До повномасштабного вторгнення такі Програми затверджували депутати міської ради — для цього спочатку проєкт рішення розглядали на депутатських комісіях, щоб була можливість обговорити його та внести зміни. Наразі це робить начальник міської військової адміністрації, міський голова Олексій Рева. Консультацій з громадськістю у публічному просторі щодо Програми ми не знайшли. Водночас 19 грудня 2024 року Розпорядженням начальника Бахмутської МТГ затвердили Програму  економічного та соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. На реалізацію всієї програми потрібно понад 549 мільйонів гривень, точна цифра 549 581 400 грн, але саме з бюджету Бахмутської МТГ передбачають близько 469 мільйонів.

Що передбачає ця програма — читайте в матеріалі.

Бюджет програми економічного та соціального розвитку Бахмутської МТГ

Програму економічного та соціального розвитку Бахмутської МТГ ініціювало Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради. Термін її реалізації — 2025 рік, а метою вказали:

• соціальну підтримку;
• захист прав та інтересів найбільш вразливих категорій населення;
• недопущення зниження соціальних стандартів і гарантій в складних умовах воєнного стану; 
• підтримку ветеранів війни, сімей загиблих Захисників/Захисниць, внутрішньо переміщених осіб; 
• розвиток гуманітарного напрямку, залучення благодійних і громадських організацій; підвищення якості освіти та національно-патріотичне виховання молоді

На реалізацію програми потрібно понад 549 мільйонів гривень. З них з:

• з державного бюджету — 77 522 400 гривень;
• з обласного бюджету — 440 300 гривень;
• з бюджету Бахмутської міської територіальної громади — 469 552 400 гривень;
• з бюджету підприємств — 0 гривень;
• з інших джерел — 2 066 300 гривень.

На що саме витратять кошти?

Грошова допомога родинам з дітьми, малозабезпечним

У Програмі вказано, що у 2025 році очікуються видатки на виплату державних допомог сім’ям з дітьми на рівні 7,2 мільйона гривень. В середньому на місяць за допомогою звертаються 328 сімей.

Також сума витрат на виплату державної соцдопомоги малозабезпеченим сім’ям у 2025 році очікується на рівні 17,2 мільйона гривень при середньомісячній кількості отримувачів допомоги 385 сімей.

Кошти виділять й для людей з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які перебувають на обліку в Управлінні. Відтак, на 2025 рік при середньомісячній кількості отримувачів – 785 осіб передбачаються видатки на суму 31,6 мільйона гривень.

Близько 250 тисяч гривень у 2025 році складуть видатки на виплату тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце їх проживання невідоме. В середньому на місяць таку допомогу отримують 12 людей.

750 тисяч гривень (0,75 млн грн) у 2025 році становитиме сума видатків для 4 прийомних родин.

Понад 2 мільйони (2,34 млн грн) у 2025 році очікують як виплату допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях. Йдеться про близько 82 родини.

Соціальна державна допомога, допомога на проживання та допомога людям з інвалідністю внаслідок психічного розладу

У Програмі спрогнозували зменшення середньомісячної кількості отримувачів державної соцдопомоги (з урахуванням одержувачів щомісячної державної соціальної допомоги на догляд) у 2025 році. Отримувати її будуть 585 осіб, а сума видатків складатиме 15,4 мільйона гривень.

940 тисяч гривень (0,94 млн.грн) спрямують на виплати людям, які проживають разом з особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду. В середньому на місяць таку допомогу отримували 34 людини. 

На 2025 рік планується виплата допомоги на проживання 19 особам, її середній розмір складатиме 2 526,32 гривні.

Допомога непрацюючим, які досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату

На 2025 рік плануються видатки на цей вид державної соцдопомоги на суму 74,9 тисячі гривень. Отримають їх 5 людей.

Кошти також заплановані на підтримку ветеранів війни, сімей загиблих Захисників/Захисниць, внутрішньо переміщених осіб. Їх точна сума у Програмі не вказана.

Що в Програмі стосується відбудови?

У Програмі також є цілі, які можливі після деокупації території. Так, в цілі “Ефективне управління та безпека в умовах зовнішніх і внутрішніх викликів” є пункт про забезпечення попередження, ліквідації надзвичайних ситуацій та життєзабезпечення постраждалого населення у післявоєнний час.

