Юлія Тимчак засновниця ГО «Чарівні Руни» родом із села Званівка, через повномасштабне вторгнення жінці довелося евакуюватися до Івано-Франківська. Тут вона проживає у притулку для переселенців разом з дітками. Раніше, на території шелтеру не було передбачено зони дозвілля для малечі, тож мешканці самі організувалися й створили простір для дітей.

Пані Юля поділилася з редакцією, як мешканцям шелтеру вдалося покращити свій дім, а також розповіла про подальші плани.

Дім в евакуації. Шелтер для комфортного життя

Мешканка Званівки Юля Тимчак разом з дітьми евакуювалася в Івано-Франківськ, а батько родини Андрій Тимчак захищає сім’ю на Сході. У новому домі “Шелтер для комфортного життя”, де живе Юлія, проживає близько 70 людей. Всі вони із вразливої соціальної категорії: це діти загиблих Героїв, самотні мами з дітьми, багатодітні родини, люди з інвалідністю тощо. 

Шелтером опікується благодійна організація, пояснює Юлія Тимчак. Побачивши, що мешканці притулку активні та самостійно намагаються покращити свої умови проживання, благодійники вирішили посприяти їх ініціативі.

Так, вдалося отримати грант від Urban Space 100, ментором проєкту «Шелтер для комфортного життя» став Андрій Черніков, місцевий інвестор, підприємець та керівник ІТ-компанії.

В межах першої фази проєкту до шелтера закупили обладнання та силами мешканців створили велопарковку. Також провели толоки у внутрішньому дворі, закупили батут, тенісний стіл, настільний футбол й хокей, навчальну літературу та крісло-кокон для діток шелтера. 

Ремонтом шелтеру займалась ГО «Металаб» в межах проєкту «КО-ХАТИ» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в партнерстві з гуманітарною організацією Sign of Hope та IM Swedish Development Partner.

Організація «Рокада» надає меблі в дитячу кімнату та допомагає з облаштуванням шелтеру, надаючи побутову техніку, і закриває частину дрібних ремонтів.

Мешканці притулку й самі активно покращують свій дім, каже пані Юля. Люди разом посадили клумбу, почистили територію, почали сортувати сміття. До слова, саме компостування й має стати наступним проєктом громади в евакуації.

Читайте також:

• Як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Нове життя бахмутян: родина з Бахмута розповіла, як отримала дім у Київській області
• Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості громадян.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Зміни щодо оформлення закордонного паспорта у 2026 році

В Україні змінили правила оформлення паспорта для виїзду за кордон. Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 грудня 2025 року №1709, під час подання заяви-анкети тепер обов’язково потрібно вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), відомий як ідентифікаційний код.

Нововведення поширюється на майже всіх громадян, однак передбачені винятки. Без РНОКПП оформити закордонний паспорт можуть:

• новонароджені діти;
• особи, які офіційно відмовилися від отримання ідентифікаційного коду з релігійних причин і повідомили про це податкові органи.

Уряд пояснює зміни необхідністю синхронізації державних реєстрів. Йдеться про обмін даними між Міністерством закордонних справ, Єдиним державним демографічним реєстром і “Дією”. Без ідентифікаційного коду така взаємодія неможлива, а отже оформлення паспорта не може бути завершене.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році

Державна міграційна служба України роз’яснює, що паспорт для виїзду за кордон оформлюється дітям до 16 років строком на 4 роки, громадянам старше 16 років — на 10 років.

Щоб оформити закордонний паспорт необхідно:

• звернутися до територіального органу/підрозділу ДМС України або ЦНАПу (у разі проживання за кордоном — до відповідної дипломатичної установи);
• подати заяву і необхідні документи;
• пройти сканування відбитків пальців рук (проводиться з 12 років);
• перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети та засвідчити їх підписом;
• отримати паспорт у визначений строк в органі, де подавали заяву-анкету.

Читайте також:

• 3 000 грн для дітей ВПО: що змінилось і хто досі не отримає гроші
• Відпочинок у Кракові для дітей ВПО та військових: як зареєструватися
• Чому “Дія” не бачить зруйноване житло: проблема з документами до 2013 року і як її вирішити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, внаслідок чого є загиблі та поранені. За попередніми даними, нападник раніше проживав у Бахмуті.

Що відомо про трагедію в Києві та нападника, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Стрілянина в Києві, 18 квітня

У Голосіївському районі Києва сталася стрілянина про це повідомили в поліції, внаслідок якої загинули 6 людей, ще кілька отримали поранення, серед них — дитина, про це повідомив Віталій Кличко, мер Києва.

За інформацією правоохоронців, невідомий чоловік відкрив вогонь по людях на вулиці, після чого зайшов до супермаркету та забарикадувався всередині. Поліція провела спецоперацію із залученням бійців КОРД. Згодом стрілка було ліквідовано. З ним намагалися вести переговори близько 40 хвилин, але він не реагував. Мер Києва повідомив, що п’ятьох поранених госпіталізували, іншим надали допомогу на місці.

Нападник ймовірно раніше проживав у Бахмуті

За даними видання “Українська правда”, оприлюдненими у медіа, стрілком є 57-річний чоловік. Журналісти повідомляють, що він народився в росії, однак мав українське громадянство. Раніше чоловік проживав у Бахмуті, а згодом переїхав до Києва — зокрема, мешкав неподалік від місця нападу.

Також відомо, що у 2015–2017 роках він певний час перебував у росії.

Як повідомляє Телебачення Торонто, чоловік був військовим пенсіонером та мав радикальні антиукраїнські й антисемітські погляди.

У соцмережах він публікував дописи, в яких:

• заперечував державність України;
• підтримував насильницькі методи “зачистки” суспільства;
• висловлював симпатії до проросійських бойовиків;
• жалкував, що у 2014 році Бахмут не був повністю знищений.

Окрім цього, раніше він мав проблеми із законом — зокрема, фігурував у справі про нанесення тілесних ушкоджень, однак уникнув відповідальності після примирення з потерпілим. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини трагедії, а також мотиви нападника. Остаточна кількість постраждалих уточнюється.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!