26 квітня 1986 року відбулася Чорнобильська катастрофа. Ця аварія на Чорнобильській АЕС забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу, дата трагедії стала днем, коли в Україні вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також тих, хто ліквідовував наслідки аварії.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з майстрами вишивки з Бахмута, які відновили автентичні орнаменти сіл з Чорнобильської зони.

Культура Чорнобильської зони

За словами дослідниці Людмили Огнєвої, зазвичай ми розглядаємо Чорнобильську трагедію, як втрату аварію, яка несла загрозу для фізичного життя людей. Однак, разом з цим ми втрачаємо культурні традиції, які були характерні для району.

Зберегти спадщину вдалося завдяки небайдужим, які самостійно ходили та збирали по покинутих хатах те, що там лишилося.

Аналогічний процес проходив й з орнаментами цього краю. Знайдені матеріали відправляли до Львова, де професорка Раїса Захарчук-Чугай на основі зібраних даних відтворила на комп’ютері орнаменти з рушників. Вперше за цими схемами створили колекцію у 80 робіт (пари семплер та хоругва), ще у 2010 році до 25 річниці Чорнобильської трагедії. Колекцію передали громадській організації “Чорнобиль-Допомога”. На базі громадської організації її засновник Віктор Топілко створив музей “Смолоскип”. Цю виставку презентували у Парижі, Мюнхені, Тирасполі, Ризі та Києві. Після 2014, подальша доля робіт невідома, адже вони залишилися в Донецьку.

Відновлення колекції

У 2020 році до Людмили Огнєвої звернулася бахмутська вишивальниця із творчої майстерні “Оберіг” Світлана Кравченко із пропозицією відновити втрачену колекцію.

У 2010 році над відтворенням орнаментів з Чорнобиля працювали 25 майстринь із Бахмута і Слов’янська, а також до Донецького клубу вишивальниць, осередку на Київщині, до якого належала і Людмила. Своєю чергою, до підготовки відновленої колекції у 2021 році на 35-ту річницю аварії долучилася бахмутська майстриня “Оберегу” Лариса Комісарова. За збереженими на комп’ютері схемами орнаментів їй вдалося вишити заново 14 робіт із 80.

До колекції додали ще кілька об’ємних семплерів та схеми орнаментів рушників із Чорнобильської зони, які дослідниця передала майстриням Слов’янська.

Значення орнаментів

На кожне село був свій семплер та назва орнаменту, як його називали місцеві жителі. Квадрат символізував землю. Вписана у нього восьмипроменева зірка та вільне місце між зіркою та квадратом — орнамент, що нагадує колючий дріт. В середині зірки — хрест, тому що більшість орнаментів саме хрести.

Реставрація згорілих картин присвячених Чорнобилю

Народна майстриня Любов Гольц з Бахмута зараз перебуває в евакуації. Там вона продовжує працювати та допомагати творчій майстерні “Оберіг” відновлювати згорілі внаслідок війни вишивальні роботи. Це була колекція присвячена Чорнобилю, яка виставлялася в Лиман.

За словами майстрині, наразі йде реставрацією вишитих картин, на яких були зображені Чорнобильські пейзажі. Завдяки збереженим схемам та фотографіям жінка хрестик за хрестиком відновлює картину. 

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У селищі Гоща на Рівненщині відбувся конфлікт навколо релокованого Бахмутського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО). Місцевий депутат Леонід Бондар публічно висловив невдоволення присутністю закладу в громаді, назвавши переселенців “зеками” та обурившись передачею їм комунальних приміщень у безоплатну оренду.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Миколою Панчуком, головою Гощанської селищної ради, аби з’ясувати деталі конфлікту, позицію місцевої влади та умови роботи релокованого закладу.

Конфлікт навколо ЦПТО у Гощі

Публічного розголосу ситуація набула після коментарів депутата Гощанської селищної ради від фракції “Батьківщина” Леоніда Бондара. У спілкуванні з журналістами він різко висловився проти переселенців і самого факту релокації Бахмутського ЦПТО до Гощі.

“Я свою позицію не міняю. Нам вони не треба. У 37-му році Сталін так зробив із Бахмутом. Всіх хлопців наших патріотів вислав на Воркуту, а сюда заслав цих зеків. А тепер ці зеки переїхали вже сюда і тут будуть заказувать музику. Нема державницької позиції, нема… Це буде знищена наша ідентичність. Якщо вони зайдуть сюда, то не буде вже Гощі“, — заявив депутат у репортажі “Рівне Онлайн” на другій хвилині тридцять п’ятій секунді.

За словами керівництва громади, від самого початку переїзду закладу депутат систематично негативно висловлювався щодо ВПО. Крім того, Бондар обурився виділенням приміщень для навчання: “Сім об’єктів забрали з нульовою ставкою… Нах*р їхнє училище”.

Позиція голови Гощанської громади

Голова Гощанської селищної ради Микола Панчук у коментарі для Бахмут IN.UA розповів, що конфліктна поведінка депутата триває ще з 2022 року, коли релокація лише розпочиналася.

“Ця історія триває з 22-го року. Людина одразу протестувала проти людей, які переїжджали сюди з Бахмута. Він неодноразово робив усе, щоб цього не відбулося, підбурював інших. Це відбувалося і на сесіях селищної ради, де він публічно під запис озвучував подібні речі. На мою думку, це взагалі недопустимо. Його позиція незрозуміла і протиукраїнська“, — наголосив Микола Панчук.

