Важливо

На що з бюджету Бахмутської громади потрібно понад 469 мільйонів гривень: аналізуємо Програму економічного та соціального розвитку Бахмутської МТГ на 2025 рік

Семаковська Тетяна 12:45, 30 Січня 2025
бюджет

До повномасштабного вторгнення такі Програми затверджували депутати міської ради — для цього спочатку проєкт рішення розглядали на депутатських комісіях, щоб була можливість обговорити його та внести зміни. Наразі це робить начальник міської військової адміністрації, міський голова Олексій Рева. Консультацій з громадськістю у публічному просторі щодо Програми ми не знайшли. Водночас 19 грудня 2024 року Розпорядженням начальника Бахмутської МТГ затвердили Програму  економічного та соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. На реалізацію всієї програми потрібно понад 549 мільйонів гривень, точна цифра 549 581 400 грн, але саме з бюджету Бахмутської МТГ передбачають близько 469 мільйонів.

Що передбачає ця програма — читайте в матеріалі.

Бюджет програми економічного та соціального розвитку Бахмутської МТГ

Програму економічного та соціального розвитку Бахмутської МТГ ініціювало Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради. Термін її реалізації — 2025 рік, а метою вказали:

  • соціальну підтримку;
  • захист прав та інтересів найбільш вразливих категорій населення;
  • недопущення зниження соціальних стандартів і гарантій в складних умовах воєнного стану; 
  • підтримку ветеранів війни, сімей загиблих Захисників/Захисниць, внутрішньо переміщених осіб; 
  • розвиток гуманітарного напрямку, залучення благодійних і громадських організацій; підвищення якості освіти та національно-патріотичне виховання молоді

На реалізацію програми потрібно понад 549 мільйонів гривень. З них з:

  • з державного бюджету — 77 522 400 гривень;
  • з обласного бюджету — 440 300 гривень;
  • з бюджету Бахмутської міської територіальної громади — 469 552 400 гривень;
  • з бюджету підприємств — 0 гривень;
  • з інших джерел — 2 066 300 гривень.
Загальний обсяг фінресурсів, які потрібні для реалізації Програми / скриншот

На що саме витратять кошти?

Грошова допомога родинам з дітьми, малозабезпечним

У Програмі вказано, що у 2025 році очікуються видатки на виплату державних допомог сім’ям з дітьми на рівні 7,2 мільйона гривень. В середньому на місяць за допомогою звертаються 328 сімей.

Також сума витрат на виплату державної соцдопомоги малозабезпеченим сім’ям у 2025 році очікується на рівні 17,2 мільйона гривень при середньомісячній кількості отримувачів допомоги 385 сімей.

Кошти виділять й для людей з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які перебувають на обліку в Управлінні. Відтак, на 2025 рік при середньомісячній кількості отримувачів – 785 осіб передбачаються видатки на суму 31,6 мільйона гривень.

Близько 250 тисяч гривень у 2025 році складуть видатки на виплату тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце їх проживання невідоме. В середньому на місяць таку допомогу отримують 12 людей.

750 тисяч гривень (0,75 млн грн) у 2025 році становитиме сума видатків для 4 прийомних родин.

Понад 2 мільйони (2,34 млн грн) у 2025 році очікують як виплату допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях. Йдеться про близько 82 родини.

Соціальна державна допомога, допомога на проживання та допомога людям з інвалідністю внаслідок психічного розладу

У Програмі спрогнозували зменшення середньомісячної кількості отримувачів державної соцдопомоги (з урахуванням одержувачів щомісячної державної соціальної допомоги на догляд) у 2025 році. Отримувати її будуть 585 осіб, а сума видатків складатиме 15,4 мільйона гривень.

940 тисяч гривень (0,94 млн.грн) спрямують на виплати людям, які проживають разом з особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду. В середньому на місяць таку допомогу отримували 34 людини. 

На 2025 рік планується виплата допомоги на проживання 19 особам, її середній розмір складатиме 2 526,32 гривні.

Допомога непрацюючим, які досягли пенсійного віку, але не набули права на пенсійну виплату

На 2025 рік плануються видатки на цей вид державної соцдопомоги на суму 74,9 тисячі гривень. Отримають їх 5 людей.

