До повномасштабного вторгнення такі Програми затверджували депутати міської ради — для цього спочатку проєкт рішення розглядали на депутатських комісіях, щоб була можливість обговорити його та внести зміни. Наразі це робить начальник міської військової адміністрації, міський голова Олексій Рева. Консультацій з громадськістю у публічному просторі щодо Програми ми не знайшли. Водночас 19 грудня 2024 року Розпорядженням начальника Бахмутської МТГ затвердили Програму  економічного та соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. На реалізацію всієї програми потрібно понад 549 мільйонів гривень, точна цифра 549 581 400 грн, але саме з бюджету Бахмутської МТГ передбачають близько 469 мільйонів.

Що передбачає ця програма — читайте в матеріалі.

Бюджет програми економічного та соціального розвитку Бахмутської МТГ

Програму економічного та соціального розвитку Бахмутської МТГ ініціювало Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради. Термін її реалізації — 2025 рік, а метою вказали:

• соціальну підтримку;
• захист прав та інтересів найбільш вразливих категорій населення;
• недопущення зниження соціальних стандартів і гарантій в складних умовах воєнного стану; 
• підтримку ветеранів війни, сімей загиблих Захисників/Захисниць, внутрішньо переміщених осіб; 
• розвиток гуманітарного напрямку, залучення благодійних і громадських організацій; підвищення якості освіти та національно-патріотичне виховання молоді

На реалізацію програми потрібно понад 549 мільйонів гривень. З них з:

• з державного бюджету — 77 522 400 гривень;
• з обласного бюджету — 440 300 гривень;
• з бюджету Бахмутської міської територіальної громади — 469 552 400 гривень;
• з бюджету підприємств — 0 гривень;
• з інших джерел — 2 066 300 гривень.

На що саме витратять кошти?

Грошова допомога родинам з дітьми, малозабезпечним

У Програмі вказано, що у 2025 році очікуються видатки на виплату державних допомог сім’ям з дітьми на рівні 7,2 мільйона гривень. В середньому на місяць за допомогою звертаються 328 сімей.

Також сума витрат на виплату державної соцдопомоги малозабезпеченим сім’ям у 2025 році очікується на рівні 17,2 мільйона гривень при середньомісячній кількості отримувачів допомоги 385 сімей.

Кошти виділять й для людей з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які перебувають на обліку в Управлінні. Відтак, на 2025 рік при середньомісячній кількості отримувачів – 785 осіб передбачаються видатки на суму 31,6 мільйона гривень.

Близько 250 тисяч гривень у 2025 році складуть видатки на виплату тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце їх проживання невідоме. В середньому на місяць таку допомогу отримують 12 людей.

750 тисяч гривень (0,75 млн грн) у 2025 році становитиме сума видатків для 4 прийомних родин.

Понад 2 мільйони (2,34 млн грн) у 2025 році очікують як виплату допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях. Йдеться про близько 82 родини.

Соціальна державна допомога, допомога на проживання та допомога людям з інвалідністю внаслідок психічного розладу

У Програмі спрогнозували зменшення середньомісячної кількості отримувачів державної соцдопомоги (з урахуванням одержувачів щомісячної державної соціальної допомоги на догляд) у 2025 році. Отримувати її будуть 585 осіб, а сума видатків складатиме 15,4 мільйона гривень.

940 тисяч гривень (0,94 млн.грн) спрямують на виплати людям, які проживають разом з особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду. В середньому на місяць таку допомогу отримували 34 людини. 

На 2025 рік планується виплата допомоги на проживання 19 особам, її середній розмір складатиме 2 526,32 гривні.

Допомога непрацюючим, які досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату

На 2025 рік плануються видатки на цей вид державної соцдопомоги на суму 74,9 тисячі гривень. Отримають їх 5 людей.

Кошти також заплановані на підтримку ветеранів війни, сімей загиблих Захисників/Захисниць, внутрішньо переміщених осіб. Їх точна сума у Програмі не вказана.

