У квітні для мешканців столиці відбудуться екскурсії “Місцями Революції Гідності”. Усі охочі можуть відвідати безкоштовні заходи та дізнатися більше про події Майдану і Революції Гідності.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

Екскурсії “Місцями Революції Гідності” у квітні

Учасники, які відвідають заходи, дізнаються: 

• як перші протести у столиці переросли в Революцію Гідності;
• чому люди виходили на Майдан;
• ким були самооборонівці та як протестувальники боролися за нову країну.

Кияни, гуляючи середмістям столиці, дізнаються більше про історію Майдану. Також гід Вікторія Бойко розповість історії Героїв Небесної Сотні.

Екскурсії відбудуться у будні та вихідні: 

• 4 та 18 квітня (четвер) — “Місцями Революції Гідності. Ініціативи Майдану”. Маршрут стартує о 16:00 біля будівлі Київської міської державної адміністрації (вулиця Хрещатик, 36);
• 13 та 27 квітня (субота) — “Місцями Революції Гідності. Хроніка подій”. Старт маршруту відбудеться об 11:00 на Михайлівській площі (біля банера про Героїв Небесної Сотні).

Більше інформації щодо екскурсійних маршрутів можна отримати за номером: +38 (096) 284 2807.

Примітка. Революція гідності — це політичні та суспільні зміни в Україні з 30 листопада 2013 року до лютого 2014 року, викликані протестом громадян України проти протиправного розгону мирної акції студентів та громадських активістів. Вона розпочалася 21 листопада 2013 року як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках віктора януковича та небажання народу України миритись із перетворенням країни на одну з колоній росії.

Як відвідати екскурсії

Усі охочі можуть безкоштовно взяти участь у екскурсіях “Місцями Революції Гідності”. Для цього необхідно попередньо зареєструватися за посиланням.

Зазначимо, що в залежності від безпекової ситуації у Києві в програмі заходів можливі зміни. Найближчі укриття розташовані в таких місцях:

• станції метро “Хрещатик” та “Майдан Незалежності”;
• підземний перехід поблизу будинку на вулиці Хрещатик, 30;
• підземний перехід на Майдані Незалежності;
• підземний перехід, що сполучає Майдан Незалежності, вулиці Михайлівську та Костьольну.

Раніше ми розповідали, де можна смачно та дешево поїсти в Києві.

Читайте також:

• Бахмутська амбулаторія в Києві набирає пацієнтів до сімейних лікарів
• Галерея Гапчинської, велична Лавра та ботсад: що подивитись в Києві
• Що знають українці про Бахмут: опитування жителів Києва
• Бахмутський коледж готує концерт у Києві: дата

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!