Юлія Тимчак засновниця ГО «Чарівні Руни» родом із села Званівка, через повномасштабне вторгнення жінці довелося евакуюватися до Івано-Франківська. Тут вона проживає у притулку для переселенців разом з дітками. Раніше, на території шелтеру не було передбачено зони дозвілля для малечі, тож мешканці самі організувалися й створили простір для дітей.

Пані Юля поділилася з редакцією, як мешканцям шелтеру вдалося покращити свій дім, а також розповіла про подальші плани.

Дім в евакуації. Шелтер для комфортного життя

Мешканка Званівки Юля Тимчак разом з дітьми евакуювалася в Івано-Франківськ, а батько родини Андрій Тимчак захищає сім’ю на Сході. У новому домі “Шелтер для комфортного життя”, де живе Юлія, проживає близько 70 людей. Всі вони із вразливої соціальної категорії: це діти загиблих Героїв, самотні мами з дітьми, багатодітні родини, люди з інвалідністю тощо. 

Шелтером опікується благодійна організація, пояснює Юлія Тимчак. Побачивши, що мешканці притулку активні та самостійно намагаються покращити свої умови проживання, благодійники вирішили посприяти їх ініціативі.

Так, вдалося отримати грант від Urban Space 100, ментором проєкту «Шелтер для комфортного життя» став Андрій Черніков, місцевий інвестор, підприємець та керівник ІТ-компанії.

В межах першої фази проєкту до шелтера закупили обладнання та силами мешканців створили велопарковку. Також провели толоки у внутрішньому дворі, закупили батут, тенісний стіл, настільний футбол й хокей, навчальну літературу та крісло-кокон для діток шелтера. 

Ремонтом шелтеру займалась ГО «Металаб» в межах проєкту «КО-ХАТИ» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в партнерстві з гуманітарною організацією Sign of Hope та IM Swedish Development Partner.

Організація «Рокада» надає меблі в дитячу кімнату та допомагає з облаштуванням шелтеру, надаючи побутову техніку, і закриває частину дрібних ремонтів.

Мешканці притулку й самі активно покращують свій дім, каже пані Юля. Люди разом посадили клумбу, почистили територію, почали сортувати сміття. До слова, саме компостування й має стати наступним проєктом громади в евакуації.

Читайте також:

• Як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Нове життя бахмутян: родина з Бахмута розповіла, як отримала дім у Київській області
• Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Часів Ярі взяли в полон трьох бійців армії рф. Всі вони — українці з тимчасово окупованих територій. У російське військо потрапили з різних причин: двоє через відсутність роботи і грошей, і один через загрозу ув’язнення.

Про полонених українців з ТОТ розповіли бійці 24-ї ОМБр імені короля Данила.

Полонені українці з ТОТ

Бійці 24-ї ОМБр імені короля Данила взяли трьох полонених у Часів Ярі. Всі вони — чоловіки з тимчасово окупованих територій України. Двоє з Криму, і один — з лівобережжя Херсонщини.

Найстарший із полонених — 57-річний Сергій Мельник з Євпаторії. До російського війська потрапив, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Бувши на підпитку, чоловік сів за кермо і вдарив, за його словами, “державну машину” та втік з місця ДТП. Його все ж розшукала російська поліція, але при затриманні він вчинив опір. За скоєне чоловікові загрожувало до 5 років ув’язнення, але йому запропонували уникнути відповідальності, підписавши контракт.

Ще один полонений із Криму — 52-річний Олександр Тимошенков. Він родом із села Углове Бахчисарайського району. Працював на фруктових складах, але згодом фруктів не стало, і чоловік втратив роботу. За заробітком пішов на війну.

Наймолодший полонений — 22-річний Кирило Башмаков з села Партизани, що на Херсонщині. Контракт з армією рф підписав, бо хотів заробити грошей. Нібито, мав возити продукти солдатам, але опинився на лінії фронту. Хлопець брав участь і в боях за Бахмут.

Про подальшу долю полонених поки невідомо. Вони можуть або поповнити обмінний фонд, або відповідати за свої дії перед українським судом.

Читайте також:

• Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ
• Третій армійський корпус розгорнув контрнаступ на півночі Донеччини: які території зачистили
• Бійці ССО взяли у полон двох російських військових на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають інтенсивні бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, де кількість штурмів суттєво збільшилася. Водночас на Покровському, Лиманському та Слов’янському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак.

Детальніше про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше зростання активності армії рф відбулося на Костянтинівському напрямку. Тут зафіксовано 29 атак, що на 11 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Росіяни вели наступальні дії у районах Костянтинівки, Іллінівки, Довгої Балки, Розкішного, Торецького, а також у напрямках Миколайпілля, Павлівки, Новогригорівки, Кучерового Яру та Вільного.

На Краматорському напрямку також фіксується збільшення кількості штурмів. Противник два рази атакував в районах Юрківки та Федорівки, тоді як минулої доби тут відбулася лише одна атака.

Найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, однак тут активність російської армії пішла на спад. Українські захисники зупинили 31 атаку, що на 12 менше, ніж минулого дня. Росіяни виявляли активність в районах населених пунктів Кучерів Яр, Вільне, Нове Шахове, Торецьке, Ганнівка, Новий Донбас, Дорожнє, Добропілля, Покровськ, Сергіївка, Удачне та Молодецьке.

На Лиманському напрямку інтенсивність боїв знизилася. Противник шість разів атакував в бік Шийківки, Лиману та в районах Новоєгорівки і Новоселівки. Кількість штурмів на цій ділянці зменшилася на дві атаки.

На Слов’янському напрямку противник здійснив три штурмові дії поблизу Кривої Луки. Це свідчить про зниження активності на чотири атаки порівняно з попередньою добою.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зменшився на 1960 осіб. Росіяни втратили 1439 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 461 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн, а також 43 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 14 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 реактивних систем залпового вогню;
• 6 бойових броньованих машин;
• 5 одиниць спеціальної техніки;
• 3 засоби протиповітряної оборони;
• 1 танк.

Читайте також:

Російська армія збільшила кількість атак на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!