Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 10177 про індивідуальні освітні траєкторії, який значно розширює можливості українських студентів. Вони зможуть контролювати темп вивчення матеріалу або корегувати тривалість навчання, йдеться про те, коли молодь зможе навчатися 6-8 років, паралельно поєднуючи освіту з роботою.

Відповідна картка законопроєкту розміщена на сайті ВРУ.

Зміни у вищій освіті 2024 року

Відповідно до документа, можливості студентів у вищих навчальних закладах (ВНЗ) значно розширяться. Вони зможуть самостійно обирати предмети та курси, які відповідають їхнім інтересам та цілям.

Крім того,  студенти зможуть навчатися у зручному для себе темпі, прискорюючи або уповільнюючи процес відповідно до своїх потреб. Вони матимуть змогу закінчити чотирирічну бакалаврську програму за три роки або поєднувати з роботою та отримати спеціальність за 6-8 років.

Вибір спеціальності

Згідно з новою системою вищої освіти, студенти зможуть самостійно обирати окрему спеціальність у галузі, на яку вони вступали. Наприклад, студент, який вступив на галузь “Соціальні науки” вивчає соціологію та політологію. Після проходження 50-120 кредитів за 1-2 роки, студент зможе обрати окрему спеціальність, як-от “Політологія”, і продовжити вивчати саме її.

Мінімальний обсяг аудиторних занять

Мінімальна кількість годин аудиторних занять раніше не регулювалося. Проте, зараз  бакалавр матиме 10 з 30 годин на роботу з викладачем у межах одного навчального кредиту, а магістр — 8 з 30 годин.

Зміни вибіркових курсів

Відповідно до документа, в площину вищої освіти вводять поняття “регульованих” та “нерегульованих” спеціальностей. До першої категорії увійдуть, наприклад, наступні спеціальності:

• право;
• атомна енергетика;
• медицина;
• військова служба.

Вони матимуть менше вибіркових курсів — 10% замість 25%. Окрім того, для них розроблять нові вимоги до компетентностей і результатів навчання, також передбачені державні іспити.

На противагу цьому, в нерегульованих спеціальностях, зокрема “Філологія” або “Фінанси”, збільшать кількість вибіркових дисциплін з 25% до 25-50%.

Зазначимо, що нові правила вищої освіти оновлюватимуть упродовж наступних місяців для того, щоб відповідати стандартам ЄС.

Читайте також:

• “Зброя, яку може дати вчитель — освіта”. Христина Шевченко про те, як знайти підхід до дітей та організувати спільноту
• Освіта в Україні та закордоном: де краще
• Європейська освіта: досвід донеччанок в Польщі та Словаччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія на опалювальний сезон надається на період з 1 жовтня до 30 квітня. Частині отримувачів виплату перерахують автоматично, проте деяким категоріям потрібно звертатися за її призначенням окремо.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Кому допомогу перерахують автоматично

Автоматичний перерахунок проводять для людей, які вже отримували житлову субсидію в неопалювальному сезоні. Також виплату автоматично продовжать тим громадянам, які мали призначену “нульову” субсидію.

Звернутися за призначенням допомоги потрібно у випадках, якщо субсидія призначається вперше, або якщо раніше у її призначенні відмовили. Заяву також необхідно подати, якщо змінився склад домогосподарства, соціальний стан або інші обставини, що впливають на призначення допомоги.

Окремо звернутися за субсидією потрібно певним категоріям громадян, якщо вони не подавали документи після 1 травня поточного року. Зокрема, це стосується:

• домогосподарств, де фактично проживає менше людей, ніж зареєстровано;
• ВПО, які отримують субсидію за адресою, відмінною від місця реєстрації;
• громадян, які орендують житло та самостійно сплачують за житлово-комунальні послуги.

Як можна подати документи

Людям, які не встигли або не мали можливості звернутися за субсидією протягом неопалювального сезону, необхідно подати заяву для її призначення на осінньо-зимовий період.

Звернутися для оформлення документів можна кількома способами:

• особисто до органів Пенсійного фонду України;
• поштою;
• в електронній формі;
• через уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Читайте також:

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!