Що в Програмі стосується відбудови?

У Програмі також є цілі, які можливі після деокупації території. Так, в цілі “Ефективне управління та безпека в умовах зовнішніх і внутрішніх викликів” є пункт про забезпечення попередження, ліквідації надзвичайних ситуацій та життєзабезпечення постраждалого населення у післявоєнний час.

Також тут вказано про залучення організацій та підготовки відповідних спеціалістів для проведення робіт з розмінування території від вибухонебезпечних предметів після деокупації території громади.

Крім того, в пункті “Житлово-комунальне господарство та комунальна інфраструктура” вказано, що його головна ціль, — це прискорення відновлення життєдіяльності громади у післявоєнний період, доставка гуманітарної допомоги мешканцям громади. Комунальні підприємства будуть залучатись до участі у програмах розвитку Бахмутської МТГ, аби залучити інвестиції та бюджетні кошти для відновлення життя після деокупації території громади.

На додаток у пункті “Впровадження заходів територіального планування” головну ціль вказують як розв’язання питань щодо планування і відбудови територій, розробку та оновлення містобудівної документації після деокупації території Бахмутської МТГ.

Основними пріоритетами розвитку визначили дві, це:

• розробка візії та концепції відбудови Бахмутської МТГ;
• створення інфраструктури геопросторових даних топографічної основи території громади після деокупації території Бахмутської МТГ.

Серед головних цілей у “Промисловому комплексі” виділили пошук інвесторів для відбудови знищених підприємств громади після деокупації. А пріоритетами для розвитку назвали оцінку обсягів пошкоджень та руйнувань промислових об’єктів після деокупації Бахмутської МТГ. Також розробку планів та заходів відновлення промисловості після деокупації.

Які цілі планують втілити в межах Програми на 2025 рік

Агропромисловий комплекс

Головна ціль у Програмі вказана як надання консультацій сільгосппідприємствам щодо розвитку в умовах релокації, а пріоритетами розвитку назвали організація навчань та тренінгів для таких підприємств, залучення інвестицій міжнародних фінансових установ та країн – партнерів України для реалізації проєктів в агропромисловому комплексі. Також це залучення зацікавлених партнерів до створення нових потужностей з виробництва та перероблювання сільськогосподарської продукції.

Нагадаємо, що вся галузь агропромислового сектору економіки Бахмутської громади зазнала збитків, йдеться про 88 підприємств. 

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності, міжнародної і міжрегіональної співпраці

Головна ціль вказана як відновлення та розширення відносин міжнародного та міжрегіонального співробітництва, щоб забезпечити комфортні умови проживання для бахмутян в евакуації.

Серед пріоритетів, зокрема, виділили активізацію пошуку міжнародних агенцій та фінансових установ для подальшої співпраці. Планують також посилити роль громади в процесі підготовки та реалізації проєктів на стадії їх ініціювання та під час залучення міжнародної допомоги.

Також пріоритетом вказана реалізація проєктів за підтримки міжнародних фінансових організацій, банківських установ, агенцій, компаній тощо.

Інвестиційна діяльність

Головною ціллю інвестиційної діяльності визначили підтримку соціального та економічного відновлення, забезпечення фінансової допомоги для відновлення інфраструктури, забезпечення базових потреб. Тут йдеться про житло, харчування, медичну допомогу після деокупації громади, та сприяння створенню нових робочих місць для евакуйованих громадян.

Серед пріоритетів комунікація з інвесторами, підготовка  та аналіз інвестиційних проєктів. Планують також залучити кошти, в тому числі на грантовій основі.

Розвиток інформаційного простору

Головна ціль — це забезпечення реалізації конституційного права громадян на вільний доступ до інформації. Також органи влади планують ефективніше комунікувати зі ЗМІ.

Пріоритетами розвитку вказали, зокрема, роз’яснення рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, висвітлення проєктів з планування відбудови Бахмутської громади після деокупації території, а також висвітлення інвестиційних проєктів Бахмутської МТГ тощо.

