Напередодні виборів у Верховну Раду наші журналісти провели дослідження аби спростувати чи підтвердити стереотип про те що, молодь не голосує. Щоб виміряти активність молоді, ми звернулись до експертів, вихователів, а також використали дані статистики. Під час відеоопитування студенти розказали, що вони очікують від нової Верховної Ради і яким має бути народний депутат.
Оновлена Верховна Рада і нардепи з народу
Опитування студентів бахмутських вузів показало, що молодь є досить свідомою, але мало обізнаною в питаннях стосовно функцій народних депутатів, передбачених законодавством. Більшість з опитаних планує брати участь у виборах, тому, що вважає сьогоднішній момент в історії країни вирішальним саме для свого покоління. Курс на Євроінтеграцію, зміни старої політичної системи, пільги для студентів і всіляка увага до їх потреб, мирне вирішення військового конфлікту на Сході – це основний запит до Верховної Ради нового скликання, який ми почули.
На питання «Що ви знаєте про функції народного депутата? Яким має бути ідеальний народний депутат?», більшість зазначила, що він має бути чесним, працювати в інтересах виборців, а не на власний гаманець, зустрічатись з народом і вислуховувати його потреби, бути людиною з народу, а не їздити «Мерседесом» і закриватись охороною.
Були студенти, які визнавали своє розчарування політичною системою і діючими політиками, чи свою пасивну позицію по відношенню до політики, але, тим не менше, більшість заявила, що піде голосувати. Респонденти були не дуже обізнані в функціях народних депутатів, але готові вивчати цю інформацію, цікавитись кандидатами. Більшість казали, що будуть обирати, спираючись не на обіцянки і передвиборчі програми, а на репутацію і попередній досвід кандидатів.
Ми визначили, що частина респондентів пов’язує свої надії і очікування саме з новообраним президентом Володимиром Зеленським та його командою.
Інстаграм-соціолог Анастасія Веселовська вважає, що «підвищення політичної активності і свідомості молоді в Україні підвищилось саме через активну діяльність Зекоманди в соцмережах».
Скрін сторінки Зекоманди в Інстаграм.
Ця думка підтверджується висновками наведеними в «Підсумковому звіті за результатами незалежного моніторингу висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії в Україні».
«Кандидати не приділяли відчутної уваги залученню власної аудиторії до виборів, за винятком Володимира Зеленського, який регулярно розміщував короткі мотиваційні ролики (#непроєвибори) з поясненням практичних аспектів голосування (як зареєструватися, перевірити себе у списках тощо) – вочевидь, орієнтованих на молодіжну аудиторію. Висока кількість переглядів підтвердила ефективність такого формату», – відзначається у звіті.
Яка ж реальна активність молоді на виборах?
Для спростування усталеного в суспільстві міфу про пасивність молоді нам потрібно підтвердити протилежну думку, при чому фактами, а не просто опитуванням пари десятків людей.
В Державному реєстрі виборців Бахмутської міської ради нам відповіли, що виборки за віком в них немає, порадили звернутись до звітів ЦВК. Ми попросили суб’єктивно оцінити вік людей, які приходили особисто, щоб змінити місце голосування.
«На виборах Президента близько чотирьох тисяч людей звернулись за зміною місця голосування. З них близько половини переміщені особи, це орієнтовно, бо в системі такого обліку не передбачено. За віком це були різні люди», – повідомляє Начальник відділу ведення Державного реєстру виборців Бахмутської міської ради Наталія Іващенко.
Центральна виборча комісія оприлюднила звіт про вибори Президента України 2019, але в ньому тільки загальна активність виборців і немає розбивки за віком. З таким запитом ми звернулись до ЦВК.
За законом не передбачено аналітики за віковою категорією, рахують тільки загальну активність виборців.
Фото зі звіту ЦВК по активності виборців.
В ЦВК нам порадили звернутись до результатів екзит-полів. У відкритому доступі таких даних ми не знайшли. В результатах тільки загальна позиція виборців, без вказівки віку.
Результати Національного екзит-полу, що проводився Центром Разумкова у 2-му турі виборів.
Про кількість молоді, що брала участь в останньому виборчому процесі, ми спитали у представника кандидата у Президенти України Петра Порошенко Наталі Дроздової.
«В нас, на жаль, немає даних, як голосувала саме молодь, з приводу складу нашої команди ми теж не відслідковували вік. Я думаю, що на сьогодні взагалі не існує схеми порахувати виборців за віковою категорією, бо списки в яких людина залишає підпис після опрацювання на виборчих дільницях запаковують, а відкрити їх можна тільки за рішенням суду. Враховуючи закон про вибори ЦВК просто не має права давати на дільниці завдання рахувати виборців відповідного віку», – каже Дроздова.
