У квітні Міністерство молоді та спорту заборонило національним збірним України брати участь у міжнародних змаганнях, де виступатимуть спортсмени з російської федерації та Республіки білорусь. Відповідний наказ від 12 квітня 2023 року № 2031 оприлюднений на офіційному сайті відомства. Згідно з документом, рішення стосується всіх представників офіційних делегацій національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських та паралімпійських видів спорту. У разі виявлення фактів порушення наказу, Мінмолодьспорт розглядатиме питання про позбавлення спортивної федерації статусу національної.

Редакція Бахмут IN.UA поцікавилася у спортсменів та тренерів із Бахмута, що вони думають про участь росіян на міжнародних змаганнях і стартах. Атлети також прокоментували своє ставлення до рішення Мінмолодьспорту.

Позиція спортсменів

Заслужений майстер спорту України з легкої атлетики, «бронзова» призерка Олімпійських ігор-2012, переможниця Чемпіонату Європи 2012 року, «бронзова» призерка командного Чемпіонату Європи 2015 року, фіналістка Олімпійських ігор-2016, переможниця II Європейських ігор 2019 року у командних легкоатлетичних змаганнях, учасниця Олімпійських ігор-2020 Аліна Логвиненко.

Відома українська легкоатлетка Аліна Логвиненко народилася в Бахмуті. Професійна спортсменка спеціалізується по бігу на коротких дистанціях. Багаторазова чемпіонка успішно представляє Донеччину на міжнародному рівні.

Аліна Логвиненко розповідає, що в її колі оточення є люди, які не згодні з позицією Міністерство молоді та спорту й вважають рішення про заборону виступати із російськими спортсменами — несправедливим по відношення до українського спорту.

Бахмутянка наголошує, якщо спортсмен вже опинився на одній сцені з росіянином — то не потрібно відступати. Натомість є потреба боротися за спортивними правилами й показати себе сильним суперником.

Водночас вона переконана, що не потрібно давати росіянам шанс змагатися на міжнародній арені.

«Дозволяти їм виступати — це маніпуляція, адже спорт зараз — це інструмент впливу. Потрібно боротися, щоб росіян та білорусів не допускали до змагань. Коли йдеться про війну — не може бути так, що хтось поза політикою. Я, наприклад, не політик, як і моя родина, але всі вони втратили житло, роботу від війни. Зараз немає чогось поза політикою», — вважає спортсменка.

Аліна Логвиненко. Фото: Фейсбук

Майстер спорту України міжнародного класу з легкої атлетики, представниця Школи вищої спортивної майстерності регіону Вікторія Ткачук.

«Я вважаю, що російських атлетів та всіх спортсменів з росії потрібно не допускати на міжнародні змагання. У такий спосіб застосовувати до них спортивні санкції. Ми не маємо толерантно ставитися до атлетів, навіть якщо вони особисто не причетні до певного якогось вчинку російської армії чи російських політиків і так далі. Це має бути такого роду санкція, яка, можливо, їх спонукатиме до того, щоб краще думали, де вони живуть, яку вони країну представляють, коли росія робить таке жахіття з Україною», — переконана бігунка Вікторія Ткачук.

Вікторія Ткачук. Фото: Фейсбук

Позиція тренерів

Заслужений тренер України, тренер-викладач Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №1 (КДЮСШ №1) Бахмутської міської ради, голова Федерації сумо Донецької області Олег Рева.

Моя думка та наших спортсменів однозначна — не допускати росіян до змагань ні під яким прапором і статусом.

Голова Федерації сумо Донецької області Олег Рева. Фото: Фейсбук

Нерівні умови

У той момент, коли росіяни тренуються і готуються до змагань, ми бігаємо в бомбосховища під час повітряної тривоги. Навіть якщо є можливість тренуватися не у своїх залах, тому що наші зали залишилися на тій території, де вже немає ніяких тренувань, то ми все одно в програшному варіанті. І як на таких умовах приїжджати та виступати з ними нарівні — я не розумію.

