Нещодавно, експертна комісія перейменувала пам’ятник радянському партійному і державному діячеві Артему у Святогірську на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе». Місцеві були незадоволені такою декомунізацією й вимагали знести момент. Втім, Донецька ОВА вирішила не робити цього, натомість влада планує включити монумент до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це Донецька ОВА повідомляє на сторінці у Фейсбуці.

Пам’ятник радянському діячу Артему у Святогірську

За повідомлення Донецької ОВА, пам’ятник Артеме у Святогірську, який зараз перейменували на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе» може дати початок музею тоталітарного минулого та потрапити до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Начальниця управління культури і туризму облдержадміністрації Вікторія Точена повідомила, що є перспектива створення в області музею тоталітарного минулого та поділилася планами щодо внесення цього об`єкту до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вікторія Точена також анонсувала розташування майданчика, де можна було б розмістити музей тоталітарного режиму. Туди планують звезти декомунізовані та деколонізовані пам’ятники і пам’ятні знаки. На її думку, така локація в майбутньому може стати однією із туристичних маршрутів Донеччини у майбутньому.

Також в Донецькій ОВА повідомили, що на сьогодні в Україні залишився лише один пам’ятник Кавалерідзе, зроблений в бетоні, і він на Донеччині, у Святогірську. Аргументом для залишення монумента також вважають слова львівського мистецтвознавця і художника Ростислава Лужецького.

За його словами, цей монумент ні портретно, ні антропологічно не має нічого спільного з реальним образом радянського більшовика. Експерти, які досліджували пам’ятник, говорять про те, що він набагато більш схожий на Кавалерідзе в молодості, аніж на Артема. Вікторія Точена наголосила, що на цьому пам’ятникові підняли прапор України над містом бійці батальйону імені генерала Кульчицького.

Додамо, що ЗСУ при звільненні міст чи сіл, часто ставлять український прапор на найвищі об’єкти місцевості. Канал DeepStateUA раніше публікував відео із повідомленнями військових про звільнення Святогірська, й негативно характеризував монумент комуніста.

Раніше активіст Павло Островський родом з Дружківки розповів «Бахмут. IN. UA», як долучився до перейменування радянських вулиць у Києві. Наразі чоловік консультує громади Донеччини та пояснює, як вони можуть змінювати свої міста та села, використовуючи законне право на голос.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 грудня 2025 року в Україні запрацював механізм житлової підтримки переселенців і переселенок з тимчасово окупованих територій. ВПО, які мають статус учасника війни або особи з інвалідністю внаслідок війни, можуть отримати житлові ваучери на 2 мільйони гривень для придбання житла. Серед тих, хто отримав схвалення заявки на житловий ваучер, є військовий з Луганська Євген Спірін.

Своїм досвід подачі заявки на житловий ваучер Євген Спірін поділився з редакцією Бахмут IN.UA.

Як подати заяву на житловий ваучер: реальний досвід

Військовий Євген Спірін родом з Луганська. Там у 2012 році він придбав квартиру. Житло чоловіка залишилось в окупації, про його подальшу долю він не знає.

У листопаді 2025 року Євген Спірін дізнався про державну програму житлової підтримки ВПО з ТОТ. Він вирішив спробувати податися на програму, оскільки купівля власного житла є для нього актуальним питанням.

Подати заявку на ваучер наразі можна лише в “Дії”. Як каже військовий, це дуже зручно, але є певні нюанси. На старті збору заявок він мав труднощі в подачі документів, оскільки програма видавала різні види помилок. Подати заявку вийшло не одразу.

“Насправді мені дуже пощастило з “Дією”, бо в мене не було з нею жодних проблем від початку її існування. Тобто навіть в часи ковіду всі мої сертифікати підтягувались, і зараз посвідчення учасника бойових дій підтягнулося дуже швидко. Але єдина проблема, з якою я зіштовхнувся — багато людей намагалися подаватися в перші дні. Тому “Дія” постійно видавала помилку. Типу, реєстр нерухомого майна недоступний або “спробуйте пізніше”, або вона взагалі “висла”, або даних не знайдено. 5-7 разів на день я заходив у “Дію”, коли мені було нудно, натискав “Подати на ваучер”, і читав, яка зараз помилка. Це, мабуть, було через велике навантаження. І десь 8 або 10 грудня мені прийшло сповіщення, що моє звернення зареєстровано і треба чекати наступні кроки”, — розповів військовий.

