Відеоконтент, комп’ютерна техніка та сувенірна продукція: на що Бахмутська міськрада планує витрачати кошти у 2024 році

Марія Носуля Носуля Марина 18:30, 26 Березня 2024
Будівля міськради в Бахмуті
Будівля міськради 2023 році / фото Бахмут IN.UA

У  Бахмутській міській раді затвердили Програму економічного та соціального розвитку на поточний 2024 рік, а також проаналізували розвиток громади за минулий 2023 рік. У Програмі йдеться про потенційні витрати з міського та інших бюджетів, наприклад, виготовлення сувенірів для залучення донорів та інвесторів за 70 тисяч гривень, оновлення техніки для працівників за 500 тисяч гривень та усунення наслідків збройної агресії рф у понад 200 мільйонів гривень.

У матеріалі розбираємо детальніше пріоритетні напрямки роботи, на які керівництво зруйнованого Бахмута планує витрачати кошти цього року.

Що передбачає Програма та скільки коштуватиме бюджету?

У тексті Програми розвитку зазначається, що метою, крім соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, цьогоріч також вбачають розмінування та розчищення території Бахмутської громади, відновлення критичної інфраструктури, логістики, першочергових потреб населення та життєдіяльності громади, розширення відносин співробітництва. Загалом для реалізації програми Бахмутській міській раді необхідно майже 443 мільйони гривень з державного, обласного та місцевого бюджетів, а також фінансування підприємств та інших джерел.

Програма розвитку
Мета і бюджет Програми соціально-економічного розвитку Бахмутської МТГ / скриншот

Що планують виконати у рамках Програми соціально-економічного розвитку та скільки це коштуватиме бюджету міста

Забезпечення доступу до інформації про діяльність міської ради у 1,4 мільйона гривень та 500 тисяч гривень на розробку візії мікрорайону “Ювілейний”.

Які завдання та напрямки діяльності Програми реалізовуватимуть цього року та звідки їх фінансуватимуть?

Промисловість

Оцінка руйнувань промислових підприємств та розробка планів з їх відновлення оцінюють у понад 1 мільйон гривень. Кошти планують залучати від підприємств.

Підтримка галузей Бахмута
Підтримка галузей / скриншот

Земельні ділянки

На розвиток земельних відносин планують витратити 430 тисяч гривень з бюджету Бахмутської МТГ. 

Йдеться про: 

  • інвентаризацію земель; 
  • земельні торги у формі аукціонів; 
  • проведення експертних грошових оцінок щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомості.
Програма розвитку
Розвиток земельних відносин / скриншот

У Програмі зазначається, що виконуватимуть позначені заходи лише після припинення бойових дій на території громади та деокупації міста.

Майно комунальної власності

35 тисяч гривень від міського бюджету, а також підприємств та інших джерел необхідно для створення документації та оцінки пошкодженого майна громади.

Програма розвитку Бахмута
Управління майном комунальної власності / скриншот

Інвестиції

Також планують створювати мерч, тобто сувенірну продукцію з логотипом громади, відео ролики про масштаби руйнування для потенційних інвесторів та донорів, що обійдеться у 70 тисяч гривень.

Програма розвитку Бахмута
Інвестиційна діяльність Програми / скриншот

Доступ громадськості до інформації

Вбачають також необхідність у забезпеченні вільного доступу до інформації про діяльність Бахмутської міської ради, на що протягом року знадобиться 1,4 мільйона гривень з місцевого бюджету. Сюди входять:

  • пресрелізи, 
  • розміщення інформації про діяльність Бахмутської міської ради, 
  • друк 500 примірників видання “Бахмутський вісник”
  • поширення позитивних результатів діяльності міськради на обласних та всеукраїнських  конкурсах.
Забезпечення доступу до діяльності Бахмутської міської ради / скриншот

Транспорт

Для функціонування комунального підприємства “Бахмут – Електротранс” необхідно понад 4 мільйони гривень на виплату заробітної плати та роботу підприємства.

