Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 10177 про індивідуальні освітні траєкторії, який значно розширює можливості українських студентів. Вони зможуть контролювати темп вивчення матеріалу або корегувати тривалість навчання, йдеться про те, коли молодь зможе навчатися 6-8 років, паралельно поєднуючи освіту з роботою.

Відповідна картка законопроєкту розміщена на сайті ВРУ.

Зміни у вищій освіті 2024 року

Відповідно до документа, можливості студентів у вищих навчальних закладах (ВНЗ) значно розширяться. Вони зможуть самостійно обирати предмети та курси, які відповідають їхнім інтересам та цілям.

Крім того,  студенти зможуть навчатися у зручному для себе темпі, прискорюючи або уповільнюючи процес відповідно до своїх потреб. Вони матимуть змогу закінчити чотирирічну бакалаврську програму за три роки або поєднувати з роботою та отримати спеціальність за 6-8 років.

Вибір спеціальності

Згідно з новою системою вищої освіти, студенти зможуть самостійно обирати окрему спеціальність у галузі, на яку вони вступали. Наприклад, студент, який вступив на галузь “Соціальні науки” вивчає соціологію та політологію. Після проходження 50-120 кредитів за 1-2 роки, студент зможе обрати окрему спеціальність, як-от “Політологія”, і продовжити вивчати саме її.

Мінімальний обсяг аудиторних занять

Мінімальна кількість годин аудиторних занять раніше не регулювалося. Проте, зараз  бакалавр матиме 10 з 30 годин на роботу з викладачем у межах одного навчального кредиту, а магістр — 8 з 30 годин.

Зміни вибіркових курсів

Відповідно до документа, в площину вищої освіти вводять поняття “регульованих” та “нерегульованих” спеціальностей. До першої категорії увійдуть, наприклад, наступні спеціальності:

• право;
• атомна енергетика;
• медицина;
• військова служба.

Вони матимуть менше вибіркових курсів — 10% замість 25%. Окрім того, для них розроблять нові вимоги до компетентностей і результатів навчання, також передбачені державні іспити.

На противагу цьому, в нерегульованих спеціальностях, зокрема “Філологія” або “Фінанси”, збільшать кількість вибіркових дисциплін з 25% до 25-50%.

Зазначимо, що нові правила вищої освіти оновлюватимуть упродовж наступних місяців для того, щоб відповідати стандартам ЄС.

Читайте також:

• “Зброя, яку може дати вчитель — освіта”. Христина Шевченко про те, як знайти підхід до дітей та організувати спільноту
• Освіта в Україні та закордоном: де краще
• Європейська освіта: досвід донеччанок в Польщі та Словаччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується труднощами: гроші можуть надходити із запізненням або не нараховуватися взагалі.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати під час лікування після поранення

У період перебування на стаціонарному лікуванні за військовослужбовцем повністю зберігається його заробітна плата. Розмір цього грошового забезпечення відповідає тій посаді, яку захисник обіймав до моменту отримання травми.

Важливим аспектом є те, що термін лікування за межами України також вважається безперервним. Це правило діє навіть під час транспортування пацієнта та проходження подальших етапів реабілітації за кордоном. Якщо виникає необхідність продовжити виплати, чинне законодавство дозволяє проводити медичний огляд військового дистанційно.

Коли виплачують 100 тисяч гривень додаткової винагороди

Додаткова винагорода у розмірі 100 тисяч гривень щомісяця передбачена виключно для тих військових, які зазнали поранень безпосередньо внаслідок виконання бойових завдань.

Ці кошти нараховуються у таких випадках:

• під час перебування на стаціонарному лікуванні в медичних закладах (включно із закордонними шпиталями);
• у період перебування у відпустці для лікування, але виключно за умови тяжкого поранення. Якщо за висновком Військово-лікарської комісії (ВЛК) травма класифікується як легка або середньої тяжкості, додаткові виплати на час відпустки припиняються.

Ключовим документом для нарахування цих коштів є довідка про обставини поранення (форма №5). У ній обов’язково має бути зафіксовано, що травму отримано саме під час захисту України, військовослужбовець був у засобах індивідуального захисту, не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, не вчиняв кримінального правопорушення та не завдавав собі шкоди навмисно. Порушення будь-якої з цих умов є підставою для відмови у виплаті.