Розвиток підприємницького середовища

Головна ціль – надання інформаційної підтримки підприємцям в евакуації. Пріоритетами вказали залучення підприємств до участі у грантових проєктах, програмах тощо. Також вони можуть отримувати консультації з юридичних, фінансових та інших питань.

Ринок праці. Зайнятість населення

Головна ціль – збалансування ситуації на ринку праці, зниження чисельності безробітних, збереження кадрового потенціалу підприємств, поліпшення соціального захисту незайнятого населення, підтримка внутрішньо переміщених осіб.

У 2025 році для внутрішньо переміщених осіб буде можливість пройти професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за найбільш затребуваними на ринку праці професіями та спеціальностями.

Розвиток громадянського суспільства

Головна ціль тут — це налагодження взаємодії громадськості з виконавчими органами Бахмутської міської ради, а пріоритетами розвитку вказала проведення соціологічних досліджень та вивчення громадської думки щодо рівня довіри до місцевої влади, а також залучення бахмутян до заходів щодо адаптації на тимчасовому місці проживання.

Рівний доступ населення до базових соціальних, адміністративних та комунальних послуг

Головна ціль – це підвищення доступності до широкого спектра адміністративних та соцпослуг. Пріоритетами розвитку, зокрема, вказали забезпечення доступу до муніципальних послуг міської ради, збільшення переліку видів послуг з урахуванням обмежень до Єдиних та Державних реєстрів тощо.

Розвиток комп’ютерних технологій

Головна ціль — це удосконалення роботи системи електронного документообігу, удосконалення існуючого комп’ютерного та програмного забезпечення Бахмутської міської ради та її структурних підрозділів.

Серед пріоритетів розвитку вказали придбання нової комп’ютерної техніки, поновлення ліцензій комп’ютерних програм, а також удосконалення офіційного сайту Бахмутської міської ради.

Освіта

Пріоритетів для розвитку в цього пункту було багато. Серед них посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладах освіти, формування уміння для дітей та педагогів справлятися зі страхом, тривожністю тощо.

Також у Програмі вказали серед пріоритетів підвищення рівня охоплення дітей громади різними видами позашкільної освіти, аби зберегти учнів та учениць. Також, це підтримка дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Підтримка сім’ї, дітей та молоді

Головна ціль — це створення сприятливих соціальних, економічних та організаційних умов для реалізації прав, соціального захисту і законних інтересів дітей, сім`ї та молоді. А пріоритетами розвитку вказали відновлення та розвиток мережі вільних просторів/осередків для молоді, активізація та розвиток молодіжного руху та розвиток проєктно-грантової діяльності серед молоді.

До слова, серед актуальних проблем розвитку в Програмі вказали низьку громадська активність дітей та молоді громади, в 2025 її планують підвищити. Як рішення називають залучення студентської та учнівської молоді, молодіжних громадських організацій до розроблення міських програм, проєктів, заходів.

Охорона здоров’я

Головна   ціль — досягнення оптимального збереження здоров’я жителів Бахмутської МТГ, а також підтримання системи медичної допомоги у релокованих лікарнях, амбулаторіях. Основними пріоритетами розвитку назвали підтримання системи медичної допомоги на територіях міст Київ, Бровари та Дніпро.

Фізичне виховання та спорт

Головна ціль – досягнення фізичної та духовної досконалості людини. Серед основних пріоритетів розвитку виділили, зокрема, проведення спортивно-оздоровчих заходів в інших містах України з внутрішньо переміщеними особами, ветеранами АТО та представниками сил оборони.

Культура і туризм

Головна ціль – якість життя, забезпечення творчого, інтелектуального та духовного розвитку населення. Серед пріоритетів виділили збереження національних традицій народного мистецтва, проведення фестивалів, конкурсів, свят, пленерів, виставок, обмінних концертів, інших заходів. Також в Програмі є пункт про створення належних умов для здобуття початкової мистецької освіти, зокрема, для соціально-незахищених категорій дітей, молоді.

