Відбудова Бахмута — це питання, яке викликає багато дискусій. Хоча поки невідомо, коли почнеться цей процес, важливо вже зараз працювати над планами, об’єднувати зусилля місцевої влади, експертів та громадськості задля формування спільного бачення. З планування починаються будь-які дії, тим паче такі масштабні. «Бахмут.IN.UA» висвітлює питання майбутньої відбудови вже певний час. Наша редакція вирішила продовжити роботу над цією темою та створити платформу для того, щоб дати можливість мешканцям міста та місцевій владі обговорити те, що на нас чекає після перемоги. 

Спільна дискусія щодо відбудови Бахмута із залученням представників місцевої влади, експертів та громадськості — це важливий елемент майбутнього відновлення міста.

21 липня наша редакція організувала онлайн зустріч, до якої долучилися близько 150 людей, серед яких були заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко та ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, нині міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов, а також багато інших зацікавлених у темі осіб.

Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, співзасновник проєкту Українська миротворча школа Ігор Семиволос був модератором дискусії «Відновлення Бахмута». Фото: скріншот

Першочергово учасники обговорили результати опитування бахмутян, яке провела наша редакція. За кілька днів ми отримали понад 4000 відповідей від містян, які зазначали чи планують вони повертатися та яким чином готові долучитися до відбудови.

Результати опитування

«Бахмут.IN.UA» не вперше проводить опитування мешканців аби зрозуміти настрій людей щодо питання відбудови. Попереднє опитування було проведено у січні цього року. За такий невеликий проміжок часу тривалістю у пів року, ставлення людей до ідеї повернення до міста або участі у відбудові не змінилися, або продемонструвало позитивну динаміку.

Гендерна ознака

Кількість підприємців серед опитаних бахмутян

Вікова класифікація

Соціальний статус опитаних

Наприклад, за цей час трохи збільшився відсоток людей, які бажають повернутися до Бахмута у майбутньому з 81,9% до 83,3%. Хоча розрив невеликий, але навіть це зростання охочих є позитивним результатом.

Кількість охочих повернутися в місто

Також варто зауважити, що понад 63% з опитаних людей планують повернутися в місто одразу після закінчення етапу розмінування і всього 20% перед поверненням будуть зважати на наявність робочих місць.

В опитуванні ми також запропонували учасникам обрати один або декілька варіантів того, як має визначатися план розбудови міста. Найбільша кількість людей вважає, що такі процеси мають відбуватися через створення робочих груп та залучення експертів. В цілому багато респондентів обрали варіанти, які передбачають залучення громадськості до планування через громадські слухання, онлайн голосування за проєкти тощо. Втім, понад 34% людей позначили, що це задача виключно місцевих рад та експертів. Понад 40% респондентів готові подавати пропозиції до стратегії відбудови міста, і лише трохи менш як 9% зазначили, що не хочуть брати участь у цьому процесі.

План розбудови

Роль у відбудові

Бачення післявоєнного Бахмута

Стратегія відбудови. Вся інфографіка «Бахмут.IN.UA»

Варто зазначити, що більшість людей, які взяли участь в опитуванні наразі відчувають потребу саме у житлі, майже 76% респондентів. Це в понад два рази більше людей, ніж тих, які зазначили потребу у безпеці. Ймовірно, причиною такого результату є те, що більшість людей з Бахмута наразі перебувають в тилових, відносно безпечних місцевостях.

Основна потреба людей зараз як показало опитування і дискусія під трансляцією — негайне вирішення питання з житлом. Внесення змін в законодавство, щоб люди не чекали деокупації, а могли отримати гроші на купівлю чи будівництво. Фото: скріншот

В цілому результати опитування демонструють, що частина бахмутян не тільки хоче повертатися до міста за можливості, а й готові активно брати участь у відбудові. Понад половина людей зазначили, що хочуть відбудовувати власне житло. Але багато також готові долучатися до інших активностей задля відновлення міста.

Вам буде корисно:

• Як отримати компенсацію за зруйноване житло?
• Де бахмутяни можуть купити квартири і чому досі не дають компенсацію?