Також тут вказано про залучення організацій та підготовки відповідних спеціалістів для проведення робіт з розмінування території від вибухонебезпечних предметів після деокупації території громади.

Крім того, в пункті “Житлово-комунальне господарство та комунальна інфраструктура” вказано, що його головна ціль, — це прискорення відновлення життєдіяльності громади у післявоєнний період, доставка гуманітарної допомоги мешканцям громади. Комунальні підприємства будуть залучатись до участі у програмах розвитку Бахмутської МТГ, аби залучити інвестиції та бюджетні кошти для відновлення життя після деокупації території громади.

На додаток у пункті “Впровадження заходів територіального планування” головну ціль вказують як розв’язання питань щодо планування і відбудови територій, розробку та оновлення містобудівної документації після деокупації території Бахмутської МТГ.

Основними пріоритетами розвитку визначили дві, це:

• розробка візії та концепції відбудови Бахмутської МТГ;
• створення інфраструктури геопросторових даних топографічної основи території громади після деокупації території Бахмутської МТГ.

Серед головних цілей у “Промисловому комплексі” виділили пошук інвесторів для відбудови знищених підприємств громади після деокупації. А пріоритетами для розвитку назвали оцінку обсягів пошкоджень та руйнувань промислових об’єктів після деокупації Бахмутської МТГ. Також розробку планів та заходів відновлення промисловості після деокупації.

Які цілі планують втілити в межах Програми на 2025 рік

Агропромисловий комплекс

Головна ціль у Програмі вказана як надання консультацій сільгосппідприємствам щодо розвитку в умовах релокації, а пріоритетами розвитку назвали організація навчань та тренінгів для таких підприємств, залучення інвестицій міжнародних фінансових установ та країн – партнерів України для реалізації проєктів в агропромисловому комплексі. Також це залучення зацікавлених партнерів до створення нових потужностей з виробництва та перероблювання сільськогосподарської продукції.

Нагадаємо, що вся галузь агропромислового сектору економіки Бахмутської громади зазнала збитків, йдеться про 88 підприємств. 

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності, міжнародної і міжрегіональної співпраці

Головна ціль вказана як відновлення та розширення відносин міжнародного та міжрегіонального співробітництва, щоб забезпечити комфортні умови проживання для бахмутян в евакуації.

Серед пріоритетів, зокрема, виділили активізацію пошуку міжнародних агенцій та фінансових установ для подальшої співпраці. Планують також посилити роль громади в процесі підготовки та реалізації проєктів на стадії їх ініціювання та під час залучення міжнародної допомоги.

Також пріоритетом вказана реалізація проєктів за підтримки міжнародних фінансових організацій, банківських установ, агенцій, компаній тощо.

Інвестиційна діяльність

Головною ціллю інвестиційної діяльності визначили підтримку соціального та економічного відновлення, забезпечення фінансової допомоги для відновлення інфраструктури, забезпечення базових потреб. Тут йдеться про житло, харчування, медичну допомогу після деокупації громади, та сприяння створенню нових робочих місць для евакуйованих громадян.

Серед пріоритетів комунікація з інвесторами, підготовка  та аналіз інвестиційних проєктів. Планують також залучити кошти, в тому числі на грантовій основі.

Розвиток інформаційного простору

Головна ціль — це забезпечення реалізації конституційного права громадян на вільний доступ до інформації. Також органи влади планують ефективніше комунікувати зі ЗМІ.

Пріоритетами розвитку вказали, зокрема, роз’яснення рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, висвітлення проєктів з планування відбудови Бахмутської громади після деокупації території, а також висвітлення інвестиційних проєктів Бахмутської МТГ тощо.

Розвиток підприємницького середовища

Головна ціль – надання інформаційної підтримки підприємцям в евакуації. Пріоритетами вказали залучення підприємств до участі у грантових проєктах, програмах тощо. Також вони можуть отримувати консультації з юридичних, фінансових та інших питань.

Ринок праці. Зайнятість населення

Головна ціль – збалансування ситуації на ринку праці, зниження чисельності безробітних, збереження кадрового потенціалу підприємств, поліпшення соціального захисту незайнятого населення, підтримка внутрішньо переміщених осіб.