Транспортний комплекс / скриншот

Громадянське суспільство

Заходи, які планують реалізувати у цій сфері: 

  • забезпечення звітності громадської ради, 
  • проведення тренінгів серед ініціативних груп громади, 
  • проведення інформаційної роботи щодо інструментів локальної демократії серед громадськості, 
  • запуск додатка “Відкрите місто”, 
  • проведення конкурсу громадських ініціатив “Бюджет участі”, який, як зазначається, можливо буде реалізувати лише після закінчення бойових дій та деокупації.

 А також відзначення особистого внеску в соціально – економічний розвиток представників різних галузей громадськості Бахмутській міській раді запланували більш як 1,8 мільйона гривень з міського та інших бюджетів.

Розвиток громадянського суспільства / скриншот

Адміністративні послуги

У 160 тисяч гривень розрахували створення додаткових місць приймання громадян адміністраторами ЦНАП в осередках підтримки бахмутян по Україні.

Якість адміністративних послуг / скриншот

Інформаційні технології

З міського бюджету цьогоріч хочуть оновити комп’ютерну та іншу техніку для працівників Бахмутської міської ради, а також для Управлінь на понад 1,3 мільйона гривень за 44 одиниці техніки.

Комп’ютерні технології \ скриншот

Також планують витратити на технічну підтримку документообігу та послуги інформаційних технологій.

Комп’ютерні технології \ скриншот

Освіта

На забезпечення дошкільної та базової середньої освіти знадобиться понад 14,5 мільйона гривень як з місцевого бюджету, так і з інших джерел фінансування. Для покращення якості освіти реалізовуватимуть заходи, як, наприклад: 

  • підвищення кваліфікації працівників освіти, 
  • зберігання підручників, надання матеріальної допомоги дітям-сиротам, 
  • забезпечення інклюзивності навчання тощо. 

А також планують витратити кошти на розробку кошторисної документації та проведення технічного обстеження будівель закладів освіти з урахуванням безпекової ситуації в громаді.

Якість освіти / скриншот

Підтримка сім’ї дітей та молоді

На підтримку сім’ї, дітей та молоді  планують витратити понад 2,3 мільйона гривень. У рамках програми мають реалізувати: 

  • просвітницьку роботу серед молоді, 
  • проведення змагань й акцій, 
  • фінансову підтримку батькам на проїзд дітей  до оздоровчих закладів тощо.
Підтримка сім’ї, дітей та молоді / скриншот

Медицина

На забезпечення медичних послуг заплановано 5,4 мільйона гривень з міського бюджету та інших видів фінансування. Сюди відносять: 

  • вдосконалення роботи інформаційних систем, 
  • забезпечення пацієнтів необхідними лікарськими та допоміжними засобами, 
  • виплату заборгованості працівникам Бахмутської стоматології
  • забезпечення надання медичних послуг,
  • ендопротезування та інші медичні послуги.
Охорона здоров’я / скриншот

Спорт

На сферу фізичного виховання хочуть виділити більш як 1,2 мільйона гривень. У видатках цієї сфери стипендії учням спортивних навчальних закладів, організація та проведення спортивних змагань, оздоровлення учнів спортивних шкіл тощо.

Фізичне виховання та спорт / скриншот

Культура і туризм

На підвищення доступності культурних послуг піде ще 1 мільйон гривень. У сфері культури й туризму забезпечуватимуть: 

  • створення культурних осередків міста, 
  • забезпечення бібліотек новими книжками та оновлення сайтів, 
  • диджиталізацію фондів музею, 
  • придбання необхідного обладнання та костюмів для міського центру культури й дозвілля, 
  • проведення фестивалів тощо.  
Культура і туризм / скриншот

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій цьогоріч потребуватиме 950 тисяч гривень з міського бюджету. Серед напрямків, які можуть профінансувати:

  • придбання матеріально-технічних засобів для ліквідації надзвичайних ситуацій, 
  • утворення системи сповіщення, 
  • оснащення консультаційних центрів. 

Також у Програмі закладено розмінування територій Бахмутської громади, проте фінансів на це поки не планують виділяти.