Що обговорювалося на дискусії?

Першою виступила Інеса Мішеніна, підприємниця з Бахмута, яка була дотична до організації офлайн зустрічі бахмутян у Києві. На цьому заході містяни порушувати питання майбутньої відбудови та  обговорювали процес подачі документів задля отримання компенсації. Пані Інеса наголосила, що дуже важливо налагодити комунікацію та взаємодію між міською радою та громадськістю. Також вона зауважила, що мешканцям не вистачає інформації, зустрічей та роз’яснень з боку органів місцевого самоврядування щодо питань, що пов’язані з життям громади зараз та з майбутнім Бахмута.

Заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко розповів про те, що комунікація міської ради та громади постійно відбувається в відкритих осередках, через наради та через обговорення теми подальшої відбудови. 

«Стратегія відбудови, стратегія розвитку це кроки, які повинні бути виконанні після того, як завершаться бойові дії. Як буде відбудовуватися місто, що хочуть бачити мешканці громади, які плани у міської ради та які плани та прогнози місцевого бізнесу. Ці всі кроки має об’єднати стратегія розвитку», — розповів Олександр Марченко.

За прикладом подібних документів з інших громад, термін виконання планів відбудови може розтягнутися на десятки років. Але важко порівнювати досвіди різних населених пунктів з Бахмутом. Адже, за приблизними даними в громаді зруйновано близько 90% всієї інфраструктури.

«Ми маємо інформацію та вносимо до реєстру те, що 90% багатоквартирних будинків мають пошкодження або зруйновані. 36% приватних будинків та 638 об’єктів інфраструктури мають пошкодження або зруйновані. Дані про пошкодження вони дуже приблизні, ці дані вносилися до того часу, коли ми перебували на території міста і громади. Ці дані вносяться за інформаційними повідомленнями. Але повної картини, що пошкоджено, а що зруйновано на території громади ми, на жаль, не маємо», — розповів чиновник.

Заступник Бахмутського міського голови Олександр Марченко. Фото: скріншот

Для початку відбудови міста важливо зробити перший крок, який можна схарактеризувати як «Невідкладні дії». Це деокупація, розмінування, тобто налагодження безпекової ситуації тощо.

Другий етап — це оцінка потреб для відновлення критичної інфраструктури. Всі комунальні підприємства міста вже прораховують суми, які потрібні на відновлення інфраструктури, за яку вони відповідають. У місті ухвалили порядок з відновлення критичної інфраструктури та працюють над підрахунком всіх цих процесів. Першочергово інфраструктура, яка буде відновлюватися, має забезпечити шляхи та умови для розмінування.

Наступний крок — це планування. Після вивчення візії відновлення Маріуполя та плану відновлення Ірпеня, міська рада працює над розробкою планів відбудови Бахмута. Крім того, представники міської ради відвідують форуми та інші заходи з теми відбудови, зустрічаються зі спеціалістами, зокрема з архітекторами та урбаністами, щоб отримати консультації або залучити експертів до процесу планування. Місто також шукає міжнародних партнерів та потенційні співпраці, які у майбутньому допоможуть з відбудовою міста, зокрема у фінансовому плані. 

Для початку відбудови міста важливо зробити перший крок, який можна схарактеризувати як «Невідкладні дії». Фото: скріншот

«Другий крок, який зараз ми вже робимо, це оцінка потреб для відновлення критичної інфраструктури. За дорученням голови військової адміністрації, всім комунальним підприємствам була поставлена задача прорахувати на сьогоднішній день та ціни, скільки повинно бути використано коштів на відновлення. У місті розроблено порядок першочергового відновлення критичної інфраструктури. Щоб під час проведення робіт з розмінування та розчищування було все, що потрібно в першу чергу. 

 

Ми визначилися також, які мости першочергово мають бути відновленими на території міста і громади та скільки це буде коштувати. Мобільний зв’язок та інтернет, і далі вже йде соціальна інфраструктура та екологія», — повідомив Олександр Марченко.

