28 листопада Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення податків і військового збору на період дії воєнного стану. Закон, зокрема, передбачає підвищення військового збору для працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників серед фізичних осіб-підприємців.

Що про новий закон кажуть бахмутські підприємці та як реагують на підвищення податків, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Підвищення податків, реакція підприємців з Бахмута

Віктор Зіпір — підприємець та громадський діяч з Бахмута. У рідному місті він мав професійну фотостудію, що працювала понад 30 років. Після початку повномасштабної війни підприємець виїхав до Дніпра, де розпочав нову підприємницьку діяльність — створює сувенірну продукцію з принтами на військову тематику і про перемогу України. Також Віктор Зіпір активно волонтерить, він створив волонтерський штаб “Бахмут Український” у Дніпрі.

Підприємець каже, що підвищення податку стане великими навантаженням на бізнес. Особливо для релокованих чи новостворених підприємств.

“Я ще не вивчав всі тонкості, але звісно, збільшення податків — це навантаження на підприємців, особливо таких, як я. Це дуже важко, тому що ми відновлюємо свій бізнес або створюємо новий. А підвищення податків — це зайве навантаження. Може воно і не зайве, адже ми знаємо, куди ці гроші мають піти, тому підходимо до цього питання з розумінням. Але, можливо, у когось це буде критична кількість податків, яку він вже не може витягнути”, — зазначає Віктор Зіпір.

Також підприємець не виключає, що частина бізнесу може піти в тінь.

“Якщо це буде вже на межі того, що офіційно людина не зможе сплачувати податки, то я так думаю, що бізнес може піти в тінь. Але взагалі, якщо людина не хоче платити податки, то вона в тінь вже пішла або піде з тої чи іншої причини. Не тому, що на 1% йому підняли цей податок. Я думаю, що це від свідомості більше залежить”, — каже Віктор Зіпір.

Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко, яка є власницею бренду одягу Pravda label, зараз працює в Києві. Вона відкрила власний магазин одягу. Підприємиця прогнозує, що через підвищення податків, в Україні буде хвиля закриття бізнесів.

“Я вважаю, що ще буде хвиля закриття бізнесів. Обсяги продажів впали, і я думаю, що не всі це зможуть витримати. Будуть у тінь виходити, будуть платити зарплати в конвертах”, — каже Олена Хизуненко.

Водночас, бахмутянка радить власникам бізнесів адаптуватися під нові умови. Лише в такому разі вони можуть “триматися на плаву”. Або ж подаватися на програми підтримки від держави.

“Якщо не можеш вплинути на ситуацію, то пристосовуйся до неї. Якщо не можеш адаптуватися, то краще шукай нову справу. Раніше від держави я виграла грант на власну справу. Це те, що я випробувала на собі і можу радити іншим. Також можна влаштувати на роботу ВПО, за що держава теж платить компенсацію”, — каже Олена Хизуненко.

Закон про про підвищення податків, що передбачає

Закон передбачає підвищення військового збору для найманих працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників на ФОПів.

Так, ФОПи-платники єдиного податку третьої групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від доходу. При цьому для підприємців-платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи військовий збір встановлюється на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць. Мінімальна зарплата наразі складає 8 000 гривень, отже, військовий збір складе 800 гривень.

Читайте також:

• Допомога по безробіттю у 2024 році: як почати отримувати виплати
• Власна справа через “Дію”: як українцям отримати грант
• Кривий Ріг запрошує підприємців Донеччини релокувати бізнес: які пропонують умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кабінет міністрів ухвалив проєкт Державного бюджету на 2026 рік і передає його на розгляд Верховної Ради. Головний акцент документа — фінансування сектору безпеки й оборони, а також підтримка соціальної стійкості країни в умовах війни.

