Сьогодні, 26 квітня у Донецькому обласному краєзнавчому музеї відкрили виставку художніх робіт бахмутських майстринь «Пам’ять на життя» з метою привернути увагу до крихкості та великої цінності людського життя, подвигів багатьох ліквідаторів. Основа виставки – вишиті семплери з орнаментами, присвячені селам Чорнобильської зони, що зникли після аварії на ЧАЕС. Їх відновлювали вже вдруге, бо перша колекція залишилася у Донецьку.
Аварія на ЧАЕС не лише екологічна катастрофа, це – знищення культурної спадщини
Як повідомила бахмутська майстриня Світлана Кравченко, ідея створення виставки належить дослідниці Людмилі Огнєвій, реалізували проєкт – бахмутська творча майстерня «Оберіг» та майстрині Слов’янська.
Зазвичай ми розглядаємо Чорнобільську трагедію як втрату екологічного балансу, загрозу для фізичного життя людей, та разом з територією ми втрачаємо культурні традиції. Про це говорить дослідниця Людмила Огнєва:
«Це трагедія не тільки техногенна, не тільки екологічна, а й культурна. Полісся – найстаріша частина України відокремлена лісами, там збереглися старовинні народні традиції та це був заповідний у культурному розумінні край. І це все згоріло у вогні Чорнобилю».
Зберегти спадщину вдалося завдяки людям, яких називають сталкерами. Це науковці (в їхніх рядах була і Ліна Костенко), які самостійно ходили та збирали по покинутих хатах те, що там лишилося. Потім професорка зі Львова Раїса Захарчук-Чугай описала ці експедиції.
Дослідниця на основі зібраних даних відтворила на комп’ютері орнаменти з рушників. Вперше за цими схемами створили колекцію у 80 робіт (пари семплер та хоругва), ще у 2010 році до 25 річниці Чорнобильської трагедії. Колекцію передали громадській організації «Чорнобиль-Допомога». На базі громадської організації її засновник Віктор Топілко створив музей «Смолоскип». Цю виставку презентували у Парижі, Мюнхені, Тирасполі, Ризі та Києві. Після 2014, подальша доля робіт невідома.
Відновлення колекції
Минулого року до Людмили Огнєвої, звернулася бахмутська вишивальниця із творчої майстерні «Оберіг» Світлана Кравченко із пропозицією відновити втрачену колекцію.
До виставки у 2010 році працювали 25 майстринь із Бахмута і Слов’янська, а також до Донецького клубу вишивальниць, осередку на Київщині, до якого належала і Людмила. До підготовки виставки у 2021 році на 35-ти річчя аварії долучилася бахмутська майстриня «Оберегу» Лариса Комісарова. За збереженими на комп’ютері схемами орнаментів їй вдалося вишити заново 14 робіт із 80.
До колекції додали ще кілька об’ємних семплерів та схеми орнаментів рушників із Чорнобильської зони, які дослідниця передала майстриням Слов’янська. Вони теж представлені на виставці, що зараз працює у Краматорську. Роботи можна подивитись до 22 травня за адресою: м. Краматорськ, вул. Академічна 84.
Крім семплерів, хоругов та рушників на виставці можна буде побачити плакати формату А3, які розповідають про історію створення виставки, втрату та відновлення робіт.
Майстрині працювали за малюнками та схемами, щоб відновити точні орнаменти та техніку вишивання на семплерах.
Семплери квадратні картини із зображенням композиції орнаментів, до них ще вишили хоругви.
На кожне село – свій семплер та назва орнаменту, як його називали місцеві жителі. Квадрат – символізує землю, вписана у нього восьми променева зірка, вільне місце між зіркою та квадратом – орнамент, що нагадує колючий дріт, в середині зірки – хрест, тому що більшість орнаментів саме хрести.