Розмінування — важливий крок перед відбудовою Бахмута. Фото: скріншот

Ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов презентував розроблену стратегію відбудови міста Маріуполь.

В Маріуполі після активних боїв теж було зруйновано близько 90% інфраструктури міста. Місцева рада підрахувала кількість руйнувань та розробила візію того, як це можна відбудувати. Наприклад, в часи радянського союзу багато міст будувалися без врахування бажань та потреб людей, тому у візії відбудови міста маріупольчани вирішили це змінити.

Цей документ містить швидкі кроки, які потрібні для запуску життя у місті у короткі терміни після деокупації. Тобто, це створення принаймні мінімальних умов для життя тих, хто досі живе в Маріуполі та тих, хто забажає повернутися одразу після деокупації. Після цього вже буде потреба у розробці та реалізації довгострокової стратегії відновлення міста, яка займає багато років та залежить від різних факторів таких, як міжнародна підтримка, активність бойових дій, кількість мешканців, що повернуться.

В Маріуполі залучили профільних експертів до планування процесу відновлення базових потреб населення: комунальні послуги, безпека, робочі місця тощо. Міська рада також залучає мешканців до розробки візії відбудови через опитування. А вже після таких консультацій з громадськістю за планування беруться експерти. 

Стратегія відбудови Маріуполя може стати прикладом для Бахмута. Фото: скріншот

«Ми порахували кількість руйнувань, і те, що нам потрібно зробити. За результатами цього ми створили проєкт, який називається Mariupol Reborn. Він складається з декількох етапів. Перший етап це написання візії майбутнього Маріуполя, те як саме має виглядати місто Маріуполь. Наступний крок, який ми передбачаємо це «Швидкі кроки». Кроки для того, коли місто буде деокуповано. Це те, як запустити роботу інфраструктури міста: і транспорту, і дитячих садочків, і шкіл, запустити перші робочі місця, почати відновлювати більш вцілілі будівлі.

 

Наступний етап, який ми вже почали робити, це оцінка пошкоджень. на сьогоднішній день ми вже розуміємо всі пошкодження у місті, які є на теперішній час. Ми всі ці пошкодження нанесли на мапи, електронні мапи міста і ми розуміємо, в якому стані знаходяться зараз будівлі в місті», — повідомив Микола Трифонов.

Ексначальник інвестиційного відділу Маріупольської міськради, міжнародний радник з питань субвенцій і фондів міста Утрехт (Нідерланди) Микола Трифонов. Фото: скріншот

Висновки

Важливо, що до дискусії та до опитування долучилося багато людей. Бахмутяни активно ставили питання, які ми передамо в Бахмутську міську раду і опублікуємо відповіді. Це демонструє не тільки актуальність теми, але й готовність бахмутян працювати над відбудовою свого міста на різних ролях. Ця зустріч не буде останньою, а є тільки початковим етапом роботи над стратегіями та планами, які допоможуть у майбутньому відновити інфраструктуру та життя у місті. Наразі Бахмут вивчає досвід інших громад та активно комунікує з експертами, які можуть допомогти з плануванням конкретних кроків з відбудови інфраструктури.

За результатами зустрічі можна сказати, що міській раді треба активніше комунікувати з мешканцями, вивчати їх думку та візію щодо відбудови. Заступник міського голови Олександр Марченко зазначив, що поки міська рада не має ресурсів створювати додаткові чати в Телеграмі, та вони будуть продовжувати свою роботу з інформування в осередках, можуть відповісти на отриманні питання і брати участь в таких дискусіях.

За приклад можна взяти як досвід Маріуполя у цьому питанні, так і розробити власні методи співпраці з громадськістю. Тим паче, що за результатами опитування, громада має бажання бути залученою до цього процесу. Основним моментом, який ми маємо пам’ятати, є те, що без дій та активної участі, ефективної відбудови не станеться. Наша редакція продовжить висвітлювати цю тему й працювати над організацію подальших дискусії та заходів і надалі.

Читайте також: Чи можливо відбудувати Бахмут після перемоги?

