Статус громадянина України, сьогодні поки ще не дає повноцінного права голосу – вимушено переміщені особи-українці не можуть обирати народних депутатів-мажоритарників та не можуть вплинути на склад депутатського корпусу міста або села, де проживають. Але віддати свій голос за партію, яка можливо увійде в коаліцію та буде приймати закони на благо всіх українців, переселенці можуть. Сьогодні, 15 липня – останній день, коли ВПО можуть змінити місце голосування та потрапити в реєстр виборців.

Відповідно до ст.38 Конституції України кожен громадянин України має право вільно обирати та бути обраним до органів державної влади та місцевих органів. Однак, зі вступом у дію Закону України “Про забезпечення прав і свобод ВПО” у деяких громадян, а саме у вимушено переміщених осіб, ці права на сьогоднішній день обмежені.

“Коли законодавець у 2014 році прописав права ВПО, то не вніс відповідні зміни до Законів Украіни “Про вибори народних депутатів”, “Про місцеві вибори”,  які б давали можливість ВПО приймати повноцінну участь в голосуванні на виборах Президента, народних депутатів та місцевих виборах. Напевно розраховували, що війна не затягнеться так надовго. І ось через, майже шість років, тисячі українців так і не мають повноцінного права голосу – на державному рівні та на місцевому. Багато хто відразу після початку війни виїхав з тих територій, змінив місце свого проживання, повністю інтегрувався в ту громаду, яку обрав, та має такі ж самі рівні права на вибір свого народного депутата чи депутата міської ради. Однак, наявність довідки про взяття на облік, як ВПО, не дає права голосувати, потрібне лише зміна місця реєстрації”, – розмірковує Антон Лискунов, правознавець та переселенець.  

Але можливість змінити місце реєстрації є зовсім у небагатьох. Адже, коли власник житлової площі прописує у себе людину, то у неї виникають права на користування цієї площі і це певний ризик для власника. Тому лише невелика частка українців, які змогли придбати власне житло, здобули повноцінне право голосу.   

“ВПО голосують за правилами, визначеними постановою ЦВК від 13.09.12 року №893. Варто зазначити, що на виборах у Верховну Раду оформити зміну місця голосування можна легше, ніж було на президентських. Потрібно особисто звернутися до Відділу ведення Державного реєстру виборців за фактичним місцем проживання або за місцем знаходження виборчої дільниці, на якій вони мають намір проголосувати з паспортом та заявою. Жодних інших документів, як було до цього, подавати вже не потрібно”, – розповідає про законодавчі вимоги політичний аналітик Андрій Грудкін.

15 липня 2019 року – останній день, коли можна змінити місце голосування на парламентських виборах.

Як відбувається процедура зміни місця голосування у Бахмуті розповіла начальник відділу ведення державного реєстру виборців у Бахмуті Наталія Іващенко:  

“Сама процедура не складна і доволі швидка: людина приходить до нас з паспортом, заповнює заяву, обирає дільницю, на якій йому буде зручно голосувати, та відразу потрапляє у реєстр виборців. Головне, щоб у паспорті був штамп о реєстрації, без нього людина не зможе змінити місце голосування”, – каже Наталя.

Начальник відділу ведення державного реєстру виборців у Бахмуті додає, що люді приходять різні, бувають черги, але зрозуміти чи людина з тимчасово непідконтрольної території, чи просто міняє місце голосування з однієї дільниці на іншу – важко. Найчастіше приходять військові.

Якщо говорити, про готовність приїхати з тимчасово непідконтрольної території України та взяти участь голосуванні, то її рівень дуже низький. Лише 6% ВПО з Донбасу та Криму взяли участь у президентських виборах. За даними Державного реєстру виборців, тільки 76 тисяч громадян з непідконтрольних районів Донбасу та Криму проголосували у другому турі президентських виборів.  