Кошти також заплановані на підтримку ветеранів війни, сімей загиблих Захисників/Захисниць, внутрішньо переміщених осіб. Їх точна сума у Програмі не вказана.

Що в Програмі стосується відбудови?

Проєкт побудови житлового кварталу для ВПО в Гощі / скриншот

У Програмі також є цілі, які можливі після деокупації території. Так, в цілі “Ефективне управління та безпека в умовах зовнішніх і внутрішніх викликів” є пункт про забезпечення попередження, ліквідації надзвичайних ситуацій та життєзабезпечення постраждалого населення у післявоєнний час.

Також тут вказано про залучення організацій та підготовки відповідних спеціалістів для проведення робіт з розмінування території від вибухонебезпечних предметів після деокупації території громади.

Крім того, в пункті “Житлово-комунальне господарство та комунальна інфраструктура” вказано, що його головна ціль, — це прискорення відновлення життєдіяльності громади у післявоєнний період, доставка гуманітарної допомоги мешканцям громади. Комунальні підприємства будуть залучатись до участі у програмах розвитку Бахмутської МТГ, аби залучити інвестиції та бюджетні кошти для відновлення життя після деокупації території громади.

На додаток у пункті “Впровадження заходів територіального планування” головну ціль вказують як розв’язання питань щодо планування і відбудови територій, розробку та оновлення містобудівної документації після деокупації території Бахмутської МТГ.

Основними пріоритетами розвитку визначили дві, це:

  • розробка візії та концепції відбудови Бахмутської МТГ;
  • створення інфраструктури геопросторових даних топографічної основи території громади після деокупації території Бахмутської МТГ.

Серед головних цілей у “Промисловому комплексі” виділили пошук інвесторів для відбудови знищених підприємств громади після деокупації. А пріоритетами для розвитку назвали оцінку обсягів пошкоджень та руйнувань промислових об’єктів після деокупації Бахмутської МТГ. Також розробку планів та заходів відновлення промисловості після деокупації.

Які цілі планують втілити в межах Програми на 2025 рік

Агропромисловий комплекс

Головна ціль у Програмі вказана як надання консультацій сільгосппідприємствам щодо розвитку в умовах релокації, а пріоритетами розвитку назвали організація навчань та тренінгів для таких підприємств, залучення інвестицій міжнародних фінансових установ та країн – партнерів України для реалізації проєктів в агропромисловому комплексі. Також це залучення зацікавлених партнерів до створення нових потужностей з виробництва та перероблювання сільськогосподарської продукції.

Нагадаємо, що вся галузь агропромислового сектору економіки Бахмутської громади зазнала збитків, йдеться про 88 підприємств. 

Аграрії працюють у полі / фото Донецька ОВА

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності, міжнародної і міжрегіональної співпраці

Головна ціль вказана як відновлення та розширення відносин міжнародного та міжрегіонального співробітництва, щоб забезпечити комфортні умови проживання для бахмутян в евакуації.

Серед пріоритетів, зокрема, виділили активізацію пошуку міжнародних агенцій та фінансових установ для подальшої співпраці. Планують також посилити роль громади в процесі підготовки та реалізації проєктів на стадії їх ініціювання та під час залучення міжнародної допомоги.

Також пріоритетом вказана реалізація проєктів за підтримки міжнародних фінансових організацій, банківських установ, агенцій, компаній тощо.

Інвестиційна діяльність

Головною ціллю інвестиційної діяльності визначили підтримку соціального та економічного відновлення, забезпечення фінансової допомоги для відновлення інфраструктури, забезпечення базових потреб. Тут йдеться про житло, харчування, медичну допомогу після деокупації громади, та сприяння створенню нових робочих місць для евакуйованих громадян.

Серед пріоритетів комунікація з інвесторами, підготовка  та аналіз інвестиційних проєктів. Планують також залучити кошти, в тому числі на грантовій основі.

Розвиток інформаційного простору

Головна ціль — це забезпечення реалізації конституційного права громадян на вільний доступ до інформації. Також органи влади планують ефективніше комунікувати зі ЗМІ.

