28 листопада Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення податків і військового збору на період дії воєнного стану. Закон, зокрема, передбачає підвищення військового збору для працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників серед фізичних осіб-підприємців.

Що про новий закон кажуть бахмутські підприємці та як реагують на підвищення податків, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Підвищення податків, реакція підприємців з Бахмута

Віктор Зіпір — підприємець та громадський діяч з Бахмута. У рідному місті він мав професійну фотостудію, що працювала понад 30 років. Після початку повномасштабної війни підприємець виїхав до Дніпра, де розпочав нову підприємницьку діяльність — створює сувенірну продукцію з принтами на військову тематику і про перемогу України. Також Віктор Зіпір активно волонтерить, він створив волонтерський штаб “Бахмут Український” у Дніпрі.

Підприємець каже, що підвищення податку стане великими навантаженням на бізнес. Особливо для релокованих чи новостворених підприємств.

“Я ще не вивчав всі тонкості, але звісно, збільшення податків — це навантаження на підприємців, особливо таких, як я. Це дуже важко, тому що ми відновлюємо свій бізнес або створюємо новий. А підвищення податків — це зайве навантаження. Може воно і не зайве, адже ми знаємо, куди ці гроші мають піти, тому підходимо до цього питання з розумінням. Але, можливо, у когось це буде критична кількість податків, яку він вже не може витягнути”, — зазначає Віктор Зіпір.

Також підприємець не виключає, що частина бізнесу може піти в тінь.

“Якщо це буде вже на межі того, що офіційно людина не зможе сплачувати податки, то я так думаю, що бізнес може піти в тінь. Але взагалі, якщо людина не хоче платити податки, то вона в тінь вже пішла або піде з тої чи іншої причини. Не тому, що на 1% йому підняли цей податок. Я думаю, що це від свідомості більше залежить”, — каже Віктор Зіпір.

Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко, яка є власницею бренду одягу Pravda label, зараз працює в Києві. Вона відкрила власний магазин одягу. Підприємиця прогнозує, що через підвищення податків, в Україні буде хвиля закриття бізнесів.

“Я вважаю, що ще буде хвиля закриття бізнесів. Обсяги продажів впали, і я думаю, що не всі це зможуть витримати. Будуть у тінь виходити, будуть платити зарплати в конвертах”, — каже Олена Хизуненко.

Водночас, бахмутянка радить власникам бізнесів адаптуватися під нові умови. Лише в такому разі вони можуть “триматися на плаву”. Або ж подаватися на програми підтримки від держави.

“Якщо не можеш вплинути на ситуацію, то пристосовуйся до неї. Якщо не можеш адаптуватися, то краще шукай нову справу. Раніше від держави я виграла грант на власну справу. Це те, що я випробувала на собі і можу радити іншим. Також можна влаштувати на роботу ВПО, за що держава теж платить компенсацію”, — каже Олена Хизуненко.

Закон про про підвищення податків, що передбачає

Закон передбачає підвищення військового збору для найманих працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників на ФОПів.

Так, ФОПи-платники єдиного податку третьої групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від доходу. При цьому для підприємців-платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи військовий збір встановлюється на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць. Мінімальна зарплата наразі складає 8 000 гривень, отже, військовий збір складе 800 гривень.

Читайте також:

• Допомога по безробіттю у 2024 році: як почати отримувати виплати
• Власна справа через “Дію”: як українцям отримати грант
• Кривий Ріг запрошує підприємців Донеччини релокувати бізнес: які пропонують умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє благодійний проєкт “Грошова підтримка”, у межах якого внутрішньо переміщені родини з дітьми отримують фінансову допомогу для оплати орендованого житла. Програма триватиме до 31 грудня 2026 року. Її реалізує організація “СОС Дитячі Містечка Україна” за підтримки “SOS-Kinderdorfer weltweit”.

Детальніше про те, як отримати допомогу — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога на оренду житла для багатодітних ВПО

Програма розрахована на сім’ї, які покинули свої домівки через війну та орендують житло в інших регіонах. Подати заявку можуть:

• дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, де батьки-вихователі мають статус внутрішньо переміщених осіб;
• опікуни та піклувальники, які є ВПО та виховують дітей віком до 18 років;
• багатодітні сім’ї зі статусом ВПО, які мають трьох і більше дітей.

