Нещодавно, експертна комісія перейменувала пам’ятник радянському партійному і державному діячеві Артему у Святогірську на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе». Місцеві були незадоволені такою декомунізацією й вимагали знести момент. Втім, Донецька ОВА вирішила не робити цього, натомість влада планує включити монумент до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це Донецька ОВА повідомляє на сторінці у Фейсбуці.

Пам’ятник радянському діячу Артему у Святогірську

За повідомлення Донецької ОВА, пам’ятник Артеме у Святогірську, який зараз перейменували на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе» може дати початок музею тоталітарного минулого та потрапити до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Начальниця управління культури і туризму облдержадміністрації Вікторія Точена повідомила, що є перспектива створення в області музею тоталітарного минулого та поділилася планами щодо внесення цього об`єкту до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вікторія Точена також анонсувала розташування майданчика, де можна було б розмістити музей тоталітарного режиму. Туди планують звезти декомунізовані та деколонізовані пам’ятники і пам’ятні знаки. На її думку, така локація в майбутньому може стати однією із туристичних маршрутів Донеччини у майбутньому.

Також в Донецькій ОВА повідомили, що на сьогодні в Україні залишився лише один пам’ятник Кавалерідзе, зроблений в бетоні, і він на Донеччині, у Святогірську. Аргументом для залишення монумента також вважають слова львівського мистецтвознавця і художника Ростислава Лужецького.

За його словами, цей монумент ні портретно, ні антропологічно не має нічого спільного з реальним образом радянського більшовика. Експерти, які досліджували пам’ятник, говорять про те, що він набагато більш схожий на Кавалерідзе в молодості, аніж на Артема. Вікторія Точена наголосила, що на цьому пам’ятникові підняли прапор України над містом бійці батальйону імені генерала Кульчицького.

Додамо, що ЗСУ при звільненні міст чи сіл, часто ставлять український прапор на найвищі об’єкти місцевості. Канал DeepStateUA раніше публікував відео із повідомленнями військових про звільнення Святогірська, й негативно характеризував монумент комуніста.

Раніше активіст Павло Островський родом з Дружківки розповів «Бахмут. IN. UA», як долучився до перейменування радянських вулиць у Києві. Наразі чоловік консультує громади Донеччини та пояснює, як вони можуть змінювати свої міста та села, використовуючи законне право на голос.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Минулої доби, 21 липня, російські війська здійснили 100 атак на п’яти напрямках у Донецькій області. Найбільше штурмів зафіксували на Слов’янському, Костянтинівському та Покровському напрямках.

Про ситуацію на фронті, читайте на Бахмут IN.UA.

Ситуація на фронті Донеччини 22 липня

За даними Генерального штабу ЗСУ, на Лиманському напрямку російські війська 15 разів намагалися вклинитися в оборону українських захисників. Атаки відбувалися в районах Зарічного, Новоселівки та у напрямку Шийківки, Лимана, Ставків й Озерного.

На Слов’янському напрямку українські військові відбили 27 штурмових дій противника. Росіяни атакували поблизу Закітного, Кривої Луки та Різниківки, а також намагалися просунутися у напрямку Пискунівки, Миколаївки, Малинівки, Оріховатки й Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку російські війська здійснили шість атак у районах Часового Яру, Міньківки, Маркового та у напрямку Іжевки. Ще 26 атак противника українські військові відбили на Костянтинівському напрямку. Росіяни штурмували поблизу Костянтинівки, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки, а також намагалися просунутися у напрямку Довгої Балки, Вільного, Новопавлівки, Торецького й Кучерового Яру.

На Покровському напрямку Сили оборони зупинили 26 штурмових дій російських військ. Бої тривали в районах Удачного, Родинського та Гришиного, а також у напрямку Василівки, Новопавлівки, Білицького, Світлого, Нового Донбасу, Шевченка, Мирного та Сергіївки. Загалом на цих п’яти напрямках Донеччини за минулу добу зафіксували 100 бойових зіткнень.