Щодо збору документів Євген Спірін розповідає, що це було нескладно. Для подачі заявки потрібно мати посвідчення учасника бойових дій, довідку ВПО і виписку з реєстру нерухомого майна про наявність квартири на окупованій території. Всі ці документи чоловік мав у “Дії”.

Після подачі заяви потрібно чекати її розгляду комісією. Євген Спірін розповідає, що за нормами розглянути заявку мали за 30 днів, але насправді це сталось за близько 60 днів. Спілкуючись з іншими військовими, пан Євген зазначає, що насправді механізм розгляду заявок комісіями не налагоджений. Дехто отримує схвалення заявки за 10 днів, а дехто і досі не може отримати відповідь.

“Обіцяли, що ця комісія збереться протягом 30 днів, але цього не сталося. Вона, мабуть, зібралася протягом 60 днів. Я не знаю за яким принципом ці комісії створюються, хто в них входить, але в деяких районах або в деяких містах комісії так і не сформували. Люди все ще мають повідомлення “Чекайте на обробку”. При цьому в інших містах, бо багато ветеранів між собою спілкуються, вони отримали рішення за 10 діб або навіть за тиждень. Це означає, що в якихось місцях, в якихось адміністраціях ці комісії сформували дуже швидко. Тобто все залежить від району, від міста і від того, чи було кому входити у склад цих комісій”, — каже військовий.

Як отримати житловий ваучер: досвід військового

Заяву Євгена Спіріна на житловий ваучер схвалили. Він отримав повідомлення про це в “Дії” і тепер чекає, коли ваучер стане доступним для використання. Отримавши ваучер у 2 мльйони гривень, військовий зможе придбати житло, земельну ділянку для будівництва або покрити перший внесок за іпотекою.

Серед обмежень є лише умова про те, що придбане за ваучер житло не можна буде продати протягом кількох наступних років.

“Поки що я не отримав ніякого ваучера, я отримав повідомлення, що моє рішення позитивне, і я його отримаю. Наскільки я розумію, це не гроші, це саме ваучер. Я думаю, що він буде проходити через якийсь банк, і тут можуть бути складнощі, бо власники квартир або компанії, які продають квартири, вони хочуть отримати гроші на свій рахунок. І тут, напевно, буде якась схема, як банк укладає угоду з власником, щоб перерахувати їм гроші в обмін на мій ваучер. Як це буде працювати, ніхто не знає. Поки що ніякого роз’яснення про це немає. Ми чекаємо наступного етапу, коли вже з’явиться сам ваучер”, — каже Євген Спірін.

Чоловік каже, що задоволений можливістю отримати ваучер і придбати власне житло, бо оренда вимагає значних щомісячних витрат.

“Це вже щось, бо платити за оренду тут і платити за оренду там, де тебе відправили на ротацію з грошовим забезпеченням армійським… За ці 12 років я не знаю скільки квартир перезнімав від Дружківки і Харкова до Київщини. І якщо це все спрацює, це може бути дуже позитивним прикладом для майбутніх таких програм, щоб люди побачили, що це все таки реально. Я жодного разу за ці 12 років не брав ніяких компенсацій, виплат, пільг і всього подібного, але цього разу подумав, що нічого не втрачаю, якщо натисну в “Дії” 5 кнопок. І ось так спрацювало, то тепер вже шляху назад немає. Я уявлення не маю, як зараз купляють квартири, які ціни, як я поміняю цей ваучер на житло. Але це дає хоч якусь маленьку надію, що оці всі мої армійські речі я просто зможу згрузити кудись нарешті і буду знати, що в мене є якась коморка, куди я можу повернутися, що в мене буде хоч якийсь дах”, — зазначив Євген Спірін.

Раніше редакція розповідала історію переселенки з Харкова, яка отримала житло в іпотеку від Держмолодьжитло. Її досвід та поради в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “Треба не чекати, а шукати можливості”: історії трьох переселенок, які наважились купити хати в селі
• Будинки до 15 000 доларів: досліджуємо найдешевші пропозиції житла на Київщині
• Уряд спростив оренду держмайна для переселенців: ставка 0,01% та 1 грн на рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У лютому 2026 року начальник Донецької ОДА Вадим Філашкін призначив нового очільника Департаменту освіти і науки. Ним став Ігор Гаєвий — директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти. Поєднувати державну службу з посадою в навчальному закладі він не може, тому Бахмутський ЦПТО отримав нову виконувачку обов’язків директора. Нею стала Людмила Калініченко.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомив Ігор Гаєвий.

