У пропагандистському Телеграм-каналі цього тижня значно побільшало відео “звільнених” бахмутян, яких вивезли на окуповану територію. Більшість з них на камеру розповідає, як вони хотіли в росію, у знищенні Бахмута звинувачують українські сили оборони, жаліються, що військові ЗСУ розуміли, що вони залишаються під обстрілами, оскільки чекають в Бахмуті влади окупантів.

Редакція «Бахмут IN.UA» проаналізувала, які саме тези поширюють так звані біженці з Бахмута.

Теза 1 — ЗСУ забирали дітей

Жінка, яку як запевняють пропагандисти евакуювали з Бахмута. Фото: скріншот з відео

На одному із пропагандистських роликів жінка, яку як запевняють пропагандисти евакуювали з Бахмута розповідає, що в батьків з Бахмута примусово забирали дітей. Цю тезу про викрадання дітей почали розганяти в росії приблизно після набуття чинності механізму примусової евакуації дітей із зони бойових дій. Такий механізм в Україні справді працює, але евакуюють неповнолітніх виключно у супроводі дорослих, або в окремих випадках, коли батьки дитини дають згоду на евакуацію без них — дитину відвозять на безпечну територію у супроводі правоохоронних органів.

Жінка також додає, що її запевняли, немов вона залишиться без батьківських прав, якщо не евакуюються з дитиною. Проте згідно до Постанови №209  від 7 березня 2023 року відповідальність за відмову від евакуації дитини передбачена статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 166 Кримінального кодексу України. Санкції статей яких не передбачають позбавлення батьківських прав.

«Кожна ситуація індивідуальна. Є родичі, які можуть оформити опікунство на дитину, в такому випадку її евакуюють до рідних. Якщо родичів немає, то вже соціальна служба дитину буде поміщати в Центр Реабілітації. Можливо й опікун виїде після цього. Це все вирішується в залежності від конкретної ситуації. Якщо є батьки, то ми не забираємо дитину, тільки з батьками», — розповідають  у пресслужбі поліції Донеччини.

Тобто фактично жінка на пропагандистському відео розказала, що оскільки батьки наражають дітей на небезпеку, втручається держава (військові). Адже кількість загиблих або травмованих дітей внаслідок російської агресії постійно зростає.

«Обов’язок держави – оберігати життя і здоров’я дитини. Прийняте сьогодні рішення має спонукати батьків більш зважено підходити до питання евакуації їхніх дітей. Якщо дорослі не спроможні подбати про безпеку дитини, то це має зробити держава», – зазначила віцепрем’єр-міністрка Ірина Верещук коментуючи прийняття КМУ рішення щодо примусової евакуації.

Теза 2 — люди другого сорту

Олександр — теж біженець з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Прізвище Олександра не називають, він говорить про те, що він не хотів жити «на Україні», бо не хотів бути «людиною другого сорту». 

«Что значит на территорию Украины? Я просто не хотел жить в Украине. С таким отношением к русскому населению. Лично я говорю за себя. Я этого не хочу, я не гражданин второго сорта. Я построил здесь дом, вырастил детей, а теперь чувствую себя неполноценным человеком…», — каже Олександр, відповідаючи на питання пропагандиста про те, чому він не евакуювався раніше.

Цього разу ми зустрілися з одним із найпопулярніших і найдавніших наративів російської пропаганди, ними апелював російський президент володимир путін у своїх промовах ще в 2014 році.

Теза 3 — ЗСУ не давали евакуюватися й розстрілювали мирне населення

Три жінки з Бахмута на території підконтрольній рф. Фото: скріншот з відео

Три жінки, які були вивезені з Бахмута до росії розповідають, що ЗСУ не дозволяли евакуюватися з міста. Водночас, одна з цих осіб додає — евакуація проводилась, й охочих виїхати до України й справді вивозили, а примусово людей не забирали. ЗСУ закрили можливість евакуації, каже бахмутянка. Зауважимо, що дата зйомки пропагандистського відео невідома. 

Бахмутянка Поліна Бокова у відео пояснює, як росія ігнорує всі міжнародні договори та права людини 

Також біженки говорять про розстріл мирного населення в Бахмуті, апелюючи до того, що вони не могли самостійно вийти, бо їх б «розстріляли ЗСУ». Зазначимо, що евакуація з Бахмута проводилася навіть на початку травня 2023 року, а саме 16 травня, Бахмутська міська рада повідомляла, що з міста вдалося вивезти цивільних людей, в тому числі неповнолітню особу. 

