Кожен садівник та городник знає, що якість урожаю насамперед залежить від ґрунту та його стану. Тому важливо захистити землю, на якій ви плануєте щось вирощувати, від несприятливих умов і чинників. Одним з ефективних способів захисту ґрунту є мульчування.

Ольга М’ясникова, яка тримала в Бахмуті садовий магазин «Gardenside», поділилася з редакцією «Бахмут IN.UA», як правильно мульчувати ґрунт та яку мульчу для цього використовувати.

Мульчування ґрунту

Що таке мульчування і чим корисний цей агротехнічний прийом у садово-городній справі?

Мульча — це захисний шар, яким покривають верхню частину ґрунту між рослинами або довкола них. Мульча за своїми якостями та функціями схожа на природну підстилку, яка перепріває і стає гумусом. Сам процес покриття землі мульчею називають мульчуванням.

«Ґрунт мульчують для того, аби не випаровувалася волога; для захисту коріння рослин від спеки, щоб їм не було жарко; та щоб не росли бур’яни. Це три основні позиції, для чого застосовують мульчування», — пояснила Ольга М’ясникова.

Досвідчені садівники та городники використовують цей спосіб для запобігання:

• пересихання ґрунту,
• вітрової ерозії,
• переущільнення (зливами чи градом), 
• перегріву чи переохолодження, 
• вимивання поживних речовин, 
• заростання бур’яном.

Садовий інструмент для мульчування. Фото: Pinterest

Чим мульчувати сад?

На думку бахмутянки Ольги М’ясникової, сад краще не мульчувати, а засіяти травою. Якщо мова йде про яблуні, груші, сливи, черешні тощо. За її словами, сад, особливо великий, досить складно мульчувати. Однак, все залежить від площі ділянки.

Матеріали для мульчування

«Мульчувати ґрунт можна абсолютно всіма органічними матеріалами, які здатні перегнивати та збагатити землю. З часом органіка перегниє, перекопається і залишиться в землі. Тобто, це може бути хорошим добривом. Єдине, коли мульчуємо травою або бур’янами, які скосили, треба дивитися, щоб вони не встигли зацвісти та викинути насіння», — наголосила експертка.

Для мульчування підходить:

• солома,
• скіпа (тріска),
• трава, бур’яни,
• агроволокно, агротканина.

Солома

Якщо грядки непостійні, то найкращий варіант — мульчувати соломою. Потрібно вкладати хороший шар (від кількох до 15 сантиметрів). Водночас навіть товстий шар соломи добре пропускатиме повітря.

Мульчування картоплі соломою. Фото: з відкритих джерел

Скіпа

Скіпою (ред. подрібнена деревина, деревна стружка) та декоративною скіпою часто прикрашають грядки в саду або квітники. Є спеціальні машинки — подрібнювачі для гілочок, які полегшують і пришвидшують цей процес.

Мульчування декоративною скіпою. Фото: arpal.ua

Трава, бур’яни

Ґрунт можна мульчувати травою чи бур’янами, які не зацвіли та не встигли викинути насіння.

Мульчування травою. Фото: roslyny.com.ua

Агроволокно, агротканина

Садівники і городники використовують чорне та чорно-біле агроволокно. 

«Білим боком його треба класти догори, щоб не так було жарко корінню. Чорним вниз, аби бур’яни не проростали і волога не випаровувалася. Це дуже важливо для росту рослин. Якщо грядка постійна, то агроволокном вистачає роки на три.

 

Оптимальний варіант використовувати грядки з агроволокном і крапельним поливом. Такий спосіб значно полегшить працю», — пояснила експертка.

Мульчування з агроволокном. Фото: leto.ua

Читайте також: Які продукти не можна зберігати замороженими?  

Як правильно мульчувати ґрунт?

