Відеоконтент, комп’ютерна техніка та сувенірна продукція: на що Бахмутська міськрада планує витрачати кошти у 2024 році

Марія Носуля Носуля Марина 18:30, 26 Березня 2024
Будівля міськради в Бахмуті
Будівля міськради 2023 році / фото Бахмут IN.UA

У  Бахмутській міській раді затвердили Програму економічного та соціального розвитку на поточний 2024 рік, а також проаналізували розвиток громади за минулий 2023 рік. У Програмі йдеться про потенційні витрати з міського та інших бюджетів, наприклад, виготовлення сувенірів для залучення донорів та інвесторів за 70 тисяч гривень, оновлення техніки для працівників за 500 тисяч гривень та усунення наслідків збройної агресії рф у понад 200 мільйонів гривень.

У матеріалі розбираємо детальніше пріоритетні напрямки роботи, на які керівництво зруйнованого Бахмута планує витрачати кошти цього року.

Що передбачає Програма та скільки коштуватиме бюджету?

У тексті Програми розвитку зазначається, що метою, крім соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, цьогоріч також вбачають розмінування та розчищення території Бахмутської громади, відновлення критичної інфраструктури, логістики, першочергових потреб населення та життєдіяльності громади, розширення відносин співробітництва. Загалом для реалізації програми Бахмутській міській раді необхідно майже 443 мільйони гривень з державного, обласного та місцевого бюджетів, а також фінансування підприємств та інших джерел.

Програма розвитку
Мета і бюджет Програми соціально-економічного розвитку Бахмутської МТГ / скриншот

Що планують виконати у рамках Програми соціально-економічного розвитку та скільки це коштуватиме бюджету міста

Забезпечення доступу до інформації про діяльність міської ради у 1,4 мільйона гривень та 500 тисяч гривень на розробку візії мікрорайону “Ювілейний”.

Які завдання та напрямки діяльності Програми реалізовуватимуть цього року та звідки їх фінансуватимуть?

Промисловість

Оцінка руйнувань промислових підприємств та розробка планів з їх відновлення оцінюють у понад 1 мільйон гривень. Кошти планують залучати від підприємств.

Підтримка галузей Бахмута
Підтримка галузей / скриншот

Земельні ділянки

На розвиток земельних відносин планують витратити 430 тисяч гривень з бюджету Бахмутської МТГ. 

Йдеться про: 

  • інвентаризацію земель; 
  • земельні торги у формі аукціонів; 
  • проведення експертних грошових оцінок щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомості.
Програма розвитку
Розвиток земельних відносин / скриншот

У Програмі зазначається, що виконуватимуть позначені заходи лише після припинення бойових дій на території громади та деокупації міста.

Майно комунальної власності

35 тисяч гривень від міського бюджету, а також підприємств та інших джерел необхідно для створення документації та оцінки пошкодженого майна громади.

Програма розвитку Бахмута
Управління майном комунальної власності / скриншот

Інвестиції

Також планують створювати мерч, тобто сувенірну продукцію з логотипом громади, відео ролики про масштаби руйнування для потенційних інвесторів та донорів, що обійдеться у 70 тисяч гривень.

Програма розвитку Бахмута
Інвестиційна діяльність Програми / скриншот

Доступ громадськості до інформації

Вбачають також необхідність у забезпеченні вільного доступу до інформації про діяльність Бахмутської міської ради, на що протягом року знадобиться 1,4 мільйона гривень з місцевого бюджету. Сюди входять:

  • пресрелізи, 
  • розміщення інформації про діяльність Бахмутської міської ради, 
  • друк 500 примірників видання “Бахмутський вісник”
  • поширення позитивних результатів діяльності міськради на обласних та всеукраїнських  конкурсах.
Забезпечення доступу до діяльності Бахмутської міської ради / скриншот

Транспорт

Для функціонування комунального підприємства “Бахмут – Електротранс” необхідно понад 4 мільйони гривень на виплату заробітної плати та роботу підприємства.

Транспортний комплекс / скриншот

Громадянське суспільство

Заходи, які планують реалізувати у цій сфері: 

  • забезпечення звітності громадської ради, 
  • проведення тренінгів серед ініціативних груп громади, 
  • проведення інформаційної роботи щодо інструментів локальної демократії серед громадськості, 
  • запуск додатка “Відкрите місто”, 
  • проведення конкурсу громадських ініціатив “Бюджет участі”, який, як зазначається, можливо буде реалізувати лише після закінчення бойових дій та деокупації.

