Росіяни обрали 5 напрямків, аби виснажити українські сили. Йдеться про Мар‘їнський, Авдіївський, Бахмутський, Лиманський і Куп‘янський. Окупанти рівномірно розподілили навантаження вздовж східного кордону —Донецької та Харківської областей.
Про це повідомила Ганна Маляр, колишня заступниця міністра оборони України.
Тактика росіян на полі бою
Ганна Маляр повідомляє, що окупанти вже майже рік наступають на Мар‘їнський, Авдіївський, Бахмутський, Лиманський і Куп‘янський напрямки. По цій лінії фронту вони рівномірно розподіляють навантаження з різною інтенсивністю. За словами Маляр, основна задача російської армії полягає у тому, аби виснажити наші сили на всіх напрямках.
Водночас окупанти не відмовилися від цілі захопити всю Україну.
За такою тактикою стоїть більша мета. Виснажити, щоби діяти більш ефективно надалі. Вони не полишають своїх планів — захопити всю територію України. Нам це дивно чути після їхнього програшу у Києві та області. Але росіяни цим і характеризуються — переоцінкою власних можливостей. Вони завжди ставлять собі максимальні цілі,
Ганна Маляр // колишня заступниця міністра оборони України.
Маляр пояснює, що крім виснаження наших військ, росіяни ще намагаються ослабити наше суспільство. Насамперед йдеться про інформаційні інструменти за допомогою яких й створюють конфлікти в середині держави. Маляр наголошує, що у час, коли ці конфлікти наберуть найбільшого оберту, росіяни можуть вчинити повторний напад.
Сили оборони України продовжують вести активні бої на Донеччині, утримуючи лінію оборони та контратакуючи противника. За даними аналітичного ресурсу DeepState, українські війська досягли локальних успіхів поблизу села Кучерів Яр, відтіснивши російські підрозділи назад.
На мапі бойових дій DeepState зазначено, що українським захисникам вдалося звільнити частину територій на південь від Добропілля.
Попри успіхи українських сил, російська армія продовжує спроби наступу на сусідніх напрямках. DeepState повідомляє про незначне просування окупантів біля Гродівки та Володимирівки, де тривають запеклі бої.
Водночас, за даними Генштабу ЗСУ, на Лиманському напрямку російські війська протягом минулої доби здійснили дев’ять штурмових атак, намагаючись прорвати оборону Сил оборони України поблизу населених пунктів Надія, Новоселівка, Зарічне та Шандриголове.
На Слов’янському напрямку наші військові відбили 14 спроб просування ворога у районах Ямполя, Серебрянки, Сіверська та Виїмки.
На Краматорському напрямку активних наступальних дій з боку противника зафіксовано не було.
Водночас на Костянтинівському напрямку російські сили здійснили 12 атак поблизу Щербинівки, Русиного Яру, Катеринівки та Софіївки, проте всі вони були безуспішними.
Найгарячішою залишається ситуація на Покровському напрямку, де оборонці України відбили 39 штурмів противника у районах Никанорівки, Мирнограда, Родинського, Лисівки, Звірового, Удачного, Молодецького, Новоукраїнки, Червоного Лиману, Новоекономічного, Котлиного, Новопавлівки та Дачного.
Бахмут, частина Торгової площі, 1904-1909 роки / оцифроване фото з архіву Бахмутського краєзнавчого музею
У Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить оцифровані світлини бахмутських фотоательє, які працювали в місті протягом 1870-х-1920-х років. Ці фото зберігались у Бахмутському краєзнавчому музеї та були вивезені з міста після початку повномасштабного вторгення.
Про це редакції Бахмут IN.UA розповів бахмутський краєзнавець, директор музею Ігор Корнацький.
Презентація колекції з Бахмута у Львові
Днями у Львові презентували оцифровану колекцію “Фотографи та ательє у Бахмуті на зламі ХІХ–ХХ століть”. Вона містить історичні світлини, зроблені в бахмутських фотоательє в дореволюційний період. Серед них — портрети містян і селян, представників різних професій і суспільних станів, дорослих і дітей, родинні групові фото. Окрім цього, оцифровано видові фотографії різних куточків Бахмута та його історичних будівель, частина з яких знищена в роки Другої світової війни і сучасної російської агресії.
Оригінальні світлини були вивезені з Бахмута і знаходяться на збереженні. Для того, щоб зберегти колекцію, її вирішили оцифрувати. Це зробили в межах спільного проєкту Бахмутського краєзнавчого музею та львівського Центру міської історії. Мета проєкту полягає у збереженні спадщини тимчасово окупованих територій.
Наразі побачити оригінальну колекцію у відкритому доступі неможливо.
“У Львові ми презентували оцифровані копії у вигляді презентації. Оригінали зараз взагалі не виставляються, вони зберігаються у визначеному місці. Раніше на огляд були виставлені роздруковані збільшені копії, виставка була в Хмельницькому обласному художньому музеї”, — каже Ігор Корнацький.
Ігор Корнацький на презентації оцифрованої колекції / фото Марія Урбан, Центр міської історії
Оцифровані копії є в безоплатному доступі в міському медіаархіві Центру міської історії. У пошуку потрібно вказати слово “Бахмут” і вам відкриються світлини з колекції.
Оцифровані світлини / скриншот міського медіаархіву Центру міської історії
Бахмутські фотоательє, історія
Перші фотоательє в Бахмуті з’явилися на початку 1870-х років. Відтоді фотографія стала важливим свідком міського життя та унікальним способом зберегти пам’ять про людей і події.
У колекції краєзнавчого музею збереглись роботи бахмутських фотографів і власників ательє — Розалії та Давида Мерейнес, Леона й Ісаака Гриліхесів, Герша-Лейби Бродського, Єфима Львова, Михайла Іцковича, Емануїла Білоцерковського, Лазаря Хадака.
Портрети дітей, зроблені в фотоательє Бахмута / фото Хмельницький обласний художній музей
Приватні фотоательє поступово принили свою роботу в радянський період. Більшість студій зачинились наприкінці 1920-х років.
Тема про президентські вибори в Україні зараз набуває актуальності як серед українців, так і в міжнародному суспільстві. Громаду турбує думка, чи будуть вибори насправді? Росіяни […]
На Бахмутському напрямку окупаційні російські війська отримують нові підкріплення у вигляді особового складу та техніки. Водночас кількість атак на лінії фронту поблизу міста-фортеці постійно зростає. […]
На Бахмутському напрямку окупаційні війська російської федерації не припиняють контратак. Загарбники прагнуть покращити своє тактичне положення на флангах Бахмута. Водночас ЗСУ просуваються до траси Бахмут-Горлівка, […]