“В Бахмуті для участі у голосуванні в президентських виборах у першому турі кількість зареєстрованих переселенців було 1666 осіб, у другому турі – 1261. Станом на 15 липня у нас змінили місце голосування вже 2700 осіб. І це ще не кінець робочого дня, бо люди стоять в черзі”, – розповіла Наталія Іващенко. 

А коли наші журналісти проводили відеоопитування та питали на вулицях міста переселенців про участь в минулих виборах Президента та майбутніх парламентських, то з 25-ти опитаних, лише один чоловік погодився дати коментар на камеру, та й він сказав, що від їх думки нічого не залежить і вони, самі люді, які проживають на тимчасово окупованих територіях, нічого не чекають від виборів.

Лише ті переселенці, які вже давно живуть у Бахмуті брали участь у президентських виборах і обов’язково підуть голосувати на парламентські. 

Про саму процедуру люди кажуть по-різному: хто говорить, що це швидко, хто згадує про великі черги, та через це не збирається реєструватись.

“Я працюю, мій робочий день з 08.00 до 17.00, реєстр виборців працює за таким же графіком. Там постійно такі черги, я не хочу марнувати свій час, тому просто не піду голосувати, тим паче, за депутата по одномандатному округу я не зможу проголосувати”, – каже Антон Лискунов, правознавець, переселенець, проживає на території України.

“Мені, щоб проголосувати треба приїхати з Горлівці, вистояти величезні черги, пройти через КПВВ, а зараз спека. За одинь день я не встигну це зробити, витрати кошти на ночівлю заради цього я просто не хочу, та й зайвих у мене немає”, – каже Сергій, приїхав до Бахмуту з Горлівки.

Правозахисники звернулися до ЦВК із проханням ще більше лібералізувати перереєстрацію виборців – наприклад, дозволити подавати заяву про зміну місця голосування онлайн за допомогою цифрового підпису. Натомість ЦВК змінювати процедуру не схотіла. 

Деякі громадські активісти висловлюють іншу думку, що дозволив голосувати всім переселенцям, особливо тим, хто постійно проживає на тимчасово окупованої території не можна, бо, як правило, вони мають проросійську направленість та їх голоси не підуть на користь української держави. 

Свідченням такої думки є події, які зараз відбуваються на одному з виборчих округів – №51, в межі якого входить місто Горлівка, яка зараз тимчасово окупована. Офіційна кількість виборців на українській території округу менш 3000 осіб, фактично залишилось менше половини, але кількість кандидатів, які балотуються в народні депутати, рекордна – 26. На своїй сторінці ФБ Володимир Веселкин, голова Зайцівської ВГА транслює, як один з кандидатів, привозить людей переповненими автобусами з Горлівці для зміни місця голосування і вони зможуть проголосувати за депутата-мажоритарника.  

“Сьогодні, в останній день, коли можна змінити місце реєстрації, підвози з Горлівки припинилися, зранку було 3 людини. Те, що ми оприлюднили ці дії – допомогло, але притягнути їх до відповідальності – немає за що, це їх вибір та право. Доказати, що вони робили це за гроші також немає можливості”, – каже Володимир Веселкин. 

Доречі, у парламенті з березня 2017 знаходиться законопроект №6240 «Про внесення змін до деяких законів України». Після його прийняття, виборчу адресу можна буде змінити навіть на підставі довідки про взяття на облік ВПО.

Перш ніж вимагати від громадянина виконання своїх обов’язків, сама держава повинна виконувати свої зобов’язання, не дивлячись не на що. Закон немає бути просто декларативним. Але, що робити державі, коли її громадянин, свідомо чи ні, стає жертвою підкупу і порушує той самий Закон. 

Будьте гідним громадянином, обирайте осмислено!

 Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

 

Наші журналісти та оператори зробили анімаційний ролік, де пояснюється, як відрізняти політичну джинсу від політичної реклами.