Детальніше про те, чого чекати від проєкту державного бюджету України на 2026 рік — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Державний бюджет 2026 року: що відомо

Загальні видатки бюджету становитимуть 4,8 трильйона гривень, що на 415 мільярдів більше, ніж у 2025 році. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трильйона гривень (+18,8% порівняно з 2025 роком), а дефіцит знизиться до 18,4% ВВП. Для його покриття потреба у зовнішньому фінансуванні оцінюється у понад 2 трильйонів гривень.

Найбільша частка видатків в новому бюджеті буде спрямована на оборону. На потреби Сил оборони у 2026 році спрямують 2,8 трильйона гривень (27,2% ВВП), що на 168,6 мільярда гривень більше, ніж у попередньому році. Ці кошти підуть на грошове забезпечення військових, підтримку їхніх родин, посилення ППО, а також розробку та виробництво українського озброєння, включно з дронами. Окремо передбачено щонайменше 44,3 мільярда гривень на виробництво боєприпасів, ракет, авіаційної та бронетехніки.

Інші видатки в новому бюджеті

Як вказують представники Міністерства фінансів України, разом з обороною бюджет передбачає підтримку й інших ключових сфер:

На соціальний захист передбачено 467,1 мільярда гривень (+45 мільярда у порівнянні з 2025 роком). З цієї суми:

• 251,3 мільярда гривень спрямують до Пенсійного фонду для виплат пенсій 10,3 млн пенсіонерів та індексації з 1 березня 2026 року;
• 133 мільярди гривень підуть на допомогу вразливим категоріям населення;
• 24,5 мільярда гривень — на нові заходи підтримки сімей (збільшення виплати при народженні дитини до 50 тис. грн, підвищення допомоги з догляду за дитиною до 1 року до 7 тисяч гривень, запуск програми “єЯсла” для дітей 1–3 років, виплата “Пакунок школяра” у розмірі 5 тис. грн для першокласників);
• 42,3 мільярда гривень — на пільги та субсидії для 2,7 мільйона  домогосподарств;
• 9,9 мільярда гривень — на соцпотреби людей з інвалідністю.

У сфері освіти заплановано 265,4 мільярда гривень (+66,5 мільярда). Основні напрями:

• 183,9 мільярда гривень на оплату праці вчителів із підвищенням зарплат на 50% у два етапи (30% з січня та ще 20% з вересня 2026 року);
• 14,4 мільярда гривень на безплатне харчування для 4,4 мільйона школярів (з 2026 року — поетапне розширення на всі класи);
• 6,6 мільярда гривень на підвищення стипендій удвічі для 163,8 тисячі студентів;
• 2,1 мільярда гривень на закупівлю 14,1 млн підручників;
• 15 мільярда гривень на інвестиційні проєкти — від укриттів і шкільних автобусів до модернізації харчоблоків.

На науку виділять 19,9 мільярда гривень (+5,4 мільярда), зокрема на підтримку молодих вчених, створення оборонних дослідницьких центрів та партнерські розробки з бізнесом.

Видатки на охорону здоров’я становитимуть 258 мільярда гривень (+38,2 мільярда). Серед них:

• 191,6 мільярда гривень на програму медичних гарантій, включно з підвищенням зарплат лікарів первинної та екстреної допомоги до 35 тисяч гривень, лікуванням військових та фінансуванням реабілітаційних програм;
• 15,1 мільярда гривень на централізовані закупівлі ліків (онко, орфанні, серцево-судинні препарати, ендопротези);
• 10 мільярда гривень на програму скринінгів “Чекап 40+” — адресні виплати громадянам віком від 40 років для комплексного обстеження здоров’я, зокрема перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і ментальні розлади;
• 18,6 мільярда гривень на інфраструктурні медичні проєкти — від перинатальних центрів до закладів психіатричної допомоги.

Ветеранська політика отримає 17,9 мільярда гривень (+6,1 мільярда), серед яких 5,7 мільярда гривень — на житло для ветеранів з інвалідністю, 4 мільярди гривень — на психологічну допомогу, адаптацію та розвиток спорту, 8,2 мільярда гривень — на реабілітаційні й соціальні програми.