Тобто, за бажанням, навіть в таких умовах евакуація продовжується, сприяють цьому військові ЗСУ та спецпідрозділ поліції «Білі Янголи». Тож, жінки могли евакуюватися, попросити допомоги у волонтерів, поліції чи ЗСУ, втім вони кажуть, що не хотіли їхати на Україну та «жити з нацистами».

Біженка Тетяна з Бахмута. Фото: скріншот з відео

Тетяна, теж евакуювалася до підконтрольної росії території, каже що в Бахмуті в її підвал ЗСУ закидали гранати. Жінка на відео помітно нервує, труситься, й дивиться по сторонам, немов очікуючи схвалення того, хто сидить по той бік камери. 

Російська пропаганда активно використовує міф про те, що ЗСУ шкодять цивільному населенню, роблять з нього живий щит, тощо. Втім, нагадаємо, що саме ЗСУ обороняють місто від окупантів-росіян, й допомагають цивільним евакуюватися. Люди, які відмовляють виїхати в безпечне місце самі наражають себе на небезпеку, оскільки в місті ведуться активні бойові дії. 

Влада Бахмута від початку закликала цивільних евакуюватися, однак люди свідомо відмовлялися це робити й тепер стають обєктами для російської пропаганди й дискредитують ЗСУ.

Теза 4 — ЗСУ — агресори, а вагнерівці  — асвабадителі 

Біженки з Бахмута дякують вагнерівцям. Фото: скріншот з відео

«Нам все равно, зэки или не зэки. Нас освободили», — каже жінка на відео, а інша дякує вагнерівцям за звільнення та допомогу.

Пропагандистські ЗМІ також намагаються довести за допомогою цих інтерв’ю, що саме українська армія знищила Бахмут. Доказами на цих відео називають, те, що в Часів Ярі стояли танки і били по місту, те, що руських ще не було в місті, а обстріли вже були. 

Читайте також: Зрадники з Бахмута: на що чекали «ждуни» в місті та про що розповідають?

Російська пропаганда, прихильна до пригожина, подає образ вагнерівців, як своєрідних «рятівників, інтелектуалів та музикантів». Втім, самі російські опозиціонери знімали документальні фільми, у яких найманці ПВК зізналися у вбивстві дітей та жінок в Бахмуті й Соледарі. 

«Мы шли и убивали всех. Были женщины, мужчины, деды, пенсионеры, пенсионерки и дети… Ты понимаешь, что на этих руках сейчас… Она кричит, она маленький ребенок, понимаешь? Ей 5, 6 там лет. А я выстрелил, ты понимаешь, контрольный. Я никого не должен был выпустить, никого», — розповідає Азамат Улдаров, найманець ПВК пригожина про зачистку Соледару.

На відео бахмутянка розповідає про евакуацію з Бахмута, їй допомогли виїхати до України

Фото: «Бахмут IN.UA» 

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У дитячій версії застосунку Monobank з’явилася нова кнопка “Попросити гроші у батьків”. За її допомогою дитина може сформувати запит на певну суму, а батьки — погодити його або відхилити.

Про нову функцію повідомив співзасновник Monobank Олег Гороховський.

Як працює нова функція Monobank

Для надсилання запиту дитині потрібно натиснути кнопку “Попросити гроші у батьків”, після чого вказати необхідну суму. До запиту також можна додати коментар. Після надсилання батьки отримують сповіщення. Вони можуть вирішити, чи переказувати зазначену суму, або відхилити запит.

За словами Гороховського, на прийняття рішення у батьків є 24 години. Для нової функції також встановили обмеження. Дитина може надіслати до п’яти запитів на гроші протягом одного дня.

