Пауерліфтери з Донеччини виграли Кубок України

Микола Ситник 14:49, 1 Жовтня 2023
Пауерліфтери Донеччини
Пауерліфтери Донеччини перемогли на національних змаганнях / фото Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА

Нещодавно в Коломиї Івано-Франківської області відбувся Кубок України з пауерліфтингу — з жиму лежачи та класичного жиму лежачи. Від Донецької області на турнірі виступили атлети з Бахмутської, Краматорської, Дружківської, Лиманської, Мирноградської, Маріупольської та Мангушської територіальних громад.

Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА.

На змаганнях зібралися 80 спортсменів з 18 регіонів нашої держави.

Донеччину представив 21 спортсмен. Зазначимо, що в командному заліку з жиму лежачи серед чоловіків Донецька область посіла першу сходинку п’єдесталу.

Особистий залік Кубку України з жиму лежачи серед чоловіків:

Результати до 200 кг
  • Олександр Агаджанян — 1 місце екіпіровка з результатом 127,5 кг, Дружківська міська громада (МГ), вагова категорія до 59 кг, тренер — Сергій Федоренко.
  • Артем Пікулін — 4 місце екіпіровка з результатом 90 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 59 кг, бригада тренерів — Оксана Петренко, Сергій Любченко.
  • Олексій Галаган — 5 місце екіпіровка з результатом 80 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 59 кг, тренери — Оксана Петренко, Сергій Любченко.
  • Антон Савкін — 4 місце з результатом 122,5 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 66 кг, тренери — Дмитро Бордюг, Вероніка Бордюг.
  • Едуард Андреєв — 6 місце з результатом 145 кг, Краматорська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренерська бригада — Олексій Бичков, Альона Бичкова.
  • Микола Годунов — 4 місце з результатом 150 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 83 кг, тренер — Сергій Федоренко.
  • Давид Рубець — 7 місце екіпіровка з результатом 185 кг, Мангушська СГ, вагова категорія до 93 кг, тренер — Іван Збандут.
  • Василь Збандут — 8 місце з результатом 175 кг, Мангушська СГ, вагова категорія до 93 кг, тренер — Іван Збандут.
Результати понад 200 кг
  • Дмитро Бордюг — 3 місце з результатом 212,5 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренер — Вероніка Бордюг.
  • Руслан Рузімурадов — 2 місце з результатом 230 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренер — Сергій Федоренко.
  • Дмитро Пікулін — 1 місце екіпіровка з результатом 220 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 93 кг, тренери — Сергій Любченко, Катерина Любченко.
  • Георгій Тунік — 3 місце екіпіровка з результатом 210 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 93 кг, бригада тренерів — Сергій Любченко, Катерина Любченко.
  • Костянтин Мусієнко — 1 місце з результатом 325 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 105 кг, особистий тренер — Дар’я Русаненко.
  • Дмитро Рожанський — 3 місце з результатом 210 кг, Краматорська МГ, вагова категорія до 105 кг, тренерська бригада — Олексій Бичков, Альона Бичкова.
  • Олексій Лісенко — 6 місце з результатом 220 Мангушська СГ, вагова категорія до 120 кг, тренер — Іван Збандут.
  • Дмитро Вовчок — 4 місце з результатом 232,5 кг, Краматорська МГ, вагова категорія понад 120 кг, тренерська бригада — Олексій Бичков, Альона Бичкова.

Результати особистого заліку Кубку України з жиму лежачи серед жінок:

  • Вікторія Ащеулова — 2 місце з результатом 80 кг, екіпіровка, Бахмутська МГ, вагова категорія до 57 кг, тренери — Сергій Любченко, Катерина Любченко.
  • Катерина Пініонж — 1 місце з результатом 130 кг, 3 місце в абсолютному заліку, Маріупольська МГ, вагова категорія до 69 кг, тренер — Сергій Бабенко.
  • Альона Борщевська — 1 місце з жиму лежачи 135 кг, Лиманська МГ, вагова категорія до 84 кг, перший тренер — Микола Сташкевич, особистий тренер — Сергій Федоренко.
Важкоатлети
Пауерліфтери Донеччини на п’єдесталі пошани / фото Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА

Результати особистого заліку Кубку України з класичного жиму лежачи:

