У  Бахмутській міській раді затвердили Програму економічного та соціального розвитку на поточний 2024 рік, а також проаналізували розвиток громади за минулий 2023 рік. У Програмі йдеться про потенційні витрати з міського та інших бюджетів, наприклад, виготовлення сувенірів для залучення донорів та інвесторів за 70 тисяч гривень, оновлення техніки для працівників за 500 тисяч гривень та усунення наслідків збройної агресії рф у понад 200 мільйонів гривень.

У матеріалі розбираємо детальніше пріоритетні напрямки роботи, на які керівництво зруйнованого Бахмута планує витрачати кошти цього року.

Що передбачає Програма та скільки коштуватиме бюджету?

У тексті Програми розвитку зазначається, що метою, крім соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, цьогоріч також вбачають розмінування та розчищення території Бахмутської громади, відновлення критичної інфраструктури, логістики, першочергових потреб населення та життєдіяльності громади, розширення відносин співробітництва. Загалом для реалізації програми Бахмутській міській раді необхідно майже 443 мільйони гривень з державного, обласного та місцевого бюджетів, а також фінансування підприємств та інших джерел.

Що планують виконати у рамках Програми соціально-економічного розвитку та скільки це коштуватиме бюджету міста

Забезпечення доступу до інформації про діяльність міської ради у 1,4 мільйона гривень та 500 тисяч гривень на розробку візії мікрорайону “Ювілейний”.

Які завдання та напрямки діяльності Програми реалізовуватимуть цього року та звідки їх фінансуватимуть?

Промисловість

Оцінка руйнувань промислових підприємств та розробка планів з їх відновлення оцінюють у понад 1 мільйон гривень. Кошти планують залучати від підприємств.

Земельні ділянки

На розвиток земельних відносин планують витратити 430 тисяч гривень з бюджету Бахмутської МТГ. 

Йдеться про: 

• інвентаризацію земель; 
• земельні торги у формі аукціонів; 
• проведення експертних грошових оцінок щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомості.

У Програмі зазначається, що виконуватимуть позначені заходи лише після припинення бойових дій на території громади та деокупації міста.

Майно комунальної власності

35 тисяч гривень від міського бюджету, а також підприємств та інших джерел необхідно для створення документації та оцінки пошкодженого майна громади.

Інвестиції

Також планують створювати мерч, тобто сувенірну продукцію з логотипом громади, відео ролики про масштаби руйнування для потенційних інвесторів та донорів, що обійдеться у 70 тисяч гривень.

Доступ громадськості до інформації

Вбачають також необхідність у забезпеченні вільного доступу до інформації про діяльність Бахмутської міської ради, на що протягом року знадобиться 1,4 мільйона гривень з місцевого бюджету. Сюди входять:

• пресрелізи, 
• розміщення інформації про діяльність Бахмутської міської ради, 
• друк 500 примірників видання “Бахмутський вісник”
• поширення позитивних результатів діяльності міськради на обласних та всеукраїнських  конкурсах.

Транспорт

Для функціонування комунального підприємства “Бахмут – Електротранс” необхідно понад 4 мільйони гривень на виплату заробітної плати та роботу підприємства.

Громадянське суспільство

Заходи, які планують реалізувати у цій сфері: 

• забезпечення звітності громадської ради, 
• проведення тренінгів серед ініціативних груп громади, 
• проведення інформаційної роботи щодо інструментів локальної демократії серед громадськості, 
• запуск додатка “Відкрите місто”, 
• проведення конкурсу громадських ініціатив “Бюджет участі”, який, як зазначається, можливо буде реалізувати лише після закінчення бойових дій та деокупації.

 А також відзначення особистого внеску в соціально – економічний розвиток представників різних галузей громадськості Бахмутській міській раді запланували більш як 1,8 мільйона гривень з міського та інших бюджетів.

Адміністративні послуги

У 160 тисяч гривень розрахували створення додаткових місць приймання громадян адміністраторами ЦНАП в осередках підтримки бахмутян по Україні.

Інформаційні технології

З міського бюджету цьогоріч хочуть оновити комп’ютерну та іншу техніку для працівників Бахмутської міської ради, а також для Управлінь на понад 1,3 мільйона гривень за 44 одиниці техніки.

Також планують витратити на технічну підтримку документообігу та послуги інформаційних технологій.

