Школа І-ІІІ ступенів № 17 з Часів Яру під загрозою закриття. Через наказ МОН № 850, згідно з яким батькам учнів/ць, які відвідують школи дистанційно рекомендували подати документи на зарахування до шкіл за новим місцем проживання та відвідувати школи офлайн. Наразі доля 17 школи залишається невідомою, однак й вчителі й учні сподіваються на позитивне рішення та готуються до навчального року.

Про це редакції у коментарі повідомила директорка навчального закладу Інна Мацюк.

Часів Яр Новини, школа

Школа для більшості дітей цьогоріч розпочнеться з 2 вересня, однак педагоги Часовоярської школи І-ІІІ ступенів № 17 ще не знають, чи буде працювати їх навчальний заклад. Тут навчаються дистанційно близько 300 учнів та учениць, з якими працюють 25 педагогів.

Новий наказ МОН № 850 ставить під загрозу роботу малих шкіл в евакуації, території яких зараз окуповані або є зоною бойових дій, адже батькам школярів рекомендують переводити дітей на очне навчання за новим місцем проживання.

За словами очільниці школи Інни Мацюк, наразі їх заклад № 17 чекає ухвалення рішення про продовження чи припинення роботи. Батьки, педагоги та діти сподіваються на позитивну відповідь, адже робота навчального закладу для них дуже важлива. У коментарі пані Інна додає, що новину про можливо припинення роботи школи всі сприйняли хвилююче.

У соцмережах діти, які навчають у школі №17 за ініціативи громадськості батьківства запустили акцію, де фотографуються з плакатами. Діти закликають не закривати їх школу та дати для них право вибору навчатися там, де вони хочуть.

Наказ МОН №850

Наказ № 850 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні” викликав дискусії. Через деякі його пункти є загроза закриття шкіл, які працюють дистанційно та потенційне скорочення персоналу.

У роз’ясненні МОН щодо проєкту наказу № 850 вказано, що для дітей на ТОТ прагнуть “створити безпечні умови та зберегти звʼязки з українською системою освіти”. Також у МОН додали:

“Запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та вкрай важливими кроками, які допомогли нам зберегти систему освіти. Але дистанційна освіта не може бути довгостроковою стратегією для держави“.

Читайте також:

• Освітній скринінг та протидія російським наративам: чи готові Бахмутські школи до навчання дітей з деокупованих територій
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.

Про це повідомили представники “Дія”.

Компенсація автоцивілки для ветеранів у “Дії”

Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.

Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:

• має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
• оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
• використовує транспорт для особистих потреб.

Як подати заявку

Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:

• оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
• обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
• знайти “Компенсацію автоцивілки”;
• зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
• обрати “Дія.Картку” для зарахування коштів.

Читайте також:

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали незалежність, однак питання майбутнього президента і перейменування міста викликали дискусії.

Детальніше про це розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як проходив референдум і перші вибори в Бахмуті

Про проведення Всеукраїнського референдуму та виборів президента жителі Артемівська дізналися з українських ЗМІ ще з 1 вересня 1991 року, коли стартувала передвиборча агітація.

Висвітлювала виборчі процеси газета “Вперед”. Тут публікували думки мешканців міста та місцевих громадських і політичних діячів. Саме звідси стало відомо, що переважна більшість жителів міста підтримує Акт проголошення незалежності України.

Основні дискусії викликало голосування за першого президента: найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук, другим за популярністю був В’ячеслав Чорновіл, третім — Левко Лук’яненко. Водночас частина мешканців планувала не брати участі у виборах або голосувати “ні за кого”.

Протилежні погляди також були серед містян. Зокрема, член Соціалістичної партії В. Ф. Черепков виступав проти незалежності України як окремої держави, підтримуючи ідею її перебування у складі срср. У місті відбувся й поодинокий протест проти референдуму та президентських виборів — 7 листопада 1991 року, за участі не більше десяти осіб.

Як проходило голосування

Голосування в місті розпочалося 1 грудня 1991 року, хоча виборчі ділянки з’явилися ще в середині листопада.

За підсумками голосування:

• у референдумі взяли участь 75 665 осіб, що становило 78,2% виборців;
• Акт проголошення незалежності України підтримали 64 981 виборець (86%), тоді як проти висловилися 7 651 особа (10,1%);
• на президентських виборах найбільше голосів отримали Леонід Кравчук — 57 965 (76,8%) та В’ячеслав Чорновіл — 7 970 (10,6%).

Зазначимо, що паралельно в тогочасному Артемівську відбувся міський референдум, де постало питання повернення місту його історичної назви — Бахмут. Проте, більшість виборців, а саме 78,3%, виступили за збереження радянської назви “Артемівськ”, тоді як за “Бахмут” проголосували 20,4%.

Читайте також:

Бахмутська метеостанція: історія її появи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!