Прапор з Калинівки: з-під Часів Яру передали клаптик прапору для акції

Валентина Славінська Славінська Валентина 15:10, 2 Липня 2024
Прапор з Калинівки / фото Аліна Андрєєва

Громадська організація “Старт у нове життя” запрошує українців долучитися до Всеукраїнської акції “Нитка єднання”. Мета проєкту – створити найбільший теплий прапор України, об’єднавши зусилля громадян з усіх куточків країни. Станом на сьогодні вже зв’язано 433 шматочки, а розмір прапора сягає 7 на 2,4 метра. Також є клаптик прапору, який передали з села Калинівка, що біля Часів Яру.

Редакція Бахмут IN.UA дізналась деталі у голови ГО “Старт у нове життя” Ганни Карамишевої-Борисенко.

Об’єднання через творчість

Голова ГО “Старт у нове життя” Ганна Карамишева-Борисенко підкреслює, що акція “Нитка єднання”, це не просто про створення найбільшого прапора.

Це акція про об’єднання людей, які розірвані як нитки та розкидані по всій Землі. Наша мета – об’єднати українців через ідентифікацію себе і своєї особистості, позиціювання себе як українця саме шляхом створення клаптика, зв’язаного з жовтих або синіх ниток,

Ганна Карамишева-Борисенко // голова ГО

Акція об’єднує українців з різних регіонів, включаючи тимчасово окуповані території.

Організаторка розповіла, що в їхньому осередку є переселенка з Часів Яру. За її словами, жінка підтримує зв’язок зі своїми знайомими з рідного міста, інформуючи їх про акцію. Навіть був переданий шматочок з села Калинівка, що поблизу Часів Яру.

Символізм та терапевтичний ефект

Кожен клаптик прапора є відображення ідентичності людини. Учасники мають повну свободу у виборі ниток, техніки в’язання та візерунка, пояснює співрозмовниця.

В’язання – це про відволікання та психологічне розвантаження. Коли людина концентрується на дрібній моториці, знижується тривожність, в якій ми постійно живемо. У цей шматочок людина вкладає частинку себе, своїх думок, душі,

Ганна Карамишева-Борисенко // голова ГО

Плани на майбутнє

Організатори мріють встановити рекорд України як найбільший єднальний символ країни. 

Ганна Карамишева-Борисенко поділилася планами, що їхньою метою є показати прапор або на День Незалежності, або в той самий день, коли вони робили це торік.

Взяти участь у створенні найбільшого теплого прапора України може кожен охочий. Для цього необхідно:

  • зв’язати шматочок прапора блакитного або жовтого кольору розміром 20х20 сантиметрів;
  • додати записку з ім’ям, прізвищем, віком та містом (для ВПО – вказати рідне місто та поточне місце проживання);
  • передати виріб до середини серпня за адресою: м. Луцьк, вул. Прогресу, 7 або надіслати поштою.

“Нитка єднання” – це більше, ніж просто акція. Це символ незламності українського духу, єдності нації та віри у перемогу. Кожен зв’язаний клаптик – це особистий внесок у спільну справу, який допомагає українцям відчути свою приналежність до великої родини, незважаючи на відстані та кордони,

Ганна Карамишева-Борисенко // голова ГО

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Бахмут — це не тільки шампанське і троянди”: бахмутянка розповіла про унікальне алебастрове ремесло

Семаковська Тетяна 16:25, 4 Липня 2025
Олена Голубцова / фото Facebook

Бахмутянка Олена Голубцова — носійка рідкісного ремесла, яке сьогодні майже забуте. Алебастрову ліпнину, декоративний елемент інтер’єрів, її родина почала виготовляти ще в 1930-х роках. Тоді її предки приїхали з Полтавщини на Донеччину й опановували нову для себе сировину, алебастр. Спершу ним закладали тріщини в хатах, робили побутові речі, а з часом навчилися робити й витончену ліпнину, якою прикрашали оселі.

Сьогодні пані Олена прагне відродити це ремесло, як частину культурної ідентичності Бахмута. Ми поспілкувалися з майстринею та розповідаємо вам найцікавіше.

Алебастр на Донеччині: як його почали використовувати

Бахмутянка Олена Голубцова — одна з небагатьох, хто зберіг і пам’ятає традицію виготовлення виробів з алебастру. Це ремесло передавалося в її родині з покоління в покоління. Пані Олена ділиться спогадами про те, як цей матеріал, доступний і пластичний, став основою домашнього декору та навіть заробітку в тяжкі 90-ті. Предки бахмутянки опинилися на Донеччині в 1932 році —після чорноземів Полтавщини вони мусили вчитися жити у інших умовах.

“Мої предки використовували алебастр, коли будували хати, бо треба було ж замазувати ті тріщини. Вони звернули увагу на те, що він пластичний, та те, що він застигає гарно і зберігає форму”, — ділиться з нами у розмові бахмутянка.

Втім, алебастр використовували не лише для будівельних потреб. Поступово він став засобом самовираження.