Пріоритетами розвитку вказали, зокрема, роз’яснення рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, висвітлення проєктів з планування відбудови Бахмутської громади після деокупації території, а також висвітлення інвестиційних проєктів Бахмутської МТГ тощо.

Розвиток підприємницького середовища

Головна ціль – надання інформаційної підтримки підприємцям в евакуації. Пріоритетами вказали залучення підприємств до участі у грантових проєктах, програмах тощо. Також вони можуть отримувати консультації з юридичних, фінансових та інших питань.

Ринок праці. Зайнятість населення

Головна ціль – збалансування ситуації на ринку праці, зниження чисельності безробітних, збереження кадрового потенціалу підприємств, поліпшення соціального захисту незайнятого населення, підтримка внутрішньо переміщених осіб.

У 2025 році для внутрішньо переміщених осіб буде можливість пройти професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за найбільш затребуваними на ринку праці професіями та спеціальностями.

Розвиток громадянського суспільства

Головна ціль тут — це налагодження взаємодії громадськості з виконавчими органами Бахмутської міської ради, а пріоритетами розвитку вказала проведення соціологічних досліджень та вивчення громадської думки щодо рівня довіри до місцевої влади, а також залучення бахмутян до заходів щодо адаптації на тимчасовому місці проживання.

Рівний доступ населення до базових соціальних, адміністративних та комунальних послуг

Головна ціль – це підвищення доступності до широкого спектра адміністративних та соцпослуг. Пріоритетами розвитку, зокрема, вказали забезпечення доступу до муніципальних послуг міської ради, збільшення переліку видів послуг з урахуванням обмежень до Єдиних та Державних реєстрів тощо.

Розвиток комп’ютерних технологій

Головна ціль — це удосконалення роботи системи електронного документообігу, удосконалення існуючого комп’ютерного та програмного забезпечення Бахмутської міської ради та її структурних підрозділів.

Серед пріоритетів розвитку вказали придбання нової комп’ютерної техніки, поновлення ліцензій комп’ютерних програм, а також удосконалення офіційного сайту Бахмутської міської ради.

Освіта

Пріоритетів для розвитку в цього пункту було багато. Серед них посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладах освіти, формування уміння для дітей та педагогів справлятися зі страхом, тривожністю тощо.

Також у Програмі вказали серед пріоритетів підвищення рівня охоплення дітей громади різними видами позашкільної освіти, аби зберегти учнів та учениць. Також, це підтримка дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Підтримка сім’ї, дітей та молоді

Головна ціль — це створення сприятливих соціальних, економічних та організаційних умов для реалізації прав, соціального захисту і законних інтересів дітей, сім`ї та молоді. А пріоритетами розвитку вказали відновлення та розвиток мережі вільних просторів/осередків для молоді, активізація та розвиток молодіжного руху та розвиток проєктно-грантової діяльності серед молоді.

До слова, серед актуальних проблем розвитку в Програмі вказали низьку громадська активність дітей та молоді громади, в 2025 її планують підвищити. Як рішення називають залучення студентської та учнівської молоді, молодіжних громадських організацій до розроблення міських програм, проєктів, заходів.

Охорона здоров’я

Головна   ціль — досягнення оптимального збереження здоров’я жителів Бахмутської МТГ, а також підтримання системи медичної допомоги у релокованих лікарнях, амбулаторіях. Основними пріоритетами розвитку назвали підтримання системи медичної допомоги на територіях міст Київ, Бровари та Дніпро.

Фізичне виховання та спорт

Головна ціль – досягнення фізичної та духовної досконалості людини. Серед основних пріоритетів розвитку виділили, зокрема, проведення спортивно-оздоровчих заходів в інших містах України з внутрішньо переміщеними особами, ветеранами АТО та представниками сил оборони.

Культура і туризм

Бахмут, Палац Культури
Бахмутський палац культури до війни / Facebook

Головна ціль – якість життя, забезпечення творчого, інтелектуального та духовного розвитку населення. Серед пріоритетів виділили збереження національних традицій народного мистецтва, проведення фестивалів, конкурсів, свят, пленерів, виставок, обмінних концертів, інших заходів. Також в Програмі є пункт про створення належних умов для здобуття початкової мистецької освіти, зокрема, для соціально-незахищених категорій дітей, молоді.