Хто керуватиме Бахмутським ЦПТО у 2026 році

У лютому 2026 року Департамент освіти і науки Донецької ОДА отримав нового очільника. Ним став Ігор Гаєвий, директор Бахмутського центру професійно-технічної освіти. Цей навчальний заклад він очолював з 2019 року. За керівництва Ігоря Гаєвого заклад розвивався і поступово модернізувався.

З 2023 року навчальний заклад працює в селищі Гоща на Рівненщині. Бахмутський ЦПТО став позитивним прикладом релокації, оскільки освітяни змогли зберегти роботу закладу і викладацький колектив, відкрити нові потужності і робити вклад у розвиток приймаючої громади.

Ігор Гаєвий повідомив редакції, що більше не керує Бахмутським ЦПТО, оскільки цього не дозволяє робота на державній службі. Новою очільницею закладу стала Людмила Калініченко, яка раніше була заступницею з навчально-виробничої роботи. Зараз вона є виконувачкою обов’язків директора.

Які плани має новий очільник Департаменту освіти і науки Донецької ОДА

У розмові з редакцією Ігор Гаєвий поділився планами щодо роботи на посаді очільника Департаменту. Загалом задач і планів багато, але першочерговим на сьогодні є збереження освіти Донеччини. Воно передбачає збереження освітянських колективів та евакуацію навчальних закладів з їх подальшою релокацією.

“Завдань дуже багато. По-перше, це збереження і реформування освіти Донеччини. Ви знаєте, що зараз освітяни Донеччини в дуже складній ситуації знаходяться. Потрібна і релокація деяких закладів у більш безпечні райони нашої країни для збереження колективів і дітей. І зараз ця евакуація проходить, як обладнання, так і учнів. На сьогодні для нас найголовніше — збереження наших закладів і допомога їм у тих умовах, в яких вони зараз залишаються”, — каже очільник Департаменту освіти і науки.

Особливу увагу приділятимуть релокації і налагодженню роботи закладів профтехосвіти, адже якісне навчання на технічних спеціальностях неможливе без практичних уроків. Тому Донецька ОДА працює над пошуком приміщень, які можна обладнати під майстерні. Разом з цим триває робота і щодо розміщення учнів з Донеччини. Мета — надати їм не лише якісну освіту, а й безпечне середовище для навчання.

“Очільник Донецької військової адміністрації, Вадим Філашкін, звернувся до очільника Закарпаття з тим, щоб там можна було розташувати заклади профтехосвіти. І туди потрібно буде вивезти обладнання. Окрім цього, у нас є ще заклади, які в інших регіонах знаходяться, і там потрібно робити так, щоб ми були конкурентоспроможні. По-перше, ми ставимо перед собою завдання, щоб у наших закладах навчалися діти з нашого регіону, і вони могли не тільки отримувати освіту, а й знаходитись у більш безпечному середовищі. Для цього працюємо у сфері розбудови, ремонту приміщень, гуртожитків, щоб діти могли там навчатися і проживати. Якщо говорити про профтехосвіту, то працюємо в напрямках створення, відродження майстерень. До прикладу, в тому ж Бахмутському ЦПТО відкрили сучасну майстерню для електриків. Такі ж майстерні ми думаємо відкривати і в інших закладах”, — зауважив Ігор Гаєвий.

Попри дистанційний формат роботи і евакуацію, заклади освіти Донеччини продовжують роботу з впровадження реформ освіти, зокрема і “Нової української школи”. Але разом з цим є виклики щодо роботи закладів середньої освіти, які продовжують роботу онлайн.

“У більшості наших шкіл саме онлайн-навчання, і як воно буде далі — зараз я вам не можу сказати. Хоча у нас вже з’являються школи, котрі працюють офлайн. Наприклад, Краматорський ліцей, який працює в Перечині на Закарпатті. Також є маріупольська школа в Києві, куди можуть вступати діти з нашого регіону, і проходити навчання офлайн. На мій погляд, ми не повинні загубитися як освітяни Донеччини, бо в нас є дуже великі здобутки, і потрібно їх підтримувати”, — зазначив Ігор Гаєвий.

Читайте також:

• У бахмутських школах стартує програма профорієнтації для учнів 8-9 класів: що вона передбачає
• У бахмутських школах відкрили класи з українознавчим компонентом: що це і для кого передбачено
• Від шкільних вистав до громадських проєктів: історія Кирила Пономаренка з Бахмута, який об’єднує учнівську громаду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!