Головна/Новини/Підвищення податків: що про новий закон кажуть бахмутські підприємці

Підвищення податків: що про новий закон кажуть бахмутські підприємці

Валентина Твердохліб 13:55, 2 Грудня 2024

В Україні підвищують податки / фото ілюстративне, Unsplash

28 листопада Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення податків і військового збору на період дії воєнного стану. Закон, зокрема, передбачає підвищення військового збору для працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників серед фізичних осіб-підприємців.

Що про новий закон кажуть бахмутські підприємці та як реагують на підвищення податків, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Підвищення податків, реакція підприємців з Бахмута

Віктор Зіпір — підприємець та громадський діяч з Бахмута. У рідному місті він мав професійну фотостудію, що працювала понад 30 років. Після початку повномасштабної війни підприємець виїхав до Дніпра, де розпочав нову підприємницьку діяльність — створює сувенірну продукцію з принтами на військову тематику і про перемогу України. Також Віктор Зіпір активно волонтерить, він створив волонтерський штаб “Бахмут Український” у Дніпрі.

Підприємець каже, що підвищення податку стане великими навантаженням на бізнес. Особливо для релокованих чи новостворених підприємств.

“Я ще не вивчав всі тонкості, але звісно, збільшення податків — це навантаження на підприємців, особливо таких, як я. Це дуже важко, тому що ми відновлюємо свій бізнес або створюємо новий. А підвищення податків — це зайве навантаження. Може воно і не зайве, адже ми знаємо, куди ці гроші мають піти, тому підходимо до цього питання з розумінням. Але, можливо, у когось це буде критична кількість податків, яку він вже не може витягнути”, — зазначає Віктор Зіпір.

Підприємець Віктор Зіпір / фото з особистого архіву підприємця

Також підприємець не виключає, що частина бізнесу може піти в тінь.

“Якщо це буде вже на межі того, що офіційно людина не зможе сплачувати податки, то я так думаю, що бізнес може піти в тінь. Але взагалі, якщо людина не хоче платити податки, то вона в тінь вже пішла або піде з тої чи іншої причини. Не тому, що на 1% йому підняли цей податок. Я думаю, що це від свідомості більше залежить”, — каже Віктор Зіпір.

Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко, яка є власницею бренду одягу Pravda label, зараз працює в Києві. Вона відкрила власний магазин одягу. Підприємиця прогнозує, що через підвищення податків, в Україні буде хвиля закриття бізнесів.

“Я вважаю, що ще буде хвиля закриття бізнесів. Обсяги продажів впали, і я думаю, що не всі це зможуть витримати. Будуть у тінь виходити, будуть платити зарплати в конвертах”, — каже Олена Хизуненко.

Олена Хизуненко / фото з особистого архіву підприємиці

Водночас, бахмутянка радить власникам бізнесів адаптуватися під нові умови. Лише в такому разі вони можуть “триматися на плаву”. Або ж подаватися на програми підтримки від держави.

“Якщо не можеш вплинути на ситуацію, то пристосовуйся до неї. Якщо не можеш адаптуватися, то краще шукай нову справу. Раніше від держави я виграла грант на власну справу. Це те, що я випробувала на собі і можу радити іншим. Також можна влаштувати на роботу ВПО, за що держава теж платить компенсацію”, — каже Олена Хизуненко.

Закон про про підвищення податків, що передбачає

Закон передбачає підвищення військового збору для найманих працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників на ФОПів.

Так, ФОПи-платники єдиного податку третьої групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від доходу. При цьому для підприємців-платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи військовий збір встановлюється на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць. Мінімальна зарплата наразі складає 8 000 гривень, отже, військовий збір складе 800 гривень.

