Нещодавно, експертна комісія перейменувала пам’ятник радянському партійному і державному діячеві Артему у Святогірську на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе». Місцеві були незадоволені такою декомунізацією й вимагали знести момент. Втім, Донецька ОВА вирішила не робити цього, натомість влада планує включити монумент до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Про це Донецька ОВА повідомляє на сторінці у Фейсбуці.

Пам’ятник радянському діячу Артему у Святогірську

За повідомлення Донецької ОВА, пам’ятник Артеме у Святогірську, який зараз перейменували на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе» може дати початок музею тоталітарного минулого та потрапити до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Начальниця управління культури і туризму облдержадміністрації Вікторія Точена повідомила, що є перспектива створення в області музею тоталітарного минулого та поділилася планами щодо внесення цього об`єкту до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вікторія Точена також анонсувала розташування майданчика, де можна було б розмістити музей тоталітарного режиму. Туди планують звезти декомунізовані та деколонізовані пам’ятники і пам’ятні знаки. На її думку, така локація в майбутньому може стати однією із туристичних маршрутів Донеччини у майбутньому.

Також в Донецькій ОВА повідомили, що на сьогодні в Україні залишився лише один пам’ятник Кавалерідзе, зроблений в бетоні, і він на Донеччині, у Святогірську. Аргументом для залишення монумента також вважають слова львівського мистецтвознавця і художника Ростислава Лужецького.

За його словами, цей монумент ні портретно, ні антропологічно не має нічого спільного з реальним образом радянського більшовика. Експерти, які досліджували пам’ятник, говорять про те, що він набагато більш схожий на Кавалерідзе в молодості, аніж на Артема. Вікторія Точена наголосила, що на цьому пам’ятникові підняли прапор України над містом бійці батальйону імені генерала Кульчицького.

Додамо, що ЗСУ при звільненні міст чи сіл, часто ставлять український прапор на найвищі об’єкти місцевості. Канал DeepStateUA раніше публікував відео із повідомленнями військових про звільнення Святогірська, й негативно характеризував монумент комуніста.

Раніше активіст Павло Островський родом з Дружківки розповів «Бахмут. IN. UA», як долучився до перейменування радянських вулиць у Києві. Наразі чоловік консультує громади Донеччини та пояснює, як вони можуть змінювати свої міста та села, використовуючи законне право на голос.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виїзд з окупованих територій України — це завжди непередбачуваний і часом небезпечний процес. Люди, які хочуть повернутися на підконтрольні території України, мають оформлювати російські документи та проходити численні перевірки від окупантів. Допомогу у виїзді з ТОТ українці можуть отримати від волонтерів громадської організації “Плурітон”, яку очолює бахмутянка Катерина Арісой. Людям надають як консультаційну допомогу, так і організовують маршрути для виїзду.

Як людям допомагають виїжджати з окупації та чи надають підтримку по приїзду в Україну, редакції Бахмут IN.UA розповіла Катерина Арісой — очільниця ГО “Плурітон”.

Виїзд з окупації: як допомагає ГО “Плурітон”

З початку повномасштабного вторгнення в Україні працювали два гуманітарні коридори для українців з тимчасово окупованих територій. Один із них, який працював на Сумщині, припинив роботу через бойові дії в Курській області рф. Тепер єдиним шляхом для в’їзду в Україну з ТОТ є пункт пропуску “Доманове” на українсько-білоруському кордоні у Волинській області.

На цьому пункті пропуску працює гуманітарний центр ГО “Плурітон”. Тут волонтери зустрічають людей та надають їм подальшу допомогу. 

Одним із напрямків роботи ГО “Плурітон” є допомога людям з виїздом із окупованих територій. Волонтери надають і консультації, і безпосередньо організовують виїзд, проробляючи маршрут. 