Фото: скріншот

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

13 січня Верховна Рада України ухвалила закон “Про основні засади житлової політики”. Він скасував радянський Житловий кодекс 1983 року та передбачає перехід до європейської моделі доступу до житла через оренду й соціальні програми.

Які зміни в межах нового закону чекатимуть ВПО, редакції Бахмут IN.UA пояснили провідні юристи з питань адвокації благодійного фонду “Право на захист” — Анастасія Бурау та Юрій Дьякон.

Що передбачає нова модель соціального житла

13 січня 2026 року було ухвалено Закон України “Про основні засади житлової політики”. Наразі він очікує на підпис президента. Загалом закон визначає засади державного управління, регулювання та нагляду (контролю) у сфері житлових відносин, містить низку норм щодо соціального житла. Очікується, що їх надалі конкретизують іншими нормативно-правовими актами. 

Відповідно до закону, соціальне житло — це житло, надане людям:

• які потребують соціального захисту;
• які були змушені залишити своє місце проживання з підстав, що загрожують їхньому життю чи здоров’ю або стану житла;
• іншим категоріям осіб, визначеним законом, на підставі договору оренди соціального житла за доступну орендну плату залежно від рівня доходу особи (сім’ї), домогосподарства та з урахуванням пільг, гарантій і субсидій, на які вони мають право відповідно до закону. 

Отримати соціальне житло можна з державного житлового фонду, житлового фонду громади або приватного житлового фонду. Житло з державного або житлового фонду громади надають на підставі рішення органів державної влади або місцевого самоврядування. 

Надання соціального житла в оренду та управління ним будуть здійснювати оператори соціального житла. Згідно з законом, оператор соціального житла – це юридична особа: 

• установчі документи якої визначають набуття соціального житла на праві власності або іншій правовій підставі, управління соціальним житлом, а також надання такого житла в оренду як основну мету її діяльності;
• яка має статус неприбуткової організації (установи);
• інформація про яку внесена до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. 

Закон також передбачає створення Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. Вона забезпечуватиме збирання, накопичення, захист, облік, відображення, обробку та надання відомостей про житловий фонд України, а також про людей, які можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло.

Як надаватимуть соціальне житло в оренду

Соціальне житло надаватимуть за договором оренди. Плата за нього включатиме саме оплату за оренду та житлово-комунальні послуги. Розмір орендної плати залежатиме від рівня доходу та майна людини або сім’ї. Також передбачається, що для оплати оренди соціального житла може надаватися субсидія.

Платежі за оренду соціального житла вноситимуть оператору соціального житла.

“Порядок надання соціального житла, порядок розрахунку плати за соціальне житло і типовий договір оренди соціального житла мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. Тож, наразі, поки закон ще не набрав чинності та відповідні порядки не були затверджені Урядом, ми бачимо лише загальну правову рамку нової системи надання соціального житла, без детальних процедур, вимог та умов, які будуть визначені згодом”, — зазначають юристи.

Чи достатньо обґрунтована заборона приватизації соціального житла?

Таку заборону можна вважати обґрунтованою, оскільки вона дозволить зберегти соціальне житло з державного житлового фонду у власності держави і надавати його в оренду тим, хто дійсно цього потребує. Більше того, положення Закону передбачають, що платежі за оренду соціального житла, які вносяться оператору соціального житла, використовуються ним для досягнення основної мети діяльності — набуття, розпоряджання та управління соціальним житлом, а також надання такого житла в оренду.

Тому допоки житло залишається в державній власності і надається в оренду, воно приноситиме кошти на управління ним, набуття нового соціального житла і, відтак, забезпечення соціальним житлом ще більшої кількості людей, які цього потребують.  

Натомість для набуття житла у власність чи його будівництва можуть бути доступні інші механізми.

