У квітні для мешканців столиці відбудуться екскурсії “Місцями Революції Гідності”. Усі охочі можуть відвідати безкоштовні заходи та дізнатися більше про події Майдану і Революції Гідності.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

Екскурсії “Місцями Революції Гідності” у квітні

Учасники, які відвідають заходи, дізнаються: 

• як перші протести у столиці переросли в Революцію Гідності;
• чому люди виходили на Майдан;
• ким були самооборонівці та як протестувальники боролися за нову країну.

Кияни, гуляючи середмістям столиці, дізнаються більше про історію Майдану. Також гід Вікторія Бойко розповість історії Героїв Небесної Сотні.

Екскурсії відбудуться у будні та вихідні: 

• 4 та 18 квітня (четвер) — “Місцями Революції Гідності. Ініціативи Майдану”. Маршрут стартує о 16:00 біля будівлі Київської міської державної адміністрації (вулиця Хрещатик, 36);
• 13 та 27 квітня (субота) — “Місцями Революції Гідності. Хроніка подій”. Старт маршруту відбудеться об 11:00 на Михайлівській площі (біля банера про Героїв Небесної Сотні).

Більше інформації щодо екскурсійних маршрутів можна отримати за номером: +38 (096) 284 2807.

Примітка. Революція гідності — це політичні та суспільні зміни в Україні з 30 листопада 2013 року до лютого 2014 року, викликані протестом громадян України проти протиправного розгону мирної акції студентів та громадських активістів. Вона розпочалася 21 листопада 2013 року як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках віктора януковича та небажання народу України миритись із перетворенням країни на одну з колоній росії.

Як відвідати екскурсії

Усі охочі можуть безкоштовно взяти участь у екскурсіях “Місцями Революції Гідності”. Для цього необхідно попередньо зареєструватися за посиланням.

Зазначимо, що в залежності від безпекової ситуації у Києві в програмі заходів можливі зміни. Найближчі укриття розташовані в таких місцях:

• станції метро “Хрещатик” та “Майдан Незалежності”;
• підземний перехід поблизу будинку на вулиці Хрещатик, 30;
• підземний перехід на Майдані Незалежності;
• підземний перехід, що сполучає Майдан Незалежності, вулиці Михайлівську та Костьольну.

Раніше ми розповідали, де можна смачно та дешево поїсти в Києві.

Читайте також:

• Бахмутська амбулаторія в Києві набирає пацієнтів до сімейних лікарів
• Галерея Гапчинської, велична Лавра та ботсад: що подивитись в Києві
• Що знають українці про Бахмут: опитування жителів Києва
• Бахмутський коледж готує концерт у Києві: дата

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!