Нещодавно, експертна комісія перейменувала пам’ятник радянському партійному і державному діячеві Артему у Святогірську на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе». Місцеві були незадоволені такою декомунізацією й вимагали знести момент. Втім, Донецька ОВА вирішила не робити цього, натомість влада планує включити монумент до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це Донецька ОВА повідомляє на сторінці у Фейсбуці.

Пам’ятник радянському діячу Артему у Святогірську

За повідомлення Донецької ОВА, пам’ятник Артеме у Святогірську, який зараз перейменували на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе» може дати початок музею тоталітарного минулого та потрапити до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Начальниця управління культури і туризму облдержадміністрації Вікторія Точена повідомила, що є перспектива створення в області музею тоталітарного минулого та поділилася планами щодо внесення цього об`єкту до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вікторія Точена також анонсувала розташування майданчика, де можна було б розмістити музей тоталітарного режиму. Туди планують звезти декомунізовані та деколонізовані пам’ятники і пам’ятні знаки. На її думку, така локація в майбутньому може стати однією із туристичних маршрутів Донеччини у майбутньому.

Також в Донецькій ОВА повідомили, що на сьогодні в Україні залишився лише один пам’ятник Кавалерідзе, зроблений в бетоні, і він на Донеччині, у Святогірську. Аргументом для залишення монумента також вважають слова львівського мистецтвознавця і художника Ростислава Лужецького.

За його словами, цей монумент ні портретно, ні антропологічно не має нічого спільного з реальним образом радянського більшовика. Експерти, які досліджували пам’ятник, говорять про те, що він набагато більш схожий на Кавалерідзе в молодості, аніж на Артема. Вікторія Точена наголосила, що на цьому пам’ятникові підняли прапор України над містом бійці батальйону імені генерала Кульчицького.

Додамо, що ЗСУ при звільненні міст чи сіл, часто ставлять український прапор на найвищі об’єкти місцевості. Канал DeepStateUA раніше публікував відео із повідомленнями військових про звільнення Святогірська, й негативно характеризував монумент комуніста.

Раніше активіст Павло Островський родом з Дружківки розповів «Бахмут. IN. UA», як долучився до перейменування радянських вулиць у Києві. Наразі чоловік консультує громади Донеччини та пояснює, як вони можуть змінювати свої міста та села, використовуючи законне право на голос.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупаційні війська завдали чергового удару по місту Слов’янськ. Для атаки на населений пункт ворог використав реактивні системи залпового вогню.

Про наслідки атаки офіційно повідомив Вадим Лях, голова Слов’янської міської військової адміністрації.

Удар по Слов’янську: що відомо

За словами Вадима Ляха, ворожа атака відбулася відбулася вдень. Зафіксовано, що о 13:50 окупанти вчергове вдарили по території Слов’янська. Епіцентром ворожого обстрілу стала центральна частина міста. Снаряди з реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) влучили безпосередньо у дорожнє покриття.

Внаслідок ворожого влучання у центрі міста є постраждалі серед цивільного населення. Згідно з попередньою інформацією, яку надав Вадим Лях, поранення отримали пʼять людей.

Читайте також:

“Люди поступово покидають регіон”: волонтер про евакуацію з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільною, проте логістика та безпекові умови змушують волонтерів адаптуватися до нових викликів.

Про те, як місцеві жителі рятуються від російських безпілотників, хто найчастіше залишає прифронтові міста та як працюють евакуаційні маршрути, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, “фаворитом” за кількістю евакуйованих наразі залишається Дружківка. Основна категорія переселенців — це люди віком від 50 років. Чоловіки та жінки виїжджають з небезпечних територій приблизно у рівному співвідношенні — 50 на 50.

Водночас заявок на евакуацію родин із дітьми з прифронтових зон стає дедалі менше. Більшість таких сімей вже виїхала, або ж люди знаходять можливості вивозити дітей самостійно. Проте волонтер прогнозує, що незабаром виникне потреба активніше евакуювати родини з дітьми з Краматорська.

“Дітей стає менше на евакуацію з прифронтових місць, тому що вони поступово виїжджають. Люди самостійно вивозять своїх дітей. Ми поступово рухаємось до того, що, наприклад, у Краматорську треба буде вивозити людей з дітьми“, — ділиться спостереженнями Богдан.

Щодо Миколаївки, то там кількість заявок на евакуацію також зросла, але через суттєве погіршення безпекової складової. Російські війська посилюють тиск та збільшують кількість дронів у небі.

“До Миколаївки не дуже добра дорога, і через це вона тим більше одна, і цим вони користуються, перерізаючи логістику. Дуже складно туди заїжджати, люди це розуміють, тому виїжджають, поки є можливість“, — пояснює волонтер.

Тільки за останній тиждень Богдан Зуяков особисто вивіз близько 30 осіб, серед яких шестеро — це маломобільні люди. Процес їхньої евакуації відбувається у кілька етапів. Спочатку волонтери доставляють маломобільних осіб до Краматорська або Слов’янська. Далі людей передають іншим волонтерським групам, які везуть їх на Лозову, або медичним бригадам, що здійснюють адресну доставку на автомобілях швидкої допомоги до нових місць проживання.

Ситуація після Великодніх свят

Напередодні Великодня спостерігався певний спад активності, оскільки люди хотіли відсвяткувати вдома перед тим, як ухвалювати остаточне рішення про виїзд. Однак, як вказує волонтер, після завершення свят різкого чи масштабного напливу заявок не відбулося. Процес іде стабільно: люди продовжують звертатися до волонтерів і поступово покидають регіон.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!