Для підтримки економіки та бізнесу закладено 41,5 мільярда гривень. З них:

• 18 мільярда гривень — на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та нові фінансові інструменти;
• 15,8 мільярда гривень — на “єОселю”;
• 4,8 мільярда гривень — на гранти для бізнесу, індустріальні парки та інвестпроєкти;
• 1,9 мільярда гривень — на Фонд декарбонізації;
• 0,6 мільярда гривень — на Фонд енергоефективності.

На підтримку агросектору виділять 13,1 мільярда гривень (+3,5 мільярди), зокрема на дотації, страхування врожаю та розмінування сільгоспземель.

Загальний ресурс регіонів становитиме 871,9 мільярда гривень (+162,3 мільярда у порівнянні з 2025 роком), у тому числі 289,3 мільярда гривень міжбюджетних трансфертів. Пріоритет — підтримка прифронтових територій та фінансова стійкість місцевого самоврядування.

Потреба у зовнішньому фінансуванні у 2026 році сягне 2,079 трильйонів гривень. Загальний обсяг державних запозичень складе 2,544 трильйона гривень (419,6 мільярда гривень — внутрішні, 2,124 трильйона гривень — зовнішні). Дефіцит бюджету прогнозують на рівні до 18,4% ВВП — на 3,9 відсоткового пункта менше, ніж у 2025 році.

Розмір зарплат та соціальних виплат у 2026 році

У 2026 році незначно збільшаться соціальні стандарти після року перерви (у 2025 році їх не переглядали):

• мінімальна зарплата — з 8 000 гривень до 8 647 гривень (зростання на 8%);
• загальний прожитковий мінімум – з 2 920 гривень до 3 209 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб – з 3 028 гривень до 3 328 гривень (+9,9%);
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — з 2 361 гривень до 2 595 гривень (+9,9%).

Читайте також:

• “Понад половину вступників — це бахмутяни”: як пройшла вступна кампанія-2025 у Бахмутському педколеджі
• 3 тис. доларів на власну справу: Fight For Right оголосила грантовий конкурс для ветеранок
• Медсестринський догляд і притулки для маломобільних: Уряд анонсував нові проєкти підтримки ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

17 вересня 2025 року з 12:00 до 16:00 у волонтерському центрі “Гостинна хата” в місті Одеса відбудеться видача замороженої продукції для переселенців та переселенок.

Про це повідомили представники Центру підтримки бахмутян у місті Одеса та Одеській області.

Гуманітарна допомога для ВПО з Бахмута в Одесі

17 вересня 2025 року, з 12:00 до 16:00 у волонтерському центрі “Гостинна хата” в Одесі, що розташований на вулиці Водопровідна, 13, відбудеться гуманітарної допомоги у вигляді замороженої продукції.

Отримати її допомогу можуть усі ВПО в порядку живої черги, незалежно від отримання іншої гуманітарної підтримки. При цьому для бахмутян передбачена окрема черга.

Для отримання наборів необхідно мати при собі довідки ВПО на всіх членів родини.

Організатори зазначають, що обсяг виданої продукції залежатиме від кількості людей у сім’ї. Приблизна вага на одну особу складе близько 10 кілограмів, тож мешканців просять зважати на власні сили під час отримання наборів.

Де отримати додаткову інформацію

Додаткову інформацію можна отримати на гарячій лінії Центру підтримки бахмутян за телефоном: +380 (93) 971 8167 (понеділок – п’ятниця, з 9:00 до 15:00).

Читайте також:

• Грошова допомога для ВПО старшого віку з Донеччини у Дніпрі: як подати заявку
• ВПО у Полтавській громаді можуть отримати компенсацію за комунальні платежі взимку
• У Дружківці анонсували гуманітарну допомогу для людей з інвалідністю: деталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!