Юлія Тимчак засновниця ГО «Чарівні Руни» родом із села Званівка, через повномасштабне вторгнення жінці довелося евакуюватися до Івано-Франківська. Тут вона проживає у притулку для переселенців разом з дітками. Раніше, на території шелтеру не було передбачено зони дозвілля для малечі, тож мешканці самі організувалися й створили простір для дітей.

Пані Юля поділилася з редакцією, як мешканцям шелтеру вдалося покращити свій дім, а також розповіла про подальші плани.

Дім в евакуації. Шелтер для комфортного життя

Мешканка Званівки Юля Тимчак разом з дітьми евакуювалася в Івано-Франківськ, а батько родини Андрій Тимчак захищає сім’ю на Сході. У новому домі “Шелтер для комфортного життя”, де живе Юлія, проживає близько 70 людей. Всі вони із вразливої соціальної категорії: це діти загиблих Героїв, самотні мами з дітьми, багатодітні родини, люди з інвалідністю тощо. 

Шелтером опікується благодійна організація, пояснює Юлія Тимчак. Побачивши, що мешканці притулку активні та самостійно намагаються покращити свої умови проживання, благодійники вирішили посприяти їх ініціативі.

Так, вдалося отримати грант від Urban Space 100, ментором проєкту «Шелтер для комфортного життя» став Андрій Черніков, місцевий інвестор, підприємець та керівник ІТ-компанії.

В межах першої фази проєкту до шелтера закупили обладнання та силами мешканців створили велопарковку. Також провели толоки у внутрішньому дворі, закупили батут, тенісний стіл, настільний футбол й хокей, навчальну літературу та крісло-кокон для діток шелтера. 

Ремонтом шелтеру займалась ГО «Металаб» в межах проєкту «КО-ХАТИ» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в партнерстві з гуманітарною організацією Sign of Hope та IM Swedish Development Partner.

Організація «Рокада» надає меблі в дитячу кімнату та допомагає з облаштуванням шелтеру, надаючи побутову техніку, і закриває частину дрібних ремонтів.

Мешканці притулку й самі активно покращують свій дім, каже пані Юля. Люди разом посадили клумбу, почистили територію, почали сортувати сміття. До слова, саме компостування й має стати наступним проєктом громади в евакуації.

Читайте також:

• Як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Нове життя бахмутян: родина з Бахмута розповіла, як отримала дім у Київській області
• Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри морози, сніг і складну безпекову ситуацію, евакуація цивільного населення з Донецької області триває. Волонтери та гуманітарні організації фіксують не зменшення, а зростання кількості заявок, особливо з прифронтових громад. Водночас вже починається фіксація евакуації з безпечних міст області, де люди вивозять майже все майно за допомогою вантажівок.

Про це в коментарі Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков, волонтер евакуаційної бригади.

Як проходить евакуація в умовах зими

Евакуація з Донеччини відбувається безперервно, хоча погодні умови ускладнюють процес. Морози та сніг можуть впливати на логістику, однак робота не зупиняється. За словами волонтера, усі доступні маршрути використовують максимально обережно, з урахуванням безпеки та стану доріг.

При цьому зниження кількості евакуйованих не зафіксовано. Навпаки, холодна пора року стимулює людей ухвалювати рішення про виїзд. У прифронтових населених пунктах часто відсутні опалення, електроенергія та базові умови для зимівлі, що стає вирішальним чинником, особливо в періоди мінусової температури.

Чи вплинули морози на кількість заявок

За останні дні кількість звернень на евакуацію не скоротилася. Богдан Зуяков каже що мешканці населених пунктів, де зруйноване житло або пошкоджена інфраструктура, активніше подають заявки саме взимку.

“Морози — це дуже важкий період зимівлі. Коли немає опалення і нормальних умов, люди вирішують виїжджати“, — пояснює він.

Скільки людей вдалося евакуювати

Особисто Богдан Зуяков наразі працює з обмеженнями через поранення. Попри це, навіть у такому режимові йому вдається вивозити людей. За останні дні один з екіпажів евакуював чотирьох цивільних, ще кілька заявок перебувають в роботі.

Наразі пріоритет надається “легшим” заявкам — не з найбільш небезпечних ділянок фронту. Йдеться про Дружківку, околиці Краматорська та прилеглі населені пункти, куди ще відносно безпечно заїжджати та де можна не використовувати бронежилети.

Основний потік евакуації зараз іде з Дружківського напрямку. Також фіксується багато заявок із Лиману, околиць Краматорська та сіл поблизу Дружківки. Окремі звернення надходять із району Рай-Олександрівки, Сіверського напрямку.

За словами волонтера, саме Краматорсько-Слов’янська агломерація останнім часом демонструє зростання кількості охочих виїхати. Наприклад, дедалі частіше виїжджають родини з дітьми, які мають велику кількість речей. Евакуація таких сімей потребує окремого транспорту та додаткових ресурсів, а організацій, здатних це забезпечити, обмежена кількість. Подекуди вони самостійно оплачують послуги перевізників.