Поки що у тих видах спорту, де ми беремо участь: у пляжній боротьбі та сумо, росіян не допускають. Тому ми можемо планувати міжнародні старти без їхньої участі, і ми ніяк не страждаємо, як в інших видах спорту. Наприклад, у дзюдо чи самбо росіяни беруть участь. Міжнародні федерації прийняли таку постанову, що допускає росіян під нейтральним прапором або якщо скажуть, що вони «проти війни».

Насправді ми перебуваємо в нерівних умовах, навіть якщо спортсмени з росії не підтримують воєнних дій. Вони живуть і в тому ж спортивному режимі продовжують тренуватись як і раніше. А у наших спортсменів у будь-якому випадку життя змінилося. Взимку ми без світла тренувалися та без тепла у деяких залах. Та й зараз ситуація не завжди стабільна. Приходиш у зал і починається тривога: із залів доводиться йти та шукати укриття поряд. Тож умови у нас нерівні. Які ще можуть бути стосовно цього думки?

Донеччина втратила покоління атлетів

Щодо кількісного складу: близько 70% Донецької збірної було втрачено за цей час. Особливо молоде, підростаюче покоління, багато хто виїхав з батьками. У мене спортсмени у всій Європі. Багато хто перестав тренуватися. Є, звісно, ті, хто продовжує тренуватися у Німеччині, у Польщі. Дехто намагається приїхати на змагання до України, але з цим теж великі складнощі.

Немає розуміння, який далі буде розвиток. Немає, так би мовити, ніякої селекції. Зараз тримаємось на тих збірниках (ред. спортсмени, які формують збірну команду України), які залишилися тут поряд або в Києві, або десь в області і можуть приїжджати на збори.

А далі як буде — поки що незрозуміло. Це теж все відображається і на якості підготовки, на наступності, зміні поколінь, на всьому відбивається. У росіян такого немає: вони як тренувалися, так і тренуються.

Ми перебуваємо в нерівних умовах із росіянами і в цьому вони винні. Інша річ, якщо ми в нерівних умовах із європейцями чи з представниками інших країн. (Бази, комплекси, спортивна інфраструктура тощо). Вони й так нам допомагають, чим можуть, а росіяни навпаки — лише погіршують наше становище та стан.

Заслужений тренер України Олег Рева зі своїми вихованцями. Фото: Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА

Дружби ніколи не було

І раніше на змаганнях ми були більше, напевно, суперниками, а не друзями. Наприклад, у сумо трійкою провідних країн у Європі були росія, Україна та Польща. Звичайно, росія у плані фінансування та у плані відбору спортсменів перевагу мала завжди. Але українська збірна наступала на п’яти. І часто перше-друге місце доводилося розігрувати між цими найсильнішими збірними Європи.

У пляжній боротьбі росіяни ще не взяли участь і до цього виду спорту не підключалися. Тому зараз українська збірна найсильніша, можна сказати, у світі. Незважаючи на те, що Центр пляжної боротьби у нас знаходиться в Одесі. Спортивні табори та збори проходили там на пляжах. У цій ситуації в Одесі тренуватися на пляжах взагалі немає можливості. Як тоді можна говорити про якусь рівноправність чи рівноцінну підготовку?

Єлизавета Моренко з тренером Олегом Ревою. Фото: Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА

росія купує спортивні міжнародні федерації та організації

Не можна допускати росіян до змагань ні під яким соусом, ні прапором! І міжнародні організації, той самий Олімпійський комітет, має ухвалити це. І будь-які федерації не повинні підігравати росіянам. Воно зрозуміло, що кількість грошей, які росія могла вливати і підтримувати, величезна.

Наприклад, федерація самбо взагалі існувала за гроші «Газпрому». Тяжко їх переламати, та й інші федерації також фінансувалися російськими грошима.

Тому й відбувається таке, що допускають росіян під тиском цих фінансових потоків. Але від цього лише страждає і імідж тих міжнародних організацій та федерацій, які приймають такі рішення.