Пріоритетом вказали також проведення масових заходів у новому форматі:  творчі майстерні, онлайн зустрічі з письменниками тощо.

Соціальний захист населення

Головна ціль – удосконалення системи надання соціальних послуг населенню, у тому числі ВПО, що дозволить оптимізувати бюджетні витрати та підвищити ефективність використання коштів, направлених на соціальний захист.

Захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Головна ціль — здійснення соціального супроводу, надання соціальних послуг та здійснення інших заходів щодо створення сприятливих соціальних, економічних та організаційних умов для реалізації прав, соціального захисту і законних інтересів дітей, сім`ї та молоді. Пріоритетом визначили розширення мережі прийомних сімей, контроль за умовами проживання та виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які утримуються в сімейних формах виховання.

Заходи, пов’язані з наслідками військової агресії Російської Федерації. Підтримка внутрішньо переміщених осіб.

Головна ціль – надання матеріальної та соціальної підтримки ВПО, а також забезпечення психологічної реабілітації та соціальної адаптації учасників ООС, АТО, Захисників і Захисниць України та членів їх сімей.

Основні пріоритети розвитку визначили два, це підтримка та надання комплексної допомоги ВПО та адаптація учасників ООС, АТО, Захисників і Захисниць України до соціальних зв’язків та норм мирного життя.

Екологічна безпека та збалансоване природокористування

Головна ціль — дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.

Серед ключових цілей Програми на 2025 рік з’явилися нові важливі напрямки – зокрема, підтримка ветеранів та залучення молоді до громадської активності. Це позитивний крок, адже робота з ветеранами зараз критично важлива, а молодь може стати рушієм змін у громадах.

Втім, не всі заявлені цілі мають чітке окреслення. Деякі формулювання досить загальні, що ускладнить оцінку їхнього виконання наприкінці року. Водночас є й конкретні плани, за якими можна буде реально відстежити прогрес. Це, зокрема, фінансові виплати різним категоріям населення, розширення послуг для бахмутян в евакуації та забезпечення прозорості щодо інвестиційних проєктів. Тут показники будуть більш вимірюваними, що дозволить наприкінці року оцінити, чи виконана Програма.

Читайте також:

• Торецька МВА купує 120 годинників з гравіюванням: для чого і скільки це коштуватиме
• До 153 тисяч у місяць: скільки отримує керівництво Бахмутської районної адміністрації
• Скільки податків сплатили підприємці в бюджет Бахмутської громади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні працює чотири основні моделі заселення, які або вже функціонують, або врегульовані законодавчо, або ж розглядаються у майбутніх проєктах.

Про це розповіла фахівчиня “Розквіту” Ангеліна Татарікова.

Основні моделі заселення в Україні

Соціальне житло
Це найбільш відома модель, яка передбачає надання житла державою або місцевою владою за зниженою платою або безплатно. Воно призначене для малозабезпечених та соціально вразливих категорій населення, щоб забезпечити їм базові умови проживання.

Тимчасове житло
Надається людям, які опинилися у складних обставинах, зокрема внутрішньо переміщеним особам. Основна характеристика — обмежений термін проживання. Відбір здійснюється за бальною системою: враховується статус ВПО, наявність ветеранського статусу та інші соціальні показники.

Муніципальне орендне житло
Це житло, що належить місцевій громаді та здається в оренду за доступною ціною, але не безкоштовно. Воно орієнтоване на людей із середнім доходом, які не можуть дозволити собі ринкову оренду, але й не підпадають під категорію соціального житла. Під час відбору враховують дохід родини, наявність або відсутність власного житла та інші соціальні критерії.

Житло з правом викупу
Модель передбачає, що людина спершу орендує житло, а частина орендних платежів може зараховуватися як внесок у майбутній викуп. Згодом орендар отримує право придбати житло, в якому проживав.