Одноразова грошова допомога: розміри у 2026 році

Окрім щомісячних виплат, держава передбачає одноразову грошовую допомогу (ОГД) для військових, які внаслідок поранення частково втратили працездатність або отримали інвалідність. Станом на 2026 рік законодавством встановлені такі розміри ОГД залежно від групи інвалідності:

• I група інвалідності — 1 331 200 гривень;
• II група інвалідності — 998 400 гривень;
• III група інвалідності — 832 000 гривень.

Чому можуть відмовити у виплатах: найпоширеніші причини

Бюрократичні помилки або відсутність повного пакета документів часто стають на заваді отриманню коштів. Основні причини відмови включають:

• відсутність довідки форми №5 або документів, що підтверджують факт перебування на стаціонарному лікуванні;
• розбіжності в обставинах травми;
• некоректний висновок ВЛК;
• службова недбалість командира військової частини під час оформлення наказів.

Варто пам’ятати, що ВЛК не має юридичного права встановлювати зв’язок між пораненням (навіть якщо це очевидне мінно-вибухове поранення чи контузія) та виконанням бойових обов’язків без наявності довідки форми №5 від командування.

Що робити та куди звертатися, якщо виплат немає

Якщо військова частина відмовляється нараховувати належні кошти, першим кроком має стати з’ясування конкретної причини такої відмови. Необхідно перевірити наявність усіх медичних довідок та наказів.

Далі слід написати офіційний рапорт на ім’я свого командира з вимогою переглянути рішення та включити військовослужбовця до наказу про виплату додаткової винагороди. До рапорту обов’язково додається копія довідки про поранення.

У разі ігнорування рапорту або безпідставної відмови, захисникам радять звертатися до військових юристів або на офіційні урядові лінії для захисту своїх прав:

• гаряча лінія Міністерства оборони України: 1512 або 0 800 500 442;
• гаряча лінія системи Безоплатної правничої допомоги (БПД): 0 800 213 103.

Читайте також:

Як звернутися до військового омбудсмана у 2026 році: контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З настанням весни на мільйони українців очікує традиційний перерахунок соціальних виплат. Починаючи з 1 березня, пенсії та страхові виплати зростуть на суму від 100 до 2595 гривень. Таке підвищення стало можливим завдяки плановій індексації, яка цьогоріч склала 12,1%.

Про це повідомили в Міністерстві соціальної політики України.

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року

Березнева індексація охопить широкий перелік громадян. Збільшені суми отримають:

• пенсіонери загальної системи (державне пенсійне страхування);
• військові пенсіонери;
• особи з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• отримувачі пенсій за особливі заслуги;
• колишні працівники органів місцевого самоврядування тощо, яким пенсія обчислена за раніше діючими “спеціальними” умовами;
• постраждалі від нещасних випадків на виробництві.

Окрему увагу при індексації приділили пенсіонерам із найбільш вразливих категорій. Зокрема мінімальні пенсійні виплати зростуть:

• для пенсіонерів віком 80 років і більше за наявності не менше 25 років стажу у чоловіків і 20 років у жінок, а також пенсіонерів у віці від 65 років і більше, які не працюють і мають повний страховий стаж (35/30 років відповідно), мінімальний розмір пенсії зросте з 3758 до 4213 гривень;
• для пенсіонерів віком понад 70 років із повним страховим стажем — з 3613 до 4050 гривень;
• для пенсіонерів віком до 70 років із повним страховим стажем — з 3323 до 3725 гривень, а для пенсіонерів з меншим страховим стажем — з 3038 до 3406 гривень.

Також буде проіндексовано мінімальні пенсійні виплати для осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій.

Чому індексація склала саме 12,1%

Відсоток підвищення виплат не є довільним рішенням, його визначили за чіткою законодавчою формулою. Цей коефіцієнт наполовину залежить від рівня минулорічної інфляції, яка склала 8 відсотків, та наполовину — від показника зростання середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що становить 16,1 відсотка, що в підсумку сформувало коефіцієнт індексації на рівні 12,1%. 

“Індексація пенсій в Україні — це обов’язковий механізм, який дозволяє захищати пенсії від знецінення через інфляцію. Це рішення ґрунтується на чіткій формулі та забезпечує прозорий перерахунок виплат для мільйонів громадян“, — вказує Денис Улютін, Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Читайте також:

Скринінг здоров’я 40+: як українцям отримати 2000 гривень на медичне обстеження

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!