У системі Prozorro вже можна відстежити закупівлі міської ради, комунальних підприємств та Управлінь за перший місяць 2024 року. Загалом у січні різні структутри витратили загально понад 2,8 мільйона гривень. Які покупки та послуги виявилися найдорожчими, а які найдешевшими? Спойлер — ми знайшли найдешевшу закупівлю за 11 гривень, 22 копійки.

Редакція Бахмут IN.UA дослідила, що встигли придбати в січні 2024 року.

Бахмутське Управління освіти

Управління освіти Бахмутської міської ради зробило вже кілька закупівель за 2024 рік. Воно придбало програмну продукцію “КОМІНТЕХ”, вартість якої склала 163 350,00 гривень. Це спеціальні пакети програмного забезпечення для фінансового аналізу та бухгалтерського обліку.

Також Управління освіти придбало технічну підтримку програмного забезпечення (ПЗ), відновлення та / або виправлення інформації, забезпечення роботи посилань на Освітньому порталі “Класна Оцінка”.

Зазначимо, що цю платформу використовують для організації дистанційного навчання. Її вартість склала 8 475,00 гривень. Одна з останніх закупівель — пакети оновлень та адміністрування (обслуговування) програмного комплексу “КУРС”. Його використовують для подання статистичної звітності. На “КУРС” витратили 31 550,00 гривень.

Наприкінці січня Управління освіти витратило 43 200,00 гривень на надання послуг із супроводження програмного комплексу (ПК) “ІS-ПРО”. Система “ІS-ПРО” — це українська програма, створена для автоматизації управління підприємствами та бюджетними організаціями різного профілю. Програма надавала послуги у складі модулів: “Фінансовий облік”, “Облік основних засобів”, “Логістика”, “Батьківська плата”, “Облік договорів”, “Облік автотранспорту” на 14 робочих місцях.

Окрім того, на підвищення кваліфікації педагогічних працівників усіх категорій міськрада Бахмута спрямувала 75 350,00 гривень.

Загальні витрати на освіту

Управління освіти Бахмутської міської ради у січні 2024 року витратило загалом 319 925 гривень. Так, найдорожча закупівля — це програмна продукція “КОМІНТЕХ” (163 350 гривень), найдешевша — технічна підтримка та забезпечення роботи Освітнього порталу “Класна Оцінка” (8 475 гривень).

Бахмутські управління, які не робили закупівель у січні 2024 року:

• Управління економічного розвитку;
• Управління з питань фізичної культури та спорту;
• Управління фінансове Бахмутської міської ради;
• Управління Муніципального розвитку;
• Управління розвитку міського господарства та капбудівництва;
• Управління культури;
• Управління соціального захисту населення;
• Управління молодіжної політики та у справах дітей.

Бахмутська лікарня: закупівлі

Бахмутська лікарня / скриншот

Закупівля програмного забезпечення / скриншот

Витрати на провайдера / скриншот

Закупівля фарби / скриншот

Столярні роботи / скриншот

Ремонт обладання / скриншот

Лабораторні дослідження / скриншот

Професійна підготовка спеціалістів / скриншот

Ліки, закуплені лікарнею / скриншот

Витрати на вигрібну яму / скриншот

Утилізація статті / скриншот

Фільтр живлення / скриншот

Гімнастичний інвентар / скриншот

Страховий платіж / скриншот

Насоси та компресори / скриншот / скриншот

КНП “Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” з початку року придбала паперові реєстраційні журнали, їх вартість склала 3 414,00 гривень. Бахмутська лікарня в Броварах також придбала програмне забезпечення на суму 16 200,00 гривень. Послуги провайдерів, а саме забезпечення інтернетом вартували 12 720,00 гривень. Фарбу в лікарню закупили за 1 330,43 гривень.

Окремо витратили на столярні роботи (демонтаж натяжної стелі) 5 100,00 гривень. На послуги з ремонту і технічного обслуговування медичного та хірургічного обладнання витратили 23 850,00 гривень.

Проведення лабораторних профілактичних досліджень вартувало 49 550,40 гривень. Аби навчити фахівців ефективно управляти медзакладом витратили 41 800,00 гривень. Медичні препарати для лікарні обійшлися у 230 000,00 гривень. Послуги з вивезення рідких стоків (спорожнення вигрібних ям і септиків) обійшлося у 96 000,00 гривень.