 

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Сьогодні день тиші, передвиборча агітація заборонена законом. Але під час кампанії її було чимало. Журналісти громадського медіапорталу проаналізували інформаційне поле Бахмута на предмет розміщення політичної реклами та поспілкувались з редакторами кожного ЗМІ, щоб дізнатись їх думку про особливості цієї виборчої кампанії. Ми помітили, що майже всі ЗМІ окрім «Сайту 06274» інформацію про кандидатів позначають за законом. 

 «Якщо ЗМІ дотрималися всіх процедур формування та оприлюднення розцінок на рекламу, уклали договори з партіями чи кандидатами, а кошти отримані за рекламу перераховані з виборчих фондів, рекламу позначають фразою «Політична реклама», то вони вважаються такими, що діяли законно. Але навіть при порушенні норм закону, органи, які здійснюють контрольні функції над ЗМІ фактично не мають реальних важелів впливу на порушників», – каже аналітик Андрій Грудкін.

Під час парламентської кампанії 2019, найбільший рівень джинси зафіксували на Тернопільщині — 13% від загальної кількості матеріалів. Донецька область на четвертому місці з показником 6%. Повідомляє пише «Слово і Діло» з посиланням на ГО «Інститут масової інформації».

Головними замовниками політичної джинси виявилися місцеві кандидати мажоритарники, які замовили 48% від загальної кількості джинси. Серед партій перше місце по кількості джинси в регіональних онлайн-медіа посіла «Опозиційна платформа – За життя» (10% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовності в інтернет-ЗМІ). Друге і третє місце посіли, відповідно, партії «Слуга народу» Володимира Зеленського (7,5% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовності в інтернет-ЗМІ) та «Європейська солідарність» Петра Порошенка (6%).

Щоб дослідити наявність політичної джинси в Бахмуті, ми декілька тижнів слідкували як інформацію про кандидатів подають «Сайт 06274», «Вечерний Бахмут», газети «Вперед», «События», Ютуб канали телебачення «ТРК «Бахмут» та «Заказ».

Переглянути програми місцевого телебачення нам не вдалося, ми моніторили тільки канали на Ютубі, на них політичної реклами немає.

Директор комунального телебачення ТРК «Бахмут» Світлана Шиманська розказала, що політичну рекламу під час ефіру відбивають заставкою на початку і в кінці трансляції блоку політичної реклами. На Ютуб каналі політичну рекламу не публікують, бо, по-перше, це не зареєстрований офіційно канал, по-друге, не було такого наміру і вони заздалегідь не опублікували розцінки.

Довідка: Телерадіоорганізації усіх форм власності зобов’язані не пізніш як за дев’яносто днів до дня голосування опублікувати в друкованих засобах масової інформації розцінки вартості однієї хвилини (секунди) ефірного часу.

«На Президентських виборах активність кандидатів була набагато нижче. Зараз в нас є три кандидати, що уклали договори. За активністю їх можна розподілити наступним чином – Хрістенко, Рева, Матейченко. Вони дають свої ролики та звернення. В порівнянні з центральними каналами інших жанрів подачі інформації – дебатів, інтерв’ю в нас немає. Такі програми треба робити в прямому ефірі, щоб не було ніякої цензури і тиску під час монтажу, а в нас поки немає для цього технічної можливості. В своїй рекламі кандидати говорять тільки те, що їм вигідно, і люди не можуть розкрити їх як політиків та особистостей. Я ще не бачила такої кампанії, коли глядачі майже не бачать кандидатів, за них у більшості агітують їх прихильники. Фактично кампанії складаються з реклами та концертів, я не чую, щоб хтось з кандидатів говорив про законодавчі ініціативи, як він буде працювати в рамках нової об’єднаної громади. Думаю, кандидати і не погодяться на студійний формат. Наприклад, коли наших кандидатів по мажоритарному округу запрошували на програму колеги з «Донбас UA», на ефір приїхав тільки Матейченко. Це було безкоштовно для них, але вони не поїхали».