Захист населення та територій Бахмутської МТГ / скриншот

Соціальний захист населення 

Для соцзахисту необхідно більше ніж 137 мільйонів гривень з міського та державного бюджетів.

На захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування цьогоріч планують виділити  понад 2 мільйонів, це заходи та інформаційні кампанії направлені на пошук кандидатів в усиновителі, соціально-психологічна допомога та інше.

Соціальний захист населення / скриншот

Наслідки агресії рф

В рамках Програми економічного розвитку у сфері ліквідації наслідків російської агресії плануються заходи задля надання фінансової та інших видів допомоги учасникам Революції Гідности, АТО/ООС, Захисникам та Захисницям України. 

Також планують заходи, пов’язані з наслідками агресії рф у населених пунктах вздовж “лінії зіткнення”, кошти на ці потреби братимуть не з міського бюджету, а з інших джерел фінансування натомість. Загалом цей напрямок програми потребуватиме понад 200 мільйонів гривень.

Заходи, пов’язані з наслідками агресії рф на території громади / скриншот

Територіальне планування

На заходи територіального планування відповідно до програми хочуть виділити понад 1,6 мільйона гривень.

Реалізовувати планують:

  • візію та концепцію відбудови Бахмутської МТГ та окремо району  “Ювілейний” з деталізацією по будівлях. 
  • підвищення кваліфікації спеціалістів з містобудування.
Заходи територіального планування / скриншот

Оцінка документації містобудування

400 тисяч гривень хочуть витратити на проведення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації території Бахмутської  міської ТГ.

Оцінка документації містобудування / скриншот

Нагадаємо, загальна сума Програми соціально-економічного розвитку Бахмутської міської територіальної громади становить понад 443 мільйонів гривень. Кошти планують залучати з бюджету міста, області, держбюджету, підприємств та інших джерел фінансування. 

Деякі пункти Програми зазначені, як такі, що не потребують фінансування у цьому році, як от розмінування території Бахмутської МТГ через окупацію міста. Також зазначають, що деякі позначені у Програмі заходи, наприклад, проведення конкурсу “Бюджет участі” можливе лише  після припинення бойових дій та деокупації території громади, про фінансування конкурсу у Програмі йдеться.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Паспорт “днр”, “намібійський виняток” і суд замість свідоцтва про народження: що чекає людей, які виїхали з окупації 

Семаковська Тетяна 14:00, 3 Вересня 2026

Дитина не обирає, де народитися. Але тисячі українських дітей, які з’явилися на світ під окупацією, зіткнулися з ще більшими проблемами: держава, громадянами якої вони є за законом, офіційно не може підтвердити сам факт їхнього народження. Свідоцтво з “днр” чи з окупованого Криму для України є просто клаптиком паперу, і єдиний шлях перетворити його на справжній документ — це суд, який може тривати роками. Так само й дорослі, які виїхали з тимчасово окупованих територій, можуть застрягнути за кордоном без жодного документа: посольство не має права видати паспорт, а без паспорта неможливо навіть підтвердити, що ти — це саме ти. 

Про це замкнене коло, про те, чому російський паспорт сам по собі не позбавляє українського громадянства, і які документи з окупації суд все ж бере до уваги — ми поговорили з адвокаткою Тетяною Ольховіковою, яка вже кілька років допомагає людям з ТОТ відновлювати українські документи. 

Виїзд з ТОТ

З якими проблемами з українськими документами найчастіше стикаються люди, які виїхали з ТОТ? І чи відрізняється ситуація для тих, хто застав окупацію ще неповнолітнім?

Тетяна Ольховікова пояснює, що найскладніше — це випадок, коли людина застала окупацію ще дитиною: тоді часто немає жодного офіційного підтвердження її особи, і доводиться відновлювати всю документальну історію з нуля. Якщо ж говорити про дорослих людей, то вони найчастіше зіштовхуються з відсутністю паспорта чи свідоцтва про народження, розбіжностями у написанні імен та прізвищ і втратою документів на майно. 