 А також відзначення особистого внеску в соціально – економічний розвиток представників різних галузей громадськості Бахмутській міській раді запланували більш як 1,8 мільйона гривень з міського та інших бюджетів.

Розвиток громадянського суспільства / скриншот

Адміністративні послуги

У 160 тисяч гривень розрахували створення додаткових місць приймання громадян адміністраторами ЦНАП в осередках підтримки бахмутян по Україні.

Якість адміністративних послуг / скриншот

Інформаційні технології

З міського бюджету цьогоріч хочуть оновити комп’ютерну та іншу техніку для працівників Бахмутської міської ради, а також для Управлінь на понад 1,3 мільйона гривень за 44 одиниці техніки.

Комп’ютерні технології \ скриншот

Також планують витратити на технічну підтримку документообігу та послуги інформаційних технологій.

Комп’ютерні технології \ скриншот

Освіта

На забезпечення дошкільної та базової середньої освіти знадобиться понад 14,5 мільйона гривень як з місцевого бюджету, так і з інших джерел фінансування. Для покращення якості освіти реалізовуватимуть заходи, як, наприклад: 

  • підвищення кваліфікації працівників освіти, 
  • зберігання підручників, надання матеріальної допомоги дітям-сиротам, 
  • забезпечення інклюзивності навчання тощо. 

А також планують витратити кошти на розробку кошторисної документації та проведення технічного обстеження будівель закладів освіти з урахуванням безпекової ситуації в громаді.

Якість освіти / скриншот

Підтримка сім’ї дітей та молоді

На підтримку сім’ї, дітей та молоді  планують витратити понад 2,3 мільйона гривень. У рамках програми мають реалізувати: 

  • просвітницьку роботу серед молоді, 
  • проведення змагань й акцій, 
  • фінансову підтримку батькам на проїзд дітей  до оздоровчих закладів тощо.
Підтримка сім’ї, дітей та молоді / скриншот

Медицина

На забезпечення медичних послуг заплановано 5,4 мільйона гривень з міського бюджету та інших видів фінансування. Сюди відносять: 

  • вдосконалення роботи інформаційних систем, 
  • забезпечення пацієнтів необхідними лікарськими та допоміжними засобами, 
  • виплату заборгованості працівникам Бахмутської стоматології
  • забезпечення надання медичних послуг,
  • ендопротезування та інші медичні послуги.
Охорона здоров’я / скриншот

Спорт

На сферу фізичного виховання хочуть виділити більш як 1,2 мільйона гривень. У видатках цієї сфери стипендії учням спортивних навчальних закладів, організація та проведення спортивних змагань, оздоровлення учнів спортивних шкіл тощо.

Фізичне виховання та спорт / скриншот

Культура і туризм

На підвищення доступності культурних послуг піде ще 1 мільйон гривень. У сфері культури й туризму забезпечуватимуть: 

  • створення культурних осередків міста, 
  • забезпечення бібліотек новими книжками та оновлення сайтів, 
  • диджиталізацію фондів музею, 
  • придбання необхідного обладнання та костюмів для міського центру культури й дозвілля, 
  • проведення фестивалів тощо.  
Культура і туризм / скриншот

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій цьогоріч потребуватиме 950 тисяч гривень з міського бюджету. Серед напрямків, які можуть профінансувати:

  • придбання матеріально-технічних засобів для ліквідації надзвичайних ситуацій, 
  • утворення системи сповіщення, 
  • оснащення консультаційних центрів. 

Також у Програмі закладено розмінування територій Бахмутської громади, проте фінансів на це поки не планують виділяти.

Захист населення та територій Бахмутської МТГ / скриншот

Соціальний захист населення 

Для соцзахисту необхідно більше ніж 137 мільйонів гривень з міського та державного бюджетів.

На захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування цьогоріч планують виділити  понад 2 мільйонів, це заходи та інформаційні кампанії направлені на пошук кандидатів в усиновителі, соціально-психологічна допомога та інше.

Соціальний захист населення / скриншот

Наслідки агресії рф

В рамках Програми економічного розвитку у сфері ліквідації наслідків російської агресії плануються заходи задля надання фінансової та інших видів допомоги учасникам Революції Гідности, АТО/ООС, Захисникам та Захисницям України. 