На телебаченні «Заказ» повідомили, що маркують матеріали відповідно до закону, а особливих змін саме в цій кампанії не помітили.

«До нас приходять не самі кандидати, а їх піарники приносять готові ролики, що виготовляються мабуть в студіях у Києві. На каналі представлені практично всі мажоритарники, вони дають рекламу приблизно в однаковій кількості. З досвіду минулих років, коли ми пропонували кандидатам брати участь в політичних батлах, можу сказати, що вони бояться приходити на прямі ефіри. Прямий ефір в студії передбачає гострі питання, які для них можуть бути вкрай не зручні, тому кандидати уникають таких зустрічей. В цьому році ми навіть не пропонували такий формат. Політичну рекламу маркуємо за законом на українській мові, відбиваємо блок заставкою “Передвіборна агітація” на початку і в кінці», – каже редактор інформаційної служби телебачення «Заказ» Сергій Шльома.

В газеті «События» ми помітили, що деякі аркуші маркують «Политбомонд», хоча публікують політичну рекламу. На питання до головного редактора газети «События»  Вадіма Мардіяна про те, чи не вводить таке формулювання в оману читача, він відповів:

«В розділі «Политбомонд» друкується політична реклама, яка офіційно оплачується через виборчі фонди. Ми не маємо обов’язково писати «Політична реклама», достатньо поставити букву «R» і це буде вважатись рекламним матеріалом. Партії та кандидати присилають матеріали один проти одного. Але джинсу ми не публікуємо».

Видання Детектор.Медіа визначає такі різновиди політичної джинси:

а) статті чи сюжети, які насправді пишуть прес-служби політичних партій чи окремих політиків. Як правило їх підписують псевдонімом.

В інших випадках за публікацією стоїть справжній журналіст, який – на виконання завдання свого керівника (чи з власної ініціативи – за грошову чи іншу винагороду) готує матеріал на задану тему із потрібними замовнику – політичній силі – акцентами. В такому випадку перед публікацією чи виходом в ефір підготовлений матеріал перевіряється замовником.

в) оприлюднення соціологічних досліджень сумнівних фірм, які, як правило, серйозно відрізняються від інших соцопитувань на користь якоїсь політичної сили. Йдеться про свідоме завищення чи занижування рейтингів певної партії чи політика, або фальсифіковані дані про підтримку чи навпаки несприйняття суспільством тих чи інших ініціатив.

с) на шпальтах газет часто з’являється псевдоаналітика маловідомих авторів, що підписуються «політологами», які надають начебто експертну оцінку тої чи іншої події під кутом, вигідним для однієї з політичних сил.

1. d) публікація різноманітних «листів від… « (робітників, шахтарів, працівників медичної галузі). В таких листах, написаних штабним PR-райтером якоїсь партії, начебто від імені громади висловлюється протест, обурення, підтримка. Цей різновид джинси походить ще з радянських часів.
2. e) боти-коментатори (від web bot, www robot – англ. – автоматична програма для скачування файлів чи розсилання спаму). Це навпаки один з найновіших винаходів доби Інтернету. Назва боти має іронічний підтекст – насправді  ідеться про людей. Це наймані працівники або активісти політичних штабів, які за гроші залишають коментарі (пости, коменти)на сторінках інтернет-видань з метою дискредитації тої чи іншої статті, її автора, висловлених ідей чи викладених фактів. Зазначимо, що сфальшовані інтернет-коментарі не можна вважати джинсою у вузькому сенсі цього слова, адже самі видання від діяльності ботів не мають жодного зиску. Проте знати про цей різновид проплачених публікацій варто. Адже попереджений – значить озброєний!

Мардіян також поділився своїми спостереженнями активності суб’єктів політичного процесу на парламентських виборах:

«Активність партій та кандидатів дуже висока, такої кількості реклами в нас давно не було. Ми збільшили газету на вісім шпальт без підвищення вартості, аби мати змогу друкувати інформаційні матеріали журналістів, щоб політична реклама нам не заважала інформувати населення про події в місті».