“Найчастіше люди стикаються з наступними проблемами: відсутність паспорта, відсутність свідоцтва про народження, відсутність даних у державних реєстрах. Можуть бути розбіжності в написанні прізвищ і імен, якщо це були  старі акти або якщо документів немає в базі. Втрата документів на майно. Або пропущення певних строків, які були встановлені законом, — і на реалізацію певних прав це вже часто відбивається саме в питаннях спадку майна. Потім це треба доводити в суді, а в нас, на жаль, така судова практика, яка каже, що перебування в окупації не є поважною причиною для пропуску строку, наприклад, для прийняття спадщини”, — пояснює адвокатка.

Що відбувається з документами людини, яка під час окупації була змушена отримати російський паспорт? Чи може це стати підставою для відмови у підтвердженні українського громадянства?

На окупованих територія людей часто змушують брати російські паспорти, аби отримати елементарні послуги, такі як доступ до надання медичної допомоги тощо / ілюстрація Бахмут IN.UA

Ольховікова одразу знімає найпоширеніший страх: отримання паспорта РФ під тиском обставин само по собі не тягне за собою втрату українського громадянства. Люди отримували ці документи не з ідеологічних причин, а щоб зберегти майно, мати змогу пересуватися чи отримати доступ до базових послуг — і це, за її словами, суд бере до уваги.

“Сам факт отримання російського паспорта, якщо це було вчинено з гуманітарних причин, не означає автоматичну втрату українського громадянства. Люди були вимушені отримувати ці документи для того, щоб, наприклад, зберегти своє майно, мати можливість пересуватися або мати доступ до базових послуг. Тому не треба боятися надавати документи, які ви отримали в окупації — наприклад, це може бути свідоцтво про смерть чи свідоцтво про народження. Не треба боятися надавати їх українському державному органу, тому що навіть у судовій справі ми використовуємо ці документи як джерело доказів”, — каже фахівчиня.

Юридично це працює через принцип міжнародного права, який адвокатка називає ‘намібійський виняток” . Він дозволяє брати з окупаційного документа фактичну інформацію (дату й місце народження, дані про батьків), не визнаючи легітимності самого органу, який його видав.

Примітка. “Namibia exception” — це принцип міжнародного права, згідно з яким документи, видані окупаційною владою, повинні братися судами до уваги, якщо їх нехтування веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Розгляд судами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади.

“Намібійські винятки” вперше були сформульовані у практиці Міжнародного суду ООН, зокрема в його Консультативному висновку від 21 червня 1971 року (Namibia case). Міжнародний суд ООН у документі “Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії” зазначив, що держави – члени ООН зобов’язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але “у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів”.

“Це такий принцип міжнародного права, згідно з яким документ, виданий окупаційною владою, не може братися судом до уваги і визнаватися, якщо його повне ігнорування призводить до серйозного порушення прав людини. Наприклад, якщо ми говоримо про факти народження або смерті, ми не можемо просто відмовлятися брати до уваги документи тільки тому, що вони видані в умовах окупації. Ми маємо взяти з нього інформацію, яка може бути джерелом додаткових відомостей, щоб встановити певний факт. Однак на практиці, на жаль, я знаю з власного досвіду роботи з клієнтами, що працівники державних органів інколи дають неприйнятні коментарі щодо таких документів або можуть надати недостовірну інформацію”, – коментує Тетяна Ольховікова.

Сама адвокатка зіткнулася з цим особисто: у відділі ДРАЦС їй надали недостовірну інформацію про порядок реєстрації смерті на окупованій території.

“Мені особисто в органі ДРАЦС надавали недостовірну інформацію про строки та порядок здійснення державної реєстрації смерті на окупованій території. Звичайно, я оскаржила це керівнику і отримала того ж дня результат. Тому я рекомендую не мовчати, відстоювати свої права і не боятися посилатися на документи, які ви отримали в окупації, показувати їх і наполягати на тому, щоб ваші права були реалізовані”.

Як людині довести своє українське громадянство та особу, якщо частину документів вона отримала на ТОТ або втратила під час окупації? Який алгоритм діє станом на 2026 рік?