Кому можуть надати різні види житла

Ангеліна Татарікова пояснює, що критерії відбору залежать від моделі.

• Соціальне житло надається людям із найнижчими доходами та високим рівнем соціальної вразливості. Важливою умовою є перебування на житловому обліку.
• Тимчасове житло здебільшого призначене для ВПО. Існує бальна система, де враховується низка факторів: соціальний статус, наявність дітей, статус ветерана тощо.
• Муніципальне орендне житло передбачає врахування доходів родини, пріоритетності та житлових умов. Також може застосовуватися бальна система.

Окремо експертка наголошує, що на критерії можуть впливати донори, якщо вони беруть участь у фінансуванні житлового проєкту. Тоді вони мають право визначати додаткові умови або пріоритети.

До теми:

У Гостомельській громаді шукають ділянку для будівництва житла для бахмутян

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни зібралися онлайн, щоб поговорити про те, що для них сьогодні означає дім. Під час зустрічі “Образ дому” учасники ділилися своїми переживаннями, мріями про новий дім та обговорили результати опитування про настрої громади.

Розповідаємо про головне із зустрічі.

Образ дому: проблеми, з якими стикнулися бахмутяни

Бахмутська адміністрація шукає способи побудувати житло для бахмутян у інших регіонах України. Зараз, зокрема, триває робота з Гостомелем у межах проєкту “Спільне бачення нового дому”. Між двома громадами підписали меморандум про співпрацю, намагаються знайти ділянку і почати, власне, реалізовувати житло для бахмутян. Нагадаємо, що спочатку проєкт хотіли будувати на приватній земельній ділянці, яку Бахмутській громаді запропонував власник землі. Однак договір на користування так і не уклали, умови для цього були не вигідними. Тож зараз шукають землю у комунальній власності.

Паралельно команда урбаністів працює над передпроєктним дослідженням. У межах цього дослідження провели опитування для бахмутян, аби визначити їх потреби та запити. Житло – його пошук та непостійність, одне з ключових питань.

“Коли ти опиняєшся на новому місті,  перше, що ти стикаєшся, що треба десь жити. І пошук житла – це дуже стресово, це емоційно виснажує. І оце відчуття, що я тут чужий, воно тільки посилює це виснаження…”, — цитата респондента з Бахмута з опитування.

Софія Боднар, урбаністка “Розквіту” коротко представила результати опитування, участь у якому взяли понад 700 людей. Так виявили, що більшість бахмутян проживала у власному житлі в Бахмуті. Також люди відзначили погіршення якості життя у різних сферах, особливо це стосується роботи та соціальних зв’язків. Але найскладніша ситуація все з житлом. І якщо у переселенців, чиї території зараз неокуповані, можливість отримати компенсацію за зруйноване майно — є, то у бахмутян її немає.

І це питання на державному рівні, команда проєкту на це прямо повпливати не може. Однак ми можемо працювати на місцевому: хочемо допомогти та покращити умови в яких перебувають наразі бахмутяни, поки вони очікують розв’язання питання.

Зауважимо, що є перші кроки до отримання компенсації за Постановою 1176 для людей з ТОТ. Але наразі вона доступна лише двом категоріям: людям з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій. Подати заявку можна буде з 1 грудня. А зараз більшість людей змушені винаймати житло, часто ця оселя має не найкращі умови, про це зазначало багато респондентів.

“Це просто непридатні, незручні умови для життя: застарілий житловий фонд, старі квартири без ремонту — старі меблі, комунікації, через це проблеми з опаленням і з електрикою. Водночас є висока орендна вартість за таких умов, а змінити їх складно, тому що або орендодавець цього не хоче, або немає гарантій, що можна буде жити в цьому орендованому житлі далі. Були випадки, коли квартиру просто продавали, і людей виселяли буквально за день. Але більшість людей усе одно йде на ці умови, тому що на інші немає бюджету. Це психологічний дискомфорт, відчуття чужого, невизначеності, якоїсь тимчасовості, що дає сильну тривогу. Усе це впливає на комфорт життя людей“, — каже Софія Боднар, посилаючись на відповіді з опитувальника.