Незрозуміла заборона Мінмолодьспорту брати участь у міжнародних змаганнях, де виступатимуть спортсмени з рф

Ну і страждає український спорт, бо міністерство постанову прийняло однозначно. Федерації відповідають за участь спортсменів у тих змаганнях, де беруть участь російські атлети. Але я не розумію, як це на всіх розподіляється? Бо та ж Еліна Світоліна виграє турніри з росіянами, перемагає їх. Вона — національний герой. Інші спортсмени, якщо візьмуть участь у змаганнях із росіянами, то будуть зрадниками Батьківщини. Це ніби двояка і незрозуміла ситуація. Або якось міністерство має це чітко та зрозуміло пояснити, або зробити для всіх однакові умови. Чи всі не беруть участь, чи беруть участь, але на якихось певних умовах.

Серед спортсменів багато суперечок щодо цієї теми. До спільного рішення поки що міністерство не дійшло. Футбол та великий теніс — комерційні види спорту. Вони фінансуються не з грошей держави, а з інших джерел. Наразі вони приймають рішення самі і можуть брати участь у змаганнях із росіянами. Інші такі рішення не можуть ухвалювати, адже їх просто не профінансують після цього. Тому це питання більше до міністерства, аніж до спортсменів.

11 липня українська тенісистка Еліна Світоліна в 1/4 фіналу Вімблдону-2023 несподівано обіграла першу ракетку світу Ігу Свьонтек (7:5, 6:7, 6:2), здобувши першу перемогу в протистоянні з полькою. Фото: Getty Images

Спорт — змагання. Якщо не виступатимеш, то втратиш лідерство

Мої спортсмени нагадали мені про зворотний «бік» медалі. Коли наші атлети через неучасть у змаганнях там, де беруть участь росіяни, не потрапляють до рейтингу, не відбираються на Олімпіаду чи інші важливі старти.

Це позначається і на рівні українського спорту взагалі, і життя спортсмена змінюється, ламається, зникає будь-який сенс. Людина готувалась до Олімпіади і не змогла відібратися, бо її не допустили до змагань. Який тоді сенс у спорті взагалі?

Тоді можна займатися фізкультурою чи масовим спортом, але не спортом вищих досягнень. Наша країна у багатьох видах спорту займає одне з провідних положень. Але якщо спортсмени перестануть виступати і відбиратися, то ми швидко скотимося, і замість лідерів станемо аутсайдерами.

Олег Рева з підопічними. Фото: Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА

Краще без Олімпіади, ніж з росіянками?

Нещодавно українські борчині-прикордонниці відмовилися змагатися за путівку на наступні Олімпійські ігри через заявку росіянок на участь у змаганнях.

Це сталося в Будапешті, де відбувся рейтинговий турнір з вільної боротьби, на якому розігрувалися ліцензії на право участі у наступних Літніх Олімпійських іграх-2024 у Парижі. У цих змаганнях планували взяти участь представниці спортивної команди Держприкордонслужби України Анастасія Алпєєва, Марія та Соломія Винник, які є основними претендентками у боротьбі за путівки на основну спортивну подію чотириріччя.

«На жаль, попри встановлені правила, на рейтинговому турнірі в Будапешті були заявлені спортсменки з рф. Це стало причиною, через яку наша жіноча збірна ухвалила рішення бойкотувати цей рейтинговий турнір. Асоціація спортивної боротьби України засуджує участь представників країни-терористки в спортивних змаганнях, а українські борчині не бажають тиснути руку представницям країни-агресора», — повідомила Державна прикордонна служба України.

Українські борчині, які відмовилися від участі у змаганнях із росіянками. Фото: Державна прикордонна служба України.

«днр» планує відкрити школи дзюдо

9 липня 2023 року ватажок терористів самопроголошеної «днр» денис пушилін заявив, що в «республіці» запрацюють дві школи дзюдо.

«Вже не вперше до нас приїжджає заслужений тренер росії, президент Федерації дзюдо санкт-петербурга михайло рахлін. За дорученням президента росії володимира путіна він до 1 вересня планує відкрити в республіці школи дзюдо імені анатолія рахліна. Під першу вже підбирається приміщення у Маріуполі. Друга буде у Донецьку чи Макіївці — питання ще опрацьовується.

 

михайло анатолійович багато допомагає республіці, наприклад, вивозив хлопців-спортсменів, і вони жили та тренувалися якийсь час у петербурзі. Тепер взаємодія переростає у постійну співпрацю, добре, що школа з такою історією та традиціями дзюдо з’явиться у нас у регіоні», — повідомив терорист пушилін.

