У Програмі соціально-економічного розвитку Бахмутської міської територіальної громади, яку затвердили наприкінці 2023 року крім витрат на основні потреби міста йдеться також і про інвестиційні проєкти.  

На що цього року керівництво Бахмута згідно з Програмою планує витрачати кошти у матеріалі за посиланням, а нижче ми розповідаємо про інвестиції, які заплановані на 2024 рік.

Інвестиційні інфраструктурні  проєкти — це  виконання певних кроків, які потребують коштів для реалізації у 2024 році, задля подальших інвестицій у розвиток міста.

Коворкінг-центр для посадовців та акти невиконаних робіт: на що планується фінансування у 2024 році

Загалом йдеться про 36,8 мільйона гривень, ця сума включає:

• кошти міського бюджету — більше як 482, 5 тисяч гривень, 
• кредитну програму для відновлення України Європейського банку – понад 2,3 мільйона гривень 
• залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження — майже 32 мільйони гривень,
• інші джерела фінансування — 2,1 мільйона гривень. 

У рамках інвестиційних проєктів планується створення коворкінгу — центру для посадових осіб Бахмутської міської ради, а також забезпечення цього приміщення технікою, меблями та іншими необхідними приладами на 20 робочих місць на Донеччині, коштом у 1,6 мільйона гривень шляхом фінансування з інших джерел.

Також облаштування на території Бахмута мультифункціонального офісу для надання адміністративних, соціальних, юридичних, медичних та інших послуг населенню громади після завершення військових дій на території Донецької області, кошторис проєкту ще не розрахували.

Проєкти реконструкції шкіл та будівництво адмінбудівлі у Бахмуті згідно з інвестиційними проєктами.

Вказані в інвестиційних проєктах також реконструкції будівель шкіл Бахмута: №11 та №12, а також будівництво адміністративної будівлі у Бахмуті по вулиці Привокзальній.

За словами Тетяни Татаринової, виконувачки обов’язків начальниці Управління економічного розвитку Бахмутської міськради:

“У 2024 році нічого не планується, станом на 23.02.2022 року за проєктами були несплачені акти невиконаних робіт, тому ці кошти переносяться і на цей рік. На зараз призупинено фінансування проєктів на тимчасово окупованих територіях та на територіях, де ведуться активні бойові дії, але, якщо розблокують це питання, при умові надходження фінансування у програмі повинні бути ці кошти.

Це кошти не з міського бюджету, а з Європейського інвестиційного банку в рамках надзвичайної кредитної програми для відновлення України. Тому не запланувати їх ми не можемо, тому на 2024 рік вони були (ці кошти) заплановані. Це те, що стосується шкіл №11 та №12.”

Щодо адміністративної будівлі по вулиці Привокзальній:

“Такий же механізм по адміністративній будівлі на Привокзальній. Цей проєкт реалізувався за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. замовником там виступав Департамент будівництва Донецької облдержадміністрації та також на 23.02.2022 рік був призупинений, але наші зобов’язання залишились”, — каже у коментарі журналістці Тетяна Татаринова.

Кошториси вказаних проєктів, згідно з Програмою розвитку, становлять:

• 73 мільйони гривень — реконструкція школи №11, потреба у фінансуванні на 2024 рік зазначена – 794 тисячі гривень;
• 58,5 мільйонів гривень, — реконструкція школи №12, а потреба у фінансуванні цього року становить 2 мільйони гривень;
• понад 68 мільйонів гривень — будівництво адміністративної будівлі у Бахмуті по вулиці Привокзальній у три поверхи на 180 одночасних відвідувачів.

Цьогоріч фінансування проєкту у Програмі закладено у майже 32 мільйонів гривень, коштом залишків місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Читайте також:

• Українці можуть відстежувати бюджетні витрати на відбудову громад: як це зробити
• “Місто 15 хвилин”: у столиці презентували концепцію післявоєнної відбудови Бахмута
• Як відновлюватимуть зв’язок у деокупованому Бахмуті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В кінці жовтня 2025 року денис пушилін, ватажок “днр”, заявив, що в “республіці” змінять керівника єдиного регіонального фонду з управління багатоквартирними будинками (рос.версія УМКБ) через постійні скарги жителів Донецька про незадовільну роботу комунальних служб. Вже згодом на цю посаду призначили Євгена Смирнова — чоловіка, який, за словами ватажка “днр”, має 25-літній стаж роботи.