Наприклад, відповідно до закону, особи, які можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло, інформація про яких внесена до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, можуть побудувати житло, придбати його у власність або набути в користування за підтримки держави або органу місцевого самоврядування шляхом використання фінансово-кредитних механізмів підтримки будівництва, придбання та оренди житла. До таких механізмів належать: 

• надання пільгового довгострокового кредиту на нове будівництво, реконструкцію або придбання житла у власність з державною підтримкою; 
• сплата частини вартості житла, виплату компенсації за належне для отримання житлового приміщення;
• сплата частини пайового внеску члена житлово-будівельного (житлового) кооперативу, надання пільгового довгострокового кредиту або виплату компенсації частини відсотків за кредитом на сплату такого внеску. 

Крім цього, законодавством можуть встановлюватися інші механізми підтримки будівництва, придбання та оренди житла. 

Які механізми контролю запобігатимуть зловживанням при розподілі соцжитла

Цій меті слугуватиме цифровізація та автоматизація процесів завдяки запровадженню Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи. 

Також запобіганню зловживань мають слугувати контроль за цільовим використанням державного/територіального житлового фонду, його утриманням, експлуатацією та ремонтом з боку уповноважених органів державної влади, місцевого самоврядування або уповноважених ними органів. 

Закон передбачає: 

• контроль за дотриманням вимог житлового законодавства з боку уповноважених центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;
• громадський контроль за дотриманням вимог житлового законодавства, що здійснюється громадськими об’єднаннями, фізичними та юридичними особами шляхом проведення громадських слухань, обговорень та участі в них, участі у роботі консультативно-дорадчих органів, утворених при органах державної влади та місцевого самоврядування, надання доступу до публічної інформації, подання індивідуальних чи колективних звернень громадян, подання позовів до суду та в інший спосіб, визначений законодавством.

“Якими ж будуть запобіжники на кожному з етапів роботи з соціальним житлом (придбання соціального житла, управління соціальним житлом, надання такого житла в оренду та користування отриманим в оренду житлом щодо), ми очікуємо побачити в інших нормативно-правових актах, які будуть прийматися в межах абсолютно нової правової рамки, створеної законом”, — підсумовують юристи.

Читайте також:

• Дім для ВПО: у Київській області шукають велику родину для заселення в межах проєкту “Хата Поруч”
• Як ВПО на Житомирщині можуть отримати допомогу на ремонт житла: умови
• У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Гостомельська громада, яка сама знає, що таке окупація й втрата дому, виявила готовність приймати та допомагати ВПО ще в 2022. Вона стала однією з тих, де знайшли свій дім вимушені переселенці, тут їх понад 2 тисячі, зокрема серед них є 22 бахмутян, більшість із них мешкають у самому Гостомелі. Саме в цій громаді планують створення житла для бахмутян. Якою громаду бачать зсередини самі внутрішньо переміщені особи?

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалась з трьома бахмутянами, які знайшли прихисток на Гостомельщині. Їхній досвід інтеграції у нову громаду — в нашому матеріалі.

“Цінуємо за надану допомогу”

Бахмутянка Світлана Орлова оселилась у Гостомелі в серпні 2022 року. Деякий час вона з родиною орендувала будинок у Бучі, але знову повернулись у Гостомель. Жінка розповідає, що це селище обрали невипадково. Тут ще до повномасштабного вторгнення мешкала її старша донька з чоловіком і дітьми.

Пані Світлана каже, що життям у Гостомелі вона задоволена. Тут вона і її рідні отримують різні види допомоги. Першочергово підтримку надають саме від місцевої адміністрації. Жінка каже, що відчула це одразу ж після приїзду, бо тут її проконсультували щодо оформлення виплат та надавали гуманітарну допомогу.

Окрім статусу ВПО, сім’я також має статус родини загиблого військовослужбовця. Чоловік пані Світлани загинув у 2023 році на Харківщині.