Поради від бахмутянки Ольги М’ясникової:

1. Шар мульчі має бути таким, аби повністю покривав землю. Мульчування в кілька разів зменшує необхідність прополювання ділянки. Також коріння рослин, які страждають від спеки, стають більш захищеними.
2. Солому, траву (сіно) треба вкладати хорошим, товстим шаром. Земля не повинна проглядатися з-під нього. За таких умов волога випаровується довше, а бур’яни менше проростають.
3. При мульчуванні соломою в ґрунт необхідно додатково вносити азотні добрива. Солома сама по собі забирає поживні речовини, тому обов’язково треба підживити землю добривами.
4. Також при мульчуванні не варто сильно огортати плівку дуже близько до стебла рослини. Необхідно залишити коло діаметром до 10 сантиметрів, аби рослина мала простір і не почала загнивати.
5. На городі огірки, томати, кабачки краще мульчувати соломою або гілочками, скіпою. Це дуже хороший варіант.
6. Спосіб з агроволокном класний, але для нього грядки треба попередньо готувати перед посадкою. Тобто необхідно підготувати землю, зробити отвори, і прямо в них висаджувати рослини. Якщо рослини вже ростуть, то цей спосіб не підійде, адже ми їх просто зламаємо агроволокном.
7. За такої спеки, як у нас, важливо використовувати затіняючі сітки. Це теж дуже рятує рослини.
8. В сукупності мульчування, затіняючі сітки та крапельный полив — це ідеальний варіант догляду за рослинами. 

Затіняюча сітка від сонця на городі. Фото: prom.ua

Вам буде цікаво: 

• Як обрати обприскувач для саду? Поради від експерта з Бахмута
• Де провести вихідні в Києві?
• Креативні ідеї: як надати нове життя старим меблям?
• Де провести вихідні в Дніпрі?

Фото: kvitofor.ua

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Міжнародна організація World Vision за фінансової підтримки уряду США запускає нову хвилю підтримки для населення, яке постраждало від наслідків війни. Вона орієнтована на жителів Миколаєва. Отримати допомогу можуть і ВПО, які проживають та зареєстровані як ВПО у Миколаєві.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала всі деталі щодо умов участі, критеріїв відбору та переліку необхідних документів для успішної реєстрації.

Грошова допомога в Миколаєві

Загальна сума допомоги складає 10 800 гривень на одного члена родини. Виплати здійснюватимуться траншами: по 3 600 гривень на особу щомісяця протягом трьох місяців.

Подати заявку можуть лише ті родини, які відповідають суворим правилам щодо попередньої допомоги. Ви не зможете отримати кошти, якщо:

• протягом останніх 3 місяців вже отримували грошову допомогу від будь-яких міжнародних організацій чи безпосередньо від World Vision;
• протягом 2023–2025 років отримували виплати за цим же проєктом від партнерських організацій: молодіжного руху “Будь вільний”, фонду “Руки милості”, ГО “Відповідальні громадяни” або “Угорської екуменічної служби допомоги” (НІА).

Критерії вразливості: хто має пріоритет

Відповідність лише одному з критеріїв не гарантує отримання коштів. Рішення ухвалюється на основі комплексної оцінки потреб. Домогосподарства відбиратимуть за такими категоріями (для кожної потрібне документальне підтвердження):

• доходом менше 6 318 гривень на одну особу на місяць (соціальна допомога та пільги не враховуються); довідка ОК-5 або довідка ОК-7 (за наявності) для кожного члена родини старше 17 років, сформовані не пізніше 14 днів до дати реєстрації;
• домогосподарства з 3 і більше дітьми (до 18 років на момент реєстрації домогосподарства) або дітьми до 2 років: свідоцтво про народження дитини або довідка із пологового будинку (у разі відсутності свідоцтва про народження);
• домогосподарства з ВПО: довідка ВПО;
• домогосподарства, очолювані одним із батьків, включаючи домогосподарства, очолювані батьками-одинаками; свідоцтво про смерть матері/батька; свідоцтво або рішення суду про розірвання шлюбу; документи, що підтверджують опікунство (рішення суду про встановлення одноосібної опіки, рішення суду про позбавлення батьківських прав, рішення органу опіки та піклування щодо встановлення статусу «батька-вихователя», або «матері-виховательки» для дитячого будинку сімейного типу тощо);
• домогосподарства з вагітними жінками: довідка про вагітність, видана акушером-гінекологом у медичному закладі;
• домогосподарства з членами з інвалідністю І або ІІ групи або з дитиною із інвалідністю: посвідчення пенсіонера (по інвалідності), довідка експертної комісії про присвоєння групи інвалідності або посвідчення дитини із інвалідністю до 18 років;
• домогосподарства з членами, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям: довідка про хворобу, видана медичним закладом;
• домогосподарства, члени яких були поранені або загинули внаслідок обстрілів: медична карта або свідоцтво про смерть;
• домогосподарства, житло яких було зруйновано або пошкоджено внаслідок конфлікту: довідка із зазначенням стану будівель, незалежно від того, чи вони повністю зруйновані, чи частково зруйновані;
• домогосподарства, які проживають у будинку/квартирі приймаючої сім’ї, орендованому будинку/квартирі, притулку: витяг з реєстру територіальної громади, договір оренди житла, довідка у довільній формі з притулку про те, що там проживає домогосподарство;
• домогосподарства яке складається з осіб похилого віку (60+), в тому числі одиноких осіб похилого віку: паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує місце проживання та довідка про присвоєння індивідуального податкового номера.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку на отримання грошової допомоги, потрібно заповнити спеціальну форму за посиланням. Якщо анкета пройде попередній відбір, спеціалісти фонду зателефонують протягом 10 робочих днів і запросять на очну реєстрацію, куди треба принести оригінали всіх підтверджувальних документів.