Читайте також:

Допомога по безробіттю у 2024 році: як почати отримувати виплати
Власна справа через “Дію”: як українцям отримати грант
Кривий Ріг запрошує підприємців Донеччини релокувати бізнес: які пропонують умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Скопіч Дмитро 15:45, 16 Вересня 2026

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону “Про Державний бюджет на 2027 рік”. Беззаперечним пріоритетом залишається фінансування сектору безпеки і оборони, на який спрямовують усі можливі внутрішні ресурси. Водночас Уряд збільшує фінансування соціальної сфери, підтримки ВПО, освіти та охорони здоров’я.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Основні показники державного бюджету на 2027 рік

Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає значне зростання доходів та видатків. Доходи заплановані в обсязі 5 трильйонів 648 мільярдів гривень, що на 452,1 мільярда більше порівняно з планом 2026 року.

Загальний обсяг видатків становитиме 7 трильйонів 272 мільярди гривень, що на 864,9 мільярда перевищує показники попереднього року.

Потреба у міжнародній підтримці складатиме 52,6 мільярда доларів. Кошти планують залучити від ЄС, країн G7, МВФ, Світового банку та інших партнерів.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки виділено 4 трильйони 885 мільярдів гривень, що становить 43,8% від ВВП. З них:

2 трильйони 298,5 мільярда гривень — на озброєння та військову техніку;
1 трильйон 791,7 мільярда гривень — на оплату праці з нарахуваннями;
499,9 мільярда гривень — на інші видатки;
264,9 мільярда гривень — резерв коштів;
30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2027 році передбачено 83,2 мільярда гривень (на 11,6 мільярда більше, ніж у 2026 році). Основні статті витрат:

39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
12 мільярдів гривень — заходи підтримки тимчасового проживання;
11,5 мільярда гривень — компенсація за знищене майно;
5,5 мільярда гривень — компенсація за програмою “HOME”;
4 мільярди гривень — соціальні послуги;
3,7 мільярда гривень — програма “єОселя” (перший внесок та відсотки);
3,5 мільярда гривень — програми зайнятості;
3,4 мільярда гривень — програма “єВідновлення”.

Підтримка економіки, бізнесу та енергетичного сектору

На підтримку економіки та бізнесу бюджет закладає 96 млрд гривень, що на 45,7 млрд гривень більше до плану на 2026 рік.

45 млрд гривень передбачено на забезпечення житлом громадян за програмою”єОселя” (+27,9 млрд гривень);
29 млрд гривень спрямують до Національної установи розвитку на програму “Доступні кредити 5-7-9%” та гарантії НУР (+11 млрд гривень);
10,1 млрд гривень отримає Фонд розвитку інновацій на оборонні технології Brave1, нові зразки техніки та обладнання для потреб оборони, робототехніку, безпілотні технології та дослідження спеціальних інноваційних технологій (+2,7 млрд гривень).
9,4 млрд гривень виділено на активні програми підтримки бізнесу (+4,1 млрд гривень).
Для страхування бізнесу від воєнних ризиків та іншої фінансової підтримки передбачено ресурс у 58,7 млрд гривень. Одним із можливих джерел його формування є підвищення стандартної ставки на 1 відсотковий пункт – з 20% до 21%, проте остаточне рішення потребуватиме законодавчого врегулювання.
Окремо 8,3 млрд гривень планується спрямувати на захист підприємств паливного сектору від таких ризиків — за рахунок можливого підвищення акцизу на пальне.

Майже 100 млрд гривень буде спрямовано у 2027 році на підтримку енергетики. Кошти підуть на захист та відновлення енергетичних об’єктів, на доплати енергетикам, підтримку вугільної галузі та проєкти з енергоефективності. Також на Плани стійкості буде спрямовано 60 млрд гривень, і можливе отримання енергетичними підприємствами ресурсу від зниження нормативу зі сплати дивідендів. У 2026 році ця сума становила 19,5 млрд гривень.

Сільськогосподарський сектор отримає підтримку у розмірі 7,4 млрд гривень. Кошти передбачено на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників і фермерів, гуманітарне розмінування, гранти для АПК, меліорацію та релокацію сільгосптоваровиробників.

