28 листопада Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення податків і військового збору на період дії воєнного стану. Закон, зокрема, передбачає підвищення військового збору для працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників серед фізичних осіб-підприємців.

Що про новий закон кажуть бахмутські підприємці та як реагують на підвищення податків, розповідає “Бахмут IN.UA”.

Підвищення податків, реакція підприємців з Бахмута

Віктор Зіпір — підприємець та громадський діяч з Бахмута. У рідному місті він мав професійну фотостудію, що працювала понад 30 років. Після початку повномасштабної війни підприємець виїхав до Дніпра, де розпочав нову підприємницьку діяльність — створює сувенірну продукцію з принтами на військову тематику і про перемогу України. Також Віктор Зіпір активно волонтерить, він створив волонтерський штаб “Бахмут Український” у Дніпрі.

Підприємець каже, що підвищення податку стане великими навантаженням на бізнес. Особливо для релокованих чи новостворених підприємств.

“Я ще не вивчав всі тонкості, але звісно, збільшення податків — це навантаження на підприємців, особливо таких, як я. Це дуже важко, тому що ми відновлюємо свій бізнес або створюємо новий. А підвищення податків — це зайве навантаження. Може воно і не зайве, адже ми знаємо, куди ці гроші мають піти, тому підходимо до цього питання з розумінням. Але, можливо, у когось це буде критична кількість податків, яку він вже не може витягнути”, — зазначає Віктор Зіпір.

Також підприємець не виключає, що частина бізнесу може піти в тінь.

“Якщо це буде вже на межі того, що офіційно людина не зможе сплачувати податки, то я так думаю, що бізнес може піти в тінь. Але взагалі, якщо людина не хоче платити податки, то вона в тінь вже пішла або піде з тої чи іншої причини. Не тому, що на 1% йому підняли цей податок. Я думаю, що це від свідомості більше залежить”, — каже Віктор Зіпір.

Підприємиця з Бахмута Олена Хизуненко, яка є власницею бренду одягу Pravda label, зараз працює в Києві. Вона відкрила власний магазин одягу. Підприємиця прогнозує, що через підвищення податків, в Україні буде хвиля закриття бізнесів.

“Я вважаю, що ще буде хвиля закриття бізнесів. Обсяги продажів впали, і я думаю, що не всі це зможуть витримати. Будуть у тінь виходити, будуть платити зарплати в конвертах”, — каже Олена Хизуненко.

Водночас, бахмутянка радить власникам бізнесів адаптуватися під нові умови. Лише в такому разі вони можуть “триматися на плаву”. Або ж подаватися на програми підтримки від держави.

“Якщо не можеш вплинути на ситуацію, то пристосовуйся до неї. Якщо не можеш адаптуватися, то краще шукай нову справу. Раніше від держави я виграла грант на власну справу. Це те, що я випробувала на собі і можу радити іншим. Також можна влаштувати на роботу ВПО, за що держава теж платить компенсацію”, — каже Олена Хизуненко.

Закон про про підвищення податків, що передбачає

Закон передбачає підвищення військового збору для найманих працівників з 1,5% до 5% та розширення кола його платників на ФОПів.

Так, ФОПи-платники єдиного податку третьої групи сплачуватимуть військовий збір у розмірі 1% від доходу. При цьому для підприємців-платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи військовий збір встановлюється на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць. Мінімальна зарплата наразі складає 8 000 гривень, отже, військовий збір складе 800 гривень.

Читайте також:

• Допомога по безробіттю у 2024 році: як почати отримувати виплати
• Власна справа через “Дію”: як українцям отримати грант
• Кривий Ріг запрошує підприємців Донеччини релокувати бізнес: які пропонують умови

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У лютому 2026 року Верховна Рада ухвалила закон щодо врегулювання проведення обов’язкової евакуації. Він передбачає, що поліція може вилучати дітей з родин, які перебувають у зоні бойових дій і батьки яких відмовляються від евакуації. Новину про цей закон вже використовують російські пропагандисти, заявляючи про викрадення дітей поліцією. Служба у справах дітей Донецької ОДА роз’яснила, як насправді відбуватиметься цей процес.

Хто, за яких умов і куди вилучатиме дітей з родин під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

За яких умов дітей можуть примусово відібрати у батьків

10 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №12353 щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації. Серед основних положень нового закону передбачено можливість примусового вилучення дітей з родин у разі відмови від евакуації з населеного пункту в зоні активних бойових дій.

Наразі закон передано на підпис до Президента України. Коли він вступить у силу, буде розроблено чіткий алгоритм вилучення дітей.

“Понад рік цей закон проходив процедури узгодження і пошуку якихось оптихмальних механізмів, щоб убезпечити дітей, які через вік не можуть подбати про свою безпеку. Новий закон спрямований, передусім, на збереження життя і здоров’я дітей, які залишаються у прифронтових громадах під постійними обстрілами. Після підписання закону Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності разом з Державною службою у справах дітей повинні розробити якийсь алгоритм дій відповідно до положень цього закону”, — розповіла Юлія Рижакова.

Як відбуватиметься примусове вилучення дітей

Примусово вилучити дітей можуть лише з родин, які перебувають у зоні бойових дій та відмовляються від евакуації. Батьків або законних представників дитини офіційно інформуватимуть про норму закону і пропонуватимуть безоплатну евакуацію. Їхню згоду чи відмову фіксуватимуть письмово та на відео.

У разі відмови від евакуації поліція буде примусово вилучати дитину. Далі її передаватимуть в органи опіки та пікування, де визначатимуть подальше місце проживання.

