Юлія Тимчак засновниця ГО «Чарівні Руни» родом із села Званівка, через повномасштабне вторгнення жінці довелося евакуюватися до Івано-Франківська. Тут вона проживає у притулку для переселенців разом з дітками. Раніше, на території шелтеру не було передбачено зони дозвілля для малечі, тож мешканці самі організувалися й створили простір для дітей.

Пані Юля поділилася з редакцією, як мешканцям шелтеру вдалося покращити свій дім, а також розповіла про подальші плани.

Дім в евакуації. Шелтер для комфортного життя

Мешканка Званівки Юля Тимчак разом з дітьми евакуювалася в Івано-Франківськ, а батько родини Андрій Тимчак захищає сім’ю на Сході. У новому домі “Шелтер для комфортного життя”, де живе Юлія, проживає близько 70 людей. Всі вони із вразливої соціальної категорії: це діти загиблих Героїв, самотні мами з дітьми, багатодітні родини, люди з інвалідністю тощо. 

Шелтером опікується благодійна організація, пояснює Юлія Тимчак. Побачивши, що мешканці притулку активні та самостійно намагаються покращити свої умови проживання, благодійники вирішили посприяти їх ініціативі.

Так, вдалося отримати грант від Urban Space 100, ментором проєкту «Шелтер для комфортного життя» став Андрій Черніков, місцевий інвестор, підприємець та керівник ІТ-компанії.

В межах першої фази проєкту до шелтера закупили обладнання та силами мешканців створили велопарковку. Також провели толоки у внутрішньому дворі, закупили батут, тенісний стіл, настільний футбол й хокей, навчальну літературу та крісло-кокон для діток шелтера. 

Ремонтом шелтеру займалась ГО «Металаб» в межах проєкту «КО-ХАТИ» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в партнерстві з гуманітарною організацією Sign of Hope та IM Swedish Development Partner.

Організація «Рокада» надає меблі в дитячу кімнату та допомагає з облаштуванням шелтеру, надаючи побутову техніку, і закриває частину дрібних ремонтів.

Мешканці притулку й самі активно покращують свій дім, каже пані Юля. Люди разом посадили клумбу, почистили територію, почали сортувати сміття. До слова, саме компостування й має стати наступним проєктом громади в евакуації.

Читайте також:

• Як мешканка Нью-Йорка Тетяна Красько допомагає вимушеним переселенцям жити спочатку
• Нове життя бахмутян: родина з Бахмута розповіла, як отримала дім у Київській області
• Одна камера — одне бажання: як волонтери дарують дітям мрію в обмін на фотокартку?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські окупаційні війська завдали чергового удару по місту Слов’янськ. Для атаки на населений пункт ворог використав реактивні системи залпового вогню.

Про наслідки атаки офіційно повідомив Вадим Лях, голова Слов’янської міської військової адміністрації.

Удар по Слов’янську: що відомо

За словами Вадима Ляха, ворожа атака відбулася відбулася вдень. Зафіксовано, що о 13:50 окупанти вчергове вдарили по території Слов’янська. Епіцентром ворожого обстрілу стала центральна частина міста. Снаряди з реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) влучили безпосередньо у дорожнє покриття.

Внаслідок ворожого влучання у центрі міста є постраждалі серед цивільного населення. Згідно з попередньою інформацією, яку надав Вадим Лях, поранення отримали пʼять людей.

Читайте також:

“Люди поступово покидають регіон”: волонтер про евакуацію з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільною, проте логістика та безпекові умови змушують волонтерів адаптуватися до нових викликів.

Про те, як місцеві жителі рятуються від російських безпілотників, хто найчастіше залишає прифронтові міста та як працюють евакуаційні маршрути, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.

Евакуація на Донеччині

За словами Богдана Зуякова, “фаворитом” за кількістю евакуйованих наразі залишається Дружківка. Основна категорія переселенців — це люди віком від 50 років. Чоловіки та жінки виїжджають з небезпечних територій приблизно у рівному співвідношенні — 50 на 50.

Водночас заявок на евакуацію родин із дітьми з прифронтових зон стає дедалі менше. Більшість таких сімей вже виїхала, або ж люди знаходять можливості вивозити дітей самостійно. Проте волонтер прогнозує, що незабаром виникне потреба активніше евакуювати родини з дітьми з Краматорська.

“Дітей стає менше на евакуацію з прифронтових місць, тому що вони поступово виїжджають. Люди самостійно вивозять своїх дітей. Ми поступово рухаємось до того, що, наприклад, у Краматорську треба буде вивозити людей з дітьми“, — ділиться спостереженнями Богдан.

Щодо Миколаївки, то там кількість заявок на евакуацію також зросла, але через суттєве погіршення безпекової складової. Російські війська посилюють тиск та збільшують кількість дронів у небі.

“До Миколаївки не дуже добра дорога, і через це вона тим більше одна, і цим вони користуються, перерізаючи логістику. Дуже складно туди заїжджати, люди це розуміють, тому виїжджають, поки є можливість“, — пояснює волонтер.

Тільки за останній тиждень Богдан Зуяков особисто вивіз близько 30 осіб, серед яких шестеро — це маломобільні люди. Процес їхньої евакуації відбувається у кілька етапів. Спочатку волонтери доставляють маломобільних осіб до Краматорська або Слов’янська. Далі людей передають іншим волонтерським групам, які везуть їх на Лозову, або медичним бригадам, що здійснюють адресну доставку на автомобілях швидкої допомоги до нових місць проживання.

Ситуація після Великодніх свят

Напередодні Великодня спостерігався певний спад активності, оскільки люди хотіли відсвяткувати вдома перед тим, як ухвалювати остаточне рішення про виїзд. Однак, як вказує волонтер, після завершення свят різкого чи масштабного напливу заявок не відбулося. Процес іде стабільно: люди продовжують звертатися до волонтерів і поступово покидають регіон.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!