У пропагандистському Телеграм-каналі цього тижня значно побільшало відео “звільнених” бахмутян, яких вивезли на окуповану територію. Більшість з них на камеру розповідає, як вони хотіли в росію, у знищенні Бахмута звинувачують українські сили оборони, жаліються, що військові ЗСУ розуміли, що вони залишаються під обстрілами, оскільки чекають в Бахмуті влади окупантів.

Редакція «Бахмут IN.UA» проаналізувала, які саме тези поширюють так звані біженці з Бахмута.

Теза 1 — ЗСУ забирали дітей

Жінка, яку як запевняють пропагандисти евакуювали з Бахмута. Фото: скріншот з відео

На одному із пропагандистських роликів жінка, яку як запевняють пропагандисти евакуювали з Бахмута розповідає, що в батьків з Бахмута примусово забирали дітей. Цю тезу про викрадання дітей почали розганяти в росії приблизно після набуття чинності механізму примусової евакуації дітей із зони бойових дій. Такий механізм в Україні справді працює, але евакуюють неповнолітніх виключно у супроводі дорослих, або в окремих випадках, коли батьки дитини дають згоду на евакуацію без них — дитину відвозять на безпечну територію у супроводі правоохоронних органів.

Жінка також додає, що її запевняли, немов вона залишиться без батьківських прав, якщо не евакуюються з дитиною. Проте згідно до Постанови №209  від 7 березня 2023 року відповідальність за відмову від евакуації дитини передбачена статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 166 Кримінального кодексу України. Санкції статей яких не передбачають позбавлення батьківських прав.

«Кожна ситуація індивідуальна. Є родичі, які можуть оформити опікунство на дитину, в такому випадку її евакуюють до рідних. Якщо родичів немає, то вже соціальна служба дитину буде поміщати в Центр Реабілітації. Можливо й опікун виїде після цього. Це все вирішується в залежності від конкретної ситуації. Якщо є батьки, то ми не забираємо дитину, тільки з батьками», — розповідають  у пресслужбі поліції Донеччини.

Тобто фактично жінка на пропагандистському відео розказала, що оскільки батьки наражають дітей на небезпеку, втручається держава (військові). Адже кількість загиблих або травмованих дітей внаслідок російської агресії постійно зростає.

«Обов’язок держави – оберігати життя і здоров’я дитини. Прийняте сьогодні рішення має спонукати батьків більш зважено підходити до питання евакуації їхніх дітей. Якщо дорослі не спроможні подбати про безпеку дитини, то це має зробити держава», – зазначила віцепрем’єр-міністрка Ірина Верещук коментуючи прийняття КМУ рішення щодо примусової евакуації.

Теза 2 — люди другого сорту

Олександр — теж біженець з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Прізвище Олександра не називають, він говорить про те, що він не хотів жити «на Україні», бо не хотів бути «людиною другого сорту». 

«Что значит на территорию Украины? Я просто не хотел жить в Украине. С таким отношением к русскому населению. Лично я говорю за себя. Я этого не хочу, я не гражданин второго сорта. Я построил здесь дом, вырастил детей, а теперь чувствую себя неполноценным человеком…», — каже Олександр, відповідаючи на питання пропагандиста про те, чому він не евакуювався раніше.

Цього разу ми зустрілися з одним із найпопулярніших і найдавніших наративів російської пропаганди, ними апелював російський президент володимир путін у своїх промовах ще в 2014 році.

Теза 3 — ЗСУ не давали евакуюватися й розстрілювали мирне населення

Три жінки з Бахмута на території підконтрольній рф. Фото: скріншот з відео

Три жінки, які були вивезені з Бахмута до росії розповідають, що ЗСУ не дозволяли евакуюватися з міста. Водночас, одна з цих осіб додає — евакуація проводилась, й охочих виїхати до України й справді вивозили, а примусово людей не забирали. ЗСУ закрили можливість евакуації, каже бахмутянка. Зауважимо, що дата зйомки пропагандистського відео невідома. 

Бахмутянка Поліна Бокова у відео пояснює, як росія ігнорує всі міжнародні договори та права людини 

Також біженки говорять про розстріл мирного населення в Бахмуті, апелюючи до того, що вони не могли самостійно вийти, бо їх б «розстріляли ЗСУ». Зазначимо, що евакуація з Бахмута проводилася навіть на початку травня 2023 року, а саме 16 травня, Бахмутська міська рада повідомляла, що з міста вдалося вивезти цивільних людей, в тому числі неповнолітню особу. 

Тобто, за бажанням, навіть в таких умовах евакуація продовжується, сприяють цьому військові ЗСУ та спецпідрозділ поліції «Білі Янголи». Тож, жінки могли евакуюватися, попросити допомоги у волонтерів, поліції чи ЗСУ, втім вони кажуть, що не хотіли їхати на Україну та «жити з нацистами».

Біженка Тетяна з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Тетяна, теж евакуювалася до підконтрольної росії території, каже що в Бахмуті в її підвал ЗСУ закидали гранати. Жінка на відео помітно нервує, труситься, й дивиться по сторонам, немов очікуючи схвалення того, хто сидить по той бік камери. 

Російська пропаганда активно використовує міф про те, що ЗСУ шкодять цивільному населенню, роблять з нього живий щит, тощо. Втім, нагадаємо, що саме ЗСУ обороняють місто від окупантів-росіян, й допомагають цивільним евакуюватися. Люди, які відмовляють виїхати в безпечне місце самі наражають себе на небезпеку, оскільки в місті ведуться активні бойові дії. 