До теми:

Скільки коштує зібратися до школи у 2026 році: редакція проаналізувала ціни

Як дізнатися IBAN рахунку в мобільних застосунках Приватбанку, Монобанку та Ощадбанку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році витрати на підготовку першокласника до навчального року знову зросли. Повний набір необхідних товарів обійдеться батькам у суму близько 13 тисяч гривень. При цьому найбільшу частку сімейного бюджету поглинає купівля одягу.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальна вартість підготовки до школи у 2026 році

За даними аналітиків Сodes, розрахункова вартість повного комплекту для першокласника у 2026 році становить 12 923 гривні. Порівняно з минулим роком загальні витрати збільшилися на 30%. Фактична сума безпосередньо залежить від обраного родинного бюджету. Економний варіант із купівлею найдешевших товарів у дискаунтерах коштуватиме від 4 000 до 5 000 гривень. Середній бюджет, орієнтований на оптимальне співвідношення ціни та якості, вимагає витрат на рівні 10 000–13 000 гривень. Розширений бюджет із придбанням речей від відомих брендів стартує від 20 000 до 30 000 гривень.

Базовий список та рівні шкільного кошика

Усі необхідні шкільні товари розподіляються на кілька груп залежно від пріоритетності покупок. Кошик навчального приладдя включає лише найнеобхіднішу канцелярію та матеріали для творчості. Базовий шкільний кошик розширюється за рахунок додавання аксесуарів. Повний комплект охоплює абсолютно всі товарні позиції, включаючи гардероб.

Рівень кошика	Склад товарів	Орієнтовна вартість у 2026 році
Кошик навчального приладдя	Канцелярія, інструменти для творчих занять	1508 грн
Базовий шкільний кошик	Навчальне приладдя, рюкзак, сумка для взуття	2773 грн
Повний комплект першокласника	Всі вищезазначені товари, одяг та взуття	12 923 грн

Найбільшу частину кошика забирає одяг та взуття. Наразі середні ціни на одяг наступні:

• шкарпетки — від 35 гривень, колготки – від 70 гривень;
• шкільна форма — від 1250 гривень і доходить до кількох тисяч;
• сорочки, футболки або блузки — від 500 гривень;
• штани/спідниця — 600-800 гривень;
• спортивний костюм — 1300 – 3 000 гривень;
• спортивне взуття — 800-1 700 гривень;
• туфлі — 700-2 300 гривень.

Найдорожчі категорії та зміна цін

Найдорожчою категорією у списку покупок незмінно залишається одяг. Він забирає близько 65% від загальних витрат родини. Медіанна вартість двох комплектів повсякденного шкільного одягу становить 7 000 гривень, а спортивного костюма — 1 100 гривень. Одяг подорожчав найбільше за останній рік, додавши в ціні 40%. Взуття становить майже 16% від загальних витрат, аксесуари — близько 10%. Канцелярське приладдя та товари для творчості виявилися категоріями, що подорожчали найменше — їхня вартість зросла приблизно на 7,7%.

Регіональне навантаження на бюджет

Вартість шкільного кошика тримається на приблизно однаковому рівні по всій країні завдяки великій частці онлайн-покупок. Проте фінансове навантаження на родини суттєво відрізняється через різний рівень середніх заробітних плат у регіонах. Найважче підготувати дитину до школи у Кіровоградській області. Там вартість повного комплекту першокласника становить майже 61% від середньої місячної заробітної плати.

Найменш відчутними ці витрати є для жителів Києва. У столиці шкільний кошик забирає близько 27% від середньої зарплати. Середній показник вартості зборів до школи по Україні дорівнює 42,35% від доходу.

Державна допомога та економія

Державна програма “Пакунок школяра” дозволяє батькам першокласників отримати цільову грошову виплату в розмірі 5 000 гривень. Ця сума здатна покрити 38,7% від загальної вартості повного шкільного кошика за медіанними цінами. Коштів вистачить на покриття базового набору першокласника або на придбання найдешевших товарів з одним комплектом одягу. Оформити виплату можна через застосунок “Дія” або у сервісних центрах ПФУ.

Знизити фінансове навантаження можна також шляхом пошуку знижкових купонів, порівняння цін на онлайн-агрегаторах та отримання банківського кешбеку. Додатковими інструментами економії виступають відвідування спеціалізованих шкільних ярмарків, купівля товарів на розпродажах у великих мережах, придбання вживаних речей у доброму стані та організація гуртових закупівель спільно з іншими батьками.

Читайте також:

“Пакунок школяра” у 2026 році: як отримати 5 тисяч гривень на першокласника

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!