“Органами опіки та піклування спільно з нами, обласною Службою у справах дітей, визначатиметься місце розміщення дитини. Це можуть бути сімейні форми виховання — ми дізнавались про всі наші наявні прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатні родини. На сьогодні є можливість розміщення 10 дітей, виходячи із вільних місць, а також умов проживання цих родин. Разом з цим можемо розміщати дітей в санаторно-оздоровчих центрах. У нас це “Смарагдове місто” та “Перлина Донеччини”. Які ще варіанти? Якщо діти віком до 4 років здорові, їх можна влаштувати в будинок дитини “Антошка”, який у нас релокований. Якщо діти з інвалідністю, то віком до 6 років теж можна влаштувати в “Антошку”, — пояснила Юлія Рижакова.

У питанні розміщення Служба у справах дітей Донецької ОДА співпрацюватиме з Державною службою у справах дітей. У разі потреби органам опіки та піклування Донеччини передаватимуть інформацію щодо кількості вільних місць у закладах і сімейних формах виховання по всій Україні.

Чи зможуть батьки повернути дітей після примусового відібрання

Вилучення дитини не означає, що батьки не можуть її повернути. Це можна буде зробити протягом шести місяців, звернувшись із клопотанням про повернення дитини до органу опіки та пікування, який ухвалював рішення про відібрання дитини. При цьому батьки мають надати документи, що підтверджують їхнє місце проживання на території, яка не належить до зони активних бойових дій та тимчасово окупованих територій. 

Якщо ж батьки або законні представники дитини не скористалися правом щодо повернення дитини, то орган опіки та пікування звертатиметься до суду з позовом щодо позбавлення батьківських прав.

“Відповідно до основ міжнародного та українського права, через нездатність дітей об’єктивно оцінити рівень загрози відповідальність за їхнє життя та психічне здоров’я несуть батьки, законні представники та держава. Єдиний спосіб уникнути примусового відібрання дитини в зонах бойових дій — це самостійна, добровільна евакуація разом з дитиною. Люди часто тримаються за стіни, бо це єдине, що здається їм стабільним. Тільки от дім можна відбудувати, а життя та психіку дитини, на жаль, ні. Діти в зоні бойових дій отримують невидимі рани, психологічні травми, які впливатимуть на все їхнє подальше життя. Тому дуже закликаємо всіх до вчасної евакуації своїх дітей”, — звернулась Юлія Рижакова до мешканців Донеччини.

Чи були випадки примусового вилучення дітей на Донеччині

До прийняття нового закону вилучати дітей без рішення суду ніхто не міг. Поліція і ДСНС могли лише вмовляти такі родини на виїзд. Механізм вилучення був досить довгий. Спочатку рішення ухвалювали органи опіки та піклування, після чого повідомлення йшло у прокуратуру і позовна заява до суду щодо відібрання дітей без позбавлення батьків батьківських прав.

Станом на 26 лютого 2026 року на Донеччині було лише два випадки, коли дітей довелося евакуювати примусово через відмову опікунів чи батьків від евакуації. Своєю чергою, відмова створювала ризики для життя дитини.

Одне рішення ухвалювали щодо вилучення п’ятьох дітей. Однак коли служби приїхали вилучати дітей з рішенням, батьки одразу ж погодились на евакуацію. Тобто фактично діти залишились з родиною.

Ще одне рішення ухвалили щодо вилучення хлопчика. Його прилаштували спочатку в патронатну родину, а потім у родину рідної тітки. Зараз цей хлопець вже набув повноліття.

Читайте також:

• На Донеччині понад 200 дітей перебувають у зонах примусової евакуації: де саме
• Російський удар по Краматорську: загинули троє дітей з однієї родини
• “Вже місяць ніхто не може заїхати”: як проходить евакуація з Костянтинівки та прифронтових населених пунктів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Ці роботи планують завершити у 2026 році. Займатиметься розробкою генпланів російська установа — Єдиний інститут просторового планування рф (ЄІПП).

Про це повідомив так званий голова уряду “днр” Андрій Чертков.

У “днр” заявили про плани на відбудову Бахмута

Так званий уряд “днр” провів зустріч з представниками російського Єдиного інституту просторового планування. У межах зустрічі обговорювали плани на відбудову “днр”.

Однією з цілей окупантів є розроблення генпланів відбудови окупованих після 2022 року міст. Зокрема, в уряді “днр” оголосили про розроблення генпланів Бахмута, Курахового, Великої Новосілки, а також Докучаєвська, який був окупований значно раніше — у квітні 2014 року. Роботу над генпланами обіцяють завершити у 2026 році.

Серед ключових аспектів планування окупанти виокремлюють прогнозування чисельності населення та розвиток економіки. За словами Андрія Черткова, рішення про відновлення зруйнованих міст ухвалюватимуть не в “днр”, а в москві. Зараз задача “днр” — дати вихідну базу для можливості ухвалення такого рішення. Тобто, розробка генплану ще не означатиме початок робіт з відбудови, адже рішення про це ухвалюватимуть на рівні кремля.

Зазначимо, що окупаційна влада неодноразово давала обіцянки про відбудову Бахмута, але не виконувала їх. У своє виправдання ватажок “днр” пушилін звинувачував ЗСУ в тому, що росіяни не можуть відбудувати Бахмут. При цьому жодних заяв про те, що саме російська армія зруйнувала місто, окупанти не роблять.

Читайте також:

• “За ці гроші можна купити лише барак без світла і води”: що кажуть бахмутяни про компенсації від рф
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!