У квітні для мешканців столиці відбудуться екскурсії “Місцями Революції Гідності”. Усі охочі можуть відвідати безкоштовні заходи та дізнатися більше про події Майдану і Революції Гідності.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

Екскурсії “Місцями Революції Гідності” у квітні

Учасники, які відвідають заходи, дізнаються: 

• як перші протести у столиці переросли в Революцію Гідності;
• чому люди виходили на Майдан;
• ким були самооборонівці та як протестувальники боролися за нову країну.

Кияни, гуляючи середмістям столиці, дізнаються більше про історію Майдану. Також гід Вікторія Бойко розповість історії Героїв Небесної Сотні.

Екскурсії відбудуться у будні та вихідні: 

• 4 та 18 квітня (четвер) — “Місцями Революції Гідності. Ініціативи Майдану”. Маршрут стартує о 16:00 біля будівлі Київської міської державної адміністрації (вулиця Хрещатик, 36);
• 13 та 27 квітня (субота) — “Місцями Революції Гідності. Хроніка подій”. Старт маршруту відбудеться об 11:00 на Михайлівській площі (біля банера про Героїв Небесної Сотні).

Більше інформації щодо екскурсійних маршрутів можна отримати за номером: +38 (096) 284 2807.

Примітка. Революція гідності — це політичні та суспільні зміни в Україні з 30 листопада 2013 року до лютого 2014 року, викликані протестом громадян України проти протиправного розгону мирної акції студентів та громадських активістів. Вона розпочалася 21 листопада 2013 року як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках віктора януковича та небажання народу України миритись із перетворенням країни на одну з колоній росії.

Як відвідати екскурсії

Усі охочі можуть безкоштовно взяти участь у екскурсіях “Місцями Революції Гідності”. Для цього необхідно попередньо зареєструватися за посиланням.

Зазначимо, що в залежності від безпекової ситуації у Києві в програмі заходів можливі зміни. Найближчі укриття розташовані в таких місцях:

• станції метро “Хрещатик” та “Майдан Незалежності”;
• підземний перехід поблизу будинку на вулиці Хрещатик, 30;
• підземний перехід на Майдані Незалежності;
• підземний перехід, що сполучає Майдан Незалежності, вулиці Михайлівську та Костьольну.

Раніше ми розповідали, де можна смачно та дешево поїсти в Києві.

Читайте також:

• Бахмутська амбулаторія в Києві набирає пацієнтів до сімейних лікарів
• Галерея Гапчинської, велична Лавра та ботсад: що подивитись в Києві
• Що знають українці про Бахмут: опитування жителів Києва
• Бахмутський коледж готує концерт у Києві: дата

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У застосунку “Дія” з’явилася нова послуга — компенсація автоцивілки для ветеранів та ветеранок зі статусом учасника бойових дій (УБД) або осіб з інвалідністю внаслідок війни. Поліс може стати повністю безплатною.

Про це повідомили представники “Дія”.

Компенсація автоцивілки для ветеранів у “Дії”

Ветерани та ветеранки зі статусом УБД або особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн. Половину вартості поліса компенсує страхова компанія, іншу половину — держава. У результаті автоцивілка стає безплатною.

Подати заявку на компенсацію можуть ті, хто:

• має посвідчення ветерана в застосунку “Дія”;
• оформив договір після 1 січня 2025 року з використанням пільги; користується авто з об’ємом двигуна до 2500 см³ або електромобілем до 100 кВт;
• використовує транспорт для особистих потреб.

Як подати заявку

Для того, щоб скористатися новою програмою, потрібно:

• оновити застосунок “Дія” та авторизуватися у ньому;
• обрати розділ “Сервіси” та пункт “Ветеран PRO”;
• знайти “Компенсацію автоцивілки”;
• зазначити пільговий договір, який має підтягнутися автоматично;
• обрати “Дія.Картку” для зарахування коштів.

Читайте також:

Як отримати акт перевірки сімейного стану в 2025-2026 роках

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У грудні 1991 року жителі тодішнього Артемівська взяли участь у Всеукраїнському референдумі щодо підтримки Акту проголошення незалежності України та виборах першого Президента. Більшість містян підтримали незалежність, однак питання майбутнього президента і перейменування міста викликали дискусії.

Детальніше про це розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Як проходив референдум і перші вибори в Бахмуті

Про проведення Всеукраїнського референдуму та виборів президента жителі Артемівська дізналися з українських ЗМІ ще з 1 вересня 1991 року, коли стартувала передвиборча агітація.

Висвітлювала виборчі процеси газета “Вперед”. Тут публікували думки мешканців міста та місцевих громадських і політичних діячів. Саме звідси стало відомо, що переважна більшість жителів міста підтримує Акт проголошення незалежності України.

Основні дискусії викликало голосування за першого президента: найбільшу підтримку мав Леонід Кравчук, другим за популярністю був В’ячеслав Чорновіл, третім — Левко Лук’яненко. Водночас частина мешканців планувала не брати участі у виборах або голосувати “ні за кого”.

Протилежні погляди також були серед містян. Зокрема, член Соціалістичної партії В. Ф. Черепков виступав проти незалежності України як окремої держави, підтримуючи ідею її перебування у складі срср. У місті відбувся й поодинокий протест проти референдуму та президентських виборів — 7 листопада 1991 року, за участі не більше десяти осіб.

Як проходило голосування

Голосування в місті розпочалося 1 грудня 1991 року, хоча виборчі ділянки з’явилися ще в середині листопада.

За підсумками голосування:

• у референдумі взяли участь 75 665 осіб, що становило 78,2% виборців;
• Акт проголошення незалежності України підтримали 64 981 виборець (86%), тоді як проти висловилися 7 651 особа (10,1%);
• на президентських виборах найбільше голосів отримали Леонід Кравчук — 57 965 (76,8%) та В’ячеслав Чорновіл — 7 970 (10,6%).

Зазначимо, що паралельно в тогочасному Артемівську відбувся міський референдум, де постало питання повернення місту його історичної назви — Бахмут. Проте, більшість виборців, а саме 78,3%, виступили за збереження радянської назви “Артемівськ”, тоді як за “Бахмут” проголосували 20,4%.

Читайте також:

Бахмутська метеостанція: історія її появи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!