Водночас будівництво нового житла, це не простий процес особливо для громади, територія якої в окупації.

“Люди паралізовані з усіма оцими прогалинами в законодавстві і обмеженнями окупованих адміністрацій. Це дуже непростий шлях. І, знаєте, якби можна було графічно візуалізувати: від ідеї побудувати житло для бахмутян до реалізації цього житла, це була б саме ось така крива, звивиста лінія. Але це зовсім не означає, що не треба пробувати, не дивлячись на всі ці складнощі процесів”, — говорить урбаністка.

Ідея бахмутської адміністрації збудувати житло для бахмутян потребує часу.  Зараз адміністрація шукає крім ділянки — партнерів та фінансування, бо будівництво – це дороговартісний процес, і покрити все з бюджету громад — вкрай важко. Тому це буде співпраця з донорами, які будуть співфінансувати проєкт.

Яким має бути житло для бахмутян?

Саме на це питання ми шукаємо відповідь нашим дослідженням.

“Ми вже розуміємо з проведеного дослідження, що це житло для бахмутян має бути з різними моделями заселення і різного типу. В Україні є декілька моделей заселення, кожна з них має свої характеристики, різні особливості. Ми хочемо певний мікс цих моделей, щоб дати більшу можливість більшій кількості категорій бахмутян мати право і можливість заселитися”, — пояснює урбаністка.

Які моделі заселення є в Україні?

На це питання відповідає Ангеліна Татарікова, фахівчиня “Розквіту”. За її словами, є 4 ключові моделі, які зараз працюють в Україні або існують законодавчо, або ж плануються в аналогічних проєктах. 

1. Перша модель – це соціальне житло, найвідоміша всім. Воно надається від держави або муніципалітету за знижену оренду плату або безплатно. Мета – забезпечити базові умови для малозабезпечених, вразливих категорій населення. 
2. Друга модель – це тимчасове житло, яке надають на обмежений термін людям, які опинилось у складних життєвих обставинах, зокрема для внутрішньопереміщених осіб. Ключовою тут є характеристика тимчасовості.
3. Третя модель — це муніципальне орендне житло, яке належить місцевій громаді, воно надається в оренду за доступною (нижче ринкової) ціною, не нульовою. Таке житло орієнтовано на людей з середнім доходом, які не підпадають під категорії соціального житла, проте все ще не можуть дозволити собі житло за комерційними ринковими умовами.
4. Четверта модель — це житло з правом викупу, коли спочатку є можливість оренди, а потім частина коштів враховується в майбутній викуп, і орендар отримує право викупити житло, в якому він живе не один рік. 

За якими критеріями відбувається відбір на заселення?

Критерії визначені законодавством для кожної з моделей, однак окрім цього муніципалітет може також впливати на це, та мати свої критерії для заселення.

Соціальне житло передбачено для найбільш вразливих категорій, які перебувають на житловому обліку, важливими є категорії людей з низьким доходом і соціальною вразливістю.

Тимчасове житло створено у більшості для ВПО, і також там є бальна система соціальних показників, наприклад, статус ветерана, які в сукупності дають тобі певний вищий або нижчий рівень в переліку на заселення. 

Примітка. Ознайомитися з бальною системою надання тимчасового житла можна за покликанням.

Також є муніципальне орендне житло, тут звертають увагу на дохід родини, також тут є пріоритетна, також часто бальна система і враховується наявність або відсутність житла і його площі. 

“Але окрім цих критеріїв, є ще такий аспект, як побажання донора, якщо в проєкті бере участь донор, то він має право впливати на певні критерії, які існують”, — пояснює Ангеліна Татарікова.