Освіта

На забезпечення дошкільної та базової середньої освіти знадобиться понад 14,5 мільйона гривень як з місцевого бюджету, так і з інших джерел фінансування. Для покращення якості освіти реалізовуватимуть заходи, як, наприклад: 

• підвищення кваліфікації працівників освіти, 
• зберігання підручників, надання матеріальної допомоги дітям-сиротам, 
• забезпечення інклюзивності навчання тощо. 

А також планують витратити кошти на розробку кошторисної документації та проведення технічного обстеження будівель закладів освіти з урахуванням безпекової ситуації в громаді.

Підтримка сім’ї дітей та молоді

На підтримку сім’ї, дітей та молоді  планують витратити понад 2,3 мільйона гривень. У рамках програми мають реалізувати: 

• просвітницьку роботу серед молоді, 
• проведення змагань й акцій, 
• фінансову підтримку батькам на проїзд дітей  до оздоровчих закладів тощо.

Медицина

На забезпечення медичних послуг заплановано 5,4 мільйона гривень з міського бюджету та інших видів фінансування. Сюди відносять: 

• вдосконалення роботи інформаційних систем, 
• забезпечення пацієнтів необхідними лікарськими та допоміжними засобами, 
• виплату заборгованості працівникам Бахмутської стоматології
• забезпечення надання медичних послуг,
• ендопротезування та інші медичні послуги.

Спорт

На сферу фізичного виховання хочуть виділити більш як 1,2 мільйона гривень. У видатках цієї сфери стипендії учням спортивних навчальних закладів, організація та проведення спортивних змагань, оздоровлення учнів спортивних шкіл тощо.

Культура і туризм

На підвищення доступності культурних послуг піде ще 1 мільйон гривень. У сфері культури й туризму забезпечуватимуть: 

• створення культурних осередків міста, 
• забезпечення бібліотек новими книжками та оновлення сайтів, 
• диджиталізацію фондів музею, 
• придбання необхідного обладнання та костюмів для міського центру культури й дозвілля, 
• проведення фестивалів тощо.  

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій цьогоріч потребуватиме 950 тисяч гривень з міського бюджету. Серед напрямків, які можуть профінансувати:

• придбання матеріально-технічних засобів для ліквідації надзвичайних ситуацій, 
• утворення системи сповіщення, 
• оснащення консультаційних центрів. 

Також у Програмі закладено розмінування територій Бахмутської громади, проте фінансів на це поки не планують виділяти.

Соціальний захист населення 

Для соцзахисту необхідно більше ніж 137 мільйонів гривень з міського та державного бюджетів.

На захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування цьогоріч планують виділити  понад 2 мільйонів, це заходи та інформаційні кампанії направлені на пошук кандидатів в усиновителі, соціально-психологічна допомога та інше.

Наслідки агресії рф

В рамках Програми економічного розвитку у сфері ліквідації наслідків російської агресії плануються заходи задля надання фінансової та інших видів допомоги учасникам Революції Гідности, АТО/ООС, Захисникам та Захисницям України. 

Також планують заходи, пов’язані з наслідками агресії рф у населених пунктах вздовж “лінії зіткнення”, кошти на ці потреби братимуть не з міського бюджету, а з інших джерел фінансування натомість. Загалом цей напрямок програми потребуватиме понад 200 мільйонів гривень.

Територіальне планування

На заходи територіального планування відповідно до програми хочуть виділити понад 1,6 мільйона гривень.

Реалізовувати планують:

• візію та концепцію відбудови Бахмутської МТГ та окремо району  “Ювілейний” з деталізацією по будівлях. 
• підвищення кваліфікації спеціалістів з містобудування.

Оцінка документації містобудування

400 тисяч гривень хочуть витратити на проведення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації території Бахмутської  міської ТГ.

Нагадаємо, загальна сума Програми соціально-економічного розвитку Бахмутської міської територіальної громади становить понад 443 мільйонів гривень. Кошти планують залучати з бюджету міста, області, держбюджету, підприємств та інших джерел фінансування. 

Деякі пункти Програми зазначені, як такі, що не потребують фінансування у цьому році, як от розмінування території Бахмутської МТГ через окупацію міста. Також зазначають, що деякі позначені у Програмі заходи, наприклад, проведення конкурсу “Бюджет участі” можливе лише  після припинення бойових дій та деокупації території громади, про фінансування конкурсу у Програмі йдеться.