За утилізацію сміття заплатили 33 400,00 гривень. Найдешевшою покупкою був пісок за 221,98 гривень. Фільтр живлення придбали за 1 000,00 гривень. Бахмутська лікарня також придбала гімнастичний інвентар за 19 014,00 гривень, це сенсорний килимок для вправ, балансувальне колесо та гойдалку. Страховий платіж за транспортний засіб склав 2 509,00 гривень. Насоси та компресори придбали за 3 840,00 гривень.

Подовжувач / скриншот

Нейтралізатор вихлопних газів / скриншот

Закупівля для автотранспорту / скриншот

Таблетована сіль / скриншот

омбінований тест на 12 видів наркотиків / скриншот

Апаратура для радіотерапії / скриншот

Фармацевтична продукція / скриншот

Професійна підготовка спеціалістів / скриншот

Подовжувач Schneider купили за 774,10 гривень, нейтралізатор вихлопних газів — за 2 197,20 гривень. Також у закупівлях є дорожнє обладнання, це сумка-набір автомобіліста за 2 797,99 гривень. Для транспортних засобів придбали набори вартістю 9 350,00 гривень, це гумові килимки. На таблетовану сіль витратили 60 000,00 гривень. Комбінований тест на 12 видів наркотиків WONDFO W2012-P обійшовся у 49 980,00 гривень, це ціна за 238 штук. Цей тест використовують для визначення в аналізах пацієнтів наркотичних речовин: амфетаміну, марихуани, кокаїну тощо.

Апарат для електротерапії придбали за 192 000,00 гривень. Фармацевтична продукція обійшлася у 323 000,00 гривень. Йдеться про такі препарати, як розчини для інєкцій та інфузій, повідон-Йод тощо.

Послуги з професійної підготовки спеціалістів обійшлися у 2 600,00 гривень. На апаратуру для радіотерапії, механотерапії, електротерапії та фізичної терапії (закупівлю 2 апаратів для гальванізації та електрофорезу “ПОТОК-01М”) витратили 16 900,00 гривень.

Також у січні 2024 року Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування витратила такі кошти на:

• системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (6 штук) — 8 850,00 гривень;
• дезінфекційне обладнання (екранований опромінювач з жалюзі “BactoSfera EKRAN Jalousie 30х2 FAN”) — 7 800,00 гривень;
• столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи — 4 999,00 гривень;
• послуги МРТ — 49 000,00 гривень;
• послуги з професійної підготовки у сфері безпеки (загальний курс з питань охорони праці, навчання з електробезпеки II-III груп, правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском) — 2 670,00 гривень;
• штикову лопату Dnipro-M 100 см — 519,00 гривень;
• детектори та аналізатори (напівавтоматичний лабораторний коагулометр IVD (діагностика in vitro) — 109 200,00 гривень;
• технічне обслуговування і ремонт офісної техніки (заправка, відновлення картриджа) — 23 160,00 гривень;
• послуги зі збирання, перевезення, зберігання та утилізації небезпечних відходів — 71 191,20 гривень;
• оплату за навчання лікаря-невролога — 6 000,00 гривень;
• послуги їдалень — 99 600,00 гривень;
• детектори та аналізатори, спектрофотометр флуоресцентний IVD (діагностика in vitro) — 87 100,00 гривень;
• продукцію для чищення (засоби для виведення плям, для миття скла, для підлоги і поверхонь, порошок для чищення тощо) — 13 594,36 гривень;
• туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки — 12 732,00 гривень;
• кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування — 4 104,80 гривень;
• парфуми, засоби гігієни та презервативи — 4 998,21 гривень;
• поліетиленові мішки та пакети для сміття — 6 969,60 гривень;
• паперові чи картонні реєстраційні журнали — 5 167,20 гривень;
• страхові послуги (послуга обов’язкового особистого страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту при виконанні ними службових обов’язків) — 11,22 гривень;
• страхові послуги (добровільне страхування здоров’я на випадок хвороби) — 5 280,00 гривень; 
• комп’ютерне обладнання (зовнішній жорсткий диск 3.5″ 6TB WD) — 6 708,00 гривень; 
• технічне обслуговування і ремонт офісної техніки (ремонт багатофункціонального пристрою Canon) — 3 451,20 гривень.