Через повномасштабне вторгнення тисячі людей втратили документи внаслідок бойових дій росіян / ілюстрація Бахмут IN.UA

За словами Ольховікової, все залежить від того, чи документувалася людина ще до окупації, тобто чи є про неї інформація в державних реєстрах.

“Головне питання тут — чи документувалася людина, коли вона ще не мала українського паспорта, і, відповідно, чи є інформація про неї в державних реєстрах. Якщо у людини вже був український паспорт, тоді вона звертається до державної міграційної служби, і там проводять ідентифікацію. Перевіряють дані про особу в державних реєстрах, встановлюють інформацію про цю особу і документують її, видаючи новий паспорт або продовжуючи документи, які потрібні”, — пояснює пані Тетяна.

Значно складніше тим, хто на момент окупації взагалі не встиг отримати паспорт — наприклад, дітям з окупованих у 2014 році областей, чиї дані просто не встигли зафіксувати в тодішніх, ще нечисленних, реєстрах. У такому випадку єдиний шлях — це встановлення особи через суд.

“У цьому випадку державна міграційна служба не може вас ідентифікувати, і буде використовуватися процедура встановлення особи через суд. Це відбувається шляхом опитування свідків — родичів, близьких осіб, які можуть підтвердити, що це саме ви. Також це відбувається шляхом відеоідентифікації, тобто через відео зв’язуються з цими близькими особами, і вони підтверджують вашу особу. Це не проста перевірка, що ви — це ви: державний орган має встановити, що ви дійсно маєте це ім’я, це прізвище, цю дату народження, і ця процедура займає не тиждень, а місяці”, — каже Тетяна Ольховікова.

На запитання, з чим людина живе весь цей час, якщо вона неповнолітня і опинилась в Україні без жодного документа, адвокатка відповідає прямо:

“Вона взагалі не має нічого. Просто має свідоцтво про народження, якщо воно є — і все. Я знаю, що деякі громади можуть надавати підтримку особам, які проходять цю процедуру: додатково надавати місце для проживання, гуманітарну підтримку. Але документи просто перебувають на розгляді, і людина чекає на їх отримання”.

Чи достатньо нинішніх юридичних механізмів для дітей, які пережили окупацію? Де найбільший законодавчий прогал?

Найгостріша проблема, за словами спікерки, виникає у тих, хто виїхав з окупованих територій одразу до сусідніх країн — Литви, Латвії, Польщі — маючи на руках лише свідоцтво про народження, без жодного паспортного документа. На початку повномасштабної війни ці країни приймали людей і без паспорта, але тепер ці ж люди не можуть ні виїхати з країни перебування, ні оформитися в Україні.

“Посольства, які захищають інтереси та права громадян за кордоном, не мають повноважень видавати українські паспорти. Посольство може видати лише посвідчення особи на повернення в Україну. І тут виникає проблема: для видачі посвідчення на повернення посольство також має підтвердити, що ви — це дійсно ви, а альтернативи цьому немає. І тут замикається коло: ви приходите, просите посвідчення, щоб отримати паспорт, а вам кажуть — а де ваш паспорт? І єдиний шлях, який залишається, — це звернення до суду для того, аби вашу особу встановили”, — пояснює адвокатка.

За її словами, державна міграційна служба часто формально підходить до таких справ і не враховує реальну ситуацію людей за кордоном. Серед її кейсів — діти, які були народжені під окупацією: виросли, виїхали за кордон лише зі свідоцтвом про народження і роками не могли ініціювати жодну процедуру, бо не мали паспорта.

“Державна міграційна служба, на мою думку, не завжди розуміє реальність. Вони не враховують, як людина має пересуватися без паспорта, куди вона може звернутися, тому що вона фактично залишається заблокованою в тій країні, де перебуває. Я розумію, що ці процедури створювалися до війни, коли така масова ситуація, як зараз, просто не передбачалась — але кількість громадян без жодного паспортного документа за кордоном сьогодні дуже велика, і у світі є країни, посольства яких мають повноваження приймати заяви на видачу внутрішніх паспортів. Чому в нас, попри війну і масштаб проблеми, посольства й досі не мають таких повноважень, я пояснити не можу”, — ділиться у розмові спікерка.