Цінності громади та донора: як це працює при заселенні

Урбаністи наголошують, що муніципалітети також можуть впливати на умови заселення, насамперед ухвалюючи ті критерії заселення, які є в системі цінностей громади. Наприклад, благодійна організація “КО-ХАТИ” зараз реалізує пілотний проєкт у місті Калуш, що на Франківщині. 

“Ми хотіли показати, як вони впроваджують свої цінності на прикладі цього проєкту. Для них пріоритетні категорії заселення — це сім’ї військових та ветеранів. Водночас це й жінки, що самостійно опікуються сім’єю. Це є як побажанням донора, так і інтересом самого благодійного фонду, тому цей критерій зазначений окремо в положенні про заселення. Крім того, пріоритет там мають і старші люди, бо вони вважають за необхідне підтримувати саме цю категорію населення під час війни”, — кажуть фахівці “Розквіт”

Й додають, що “КО-ХАТИ”  впроваджують свої цінності не тільки з погляду того, кого вони заселяють, а також це й врахування формування спільних сусідських просторів в житлі, щоб переселенці не тільки мали можливість бути заселеними в житло, а також мати свою власну житлову площу. Продумані тут й спільні сусідські простори  на кожному поверсі, щоб люди могли комунікувати на щодень з різними людьми, які проживають в цьому житлі, власне, щоб формувати певне сусідство, спільноту, якій надалі разом буде легше.

Не менш важливо, що “КО-ХАТИ” забезпечують і простори, і інтеграції з навколишніми мікрорайонами в тому місті, в якому вони створюють своє житло. Наприклад в Калуші житло створюють на території минулого дитячого садочка. Це якраз є ключовим в тому аспекті, щоб це житло не було відділене від громади, в якій воно знаходиться, не стало своєрідним “гетто”, а повністю інтегрувалось в нього, разом з тим зберігаючи свою самобутність з населенням, яке в ньому проживає. Усе сприятиме тому, щоб люди могли обмінюватись і ділитись власними традиціями, практиками з тими мешканцями, які також проживають в цій громаді.

Що цікавить бахмутян? 

З опитування та спілкування з бахмутянами, ми виокремили топ 5 питань щодо майбутнього житла для бахмутян, які цікавлять більшість. 

Чи буде житло для бахмутян безплатним?

Бахмутяни насамперед цікавились, чи буде житло дня них надаватися безплатно. Наразі відомо, що надавати безплатно зможуть оселі в моделі соціального житла та тимчасового житла, бо це передбачено законодавством. Яка буде вартість житла в інших моделях, це залежить від самої моделі. Наприклад, якщо ми кажемо про муніципальне орендне житло, то оренда там значно нижча, ніж ринкова.

Які гарантії матимуть люди, що їх не виселять?

Головним моментом тут є гарантований термін проживання, який буде прописуватися в договорі, і в межах його тривалості неможливим є така функція, як виселення того, хто в ньому проживає. Цей юридичний документ закріплює, що ви маєте право проживати на цій житловій площі. 

Чи буде право викупу житла? 

Така формула передбачена, але тільки в одній з моделей житла, це житло з правом викупу, тобто таким не буде все житло, яке будується, але буде якийсь відсоток від будівництва.

Чи немає ризику у будівництві житла саме на території Гостомельської громади, а якщо її окупують знову?

Ризики є в будь-якій частині України. В громадах, які знаходяться в безпосередній близькості до неєвропейських держав, це більший ризик. Але з іншої сторони, в Бахмутській адміністрації не так багато можливостей вибирати.

“Однозначно питання безпеки будемо закладати в технічні завдання на проєктування: що повинні бути, укриття простори для відновлення, для комунікації, підтримки. Але від такого ніхто не застрахований. Сподіваємось на наші Сили Оборони”, — каже Софія Боднар.

Чим Гостомельський проєкт відрізняється від проєкту в Гощі?