ватажок терористів самопроголошеної «днр» денис пушилін на зустрічі з президентом федерації дзюдо санкт-петербурга михайлом рахліним. Фото: телеграм-канал

Зазначимо, що навіть попри повномасштабне вторгнення росії в Україну, у таких складних умовах наші атлети не здаються і продовжуть здобувати нові перемоги на національній та міжнародній арені.

Вам буде цікаво:

• Як бахмутяни виступили на Європейських іграх?
• Історичне досягнення: бахмутські волейболісти виграли Чемпіонат України
• Борчиня з Бахмута стала чемпіонкою Європи з пляжної боротьби
• Дзюдоїст із Бахмута виборов «срібло» на Чемпіонаті Європи
• Борчиня з Бахмута стала чемпіонкою Європи
• Волейболістки з Бахмута пробилися до фіналу Чемпіонату Польщі
• Втрачена фізична форма та шалена мотивація. Як бахмутські спортсмени перемагають в умовах війни?

Читайте також: Як працює Бахмутська дитячо-юнацька спортивна школа №1‎ в евакуації?

Нагадаємо, Бахмутська спортивна школа очолила рейтинг закладів Донеччини.

Фото: EuropeanAthletics

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Військовослужбовці з Бахмута, призвані на службу або контрактники, можуть розраховувати на низку програм грошової підтримки від Бахмутської міської військової адміністрації (МВА), в межах яких можна отримати до 58 400 гривень. Крім того, деякі виплати можуть отримати й члени сімей військових.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіли у Бахмутській міській військовій адміністрації (МВА).

Грошова допомога військовим з Бахмута

Для військових з Бахмутської громади, діють місцеві програми соціального захисту на 2023–2026 роки. У їх межах допомогу можуть отримати:

• військовозобов’язані, мобілізовані після 1 січня 2024 року;
• особи, які підписали перший контракт із силами оборони на строк не менше трьох років.

Розмір допомоги

Виплата становить 20 прожиткових мінімумів — у 2025 році це 58 400 гривень. Фінансування здійснюється з бюджету Бахмутської громади.

Для отримання допомоги потрібно подати заяву та документи на електронну адресу Управління соціального захисту населення (УСЗН): [email protected].

Водночас представники МВА зазначають, що військові можуть отримати консультаційну допомогу з оформленням заяви та збором документів в осередках бахмутян по всій країні. Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, у будні з 9:00 до 17:00 працюють гарячі лінії за номером:

• +380 95 498 76 15;
• +380 99 713 93 80.

Чому можуть відмовити у наданні допомоги

Виплату можуть не призначити у таких випадках:

• заявник не належить до визначених категорій отримувачів;
• не подано необхідних документів;
• повторне звернення за тією ж підставою в межах одного року;
• у разі смерті заявника;
• при поданні неправдивої інформації.

Зазначається, що рішення про відмову в наданні матеріальної допомоги може бути оскаржене.

Інші програми для військових, УБД та ветеранів

Окрім грошової допомоги для військових діє ще низка програм підтримки, зокрема:

• матеріальна допомога учасникам АТО/ООС та військовим при звільнені зі служби — 10 прожиткових мінімумів (29 200 гривень у 2025 році). Надається за особистою заявою до УСЗН;
• грошова допомога військовим, які отримали поранення чи травму під час участі в бойових діях — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням;
• матеріальна допомога військовим з-поміж учасників бойових дій з нагоди Дня захисників та захисниць України — 3 прожиткових мінімуми (9 084 гривні у 2025 році). Надається на підставі клопотання військової частини А0693 (місто Бахмут) або за особистим зверненням з 1 серпня по 31 серпня;
• виплата військовим, звільненим з полону — 50 000 гривень. Надається за особистим зверненням.

