Підприємцям Донеччини пропонують релокувати свій бізнес до Кривого Рогу за вигідними умовами. Переселенцям доступні орендні площі зі знижкою, а також можливість створення нового бізнесу за грантові кошти.

Про це повідомляє Донецька ОВА.

Кривий Ріг: можливості для бізнесу

Донецька ОВА отримала пропозицію від Криворізької міської ради для підприємств, які планують перемістити виробничі потужності до більш безпечних регіонів України. Їх запрошують релокувати свій бізнес до Кривого Рогу.

Своїм рішенням виконком Криворізької міської ради дав можливість релокованим підприємствам розмістити свої виробничі потужності у приміщеннях комунальної власності та на об’єктах добувної і переробної промисловості. Приміщення комунальної власності надають в оренду з 50% знижкою. Також розглядаються пропозиції для започаткування нових бізнесів, у тому числі за грантові кошти.

Міська влада Кривого Рогу також гарантує консультаційний, юридичний і організаційний супровід підприємств на новому місці перебування.

Ті, хто зацікавлені в релокації виробничих потужностей до Кривого Рогу, можуть звертатися до Управління розвитку підприємництва виконкому Криворізької міської ради за телефонами: +380 (56) 492 2589, +380 (91) 617 2192. Або на електронну адресу — [email protected], на яку можна надсилати інформацію щодо технічних і соціальних потреб, необхідних для релокації підприємства.

Кривий Ріг: що пропонують ВПО

За інформацією Криворізької міської ради, у місті діють доступні умови оренди житлових та нежитлових приміщень. Розмір орендної плати на сьогодні у 2-3 рази нижчий, ніж в інших містах країни.

Також у міста створені умови для комфортного життя переселенців. Зокрема, для ВПО діє безоплатний проїзд у міському комунальному транспорті. В закладах дошкільної освіти міста працюють чергові групи, що дає можливість відвідувати дитячи садочки в очному форматі.

Окрім цього, передбачено першочергове зарахування до закладів дошкільної освіти дітей-ВПО, які постраждали внаслідок воєнних дій. Діти-ВПО шкільного віку мають можливість отримувати освіту в змішаному форматі з можливістю відвідувати заклади освіти офлайн.

Читайте також:

• У день звертаються близько 10 людей: як працює осередок підтримки бахмутян у Харкові
• Можливості для переселенців на Київщині: де пропонують безкоштовне житло та роботу
• Втрата роботи серед переселенців/переселенок: чи є пріоритет на посади для чоловіків або жінок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!