Втрати російської армії за добу

За даними Генштабу, загальні втрати російських військ за минулу добу склали:

• 1330 військовослужбовців;
• 2 танки;
• 4 бойові броньовані машини;
• 57 артилерійських систем;
• три реактивні системи залпового вогню;
• 11 наземних роботизованих комплексів;
• 1610 безпілотників;
• 355 одиниць автомобільної;
• 9 одиниць спеціальної техніки.

До теми:

Переселити на Сибір: пропагандист з рф пропонує вивезти мешканців окупованих територій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

21 липня 2026 року Олександра Сирського офіційно усунули від виконання посадових обов’язків Головнокомандувача ЗСУ. Цьому кадровому рішенню передувала низка масових акцій протесту в різних регіонах країни після відсторонення з посади Міністра Оборони Михайла Федорова.

Відповідну заяву оголосив Володимир Зеленський.

Звільнення Сирського

21 липня 2026 року було ухвалено остаточне рішення про відставку Олександра Сирського. Відповідну заяву зробив Володимир Зеленський.

Кадровим змінам передували масові мітинги громадян. Акції протесту відбувалися у Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, Львові, та багатьох інших великих містах України. Причиною цього стала усунення з посада Михайла Федорова, Міністра Оборони України. Рішення про усунення Федорова було прийнято через те, що Зеленський більше не міг миритися з постійним конфліктом між Федоровим і Сирським.

Після усунення з посади, під час брифінгу, присвяченого підсумкам своєї роботи в Міноборони, Федоров розкритикував Сирського:

“Ми зіткнулися з тим, що ті ініціативи, які ми пропонували, стали блокуватися, і Сирський, враховуючи всі ті проблеми, про які ми сьогодні говорили, не готовий особисто в очі говорити про проблеми. Він готовий ходити особисто на зустрічі, плести інтриги, думати, що хтось замовив у медіа якусь компанію… Це призвело до того, що фактично він поставив ультиматум. І замість того, щоб придумати, як асиметрично перемогти Росію, він придумав, як розколоти країну. І в цьому є велика проблема“, — сказав Федоров на пресконференції за підсумками своєї роботи на посаді міністра оборони.

Водночас на тлі масових протестів на захист Сирського виступили командувачі Військово-морських і Десантно-штурмових військ. Зокрема, Командувач ВМС Олексій Неїжпапа заявив, що “сумніви у Збройних Силах України під час війни є неприпустимими“, адже ЗСУ — “чи не єдина інституція, що твердо стоїть на ногах, незважаючи ні на що“. Командувач ДШВ Олег Апостол написав, що “там, де закінчується дисципліна, починається хаос, а хаос завжди працює на ворога“.

Що передувало звільненню Сирського

15 липня стало відомо, що Михайло Федоров залишив посаду міністра оборони. Підбиваючи підсумки роботи, він опублікував допис, у якому перелічив головні досягнення своєї команди та визнав реформи, які завершити не вдалося. Усунення Федорова викликала хвилю негативних реакцій у суспільстві, зокрама сьогодні у різних містах України жителі вийшли на мирну акцію проти відставки Міністра оборони.

Михайло Федоров очолив Міністерство оборони з 14 січня 2026 року. До цього він відповідав за цифрову трансформацію України, розвиток застосунку “Дія” та цифровізацію державних сервісів. На новій посаді одним із головних напрямів його роботи стала технологічна перевага української армії, розвиток оборонних інновацій, реформування закупівель та масштабування виробництва озброєння.

Хто новий Головнокомандувач

Новим Головнокомандувачем призначили Михайла Драпатого, ураїнський військовий діяч, генерал-майор, Командувач об’єднаних сил ЗСУ.

Читайте також:

Михайло Федоров залишає посаду міністра оборони: що він встиг зробити та чому його відставка стала однією з найобговорюваніших

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!