Читайте також:

• Закупівлі Бахмута: що придбало місто за січень 2024 року
• Освіта, спорт та фінанси: скільки отримують бахмутські керівники управлінь
• Навіщо в напівзруйнованому Бахмуті за 78 000 грн охороняли пошкоджену адміністрацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Бахмутській, Часовоярській та Торецькій громадах весною 2026 року визначили уповноважених з питань безбар’єрності. Більшість населених пунктів цих громад є окуповані або перебуває в зоні активних бойових дій, а місцеві адміністрації працюють в екзилі.

Бахмут IN.UA з’ясував, навіщо громадам призначати відповідальних за безбар’єрність, які завдання перед ними стоять та як мешканці можуть до них звертатися. 

Хто відповідає за безбар’єрність у трьох громадах

29 травня Олександр Марченко, виконувач обов’язків начальника Бахмутської МВА підписав розпорядження про призначення уповноваженого з питань безбар’єрності, ним призначили Сергія Родіна. 

Ця новина викликала суперечливі коментарі, люди не зрозуміли, навіщо призначили таку посаду в окупованій громаді. 

Згідно з визначеними для цієї посади завданнями, Сергій Родін має координувати реалізацію державної політики у сфері створення безбар’єрного простору, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії створення безбар’єрного простору в Україні. Також до його функцій належить моніторинг доступності об’єктів та послуг у різних сферах та координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів і послуг.

Але не лише в Бахмуті, призначили цю посаду. У Часовоярській міській територіальній громаді уповноваженим з питань безбар’єрності також визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Відповідне розпорядження начальник Часовоярської МВА підписав 4 червня 2026 року. У Торецькій міській військовій адміністрації уповноваженим з питань безбар’єрності 14 травня 2026 року призначили заступника начальника МВА Руслана Біленка. У Торецькій громаді робота за напрямком безбар’єрності була визначена ще раніше. Як повідомили у МВА, Руслан Біленко координував цей напрямок та керував виконанням завдань відповідальними особами згідно з розпорядженням начальника адміністрації від 23 жовтня 2025 року.

Призначення таких уповноважених відбувається в межах реалізації державної політики зі створення безбар’єрного простору. Але для громад, які не контролюють частину або всю територію, така робота має свою специфіку. Адже фізично облаштувати доступний простір на окупованій території або там, де тривають бойові дії, зараз неможливо. Водночас мешканці цих громад продовжують взаємодіяти з місцевою владою, отримувати інформацію та послуги, звертатися щодо документів і соціальних питань — часто вже перебуваючи в інших містах України або за кордоном. Саме тому виникає питання, що конкретно означає безбар’єрність для громади, яка працює в умовах окупації та евакуації, і що уповноважений може робити вже зараз. Про це Бахмут IN.UA поговорив із Мариною Сташиною-Неймет, експерткою з доступності ГО “Громадський холдинг” “ГРУПА ВПЛИВУ”, який входить до коаліції організацій, що з 2014 року опікуються захистом прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України.

Навіщо безбар’єрність громадам, які не контролюють свої території

На перший погляд може здаватися, що питання безбар’єрності для окупованих громад не є першочерговим. Адже якщо громада не контролює свою територію, місцева влада не може зараз облаштовувати там пандуси, змінювати громадський транспорт чи реконструювати будівлі. Проте, за словами Марини Сташиної-Неймет, робота уповноваженого з питань безбар’єрності не обмежується фізичним простором. Експертка наголошує, що громади мають думати про безбар’єрність уже зараз, оскільки ситуація може змінитися, а майбутню відбудову необхідно планувати заздалегідь. На її думку, важливо, щоб відновлення враховувало потреби різних груп мешканців, а не відбувалося за принципом відтворення того, що існувало до повномасштабної війни.

“Так, зараз території окуповані, через певний час ситуація може суттєво змінитися. І враховуючи це, для нас дуже важливо, щоб вже зараз громади розуміли, що відбудова, це не лише про якісь такі речі, які відбуватимуться в майбутньому, а це те, що потрібно робити вже зараз, пропрацьовувати навіть механізми, як буде відбуватися відбудова, яка буде враховувати потреби різних жителів громад”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

За її словами, безбар’єрність — це не лише про те, наскільки людина може фізично потрапити до певної будівлі. Йдеться також про те, чи може мешканець отримати необхідну інформацію, скористатися послугою, звернутися до влади та взяти участь у житті своєї громади незалежно від своїх потреб, стану здоров’я тощо або місця перебування.