Які програми передбачені для членів родин військових

Бахмутська МВА також надає різноманітну соціальну підтримку не тільки військовим, але й членам їх сімей, зокрема, тим, у складі яких є загиблі, зниклі безвісти чи полонені, а саме:

• щорічна виплата членам сімей загиблих — 15 000 гривень на кожного члені сім’ї. Надається на підставі особистого звернення членів сім’ї;
• матеріальна допомога дітям загиблих/зниклих/полонених — 10 000 гривень на дитину (до 18 років), яка при цьому навчається у закладах дошкільної, середньої освіти або у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти. Надається за особистим зверненням представника неповнолітньої дитини;
• одноразова виплата на поховання військових, які загинули після 24 лютого 2022 року — 40 000 гривень. Надається одноразово на підставі особистого звернення членів сім’ї загиблого військового;
• одноразова допомога на встановлення надгробка — до 50 000 гривень, але не більше фактичних витрат. Надається одноразово, за особистим зверненням членів сім’ї;

Окрім вказаних програм, у 2025 році сім’ям загиблих також видали сертифікати на 10 000 гривень у межах передачі відзнак Бахмутської МВА “Захиснику України — герою Бахмутської громади” (посмертно).

Читайте також:

Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень — відсутність підвищення зарплат військовим. Також дискусії викликало продовження фінансування телемарафону за бюджетні кошти. Водночас у бюджеті не заклали коштів на підвищення зарплат військовослужбовцям.

Детальніше про те, скільки коштів буде спрямовано на різні сфери — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет України на 2026 рік

Верховна Рада України ухвалила закон про державний бюджет на 2026 рік. За документ у другому читанні та в цілому проголосували 257 народних депутатів.

Після доопрацювання Урядом бюджетних висновків обсяг доходів збільшено на 27,8 мільярда гривень — до 2 трильйони 904,6 мільярда гривень. Доходи 2026 року будуть на 402 мільярдів гривень більшими, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 2 трильйони 610,9 мільярда гривень, спеціальний — 293,7 мільярда гривень.

Водночас у 2026 році потреба у зовнішньому фінансуванні становить 2 трильйони 79 мільярдів гривень. Україна планує залучити ресурси від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн G7.

Дефіцит бюджету –— близько 2,4 трильйони гривень або 18,5% ВВП.

Примітка. Дефіцит бюджету на рівні близько 2,4 трильйона гривень означає, що держава витрачає значно більше коштів, ніж отримує до бюджету, і цю різницю змушена покривати за рахунок позик. Показник у 18,5% ВВП свідчить про те, що обсяг нестачі грошей дорівнює майже п’ятій частині всього, що країна виробляє за рік.

Джерел покриття значної частини цього дефіциту, а саме близько 19 мільярдів доларів або близько 800 мільярдів гривень наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від європейських партнерів, проте наразі представники блоку не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Видатки бюджету

Загальний обсяг видатків та надання кредитів становитиме 4 трильйони 824,1 мільярда гривень, що на 121,2 мільярда більше, ніж у 2025 році. Загальний фонд становить 4 трильйони 402,3 мільярда, спецфонд — 421,8 мільярда гривень.

Фінансування бюджету включає:

• загальне фінансування — 1 трильйони 902,2 мільярда гривень;
• державні запозичення — 2 трильйони 549,8 мільярда гривень, з них зовнішні — 2 трильйони 130,3 мільярда гривень;
• погашення держборгу — 656,8 мільярда гривень;
• приватизаційні надходження — 2 мільярдів гривень.

Ключові напрямки видатків державного бюджету України на 2026 рік

Державний бюджет на 2026 рік передбачає збільшення фінансування деяких напрямків, зокрема, сектору безпеки та оборони та соціальної підтримки.

Оборона та безпека

На сектор оборони та безпеки у 2026 році передбачено 2 трильйони 807,1 мільярда гривень, що становить 27,2% відсотка від валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як у 2025 році аналогічні видатки становили 2 трильйони 223 мільярдів гривень або 26,3% від ВВП.

З них:

• 2 трильйони 495,4 мільярда гривень — кошти загального фонду, у тому числі:
  • 1 трильйон 272,9 мільярда гривень — оплата праці з нарахуваннями;
  • 709,8 мільярда гривень — закупівля озброєння та військової техніки;
  • 139 мільярдів гривень — резерв коштів.
• 280,8 мільярда гривень — спеціальний фонд;
• 30 мільярдів гривень — державні гарантії.

