26 квітня 1986 року відбулася Чорнобильська катастрофа. Ця аварія на Чорнобильській АЕС забрала життя тисячі людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу, дата трагедії стала днем, коли в Україні вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також тих, хто ліквідовував наслідки аварії.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з майстрами вишивки з Бахмута, які відновили автентичні орнаменти сіл з Чорнобильської зони.

Культура Чорнобильської зони

За словами дослідниці Людмили Огнєвої, зазвичай ми розглядаємо Чорнобильську трагедію, як втрату аварію, яка несла загрозу для фізичного життя людей. Однак, разом з цим ми втрачаємо культурні традиції, які були характерні для району.

Зберегти спадщину вдалося завдяки небайдужим, які самостійно ходили та збирали по покинутих хатах те, що там лишилося.

Аналогічний процес проходив й з орнаментами цього краю. Знайдені матеріали відправляли до Львова, де професорка Раїса Захарчук-Чугай на основі зібраних даних відтворила на комп’ютері орнаменти з рушників. Вперше за цими схемами створили колекцію у 80 робіт (пари семплер та хоругва), ще у 2010 році до 25 річниці Чорнобильської трагедії. Колекцію передали громадській організації “Чорнобиль-Допомога”. На базі громадської організації її засновник Віктор Топілко створив музей “Смолоскип”. Цю виставку презентували у Парижі, Мюнхені, Тирасполі, Ризі та Києві. Після 2014, подальша доля робіт невідома, адже вони залишилися в Донецьку.

Відновлення колекції

У 2020 році до Людмили Огнєвої звернулася бахмутська вишивальниця із творчої майстерні “Оберіг” Світлана Кравченко із пропозицією відновити втрачену колекцію.

У 2010 році над відтворенням орнаментів з Чорнобиля працювали 25 майстринь із Бахмута і Слов’янська, а також до Донецького клубу вишивальниць, осередку на Київщині, до якого належала і Людмила. Своєю чергою, до підготовки відновленої колекції у 2021 році на 35-ту річницю аварії долучилася бахмутська майстриня “Оберегу” Лариса Комісарова. За збереженими на комп’ютері схемами орнаментів їй вдалося вишити заново 14 робіт із 80.

До колекції додали ще кілька об’ємних семплерів та схеми орнаментів рушників із Чорнобильської зони, які дослідниця передала майстриням Слов’янська.

Значення орнаментів

На кожне село був свій семплер та назва орнаменту, як його називали місцеві жителі. Квадрат символізував землю. Вписана у нього восьмипроменева зірка та вільне місце між зіркою та квадратом — орнамент, що нагадує колючий дріт. В середині зірки — хрест, тому що більшість орнаментів саме хрести.

Реставрація згорілих картин присвячених Чорнобилю

Народна майстриня Любов Гольц з Бахмута зараз перебуває в евакуації. Там вона продовжує працювати та допомагати творчій майстерні “Оберіг” відновлювати згорілі внаслідок війни вишивальні роботи. Це була колекція присвячена Чорнобилю, яка виставлялася в Лиман.

За словами майстрині, наразі йде реставрацією вишитих картин, на яких були зображені Чорнобильські пейзажі. Завдяки збереженим схемам та фотографіям жінка хрестик за хрестиком відновлює картину. 

Читайте також:

• Маніпуляція: Президентство Зеленського закінчується навесні
• Підписав петицію — втратив акаунт: як шахраї грають на почуттях українців
• “Статусні особи” та наративи про жінок на ТОТ: огляд проросійських медіа

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Президент Володимир Зеленський пояснив, що ідея створення вільної економічної зони на Донбасі розглядається як один із можливих форматів, який може врахувати позиції різних сторін у межах потенційних мирних домовленостей.

Про це глава держави заявив під час спілкування з журналістами.

Вільна економічна зона на Донбасі: як функціонуватиме концепція

За словами президента, російська сторона наполягає на виведенні українських військ з Донецької області, тоді як Україна виступає проти такого сценарію. Водночас американська сторона, як зазначив Зеленський, шукає компромісний підхід, який би враховував інтереси Києва.

Президент наголосив, що Україна говорить саме про “потенційні економічні зони”, адже наразі існує кілька можливих варіантів розвитку подій. Перший — фіксація лінії бойового зіткнення в тому вигляді, в якому вона існуватиме на момент укладення мирної угоди. Якщо ж домовленостей не буде досягнуто, можливі або продовження війни, або пошук інших рішень, зокрема пов’язаних із потенційними економічними зонами.

За озвученою концепцією, одна з таких зон може бути створена в Енергодарі — як демілітаризована територія. Інша потенційна вільна економічна зона може з’явитися на частині Донецької області після надання Україні гарантій безпеки. Її параметри, за словами Зеленського, можуть бути зафіксовані в окремій угоді між Україною, США та Росією.

У разі створення вільної економічної зони йдеться про фактичну демілітаризацію території з відведенням важких сил на визначену відстань. При цьому управління і безпека на частині, контрольованій Україною, залишатимуться за українською владою та поліцією, а на лінії розмежування можуть бути розміщені міжнародні сили.

Що необхідно для реалізації

Зеленський підкреслив, що відповідно до українського законодавства створення таких зон можливе лише за особливого рішення. Якщо питання постане в межах мирної угоди, остаточне рішення можуть ухвалити або парламент, або всеукраїнський референдум. Водночас президент наголосив, що референдум має стосуватися всього пакета домовленостей, а не окремих пунктів.

За словами глави держави, референдум можливий лише за умови гарантованого припинення вогню щонайменше на 60 днів. В іншому разі його результати не матимуть легітимності та можуть призвести до внутрішнього розколу. Також Зеленський зазначив, що громадяни України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, не зможуть брати участь у голосуванні.

Читайте також:

Володимир Зеленський розкрив зміст 20 пунктів мирного плану: повний список

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни намагаються просуватися далі від Сіверська. Використовуючи туман як прикриття, вони роблять спроби просочитися в тил українських позицій. Мета ворога — накопичитись та атакувати ЗСУ з тилу.

Про це в ефірі “Суспільне. Студія” повідомив Петро Мельник — начальник майстерні батальйону безпілотних систем “Апачі” 81-ї аеромобільної Слобожанської бригади ДШВ.

Бої під Сіверськом

Вчора, 23 грудня, українські війська відійшли з Сіверська. Місто залишається під вогневим контролем ЗСУ, тривають бої.

Щоб продовжити наступ, росіяни намагаються просочитися вглиб українських позицій. Для прикриття вони використовують туман і малими штурмовими групами по 1-2 людей намагаються проходити між українськими позиціями. Їхня мета — накопичити сили та атакувати ЗСУ з флангів і тилу.

Несприятливі погодні умови, зокрема туман, ускладнюють роботу українських захисників. Їм складніше спостерігати за переміщенням ворога. Через це військові втрачають здатність знищувати окупантів на підходах до позицій. Коли туман спадає, додаткове навантаження лягає на безпілотні екіпажі. Пілоти мають переглядати всю зону відповідальності і знищувати місця накопичення ворога.

За словами військового, штурми тривають безперервно.

Читайте також:

• “Багато людей вивозимо з Дружківки”: волонтер Євген Ткачов про евакуацію на Донеччині
• Де на Донеччині фіксують найбільше штурмів: зведення з фронту
• ЗСУ повернули контроль над Іванівкою поблизу кордону Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!