Школа І-ІІІ ступенів № 17 з Часів Яру під загрозою закриття. Через наказ МОН № 850, згідно з яким батькам учнів/ць, які відвідують школи дистанційно рекомендували подати документи на зарахування до шкіл за новим місцем проживання та відвідувати школи офлайн. Наразі доля 17 школи залишається невідомою, однак й вчителі й учні сподіваються на позитивне рішення та готуються до навчального року.

Про це редакції у коментарі повідомила директорка навчального закладу Інна Мацюк.

Часів Яр Новини, школа

Школа для більшості дітей цьогоріч розпочнеться з 2 вересня, однак педагоги Часовоярської школи І-ІІІ ступенів № 17 ще не знають, чи буде працювати їх навчальний заклад. Тут навчаються дистанційно близько 300 учнів та учениць, з якими працюють 25 педагогів.

Новий наказ МОН № 850 ставить під загрозу роботу малих шкіл в евакуації, території яких зараз окуповані або є зоною бойових дій, адже батькам школярів рекомендують переводити дітей на очне навчання за новим місцем проживання.

За словами очільниці школи Інни Мацюк, наразі їх заклад № 17 чекає ухвалення рішення про продовження чи припинення роботи. Батьки, педагоги та діти сподіваються на позитивну відповідь, адже робота навчального закладу для них дуже важлива. У коментарі пані Інна додає, що новину про можливо припинення роботи школи всі сприйняли хвилююче.

У соцмережах діти, які навчають у школі №17 за ініціативи громадськості батьківства запустили акцію, де фотографуються з плакатами. Діти закликають не закривати їх школу та дати для них право вибору навчатися там, де вони хочуть.

Наказ МОН №850

Наказ № 850 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні” викликав дискусії. Через деякі його пункти є загроза закриття шкіл, які працюють дистанційно та потенційне скорочення персоналу.

У роз’ясненні МОН щодо проєкту наказу № 850 вказано, що для дітей на ТОТ прагнуть “створити безпечні умови та зберегти звʼязки з українською системою освіти”. Також у МОН додали:

“Запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та вкрай важливими кроками, які допомогли нам зберегти систему освіти. Але дистанційна освіта не може бути довгостроковою стратегією для держави“.

Читайте також:

• Освітній скринінг та протидія російським наративам: чи готові Бахмутські школи до навчання дітей з деокупованих територій
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Темпи евакуації з міст Донецької області залишаються високими. Найактивніше місцеві жителі виїжджають зі Слов’янська та Краматорська, а з прифронтових населених пунктів люди продовжують рятуватися самостійно або за допомогою волонтерів.

Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та як працюватиме нова програма, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація з Донеччини: хто виїжджає

Темпи виїзду цивільного населення зі Слов’янська та Краматорська залишаються високими. З цих міст щоденно евакуюються сотні людей. Трохи збільшилася кількість сімей з дітьми завдяки новому проєкту гуманітарної місії, який дозволяє вивозити родини вантажівками разом із їхнім майном. Також зросла кількість немобільних людей та пацієнтів лікарень, яких вивозять після поранень спеціальним медичним транспортом.

З прифронтових міст Дружківка та Миколаївка дедалі частіше евакуюються люди похилого віку.

“А для них поштовхом для евакуації є зникнення комуналки, електрики, водопостачання та закриття аптек. Тобто, коли немає доступу до ліків, вони швидше евакуюються“, — пояснює Євген Ткачов.

У Костянтинівці ситуація інакша: виходять усі, хто може. Людей вивозять тачками, велосипедами, а дехто виходить з міста самостійно.

“Звісно, коли більше сотні людей щоденно виїжджає, то я можу назвати це масовим явищем. І це ж тільки те, що ми бачимо, що вивозять Проліска або інші гуманітарні місії“, — коментує представник організації.

Паралельно триває так звана “мікроевакуація”. Деякі мешканці прифронтових сіл переїжджають до більших міст — Слов’янська та Краматорська.

Як працює програма вивезення людей із речами

Експериментальна програма гуманітарної місії, яка дозволяє родинам евакуюватися разом із власним майном, вже працює на постійній основі, однак графік залежить від кількості речей та маршрутів.

Автівка розвантажується та одразу їде за іншою родиною. Темпи вивезення можуть сильно відрізнятися: багатодітна сім’я може зайняти мінівен та вантажівку, що забере дві доби, а в інших випадках за один день можна евакуювати три родини.

“Тому автівка за тиждень може вивезти п’ять сімей, а може вивезти дві сім’ї“, — каже Євген Ткачов.

Окрім того, швидкість поїздки залежить від стану доріг: якщо шлях пролягає сільськими розбитими автошляхами, евакуація значно ускладнюється.

Виклики для волонтерів на Донеччині

Ситуація з безпекою залишається складною. Якщо раніше обстріли Слов’янська та Краматорська частіше відбувалися вночі, то тепер вони трапляються і вдень.

“Тобто тепер стикаємось не тільки з дронами на самому прифронті, але й з можливістю потрапити під обстріл авіабомбами чи ракетами навіть в теоретично безпечному місці“, — розповів представник гуманітарної місії.

Російські дрони-камікадзе також загрожують евакуаційним автомобілям навіть за 40-50 кілометрів від лінії фронту. На дорозі між Олександрівкою та Краматорськом часто можна побачити спалені автомобілі.

Ще однією проблемою залишається стан дорожнього покриття, зокрема, між Лозовою та Павлоградом, що суттєво уповільнює рух евакуаційного транспорту. Також для деяких волонтерських ініціатив відчутним викликом є подорожчання пального.

Крім того, фіксується тенденція, коли деякі люди виїжджають, оформлюють відповідні виплати, а потім повертаються назад до міст Донецької області.

Читайте також:

Евакуація з Донеччини: скільки людей відмовляються виїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Контррозвідка Служби безпеки України викрила та затримала агента російської воєнної розвідки. Чоловік збирав інформацію про розташування українських військових на території Донецької області, а також допомагав готувати повторні повітряні удари по столиці.

Про це повідомили в СБУ.

Затримання агента розвідки рф

Основний акцент у розвідувальній діяльності затриманого був зосереджений на сході України. Він збирав дані про дислокацію запасних командних пунктів та бойових позицій Сил оборони на території Донецької області. Для отримання потрібної інформації агент використовував своїх знайомих. Він приховано випитував у них дані про перебування українських захисників на різних напрямках східного фронту, після чого передавав ці відомості російській стороні.

Ворожим агентом виявився охоронець одного з київських університетів. У Києві він відстежував наслідки російських атак для підготовки повторних обстрілів.

У столиці затриманий виконував низку завдань російської розвідки збирав дані біля теплоелектроцентралей та інших об’єктів енергетичної інфраструктури; об’їжджав місто та фіксував наслідки влучань; позначав точну геолокацію пошкоджень на електронній гугл-карті; фотографував зруйновані будівлі та споруди.

Представники російської розвідки завербували чоловіка через його сестру, яка проживає на території Росії. Жінка виконувала роль “зв’язкової”. Саме через неї агент передавав зібрані координати та розвідувальну інформацію з Донеччини та Києва.

Затримання та загроза довічного ув’язнення

Співробітники СБУ затримали агента за місцем його проживання у Київській області. Під час обшуку слідчі вилучили смартфон із доказами передачі даних.

Затриманому повідомили про підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави. За цей злочин передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

Читайте також:

15 років ув’язнення за державну зраду: у Краматорську засудили жінку за передачу розвідданих

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!