28 листопада Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення податків і військового збору на період дії воєнного стану. Закон, зокрема, передбачає підвищення військового збору для працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників серед фізичних осіб-підприємців.

Що про новий закон кажуть бахмутські підприємці та як реагують на підвищення податків, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Підвищення податків, реакція підприємців з Бахмута

Віктор Зіпір — підприємець та громадський діяч з Бахмута. У рідному місті він мав професійну фотостудію, що працювала понад 30 років. Після початку повномасштабної війни підприємець виїхав до Дніпра, де розпочав нову підприємницьку діяльність — створює сувенірну продукцію з принтами на військову тематику і про перемогу України. Також Віктор Зіпір активно волонтерить, він створив волонтерський штаб “Бахмут Український” у Дніпрі.

Підприємець каже, що підвищення податку стане великими навантаженням на бізнес. Особливо для релокованих чи новостворених підприємств.

“Я ще не вивчав всі тонкості, але звісно, збільшення податків — це навантаження на підприємців, особливо таких, як я. Це дуже важко, тому що ми відновлюємо свій бізнес або створюємо новий. А підвищення податків — це зайве навантаження. Може воно і не зайве, адже ми знаємо, куди ці гроші мають піти, тому підходимо до цього питання з розумінням. Але, можливо, у когось це буде критична кількість податків, яку він вже не може витягнути”, — зазначає Віктор Зіпір.

Також підприємець не виключає, що частина бізнесу може піти в тінь.

“Якщо це буде вже на межі того, що офіційно людина не зможе сплачувати податки, то я так думаю, що бізнес може піти в тінь. Але взагалі, якщо людина не хоче платити податки, то вона в тінь вже пішла або піде з тої чи іншої причини. Не тому, що на 1% йому підняли цей податок. Я думаю, що це від свідомості більше залежить”, — каже Віктор Зіпір.

Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко, яка є власницею бренду одягу Pravda label, зараз працює в Києві. Вона відкрила власний магазин одягу. Підприємиця прогнозує, що через підвищення податків, в Україні буде хвиля закриття бізнесів.

“Я вважаю, що ще буде хвиля закриття бізнесів. Обсяги продажів впали, і я думаю, що не всі це зможуть витримати. Будуть у тінь виходити, будуть платити зарплати в конвертах”, — каже Олена Хизуненко.

Водночас, бахмутянка радить власникам бізнесів адаптуватися під нові умови. Лише в такому разі вони можуть “триматися на плаву”. Або ж подаватися на програми підтримки від держави.

“Якщо не можеш вплинути на ситуацію, то пристосовуйся до неї. Якщо не можеш адаптуватися, то краще шукай нову справу. Раніше від держави я виграла грант на власну справу. Це те, що я випробувала на собі і можу радити іншим. Також можна влаштувати на роботу ВПО, за що держава теж платить компенсацію”, — каже Олена Хизуненко.

Закон про про підвищення податків, що передбачає

Закон передбачає підвищення військового збору для найманих працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників на ФОПів.

Так, ФОПи-платники єдиного податку третьої групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від доходу. При цьому для підприємців-платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи військовий збір встановлюється на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць. Мінімальна зарплата наразі складає 8 000 гривень, отже, військовий збір складе 800 гривень.

Читайте також:

• Допомога по безробіттю у 2024 році: як почати отримувати виплати
• Власна справа через “Дію”: як українцям отримати грант
• Кривий Ріг запрошує підприємців Донеччини релокувати бізнес: які пропонують умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Графік відпусток є обов’язковим для всіх роботодавців в Україні — незалежно від кількості працівників. Він допомагає поєднати виробничі потреби з правом працівників на відпочинок. У Міністерстві юстиції роз’яснили, які вимоги до складання графіка відпусток передбачає законодавство.

Графік відпусток — обов’язок роботодавця

Закон України “Про відпустки” поширюється на всіх працівників, які працюють за трудовим договором — як на підприємствах та в установах, так і у фізичних осіб-підприємців. Відповідно, кожен роботодавець зобов’язаний складати графік відпусток.

Чіткої дати або типової форми для такого документа закон не встановлює. Водночас найпоширенішою практикою є затвердження графіка до початку календарного року. Це дозволяє врахувати специфіку роботи, сезонні навантаження та побажання працівників.

