Юлія Тимчак засновниця ГО «Чарівні Руни» родом із села Званівка, через повномасштабне вторгнення жінці довелося евакуюватися до Івано-Франківська. Тут вона проживає у притулку для переселенців разом з дітками. Раніше, на території шелтеру не було передбачено зони дозвілля для малечі, тож мешканці самі організувалися й створили простір для дітей.

Пані Юля поділилася з редакцією, як мешканцям шелтеру вдалося покращити свій дім, а також розповіла про подальші плани.

Дім в евакуації. Шелтер для комфортного життя

Мешканка Званівки Юля Тимчак разом з дітьми евакуювалася в Івано-Франківськ, а батько родини Андрій Тимчак захищає сім’ю на Сході. У новому домі “Шелтер для комфортного життя”, де живе Юлія, проживає близько 70 людей. Всі вони із вразливої соціальної категорії: це діти загиблих Героїв, самотні мами з дітьми, багатодітні родини, люди з інвалідністю тощо. 

Шелтером опікується благодійна організація, пояснює Юлія Тимчак. Побачивши, що мешканці притулку активні та самостійно намагаються покращити свої умови проживання, благодійники вирішили посприяти їх ініціативі.

Так, вдалося отримати грант від Urban Space 100, ментором проєкту «Шелтер для комфортного життя» став Андрій Черніков, місцевий інвестор, підприємець та керівник ІТ-компанії.

В межах першої фази проєкту до шелтера закупили обладнання та силами мешканців створили велопарковку. Також провели толоки у внутрішньому дворі, закупили батут, тенісний стіл, настільний футбол й хокей, навчальну літературу та крісло-кокон для діток шелтера. 

Ремонтом шелтеру займалась ГО «Металаб» в межах проєкту «КО-ХАТИ» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в партнерстві з гуманітарною організацією Sign of Hope та IM Swedish Development Partner.

Організація «Рокада» надає меблі в дитячу кімнату та допомагає з облаштуванням шелтеру, надаючи побутову техніку, і закриває частину дрібних ремонтів.

Мешканці притулку й самі активно покращують свій дім, каже пані Юля. Люди разом посадили клумбу, почистили територію, почали сортувати сміття. До слова, саме компостування й має стати наступним проєктом громади в евакуації.

Читайте також:

• Як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Нове життя бахмутян: родина з Бахмута розповіла, як отримала дім у Київській області
• Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 1 вересня українським вчителям гарантовано підвищать заробітні плати на 20%. Проте паралельно з цим кроком держава планує реформувати саму структуру оплати праці педагогів, щоб подолати колосальний розрив у доходах між молодими фахівцями та досвідченими викладачами.

Деталі майбутніх змін розповів Сергій Бабак голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Підвищення зарплат вчителям у 2026 роц

За словами голови профільного парламентського комітету Сергія Бабака, заплановане підвищення заробітних плат вчителям на 20%, яке має стартувати з 1 вересня, відбудеться гарантовано. Однак, як зазначають у Верховній Раді, просте збільшення виплат не вирішує фундаментальних питань освітньої сфери.

Ключова проблема фінансового забезпечення освітян криється у самій структурі оплати праці. Наразі система побудована на невеликому базовому окладі, до якого додається значна кількість різноманітних надбавок. Саме така архітектура нарахувань формує несправедливу ситуацію на ринку праці: через відсутність стажу та відповідних надбавок заробітна плата молодого спеціаліста відрізняється від зарплати більш досвідченого педагога приблизно у 2,5 раза.

Для того, щоб виправити цю ситуацію та виконати відповідну норму Закону, влада ставить перед собою стратегічне завдання — системно змінити підхід до оплати праці. Зменшення фінансового розриву між різними категоріями вчителів має створити умови, за яких професія знову стане привабливою для молодих кадрів.

Крім того, як зазначає Сергій Бабак, потреба у залученні молоді зараз стоїть особливо гостро. Статистика свідчить, що сьогодні лише близько 20% випускників педагогічних спеціальностей після закінчення вищих навчальних закладів йдуть працювати за своєю прямою професією. Сергій Бабак підкреслює, що така ситуація є серйозним викликом для всієї освітньої системи України, адже вона має безперервно відновлюватися та розвиватися саме через залучення нових фахівців.

Читайте також:

Донеччину вже готують до зими: Уряд виділяє кошти на захист критичної інфраструктури

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Поливаний понеділок — одна з найяскравіших і найвеселіших великодніх традицій в Україні. У цей день люди обливають одне одного водою, жартують і вітають із святами. Але за цим, на перший погляд, простим звичаєм стоїть глибоке символічне значення, яке формувалося століттями.

Детальніше про історію свята, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Поливаний понеділок: що означає традиція обливання водою після Великодня

Поливаний понеділок відзначають наступного дня після Великодня, у 2026 році цей день припадає на 13 квітня. Це свято має давнє коріння, яке поєднує у собі як християнські, так і дохристиянські вірування.

У народній традиції вода завжди вважалася символом очищення, оновлення та життя. Саме тому обливання водою у цей день означає своєрідне “змивання” всього старого: хвороб, негараздів, поганих думок — і відкриття нового етапу життя. Весна, яка вже остаточно вступає у свої права після Великодня, підсилює цю символіку: природа прокидається, а разом із нею — і люди.

У давнину обливання мало ще й обрядовий характер. Вважалося, що вода цього дня має особливу силу: вона приносить здоров’я, красу і навіть щастя в особистому житті. Особливо це стосувалося дівчат, їх обливали хлопці, вірячи, що таким чином бажають їм привабливості та швидкого заміжжя. Водночас це було і своєрідною формою залицяння.

В різних регіонах України традиція мала свої особливості. Десь обливали лише символічно, кількома краплями води, а десь це перетворювалося на справжні “водяні баталії” з відрами і навіть цілими діжками води. Попри це, суть залишалася незмінною, побажання добра і оновлення.

З приходом християнства традиція не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості, святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.

Сьогодні Поливаний понеділок в Україні зберігає свою популярність, хоча й набуває сучасних форм. У містах це часто дружні жарти між знайомими або тематичні заходи, а в селах — більш автентичні обряди, які передаються з покоління в покоління.

Поливаний понеділок закордоном

Подібні традиції існують і в інших країнах Центральної Європи. У Польщі цей день відомий як “Śmigus-Dyngus”. Тут також прийнято обливати одне одного водою, але звичай часто має більш ігровий характер, особливо серед молоді. Вода символізує очищення і удачу, а сам день перетворюється на веселий народний карнавал із жартами, піснями та гуляннями.

В Угорщині традиція має ще цікавішу форму. Там хлопці приходять до дівчат із “віршами-побажаннями” і після цього злегка окроплюють їх водою або парфумами. У відповідь дівчата дарують писанки або солодощі. Колись це було пов’язано з віруванням, що вода допомагає зберегти молодість і красу, а сам обряд мав чіткий шлюбний підтекст.

З приходом християнства традиція в Україні не зникла, а трансформувалася. Вона почала сприйматися як продовження великодньої радості — святкування Воскресіння Христового, яке символізує перемогу життя над смертю. Таким чином, вода стала ще й символом духовного очищення.

До теми:

Куди поїхати весною за красою: найкращі локації з сакурами та магноліями в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!