Для громад, які працюють в евакуації, це означає, що значна частина роботи може відбуватися незалежно від того, де фізично перебуває людина. Наприклад, мешканець Бахмутської, Часовоярської чи Торецької громади може зараз жити в іншому регіоні України, але при цьому залишатися членом своєї громади та потребувати доступу до інформації, послуг і комунікації з місцевою владою. 

Саме тому, пояснює Марина Сташина-Неймет, уповноважений із безбар’єрності потрібен і тим громадам, які сьогодні не можуть працювати зі своїм фізичним простором.

“Для того, щоб ця комунікація була безбар’єрна, для того, щоб вона враховувала потреби та інтереси різних людей, так само потрібні уповноважені з безбар’єрності. Тому, якщо підсумовувати відповідь на це запитання, то це, в першу чергу, про доступність послуг, про доступність інформації і про можливості незалежно від місця перебування людини”, — зазначає вона.

Експертка додає, що така робота може впливати і на майбутнє громади. Якщо люди, які виїхали через війну, продовжують отримувати доступну інформацію, можуть користуватися послугами та підтримувати зв’язок із місцевою владою, це допомагає зберігати зв’язок між громадою та її мешканцями. Водночас безбар’єрність важлива не лише для тих, хто вже має інвалідність. Потреба у доступному середовищі може виникнути у людини через поранення, хворобу або вік. Крім того, доступність потрібна батькам із маленькими дітьми, вагітним жінкам, людям старшого віку та іншим групам населення.

“Ми не можемо знати, коли людина може отримати інвалідність. Це може бути внаслідок поранення, внаслідок хвороби. Це може бути людина, яка зараз є абсолютно здоровою, але через певний час може стати людиною з інвалідністю. Тому це важливо враховувати при плануванні, при відбудові, при розвитку громади”, — пояснює Марина Сташина-Неймет.

На її думку, саме тому уповноважений має бути не формальною посадою, а людиною, яка постійно збирає інформацію про потреби мешканців та допомагає враховувати їх у роботі громади.

“Уповноважений — це та людина, яка збирає всю необхідну інформацію, згуртовує навколо себе людей для того, щоб цей процес безбар’єрної відбудови справді враховував інтереси та потреби різних жителів громади”, — говорить експертка.

Таким чином, для громад, які нині працюють в евакуації, уповноважений із безбар’єрності може бути своєрідною ланкою між мешканцями, місцевою владою та майбутнім процесом відновлення. Його завдання — не чекати деокупації, а вже зараз збирати інформацію про потреби людей, працювати над доступністю послуг та комунікації, а також допомагати громаді готуватися до відбудови.

Що мають робити уповноважені з питань безбар’єрності вже зараз

Для громад, які працюють в евакуації або частина територій яких окупована, безбар’єрність не зводиться до облаштування пандусів чи доступності будівель. За словами Марини Сташиної-Неймет, громади все одно продовжують реалізовувати державну політику та можуть працювати над доступністю послуг, інформації й цифрових ресурсів.

“Безбар’єрність — це не лише про пандуси і ліфти, умовно кажучи. Безбар’єрність, це і про доступний цифровий простір, безбар’єрність — це і про доступний інформаційний простір, про освіту, про працевлаштування та ведення бізнесу, і це про участь у суспільному та політичному житті громади та країни в цілому. І для органів місцевого самоврядування координація питань безбар’єрності є виконанням державної політики незалежно від того, чи перебуває громада на підконтрольній Україні території, чи працює в евакуації”, — пояснює експертка.

Одним із напрямків, над яким громади можуть працювати вже зараз, є цифрова доступність. Наприклад, сайт громади може бути адаптований так, щоб ним могли самостійно користуватися люди з порушеннями зору, слуху, рухових функцій або когнітивними порушеннями.

Примітка. Звертаємо увагу, що ми не проводили оцінку відповідності Настановам з вебдоступності (WCAG), однак помітили, що деякі сайти мають додаткові налаштування для зручності користування

Примітка. Звертаємо увагу, що коректно буде вказати “Людям  з порушеннями зору”

“Якщо, наприклад, сайт є безбар’єрним, якщо послугу, яку надає саме громада, з якої людина евакуювалася, можна отримати онлайн, це вже один з прикладів того, що громади можуть зробити вже зараз, і дехто це успішно виконує”, — говорить Марина Сташина-Неймет.

