Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

В Україні запровадили можливість отримувати допомогу для догляду за дитиною до одного року та виплати за програмою “єЯсла” на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який функціонує у межах “Дія.Картки”. Відтепер громадяни можуть оформити всі цільові дитячі виплати, включно з програмами “Пакунок малюка” та “Пакунок школяра”, на один єдиний рахунок.

Про це повідомили Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.

“Дія.Картка” стала доступна для дитячих виплат

В Україні запровадили можливість отримувати допомогу для догляду за дитиною на спеціальний рахунок “Турбота про дитину”, який функціонує у межах “Дія.Картки”

Відкрити спеціальний рахунок можна у застосунках банків, які є партнерами проєкту. До переліку установ належать:

• “ПриватБанк”;
• “Monobank”;
• “А-Банк”;
• “Sense Bank”;
• “Банк Кредит Дніпро”.

Відкриття картки здійснюється у банківському застосунку самостійно до моменту звернення за призначенням допомоги або безпосередньо під час оформлення виплати.

Для вибору “Дія.Картки” як способу отримання виплат необхідно особисто звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду України, Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або до уповноваженої особи територіальної громади. Під час візиту заявник повідомляє спеціаліста про намір отримувати кошти на вказану картку.

Процес має такі особливості:

• якщо картка з рахунком “Турбота про дитину” вже відкрита, спеціаліст ідентифікує її в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, після чого рахунок автоматично додається до заяви;
• якщо картки немає, заявник обирає банк, а спеціаліст генерує відповідний QR-код;
• заявник сканує код, відкриває рахунок у банківському застосунку та повідомляє про це спеціаліста для оновлення даних у системі.

Альтернативні способи

Під час особистого звернення заявники мають право обрати інші варіанти отримання допомоги. Передбачена можливість переказу коштів на спеціальний рахунок в “Ощадбанку”, який відкриває Пенсійний фонд України. Також особи, які вже отримують виплату “єЯсла” або допомогу для догляду за дитиною до одного року, можуть оформити іншу виплату на вже існуючий спеціальний рахунок.

Громадяни, які вже отримують допомогу або подали відповідну заяву, можуть змінити поточний рахунок на “Дія.Картку”. Для цього необхідно звернутися до сервісного центру ПФУ, ЦНАП або уповноваженої особи громади та подати заяву на зміну рахунку для виплати. Повторне подання документів на призначення допомоги не вимагається.

Умови використання цільових коштів

Фінансова допомога для догляду за дитиною до одного року, виплати “єЯсла”, “Пакунок малюка” та “Пакунок школяра” мають цільове призначення. Використання цих коштів дозволяється виключно на придбання визначених товарів та послуг для дітей. Розрахунок здійснюється у торговельних точках, які працюють за відповідними МСС-кодами.

Читайте також:

Як відкрити ФОП через “Дію”: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд України запровадив експериментальний проєкт, який дозволяє оформити посвідчення особи на повернення в Україну за спрощеною процедурою. Цей документ, відомий як “білий паспорт”, вирішує проблему підтвердження особи для громадян, чиї дані відсутні у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Деталі механізму оприлюднила представник Уповноваженого Верховної Ради із захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії, Ольга Алтуніна.

“Білий паспорт” для повернення в Україну: як він працює

Скористатися спрощеним механізмом можуть певні категорії громадян. Відповідна процедура доступна за дотримання таких умов:

• людина народилася після 24 серпня 1991 року на тимчасово окупованій території України;
• особа не має можливості підтвердити свою особу у звичайному порядку через відсутність інформації в державних реєстрах.

Оформлення посвідчення на повернення в Україну не вимагає попереднього запису до дипломатичної установи. Процедура має такі характеристики:

• документ оформлюється повністю безоплатно;
• термін дії посвідчення становить три місяці;
• документ дозволяє легально перетнути кордон для подальшого оформлення паспорта та інших українських документів вже на території України;
• посвідчення не є замінником паспорта громадянина України;
• орієнтовний строк виготовлення документа становить до двох місяців.

Процедура встановлення особи

Для ідентифікації громадян, інформацію про яких неможливо знайти за державними реєстрами, запроваджено спеціальну процедуру встановлення особи. Вона передбачає такі кроки:

• до процесу ідентифікації залучаються найближчі родичі у статусі свідків;
• за відсутності можливості особисто прибути до дипломатичної установи, закон дозволяє родичам брати участь у процедурі дистанційно в режимі відеоконференції;
• для дітей віком до 16 років діє спрощена схема: якщо один із батьків має українські документи, встановлення особи із залученням свідків не проводиться.

Місце та терміни дії проєкту

Експериментальний проєкт стартував 13 липня 2026 року і триватиме один рік. Для перевірки відповідності ситуації новому порядку та підготовки документів необхідно звертатися до українських дипломатичних установ, які беруть участь у проєкті. Оформити посвідчення можна у таких закладах:

• посольства України у Білорусі, Грузії, Вірменії, Казахстані та Туреччині;
• генеральні консульства України у Стамбулі та Анталії.

Куди звертатися у разі порушення прав

У випадку виникнення труднощів під час оформлення документів або порушення права на повернення в Україну, громадяни мають право звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зв’язок здійснюється кількома способами:

• через електронну пошту [email protected];
• за безкоштовним номером 1678 для дзвінків з мобільного в межах України;
• за номером +380 (44) 299 7408 для дзвінків з-за кордону;
• за номером +380 (93) 406 8017 через месенджери для осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Читайте також:

Росіяни запустили онлайн-подачу заяв на компенсацію за майно: з якими проблемами стикаються українці на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!