Що відомо про Євгена Смирнова і чим він займається на окупованій Донеччині? Редакція Бахмут IN.UA зібрала детальне досьє.

Євген Смирнов: біографія керівника єдиного регіонального фонду з умбк на території “днр” 

Євген Смирнов народився 16 квітня 1979 року в місті Донецьк. Деталей про його дитинство та юність в мережі немає, проте відомо, що нинішній “керівник” однієї зі структур “днр” навчався в Донецькому національному технічному університеті на факультеті інженерної механіки та машинобудівництва. 

За словами пушиліна, Євген Смирнов працював майже 25 років у сфері житлово-комунальному господарства та раніше очолював донецький “Водоканал” та низку інших комунальних підприємств регіону. 

Відомостей про керівництво донецьким водоканалом знайти у відкритому доступі не вдалося, натомість достовірно відомо, що Смирнов очолював Службу єдиного замовника у Харцизьку, а згодом обійняв посаду заступника голови адміністрації того ж міського округу.

Активно його ім’я почало фігурувати у 2023 році, коли він вступив у партію “єдина росія” та навіть став частиною “списку кандидатів попереднього голосування партії в народний совет “днр”

Що Євген Смирнов робить на окупованій Донеччині

Перебуваючи на посаді керівника так званого Єдиного регіонального фонду, Євген Смирнов активно намагається створити видимість налагодженої роботи комунальних служб. На початку квітня 2026 року він став гостем одного з місцевих пропагандистських шоу, де публічно звітував про “здобутки” свого відомства.

Смирнов зізнався, що окупаційна система ЖКГ зіштовхнулася з тотальним дефіцитом кадрів. За його словами, у фонді працює трохи більше 4500 осіб замість заявлених за штатом 12 000. Аби хоч якось зупинити масовий відтік працівників, Смирнов підвищив “посадові оклади”, маніпулюючи тарифами для населення. Нестачу робочих рук він намагається перекрити залученням підрядників збоку — наприклад, для масової вирубки дерев у Донецьку та Макіївці.

Крім того, посадовець відзвітував про запуск “ремонтної програми” покрівель та показове реагування на аварії (як-от демонтаж обвалених балконів у Макіївці). Водночас він зізнався, що самостійно фонд капітальні ремонти не визначає — це роблять місцеві окупаційні адміністрації, а структура Смирнова лише виступає “розпорядником” грошей під час закупівель.

Серед інших ініціатив Смирнова — впровадження так званої “єдиної квитанції” для мешканців багатоповерхівок. Тепер в одному “документі” об’єднали квартплату та плату за вивіз сміття, а доставляти ці папірці доручили так званій “Пошті Донбасу”.

Намагаючись імітувати діалог із населенням, Смирнов розпорядився створити диспетчерську службу “2020”, яка має записувати всі скарги громадян. Також він залучає так званих “управдомів”, які мають виступати буфером між обуреними мешканцями та керівництвом фонду.

Читайте також:

Олександра Кульгіна (досьє) або як окупація вирощує нових “лідерів” з українських дітей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олександра Кульгіна — представниця покоління, яке сформували в умовах російської окупації Донбасу. На момент захоплення Донецька їй було 13 років. Сьогодні вона очолює так зване “Донецьке регіональне відділення “Движения первых” — структуру, створену росією для ідеологічної роботи з дітьми та молоддю на тимчасово окупованих територіях. Її історія — це приклад того, як підлітків, що залишилися в окупації, поступово інтегрують в російську систему.

Окупація, 2014

Олександра народилася та виросла у Донецьку. У 2014 році, коли росія вперше вторглася на Донеччину, дівчині було 13 років. За даними російських джерел, вона не хотіла виїжджати з Донбасу, рік жила в Москві. У столицю росії вона поїхала до бабусі. Новини дізнавалася з російського телебачення. Мама Кульгіної — медикиня, і, як зазначає сама Олександра в інтерв’ю, мати не розглядала варіант виїзду з Донецька. Згодом Олександра повернулася в Донецьк, який на той час вже контролювали росіяни. Саме цей момент у її біографії подається як точка “ідейного становлення”.