Декор з алебастру на бахмутському краєзнавчому музеї / фото Бахмутське управління культури

Хотілося якось відзначитися, щоб було красиво, не так, як у всіх. Бо приїжджі були, чужі люди були тут, на Донбасі. І тому гробки так прикрашали, з невеличкими детальками: квіточку, листочок клали. З одного боку це якось тріщини прикривало, з іншого це було красиво”, — каже пані Олена.

Особливий сплеск інтересу до алебастру в родині Олени відбувся наприкінці 1980-х. Тоді, в умовах кризи, ліплення з гіпсу стало можливістю підзаробити й прогодувати родину.

“Мій вітчим та моя мама вирішили, що треба заробляти гроші, бо на той момент була важка ситуація в країні. І вони придумали такий спосіб. Гіпс купляли на алебастрових комбінатах. У нас, до речі, їх два було — Артемівський і Деконський. На Деконському гіпс був трошки рудуватий, а на Артемівському біліший, але за якістю вони однакові були”, — каже співрозмовниця.

Для роботи використовували спеціальні гумові форми, а ще гіпс та воду. Все відливалося вручну, сушилося, фарбувалося, а потім вироби продавали. Популярними були дзеркала з ліпниною, а щоб зробити один такий виріб, в середньому родина витрачала два дні.

Для родини Голубцових алебастр був не просто матеріалом —це була частина ідентичності й зв’язку з новим для них краєм. Донеччину вони щиро полюбили:

“За словами бабусі, коли тільки вони переїхали сюди з Полтавщини, для них дивно було, що це степ, але вони настільки були захоплені, казали, що ми живемо на золоті. Мали на увазі якраз алебастр, з яким вони так натхненно працювали, їм це щиро подобалося”.

У сільській школі, згадує пані Олена, також діяли гуртки, де малеча працювала з гіпсом. Це були 1985-1986 роки, дітей вчили працювати з різними формами. Останній раз пані Олена практикувала саме лиття з гіпсу, коли працювала вихователем у садочку — разом з вихованцями вона зробила гіпсовий дзвінок, де діти залишали свої відбитки. Цей дзвінок став візитівкою освітнього закладу.

Пані Олена переконана, що пам’ять про таке ремесло треба зберігати, особливо вчити цього молодше покоління.

“Наш Бахмут за що пам’ятають? Шампанське, троянди, сіль. Але ж які копалини у нас були! Яка історія! Треба, щоб люди це знали”, — каже жінка.

У планах бахмутянки — проведення майстер-класів для земляків, де кожен охочий зможе спробувати себе в алебастровій справі. Люди зможуть навчитися своїми руками працювати з гіпсом, розмалювати виріб та забрати додому частинку Донеччини й рідного дому.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Повернення додому: 15 фотографій українців після обміну 4 липня 2025 року

Семаковська Тетяна 14:50, 4 Липня 2025
Перший дзвінок додому після полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими

4 липня 2025 року відбувся черговий обмін, у результаті якого до України повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, ССО, Прикордонної служби, Нацгвардії та Державної спеціальної служби транспорту. Серед них — оборонці Маріуполя.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала перші 15 фото українців, яких повернули додому після полону.

Обмін 4 липня 2025 року: перші фотографії

Повернення додому / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Військові, які пройшли російський полон / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Українець, який повернувся в Україну 4 липня / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Звільнені 4 липня 2025 року / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Український військовий після полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Український військовий, якого повернули після полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Дзвінок додому після повернення / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Оборонець нарешті вдома / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Емоційна зустріч / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Наймолодшому серед військових було усього 20 років / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Емоції після полону / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Щирі обійми по поверненню додому / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
До України повернулися важкопоранені та ті, кому немає 25 років / фото Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Прикордонник, якого повернули після обміну до України / фото ДПСУ

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історії

“Бахмут — це не тільки шампанське і троянди”: бахмутянка розповіла про унікальне алебастрове ремесло

Бахмутянка Олена Голубцова — носійка рідкісного ремесла, яке сьогодні майже забуте. Алебастрову ліпнину, декоративний елемент інтер’єрів, її родина почала виготовляти ще в 1930-х роках. Тоді […]

Важливо

Повернення додому: 15 фотографій українців після обміну 4 липня 2025 року

4 липня 2025 року відбувся черговий обмін, у результаті якого до України повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, ССО, Прикордонної […]

Важливо

Новий обмін 4 липня 2025 року: хто повернувся до України після російського полону

4 липня 2025 року відбувся черговий обмін полоненими. До України повернулися військові з категорій “поранені і важкохворі”, а також “молодші за 25 років”. Серед них […]

У окупованому Донецьку роблять рейди на бізнес, який відмовляється платити відкати

Під прикриттям “народного контролю” окупаційна адміністрація влаштовує політично та фінансово мотивовані рейди по магазинах в Донецьку, які не платять відкати. Про це повідомили активісти “Жовтої […]

Червоний Хрест надає допомогу мешканцям Краматорська: хто може отримати

У Краматорську стартувала реєстрація на отримання гуманітарної допомоги від Червоного Хреста України. Допомогу можуть отримати жителі та жительки міста, чиє житло було пошкоджене або зруйноване […]