Ще один напрямок — комунікація з мешканцями. Йдеться про те, щоб пояснювати законодавство, постанови та порядок дій зрозумілою мовою, а також враховувати різні потреби людей під час створення інформаційних матеріалів. Експертка наводить як приклад відеоматеріали із субтитрами або можливістю перекладу українською жестовою мовою. Такі рішення, за її словами, дають змогу враховувати потреби різних мешканців громади.

Окремо уповноважені можуть працювати зі збором інформації про потреби мешканців, які були змушені залишити свої домівки. Ці дані, за словами Марини Сташиної-Неймет, потрібні для подальшого планування та адвокації інтересів громади перед державою і донорами.

“Збір інформації про потреби жителів громади, які змушені були залишити свої домівки, це теж та частина роботи, яку потрібно робити вже зараз. Тому що це і про планування подальших кроків, це і про розуміння, які питання потрібно адвокатувати перед державною владою і перед донорами”, — зазначає вона.

За словами експертки, ще одним напрямком може бути взаємодія з громадським сектором. Громадські організації, які працюють із ВПО, людьми з інвалідністю чи молоддю, можуть допомагати громадам краще розуміти потреби мешканців.

Водночас, за її словами, для людей, які були змушені виїхати, важливо створювати умови, за яких вони зможуть залишатися у своїй громаді навіть після евакуації, а не будуть змушені переїжджати ще раз через те, що їхні потреби не закриваються.

“Це також про ті моменти, що потрібно робити вже зараз для того, щоб ці жителі громади, які евакуювалися, не змушені були ще далі кудись переїздити, тому що вони не можуть себе забезпечити, мають якісь потреби, які не закриває ані сама громада, ані приймаюча громада”, — сказала експертка.

Що передбачили для уповноважених у трьох громадах

Як ми зазначали раніше, у Бахмутській громаді уповноваженим з питань безбар’єрності призначили заступника міського голови Сергія Родіна. Серед його завдань — координація реалізації державної політики у сфері безбар’єрності, формування та супровід планів заходів із виконання Національної стратегії, моніторинг доступності об’єктів і послуг у фізичній, інформаційній та цифровій сферах, а також координація створення доступної інфраструктури, транспорту, публічних просторів та послуг.

У Часовоярській громаді уповноваженим визначили заступника міського голови Євгенія Дмитрієва. Його завдання включають координацію державної політики у сфері безбар’єрності, міжвідомчу взаємодію, інтеграцію принципів безбар’єрності у місцеві програми розвитку, моніторинг доступності об’єктів і послуг, забезпечення доступності інформації та комунікації, сприяння цифровій доступності, залучення громадськості та вразливих груп, а також збір даних про стан безбар’єрності та потреби громади.

У Торецькій громаді напрямок безбар’єрності координує заступник начальника МВА Руслан Біленко. В адміністрації повідомили, що робота за цим напрямком була активізована, а сам Біленко координує роботу та керує виконанням завдань відповідальними особами відповідно до розпорядження начальника МВА від 23 жовтня 2025 року. 

Водночас у Часовоярській громаді повідомили, що після визначення відповідальної особи основні зусилля адміністрації були зосереджені на першочергових завданнях, пов’язаних із функціонуванням громади в умовах воєнного стану. Через активні бойові дії, тимчасову окупацію та руйнування значної частини соціальної та житлової інфраструктури реалізація заходів у сфері безбар’єрності наразі ускладнена.

Як мешканці можуть звернутися

У Часовоярській громаді звернення з питань, що належать до компетенції відповідальної особи, можна подавати у порядку, визначеному Законом України “Про звернення громадян”, — письмово на адресу Часовоярської міської військової адміністрації або в електронній формі. Електронна адреса, зазначена в офіційній відповіді адміністрації: [email protected].

У Торецькій громаді пропозиції, заяви, клопотання та скарги можна подавати на гарячу лінію відділу організаційної роботи, діловодства, контролю та з питань звернень громадян за номером 066-952-63-60 з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 17:00. Також звернення приймають на електронні адреси [email protected] та [email protected].

Бахмутська громада. Мешканці можуть звертатися до уповноваженого з питань безбар’єрності Сергія Родіна з питаннями, що стосуються забезпечення безбар’єрності — фізичної, інформаційної, цифрової та економічної. Звернення можна подати в електронній формі на офіційну електронну пошту Бахмутської міської військової адміністрації: [email protected] 

Водночас Марина Сташина-Неймет окремо говорить про важливість різних каналів комунікації, та використання різних форматів подачі інформації (текст, інфографіки, відео з субтитрами та перекладом на українську жестову мову, аудіоопис того, що відбувається на відео, тощо) — електронної пошти, соціальних мереж та інших способів зв’язку, які дозволяють мешканцям отримувати відповіді й передавати документи дистанційно.