Пріоритетом вказали також проведення масових заходів у новому форматі:  творчі майстерні, онлайн зустрічі з письменниками тощо.

Соціальний захист населення

Головна ціль – удосконалення системи надання соціальних послуг населенню, у тому числі ВПО, що дозволить оптимізувати бюджетні витрати та підвищити ефективність використання коштів, направлених на соціальний захист.

Захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Головна ціль — здійснення соціального супроводу, надання соціальних послуг та здійснення інших заходів щодо створення сприятливих соціальних, економічних та організаційних умов для реалізації прав, соціального захисту і законних інтересів дітей, сім`ї та молоді. Пріоритетом визначили розширення мережі прийомних сімей, контроль за умовами проживання та виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які утримуються в сімейних формах виховання.

Заходи, пов’язані з наслідками військової агресії Російської Федерації. Підтримка внутрішньо переміщених осіб.

Головна ціль – надання матеріальної та соціальної підтримки ВПО, а також забезпечення психологічної реабілітації та соціальної адаптації учасників ООС, АТО, Захисників і Захисниць України та членів їх сімей.

Основні пріоритети розвитку визначили два, це підтримка та надання комплексної допомоги ВПО та адаптація учасників ООС, АТО, Захисників і Захисниць України до соціальних зв’язків та норм мирного життя.

Екологічна безпека та збалансоване природокористування

Головна ціль — дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування.

Серед ключових цілей Програми на 2025 рік з’явилися нові важливі напрямки – зокрема, підтримка ветеранів та залучення молоді до громадської активності. Це позитивний крок, адже робота з ветеранами зараз критично важлива, а молодь може стати рушієм змін у громадах.

Втім, не всі заявлені цілі мають чітке окреслення. Деякі формулювання досить загальні, що ускладнить оцінку їхнього виконання наприкінці року. Водночас є й конкретні плани, за якими можна буде реально відстежити прогрес. Це, зокрема, фінансові виплати різним категоріям населення, розширення послуг для бахмутян в евакуації та забезпечення прозорості щодо інвестиційних проєктів. Тут показники будуть більш вимірюваними, що дозволить наприкінці року оцінити, чи виконана Програма.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чому ВПО з Сіверодонецька не змогли отримати житло на Львівщині

Семаковська Тетяна 14:00, 19 Грудня 2025
Сіверськодонецьк, нині окупований / фото Вікіпедія

Для ВПО з Луганщини ще у 2020 році запланували будівництво житла у Сіверодонецькій громаді, але через повномасштабний наступ росіян, плани змінилися. У 2023 році проєкт за підтримки Мінреінтеграції (ред. зараз цього Міністерства вже не існує) реанімували і масштабували на інші регіони. Зокрема, партнерськими громадами стали місто Дрогобич і Кам’янка-Бузька на Львівщині. Але через зупинку програми USAID проєкт зупинився.

Але реалізувати проєкт, не вдалося, повідомили редакції Бахмут IN.UA у Сіверодонецькій МВА.

Житло для ВПО

Новий проєкт Дрогобичі вдалося реанімувати у 2023 році, він пердбачав будівництво двох 9-поверхових будинків, а в Кам’яно-Бузькій громаді — 11 швидкозбірних будинків. Під це виготовили нову проєктну документацію й узгодили її з МОМ. 

“Був підписаний ряд спільних протоколів, угод. Але, на жаль, у 2025 році ми втратили зв’язок після того, як звернули програму USAID підтримки. Ми плануємо поновити з МОМ контакт, адже проєктування вже проведено, вони виступають як замовники. Ми на цей процес зараз не особливо впливаємо”, —  каже Сергій Карпеченко, ексзаступник начальника Сіверськодонецької МВА, нині очільник Рубіжанської МВА.