У 2025 році для внутрішньо переміщених осіб буде можливість пройти професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за найбільш затребуваними на ринку праці професіями та спеціальностями.

Розвиток громадянського суспільства

Головна ціль тут — це налагодження взаємодії громадськості з виконавчими органами Бахмутської міської ради, а пріоритетами розвитку вказала проведення соціологічних досліджень та вивчення громадської думки щодо рівня довіри до місцевої влади, а також залучення бахмутян до заходів щодо адаптації на тимчасовому місці проживання.

Рівний доступ населення до базових соціальних, адміністративних та комунальних послуг

Головна ціль – це підвищення доступності до широкого спектра адміністративних та соцпослуг. Пріоритетами розвитку, зокрема, вказали забезпечення доступу до муніципальних послуг міської ради, збільшення переліку видів послуг з урахуванням обмежень до Єдиних та Державних реєстрів тощо.

Розвиток комп’ютерних технологій

Головна ціль — це удосконалення роботи системи електронного документообігу, удосконалення існуючого комп’ютерного та програмного забезпечення Бахмутської міської ради та її структурних підрозділів.

Серед пріоритетів розвитку вказали придбання нової комп’ютерної техніки, поновлення ліцензій комп’ютерних програм, а також удосконалення офіційного сайту Бахмутської міської ради.

Освіта

Пріоритетів для розвитку в цього пункту було багато. Серед них посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладах освіти, формування уміння для дітей та педагогів справлятися зі страхом, тривожністю тощо.

Також у Програмі вказали серед пріоритетів підвищення рівня охоплення дітей громади різними видами позашкільної освіти, аби зберегти учнів та учениць. Також, це підтримка дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Підтримка сім’ї, дітей та молоді

Головна ціль — це створення сприятливих соціальних, економічних та організаційних умов для реалізації прав, соціального захисту і законних інтересів дітей, сім`ї та молоді. А пріоритетами розвитку вказали відновлення та розвиток мережі вільних просторів/осередків для молоді, активізація та розвиток молодіжного руху та розвиток проєктно-грантової діяльності серед молоді.

До слова, серед актуальних проблем розвитку в Програмі вказали низьку громадська активність дітей та молоді громади, в 2025 її планують підвищити. Як рішення називають залучення студентської та учнівської молоді, молодіжних громадських організацій до розроблення міських програм, проєктів, заходів.

Охорона здоров’я

Головна   ціль — досягнення оптимального збереження здоров’я жителів Бахмутської МТГ, а також підтримання системи медичної допомоги у релокованих лікарнях, амбулаторіях. Основними пріоритетами розвитку назвали підтримання системи медичної допомоги на територіях міст Київ, Бровари та Дніпро.

Фізичне виховання та спорт

Головна ціль – досягнення фізичної та духовної досконалості людини. Серед основних пріоритетів розвитку виділили, зокрема, проведення спортивно-оздоровчих заходів в інших містах України з внутрішньо переміщеними особами, ветеранами АТО та представниками сил оборони.

Культура і туризм

Головна ціль – якість життя, забезпечення творчого, інтелектуального та духовного розвитку населення. Серед пріоритетів виділили збереження національних традицій народного мистецтва, проведення фестивалів, конкурсів, свят, пленерів, виставок, обмінних концертів, інших заходів. Також в Програмі є пункт про створення належних умов для здобуття початкової мистецької освіти, зокрема, для соціально-незахищених категорій дітей, молоді.

Пріоритетом вказали також проведення масових заходів у новому форматі:  творчі майстерні, онлайн зустрічі з письменниками тощо.

Соціальний захист населення

Головна ціль – удосконалення системи надання соціальних послуг населенню, у тому числі ВПО, що дозволить оптимізувати бюджетні витрати та підвищити ефективність використання коштів, направлених на соціальний захист.

Захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Головна ціль — здійснення соціального супроводу, надання соціальних послуг та здійснення інших заходів щодо створення сприятливих соціальних, економічних та організаційних умов для реалізації прав, соціального захисту і законних інтересів дітей, сім`ї та молоді. Пріоритетом визначили розширення мережі прийомних сімей, контроль за умовами проживання та виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які утримуються в сімейних формах виховання.

