28 листопада Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення податків і військового збору на період дії воєнного стану. Закон, зокрема, передбачає підвищення військового збору для працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників серед фізичних осіб-підприємців.

Що про новий закон кажуть бахмутські підприємці та як реагують на підвищення податків, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Підвищення податків, реакція підприємців з Бахмута

Віктор Зіпір — підприємець та громадський діяч з Бахмута. У рідному місті він мав професійну фотостудію, що працювала понад 30 років. Після початку повномасштабної війни підприємець виїхав до Дніпра, де розпочав нову підприємницьку діяльність — створює сувенірну продукцію з принтами на військову тематику і про перемогу України. Також Віктор Зіпір активно волонтерить, він створив волонтерський штаб “Бахмут Український” у Дніпрі.

Підприємець каже, що підвищення податку стане великими навантаженням на бізнес. Особливо для релокованих чи новостворених підприємств.

“Я ще не вивчав всі тонкості, але звісно, збільшення податків — це навантаження на підприємців, особливо таких, як я. Це дуже важко, тому що ми відновлюємо свій бізнес або створюємо новий. А підвищення податків — це зайве навантаження. Може воно і не зайве, адже ми знаємо, куди ці гроші мають піти, тому підходимо до цього питання з розумінням. Але, можливо, у когось це буде критична кількість податків, яку він вже не може витягнути”, — зазначає Віктор Зіпір.

Також підприємець не виключає, що частина бізнесу може піти в тінь.

“Якщо це буде вже на межі того, що офіційно людина не зможе сплачувати податки, то я так думаю, що бізнес може піти в тінь. Але взагалі, якщо людина не хоче платити податки, то вона в тінь вже пішла або піде з тої чи іншої причини. Не тому, що на 1% йому підняли цей податок. Я думаю, що це від свідомості більше залежить”, — каже Віктор Зіпір.

Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко, яка є власницею бренду одягу Pravda label, зараз працює в Києві. Вона відкрила власний магазин одягу. Підприємиця прогнозує, що через підвищення податків, в Україні буде хвиля закриття бізнесів.

“Я вважаю, що ще буде хвиля закриття бізнесів. Обсяги продажів впали, і я думаю, що не всі це зможуть витримати. Будуть у тінь виходити, будуть платити зарплати в конвертах”, — каже Олена Хизуненко.

Водночас, бахмутянка радить власникам бізнесів адаптуватися під нові умови. Лише в такому разі вони можуть “триматися на плаву”. Або ж подаватися на програми підтримки від держави.

“Якщо не можеш вплинути на ситуацію, то пристосовуйся до неї. Якщо не можеш адаптуватися, то краще шукай нову справу. Раніше від держави я виграла грант на власну справу. Це те, що я випробувала на собі і можу радити іншим. Також можна влаштувати на роботу ВПО, за що держава теж платить компенсацію”, — каже Олена Хизуненко.

Закон про про підвищення податків, що передбачає

Закон передбачає підвищення військового збору для найманих працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників на ФОПів.

Так, ФОПи-платники єдиного податку третьої групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від доходу. При цьому для підприємців-платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи військовий збір встановлюється на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць. Мінімальна зарплата наразі складає 8 000 гривень, отже, військовий збір складе 800 гривень.

Читайте також:

• Допомога по безробіттю у 2024 році: як почати отримувати виплати
• Власна справа через “Дію”: як українцям отримати грант
• Кривий Ріг запрошує підприємців Донеччини релокувати бізнес: які пропонують умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Миргородській громаді Полтавщини ВПО можуть оформити грошову допомогу на проходження майбутнього опалювального сезону. Кошти можна витратити на оплату комунальних послуг або тверде паливо. Допомога передбачена для ВПО, які оформили статус у 2026 році та мають категорію вразливості.

Про це повідомляє благодійна організація “Карітас Полтава”.

Полтавщина, хто може отримати допомогу на опалювальний сезон

Сьогодні, 28 липня, “Карітас Полтава” проводить реєстрацію на грошову допомогу на опалювальний сезон. Кошти можна витратити на комунальні послуги та тверде паливо в зимовий період 2026-2027 років.

