальні послуги (Рз), яка вказана у виставлених рахунках. Після цього розраховується коефіцієнт площі (Кs) та коефіцієнт завантаження (Кмз).Для визначення кінцевого розміру компенсації (Рк) застосовується формула:

Рк = Рз * Кs \ Кмз

У випадку, якщо весь об’єкт використовується для евакуйованих і зайняті всі ліжко-місця, заклад застосовує коефіцієнти Кs = 1 і Кмз = 1. Це означає, що заявляється вся сума витрат. Розрахована сума вноситься в заяву та акт.

Перевірка, виплати та оскарження

Після подання документів Пенсійний фонд України перевіряє їхню достовірність і правильність застосування формули та коефіцієнтів. На основі цього ПФУ приймає рішення про призначення або відмову у призначенні компенсації.

Кошти перераховуються на банківський рахунок, зазначений у заяві, до 25 числа поточного місяця (у грудні перерахування здійснюється до 23 числа). Заклад зобов’язаний використовувати ці кошти виключно на оплату комунальних послуг та палива. У разі виникнення переплати кошти повертаються Пенсійному фонду України.

Контрольні заходи

Функцію контролю виконує Нацсоцслужба, яка проводить перевірки безпосередньо на місці. Перевіряється фактичне розміщення евакуйованих осіб, наявність комунальних послуг та достовірність даних, вказаних у заяві та акті. У разі виявлення порушень ПФУ має право зупинити виплату компенсації.

Якщо власник або орендар не згоден з рішенням ПФУ, він має право оскаржити його протягом 3 календарних днів після отримання відповідного повідомлення.

Читайте також:

Довідки ОК-5 та ОК-7: у чому різниця та як отримати документи від Пенсійного фонду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!