Зазначимо, що у бюджеті на 2026 не заклали підвищення зарплат військовим. Нардеп Ярослав Железняк написав, що навіть якщо не підвищувати зарплати військовим у наступному році, для їхнього грошового забезпечення бракуватиме щонайменше 180 мільярдів гривень.

Ветеранська політика

На підтримку українських ветеранів та родин загиблих у 2026 році виділено 18,9 мільярда гривень, що на 6,3 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Основні статті витрат:

• 5,7 мільярда гривень — компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
• 4 мільярди гривень — створення національного військового меморіального кладовища;
• 4 мільярди гривень — програми підтримки ветеранів, зокрема “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, проєкти Українського ветеранського фонду, зокрема, “Варто РОБИти СВОЄ 2.0”;
• 2,9 мільярда гривень — фахівці із супроводу;
• 1,1 мільярда гривень — фінансування ветеранських просторів;
• 1 мільярд гривень — стоматологічне лікування та зубопротезування.

Соціальний захист

Соціальні видатки у 2026 році становитимуть 468,5 мільярдів гривень, що на 47,6 мільярда більше, ніж у 2025 році.

Зокрема:

• 251,3 мільярда гривень — трансфер Пенсійному фонду (з першого березня здійснюватиметься щорічна індексація пенсій);
• 133,5 мільярди гривень — соціальні виплати вразливим категоріям, у тому числі:
  • 9,2 мільярда гривень — базова допомога;
  • 48,4 мільярда гривень — підтримка внутрішньо переміщених осіб;
  • 42,3 мільярда гривень — пільги та субсидії;
  • 24, 5 мільярди гривень — підтримка сімей із дітьми. Сюди входять суттєві підвищення та нові програми:
    • одноразова виплата при народженні — 50 тисяч гривень (було 10 тисяч гривень),
    • щомісячна допомога до одного року — 7 тисяч гривень (було 860 гривень),
    • нова програма “єЯсла” — 7 тисяч гривень щомісяця від року до трьох років,
    • “Пакунок школяра” — 5 тисяч гривень для першокласників.
• 9,9 мільярда гривень — підтримка осіб з інвалідністю;
• 2,4 мільярда гривень — національні соціальні послуги.

Освіта

У 2026 році на освіту буде спрямовано 278,7 мільярда гривень, що на 79,8 мільярдів більше, ніж у 2025 році.

Основні напрямки:

• 195,3 мільярда гривень — підвищення зарплат педагогічних працівників на тридцять відсотків із першого січня;
• 14,4 мільярда гривень — безкоштовне харчування у школах;
• 6,6 мільярда гривень — підвищені академічні стипендії;
• 2,1 мільярда гривень — закупівля підручників для четвертих і дев’ятих класів;
• 17 мільярдів гривень — інвестиційні освітні проєкти, включно з облаштуванням укриттів та закупівлею автобусів.

Охорона здоров’я

На медичну сферу передбачено 258,6 мільярда гривень, що на 38,8 мільярда більше, ніж торік.

Фінансування включає:

• 191,6 мільярда гривень — програма медичних гарантій, у тому числі:
  • 141,9 мільярда гривень — лікування важких травм, реабілітація, кардіохірургія, онкологія;
  • 41 мільярд гривень — підвищення зарплат лікарів до тридцяти п’яти тисяч гривень;
  • 8,7 мільярда гривень — програма безкоштовних ліків.
• 15,2 мільярда гривень — централізовані закупівлі ліків;
• 10 мільярдів гривень — нова програма профілактичних оглядів громадян від сорока років;
• 19,1 мільярда гривень — інвестиційні проєкти у сфері охорони здоров’я.

Підтримка ВПО

На підтримку внутрішньо переміщених осіб у 2026 році передбачено 72,6 мільярда гривень (на 16,5 мільярда гривень більше, ніж у 2025 році), зокрема:

• 39,6 мільярда гривень — допомога на проживання;
• 14 мільярдів гривень — житло для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій (нова програма);
• 4,4 мільярда гривень — програма “єОселя” (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
• 4 мільярди гривень — програма “єВідновлення” (компенсація за пошкоджене та знищене житло);
• 2,5 мільярда гривень — програма “HOME” (компенсація за знищене житло зі спеціального фонду України);
• 2,4 мільярда гривень — соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
• 1,8 мільярда гривень — компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
• 1,5 мільярда гривень — ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
• 1,1 мільярда гривень — програма “Прихисток” (компенсація комунальних витрат власникам житла);
• 0,5 мільярда гривень — субсидія на оренду (часткова оплата оренди та податкові пільги орендодавцям);
• 0,4 мільярда гривень — програма зайнятості (оплата суспільно корисних робіт для внутрішньо переміщених осіб, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштування ВПО; кошти Фонду безробіття);
• 0,4 мільярда гривень — програма “Номе” (ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей; кошти зі спеціального фонду).