“Ми надаємо всебічну допомогу людям з тимчасово окупованих територій. Якщо людині потрібен фізичний виїзд, транспорт, то ми це забезпечуємо. А буває так, що людям потрібна виключно консультація. Тоді ми інформуємо, які потрібні документи. Для кожного ми особисто розробляємо безпечний маршрут, адже розробити один для всіх неможливо. Вони відрізняються залежно від місця, де перебуває людина, області, в якій вона знаходиться, залежно від її фізичного стану, здоров’я тощо. Допомагаємо на всіх етапах виїзду”, — розповіла Катерина Арісой.

Для людей, які не мають власного транспорту, організовують трансфер, однак його деталей не розголошують, оскільки транспорт перебуває на окупованій території. Всі деталі обговорюють особисто з людьми, які бажають виїхати.

“Якщо у людини поганий стан здоров’я, ми продумуємо не тільки маршрут, а й транспорт. У деяких випадках можемо забезпечити супровід, якщо у людини його немає. Також можлива медична евакуація, коли людина лежачи їде. Розглядаємо варіанти для різних ситуацій”, — зазначає Катерина Арісой.

Шлях людей з ТОТ пролягає через окуповану територію, Росію та Білорусь. Щоб пройти весь цей шлях, українці мають оформлювати документи російського зразка. По приїзду в Білорусь людей скеровують до українського консульства. Там можна отримати посвідку на повернення, після чого прямувати до українського кордону.

Які виклики є при виїзді з окупації

Наразі найбільше людей, за словами очільниці ГО “Плурітон”, виїжджають з Херсонської та Запорізької областей. З настанням холодів кількість виїжджаючих зменшується, але виїзд людей все одно не припиняється.

Головні виклики виїзду з ТОТ — це довгий шлях і перевірки на російських блокпостах. Бувають випадки, коли росіяни не пропускають людей.

“Ситуація постійно змінюється, але якщо говорити про дані на сьогодні, то зараз найбільше виїздів — це Херсонська область, Запорізька. Але Луганська, Донецька і Крим так само виїжджають. Основні труднощі, з якими стикаються люди, — це, по-перше, довгий шлях. Якщо виїжджає людина старшого віку або людина з поганим станом здоров’я, то їй просто фізично важко витримати цей шлях: їхати, ночувати в дорозі, блокпости проїжджати і проходити всі перевірки на кожному етапі. По-друге, це самі блокпости. Якщо це чоловіки призовного віку, то буває так, що їх не пропускає російська сторона. Але все одно, якщо людина має на меті повернутися, то з нашою допомогою це все можливо”, — зауважила Катерина Арісой.

За словами бахмутянки, виїхати з окупованої території можливо, але з часом тиск окупаційних адміністрацій на мешканців все більший. Щоб виїхати з ТОТ, люди обов’язково мають оформляти російські паспорти. Є обмеження і щодо виїзду дітей.

“Тиск постійно посилюється, постійно вводять нові обмеження, все більше необхідно умов виконати, щоб виїхати. Наприклад, якщо спочатку була примусова паспортизація, то зараз, навпаки, є ситуація, що не всім видають російський паспорт. І це можу бути проблемою, оскільки Білорусь не пускає з боку Росії без російського паспорта. Це обов’язкова умова. Також є дуже багато обмежень для неповнолітніх дітей. Якщо дитина до 18 років без супроводу батьків виїжджає, то має бути письмовий дозвіл від батьків на її виїзд. Також у цьому місяці вийшов новий указ, і всі діти до 14 років мають оформити російський закордонний паспорт, а після 14 років — паспорт громадянина рф. Є багато таких нюансів, і ми консультуємо людей, пояснюємо, які документи мають бути на руках, щоб вони мали можливість виїхати”, — каже Катерина Арісой.

Проблемою є і цифровий тиск на мешканців ТОТ. Людям стає все складніше виходити на зв’язок з підконтрольними Україні територіями через блокування доступу до месенджерів. Крім цього, окупанти відслідковують спілкування людей у мережі, перевіряють телефони й особисті речі. Це відбувається не лише під час виїзду, а й під час перебування на окупованих територіях. Тому людям радять дотримуватись правил цифрової безпеки. 