Він додав, що сьогодні обов’язок кожної громади — простягнути руку допомоги українцям із постраждалих регіонів. Крім того, наявність училища є великим плюсом для самої Гощі: діти мають можливість здобувати професійну освіту поруч із домом, а місцевий бізнес, який страждає від кадрового голоду, отримує необхідних фахівців (електриків, будівельників тощо).

Що відомо про 7 об’єктів і нульову ставку?

Коментуючи висловлювання депутата щодо передачі 7 приміщень “з нульовою ставкою”, Микола Панчук пояснив, що всі процедури відбулися згідно з чинним законодавством в умовах воєнного стану.

“Це державний заклад, який забезпечує освітній процес у нашій громаді, а не якась приватна установа. Ми передали вільні комунальні приміщення. Наприклад, будівлю колишньої поліклініки (лікарів перевели у відремонтовані кабінети лікарні), двоповерхове приміщення колишньої селищної ради, яке простоювало (там зробили гуртожиток), частину центру зайнятості та порожню школу в селі, де немає дітей“, — зазначив голова громади.

Ремонтні роботи та облаштування цих приміщень фінансувалися не з бюджету Гощі. Кошти виділяла Донецька ОВА та Бахмутська МВА, допомагали підприємці, а самі ремонти студенти та викладачі ЦПТО частково робили власноруч у межах практики. Крім того, за словами Панчука, Бахмутська міська військова адміністрація виділила значні кошти (понад 130 мільйонів гривень) на будівельні проєкти у громаді.

Примітка. Державний навчальний заклад “Бахмутський центр професійно-технічної освіти” через повномасштабну війну релокувався до селища Гоща на Рівненщині та продовжує працювати за адресою: сел. Гоща, вул. Незалежності, 82а.
Заклад працює в громаді вже третій рік, навчає молодь, співпрацює з місцевим бізнесом та реалізує спільні ініціативи (зокрема, створення металевих арт-об’єктів місцевими майстрами та студентами).

Чи буде відповідальність для депутата?

За словами голови селищної ради, колектив Бахмутського ЦПТО вже звертався до влади з публічною заявою про приниження та дискредитацію з боку депутата. Питання мали розглядати на депутатській комісії з етики, членом якої є сам Леонід Бондар, проте він ці засідання просто ігнорує.

“Враховуючи ті слова, які були озвучені зараз, я звернувся особисто до членів партії “Батьківщина” з тим, що він дискредитує їхню політичну силу. Якщо з їхнього боку не буде ніяких дій, ми будемо звертатися до всеукраїнського керівництва партії, щоб зрозуміти: це позиція політичної сили чи лише однієї людини“, — резюмував Микола Панчук, додавши, що до справи мають долучитися і відповідні правоохоронні служби.

Позиція Бахмутського ЦПТО

Редакція Бахмут IN.UA намагалася зв’язатися з керівництвом Бахмутського центру професійно-технічної освіти для отримання коментаря щодо ситуації, що склалася. Однак на момент публікації матеріалу зв’язатися з представниками закладу не вдалося. Ми продовжуємо стежити за ситуацією та готові опублікувати позицію освітян, щойно її вдасться отримати.

Зазначимо, що Леонід Бондар не вперше мав проблеми через нецензурні висловлювання та поведінку. У 2021 році видання “Рівненські новини” повідомляло, що тодішньому депутату Гощанської районної ради від ВО “Батьківщина” суд призначив 12 діб адміністративного арешту за дрібне хуліганство.

За даними видання, суд встановив, що 25 квітня Бондар під час телефонної розмови нецензурно висловлювався та ображав тодішнього голову Гощанської РДА Василя Романюка. Його дії кваліфікували за статтею 173 КУпАП.

“Рівненські новини” також писали, що мали у розпорядженні відео розмови, під час якої Бондар неодноразово використовував образливі висловлювання на адресу Романюка. Видання зазначало, що під час конфлікту він також згадав про смерть дитини посадовця.

Читайте також:

Бахмутський ЦПТО готує навчання для ветеранів та ветеранок у Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Також інтенсивність дещо зросла на Краматорському напрямку. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак, а на Лиманському напрямку ситуація залишається без змін.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії зросла. Українські військові зупинили тут 27 атак, що на 4 штурмові дії більше порівняно з попередньою добою. Противник зосередив основні зусилля в районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснював наступальні дії у напрямках Кучерового Яру, Вільного, Білицького, Водянського, Добропілля та Новогришиного.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв пішла на спад. Тут зафіксовано 14 атак, що на 4 штурмові дії менше порівняно з минулим днем. Російські війська вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Новоселівки, Миколайпілля та Осикового.

Кількість штурмів на Лиманському напрямку залишилася на рівні попередньої доби. Українські військові відбили 8 спроб противника просунутися. Росіяни атакували поблизу населених пунктів Новомихайлівка, Надія, Ставки, Новоселівка та Лиман.

На Краматорському напрямку інтенсивність дещо зросла — українські військові відбили 2 атаки противника в районі населеного пункту Міньківка, тоді як вчора на цій ділянці фіксувалася одна атака.

На Слов’янському напрямку фіксується зменшення кількості штурмів. Протягом минулої доби противник активних дій не проводив, тоді як попереднього дня була зафіксована 1 спроба просунутися.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 690 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 890 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 577 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 51 артилерійську систему.

Окрім цього, знищено:

• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 8 реактивних систем залпового вогню;
• 5 одиниць спеціальної техніки;
• 4 бойові броньовані машини;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

На Донеччині зупинили понад 50 російських атак — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!