Влада Бахмута від початку закликала цивільних евакуюватися, однак люди свідомо відмовлялися це робити й тепер стають обєктами для російської пропаганди й дискредитують ЗСУ.

Теза 4 — ЗСУ — агресори, а вагнерівці  — асвабадителі 

Біженки з Бахмута дякують вагнерівцям. Фото: скріншот з відео

«Нам все равно, зэки или не зэки. Нас освободили», — каже жінка на відео, а інша дякує вагнерівцям за звільнення та допомогу.

Пропагандистські ЗМІ також намагаються довести за допомогою цих інтерв’ю, що саме українська армія знищила Бахмут. Доказами на цих відео називають, те, що в Часів Ярі стояли танки і били по місту, те, що руських ще не було в місті, а обстріли вже були. 

Читайте також: Зрадники з Бахмута: на що чекали «ждуни» в місті та про що розповідають?

Російська пропаганда, прихильна до пригожина, подає образ вагнерівців, як своєрідних «рятівників, інтелектуалів та музикантів». Втім, самі російські опозиціонери знімали документальні фільми, у яких найманці ПВК зізналися у вбивстві дітей та жінок в Бахмуті й Соледарі. 

«Мы шли и убивали всех. Были женщины, мужчины, деды, пенсионеры, пенсионерки и дети… Ты понимаешь, что на этих руках сейчас… Она кричит, она маленький ребенок, понимаешь? Ей 5, 6 там лет. А я выстрелил, ты понимаешь, контрольный. Я никого не должен был выпустить, никого», — розповідає Азамат Улдаров, найманець ПВК пригожина про зачистку Соледару.

На відео бахмутянка розповідає про евакуацію з Бахмута, їй допомогли виїхати до України

Фото: «Бахмут IN.UA» 

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава продовжує підтримувати українців, які прагнуть здобути нову професію або підвищити кваліфікацію. Внутрішньо переміщені особи (ВПО), звільнені з російського полону громадяни та низка інших категорій можуть отримати спеціальний ваучер. Це документ, який повністю або частково покриває вартість навчання у закладах освіти.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати ваучер на освіту

Згідно з державною програмою підтримки зайнятості, право на безкоштовне навчання мають громадяни, які не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні, вже мають професійно-технічну, фахову передвищу або вищу освіту та належать до однієї з таких категорій:

• внутрішньо переміщені особи працездатного віку, яким складно знайти роботу;
• звільнені з російського полону (особи, позбавлені свободи через збройну агресію проти України);
• люди віком від 45 років зі страховим стажем не менше 15 років (до досягнення пенсійного віку);
• особи з інвалідністю, які потребують працевлаштування;
• громадяни, які отримали поранення, контузію чи каліцтво внаслідок бойових дій під час воєнного стану (незалежно від наявності статусу інвалідності);
• звільнені зі служби в органах внутрішніх справ, ДСНС, БЕБ чи Державної кримінально-виконавчої служби;
• звільнені через скорочення штату або за станом здоров’я (за умови 10 років стажу та до досягнення пенсійного віку).

Максимальна сума у 2026 році розмір фінансування становить до 33 280 гривень. Якщо обраний курс чи програма коштує дорожче, різницю студент оплачує самостійно.

Популярні напрями та статистика 2026 року

Від початку дії ініціативи українцям видали вже близько 100 тисяч ваучерів. Лише на початку 2026 року програмою скористалися понад тисяча осіб, причому майже 75% з них обрали саме перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Що вивчають найчастіше:

• медицина та медсестринство (особливо популярно серед людей з інвалідністю);
• керування автотранспортом та робота з аграрною технікою (найчастіший вибір учасників бойових дій);

Жінки складають майже 75% усіх отримувачів ваучерів, а 87% учасників програми загалом — це люди старше 45 років та ВПО. Найбільш активно заявки подають жителі Дніпропетровської, Запорізької, Львівської, Полтавської, Тернопільської та Харківської областей.

Як знайти доступну професію та заклад освіти

Перелік спеціальностей регулярно оновлюється. Щоб дізнатися доступні варіанти у вашому регіоні, скористайтеся алгоритмом на сайті Державної служби зайнятості (ДСЗ):

• відкрийте сайт ДСЗ та оберіть вашу область;
• натисніть кнопку “Отримати ваучер”;
• перейдіть у розділ “Перелік закладів освіти”;
• натисніть на список закладів, щоб побачити повний перелік доступних професій та напрямів для навчання.

Як подати заявку на отримання ваучера

Ви можете оформити документ двома способами:

Для того, щоб подати заявку офлайн потрібно звернутися до найближчого центру зайнятості, де кар’єрний радник надасть повну консультацію та допоможе з оформленням.

Для того, щоб подати заявку онлайн потрібно:

• зайдіть на офіційний вебсайт Державної служби зайнятості;
• оберіть розділ “Ваучер на навчання” та натисніть “Подати заявку”;
• заповніть електронну форму: вкажіть персональні дані, контакти та бажану програму;
• дочекайтеся повідомлення. Заявка автоматично надійде до вашого центру зайнятості. Вже після кар’єрний радник зв’яжеться з вами електронною поштою або телефоном та надасть подальші інструкції.

Читайте також:

Як перевірити нарахування виплат по безробіттю у 2026 році: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!