Зазвичай люди бачать народних депутатів у ток-шоу по телевізору, чи під час трансляцій засідань Верховної Ради. Деякі з’являються на окрузі під час передвиборчої кампанії. Навіщо нам взагалі потрібен парламент і депутати в ньому, які функції вони можуть виконувати за законом, читайте у матеріалі та дивіться у відеоролику.

Держава Україна за формою устрою – парламентсько-президентська республіка. Головним органом, що ухвалює закони – є парламент, в України він називається Верховна Рада (ВР). До складу Ради народ України під час виборів призначає своїх представників – народних депутатів. За Конституцією їх 450 осіб.

Що таке законодавча ініціатива?

Закони ухвалюються депутатами під час пленарних засідань Ради. І це головна функція народних обранців. Подавати проекти законів на розгляд можуть самі депутати, Уряд, Президент, Національний банк України. Ця функція і називається законодавчою ініціативою.

Для того, щоб закон потрапив на голосування, має відбутись певна процедура обговорення. Ця процедура починається в профільному комітеті. У кожному скликанні ВР депутати формують кількісний та якісний склад парламентських комітетів. Зараз в Раді їх -27. Робота комітетів є публічною і з нею можна ознайомитись через сайт Верховної ради.

На сторінці кожного нардепа обов’язково є інформація про те, в якому комітеті він працює, яку посаду займає.

Якщо у студентів сесія відбувається два рази на рік, то в депутатів (не враховуючи періоду відпусток) сесії відбуваються по два тижні на місяць. Це пленарні засідання, на які потрапляють вже опрацьовані в комітетах законопроекти.

За інформацією на сайті Верховної Ради зараз на опрацюванні в комітетах знаходиться 5339 законопроектів.

Важко представити, як таку кількість законопроектів можуть прочитати і фахово розглянути 424 депутати (з урахуванням тимчасово окупованої території саме така максимальна кількість депутатів обиралася в 2014 році). Якщо представити, що всі сумлінно працюють, то кожний депутат має взяти на себе розгляд 12 законопроектів. Насправді, над такою кількістю законів працюють не тільки народні депутати. У них є помічники. Кожному народному депутату дозволяється мати не більше 31 помічника. Декілька з помічників працюють за трудовим договором на постійній основі. Вони, як і депутат, отримують зарплату з бюджету держави, тобто з податків виборців.

Довідка:

У Верховній Раді восьмого скликання 6816 помічників. 5339 з них працюють на громадських засадах. 1402 помічника мають оплачувану роботу на постійній основі, ще 76 надають послуги консультанта за сумісництвом.

За підрахунками громадянської мережі “ОПОРА”, народні депутати залучили 4717 чоловіків (69%) та 2099 жінок (31%) в якості помічників. Серед оплачуваних помічників-консультантів майже 60% осіб є жінки.

Лише десятеро нардепів мають максимально можливу кількість помічників, тобто 31. Це Андрій Лопушанський, Григорій Тіміш, Дмитро Лубінець, Ігор Побер, Михайло Головко, Михайло Хміль, Олег Кришин, Олег Осуховський, Олександр Фельдман та Павло Кишкар. Натомість двоє народних депутатів – Наталія Агафонова та Наталія Кацер-Бучковська – мають лише по два консультанти. У середньому в українських парламентарів по 16 помічників.

Загалом за період VIII скликання Верховної Ради 129 помічників-консультантів народних депутатів 381 раз долучилися до розробки проектів законів та постанов. Найбільш активними у цьому плані були: Євген Шеремет (помічник Михайла Головка) – 17 ініціатив, Віктор Шендибило (помічник Андрія Білецького) – 15, Дмитро Шнайдер (консультант Вадима Івченка) – 14, Алла Шевченко (помічниця Юрія Бублика) – 13, Віталій Наконечний (консультант Андрія Журжія) – 12 і Тетяна Чіслова (помічниця Дмитра Лінька) – 11.

Також при комітетах існують секретаріати, які займаються юридичним опрацюванням законопроектів, існують громадські організації та спілки, які подають пропозиції. До прикладу, об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» не тільки слідкує за законотворчим процесом, але й подає пропозиції. На своєму сайті і в соцмережах вони публікують інформацію про розгляд важливих законопроектів, представляють їх аналіз, звертаються до депутатів з вимогою підтримати певні законопроекти.

Кожен бажаючий може потрапити до приміщення Верховної Ради. Це може бути екскурсія залами, чи відвідування пленарного засідання. Щоб відчути атмосферу простору, де пишуться закони нашої держави, треба заздалегідь подати заяву. Існує навіть спеціальна програма стажування молоді в апараті Верховної Ради.

Бахмутські студенти в рамках проекту Школа юного громадянина відвідали Верховну Раду.