Житлова політика, інфраструктура та спорт

Загальний обсяг житлової політики становить 84,9 млрд гривень (+38,3 млрд гривень). Сюди входять:

45 млрд гривень на забезпечення житлом за програмою «єОселя».
24,4 млрд гривень на житлові програми: «єВідновлення», компенсації, ваучери, субвенція (+8,9 млрд гривень).
6,9 млрд гривень на компенсацію на житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп.
5,5 млрд гривень компенсації за знищене житло за програмою «HOME».
2,4 млрд гривень на житло військовим.
0,7 млрд гривень для Фонду енергоефективності на співфінансування підвищення енергоефективності житла та відновлення зруйнованого житла.

Сфера спорту та молоді отримає 6,85 млрд гривень (+0,98 млрд гривень). На гідне представлення України на світовій спортивній арені піде 6,56 млрд гривень (+0,86 млрд гривень). На створення умов для самореалізації молоді в Україні виділено 201,5 млн гривень, зокрема 140 млн гривень підуть на гранти молоді (+50 млн гривень). У 2027 році передбачено 1 800 грантів, що у 2,5 раза більше порівняно з 2026 роком. Також 91,5 млн гривень (+68,5 млн гривень) закладено на формування свідомої української політичної нації, зокрема на розвиток пластового руху, на підтримку якого із 2027 року безпосередньо передбачено 61,5 млн гривень.

Підтримка регіонів, громад та інвестиційні проєкти

На публічні інвестиційні проєкти та програми у 2027 році передбачено 116 млрд гривень (+3,9 млрд грн), з яких 76,4 млрд гривень — це залучені кошти міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн. Основні напрями цих проєктів — транспорт, муніципальна інфраструктура та послуги, освіта, охорона здоров’я, енергетика, житло, соціальна сфера.

Підтримка регіонів і громад складе 133,6 млрд гривень (+42,2 млрд гривень до плану на 2026 рік). Серед основних напрямів фінансування — комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст, Державний фонд регіонального розвитку, субвенції на реалізацію публічних інвестиційних проєктів у галузях освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, субвенція на будівництво та ремонт доріг місцевого значення, додаткова дотація прифронтовим та тимчасово окупованим територіям України, а також різниця в тарифах. Загальний ресурс місцевих бюджетів у 2027 році становитиме 1 трлн 34,5 млрд гривень, що на 123,9 млрд гривень, або на 13,6% більше до плану на 2026 рік зі змінами.

Серед новацій проєкту держбюджету-2027:

Заплановане часткове (25%) відновлення Державного дорожнього фонду в обсязі 52,8 млрд гривень. З них 34,2 млрд гривень піде на фінансування утримання та розвитку доріг загального користування державного значення, 10,1 млрд гривень — на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими на розвиток мережі автомобільних доріг, а 8,5 млрд гривень — як субвенція місцевим бюджетам на утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
18,2 млрд гривень спрямовуватимуться на компенсацію різниці в тарифах у межах підтримки регіонів та громад. Це дозволить компенсувати різницю між економічно обґрунтованою вартістю комунальних послуг і тарифами для населення та зменшити відповідне фінансове навантаження на громади і людей.

Читайте також:

Бахмутська МВА переглянула бюджетні видатки: більше грошей заклали на зарядні станції та ноутбуки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині розширили примусову евакуацію дітей: які населені пункти додалися

Валентина Твердохліб 14:50, 16 Вересня 2026

дружківки, евакуація дітей — Евакуація з Дружківки / фото відділ комунікації поліції Донецької області

На Донеччині оновили перелік населених пунктів, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її оголосили ще у десяти населених пунктах. При цьому в Слов’янську і селищі Суханівка діють часткові обмеження: у список на евакуацію потрапили окремі вулиці.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

Примусова евакуація дітей на Донеччині: нові населені пункти

Через погіршення безпекової ситуації на Донеччині розширили перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її ввели у трьох громадах: Святогірській, Слов’янській і Новодонецькій.