  • Олександр Агаджанян — 4 місце з результатом 90 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 59 кг, тренер — Сергій Федоренко.
  • Антон Савкін — 5 місце результатом 100 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 66 кг, тренери — Дмитро Бордюг, Вероніка Бордюг.
  • Руслан Рузімурадов — 2 місце з результатом 170 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренер — Сергій Федоренко.
  • Микола Годунов — 8 місце з результатом 112,5 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 83 кг, тренер — Сергій Федоренко.
  • Валентин Логойко — 6 місце з результатом 155 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 105 кг, тренери — Дмитро Бордюг, Вероніка Бордюг.
  • Микола Солонина — 8 місце з результатом 165 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 120 кг, тренер — Іван Нога.
  • Олексій Лісенко — 7 місце з результатом 170 кг, Мангушська СГ, вагова категорія до 120 кг, тренер — Іван Збандут.
  • Альона Борщевська — 1 місце з результатом 75 кг, Лиманська МГ, вагова категорія до 84 кг, перший тренер — Микола Сташкевич, особистий тренер — Сергій Федоренко.
Пауерліфтерки
Пауерліфтерки Донеччини на п’єдесталі пошани / фото Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА

Читайте також: Бахмутські пауерліфтери стали призерами Чемпіонату України

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Соціального житла в Україні катастрофічно бракує: чому громади не можуть його будувати

Валентина Твердохліб 18:00, 16 Листопада 2026
бахмута, соціальне житло
Житлова кімната у гуртожитку / фото Бахмутська міськрада

В Україні налічується 1 922 одиниці соціального житла, приблизно у чотирьох із п’яти громад такого житлового фонду немає. Масштабне опитування органів місцевого самоврядування виявило системні проблеми просторового планування, прогалини в законодавстві та нестачу фінансування і фахівців. Дослідники пояснили, що заважає громадам створювати соціальне житло та які зміни можуть виправити ситуацію.

Про це йдеться у дослідженні Housing Institute.

Скільки соціального житла є в Україні

Про стан соціального житла в українських громадах свідчать результати масштабного опитування органів місцевого самоврядування. Його спільно провели Інститут Житла (Housing Institute) та комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

За даними дослідження, соціальне житло в Україні може бути трьох основних типів квартири, кімнати в гуртожитках або окремі будинки.

В опитуванні взяли участь 1 006 сільських, селищних і міських громад. З’ясувалося, що всі ці громади разом мають лише 1 922 одиниці соціального житла.

Соціальний житловий фонд є приблизно лише в кожній п’ятій громаді. Водночас 94,6% опитаних громад повідомили, що на землях комунальної власності соціальне житло взагалі не було передбачене.

Результати дослідження / фото Housing Institute

Які проблеми виявили у просторовому плануванні

Однією з головних перешкод дослідники назвали відсутність актуальної містобудівної документації. Лише вісім громад розробили та затвердили комплексні плани просторового розвитку територій. Ще 51,5% громад не ухвалили рішення навіть про початок їх розроблення. У 40,1% таке рішення вже ухвалили, однак громади шукають кошти на підготовку документації.

Крім того, місцева влада майже не використовує механізми, які могли б зобов’язувати забудовників передбачати соціальне житло в нових проєктах. Зокрема:

  • лише дев’ять громад закріплюють у містобудівній документації вимогу до забудовників або операторів соціального житла виділяти частину площ під соціальне житло;
  • лише п’ять громад системно передбачають частку соціального житла в детальних планах територій для нової забудови;
  • близько 80% громад протягом багатьох років надавали землю під комерційну забудову, не передбачаючи в ній соціального житла.

Водночас 29,4% громад планують запровадити інклюзивне зонування. Цей механізм передбачає вимогу до забудовників виділяти частину площ під соціальне житло.

Чому в громадах не вистачає соціального житла

Дослідники виділили три основні групи причин: особливості ситуації в самих громадах, законодавчі прогалини та нестачу фінансування і фахівців.

Перша проблема — різний стан громад і відсутність необхідного планування. У тилових громадах роками не формували житловий фонд соціального призначення. На тимчасово окупованих територіях місцева влада не має фізичного доступу до майна та документів. У громадах поблизу зон бойових дій значну частину житлового фонду знищено, тому його потрібно планувати заново.

Ще одна перешкода — відсутність концепцій інтегрованого розвитку. Це базовий інструмент стратегічного та просторового аналізу, який допомагає оцінити потреби громади й урахувати їх під час планування територій. Без актуальної містобудівної документації громади не можуть повноцінно закладати гарантії появи соціального житла. Це також ускладнює реалізацію нової державної житлової політики на місцях.

Результати дослідження / фото Housing Institute

Друга проблема — прогалини в законодавстві. Чинне законодавство не містить визначень і механізмів для двох інструментів:

  • “містобудівна квота” — кількісний механізм, який не слід плутати з пайовим внеском;
  • “інклюзивне зонування” — просторовий інструмент, що передбачає окрему функціональну зону для соціального житла та відповідний код цільового призначення земельної ділянки.

