Школа І-ІІІ ступенів № 17 з Часів Яру під загрозою закриття. Через наказ МОН № 850, згідно з яким батькам учнів/ць, які відвідують школи дистанційно рекомендували подати документи на зарахування до шкіл за новим місцем проживання та відвідувати школи офлайн. Наразі доля 17 школи залишається невідомою, однак й вчителі й учні сподіваються на позитивне рішення та готуються до навчального року.

Про це редакції у коментарі повідомила директорка навчального закладу Інна Мацюк.

Часів Яр Новини, школа

Школа для більшості дітей цьогоріч розпочнеться з 2 вересня, однак педагоги Часовоярської школи І-ІІІ ступенів № 17 ще не знають, чи буде працювати їх навчальний заклад. Тут навчаються дистанційно близько 300 учнів та учениць, з якими працюють 25 педагогів.

Новий наказ МОН № 850 ставить під загрозу роботу малих шкіл в евакуації, території яких зараз окуповані або є зоною бойових дій, адже батькам школярів рекомендують переводити дітей на очне навчання за новим місцем проживання.

За словами очільниці школи Інни Мацюк, наразі їх заклад № 17 чекає ухвалення рішення про продовження чи припинення роботи. Батьки, педагоги та діти сподіваються на позитивну відповідь, адже робота навчального закладу для них дуже важлива. У коментарі пані Інна додає, що новину про можливо припинення роботи школи всі сприйняли хвилююче.

У соцмережах діти, які навчають у школі №17 за ініціативи громадськості батьківства запустили акцію, де фотографуються з плакатами. Діти закликають не закривати їх школу та дати для них право вибору навчатися там, де вони хочуть.

Наказ МОН №850

Наказ № 850 “Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні” викликав дискусії. Через деякі його пункти є загроза закриття шкіл, які працюють дистанційно та потенційне скорочення персоналу.

У роз’ясненні МОН щодо проєкту наказу № 850 вказано, що для дітей на ТОТ прагнуть “створити безпечні умови та зберегти звʼязки з українською системою освіти”. Також у МОН додали:

“Запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та вкрай важливими кроками, які допомогли нам зберегти систему освіти. Але дистанційна освіта не може бути довгостроковою стратегією для держави“.

Читайте також:

• Освітній скринінг та протидія російським наративам: чи готові Бахмутські школи до навчання дітей з деокупованих територій
• Як росіяни зомбують дітей на ТОТ та популяризують війну серед молоді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!