Редакторка газети «Вперед» Світлана Овчаренко, що маркують політичну рекламу виключно фразою «Політична реклама». Редакторка також повідомила, про бажання кандидатів на цих виборах активно себе рекламувати, головною особливістю цих виборів вона вважає намагання кандидатів будувати кампанію на дискредитації опонентів:

«Я б відзначила ухил на чорний піар і критику опонентів. Більше пишуть не про те, що зроблять самі кандидати, а про те, які погані їх опоненти. Але ми не маємо право їх не друкувати, бо працюємо в рамках договору. Підставою відмовити є рішення суду, в якому визначено, що людина не винна в тому, в чому її звинувачують опоненти. А якщо немає такого рішення суду, можна апріорі писати що завгодно, при цьому відповідальність за зміст несе рекламодавець. У разі, якщо кандидат захоче спростувати цю інформацію, ми повинні йому надати такий же обсяг площі. Редакція надає тільки рекламну площу і не має право відмовляти в розміщенні, якщо в матеріалах не закликають до відкритої агресії, до війни, розпалювання міжетнічної та релігійної ненависті».

Довідка: ЗМІ у своїх матеріалах і передачах, не обумовлених угодами за рахунок виборчого фонду кандидатів та партій, забороняється агітувати голосувати за або не голосувати за партії, кандидатів у депутати чи поширювати інформацію, яка має ознаки політичної реклами, безоплатно або яка оплачена з джерел, не передбачених законом, а так само поширювати будь-яку інформацію з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного суб’єкта виборчого процесу.

Оглядаючи інформаційне поле в Бахмуті ми відзначили, що «Сайт 06274» у більшості матеріалів не дотримується вимог маркування політичної реклами. На сайті у форматі статей розміщується інформація тільки про одного кандидата в народні депутати Дмитра Реву, а політичні банери розміщені і від Костянтина Матейченка, і від Олега Недави, і від політичної партії “Європейська солідарність”. Агітаційні матеріали про його діяльність в якості засновника Благодійного фонду «ДАР» виходять в розділі «Общество» без поміток «Політична реклама».

У відео матеріалі та в тексті представлена реклама кандидата в народні депутати Дмитра Реви в якості голови БФ “ДАР”, але ні ролик ні матеріал не маркуються як політична реклама.

Редакторка «Сайт 06274» Ксеній Бусінкова на наше звернення відповіла наступне:

«Ганно, це редакційна політика нашого сайту, тому ми не прийматимемо участі у вашому опитуванні. Такі новини у нас виходять з маркуванням, як політичні новини, новини суспільства, чи політична реклама. Усіх кандидатів, які звернулися до нас з метою висвітлення їх діяльності під час виборчої кампанії, ви можете бачити на нашому сайті».

Довідка: Умови розміщення політичної реклами визначає Закон України “Про вибори народних депутатів України”. Але він регламентує порядок розміщення політичної реклами лише в ЗМІ, тобто в друкованих засобах масової інформації та телерадіокомпаніях, які мають відповідні дозвільні документи: 

• свідоцтво про державну реєстрацію для газет;
• ліцензію Національної раду України з питань телебачення і радіомовлення для телеканалів.

«Зазвичай, регіональні новинні сайти за юридичним статусом не є ЗМІ, тому використання обмежень щодо публікації політичної реклами є їх доброю волею та не несе ніяких юридичних наслідків. Тобто за такі порушення он-лайн ЗМІ не можуть бути покарані», – пояснює аналітик Андрій Грудкін. 

Редактор інтернет-сайту «Бахмут Вечерний» Дмитро Любимов, каже, що всю рекламу розміщує на вимогу закону, і навіть вимушений був відмовити більшості рекламодавців, бо на момент їх звернення не мав офіційного рахунку в банку. В підсумку, після оформлення рахунку кандидати уклали договори і більше не звертались. Захотів розміщати рекламу один кандидат Олександр Шинкаренко. 