Через відсутність таких норм громади, які намагаються домовитися із забудовниками про створення соціального житла, використовують меморандуми, інвестиційні договори або рішення місцевих рад. Однак ці домовленості мають слабку юридичну силу й не забезпечують належного захисту інтересів громад у суді.

Окреме питання — використання комунальної землі. Ділянки під соціальні проєкти часто отримують стандартний код цільового призначення “Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку”. За оцінкою авторів дослідження, це робить такі території вразливими до безконтрольної комерціалізації без формального порушення цільового призначення землі.

Третя проблема — нестача коштів і спеціалістів. Державну субвенцію на розроблення комплексних планів, яка діяла у 2021 році, нині не надають. Водночас в органах місцевого самоврядування бракує архітекторів-містобудівників і фахівців із просторового планування.

Що пропонують змінити для розвитку соціального житла

За результатами дослідження автори сформулювали чотири основні пропозиції для розв’язання проблеми соціального житла.

1. Закріпити інклюзивне зонування в законодавстві.

Для цього пропонують внести зміни до закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” та державних будівельних норм. Зокрема, передбачити інклюзивне зонування як обов’язковий елемент містобудівної документації та створити нову функціональну зону або підзону — “забудова соціального та доступного житла”.

Також фахівці пропонують оновити Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок і запровадити окремий код для таких об’єктів.

2. Затвердити єдину методику містобудівних квот.

Державна методика розрахунку квот соціального житла в межах зон інклюзивного зонування, на думку дослідників, допоможе громадам визначати відповідні вимоги без ризику їх подальшого скасування.

3. Обмежити комерційні функції в соціальних проєктах.

Автори дослідження пропонують встановити відповідний ліміт у державних будівельних нормах. Це має запобігти ситуації, коли комерційна забудова витісняє соціальні об’єкти.

Дотримання обмежень пропонують автоматично перевіряти під час експертизи проєктної документації та видачі дозвільних документів. Для цього планують використовувати Єдину державну електронну систему у сфері будівництва.

4. Забезпечити громади фінансуванням і фахівцями.

Для цього пропонують розглянути можливість фінансування або співфінансування розроблення містобудівної документації, а також організувати підвищення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни засудили 18-річного маріупольця до 8,5 років колонії

Семаковська Тетяна 17:00, 16 Листопада 2026
Затриманий юнак / фото росджерела

Російський окупаційний суд виніс вирок 18-річному жителю тимчасово окупованого Маріуполя Михайлу Гулому. Хлопця засудили до 8 років та 6 місяців позбавлення волі в колонії за звинуваченнями у “державній зраді та зберіганні вибухівки”.

Про це повідомляють в Маріупольскій міській раді.

У чому окупанти звинуватили юнака

За наявною інформацією, Михайло Гулий проживав у Маріуполі. Російські силовики затримали його ще в грудні минулого року, коли хлопцеві було 17 років.

За версією російської фсб, юнак нібито самостійно встановив зв’язок зі Службою безпеки України та запропонував допомогу в підготовці вибухів. Окрім цього, окупанти звинуватили маріупольця у передачі українській стороні інформації про місця розташування військових частин рф.

Міський голова та начальник Маріупольської міської військової адміністрації Вадим Бойченко наголосив, що подібні вироки є частиною цілеспрямованої політики терору проти жителів захопленого міста.

“Звинувачення у так званій ‘державній зраді’ стають системним інструментом залякування жителів тимчасово окупованого Маріуполя. Створюючи атмосферу страху, вони намагаються придушити будь-які прояви проукраїнської позиції. Особливо цинічно, коли під переслідування потрапляють діти та молодь“, — зазначив Вадим Бойченко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

бахмута
Важливо

Соціального житла в Україні катастрофічно бракує: чому громади не можуть його будувати

В Україні налічується 1 922 одиниці соціального житла, приблизно у чотирьох із п’яти громад такого житлового фонду немає. Масштабне опитування органів місцевого самоврядування виявило системні […]

Росіяни засудили 18-річного маріупольця до 8,5 років колонії

Російський окупаційний суд виніс вирок 18-річному жителю тимчасово окупованого Маріуполя Михайлу Гулому. Хлопця засудили до 8 років та 6 місяців позбавлення волі в колонії за […]

Техніка ЗСУ

Сили оборони уразили пункти управління окупантів на Донеччині

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 15 листопада і в ніч на 16 листопада під ударом українських захисників були пункти управління підрозділів армії […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

18 листопада 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

бахмут

Бахмут виділив 200 тисяч гривень на програму з утвердження української ідентичності, яка раніше не потребувала фінансування

У травні 2026 року Бахмутська МВА затвердила цільову соціальну програму з утвердження української національної та громадянської ідентичності Бахмутської громади на 2026-2028 роки. Вона розрахована на […]