Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 10177 про індивідуальні освітні траєкторії, який значно розширює можливості українських студентів. Вони зможуть контролювати темп вивчення матеріалу або корегувати тривалість навчання, йдеться про те, коли молодь зможе навчатися 6-8 років, паралельно поєднуючи освіту з роботою.

Відповідна картка законопроєкту розміщена на сайті ВРУ.

Зміни у вищій освіті 2024 року

Відповідно до документа, можливості студентів у вищих навчальних закладах (ВНЗ) значно розширяться. Вони зможуть самостійно обирати предмети та курси, які відповідають їхнім інтересам та цілям.

Крім того,  студенти зможуть навчатися у зручному для себе темпі, прискорюючи або уповільнюючи процес відповідно до своїх потреб. Вони матимуть змогу закінчити чотирирічну бакалаврську програму за три роки або поєднувати з роботою та отримати спеціальність за 6-8 років.

Вибір спеціальності

Згідно з новою системою вищої освіти, студенти зможуть самостійно обирати окрему спеціальність у галузі, на яку вони вступали. Наприклад, студент, який вступив на галузь “Соціальні науки” вивчає соціологію та політологію. Після проходження 50-120 кредитів за 1-2 роки, студент зможе обрати окрему спеціальність, як-от “Політологія”, і продовжити вивчати саме її.

Мінімальний обсяг аудиторних занять

Мінімальна кількість годин аудиторних занять раніше не регулювалося. Проте, зараз  бакалавр матиме 10 з 30 годин на роботу з викладачем у межах одного навчального кредиту, а магістр — 8 з 30 годин.

Зміни вибіркових курсів

Відповідно до документа, в площину вищої освіти вводять поняття “регульованих” та “нерегульованих” спеціальностей. До першої категорії увійдуть, наприклад, наступні спеціальності:

• право;
• атомна енергетика;
• медицина;
• військова служба.

Вони матимуть менше вибіркових курсів — 10% замість 25%. Окрім того, для них розроблять нові вимоги до компетентностей і результатів навчання, також передбачені державні іспити.

На противагу цьому, в нерегульованих спеціальностях, зокрема “Філологія” або “Фінанси”, збільшать кількість вибіркових дисциплін з 25% до 25-50%.

Зазначимо, що нові правила вищої освіти оновлюватимуть упродовж наступних місяців для того, щоб відповідати стандартам ЄС.

Читайте також:

• “Зброя, яку може дати вчитель — освіта”. Христина Шевченко про те, як знайти підхід до дітей та організувати спільноту
• Освіта в Україні та закордоном: де краще
• Європейська освіта: досвід донеччанок в Польщі та Словаччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2025 році розмір аліментів на дітей в Україні залежатиме від віку дитини та доходу платника. Мінімальна гарантована сума не може бути меншою за 50% прожиткового мінімуму, а максимальна — перевищувати 10 прожиткових мінімумів.

Детальніше про аліменти у 2025 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Аліменти у 2025 році: які суми виплачуватимуть на дітей

В Україні мінімальний рівень аліментів безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних вікових категорій. Водночас існують мінімальні гарантовані аліменти — це мінімальна сума, яку зобов’язаний сплачувати один із батьків незалежно від рівня доходу:

• для дітей до 6 років — 1 281,5 гривні (50% від прожиткового мінімуму 2 563 гривень;
• для дітей від 6 до 18 років — 1 598 гривень (50% від прожиткового мінімуму 3 196 гривень).

Сума не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку:

• до 6 років — 25 630 гривень;
• від 6 до 18 років — 31 960 гривень.

Що таке рекомендований розмір аліментів

Якщо гарантований розмір аліментів — це мінімальна сума, яку має сплачувати батько чи мати при низькому рівні заробітку, то рекомендований розмір аліментів — це аспект, який встановлюється у судовому порядку при достатності заробітку платника.

Як визначається розмір аліментів

Якщо суд або сторони визначили аліменти у фіксованій (твердій) сумі, процес їхнього утримання є максимально простим. У такому випадку виконавча служба самостійно проводить індексацію суми, а роботодавець лише утримує конкретно визначену суму із заробітної плати працівника.

Існує й інша версія аліментів, коли сума залежить від відсоткового співвідношення — частини заробітку після утримання податку на дохід та військового збору.

Залежно від кількості дітей, аліменти у відсотках становлять:

• на одну дитину — ¼ частини доходу;
• на двох дітей — ⅓ частини доходу;
• на трьох і більше дітей — ½ частини доходу.

