Як київський князь Аскольд змусив Візантію поважати Русь

Семаковська Тетяна 12:00, 25 Серпня 2024

Стародавні записи історії зберігають пам’ять про багатьох видатних людей, які обрали справою свого життя – розбудову української держави. Першу цеглину в фундамент Русі-України, як прабабусі сучасної України, поклав князь варязького походження — Аскольд. По одній із версій саме Аскольд правив разом із князем Діром.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про перших видатних князів Русі-України.

Київський князь Аскольд: походження імені

Існує кілька версій походження імені Аскольд. Найбільш ймовірна версія інтерпретує його як скандинавське ім’я Вітольд, втім дослідник Г. Магнер захищав теорію слов’янського походження імені, виводячи його від слова “сколдирити”, що означає накопичувати. 

Інші прихильники теорії слов’янського походження вбачали в слові корені оскал, сокіл, кіл та коло. Польський хроніст Ян Длугош, та ряд істориків спираються на те, що Аскольд походив з князівської династії, започаткованої князем Києм. Ці твердження лягли в основу теорії про те, що Аскольд був слов’янського походження. До речі, Михайло Грушевський також вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия.

Як правили Аскольд та Дір

Аскольд в канонізованому образі / фото з відкритих джерел

В “Повість врем’яних літ” оповідається що Аскольд з Діром до княжіння в Києві були боярами Рюрика: 

“І було в нього два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони [в Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: “Чий се город?” А вони, [тамтешні жителі], сказали: “Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам”. Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді”.

Аскольд вже тоді розумів важливість дипломатії, й хотів, щоб тогочасні цивілізовані держави визнали Русь, як гідного суперника на карті світу.

У 860 році Аскольд очолює перший похід Русі на Константинополь, до столиці Візантії. Про це збереглися дані у Повісті минулих літ, похід до Константинополя був успішним, місто практично мали захопити, однак Аскольд вирішив, що все має закінчитися мирною угодою.

Аскольдова могила

1024px Аскольдова Могила Київ 1911 86be8
Аскольдова могила / фото з відкритих джерел

Після Візантійського походу князь Аскольд вирішив охреститися та охрестити підлеглих воїнів.  Згодом таке рішення привело до смерті князя, прийманні є така версія. За повідомленням літопису, Аскольда вбив князь Олег, який перевдягнувся торговцем і підступом виманив князя з Києва. 

Не виключено, що перемогу Олега забезпечила підтримка київських язичників, невдоволених наверненням Аскольда до християнства. За літописом, Аскольда поховали на місці загибелі, на правому березі Дніпра в урочищі Угорське. 

Примітка редакції: Додамо, що за часів незалежності на Аскольдовій могилі з’явилося п’ять могил сучасних Героїв — захисників Дебальцевого, учасника Революції Гідності Олександра Клітинського і Героя України з Івано-Франківщини Дмитра Коцюбайла, відомого як “Да Вінчі”, який загинув захищаючи Україну під Бахмутом.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: Україна може стати осередком поширення віспи мавп по всій Європі

Лідія Гук Гук Лідія 13:00, 21 Серпня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Пропагандисти поширюють обкладинку британського видання The Independent, на якій буцімто написано: “Україна може стати переносником Mpox для всієї Європи: українська система охорони здоров’я перевантажена пораненими військовими та не готова до нового глобального виклику.”

Однак, це фейк. На оригінальній обкладинці немає такого напису та зображення лікарні. Натомість розміщено фото підлітків і текст, що стосується британських шкіл

Вірус в Україні: фотофейк від рф

  • Примітка. Mpox (віспа мавп) — це вірусне захворювання, спричинене вірусом мавпячої віспи. Загальними симптомами віспи є шкірний висип або ураження слизових оболонок, які можуть тривати 2–4 тижні, що супроводжуються лихоманкою, головним болем, болями в м’язах, спині, зниженням енергії та збільшенням лімфатичних вузлів. Mpox може передаватися людям через фізичний контакт з інфікованою людиною чи тваринами.

19 серпня пропагандистський Telegram-канал “рука кремля” поширив обкладинку видання за 16.08.2024 з текстом про віспу. До фейкової публікації автор проросійського каналу додав: “Тут з англійських боліт завили, що новомодна віспа мавп може розповзтися по всій Європі через хохлів, які не мають ресурсів займатися епідеміологічною безпекою.”

Ми знайшли оригінал публікації на офіційній сторінці The Independent у Facebook. Однак, на ній абсолютно інший текст: “Учні радіють зростанню успішності у старших класах, але розрив між приватними та державними школами збільшується.” (Students cheer rise in top grades — but gap widens between private and state schools). Також на фоні відсутнє зображення лікарні, натомість розміщена фотографія усміхнених підлітків.