Заходи, пов’язані з наслідками військової агресії Російської Федерації. Підтримка внутрішньо переміщених осіб.

Головна ціль – надання матеріальної та соціальної підтримки ВПО, а також забезпечення психологічної реабілітації та соціальної адаптації учасників ООС, АТО, Захисників і Захисниць України та членів їх сімей.

Основні пріоритети розвитку визначили два, це підтримка та надання комплексної допомоги ВПО та адаптація учасників ООС, АТО, Захисників і Захисниць України до соціальних зв’язків та норм мирного життя.

Екологічна безпека та збалансоване природокористування

Головна ціль — дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.

Серед ключових цілей Програми на 2025 рік з’явилися нові важливі напрямки – зокрема, підтримка ветеранів та залучення молоді до громадської активності. Це позитивний крок, адже робота з ветеранами зараз критично важлива, а молодь може стати рушієм змін у громадах.

Втім, не всі заявлені цілі мають чітке окреслення. Деякі формулювання досить загальні, що ускладнить оцінку їхнього виконання наприкінці року. Водночас є й конкретні плани, за якими можна буде реально відстежити прогрес. Це, зокрема, фінансові виплати різним категоріям населення, розширення послуг для бахмутян в евакуації та забезпечення прозорості щодо інвестиційних проєктів. Тут показники будуть більш вимірюваними, що дозволить наприкінці року оцінити, чи виконана Програма.

Читайте також:

• Торецька МВА купує 120 годинників з гравіюванням: для чого і скільки це коштуватиме
• До 153 тисяч у місяць: скільки отримує керівництво Бахмутської районної адміністрації
• Скільки податків сплатили підприємці в бюджет Бахмутської громади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

21 травня в Києві пройшла конференція “(Де)окуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення”. Захід організовано за сприяння Міжнародного фонду “Відродження” як частину системної роботи зі створення діалогу між органами влади, місцевим самоврядуванням і громадянським суспільством. Формат заходу був спрямований на обговорення підходів до відновлення деокупованих і прифронтових територій, а також вироблення інституційних рішень, які дозволять громадам краще реагувати на виклики. З подібними ініціативами фонд працює не перший рік, і стабільність цієї підтримки є суттєвим фактором у довгостроковому плануванні.

Як заходи організовані Міжнародним фондом “Відродження” сприяють налагодженню довіри — розповіли виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко, директор програми “Демократія й належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження” Олексій Орловський. Про важливість заходу також розповів Олександр Ярема, держсекретар Кабміну та співголова Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи «Партнерство “Відкритий Уряд”»

Примітка. Конференція відбулась за сприяння Міністерства розвитку громад та територій України, Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Асоціації сприяння самоорганізації  населення, Центру політико-правових реформ (ЦППР), Платформи “Громадянське суспільство”, Громадської організації “Асоціація “Відродження та розвиток”, Міжнародного  фонду “Відродження”.

Міжнародний Фонд “Відродження”: як будувати міст довіри між громадою та владою

Міжнародний Фонд “Відродження” продовжує системну роботу, спрямовану на налагодження взаєморозуміння між представниками державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Одним з ключових напрямів діяльності залишається підтримка подій, які стають платформою для діалогу в умовах, коли цей діалог є особливо необхідним — у прифронтових і деокупованих громадах.

“Цей досвід вже має велику історію. Ми сподіваємось, що зможемо покращити наші політичні рішення та підходи. Хотіли би бачити ширше коло людей, розуміючи, які виклики в частині кваліфікованого людського потенціалу зараз ми маємо на теренах, які прилеглі до бойових дій, чи були деокуповані та зазнають зараз втрат. Розуміємо, що якогось єдиного та унікального рецепта тут немає”, — зазначає виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко.

У нинішніх умовах організація таких заходів — це не просто обговорення, а спроба сформулювати прикладні рішення, адаптовані до українських реалій. Як підкреслює пан Сушко, міжнародних аналогів подібних ситуацій, які можна було б безпосередньо використати, фактично не існує.