«Я розумію, що розміщення політичної реклами буде перевірятись під мікроскопом. Моє прізвище є на сайті «Миротворець» і тому важко було знайти банк, який відкрив мені рахунок. Рекламні матеріали маркую, як це вимагає закон фразою «Політична реклама». З приводу особливостей цих виборів, окрім збільшення ваги соцмереж інших особливостей не бачу. На політичній сцені міста і округу давно не змінюються головні дійові особи. І кандидати слабо змінюються і їх команди, і виборці. Більше половини населення – пенсіонери. Мало молоді і мало агітації, яка розрахована на молодіжну аудиторію. За віковою категорією виборців структура електоральних вподобань теж не змінна: люди пенсійного віку – електорат «Опоблоку», “Опозиційної платформи”, молодь – електорат Зеленського, серед людей середнього віку – є коливання. Знаючи кількість виборців за віковою належністю, можна підрахувати підтримку кандидатів та партій», – каже редактор сайту «Бахмут Вечерний».

Громадська організація «Інтерньюз-Україна» та аналітична компанія Singularex оприлюднила результати дослідження «Cоцмережі про #вибори: за що голосують фейсбук, інстаграм та вконтакте». Подивитись дослідження можна за посиланням.

Єдине ЗМІ в Бахмуті, яке в цій кампанії запропонувало кандидатам формат зустрічей у студії було «Вільне Радіо». Редакторка «Вільного радіо» Ганна Сердюк розказала нам, як кандидати відреагували на їх звернення.

«Ми вирішили робити дебати, тому що в нас не вистачало інформації про кандидатів. Переговори були досить тривалими. Від початку погодилась половина кандидатів – Бугайов, Матейченко, Вощанов і Рева. Але коли, прийшла дата дебатів виявилось, що в них є якісь інші плани і таким чином все на тому закінчилось. Прийшов на дебати і відкриту розмову повноцінну зі мною Костянтин Матейченко, його ефір в нас скоро буде опублікований окремо, як дебати. І доведеться ще окремо робити передачу про всіх кандидатів, у нас є інтерв’ю з Вощановим, не вдалося зовсім поспілкуватись з Христенко, він уникає зв’язку. Коли в нього була зустріч тут на концерті, я намагалась записати коментар, поки він ішов до машини, на що почула, що провокую його питанням, який він законопроект хоче запропонувати чи в який комітет хоче піти. Він заявив, що ми не пропонували йому дебати, хоча в штабі нам відповіли, що їм не цікавий формат радіодебатів», – каже Сердюк.

На сайті «Вільного радіо» ми не побачили політичної реклами і не почули її в радіоефірі.

«Прайсу на розміщення статей в нас немає, єдине, що ми пропонували кандидатам – це маркована політична реклама на радіо в блоці політичної реклами. Про неї питали представники трьох кандидатів – Христенко, Вощанов, Матейченко. Після того, як ми надали цінову пропозицію більше до нас не звертались», – повідомила редакторка.

Що стосується Громадського медіапорталу «Бахмут IN.UA», до редакції звернулись штаби двох кандидатів по мажоритарному округу – Федіра Христенко та Костянтина Матейченко. Від першого кандидата присилають інформаційні матеріали від другого замовили банерну рекламу. Всі інформаційні матеріали ми позначаємо фразою «Політична реклама». Наша редакція, як і наші колеги не обирали з якими кандидатами працювати, а з якими не варто. Оскільки, передвиборна агітація з використанням ЗМІ усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та в порядку, передбаченому Законом.

Ми вже зазначали, що існуючий закон розповсюджується тільки на телебачення і радіомовлення. Онлайн-ресурси, у тому числі регіональні, не можуть бути покарані. Таким чином питання “джинси”, як і дотримання журналістських стандартів залишається в площині професійної журналістської етики.

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.