Окремо адвокатка наводить приклад, коли реєстрація народження дитини під окупацією можлива тільки через суд — бо жоден адміністративний орган України не має права визнати документ окупаційної влади про народження.

“Взагалі ніхто не може зареєструвати факт народження в окупації, окрім як на підставі рішення суду, бо в Україні немає жодного документа, який офіційно підтверджує таке народження. Тому ми йдемо в суд і кажемо: дивіться, ось у нас є документ з окупації, ось у нас є свідки, ось у нас є фотографії, — і надаємо все це, щоб суд ухвалив рішення. У моїй практиці такий кейс був успішним, і дитині вдалося отримати українське свідоцтво про народження, хоча сам процес зайняв не один рік”, — ділиться кейсом фахівчиня.

З якими проблемами люди, які виїхали з Донеччини/Луганщини ще у 2014–2015 роках, звертаються найчастіше?

Після виїзду з ТОТ людина має підтвердити свою особу / ілюстрація Бахмут IN.UA

За спостереженнями пані Тетяни, у цієї категорії людей найпоширеніші проблеми — це ідентифікація особи, підтвердження свідоцтв про народження або смерть та відновлення інших актів цивільного стану.

“Найчастіше це паспорти, ідентифікація особи, свідоцтва про народження, про смерть та інші документи цивільного стану, які можна відновити. Паспорти можуть бути невидимими, бо реєстраційні заклади, які діяли до 2014 року, не були перенесені в цифровий архів, і це знову потрібно підтверджувати через суд. Також дуже поширене питання — це продовження й отримання статусу ВПО, підтвердження вашої попередньої реєстрації. Це стосується насамперед Донецького й Луганського напрямків, де, знову ж таки, не збереглися попередні дані”, — пояснює пані Тетяна.

Ще одна масштабна категорія справ — втрата документів на майно, особливо у зруйнованих містах, коли реєстр не містить даних про право власності.

“Такі документи можуть бути пошкодженими, старими, такими, які не перенесені в реєстр, і, відповідно, відновити їх складно. Це дуже актуально, наприклад, для міст, які були зруйновані — люди отримують компенсації за зруйноване майно, і щоб отримати компенсацію, треба довести, що ви є власником. А якщо це не зареєстровано в реєстрі, доводиться звертатися до суду, щоб підтвердити цей факт”.

Скільки часу зараз займає встановлення факту належності особи чи права власності через суд?

Тут адвокатка відверта — швидких рішень чекати не варто. Суди перевантажені, відчувають кадровий дефіцит і не завжди витримують навіть ті процесуальні строки, які прописані законом. Орієнтуватися можна на строк від 6 місяців, і це буде позитивним сценарієм.

“Я б орієнтувалася на те, що судовий процес може тривати доволі довго — суди перевантажені, є кадровий дефіцит, справи розглядаються не швидко. Навіть попри те, що для деяких категорій встановлені законні строки, на практиці вони не завжди витримуються. Я б не очікувала тут якогось швидкого позитивного сценарію”, — пояснює вона.

Що людина може зробити вже зараз, якщо державний орган відмовляється видати або відновити українські документи? Коли справді потрібен адвокат?

Якщо вам відмовляють у отримані послуги, зафіксуйте письмово причину відмови / ілюстрація Бахмут IN.UA

Головна порада Тетяни Ольховікової — фіксувати абсолютно все: усі звернення, номери реєстрації заяв, дати й формулювання відмов:

“Якщо вам щось не надається і ви не розумієте, як отримати потрібну послугу, ви можете звернутися з адвокатом до керівника цього органу. Можна подавати письмові звернення, фіксувати, з якими питаннями ви зверталися, які підтвердження надавали, який номер реєстрації вашої заяви. Усе це потрібно фіксувати, щоб мати докази, якщо доведеться звертатися до суду. Тому я рекомендую все записувати”.

За її словами, навіть формальна відмова державного органу — це не кінець процесу, а лише привід іти далі, у суд.