“Не можна сказати, що ось уже є хтось, хто розв’язував такі задачі. Ніхто їх в такому обсязі не вирішував, тому нам доводиться самостійно намацувати шлях для того, щоб не дати перетворити наші громади, які зачепила війна у сіру зону, в якій не буде життя”, — аргументує він.

У цьому контексті ключовим залишається співпраця всіх рівнів влади, як центральної, так і місцевої, включно з військовими адміністраціями — у тісному контакті з громадянським суспільством. Без цього налагодити ефективне відновлення територій буде неможливо.

“Міжнародний Фонд “Відродження” працює у цій темі свідомо, це є частина нашої стратегії: допомогти впровадити ті шляхи рішень, які дадуть нам зберегти людський капітал, економічний ресурс та напрацювати той унікальний досвід виживання у розвитку”, — резюмує Олександр Сушко.

Ключова тема

Конференцію «(Де)окуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення» провели у рамках ініціативи «Тиждень відкритого уряду», у столиці. Подія об’єднала представників центральної та місцевої влади, громадських ініціатив, експертів, щоб разом визначити шляхи подальшого розвитку територій, які зазнали впливу бойових дій чи залишаються поблизу лінії фронту.

“Це глобальний тиждень, який об’єднує партнерів, ініціативи, державу, громадські організації в проведенні різних публічних заходів, які демонструють прагнення діяти прозоро та бути відкритими до співпраці з громадою та відповідальними перед суспільством. Україна вже 14 років є членом цієї ініціативи, це приклад, який надихає”, — каже Олександр Ярема, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”.

У своїй промові Олександр Ярема нагадав про ініціативи, що стали результатом співпраці держави з громадянським суспільством, зокрема системи “Прозорро” та “Прозорро.Продажі”. Вони стали прикладами ефективного управління на принципах прозорості.

Сьогодні до ініціативи долучаються й громади на місцях. Через OGP Local – Ukrainian Resilience уже шість громад беруть активну участь у розбудові відкритого уряду на локальному рівні.

“Попри важкі обставини прифронтові громади та громади, які розташовані близько з лінією фронту демонструють стійкість, відповідальність, ініціативність у своїй роботі, у питаннях демократичного врядування та залучення громадян до прийняття рішень. Цінно для нас, що серед таких громад й Донеччина й Херсонщина та інші”, — наголошує пан Ярема.

Учасники конференції мали можливість обговорити не лише питання співпраці, а й пошук інституційних рішень, які дозволять громадам стабільно функціонувати в умовах невизначеності. Йдеться про безпекові аспекти, забезпечення базових послуг, а також про перегляд та удосконалення нормативної бази в частині роботи органів влади на територіях із військовими адміністраціями.

“Довіра громадян починається зі звичайних робочих процесів. Відкриті інституції, що ведуть діалог з людьми залучають їх до ухвалення рішень й звітують про свою діяльність. Це не лише ознака сучасного врядування, але й фундамент сильної держави”, — додає Олександр Ярема.

За його словами, участь громадян в ухваленні рішення — це не просто формальність, а стратегічна потреба. Саме ця співпраця допомогла Україні вистояти в перші тижні повномасштабного вторгнення й продовжує сприяти стійкості країни сьогодні.

Важливим є й розвиток публічного повноцінного діалогу органів влади, громадян, інститутів громадянського суспільства та поширення таких ефективних практик громадянської участі. Адже це важливо для України й в контексті руху до європейської спільноти і є нашими євроінтеграційними зобов’язаннями.

“Дуже важливого з боку секретаріату Кабінету Міністрів розвивати відкритість і участь на всіх рівнях. У минулому році Верховна Рада ухвалила закон “Про публічні консультації”, який створює правові основи для залучення громадян до політики на центральному та місцевому рівнях. Ми зараз працюємо над довгим планом дій ініціативи “Відкритий Уряд” і це також хороший інструмент для взаємодії держави та органів місцевого самоврядування”, — додає пан Ярема.

У межах конференції учасники та гості звернули увагу на ті теми, які досі залишаються чутливими, однак потребують обговорення вже сьогодні. Подібні майданчики якраз і створені для того, щоб ці непрості питання отримували своє місце в публічному діалозі, а не відкладалися на потім.