Ми знайшли дані по членам виборчих комісій, там вікова категорія з 18 до 31 року взагалі не представлена.
Основні вікові групи членів виборчих комісій на виборах Президента 2019 за данними ЦВК.
Як оцінюють виборчу активність студентів викладачі та вихователі?
В приміщенні Бахмутського педагогічного коледжу була розміщена дільниця для голосування. На ній же голосували іногородні студенти, що проживають у гуртожитку. Заступник директора Бахмутського педагогічного коледжу Оксана Каменецька каже, що в їхньому навчальному закладі молодь навіть завчасно приїхала з рідних міст, щоб проголосувати.
«Звичайно, що ми не мали права говорити за кого голосувати, наше завдання було розтлумачити, що це їх громадянський обов’язок і вони несуть за це особисту відповідальність», – каже заступник директора.
Вихованням молоді в Бахмуті також займається Управління молодіжної політики та у справах дітей Бахмутської міської ради. Там ми теж поцікавились, чи допоможуть вони розвінчати міф про пасивність молоді.
«Ми не аналізували активність студентів на виборах, не підраховували явку. Тому розвінчати міф не можу. Ми не примушуємо молодь йти на вибори, але намагаємося сприяти їх соціально-політичний активності. В нас працював політичний клуб «Современник», було реалізовано два громадських проекти «Школа юного громадянина» і «Школа активної молоді», які були спрямовані саме на підвищення громадянської відповідальності студентів. Я розумію, що молодь є різна, частина, як і у суспільстві в цілому – пасивна. Є молодь, що не просто ходить голосувати, а й бере участь у створенні громадських організацій, вступає до політичних партій», – розповіла начальник Управління молодіжної політики та у справах дітей Людмила Махничева.
За словами Махничевої позачергові вибори, що призначені на 21 липня, дуже ускладнять процес голосування для молоді:
«Студенти на канікулах у більшості виїжджають з міста, хтось працює, хтось їде до батьків, хтось відпочиває. Я навіть не знаю, чи зможуть вони приїхати проголосувати за місцем реєстрації?»
Щоб не втрачати своє право вибору, можна змінити місце голосування
Процедура проста, але про це треба потурбуватись заздалегідь. Виборці, що зареєстровані в інших містах, в тому числі на окупованій території, можуть змінити місце голосування. За рішенням ЦВК виборцю, до 15 липня включно, потрібно звернутись до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем реєстрації або за місцем перебування у день голосування. В Бахмуті такий відділ знаходиться у приміщенні Бахмутської міської ради за адресою вул. Миру, 44. Розклад роботи можна подивитись за посиланням.
Для зміни місця голосування потрібно написати заяву, де вказати бажану дільницю для голосування та причину зміни місця голосування, надати копію паспорта. Після чого ви зможете отримати посвідчення про тимчасову зміну місця голосування на 21 липня 2019 року з номером виборчої дільниці для голосування. Якщо ви пересуваєтесь не в межах свого виборчого округу, ви зможете проголосувати тільки за кандидати по партійним спискам, другий бюлетень де голосують за кандидатів по мажоритарному округу на виборчій дільниці вам не дадуть.
«Не ходиш на вибори – не маєш морального права чогось вимагати від держави»
В пошуках істини ми звернулись до експертної думки з приводу об’єктивної оцінки участі молоді у виборчому процесі. Через сервіс HelpSMI ми отримали декілька коментарів. Думку Інстаграм- соціолога Анастасії Веселової ми навели вище. На наш запит також відгукнувся Віталій Голубєв, секретар Національної спілки журналістів України, викладач кафедри журналістики Національного університету “Острозька академія”, керівник Школи універсального журналіста, головний редактор Видавничого дому “ОГО”:
«Не думаю, що молодь варто “тягнути за вуха” на вибори. Як на мене, важливішим є усвідомлення іншого: вибори – це один із тих інструментів демократії, які нам реально доступні. Відкликання депутатів – не працює. Референдумів – немає. А право піти і проголосувати – було і залишається. Хто саме ним користується і в якій пропорції – молодь, люди середнього віку, пенсіонери – думаю, це питання не віку, а свідомості. Я б іншу думку пропагував: не ходиш на вибори – не маєш морального права чогось вимагати від держави. Незалежно від віку».
Цим матеріалом ми починаємо просвітницьку кампанію «Прозорі вибори в Бахмуті» до позачергових виборів до Верховної Ради. В наступних матеріалах ми розповімо про міфи, які є у суспільстві про вибори, та як їх подолати. Яка в Україні чинна система виборів, чим мають займатись народні депутати та як їх обирати, використовуючи критичне мислення.
Слідкуйте за інформацією на сайті і будьте відповідальними громадянами!
Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