Примітка. З 1 липня 2025 року Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) офіційно припинило надавати іноземну допомогу, а частину його програм передали під управління Державного департаменту США. Це рішення пояснили тим, що після масштабного перегляду витрат адміністрація Трампа дійшла висновку: діяльність USAID не відповідала інтересам США. USAID — це американське урядове агентство, яке десятиліттями фінансувало гуманітарні, економічні та демократичні проєкти в інших країнах, зокрема й в Україні.

Деякі проєкти вже проходили експертизу та навіть частково будувалися, а після вторгнення документацію безплатно передали громаді для майбутньої реалізації. 

Саме громада Дрогобича буде кінцевим бенефіціаром і власником житла, а організатори (Сіверськодонецька громада) — лише вигодонабувачі, бо їхні мешканці отримають житло. Вони не мають значного впливу на реалізацію проєкту, але підтримують комунікацію з громадами та МОМ. Тут варто вказати, що зараз представники громади відчувають обмежений вплив на проєкт і зазначають, що без фінансування від МОМ чи іншого донора реалізація поки неможлива. 

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Досвід інших. Як Сіверськодонецька громада намагалася забезпечити житлом ВПО і з чим зіткнулася

Семаковська Тетяна 12:06, 19 Грудня 2025

Після окупації Луганська в 2014 році Сіверськодонецька громада вимушено стала центральною, адже всі обласні служби та структури були релоковані саме в Сіверськодонецьк. Вже тоді жителі Луганщини вперше стикнулися з проблемою житла — люди приїжджали на підконтрольну територію, а житла бракувало. Тоді на допомогу прийшла Міжнародна організація з міграції, або як частіше її називають — МОМ. Саме вона допомогла сотням людям отримати тимчасовий прихисток та допомогу, а в 2020 було розпочато планування масштабного проєкту — зведення у місті житла для ВПО.

Перед якими труднощами постали жителі Луганщини і що роблять зараз — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Сіверськодонецька громада: як працювали з потребою житла

Ще до повномасштабної війни, у 2020 році, громада почала шукати системне розв’язання житлового питання. Адже людей більшало, а житла — ні.

“Розуміючи обсяг людей, які були переміщені після початку вторгнення російських військ на Луганщину і Донеччину, виникла потреба забезпечити цих людей житлом”, — каже Сергій Карпеченко, ексзаступник начальника Сіверськодонецької МВА, нині очільник Рубіжанської МВА.

Пілотний проєкт із забезпечення житлом ВПО розпочався у 2020 році в Сіверськодонецьку. Для нього створили окреме Агентство інвестицій і розвитку, яке координувало всі етапи, включно з документацією та робочими групами. Був укладений меморандум з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) “Покращення житлових умов внутрішньо переміщених осіб на сході України”. Спільно з МОМ була розроблена концепція будівництва цілого кварталу багатоквартирних будинків у самій Сіверськодонецькій громаді, втілити проєкт мали до 2025 року.

Сіверськодонецьк з висоти / фото Вікіпедія

Проєкт передбачав будівництво близько 250 квартир для 900 осіб із повноцінною інфраструктурою — зонами відпочинку, громадськими просторами, прибудинковими територіями. 80% квартир планували для ВПО, ще 20% — для мешканців приймаючої громади. Загальна вартість проєкту перевищувала 11 мільйонів євро.

“Ці роботи були розпочаті, проєктувальні роботи проведені, визначили координаторів проєкту з боку МОМ та з боку громади. Але з перших днів місто прийняло удар на себе. Бої й оборона тривали до 25 червня 2022 року. Близько 80% житлового фонду було зруйновано, й понад 80% мешканців залишили місто. Хтось евакуювався на підконтрольну територію, хтось за кордон, дехто на територію російської федерації, а частина — залишилась там, в умовах окупації. Сьогодні росіяни намагаються показувати картинку, що вони щось відбудовують, але це відбувається в дуже плачевному середовищі: нема кому працювати, немає кому забезпечувати життя в цьому місті”, — пояснює Сергій Карпеченко.

Будівництво житла для ВПО в Сіверськодонецькій громаді як таке через окупацію припинилось.