Йдеться, зокрема, про майбутнє проведення виборів на деокупованих та прифронтових територіях, а також про механізми компенсацій за зруйноване або пошкоджене майно громадян. Обидві теми мають вагоме суспільне значення та безпосередньо стосуються мільйонів українців, які постраждали внаслідок війни.

Формування рішень у цих сферах потребує виваженого підходу, широкого залучення представників громад, експертного середовища та державних інституцій. І саме завдяки ініціативам, підтриманим такими фондами, як Міжнародний фонд “Відродження”, вдається створювати простір, де складні питання можна обговорювати відкрито та предметно, з повагою до реалій і викликів, з якими стикається країна під час війни.

Вибори та права громад – чому це важливо навіть зараз

Попри те, що наразі вибори не на часі, у довгостроковій перспективі це питання вже зараз потребує обговорення. Як відзначив перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, значна частина територій, прилеглих до бойових дій, поступово втрачає спроможність до повноцінного життя через постійні загрози. Однак у міжнародному вимірі Україна вже стикається з питанням: яким чином буде забезпечено право на голосування на таких територіях після завершення активної фази війни. 

Корнієнко наголошує, що досвід, який нині напрацьовує Україна, може стати унікальним для світу, адже глобальні безпекові виклики стають реальністю і для інших країн. Однак перед цим українське суспільство має усвідомити: питання виборів на прифронтових територіях — це спільна відповідальність, а не виключно справа окремих громад.

“Коли мова зайде про вибори, у більшій частині громад збережеться воєнний стан. Безпека може бути (ред. безпекові умови для проведення виборів), але людей там може не бути. Нам треба визначитися всім суспільством це не питання цих громад, це питання до всього суспільства: “Чи готові ми до того, що будуть громади, у яких три мільйони людей обирає мера, а в якогось 100 людей”, — пояснює Олександр Корнієнко.

Крім всього іншого, після війни треба знайти правильні механізми участі громадськості на прифронтових територіях, адже стандартні механізми тут не працюватимуть. 

Разом із тим, повернення людей у звільнені або прифронтові населені пункти неможливе без розв’язання питання житла. Значна частина внутрішньо переміщених осіб наразі позбавлена можливості отримати компенсацію за зруйноване майно — насамперед на тимчасово окупованих територіях. Це ще один приклад, коли співпраця між центральною владою, парламентом та урядовими структурами має виняткове значення. Цю тему комунікувала Олена Шуляк, Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Олена Шуляк пояснює, що на законодавчому рівні по пошкодженому й зруйнованому житлу Комітет передбачив всі можливі механізми  для відшкодування й навіть на ТОТ. Наразі запуском цих механізмів займаються у Міністерстві розвитку громад й територій, 

“2023 рік ви пам’ятаєте так? Тоді ми говорили про Мелітопольський експеримент. Зараз технічні засоби надають можливість чітко зафіксувати де на ТОТ є руйнування, коли воно було, тип пошкодження. Моя особиста позиція ми повинні цей Мелітопольський експеримент і на Маріуполь і на Бахмут і на громади прифронтові де неможливо з погляду безпеки працювати 24/7 комісіям. Тут потрібно допомога уряду, бо якби парламент не хотів, як би ми не старалися з Сергієм Козирєвим, у нас самих нічого не вийде, бо ми все прописали й зафіксували й ухвалили”, — пояснює Олена Шуляк.

Вона додає, що поданий законопроєкт 11444 стосується зруйнованих населених пунктів. Згідно з ним, якщо житловий фонд у громаді зруйнований на понад 70%, то люди будуть отримують компенсацію без виїзду комісії, а все це житло прирівнюється до знищеного.

“Законопроєкт розглядатиме парламент, але без підтримки уряду у  таких питаннях, ми не можемо бути максимально ефективними”, — каже Шуляк.

Зустріч представників місцевого самоврядування, з Сумщини, Київщини, Донеччини  та інших областей, з центральною владою на одному майданчику стала важливим прикладом змістовного діалогу. Саме в таких форматах учасники можуть почути одне одного, узгодити бачення подальших дій і забезпечити реальну основу для ухвалення рішень, які матимуть довготривалі наслідки.