Заходи із підтримки демографічного розвитку

Новим напрямком у бюджеті стали демографічні програми у 2026 році передбачено 24,5 мільярда гривень, зокрема:

• 1,1 мільярда гривень – допологова підтримка (нова норма: виплати у 2,3 місяця вагітності по 7000 гривень замість чинних 757 гривень);
• 13,3 мільярда гривень – післяпологова підтримка до одного року, зокрема:
  • одноразова допомога при народженні дитини – 50 000 гривень (раніше – 10 500 гривень),
  • щомісячна допомога на догляд за дитиною до одного року – 7 000 гривень (раніше – 860 гривень до трьох років);
• 8,9 мільярда гривень – підтримка матері й дитини віком від одного до трьох років (програма “єЯсла”): щомісячна допомога по 7 000 гривень протягом двох років за умови виходу батьків на роботу;
• 1,2 мільярда гривень – підтримка дітей шкільного віку: одноразова допомога “Пакунок школяра” для першокласників.

Підтримка економіки

На економічний розвиток у 2026 році виділяється 51,8 мільярда гривень, у тому числі:

• 18 мільярдів гривень – фонд розвитку підприємництва “Доступні кредити 5–7–9 %”;
• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя”;
• 7,4 мільярда гривень – фонд інновацій;
• 4,9 мільярда гривень – програми підтримки бізнесу;
• 1,9 мільярда гривень – фонд декарбонізації;
• 1,9 мільярда гривень – американсько-український інвестиційний фонд відбудови;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності.

Житлова політика

На державні житлові програми у 2026 році передбачено 47 мільярдів гривень, зокрема:

• 17,1 мільярда гривень – програма “єОселя” (20 мільярдів гривень у 2025 році);
• 14 мільярдів гривень – житло для людей, які залишили свій дім через війну (нова стаття видатків);
• 5,7 мільярда гривень – компенсація вартості житла ветеранам;
• 4 мільярди гривень – програма “єВідновлення”;
• 2,6 мільярда гривень – житло для військовослужбовців;
• 2,5 мільярда гривень – програма “HOME”;
• 0,6 мільярда гривень – фонд енергоефективності;
• 0,4 мільярда гривень – ремонт житла (програма “Норе”);
• 0,1 мільярда гривень – житло для медичних працівників.

Телемарафон

На телефарафон на 2026 рік заклали 1,5 мільярди гривень. Ексекономістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко звернула увагу, що доцільність окремих програм у бюджеті викликає сумніви, адже головним пріоритетом має залишатися безпека та оборона.

Трансферти місцевим бюджетам

У проєкті державного бюджету на 2026 рік трансферти місцевим бюджетам становлять 283,9 мільярда гривень, зокрема:

• 167,8 мільярда гривень – оплата праці педагогічних працівників шкіл (у цій сумі враховано 59,9 мільярда гривень додаткового ресурсу на підвищення престижності праці освітян);
• 30,4 мільярда гривень – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
• 30,8 мільярда гривень – базова дотація;
• 14,4 мільярда гривень – субвенція на харчування дітей;
• 14 мільярдів гривень – субвенція на освіту та публічні інвестиційні проєкти;
• 12 мільярдів гривень – субвенції на соціальний захист;
• 5,2 мільярда гривень – субвенції на охорону здоров’я та публічні інвестиційні програми;
• 5,2 мільярда гривень – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
• 4,1 мільярда гривень – інші субвенції та дотації.

Читайте також:

На що витрачав бюджетні кошти Часів Яр: детальний огляд закупівель за листопад

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!