“Ми завжди отримували різну допомогу, нам тут справді дуже добре допомагають. Наприклад, і продуктові набори отримували, і памперси для онука. Дитина коли впала, ногу зламала, милицями допомогли, на лікування виплати оформляла. Щомісячно молодша донька отримує грошові виплати від Гостомельської громади, як дитина загиблого військовослужбовця, мій чоловік похований тут. Також вона ходить у місцеву школу і отримує безоплатне харчування, як дитина-ВПО. Завжди нашій родині пропонують і безоплатну психологічну допомогу. Тобто, коли потрібна допомога, звертаєшся до них і всім, чим можуть, допомагають. Часто і звертатись не потрібно, телефонують із соцзахисту і запрошують на видачі”, — зазначила Світлана Орлова.

Окрім гуманітарної допомоги, жінка також виокремлює заходи для дозвілля дітей. Каже, що для них завжди організовують цікаві поїздки або дають можливість оздоровитися.

“Пропонують і поїздки в табір, оздоровлюючий відпочинок для дитини. Або їздимо кудись на цікаві заходи. Ось, наприклад, у “Добропарк” їздили, на виставу в Київ возили дітей”, — каже жінка.

За словами переселенки, є в Гостомелі і можливості для працевлаштування.

“Я поки не займалась працевлаштуванням. Але моя мама знайшла тут роботу, вона працює в місцевому палаці культури. Я точно не знаю, яка в неї посада, вона доглядає за тренажерною залою. Точно про вакансії в Гостомелі я сказати не можу, але в місті часто можна побачити оголошення щодо пошуку продавців, водіїв. Тому, думаю, можливості є”, — розповіла Світлана Орлова.

За словами бахмутянки, вона дуже задоволена Гостомелем і наданою їй підтримкою. Каже, що завдяки цьому її родині вдалось швидше адаптуватися до нової громади. Саме селище вона цінує за спокій і зручну транспортну інфраструктуру.

“Я б не сказала, що це погане місце. Тут доволі спокійне життя, немає метушні, як у великих містах. Також звідси дуже зручно дістатися в Київ чи інші міста. Наприклад, з району, де ми зараз живемо, ближче їздити до Бучі, туди маршрутка йде через кожні пів години. Є маршрутки на Ірпінь, але вже рідше, і через весь Гостомель на Київ, теж доволі часто ходить, тому є чим добиратися”, — зауважила Світлана Орлова.

Бахмутянка також чула про проєкт будівництва житла, який планують реалізувати Бахмутська МВА і Гостомельська СВА. Жінка брала участь у заході з обговорення проєкту. На її думку, якщо ініціативу вдасться втілити, це допоможе людям з житлом.  

На те переселенець ти, чи місцевий житель тут не звертають увагу, довіряють і влаштовують всіх однаково

Юрій Калінін переїздив з Бахмута до Гостомеля в лютому 2023 року. Сюди спочатку евакуювалася його онука з чоловіком, потім донька, а згодом і він з дружиною. Чоловік каже, що проблемою було знайти житло.

“Громада прийняла нас дуже гарно. Єдине, з чим була проблема — знайти житло для оренди. А так сама громада дуже нам допомагає і ставлення добре. І гуманітарну допомогу надають, і, якщо треба, поради дають. Тобто, якщо є якийсь запит, то в міру можливостей. Те, що вони можуть робити, то роблять. Інколи ще отримували допомогу від Бахмутської громади, коли-не-коли дружина їздила в київський хаб за гуманітаркою”, — розповів чоловік.

По переїзду в Гостомель чоловік почав пошук роботи. Тут її швидко і знайшов, за кілька місяців вже працевлаштувався. Зараз займається вантажоперевезеннями в Європу.

“Вдома я нечасто буваю, в основному в рейсах до Польщі, Литви. Бітум перевожу. Роботу я знайшов тут, у Гостомелі. Як з працевлаштуванням тут зараз я точно не знаю, але тоді, у 2023 році з цим проблем не було. Наприклад, у моїй спеціальності якщо всі документи є, всі дозволи є, то можна було спокійно влаштовуватись. На те переселенець ти, чи місцевий житель тут не звертають увагу, довіряють і влаштовують всіх однаково. Тут головне аби виконував свою роботу в повному обсязі”, — каже чоловік.