За словами очільниці ГО “Плурітон”, універсальних порад щодо виїзду з ТОТ немає. Оскільки всі виїзди, якими займається організація, є індивідуальними. Волонтери вивчають кожну ситуацію окремо і дають персональні поради. Серед основних кроків, які можна виділити для всіх — наявність документів російського зразка та впевненість у бажанні виїхати. 

“Наприклад, зараз, поки така погода, я би не радила виїжджати людям старшого віку і людям, які мають проблеми зі здоров’ям, якщо, звісно, немає термінової необхідності. Але якщо цим людям потрібна термінова медична допомога, яку вони не можуть отримати на окупованих територіях, виїзд для них є життєво необхідним”, — каже Катерина Арісой.

Окрім допомоги з виїздом, ГО “Плурітон” також надає підтримку людям по приїзду в Україну. Людей, яких волонтери супроводжували на ТОТ, особисто зустрічають на пункті пропуску “Доманове”. У центрі ГО “Плурітон” всі повернені українці отримують гаряче харчування, чай, гуманітарну допомогу. Якщо потрібно, людям також допомагають з подальшим транспортуванням, пошуком житла і відновленням документів.

Як звернутися до ГО “Плурітон”

Для звернень працює цілодобова гаряча лінія: +380 (68) 937 0000.

Інформацію щодо виїзду та контакти координаторів можна дізнатися у спільноті ГО “Плурітон” за посиланням.

Читайте також:

• Продовжують жити в басейні: окупанти показали, в яких умовах мешкають бахмутяни в Харцизьку
• Як оформити український паспорт дітям із ТОТ?
• Під покровом релігії: як жінок залучають до пропаганди на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фінансування програми житлових ваучерів для ВПО розпочнеться наприкінці лютого 2026 року. Саме тоді власники схвалених заявок зможуть реалізувати свій сертифікат на 2 мільйони гривень.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Параметри програми та умови участі

Прийом заявок на отримання житлових ваучерів стартував 1 грудня 2025 року через портал та застосунок “Дія”. Програма має чітке спрямування та фіксований обсяг підтримки.

Ключові умови:

• вартість ваучера — 2 000 000 гривень.
• цільова аудиторія — учасники бойових дій (УБД) та особи з інвалідністю внаслідок війни з-поміж ВПО.
• обов’язкова вимога — заявники повинні мати документальне підтвердження проживання на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) до моменту переміщення.

Популярність програми виявилася значно вищою за закладені фінансові можливості. Станом на кінець січня 2026 року, як вказує Павло Фролов, через “Дію” вже надійшло понад 28 000 заяв. Водночас урядовець наголошує на обмеженості ресурсу: запланований бюджет на 2026 рік дозволяє забезпечити житлом лише 10 000 родин.

Наразі комісії вже ухвалили 4 500 позитивних рішень про надання ваучерів. Перевірити актуальний статус своєї заяви або дізнатися про рішення спеціальної комісії громадяни можуть безпосередньо у мобільному застосунку “Дія”.

Коли розпочнуться виплати та як скористатися ваучером

За словами народного депутата, найбільш очікуваним питанням для власників схвалених заявок є термін фактичного надходження коштів. Фінансування програми планується розпочати наприкінці лютого 2026 року.

Після того, як фінансування буде відкрито, власники ваучерів зможуть:

• обрати об’єкт нерухомості на первинному або вторинному ринку;
• звернутися до нотаріуса для оформлення офіційної угоди купівлі-продажу житла;
• скористатися ваучером як засобом оплати за житло.

Причини затримок у розгляді заяв

Попри активну роботу комісій, приблизно 5% поданих заяв наразі залишаються нерозглянутими. Павло Фролов пов’язує ситуацію з:

• масованими обстрілами протягом січня;
• тривалими відключеннями електроенергії;
• відсутністю або неукомплектованістю профільних комісій у деяких громадах.

Читайте також:

Програма “СвітлоДім”: як ОСББ отримати до 300 тисяч гривень на енергонезалежність житлових будинків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!