До функцій народних депутатів також входить призначення та звільнення високопосадовців. Нардепи голосують за призначення та звільнення прем’єр-міністра, міністрів, генерального прокурора, голови СБУ та інших. Ключовою посадою в країні є прем’єр-міністр, він очолює Кабінет Міністрів, який є органом виконавчої влади – слідкує за виконанням прийнятих законів, може подавати проекти законів і правки до них. Його кандидатуру на голосування вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.

Робота з виборцями 

Народний депутат забов’язаний бути присутнім на засіданнях в Раді, а також він має підтримувати зв’язок з виборцями. Нардеп має звітувати двічі на рік, але точна форма звітів не передбачена, це можуть бути інформаційні матеріали в пресі, а може бути живий звіт перед виборцями. Є депутати, що відкривають приймальні на окрузі, де їх обрали, але за їх відсутність нардепи відповідальності не несуть. 

У депутатів є потужні інструменти для вирішення проблем виборців – депутатські звернення та запити. Крім того, вони можуть особисто зустрічатись з високопосадовцями будь-якого рівня.

Якщо ви хочете зустрітись зі своїм депутатом, але не знаєте, де його шукати, на сайті Верховної Ради у профілі депутата можна знайти телефон приймалень, надіслати листа-звернення у приймальню. Можна звернутись до Верховної Ради України на ім’я депутата за адресою вул. Грушевського, 5, Київ, 01008, надіслати листа на електронну адресу, що вказана на персональній сторінці депутата на офіційному сайті Верховної Ради.

Як проаналізувати результати діяльності народних депутатів?

Як вже зазначалося, звітувати про власну діяльність (у тому числі про роботу в окрузі) депутата зобов’язує закон. При цьому чіткі форми звітів відсутні, відповідальності за невиконання цієї норми немає. Вся публічна інформація, яка є у доступі, стосується діяльності нардепа у Верховній Раді. Окремої форми публічної інформації парламентаря-мажоритарника про роботу в окрузі законом також  не передбачено. Найкращий спосіб знайти таку інформацію – це пошук відповідних публікацій у ЗМІ. 

Також можна скористатися порталом “Слово і діло” – в переліку обіцянок шукати ті, що стосуються округу та аналізувати стан виконання. Заходимо на сайт, у пошуку вбиваємо прізвище депутата, отримуємо відповідь.

За даними сайта Сергій Клюєв, обраний по нашому округу в 2014-му році, має 20 невиконаних обіцянок.

Якщо відкрити всі, то можна проаналізувати заяви депутата, які він не виконав.

З програмами кандидатів у народні депутати можна ознайомитись на сайті ЦВК
вкладка кандидати.

По 46-му одномандатному округу ЦВК зареєструвала шість кандидатів.

Попереду – виборчі перегони і обіцянки. Сподіваємось, що наведена інформація допоможе вам не розгубитись і зробити правильний вибір.

У подальших матеріалах ми розповімо, з чого складається психологія процесу будь-якого вибору і за допомогою критичного мислення проаналізуємо програми кандидатів. Обирайте виважено і будьте відповідальними громадянами!

Проект «Прозорі вибори в Бахмуті» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

У 2026 році витрати на підготовку першокласника до навчального року знову зросли. Повний набір необхідних товарів обійдеться батькам у суму близько 13 тисяч гривень. При цьому найбільшу частку сімейного бюджету поглинає купівля одягу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальна вартість підготовки до школи у 2026 році

За даними аналітиків Сodes, розрахункова вартість повного комплекту для першокласника у 2026 році становить 12 923 гривні. Порівняно з минулим роком загальні витрати збільшилися на 30%. Фактична сума безпосередньо залежить від обраного родинного бюджету. Економний варіант із купівлею найдешевших товарів у дискаунтерах коштуватиме від 4 000 до 5 000 гривень. Середній бюджет, орієнтований на оптимальне співвідношення ціни та якості, вимагає витрат на рівні 10 000–13 000 гривень. Розширений бюджет із придбанням речей від відомих брендів стартує від 20 000 до 30 000 гривень.

Базовий список та рівні шкільного кошика

Усі необхідні шкільні товари розподіляються на кілька груп залежно від пріоритетності покупок. Кошик навчального приладдя включає лише найнеобхіднішу канцелярію та матеріали для творчості. Базовий шкільний кошик розширюється за рахунок додавання аксесуарів. Повний комплект охоплює абсолютно всі товарні позиції, включаючи гардероб.

Рівень кошика	Склад товарів	Орієнтовна вартість у 2026 році
Кошик навчального приладдя	Канцелярія, інструменти для творчих занять	1508 грн
Базовий шкільний кошик	Навчальне приладдя, рюкзак, сумка для взуття	2773 грн
Повний комплект першокласника	Всі вищезазначені товари, одяг та взуття	12 923 грн

Найбільшу частину кошика забирає одяг та взуття. Наразі середні ціни на одяг наступні:

• шкарпетки — від 35 гривень, колготки – від 70 гривень;
• шкільна форма — від 1250 гривень і доходить до кількох тисяч;
• сорочки, футболки або блузки — від 500 гривень;
• штани/спідниця — 600-800 гривень;
• спортивний костюм — 1300 – 3 000 гривень;
• спортивне взуття — 800-1 700 гривень;
• туфлі — 700-2 300 гривень.