Завдяки послідовній підтримці подібних ініціатив, включно з тими, що реалізуються за сприяння Міжнародного фонду “Відродження”, вдається утримувати зв’язок між державними інституціями та громадами, і в складних умовах формувати майбутнє, в якому головну роль відіграє довіра до влади.

Чому діалог має відбуватись публічно

Конференції, подібні до тієї, що відбулася у рамках “Тижня відкритого уряду”, відіграють набагато важливішу роль, ніж просто професійні дискусії. Вони є необхідною платформою для відвертого обміну думками, усвідомлення реальних викликів та пошуку спільних рішень, особливо у питанні відновлення деокупованих і прифронтових територій.

Як зазначає Олексій Орловський, директор програми “Демократія й належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”, суспільству потрібно більше уваги приділяти майбутньому, і це не лише в контексті відбудови інфраструктури, а насамперед інституцій. Формування стійких місцевих органів влади, які здатні забезпечити стабільне життя громад, стане ключовим викликом у післявоєнний період.

“На мій погляд, тематика прифронтових й деокупованих громад в інформаційному полі досить специфічно висвітлюється. Це питання насамперед пов’язане з евакуацією та обстрілами, руйнуваннями тощо. Ми дуже мало говоримо про те, що має прийти після того, як наступить мир і після того, як ми деокупуємо ці території. Потрібно говорити про це публічно й шукати проблемні точки. Ця конференція про питання інституційного відновлення, це не про умовні стіни, про дахи про надання можливо якихось побутових послуг тощо. Ми говоримо про те як на цих територіях мають функціонувати інституції, ОМС на перспективу”, — пояснює Олексій Орловський.

Він наголошує, що сьогодні треба говорити, як залучати людей до ухвалення рішень та робити так, щоб голос громадянського суспільства був почутий представниками влади.

“Ця конференція приклад того, що ми намагаємося зібрати всіх представників сторін, аби проговорити проблемні моменти та визначати шляхи подальшого руху”, — каже директор програми “Демократія й належне врядування Міжнародного фонду “Відродження”.

Вже сьогодні є дослідження нам яким більше, ніж два роки працює аналітична група, це 4 громадські організації, які за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” проводять необхідну аналітику. Це:

• Асоціація сприяння самоорганізації населення Центр політико-правових реформ;
• Громадська ініціатива Луганщини;
•  “Асоціація “Відродження та розвиток”. 

Навіть при формуванні цього консорціуму Міжнародний фонд  “Відродження” залучив як представників аналітичних центрів національного рівня, так й представників місцевих організацій.

“Ця аналітика, яка вже значною мірою покладена у розробку певних законопроєктів на цю тему. Зокрема, говоримо про закон про цивільно військові адміністрації. Говоримо про певні зміни до нашого законодавства про правовий стан у час воєнного стану. Це якраз те, на що ми, сподіваюсь ми зможемо вийти. Й надалі з органами державної влади працювати над удосконаленням законодавства у цій сфері”, — каже Олексій Орловський.

Олена Головкіна, керівниця проєкту  громадської організації “Асоціація Відродження та Розвиток”, представниця Консорціуму організаторів конференції наголошує, що сьогодні їх організація продовжує працювати над рішенням та посиленням спроможності активістів українського сходу впливати на процеси відновлення регіонів та підтримки Циклу заходів Студії Сходу,  дозволяє обговорити важливі теми для майбутнього спільноти й сформувати власну позицію:

“Наші партнери зробили велику роботу у напрямках: це адміністративний устрій, публічне адміністрування, це кадри, які можуть нам знадобитися після відновлення і 4 — це саме громадська участь”.

Вона додає, що саме таке обговорення дає можливість рухатися далі.

На завершення дискусії Наталя Петренко, яка очолює Шульгинську ТГ на Луганщині, наголосила, що саме подібні заходи дозволяють говорити відкрито й предметно про реальні потреби громад. І хоча мова часто йде про складні процеси, в їх основі завжди мають бути люди: їхнє повернення, участь і довіра.

Публічний діалог між владою та суспільством — це не елемент формальності. Це передумова сильного місцевого самоврядування, яке здатне діяти у мирний час і в умовах кризи. Саме завдяки системній роботі Міжнародного фонду “Відродження” вдається підтримувати ці процеси, забезпечуючи сталість та ефективність інституційних рішень на рівні громад.