Поновлення будівництва: нові громади — старі проблеми

У 2023 році проєкт за підтримки Мінреінтеграції (ред. зараз цього Міністерства вже не існує) реанімували і масштабували на інші регіони. Зокрема, партнерськими громадами стали місто Дрогобич і Кам’янка-Бузька на Львівщині.

У Дрогобичі запланували будівництво двох 9-поверхових будинків, а в Кам’яно-Бузькій громаді — 11 швидкозбірних будинків. Під це виготовили нову проєктну документацію й узгодили її з МОМ. 

“Був підписаний ряд спільних протоколів, угод. Але, на жаль, у 2025 році ми втратили зв’язок після того, як звернули програму USAID підтримки. Ми плануємо поновити з МОМ контакт, адже проєктування вже проведено, вони виступають як замовники. Ми на цей процес зараз не особливо впливаємо”, — каже Карпеченко.

Примітка. З 1 липня 2025 року Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) офіційно припинило надавати іноземну допомогу, а частину його програм передали під управління Державного департаменту США. Це рішення пояснили тим, що після масштабного перегляду витрат адміністрація Трампа дійшла висновку: діяльність USAID не відповідала інтересам США. USAID — це американське урядове агентство, яке десятиліттями фінансувало гуманітарні, економічні та демократичні проєкти в інших країнах, зокрема й в Україні.

Деякі проєкти вже проходили експертизу та навіть частково будувалися, а після вторгнення документацію безплатно передали громаді для майбутньої реалізації. 

Саме громада Дрогобича буде кінцевим бенефіціаром і власником житла, а організатори (Сіверськодонецька громада) — лише вигодонабувачі, бо їхні мешканці отримають житло. Вони не мають значного впливу на реалізацію проєкту, але підтримують комунікацію з громадами та МОМ. Тут варто вказати, що зараз представники громади відчувають обмежений вплив на проєкт і зазначають, що без фінансування від МОМ чи іншого донора реалізація поки неможлива. 

Як планували розподіляти житло

Концепція розподілу житла була одразу обумовлена і запропонована МОМ, тобто замовником будівництва. Тип заселення – це оренда з правом викупу.

“Хоча на сьогодні цей механізм ще не впроваджений законодавчо, але він зараз опрацьовується. Я сподіваюся, найближчим часом він буде вже імплементований в правове поле. Щодо розподілу, то було обумовлено, що половина частки від будівництва житла буде розподілено саме для мешканців Сіверськодонецької громади, три десятих буде розподілено для ВПО інших регіонів і одна п’ята — для мешканців громади Дрогобицької, які потребують покращення житлових умов або перебувають у складних життєвих обставинах”, — каже ексзаступник начальника Сіверськодонецької МВА.

Сергій Карпеченко / фото Луганська ОВА

Якщо рахувати в цифрах, то це мало виглядати так:

  • 50% — для мешканців Сіверськодонецької громади;
  • 30% — для ВПО з інших регіонів;
    20% — для мешканців приймаючої громади.

“Тобто громада отримала б збірний компонент розподілу для того, щоб всі учасники були зацікавлені: як і місцева громада, аби не сприймала це категорично, так і були б враховані потреби внутрішньопереміщених осіб, які також перебувають в цьому регіоні не лише з Луганщини. Тому таку форму розподілу визначили як оптимальну”, — каже він.

Відбір мали здійснювати за бальною системою, яка враховувала б наступні критерії: склад родини, соціальний статус, наявність дітей, людей з інвалідністю, родини військових тощо. Втім, залишається законодавча колізія, бо навіть якщо громада є вигодонабувачем проєкту — розподіляє житло житлова комісія тієї громади, де фізично стоїть будинок.