Порівняльне зображення обкладинок / скриншоти

Мавпяча віспа в Україні

У вересні 2022 року в Україні було лабораторно підтверджено перший випадок віспи мавп, після чого фіксувались ще кілька. Станом на 2024 рік не зареєстровано жодного випадку захворювання на Mpox в Україні, — про це заявив генеральний директор Центру громадського здоровʼя Михайло Росада в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Також Росада додав, що у випадку погіршення епідемічної ситуації будуть вжиті додаткові заходи, як от вакцинація.  


Немає жодного зареєстрованого летального випадку захворювання на мавпячу віспу в Україні за попередні роки. Управління Європейської комісії з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоровʼя (HERA) у 2023 році вже передало Україні 10 тис. доз вакцини Jynneos проти Mpox. З урахуванням попереднього досвіду, Міністерство охорони здоров’я розуміє, як реагування у разі виявлення вірусу, щоб запобігти його поширенню по всій країні в майбутньому. У державі є всі ресурси для контролю епідеміологічної ситуації в країні, відтак Україна не може бути місцем поширення вірусу в Європі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейк: тільки 20% українців “гуглять” державною мовою

Лідія Гук Гук Лідія 13:00, 20 Серпня 2024
Колаж Бахмут.IN.UA

Від 17 серпня пропагандисти поширюють інфографіку з нібито результатами того, якою мовою українці найчастіше здійснюють пошук у Google. Згідно з нею, 80% “гуглять” російською та 20% українською.

Однак, це – фейк. Результат перевірки однієї фрази не може відображати загальну тенденцію. Також, пошук запиту відбувався у 2022 році, що станом на 2024 рік є неактуальним.

Мова та російська пропаганда

Пошук зображення через Google lens показав, що фейкова світлина вже понад два роки періодично з’являється у російських Telegram-каналах, медіа, форумах, забороненій соцмережі vkontakte та на інших пропагандистських ресурсах. Згідно з пошуком, допис із картинкою вперше був опублікований 2 травня 2022 року на російській блог-платформі live journal від імені користувача “весна героев”. Відтак фейк неодноразово “мігрував” часом, востаннє з’явившись в інфопросторі 17 серпня 2024 року.
Згідно з результатами Google Trends, саме у 2022 році запит “купити квитки” збігався із тими, що поширюють пропагандисти. Однак станом на 2024, коли фейк продовжує активно поширюватись, дані змінились: пошук фрази українською мовою переважає вдвічі.

Результати аналізу Google Trends / скриншоти

Результати пошуку єдиної фрази не може підкріплювати тезу про те, що лише 80% українців “гуглять” російською мовою. Використання цього нібито аргументу є когнітивною хибою – надгенералізація, або ще його називають узагальненням, коли висновки базуються лише на малій  вибірці чи події, що відбулася лише раз. Особливо, коли фраза “купити квиток” згідно з річним звітом Google не є однією з найпопулярніших у 2022 році. Компанія Google не публікувала інформації про те, якою мовою найчастіше здійснювали пошук українці у 2022 році. Існують лише незалежні дослідження на основі аналізу ключових слів, які теж не можуть відображати загальну тенденцію. 

Автори ворожих медіаресурсів зумисне поширюють один і той же фейк протягом років в різні періоди. Крім чергових спроб висміяти українців через мову, вони намагаються видати брехню за дійсність. Ефект ілюзії правди – ще одна когнітивна хиба, якою користуються пропагандисти. Повторювана протягом різних періодів часу інформація, з часом нашому мозку видається правдивою. Навіть якщо текст не містить жодного доказу. 

Тема мови часто порушується українцями в соцмережах. Публікуючи фейки на цю тему, пропагандисти намагаються маніпулювати громадською думкою та викликати конфлікт між українцями. Відтак завжди важливо перевіряти канали надходження інформації та джерела, особливо, якщо тема потенційно може підживлювати ворожнечу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Людина, яку боявся Ленін: яким був Симон Петлюра

Симон Петлюра — видатний український державний діяч, який беззаперечно очолює топ борців за незалежність України. Більшовики настільки боялися прізвища Петлюри, що називали абсолютно всіх свідомих […]

Як рф намагається виправдати себе у очах іноземців на прикладі фільму “росіяни на війні”

Нещодавно на Венеційському кінофестивалі показали документальний фільм “росіяни на війні” режисерки анастасії трофімової. Фільм одразу викликав широкий резонанс у суспільстві. Розберімось, що не так з […]

14:45, 27.09.2024 Безмен Микита

“На війні немає оцінок, тут ти або загинув або вижив. Третій варіант — стати трьохсотим”: історія ветерана АТО

Ветеран АТО, Володимир Поляков каже: “Я завжди казав на війні немає людей, які не бояться. Деякі можуть подолати цей страх, а деякі живуть у ньому. […]

Історія в кожному камінчику: цікаві факти про дореволюційні будівлі Бахмута

Історія Бахмута багата на незвичайні будівлі з унікальною архітектурою. Чимало з них були побудовані на початку 20 століття, коли місто активно розросталось. Історик, краєзнавець та […]

10:00, 15.09.2024 Скопіч Дмитро