“Не варто сприймати відмову як остаточне рішення — це не так. Її можна оскаржити або встановити необхідний факт через суд. Це все вирішується, але треба підготуватися і підсумувати всі свої звернення заздалегідь. Коли справа доходить до суду, саме зафіксовані звернення й відмови стають головними доказами того, що людина намагалася отримати послугу законним шляхом”.

Що, на вашу думку, держава повинна змінити в законодавстві, щоб люди могли швидше відновлювати документи та підтверджувати громадянство?

Насамкінець Тетяна Ольховікова виділяє кілька найбільш нагальних, на її погляд, змін — і в центрі уваги знову опиняються діти без паспортів.

“Я б виділила декілька найбільш нагальних речей. Перше — це спрощення підтвердження громадянства України та отримання документів на особу для дітей: якщо людина не має паспорта, вона не може почати жодну іншу процедуру, і весь процес просто зупиняється на самому початку. Друге — я думаю, що варто створити спеціалізовані підрозділи державних органів, які працювали б саме з громадянами з тимчасово окупованих територій. Головне, щоб не було упередженого ставлення до таких людей — жодного страху чи підозри щодо цих документів. Люди просто мають змогу підтвердити свою особу й іти далі”.

Окремо адвокатка наголошує на потребі уніфікованого підходу до документів, виданих в окупації, — щоб кожен орган не трактував їх по-своєму.

“Я б ще додала, що потрібен більш зрозумілий і системний підхід до роботи з документами, які люди отримали в окупації. Ми вже говорили про те, що ці документи автоматично не визнаються, але з них має братися важлива інформація — і тут потрібен чіткий, єдиний підхід”, — резюмує наша спікерка.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Семаковська Тетяна 16:00, 31 Серпня 2026
Monobank / фото ілюстративне

У дитячій версії застосунку Monobank з’явилася нова кнопка “Попросити гроші у батьків”. За її допомогою дитина може сформувати запит на певну суму, а батьки — погодити його або відхилити.

Про нову функцію повідомив співзасновник Monobank Олег Гороховський.

Як працює нова функція Monobank

Для надсилання запиту дитині потрібно натиснути кнопку “Попросити гроші у батьків”, після чого вказати необхідну суму. До запиту також можна додати коментар. Після надсилання батьки отримують сповіщення. Вони можуть вирішити, чи переказувати зазначену суму, або відхилити запит.

Нова функція у дитячому застосунку / фото Олег Гороховський
Батьки мають 24 години, щоб ухвалити рішення / фото Олег Гороховський

За словами Гороховського, на прийняття рішення у батьків є 24 години. Для нової функції також встановили обмеження. Дитина може надіслати до п’яти запитів на гроші протягом одного дня.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Історії

Паспорт “днр”, “намібійський виняток” і суд замість свідоцтва про народження: що чекає людей, які виїхали з окупації 

Дитина не обирає, де народитися. Але тисячі українських дітей, які з’явилися на світ під окупацією, зіткнулися з ще більшими проблемами: держава, громадянами якої вони є […]

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

У дитячій версії застосунку Monobank з’явилася нова кнопка “Попросити гроші у батьків”. За її допомогою дитина може сформувати запит на певну суму, а батьки — […]

Скільки коштує зібратися до школи у 2026 році: редакція проаналізувала ціни

У 2026 році витрати на підготовку першокласника до навчального року знову зросли. Повний набір необхідних товарів обійдеться батькам у суму близько 13 тисяч гривень. При […]

12:00, 30.08.2026 Скопіч Дмитро

Електронна трудова книжка: куди звертатися, щоб її оцифрувати у 2026 році

Основний перехідний період для масового оцифрування трудових книжок в Україні завершився 10 червня 2026 року. Попри це, значна кількість українців ще не оцифрувала свої документи. […]

12:00, 29.08.2026 Скопіч Дмитро

Верифікація виплат для ВПО: причини скасування та процедура перевірки

Держава регулярно перевіряє дані внутрішньо переміщених осіб для ухвалення рішення щодо продовження фінансової допомоги на проживання. Цей процес відбувається шляхом електронного обміну інформацією між відомствами […]