“Сьогодні на панелі був приклад діалогу і конструктиву. Я вважаю, що це місток. В контексті відновлення — це лише про будівлі й дахи та газопроводи, це про людей, про інституційну спроможність держави організовувати правильний підхід до управління, повернення до місцевого самоврядування, відновлення довіри та людського капіталу, – підсумовує пані Наталя.

До теми:

• Хто має ініціювати діалог у громадах? Досвід Святогірська та питання Бахмута
• ТОП-5 пропозицій для збереження ідентичності українського Сходу
• Влада та громадськість: як вони можуть співпрацювати (ВІДЕО)

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11161. Цей закон передбачає право на компенсацію для переселенців і переселенок, які мають зруйноване житло на окупованих територіях. Однак до сьогодні закон так і не запрацював. Для набуття чинності необхідний підпис Президента України.

Про можливість ухвалення закону №11161 та виклики в реалізації механізму виплат за житло на ТОТ у коментарі редакції Бахмут IN.UA розповіла народна депутатка, очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк.

Чому не працює закон №11161 про компенсацію за житло на ТОТ

19 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11161. Наразі цей законопроєкт є єдиним механізмом компенсацій житла для людей, чиє майно залишилось в окупації. Однак він так і не запрацював. Після ухвалення Верховною Радою документ передали на підпис до Президента України, та очільник держави так його і не підписав.

Очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк вважає, що головним викликом для реалізації закону є відсутність фінансування. Для його роботи потрібні трильйони гривень, яких у держави немає. Наразі коштів не вистачає навіть на ті заяви, які вже подані, не кажучи про можливі в майбутньому заяви за житло на ТОТ. Тому людям, чиє майно лишилось в окупації, не хочуть давати порожніх обіцянок.

“Є статистика: програма “єВідновлення” працює вже третій рік і за цей час ми витратили 25 мільярдів гривень. У нас зараз є допомога наших міжнародних партнерів: Світового банку, Банку розвитку Ради Європи. В цьому році Світовий банк підписав новий контракт з Урядом на 84 мільйони доларів і Банк розвитку Ради Європи — на 100 мільйонів євро. Але цих грошей все одно недостатньо для того, щоб вирішити навіть питання тих заяв, які сьогодні подані на компенсації. Якщо ми говоримо про 11161, а він стосується не тільки зруйнованого, а й пошкодженого житла і всього житла, яке знаходиться на тимчасово окупованих територіях, то в мене питання — чи знаємо ми, з яких джерел можна буде отримати трильйони гривень для таких компенсацій. Мені здається дуже страшно давати людям надію, а потім не виконувати взяті на себе зобов’язання”, — зауважила Олена Шуляк.

Вирішення цієї проблеми народна депутатка бачить у передачі Україні заморожених російських активів. Ці кошти можна було б направити на відшкодування за втрачене житло.

“Ми коли розпочинали “єВідновлення” перші гроші, які надходили в Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, це були гроші російського “сбербанку”, який працював в Україні. Звідти ми забрали перші 17 мільярдів гривень і ці гроші пішли якраз на компенсації. Було би дуже справедливо, якби заморожені російські активи і доходи з цих активів були чітко перенаправлені на вирішення цього житлового питання. Якби ми чітко розуміли, що ми забезпечені грошима для того, щоб зробити такі компенсації, ми б з вами говорили в більш позитивному руслі. Загалом закон 11161 хороший, але він, на жаль, дуже популістський. Принаймні до того часу, поки не будуть знайдені кошти, щоб виплачувати такі компенсації”, — зазначила Олена Шуляк.

Нагадаємо, що у травні редакція Бахмут IN.UA проводила прямий ефір з ініціатором законопроєкту №11161 Аркадієм Петросяном. Щоб буде далі із законом і чи є важелі впливу для його підписання, читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• Скільком бахмутянам призупинили розгляд заяви про компенсацію за зруйноване майно
• Бахмутяни можуть отримати допомогу з подачею заяви до міжнародного Реєстру збитків: куди звертатися
• Компенсація за житло: яку суму виділила українцям Рада Європи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!