Допомогу надають на домогосподарства в сільській місцевості Миргородської громади. Оформити її можуть ВПО, які зареєстровані в 2026 році та мають хоча б один із критеріїв вразливості:

• люди з інвалідністю (1, 2 групи та інвалідність з дитинства);
• люди старшого віку (60+);
• самотні матір/батько чи опікун/опікунка неповнолітніх дітей;
• вагітні жінки чи годуючі матері з дітьми віком до 3 років;
• матір/батько прийомних неповнолітніх дітей;
• люди з важкими захворюваннями (будь-яка хвороба, яка обмежує фізичні та психічні можливості й потребує високовартісного лікування, яке не покривається доходом родини);
• багатодітні сім’ї.

Відмовлятимуть у допомозі родинам, які отримували аналогічну допомогу в 2026 році або дохід родини перевищує 8 422 гривні на людину.

Як оформити допомогу на опалювальний сезон від “Карітас Полтава”

Реєстрація на допомогу відбудеться сьогодні, 28 липня, об 11:00. Адреса: місто Миргород, вулиця Гоголя 141/1 (міський Будинок культури).

Для реєстрації потрібно надати:

• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• довідку ВПО;
• рахунок ІBAN;
• документи, що підтверджують критерії вразливості;
• довідку про доходи з податкової служби/довідки ОК-5 та ОК-7 (отримані особисто через додаток “Дія” або на сайті Пенсійного фонду)/довідку з Пенсійного фонду або Фонду соціального страхування про отримання пенсій та соціальних виплат/довідку або заяву від фізичної особи-підприємця (ФОП) з декларацією про доходи (квартально)/довідку про доходи з Державної податкової служби;    
• довідку про пічне опалення або комунальні послуги.

Телефон для довідок: +380 (50) 888 7029.

Читайте також:

• Родини ВПО із дітьми з інвалідністю можуть отримати продуктову допомогу в Житомирі
• Грошова допомога від ЮНІСЕФ у 2026 році: чи можна зареєструватися
• Чи вплине виплата до Дня Незалежності на базову соціальну допомогу: пояснення ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія збільшила загальну кількість штурмових дій на лінії фронту, наростивши наступальний потенціал на кількох ділянках. Найвищу активність противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, а також суттєво посилив тиск на Костянтинівському.

Про це повідомили в Генштабі ЗСУ.

Покровський напрямок

Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де активність противника зросла з 32 до 34 атак. Збройні сили України зупинили наступальні дії російської армії у районах населених пунктів Котлине, Удачне, Новомиколаївка та Молодецьке. Також противник здійснював штурми у бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Новий Донбас та Сергіївка.

Костянтинівський напрямок

На Костянтинівському напрямку зафіксовано суттєве збільшення наступальної активності противника — кількість атак зросла з 18 до 27. Російська армія вела штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля та Софіївка. Окрім цього, атаки відбувалися у бік Довгої Балки, Степанівки, Торецького, Вільного та Нового Шахового.

Слов’янський напрямок

На Слов’янському напрямку інтенсивність бойових дій незначно знизилася. Противник здійснив 19 штурмів замість 20, зафіксованих напередодні. Атаки російської армії відбувалися у районах населених пунктів Крива Лука, Закітне та Різниківка, а також у бік Рай-Олександрівки та Пискунівки.

Лиманський напрямок

Спроби російської армії вклинитися в українську оборону на Лиманському напрямку зменшилися з 20 до 16 штурмових дій. Противник атакував позиції українських військових у бік Дробишевого, Озерного, Ставок і Лиману, а також у районі Новоселівки та Новомихайлівки.

Краматорський напрямок

На Краматорському напрямку кількість атак противника знизилася з п’яти до чотирьох. Підрозділи російської армії здійснювали наступальні дії у напрямку Малинівки та в районі населеного пункту Привілля.

Втрати російської армії за добу

Протягом минулої доби українські підрозділи ліквідували 1 560 російських військовослужбовців. Загальні втрати особового складу противника сягнули близько 1 442 140 осіб.

Також українські сили знищили такий обсяг військової техніки російської армії:

• 1 755 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 548 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 71 артилерійську систему;
• 16 наземних робототехнічних комплексів;
• 6 бойових броньованих машин;
• 4 одиниці спеціальної техніки;
• 1 реактивну систему залпового вогню;
• 1 танк.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Калеників на Донеччині — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!