Чому так важко отримати землю

Одна з головних проблем, з якою зіткнулися й бахмутяни, й інші громади в евакуації — це земля. Формально, ділянки під будівництво в Україні є, але отримати їх дуже важко. Тодішній проєкт координувала Ірина Верещук через Міністерство реінтеграції (ред. зараз розформоване). Угоди підписувалися на високому рівні: між міністерством, обласними адміністраціями та приймаючими громадами. Часто це були три- або навіть чотиристоронні домовленості. Наприклад, у проєктах на Київщині також брали участь місцеві громади та обласні адміністрації — як Луганська, так і Київська. Вони узгоджували питання земельних ділянок та інші ключові аспекти. Підтримка місцевих і регіональних державних структур може значно пришвидшити процес реалізації. Тому важливо, щоб держава на централізованому рівні не лише підтримувала такі проєкти, а й чітко усвідомлювала їхню стратегічну важливість, суспільну цінність та актуальність у нинішніх умовах

“Приймаючі громади переважно можуть дати землю десь у полі — без комунікацій. А якщо це ділянка біля інфраструктури, вони хочуть щось отримати натомість”, — пояснює урбаністка Анастасія Лісна.

Зокрема, Сіверськодонецька громада пропонувала українській громаді, що на Київщині — кадровий потенціал. Бо тут працює з 2023 року їхня релокована лікарня КНП “Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня”, яка обслуговує не лише луганців, але й місцевих жителів. 

“Тому такий симбіоз цієї громади, можливо, і відбувся, тому що вони розуміли, що одним із аргументів було надання житла в майбутньому цим лікарям, які в них працюють. Бо якщо ми знайдемо місце для їх релокації в якоїсь іншій громаді, то вони втратять можливість отримати це житло”, — додає Сергій Карпеченко.

Хоча навіть це не гарантує, що громада буде готова прийняти нових мешканців. Схожа проблема виникала й у Сіверськодонецькій громаді: була попередня домовленість із ще однією громадою, однак проєкт заблокував супротив місцевого депутатського корпусу. При цьому в цій громаді з 2014 року стоїть недобудована школа, і Сіверськодонецьк був готовий відновити її за власні кошти. Це дало б робочі місця для вчителів і місця для дітей, однак через проблеми в комунікації та опір реалізувати ідею так і не вдалося.

Це безпосередньо впливало на рішення громади щодо виділення землі під житло для ВПО. Додатковим бар’єром залишаються стереотипи щодо переселенців із Донеччини та Луганщини, через які окремі громади вагаються їх приймати. Ці побоювання здебільшого є необґрунтованими, адже переселенці часто мають високу кваліфікацію, досвід роботи в промисловості, освіті, медицині та можуть стати реальним ресурсом для розвитку громади. Саме тому перед заходом будь-якого житлового проєкту в громаду необхідно проводити попередній соціальний аналіз — оцінювати настрої мешканців, ризики спротиву, ключові страхи та очікування. Паралельно має розроблятися правильна комунікаційна стратегія, яка пояснюватиме переваги для самої громади ще до початку будівництва. Це дозволить зменшити опір, уникнути конфліктів і зробити процес інтеграції переселенців більш безпечним і прогнозованим.

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чому ВПО з Сіверодонецька не змогли отримати житло на Львівщині

Для ВПО з Луганщини ще у 2020 році запланували будівництво житла у Сіверодонецькій громаді, але через повномасштабний наступ росіян, плани змінилися. У 2023 році проєкт […]

Важливо

Досвід інших. Як Сіверськодонецька громада намагалася забезпечити житлом ВПО і з чим зіткнулася

Після окупації Луганська в 2014 році Сіверськодонецька громада вимушено стала центральною, адже всі обласні служби та структури були релоковані саме в Сіверськодонецьк. Вже тоді жителі […]

Rebuild Ukraine

Представники Бахмутської МВА візьмуть участь у конференції Rebuild Ukraine у Варшаві

У листопаді 2026 року у Варшаві відбудеться конференція Rebuild Ukraine, присвячена відбудові України. Участь у ній візьмуть і представники Бахмутської МВА. Про це стало відомо […]

Важливо

Фонд муніципального житла: Бахмутська громада долучиться до експериментального проєкту

Бахмутська міська військова адміністрація надала згоду на участь у реалізації експериментального проєкту зі створення фонду муніципального (соціального) орендного житла та надання його в оренду. Про […]

Важливо

Олександр Анісімов, експерт з питань житлової політики — про соціальне житло в України та його “підводні камені”

Одним із варіантів житла для внутрішньо переміщених осіб є соціальне житло — доступне, частково субсидоване державою та з власними перевагами і недоліками. Такі будинки зводитимуть […]