Читайте також:

Родини ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати пташники і теплиці: як податися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Війна залишає глибокий слід на долях найменших українців. Щоб захистити їхні права та надати необхідну підтримку, держава передбачила спеціальний статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. У 2026 році процедура його отримання зазнала суттєвих змін, ставши більш доступною та адаптованою до сучасних реалій.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всю актуальну інформацію про те, хто має право на цей статус, куди звертатися та які документи знадобляться для оформлення.

Статус дитини війни: як отримати

Процедура надання статусу “дитини війни” регулюється урядовою постановою №268. Восени минулого року, а саме 1 вересня 2025 року, Кабінет міністрів ухвалив низку важливих змін, які розширили перелік підстав для його отримання.

У 2026 році статус може отримати неповнолітня особа, яка зазнала:

• поранення, контузії або каліцтва;
• фізичного, сексуального чи психологічного насильства;
• викрадення, незаконного утримання або перебування в полоні;
• депортації чи примусового переміщення;
• залучення до військових формувань;
• загибелі або зникнення безвісти одного чи обох батьків;
• позбавлення батьківського піклування безпосередньо через воєнні дії чи збройні конфлікти.

Часто трапляється так, що дитина зазнала одразу кількох травматичних подій із цього переліку. У такому разі під час подання заяви необхідно визначити ту обставину, яка мала найбільший негативний вплив на її здоров’я та подальший розвиток.

Хто і де може оформити документи

Раніше процедура була суворо прив’язана до місця реєстрації: рішення ухвалювали виключно органи опіки за місцем проживання дитини. Тепер система стала гнучкішою. Оформити статус можна за місцем фактичного звернення чи виявлення дитини, звернувшись до місцевих органів влади та самоврядування.

Подати заяву до служби у справах дітей мають право:

• законний представник (батьки, усиновлювачі);
• сама дитина, якщо їй вже виповнилося 14 років;
• родичі: бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брати чи сестри, а також вітчим або мачуха;
• представник органу опіки та піклування (це стосується випадків, коли дитина переміщується без супроводу батьків чи законних представників).

Пакет документів: що потрібно зібрати

Базовий пакет включає заяву про надання статусу та згоду на обробку персональних даних. До них додаються копії наступних документів:

• свідоцтво про народження або інший документ, що посвідчує особу дитини;
• документ, що посвідчує особу заявника;
• підтвердження повноважень законного представника або родинних стосунків;
• довідка ВПО дитини (якщо така є);
• паспорт громадянина України (книжечка, ID-картка або е-паспорт у додатку);
• витяг з реєстру територіальної громади.

Якщо дитина постійно перебуває в інтернаті, лікарні чи іншому закладі, необхідний документ, що підтверджує цей факт.

Важливе нововведення 2026 року: перелік підтверджувальних документів значно розширено. Залежно від підстави, тепер можна (і потрібно) додавати медичні довідки, висновки експертиз, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), судові рішення, свідоцтва про смерть чи зникнення батьків, довідки від соціальних служб.

Терміни розгляду та цифровізація

На розгляд заяви та ухвалення рішення (про надання статусу або відмову) закон виділяє 30 календарних днів. Якщо ви отримали негативну відповідь, але не згодні з нею, рішення завжди можна оскаржити в судовому порядку.

Значно спрощує процес впровадження системи “Діти”. Завдяки їй подати заяву стало легше, а органи опіки тепер можуть автоматично отримувати необхідні відомості з інших державних реєстрів, що позбавляє заявників потреби збирати зайві паперові довідки.

Читайте також:

Перший паспорт у 14 років: як оформити ID-картку та які документи потрібні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!