Бахмутська адміністрація вже мала декілька спроб реалізувати ідею побудови житла для бахмутян. Одна з цих спроб – це проєкт в Гощі, на Рівненщині. Тут проєкт стикнувся з тим, що мешканці приймаючої громади, де планувалося будувати, не підтримували цю ідею, і виник соціальний конфлікт. Зараз адміністрація все одно намагається просувати цю ідею і все-таки збудувати житло. Тривають перемовини з Гостомельською адміністрацією щодо ділянки в Гостомельській громаді.

Це інший проєкт, з іншим підходом. 

“Ми зараз працюємо над передпроєктним дослідженням, яке включає питання житла та дослідження ідентичності бахмутської громади, щоб це житло відповідало запитам бахмутян і щоб було реальне відчуття дому навіть у новому місті. У фіналі цього дослідження ми надамо рекомендації бахмутській адміністрації щодо власне інтеграції та щодо проєктування. Ми вважаємо, що однією з причин, чому не вдалося реалізувати минулий проєкт, стало те, що була опущена ця важлива частина — питання інтеграції”, — каже Софія Боднар.

Що таке інтеграція у контексті житла для бахмутян?

“Ми повинні розуміти, що будівництво житла для бахмутян — це фізичне втручання і зміна простору іншої (приймаючої) громади, де вже є свої мешканці, які там, живуть, працюють та проводять свій час. Коли ми заселяємо одну громаду в іншу, ми повинні продумати як вони будуть взаємодіяти між собою, створити умови, в яких би відбувся обмін двох різних ідентичностей, культур, побуту тощо. В кожної громади можуть бути свої травми, свої звички, свої потреби. Важливо дослідити сторону кожної громади, щоби максимально плавно зробити інтеграцію”, — каже Софія Боднар.

Вона наводить простий приклад на основі опитувальника для бахмутян. Виявилося, що багато людей вимушено покинуло своє житло з тваринами, а зараз їм складно знайти оселю, де можна з ними проживати. І це вже конкретний пункт, який можна  взяти в рекомендації для проєктування. Або ж в опитуванні бахмутяни багато згадували про набережну і зв’язок з водою. Це теж може бути важливою частиною, яку треба враховувати, бо це про ідентичність громади.

Окремо самі бахмутяни зазначили, що спираючись на досвід в інших громадах, варто більше промотувати Бахмут та його людей, адже це вигода для двох сторін, якщо громада надає ділянку, то отримує не лише нових мешканців, але й нові робочі місця, покращення інфраструктури й звісно це обмін культурами, а ще активізмом. Через близькість до фронту з 2014 року багато мешканців долучалися до громадського життя й зараз можуть вчити цього інших.

“Мені дуже сильно запам’яталося, що коли ми питали, за чим найбільше сумуєте або які звички, ритуали втратили з переїздом, то дуже багато людей писали, що вони сумують за своїми людьми, що бахмутські люди — особливі й що їх дуже важко замінити. Згадували бахмутяни й про сіль”, — каже урбаністка.

Наступні кроки 

Зустріч завершується обговоренням майбутнього проєкту із розробки рекомендацій для будівництва житла в Бахмуті. Урбаністи пропонують не один формат заселення, а кілька можливих моделей: муніципальне орендне, тимчасове, орендне з правом викупу. Ці моделі будуть в рекомендації для Бахмутської МВА, щодо будівництва та управління житлом.

Окремо наголосили: якщо житло буде муніципальним орендним або тимчасовим  (тобто без права власності), людям про це треба казати чесно й одразу. Це важливо, бо більшість наших ВПО до війни мали свої домівки — 97% бахмутян (дані з опитування). Зараз житло залишилось тільки у 2%, і понад 80% змушені орендувати квартири в інших містах (дані з опитування).

Також пояснили, що місцева влада не впливає на програми компенсації за зруйновані будинки — це повноваження держави. Але громада може допомагати з тимчасовими рішеннями та тримати процес максимально прозорим. 

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

До теми:

Скільки бахмутян проживає в Гостомельській громаді та які осередки для ВПО тут є

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!