Також планують заходи, пов’язані з наслідками агресії рф у населених пунктах вздовж “лінії зіткнення”, кошти на ці потреби братимуть не з міського бюджету, а з інших джерел фінансування натомість. Загалом цей напрямок програми потребуватиме понад 200 мільйонів гривень.

Заходи, пов’язані з наслідками агресії рф на території громади / скриншот

Територіальне планування

На заходи територіального планування відповідно до програми хочуть виділити понад 1,6 мільйона гривень.

Реалізовувати планують:

  • візію та концепцію відбудови Бахмутської МТГ та окремо району  “Ювілейний” з деталізацією по будівлях. 
  • підвищення кваліфікації спеціалістів з містобудування.
Заходи територіального планування / скриншот

Оцінка документації містобудування

400 тисяч гривень хочуть витратити на проведення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації території Бахмутської  міської ТГ.

Оцінка документації містобудування / скриншот

Нагадаємо, загальна сума Програми соціально-економічного розвитку Бахмутської міської територіальної громади становить понад 443 мільйонів гривень. Кошти планують залучати з бюджету міста, області, держбюджету, підприємств та інших джерел фінансування. 

Деякі пункти Програми зазначені, як такі, що не потребують фінансування у цьому році, як от розмінування території Бахмутської МТГ через окупацію міста. Також зазначають, що деякі позначені у Програмі заходи, наприклад, проведення конкурсу “Бюджет участі” можливе лише  після припинення бойових дій та деокупації території громади, про фінансування конкурсу у Програмі йдеться.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Семаковська Тетяна 15:00, 9 Липня 2026
Підйомна допомога при переїзді / фото Міноборони

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

Семаковська Тетяна 13:00, 9 Липня 2026

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура20212022Зміна
Пшениця381,7183,1−52%
Ячмінь116,629,6−75%
Кукурудза56,017,2−69%
Соняшник358,4116,3−68%
Картопля35,315,4−56%
Овочі16,16,9−57%
Плодові культури7,53,5−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура20212025Скорочення
Зернові597,1106,0-82%
Пшениця381,749,9-87%
Ячмінь116,632,6-72%
Кукурудза56,018,2-68%
Соняшник358,481,4-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

КультураВаловий збір 2024, тис. цВаловий збір 2025, тис. цЗміна
Зернові та зернобобові3532,12068,6-41,4%
Пшениця2392,0991,9-58,5%
Ячмінь680,3825,9+21,4%
Кукурудза380,0205,3-46,0%
Соняшник1711,7967,9-43,5%
Картопля1162,8937,3-19,4%
Овочі відкритого ґрунту958,7830,9-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

КультураУрожайність 2024 (ц/га)Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця24,927,3
Ячмінь18,526,8
Кукурудза19,612,8
Соняшник16,614,3
Картопля109,9106,2
Овочі161,1160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник20212025Зміна
Зернові та зернобобові597,1 тис. га106,0 тис. га–82,2%
Пшениця381,7 тис. га49,9 тис. га–86,9%
Соняшник358,4 тис. га81,4 тис. га–77,3%
Картопля35,3 тис. га8,8 тис. га–75,1%
Овочі відкритого ґрунту16,1 тис. га5,1 тис. га–68,3%
Плодові та ягідні культури7,5 тис. га1,9 тис. га–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Підйомна допомога при переїзді: як військовослужбовцям отримати виплати на новому місці служби

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час […]

Важливо

Як війна змінила агросектор Донеччини: що сталося з полями, урожаєм та посівами за чотири роки

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну […]

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

В Україні оновили правила прийому до закладів вищої освіти на 2026 рік. Зміни стосуються вступників із тимчасово окупованих та прифронтових територій, форматів складання випробувань, а […]

13:00, 08.07.2026 Скопіч Дмитро
матеріальна допомога
Важливо

Які види матеріальної допомоги доступні бахмутянам: актуальний перелік на 2026 рік

Питання матеріальної підтримки мешканців, які виїхали в інші регіони України, залишається одним із найактуальніших для Бахмутської громади. Саме тому в громаді доступні різні види соціальної […]

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: як оформити виплати у 2026 році та хто має на них право

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати. Які існують види допомоги, який […]

18:00, 06.07.2026 Скопіч Дмитро