Нещодавно в Коломиї Івано-Франківської області відбувся Кубок України з пауерліфтингу — з жиму лежачи та класичного жиму лежачи. Від Донецької області на турнірі виступили атлети з Бахмутської, Краматорської, Дружківської, Лиманської, Мирноградської, Маріупольської та Мангушської територіальних громад.

Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА.

На змаганнях зібралися 80 спортсменів з 18 регіонів нашої держави.

Донеччину представив 21 спортсмен. Зазначимо, що в командному заліку з жиму лежачи серед чоловіків Донецька область посіла першу сходинку п’єдесталу.

Особистий залік Кубку України з жиму лежачи серед чоловіків:

Результати до 200 кг

• Олександр Агаджанян — 1 місце екіпіровка з результатом 127,5 кг, Дружківська міська громада (МГ), вагова категорія до 59 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Артем Пікулін — 4 місце екіпіровка з результатом 90 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 59 кг, бригада тренерів — Оксана Петренко, Сергій Любченко.
• Олексій Галаган — 5 місце екіпіровка з результатом 80 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 59 кг, тренери — Оксана Петренко, Сергій Любченко.
• Антон Савкін — 4 місце з результатом 122,5 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 66 кг, тренери — Дмитро Бордюг, Вероніка Бордюг.
• Едуард Андреєв — 6 місце з результатом 145 кг, Краматорська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренерська бригада — Олексій Бичков, Альона Бичкова.
• Микола Годунов — 4 місце з результатом 150 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 83 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Давид Рубець — 7 місце екіпіровка з результатом 185 кг, Мангушська СГ, вагова категорія до 93 кг, тренер — Іван Збандут.
• Василь Збандут — 8 місце з результатом 175 кг, Мангушська СГ, вагова категорія до 93 кг, тренер — Іван Збандут.

Результати понад 200 кг

• Дмитро Бордюг — 3 місце з результатом 212,5 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренер — Вероніка Бордюг.
• Руслан Рузімурадов — 2 місце з результатом 230 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Дмитро Пікулін — 1 місце екіпіровка з результатом 220 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 93 кг, тренери — Сергій Любченко, Катерина Любченко.
• Георгій Тунік — 3 місце екіпіровка з результатом 210 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 93 кг, бригада тренерів — Сергій Любченко, Катерина Любченко.
• Костянтин Мусієнко — 1 місце з результатом 325 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 105 кг, особистий тренер — Дар’я Русаненко.
• Дмитро Рожанський — 3 місце з результатом 210 кг, Краматорська МГ, вагова категорія до 105 кг, тренерська бригада — Олексій Бичков, Альона Бичкова.
• Олексій Лісенко — 6 місце з результатом 220 Мангушська СГ, вагова категорія до 120 кг, тренер — Іван Збандут.
• Дмитро Вовчок — 4 місце з результатом 232,5 кг, Краматорська МГ, вагова категорія понад 120 кг, тренерська бригада — Олексій Бичков, Альона Бичкова.

Результати особистого заліку Кубку України з жиму лежачи серед жінок:

• Вікторія Ащеулова — 2 місце з результатом 80 кг, екіпіровка, Бахмутська МГ, вагова категорія до 57 кг, тренери — Сергій Любченко, Катерина Любченко.
• Катерина Пініонж — 1 місце з результатом 130 кг, 3 місце в абсолютному заліку, Маріупольська МГ, вагова категорія до 69 кг, тренер — Сергій Бабенко.
• Альона Борщевська — 1 місце з жиму лежачи 135 кг, Лиманська МГ, вагова категорія до 84 кг, перший тренер — Микола Сташкевич, особистий тренер — Сергій Федоренко.

Результати особистого заліку Кубку України з класичного жиму лежачи:

• Олександр Агаджанян — 4 місце з результатом 90 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 59 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Антон Савкін — 5 місце результатом 100 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 66 кг, тренери — Дмитро Бордюг, Вероніка Бордюг.
• Руслан Рузімурадов — 2 місце з результатом 170 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 74 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Микола Годунов — 8 місце з результатом 112,5 кг, Дружківська МГ, вагова категорія до 83 кг, тренер — Сергій Федоренко.
• Валентин Логойко — 6 місце з результатом 155 кг, Мирноградська МГ, вагова категорія до 105 кг, тренери — Дмитро Бордюг, Вероніка Бордюг.
• Микола Солонина — 8 місце з результатом 165 кг, Бахмутська МГ, вагова категорія до 120 кг, тренер — Іван Нога.
• Олексій Лісенко — 7 місце з результатом 170 кг, Мангушська СГ, вагова категорія до 120 кг, тренер — Іван Збандут.
• Альона Борщевська — 1 місце з результатом 75 кг, Лиманська МГ, вагова категорія до 84 кг, перший тренер — Микола Сташкевич, особистий тренер — Сергій Федоренко.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!