Безбар’єрність має бути частиною майбутньої відбудови

Окремо експертка говорить про роль уповноважених у майбутньому відновленні окупованих громад. За її словами, якщо громада вже починає планувати відновлення, уповноважені з питань безбар’єрності мають бути залучені до цього процесу на різних етапах — від визначення першочергових завдань до розробки планів їх реалізації та пошуку фінансування.

“Якщо громада вже планує певні кроки для відновлення, перші кроки, більш глобальні, стратегічні, уповноважені з питань безбар’єрності, якраз мають бути включені в цей процес планування. На всіх етапах, від того, що думають над тими питаннями, які є першочерговими, до того, що вже розробляють план, як їх впроваджувати в життя” — сказала Марина Сташина-Неймет.

Серед майбутніх завдань вона називає також контроль за дотриманням вимог доступності під час реконструкції та проведення аудитів доступності в місцях, де зараз проживають евакуйовані мешканці. Окремо експертка наголошує на необхідності моніторити потреби людей з інвалідністю та їхніх родин. Таким чином, для Бахмутської, Часовоярської та Торецької громад робота уповноважених з питань безбар’єрності може відбуватися вже зараз — через доступність інформації та цифрових послуг, комунікацію з мешканцями, збір даних про їхні потреби та взаємодію з громадським сектором. Водночас у перспективі цей напрямок має стати частиною планування відновлення, щоб майбутня реконструкція враховувала потреби різних мешканців громад. І наостанок важливо додати, що уповноважені можуть працювати з фізичною доступністю не лише після деокупації, адже це спрогнозувати важко, а вже під час проєктів будівництва житла для ВПО зі своїх громад в інших містах та громадах. Саме ці люди мають опікуватися доступністю.

Перед початком навчального року школярі зобов’язані пройти профілактичний медичний огляд. За його результатами педіатр або сімейний лікар видає необхідні документи для навчального закладу. Обов’язковими є дві медичні форми: № 086/о та № 063/о.

Детальніше про те, як працюють медичні довідки в школу та що про них треба знати батькам — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Довідка форми № 086/о: що це

Довідка форми № 086/о — це документ, який фіксує висновок лікаря про стан здоров’я дитини та її придатність до навчання. Базовий огляд передбачає вимірювання зросту, ваги, артеріального тиску, перевірку зору, слуху, а також оцінку роботи серцево-судинної системи за допомогою проби Руф’є. У разі виявлення відхилень лікар направляє пацієнта на додаткові обстеження до вузькопрофільних спеціалістів.

У довідці обов’язково зазначаються:

• прізвище, ім’я, стать та дата народження дитини;
• адреса проживання та контактні дані батьків;
• назва навчального закладу та клас;
• дати попереднього, поточного та запланованого профоглядів;
• висновок щодо стану здоров’я;
• група для занять фізичною культурою;
• медичні рекомендації;
• наявність захворювань (інформація вноситься виключно за згодою одного з батьків).

Довідка форми № 063/о: що це

Довідка форми № 063/о — це документ містить дані про всі проведені вакцинації, ревакцинації та туберкулінові проби дитини. Якщо імунізація проводилася згідно з державним календарем щеплень, у період з 7 до 14 років нові вакцинації зазвичай не призначаються.

У таких випадках щорічно оновлювати форму № 063/о та приносити її до школи не потрібно. Документ вимагають лише у двох випадках:

• переведення дитини до іншого навчального закладу;
• проведення нових планових або надолужувальних щеплень.

Усі медичні послуги під час профілактичного огляду у лікаря, з яким підписано декларацію, є безоплатними для пацієнта. Їхню вартість покриває Національна служба здоров’я України.

Скасовані документи

Медична карта дитини (форма № 026/о) офіційно скасована Міністерством охорони здоров’я у березні 2018 року. Навчальні заклади не мають права вимагати цей документ. Відповідно до статті 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, інформація про діагнози, лікування та звернення за допомогою є медичною таємницею. Ці дані не зберігаються у школі, а знаходяться виключно в медичному закладі в історії розвитку дитини (форма № 112/о).

Читайте також:

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!