Під час розгляду заявок пріоритет надають тим родинам, які отримали статус внутрішньо переміщених осіб після 24 лютого 2022 року.

Програма доступна не на всій території країни. Допомогу надають родинам, які проживають у місті Київ, а також у:

• Київській;
• Полтавській;
• Миколаївській;
• Івано-Франківській;
• Львівській;
• Чернівецькій;
• Чернігівській;
• Закарпатській;
• Одеській;
• Волинській;
• Дніпропетровській;
• Сумській;
• Херсонській;
• Запорізькій областях.

Виняток становлять території активних або можливих бойових дій.

Перелік документів та процедура подачі заявки

Для участі в проєкті заявникам необхідно заповнити спеціальну онлайн-форму за посиланням. До електронної заявки слід додати пакет документів:

• паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та документ про місце проживання заявника;
• документи, що підтверджують створення дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї або встановлення опіки;
• свідоцтва про народження дітей;
• банківські реквізити для зарахування коштів;
• договір оренди житла або інші документи на орендоване помешкання;
• згоду на обробку персональних даних;
• інші документи у разі потреби.

Умови фінансування

Розмір фінансової допомоги не є фіксованим. Його визначають індивідуально для кожної сім’ї залежно від вартості оренди житла в конкретному регіоні. Організатори зазначають, що ці кошти не покривають витрати на оплату комунальних послуг.

Виплата в межах благодійного проєкту надається лише один раз. Сім’ї, які вже отримували фінансування за цією програмою раніше, не мають права подавати заявку повторно. Після використання грошей отримувачі зобов’язані надати звіт, який підтвердить цільове використання коштів на оренду житла.

Читайте також:

Грошова допомога від Естонської ради у справах біженців: категорії та умови отримання

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія продовжує наступати на сході України. Протягом минулої доби інтенсивність боїв суттєво зросла на Костянтинівському, Покровському та Лиманському відтинках. На Слов’янському напрямку кількість штурмів зменшилася.

Детальніше про ситуацію на фронті — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку кількість атак різко зросла. Противник здійснив 34 штурмові дії, що на 18 більше порівняно з попереднім показником у 16 зіткнень. Наступальні дії відбувалися в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля та у бік Степанівки, Торецького, Кучерового Яру, Довгої Балки, Новопавлівки й Вільного.

На Покровському напрямку російська армія також посилила тиск. Кількість штурмів зросла з 30 до 36. Українські підрозділи зупинили просування противника в районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Дорожнє, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія та у бік Білицького, Шевченка, Василівки, Новопавлівки, Сергіївки й Новопідгородного.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському відтинку інтенсивність боїв зросла майже втричі — російські військові 24 рази намагалися вклинитися в українську оборону, тоді як напередодні відбулося 9 атак. Противник штурмував позиції в районах Ямполя, Надії, Новоселівки, Дерилового та у бік населених пунктів Борова, Ставки, Чернещина, Дробишеве, Лиман, Озерне, Діброва.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів знизилася. Противник здійснив 24 атаки порівняно з 33 попередньої доби. Бойові дії зосередилися у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та у районі Різниківки й Закітного.

На Краматорському напрямку наступальних дій російської армії не було другий день поспіль.

Втрати російської армії

Станом на 7 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі орієнтовно становлять 1 412 250 осіб. За минулу добу ліквідували 1200 російських військовослужбовців, що дещо менше за попередній показник у 1 420 осіб.

Також змінилася пропорція знищеної техніки. Зросли втрати противника у безпілотниках, крилатих ракетах та танках, проте зменшилася кількість ліквідованої автомобільної техніки та артилерії. Українські військові ліквідували наступне озброєння противника:

• 2 129 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 399 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 57 артилерійських систем;
• 37 крилатих ракет;
• 15 наземних робототехнічних комплексів;
• 9 танків;
• 5 бойових броньованих машин;
• 5 засобів протиповітряної оборони;
• 5 одиниць спеціальної техніки.

Читайте також:

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: як оформити виплати у 2026 році та хто має на них право

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!