Дезінфекційне обладнання

Добровільне страхування здоров’я на випадок хвороби

Детектори та аналізатори

Зовнішній жорсткий диск 3.5

Кухонне приладдя

Лопата штикова Dnipro-M 100 см

Медичне обладнання та вироби медичного призначення

Оплата за навчання

Паперові чи картонні реєстраційні журнали

Парфуми, засоби гігієни та презервативи

Поліетиленові мішки та пакети

Послуги з професійної підготовки у сфері безпеки

Послуги їдалень

Послуги МРТ

Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами

Продукція для чищення

Ремонт БФП Canon

Системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання

Спектрофотометр LabAnalyt SP

Столи, серванти, письмові столи та книжкові шафи

Страхові послуги

Технічне обслуговування і ремонт офісної техніки

Туалетний папір, носові хустинки

Загальні витрати лікарні

У січні 2024 року Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування замовила товарів та послуг на 1 732 654,89 гривень. Найдорожча закупівля — фармацевтична продукція (323 000 гривень), найдешевша — послуга обов’язкового особистого страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту (11,22 гривень).

Центр первинної медичної допомоги Бахмута

Комунальне некомерційне підприємство “Центр первинної медичної допомоги м.Бахмута” витратило кошти на:

• вироби медичного призначення (лейкопластир на нетканій основі, медичні матеріали, 24 штуки) — 348,00 гривень;
• різні лікарські засоби (фармацевтична продукція, 11 штук) — 923,32 гривні;
• послуги перекладу на українську жестову мову — 1 000 гривень;
• послуги з технічного огляду обладнання (повірка засобів вимірювальної техніки) — 372,00 гривні;
• метрологічні послуги (повірка електрокардіографів, пульсоксиметрів) — 15 213,60 гривень;
• постачання Програмної продукції програмного комплексу “Медична інформаційна система “Health24” (право користування та технічний супровід) — 183 600,00 гривень;
• медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці біологічного матеріалу — 90 990,00 гривень;
• послуги щодо організації навчання на тематичному удосконаленні “Стаціонарна та амбулаторна паліативна допомога важкохворим пацієнтам” — 3 000,00 гривень;
• інформаційне обладнання (електроннний ключ “Secure Token-338M”) — 1 020,00 гривень;
• лічильну та обчислювальну техніку (програмний продукт “CryptoLibV3”) — 2 040,00 гривень;
• послуги з обробки даних — 396,00 гривень;
• послуги з обробки даних, видачі сертифікатів, перевидачі до закінчення строку чинності такого сертифікату та їх обслуговування — 198,00 гривень;
• послуги провайдерів (надання послуги доступу до мережі Інтернет) — 10 800,00 гривень;
• транспортні послуги — 30 000,00 гривень.

Вироби медичного призначення

Інформаційне обладнання

Лікарські засоби за кодом

Лічильна та обчислювальна техніка

Медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці

Метрологічні послуги

Послуги з обробки даних, видачі сертифікатів

Послуги з обробки даних

Послуги з технічного огляду обладнання

Послуги перекладу на українську жестову мову

Послуги провайдерів

Послуги щодо організації навчання на тематичному удосконаленні

Програмна продукція

Транспортні послуги

Загальні витрати Центру

У січні 2024 року Центр первинної медичної допомоги Бахмута витратив 339 900,92 гривень. Найдорожча закупівля — постачання продукції програмного комплексу “Health24” — (183 600 гривень), найдешевша — послуги з обробки даних — (198 гривень).

Комунальне підприємство “БАХМУТ-ВОДА”

Загалом КП “БАХМУТ-ВОДА” витратило в січні 449 600 гривень. Так, на послуги з обслуговування програмного забезпечення спрямували 99 600,00 гривень, ще 350 000,00 гривень витратили на оренду приміщення за адресою: Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17.

Комунальні підприємства, що не витрачали коштів

КП “Бахмутський комбінат комунальних підприємств” на початку 2024 року нічого не купувало. Нагадаємо, у січні 2023 року воно придбало 20 мобільних укриттів типу “ПОСТ Д.Т.-1.0”, за які заплатило 5 000 004,00 гривень. Комунальні підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія” та “БАХМУТЕЛЕКТРОТРАНС” також ще не робили закупок у 2024 році.

Витрати Бахмутської міської ради: січень 2024

Ми порахували, що в січні бахмутські установи охорони здоровʼя і управління міськради замовили послуг і товарів на 2 842 080,81 гривень.

Раніше редакція Бахмут IN.UA дослідила процедуру, за якою ухвалюють рішення про високі зарплати держпосадовців. Хто і за що призначає премії по 500% у Бахмутській міській раді?

Читайте також:

• Скільки коштів спрямувала Бахмутська міська рада на оборону України
• Освіта, спорт та фінанси: скільки отримують бахмутські керівники управлінь
• Бюджет Бахмута: які кошти міськрада вклала в оборону і життя міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!