Юрій Калінін каже, що Гостомель йому подобається, як компактне селище з гарною інфраструктурою. Також чоловік відзначає гарне ставлення до родин ВПО від місцевих жителів. Каже, що за весь час не стикався з упередженим ставленням до себе.

“Я сам виріс у селі, тому тут мені зручно. Гарне селище, приємні люди, недалеко від Києва. Хоч ми в Київ їздимо рідко, але все одно добре, що є можливість швидко туди дістатися. Наприклад, у лікарню чи по якісь документи. А взагалі поряд є Буча, тому в разі чого можна і туди поїхати. Ставлення людей тут дуже гарне. Немає такого, щоб хтось говорив: “Чого ви сюди приїхали, їдьте до себе додому” і подібні речі. Якщо ти ставишся до людей добре, то і вони до тебе, населення тут справді дуже приємне. Єдине, чого не вистачає — свого власного житла. Бо орендувати виходить накладно по грошах”, — зауважив бахмутянин Юрій Калінін.

Основні плюси — гарна транспортна розв’язка і багато лісу

Бахмутянка Ганна Шимоняк разом з дитиною та чоловіком мешкають у Гостомелі два роки. Сюди вирішили переїхати, щоб бути ближче до старшої доньки та онуків. Обрали саме Гостомельську громаду, бо тут вдалося знайти житло в оренду.

“У місті Вишневе мешкають моя старша донька та маленькі онуки. Ми хотіли жити ближче до них, тому переїхали на Київщину. Шукали житло в оренду, але те, що нам підійшло, було тільки тут, у Гостомелі. Так ми так тут і осіли”, — розповіла жінка.

Пані Ганна — домогосподарка. Її чоловік зміг знайти роботу в Гостомелі. Молодша донька завершила тут навчання. Жінка каже, що за весь час життя в Гостомелі допомогу отримувала лише від Бахмутської МВА.

“Єдиний раз отримували гуманітарну допомогу від Бахмутської МВА. А так лише своїми силами виживаємо. Річ у тому, що я не слідкую за новинами, об’явами, може є якісь групи, в яких я не перебуваю. Я не хочу сказати, що про нас забули, що вони такі погані, може це я просто щось не знаю. Як тільки ми переїхали сюди, то оформили виплати ВПО, більше нікуди не звертались”, — каже бахмутянка.

Жінка каже, що за два роки життя вони з родиною не помічали недоліків у самому селищі. Гостомель вони цінують за зручність і гарну природу. Також жінка відзначила гарне ставлення людей до переселенців.

“Нашим пріоритетом було бути ближче до доньки, і це нам вдалось. Про саме селище можу сказати, що воно досить зручне. Тут хороша транспортна розв’язка, близько до Києва, багато лісу. Ось це основні переваги, як на мене. Про місцевих жителів я нічого поганого не можу сказати. Конфліктів не було, скаржитись немає на що. Люди тут приємні”, — зауважила Ганна Шимоняк.

Досвід бахмутян у Гостомельській громаді показує, що інтеграція ВПО можлива не лише формально, а й по-людськи. Для переселенців важливими стали не окремі рішення чи одноразова допомога, а відчуття підтримки, доступ до базових сервісів, можливість працювати, навчати дітей і жити без постійного страху упередженого ставлення.У більшості історій ключовими факторами адаптації стали відкритість громади, робота соціальних служб і зрозуміла комунікація з приймаючою громадою. 

Примітка. Матеріал підготовлений у межах Проєкту “Імпульс”, що реалізується Міжнародним фондом “Відродження” та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Його мета — посилення організацій громадянського суспільства у постраждалих регіонах, підтримка відновлення, інклюзивності та місцевої демократії. У межах цієї програми було передбачено малі гранти для локальних організацій, які можуть ініціювати зміни у своїх громадах.

Читайте також:

• В Україні запустили нову житлову програму для ВПО з Луганщини: чи можна її поширити на інші регіони
• Фармацевтична компанія з Бахмута відновила роботу у новому місті
• 80 мільйонів гривень пропонують виділити з бюджету Бахмутської МТГ на житло для бахмутян в Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!