26 квітня 1986 року відбулася Чорнобильська катастрофа. Ця аварія на Чорнобильській АЕС забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу, дата трагедії стала днем, коли в Україні вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також тих, хто ліквідовував наслідки аварії.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з майстрами вишивки з Бахмута, які відновили автентичні орнаменти сіл з Чорнобильської зони.

Культура Чорнобильської зони

За словами дослідниці Людмили Огнєвої, зазвичай ми розглядаємо Чорнобильську трагедію, як втрату аварію, яка несла загрозу для фізичного життя людей. Однак, разом з цим ми втрачаємо культурні традиції, які були характерні для району.

Зберегти спадщину вдалося завдяки небайдужим, які самостійно ходили та збирали по покинутих хатах те, що там лишилося.

Аналогічний процес проходив й з орнаментами цього краю. Знайдені матеріали відправляли до Львова, де професорка Раїса Захарчук-Чугай на основі зібраних даних відтворила на комп’ютері орнаменти з рушників. Вперше за цими схемами створили колекцію у 80 робіт (пари семплер та хоругва), ще у 2010 році до 25 річниці Чорнобильської трагедії. Колекцію передали громадській організації “Чорнобиль-Допомога”. На базі громадської організації її засновник Віктор Топілко створив музей “Смолоскип”. Цю виставку презентували у Парижі, Мюнхені, Тирасполі, Ризі та Києві. Після 2014, подальша доля робіт невідома, адже вони залишилися в Донецьку.

Відновлення колекції

У 2020 році до Людмили Огнєвої звернулася бахмутська вишивальниця із творчої майстерні “Оберіг” Світлана Кравченко із пропозицією відновити втрачену колекцію.

У 2010 році над відтворенням орнаментів з Чорнобиля працювали 25 майстринь із Бахмута і Слов’янська, а також до Донецького клубу вишивальниць, осередку на Київщині, до якого належала і Людмила. Своєю чергою, до підготовки відновленої колекції у 2021 році на 35-ту річницю аварії долучилася бахмутська майстриня “Оберегу” Лариса Комісарова. За збереженими на комп’ютері схемами орнаментів їй вдалося вишити заново 14 робіт із 80.

До колекції додали ще кілька об’ємних семплерів та схеми орнаментів рушників із Чорнобильської зони, які дослідниця передала майстриням Слов’янська.

Значення орнаментів

На кожне село був свій семплер та назва орнаменту, як його називали місцеві жителі. Квадрат символізував землю. Вписана у нього восьмипроменева зірка та вільне місце між зіркою та квадратом — орнамент, що нагадує колючий дріт. В середині зірки — хрест, тому що більшість орнаментів саме хрести.

Реставрація згорілих картин присвячених Чорнобилю

Народна майстриня Любов Гольц з Бахмута зараз перебуває в евакуації. Там вона продовжує працювати та допомагати творчій майстерні “Оберіг” відновлювати згорілі внаслідок війни вишивальні роботи. Це була колекція присвячена Чорнобилю, яка виставлялася в Лиман.

За словами майстрині, наразі йде реставрацією вишитих картин, на яких були зображені Чорнобильські пейзажі. Завдяки збереженим схемам та фотографіям жінка хрестик за хрестиком відновлює картину. 

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!