Російська пропаганда прямо формулює це так: цінності так званої “русской весны” стали для неї “фундаментом і путівником у житті”. Фактично йдеться про ранню соціалізацію в умовах окупаційного інформаційного поля, де альтернативна позиція відсутня або маргіналізована. І на підлітка, легко впливати.

Кар’єра в окупаційних структурах

На 1 курсі, навчаючись в університеті вже на території, яку контролювали війська рф, Олександра взяла участь у “школі вожатих”, де з дітьми вже починають поступово вести ідеологічну роботу.

Згодом Кульгіна починає будувати кар’єру в підконтрольних росії молодіжних організаціях. Зокрема, вона очолила так звані “студентські будівничі загони днр”. Вони, зокрема, брали участь у відбудові Маріуполя, зруйнованого росіянами. Донеччанка додає, що вона особисто спілкувалася з підрядниками, які відбудовували Маріуполь.

Олександра також брала активну участь у проєктах, які подаються як “відновлення”, зокрема роботи на Саур-Могилі.

Примітка. Меморіал “Савур-Могила” був одним із головних символів пам’яті про Другу світову війну в Донецькій області. Він розташовувався на кургані, де у 1943 році йшли бої між радянськими та німецькими військами. Меморіальний комплекс був створений в 1960-х роках. У 2014 році Меморіал знищили російські війська, відбудовувати його почали у 2022 році повністю змінивши значення. Так на його місці місці з’явилися три нові пілони, які за композицією відтворюють радянський задум, однак тепер присвячені представникам угруповання “днр”. На них розміщені портрети загиблих бойовиків, які командували підконтрольними росії збройними формуваннями.

Загалом, студентка була активно залучена до молодіжної політики окупаційної адміністрації.

Кульгіна систематично брала участь у зустрічах, де був присутній ватажок “днр”. Також вона агітувала молодь у вересні 2022 року, аби ті виказували прихильність до приєднання до росії на референдумі.

Примітка. 20 вересня 2022 року ватажки “днр”, “лнр” та окупаційна влада Херсонської та Запорізької областей оголосили референдуми про приєднання до рф 23—27 вересня.

У грудні, 2023 року, коли офіційно розпочав роботу виборчий штаб кандидата на посаду президента рф володимира путіна, до його діяльності долучають молодь, зокрема учасників студентських загонів з різних регіонів країни. Серед них також була Олександра Кульгіна, яка взяла участь у відкритті штабу та навчанні, що відбулися в Москві.

Зараз Кульгіна очолює “Донецьке регіональне відділення “Движения первых”.

Примітка. Російський рух дітей та молоді “Движение первых” – всеросійський загально-державний молодіжних рух, створений 18 грудня 2022 року за ініціативою путіна, фактично цей рух спрямований на здобуття спершу лояльності до росії, а потім вірності.

Цю посаду вона отримала у лютому 2026 року. До цього, власне, Кульгіна багато працювала з молоддю. Вона зазначала, що найяскравішим прикладом роботи з молодим поколінням на ТОТ є “Зарніца”.Організація просуває:

• ідеї “патріотизму” у російському трактуванні;
• культ служіння державі;
• лояльність до влади та її рішень.

На тимчасово окупованих територіях цей проєкт виконує ще одну функцію — інтеграцію українських дітей у російський ідеологічний простір.

Штурмовики, сапери і зв’язківці: у “днр” дітей залучають до армійської підготовки під прикриттям ігрових змагань

Історія Кульгіної — не унікальна. Вона показує, як за роки окупації формується нове покоління, яке:

• виросло без доступу до українського освітнього та інформаційного простору;
• інтегроване в російські політичні та молодіжні структури;
• відтворює ті самі наративи, які закладалися з підліткового віку.

Це не лише про одну людину — це про системну роботу держави-агресора з молоддю на захоплених територіях. Олександра Кульгіна, стала уособленням того середовища, в якому зростала. Її кар’єра демонструє, як окупаційна влада не просто контролює території, а й інвестує у формування нової лояльної молоді. І саме ці люди згодом стають провідниками російської політики — вже не як зовнішня сила, а як “свої”.

Примітка. Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

До теми:

Окупанти заявили про створення 15 тисяч робочих місць у Бахмуті для залучення нових мешканців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!