Зазначимо, що законодавство передбачає одне правило: загальний розмір відрахувань не може перевищувати 50%, а в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – 70% зарплати, яка належить до виплати працівникові

З яких доходів утримують аліменти, а з яких — ні

Відповідно до пункту 1 Переліку №146, аліменти підлягають утриманню з усіх видів заробітку та додаткової винагороди, які працівник отримує як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Наприклад:

• основна заробітна плата;
• доплати, надбавки, премії, у тому числі за понаднормову роботу, за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні;
• винагорода за підсумками річної роботи або одноразові виплати за вислугу років;
• відпускні та компенсація за невикористану відпустку (якщо вона нараховується за кілька років під час звільнення);
• виплати за час виконання державних чи громадянських обов’язків, зокрема проходження військової служби;
• авторський гонорар працівникам;
• допомога з державного соціального страхування, за винятком декретних та лікарняних по догляду за хворою дитиною.

Цей список не є вичерпним — аліменти можуть утримуватися і з інших доходів, якщо вони не входять до переліку винятків, визначених пунктом 12 Переліку №146.

Водночас існує низка виплат, з яких аліменти не відраховуються, зокрема:

• вихідна допомога при звільненні;
• неоподатковувана матеріальна допомога;
• компенсація за невикористану відпустку (крім випадків, коли вона виплачується за кілька років);
• допомога на лікування;
• виплати у зв’язку з вагітністю та пологами;
• компенсації під час відрядження (добові, витрати на переїзд, переведення до іншої місцевості тощо);
• польове забезпечення та інші надбавки, що замінюють добові;
• компенсації за амортизацію інструментів, зношення одягу чи взуття;
• допомога по догляду за хворою дитиною до 14 років;
• вартість продовольчого або речового забезпечення, а також грошова компенсація за нього;
• дотації на харчування, санаторні путівки, відпочинок, що надаються коштом підприємства.

Строки та порядок сплати утриманих аліментів

Порядок перерахування аліментів визначено частиною 1 статті 69 Закону №1404. Згідно з нормою, роботодавець, який проводить утримання аліментів із заробітної плати працівника, зобов’язаний перерахувати утримані кошти на:

• рахунок органу державної виконавчої служби, або
• рахунок приватного виконавця, який веде відповідне виконавче провадження.

Перерахування слід здійснити у строк, передбачений для виплати заробітної плати боржнику. Якщо ж такий строк не визначено, то роботодавець має переказати аліменти не пізніше 10 числа місяця, що настає після місяця, за який проводилось стягнення.

Крім цього, роботодавець щомісяця зобов’язаний подавати звітність виконавцю — “Звіт про здійснені відрахування та виплати”. Форма звіту затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 №512/5.

Читайте також:

• Пенсії 2025: що зміниться з 1 листопада і чи буде підвищення
• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості
• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв — “Втрата житла або місця проживання” або А3.3. Вона створена для українців, які втратили свій дім через повномасштабне вторгнення. Подати її вже можна через портал “Дія”, заповнивши спеціалізовану форму.

Детальніше про те, як працює компенсаційний механізм та про подання заявки — на Бахмут IN.UA.

Як подати заяву про втрату житла до Реєстру збитків

У Реєстрі збитків, завданих агресією росії проти України, відкрилася нова категорія заяв — “Втрата житла або місця проживання” або А3.3. Скористатися нею можуть українці та українки, які втратили своє житло або місце проживання 24 лютого 2022 року або після цієї дати.

Заявки можуть подавати українці, чиє житло зруйноване, окуповане або стало непридатним для проживання внаслідок протиправних дій окупантів.

У спеціальному поясненні вказується, що заяви можуть стосуватися не лише втрати житла, а й втрати особистих речей, витрат на нове помешкання чи переїзд. Якщо ж ідеться про пошкодження або знищення нерухомості, така заява подається за категорією А3.1, а щодо рідкісних або особливо цінних речей — за категорією А3.7.

Подати заяву можуть лише громадяни України. Заяви від громадян рф не приймаються, окрім випадків, коли заявник доведе наявність іншого громадянства.

Як подати заявку

Подати заяву можна через портал “Дія” — за покликанням. Реєстр приймає електронні заяви та супровідні докази — документи, фото, відео чи інші підтвердження втрати житла.

Сама форма включає:

• ідентифікаційні дані заявника (ПІБ, дата народження, громадянство, документи);
• інформацію про житло — тип, адреса, площа, кількість кімнат, власність;
• опис події, що призвела до втрати житла;
• докази — фото, документи, офіційні довідки або інші підтвердження;
• нова адреса проживання, якщо він відрізняється від поточної адреси;
• орієнтовна сума вимоги заяви у межах репарацій.

Рішення про внесення заяви до Реєстру приймає Рада Реєстру збитків. Це рішення не означає автоматичного призначення компенсації — виплати здійснюватимуться майбутнім компенсаційним механізмом, який буде створено окремо. Після подачі рішення Реєстру буде повідомлено через “Дію”.

Читайте також:

• Компенсація за оренду житла для ветеранів: хто може отримати і як подати заявку
• Пенсії 2025: що зміниться з 1 листопада і чи буде підвищення
• Як отримати статус безробітного і скільки становить виплата: роз’яснення Донецького центру зайнятості

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!