Росіяни обрали 5 напрямків, аби виснажити українські сили. Йдеться про Мар‘їнський, Авдіївський, Бахмутський, Лиманський і Куп‘янський. Окупанти рівномірно розподілили навантаження вздовж східного кордону — Донецької та Харківської областей.

Про це повідомила Ганна Маляр, колишня заступниця міністра оборони України.

Тактика росіян на полі бою

Ганна Маляр повідомляє, що окупанти вже майже рік наступають на Мар‘їнський, Авдіївський, Бахмутський, Лиманський і Куп‘янський напрямки. По цій лінії фронту вони рівномірно розподіляють навантаження з різною інтенсивністю. За словами Маляр, основна задача російської армії полягає у тому, аби виснажити наші сили на всіх напрямках.

Водночас окупанти не відмовилися від цілі захопити всю Україну.

Маляр пояснює, що крім виснаження наших військ, росіяни ще намагаються ослабити наше суспільство. Насамперед йдеться про інформаційні інструменти за допомогою яких й створюють конфлікти в середині держави. Маляр наголошує, що у час, коли ці конфлікти наберуть найбільшого оберту, росіяни можуть вчинити повторний напад.

Читайте також:

• Горлівські терикони та штурми Ягідного: як просувають бої на Донеччині
• Під Бахмутом залишилися мирні мешканці, окупанти показали, як вони живуть
• Ситуація на фронті зайшла у глухий кут. Головне з інтерв’ю Залужного

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування росіян у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень фіксується на Покровському та Костянтинівському напрямках, тоді як на Краматорському російські військові наступальних дій не проводили.

Про це йдеться у зведенні Генштабу ЗСУ.

Штурмові дії на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку росіяни здійснили 22 атаки, тоді як учора було зафіксовано лише 12 штурмових дій. Боєзіткнення пройшли поблизу населених пунктів Костянтинівка, Іванопілля, Іллінівка, Русин Яр, Торецьке, Шахове, Софіївка, а також у напрямку Вільного та Кучерового Яру.

Найбільша кількість боїв триває на Покровському напрямку, де українські військові зупинили 32 штурмові дії росіян. Спроби просування зафіксовані у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Удачне, Молодецьке, Сухецьке, Іванівка, Нове Шахове, а також у бік Мирного, Білицького, Сергіївки та Новопавлівки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські військові вісім разів намагалися вклинитися в українську оборону. Атаки росіян відбувалися у бік населених пунктів Лиман, Ямпіль, Дробишеве та Зарічне.

На Слов’янському напрямку українські сили відбили три спроби росіян просунутися вперед. Бойові зіткнення зафіксовані у бік населених пунктів Рай-Олександрівка, Закітне та Миколаївка.

На Краматорському напрямку російські військові наступальних дій не проводили.

Втрати російських військових

За минулу добу росіяни втратили:

• особового складу — 1 220 осіб;
• танків — 1 одиницю;
• бойових броньованих машин — 5 одиниць;
• артилерійських систем — 47 одиниць;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 2 одиниці;
• гелікоптерів — 1 одиницю;
• наземних робототехнічних комплексів — 5 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 603 одиниці;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 220 одиниць;
• спеціальної техніки — 4 одиниці.

Читайте також:

Росіяни збільшили кількість атак на Покровському та Костянтинівському напрямках — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!