Евакуації підлягають діти, які проживають у чотирьох селах Святогірської громади:

Адамівка;
Глибока Макатиха;
Микільське;
Хрестище.

У Новодонецькій громаді евакуацію дітей теж проводитимуть у чотирьох населених пунктах:

Новодонецьке;
Іверське;
Новосамарське;
Шостаківка.

У Слов’янську розширили зону примусової евакуації дітей: перелік вулиць

У Слов’янській громаді примусову евакуацію дітей розширили у місті Слов’янськ і селищі Суханівка. При цьому в цих населених пунктах діє часткова евакуація з окремих вулиць.

У Слов’янську під евакуацію підпадають родини з дітьми, які мешкають за такими адресами:

-в’їзди:

Історичний;
Квітневий;
Миколи Хвильового;
Скіфський;
Яковлєва Олексія.

-вулиці:

6-го Вересня;
Анатолія Свиридюка;
Бердянська;
Березнева;
Бориса Патона;
Василя Сліпака;
Василя Стуса;
Вереснева;
Волошкова;
Волонтерів;
Геологічна;
Гірська;
Демократична;
Дмитра Донцова;
Енеїди;
Єдності;
Журналістів;
Зоряна;
Івана Федорова;
Ігоря Грішина;
Ізюмська;
Калинова;
Карпатської Січі;
Керченська;
Кленова;
Князя Ігоря;
Козацька;
Колонтаївська;
Корсунська;
Котляревського;
Красногірська;
Ланова;
Левадна;
Лесі Українки;
Лісна;
Літературна;
Луганська;
Мальовнича;
Мацька;
Медова;
Миколи Колосовського;
Миколи Семейка;
Миколи Хвильового;
Миру;
Мистецька;
Молодіжна;
Назара Яремчука;
Новоселівська;
Олеся Гончара;
Отаманська;
Охтирська;
Павла Глазового;
Північна;
Привільна;
Режисерська;
Реконструкції;
Рубіжна;
Самбірська;
Санаторна;
Серпнева;
Сільзаводська;
Січових стрільців;
Скіфська;
Смарагдова;
Солов’їна;
Тениста;
Трускавецька;
Цілинна;
Червоної калини;
Чумацька;
Щедра;
Шляхетна;
Ювілейна;
Юрія Багатікова;
Яковлєва Олексія;
Янтарна.

-провулки:

6-го Вересня;
Анатолія Свиридюка;
Бердянський;
Високий;
Волонтерів;
Демократичний;
Дмитра Донцова;
Дружківський;
Енеїди;
Журналістів;
Зоряний;
Ізюмський;
Історичний;
Керченський;
Князя Ігоря;
Козацький;
Красногірський;
Кустарний;
Лановий;
Літературний;
Привільний;
Рубіжний;
Скіфський;
Смарагдовий;
Солов’їний;
Тараса Шевченка;
Трускавецький;
Цілинний;
Червоної калини;
Ягідний;
Яковлєва Олексія.

У селищі Суханівка Слов’янської громади евакуацію проводитимуть з п’яти вулиць і одного провулка:

вулиці Героїв неба, Горова, Зарічна, Лугова, Торецька;
провулок Луговий.

Скільки дітей залишаються на нових територіях, де оголошена примусова евакуація, не повідомляється. Евакуацію проводитимуть у супроводі батьків, осіб, які їх замінюють, або законних представників. Вилучити дітей без дозволу батьків поліція не має права, тому з родинами проводитимуть бесіди і вмовляють виїхати в більш безпечні місця.

До евакуації залучені місцеві військові адміністрації, поліція, ДСНС і Служба у справах дітей. Людей супроводжуватимуть на всіх етапах — від виїзду до приймального пункту і подальшого розміщення у безпечніших регіонах.