“Вивезти сім’ю з великою кількістю речей з точки А в точку Б — це зараз один із найскладніших викликів“, — каже волонтер.

Ще одна помітна тенденція — зростання кількості заявок від людей з інвалідністю, зокрема немобільних і лежачих.

Богдан Зуяков пов’язує збільшення кількості заявок саме зі Слов’янська та Краматорська насамперед не з погодою, а з безпековою ситуацією. Інтенсивність обстрілів, активне застосування FPV-дронів та звичайних БпЛА змушують людей не зволікати.

Куди найчастіше евакуюються мешканці Донеччини

Багато людей обирають евакуацію на відносно невелику відстань. Найпоширеніший варіант — переїзд із прифронтових селищ до Краматорська або Слов’янська, де є житло, родичі чи порожні квартири.

Також частими напрямками є Харків та Дніпро. У випадках, коли люди не мають жодних варіантів для самостійного розміщення, евакуйованих спрямовують далі по різних регіонах України в межах офіційних програм.

Читайте також:

У Покровську збільшується кількість російської піхоти, а до Мирнограда доступ обмежений: що відбувається на фронті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році в Україні діє експериментальний проєкт із надання “базової соціальної допомоги” — нового формату державної підтримки для сімей із низькими доходами. Виплата об’єднує кілька видів соціальної допомоги в одну та розраховується індивідуально для кожної родини з урахуванням доходів і складу сім’ї.

Детальніше про це розповіли в Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Що таке “базова соціальна допомога”

“Базова соціальна допомога” — це щомісячна виплата для сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують державної підтримки. Вона замінює одразу кілька окремих соціальних виплат і призначається на всю сім’ю.

Допомога надається строком на шість місяців і може автоматично продовжуватися на весь період дії експериментального проєкту — до двох років.

Хто може подати заяву

Оформити “базову соціальну допомогу” можуть громадяни та сім’ї, які відповідають умовам експериментального проєкту. Наразі онлайн-подання доступне для осіб, які вже отримують:

• допомогу малозабезпеченим сім’ям;
• виплату на дітей одиноким матерям.

Подати заяву можна:

• онлайн через застосунок “Дія”;
• особисто, подавши письмову заяву до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України — незалежно від місця реєстрації або фактичного проживання.

Для онлайн-звернення в “Дії” необхідні біометричний документ (ID-картка або закордонний паспорт) та верифікований РНОКПП.

Коли допомога не призначається

“Базова соціальна допомога” не надається, якщо в сім’ї є такі обставини:

• працездатні дорослі понад три місяці не працюють, не навчаються, не проходять службу, не зареєстровані в центрі зайнятості (винятки — догляд за людиною з інвалідністю, сплата ЄСВ, втрата працездатності);
• протягом року здійснено покупку або набуття майна на суму понад 100 000 гривень;
  на депозитних рахунках або в облігаціях понад 100 000 гривень;
• у власності є друга квартира або будинок (за винятком житла на ТОТ, у зоні бойових дій, зруйнованого житла, спадщини, гуртожитків);
• є більше одного автомобіля віком до 15 років (крім соціального транспорту або знищених чи розшукуваних авто).

Як розраховується розмір виплати

Розмір “базової соціальної допомоги” залежить від базової величини, яка у 2026 році становить 4 500 гривень. Сума допомоги визначається як різниця між сукупною базовою величиною для всієї сім’ї та середньомісячним доходом родини за три місяці до звернення.

Розрахунок базової величини:

• 100% — для заявника;
• 100% — для кожної дитини до 18 років і осіб з інвалідністю I–II груп;
• 70% — для кожного наступного члена сім’ї.

Приклади розрахунку:

Сім’я з трьох осіб: батько, мати та дитина 2 років.
Сукупна базова величина — 12 150 гривень.
Середньомісячний дохід — 7 020 гривень.
Розмір допомоги — 5 130 гривень.

Сім’я з чотирьох осіб, де батько має інвалідність II групи.
Сукупна базова величина — 18 000 гривень.
Середньомісячний дохід — 5 126,67 гривні.
Розмір допомоги — 12 873,33 гривні.

Для осіб без права на пенсію

Для людей віком від 60 років без достатнього страхового стажу базова величина зменшується залежно від тривалості стажу — від 53% до 88% від 4 500 гривень. Наприклад, одинока особа 65 років зі стажем 11 років може отримувати 2 790 гривень щомісяця.

Що ще варто знати

Процедура передбачає подання двох заяв:

• заяви про намір отримати “базову соціальну допомогу”;
• заяви про її призначення після погодження з розрахованим розміром.

Заяву подає один уповноважений член сім’ї, але кожен повнолітній отримувач має її підписати. Склад сім’ї фіксується на дату звернення. До моменту остаточного призначення родина може відмовитися від переходу на “базову соціальну допомогу” та залишити попередні виплати.

Читайте також:

“єЯсла”: як батькам отримати компенсацію за догляд за дитиною у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!