Як затверджується графік відпусток

Черговість надання відпусток визначається графіком, який:

• затверджується роботодавцем за погодженням із профспілкою або іншим представницьким органом трудового колективу;
• доводиться до відома працівників.

Такі вимоги передбачені статтею 79 Кодексу законів про працю України та частиною десятою статті 10 Закону “Про відпустки”.

Що має бути зазначено у графіку

Зазвичай у графіку відпусток вказують:

• вид відпустки;
• дату початку та закінчення;
• тривалість у календарних днях.

Під час складання графіка роботодавець має передбачити:

• щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів;
• додаткову відпустку для працівників, які мають дітей до 15 років або дитину з інвалідністю — 10 календарних днів;
• додаткові відпустки за вислугу років (для окремих категорій);
• інші соціальні та додаткові відпустки, передбачені законом або колективним договором.

Чи можна ділити відпустку і хто має пільги

За бажанням працівника щорічну відпустку можна ділити на частини, але одна з них має тривати щонайменше 14 календарних днів.

Окремі категорії працівників мають право на відпустку у зручний для них час. Серед них — неповнолітні, люди з інвалідністю, батьки дітей, одинокі матері та батьки, а також подружжя військовослужбовців.

Графік відпусток може змінюватися або доповнюватися, зокрема у разі прийняття нових працівників. Закон також передбачає перенесення відпустки у випадках тимчасової непрацездатності, наприклад вагітності та пологів або збігу з навчальною відпусткою.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працівники, які через стан здоров’я тимчасово не можуть виконувати свої трудові обов’язки та оформлюють лікарняний, мають право на відповідні страхові виплати.

Детальніше про строки та порядок виплати лікарняних коштом ПФУ у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як нараховують лікарняні у 2026 році

У 2026 році виплату лікарняних, а також інших страхових виплат, здійснює Пенсійний фонд України. Це передбачено реформою, закріпленою в законі України “Про внесення змін до закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Підставою для отримання лікарняних є електронний листок непрацездатності (е-лікарняний), яким працівник підтверджує факт тимчасової непрацездатності.

Е-лікарняний формується на основі електронного медичного висновку, який створює лікар. Після цього документ автоматично потрапляє до Електронного реєстру листків непрацездатності, а роботодавець отримує повідомлення про його відкриття в кабінеті страхувальника на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Оплата днів хвороби без оформленого лікарняного не передбачена.

Водночас для нарахування виплат важливо, щоб листок непрацездатності набув статусу “Готовий до сплати”. Перевірити зміну статусу можна в особистому кабінеті на порталі ПФУ.

Для звичайних лікарняних цей статус присвоюється через 7 днів після дати відкриття. Упродовж цього часу лікар має право внести корективи до медичного висновку.

Слід враховувати, що під час воєнного стану через технічні збої в роботі електронних сервісів деякі лікарняні можуть не отримати статус “Готовий до сплати”. У таких випадках бухгалтер підприємства може самостійно здійснити нарахування та виплату лікарняних.

Строки виплат лікарняних за кошти ПФУ

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець. Починаючи з шостого дня, виплати здійснюються коштом Пенсійного фонду України.

Якщо лікарняний триває понад п’ять днів, роботодавець зобов’язаний подати до ПФУ заяву-розрахунок. Це можна зробити через Портал електронних послуг Пенсійного фонду або в паперовій формі з електронною копією до головного управління ПФУ в області чи місті Києві за місцем обліку страхувальника.

У заяві зазначається сума лікарняних, яку має компенсувати Пенсійний фонд. Якщо ж працівник хворів лише п’ять днів, подавати документи до ПФУ не потрібно.

Як і раніше, Пенсійний фонд має перерахувати кошти протягом 10 календарних днів з моменту надходження необхідних документів. У цей період відповідна комісія ухвалює рішення щодо призначення виплат.

У разі позитивного рішення кошти надходять роботодавцю, а працівник отримує лікарняні разом із найближчою заробітною платою — як за перші п’ять днів хвороби, так і за дні, оплачені коштом ПФУ.

Читайте також:

“Це питання виживання”: як в Україні ставляться до ініціативи про 20% ПДВ для ФОПів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!