Найдорожчі категорії та зміна цін

Найдорожчою категорією у списку покупок незмінно залишається одяг. Він забирає близько 65% від загальних витрат родини. Медіанна вартість двох комплектів повсякденного шкільного одягу становить 7 000 гривень, а спортивного костюма — 1 100 гривень. Одяг подорожчав найбільше за останній рік, додавши в ціні 40%. Взуття становить майже 16% від загальних витрат, аксесуари — близько 10%. Канцелярське приладдя та товари для творчості виявилися категоріями, що подорожчали найменше — їхня вартість зросла приблизно на 7,7%.

Регіональне навантаження на бюджет

Вартість шкільного кошика тримається на приблизно однаковому рівні по всій країні завдяки великій частці онлайн-покупок. Проте фінансове навантаження на родини суттєво відрізняється через різний рівень середніх заробітних плат у регіонах. Найважче підготувати дитину до школи у Кіровоградській області. Там вартість повного комплекту першокласника становить майже 61% від середньої місячної заробітної плати.

Найменш відчутними ці витрати є для жителів Києва. У столиці шкільний кошик забирає близько 27% від середньої зарплати. Середній показник вартості зборів до школи по Україні дорівнює 42,35% від доходу.

Державна допомога та економія

Державна програма “Пакунок школяра” дозволяє батькам першокласників отримати цільову грошову виплату в розмірі 5 000 гривень. Ця сума здатна покрити 38,7% від загальної вартості повного шкільного кошика за медіанними цінами. Коштів вистачить на покриття базового набору першокласника або на придбання найдешевших товарів з одним комплектом одягу. Оформити виплату можна через застосунок “Дія” або у сервісних центрах ПФУ.

Знизити фінансове навантаження можна також шляхом пошуку знижкових купонів, порівняння цін на онлайн-агрегаторах та отримання банківського кешбеку. Додатковими інструментами економії виступають відвідування спеціалізованих шкільних ярмарків, купівля товарів на розпродажах у великих мережах, придбання вживаних речей у доброму стані та організація гуртових закупівель спільно з іншими батьками.

Читайте також:

“Пакунок школяра” у 2026 році: як отримати 5 тисяч гривень на першокласника

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Основний перехідний період для масового оцифрування трудових книжок в Україні завершився 10 червня 2026 року. Попри це, значна кількість українців ще не оцифрувала свої документи.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, для чого потрібен цей перехід та до кого звертатися.

Навіщо потрібне оцифрування трудової книжки

Головна мета переведення документів у цифровий формат — збереження даних та захист від їх втрати. В електронному вигляді інформацію про стаж простіше зберігати, а ризик знищення фізичного носія зводиться до нуля.

Особливої актуальності це набуло в умовах війни, коли паперові документи часто губляться під час евакуації або стають недоступними на окупованих територіях. Електронна трудова книжка дозволяє отримати доступ до відомостей про стаж з будь-якого куточка світу, де є доступ до інтернету.

Як відбувається оцифрування через роботодавця

Якщо ви офіційно працевлаштовані, процедуру оцифрування може взяти на себе відділ кадрів або бухгалтерія вашого підприємства.

Процес виглядає наступним чином:

• роботодавець сканує або фотографує всі сторінки трудової книжки, що містять записи;
• відповідальна особа заповнює спеціальну електронну форму на вебпорталі електронних послуг ПФУ;
• заявка підтверджується цифровим підписом підприємства та відправляється на обробку.

Як оцифрувати трудову книжку самостійно

Якщо ви наразі не працюєте або просто хочете проконтролювати процес особисто, зробити це можна онлайн за кілька кроків:

• зайдіть на портал електронних послуг ПФУ та увійдіть в особистий кабінет за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або через систему BankID;
• відскануйте або якісно сфотографуйте всі заповнені сторінки вашої трудової книжки. Важливо, щоб зображення були кольоровими, чіткими, а всі записи — читабельними;
• у розділі “Відомості про трудові відносини” заповніть онлайн-форму, перевіривши коректність автоматично підтягнутих даних.
• прикріпіть підготовлені скани або фотографії документів до заяви;
• підпишіть звернення електронним підписом та надішліть його до ПФУ.

Після того, як Пенсійний фонд опрацює заявку, ваша трудова книжка з’явиться в електронному форматі в особистому кабінеті. З цього моменту паперовий оригінал для підтвердження стажу більше не буде обов’язковим.

Читайте також:

Скільки коштує споживчий кошик у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!