Бахмутська підприємиця та волонтеркаІнна Гайдай в евакуації продовжує займатися власною справою. Вона продає каву, власноруч обсмажує її та ділиться рецептами смачних напоїв. На честь свята Хеловін Інна анонсувала знижку31 жовтня.
Бахмутянка Інна Гайдай до Хеловіну підготувала акцію на свіжообсмажену крафтову каву. Тільки 31 жовтня у її магазині EvaNika craft coffee діятися знижка -13.1%. Замовити каву можна написавши @InnaGV.
Ціни на каву
Ціни на каву та чай / Телеграм
Ціни на крафтову каву від бахмутянки різні та залежать від сорту та ваги, а для постійних клієнтів діє знижка -10%. Нижче перелік цін на продукцію:
Бразилія Роуз Даймонд — від 390 гривень до 1440 гривень;
Бразилія Аніма Верде Віл хані — від 570 гривень до 2150 гривень;
Бразилія Аніма Верде Фруті — від 570 гривень до 2150 гривень;
Домінікана Барахона — від 380 гривень до 1420 гривень;
Ефіопія Гуджі — від 510 гривень до 1930 гривень;
Кенія Рука Чіу — від 495 гривень до 1860 гривень;
Колумбія Попаян Каука — від 370 гривень до 1330 гривень;
Гватемала Марагоджип — від 620 гривень до 2320 гривень;
Перу без кофеїну — від 350 гривень до 1300 гривень.
Відділення багатофункціонального центру, де приймають людей з ТОТ / фото росджерела
У рф відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, розташованого на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Людей запрошують на прийом у Смоленську область, що на заході рф. При цьому для прийому спеціаліста люди мають зробити переклад документів у нотаріуса.
Окупанти дали можливість людям з тимчасово окупованих територій оформляти нерухомість за російськими законами на території рф. Для цього у Смоленській області відкрили екстериторіальний прийом документів для оформлення майна, що розташоване в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях.
Цю новину подають як покращення для людей з ТОТ. Але насправді це не так.
По-перше, Смоленськ розташований на заході рф, неподалік кордону з білоруссю. Відстань від Донецька до Смоленська складає понад 1000 кілометрів. Очевидно, щоб дістатися туди треба досить багато часу.
Також для прийому, нібито, потрібно мати нотаріально завірений переклад документів російською мовою. Первинна консультація можлива без перекладу, але сам прийом — ні. Тобто люди повинні проходити бюрократичні процедури ще до самого приймому.
Нагадаємо, що бахмутяни, які проживають на ТОТ, мають проблеми з оформленням документів. Для того, щоб відновити документи на житло, підтвердити трудовий стаж чи вступити у спадщину, люди мають проходити складні бюрократичні процеси або ж звертатися в місцеві суди.
Зокрема, з питання вступу в спадщину чіткої відповіді бахмутянам не надають. Вони мають проходити весь передбачений російським законодавством процес. А відновити втрачені документи на житло можна тільки через суд. Ця процедура вимагає судового встановлення фактів втрати документів та права власності із залученням свідків.
Понад 70 тисяч мешканців Бахмутської громади нині розкидані по різних містах України та за кордоном. Повернення додому наразі залишається неможливим, тому питання забезпечення власним кутком стає найболючішим для переселенців. Щоб знайти довгострокові рішення, було ініційовано проєкт “Спільне бачення нового дому”, у межах якого провели масштабне опитування громади.
Про те, якого житла потребують бахмутяни та які кроки вже зроблено для реалізації будівельних ініціатив, розповідає “Антикризовий медіа-центр”.
Житло — головний запит Бахмутської громади
Сьогодні абсолютна більшість бахмутян не має змоги повернутися у рідне місто через руйнування та окупацію. Тимчасові рішення не дають відчуття стабільності, тому запит на постійне житло є критичним.
Відповіддю на цей виклик став проєкт “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Його мета — не просто обговорити проблему, а напрацювати конкретні технічні рішення для майбутнього будівництва. Ініціатива реалізується у широкому партнерстві: Бахмутська міська військова адміністрація, ГО “Бахмутська фортеця”, “Антикризовий медіа-центр. Донеччина” та урбаністична коаліція “Ro3kvit”.
Підтримку проєкту надали міжнародні донори — Міжнародний фонд “Відродження” та Фонд Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida) в межах програми “Імпульс”.
Результати опитування: чого хочуть бахмутяни
Ключовим етапом роботи стало детальне вивчення потреб самих переселенців. Команда проєкту провела опитування, участь у якому взяли понад 700 мешканців громади.
Отримані дані дозволили сформувати чітке технічне завдання для майбутніх архітекторів та проєктувальників. Результати дослідження виявили такі пріоритети:
доступність та інклюзія;
збереження ідентичності;
екологічність та інтеграція у новому просторі.
Аналітика та законодавча база
Окрім опитування, команда проєкту провела ґрунтовну аналітичну роботу. Було проаналізовано чинну житлову політику України та законодавчі механізми, які регулюють будівництво житла для ВПО. Це дало змогу сформувати рекомендації для майбутніх проєктувальників і партнерів, а також окреслити ризики й обмеження, з якими стикаються громади з тимчасово окупованих територій.
Увесь процес супроводжувався інформаційною кампанією: готувалися аналітичні статті, відеосюжети та журналістські матеріали, що висвітлювали наявні механізми розв’язання житлових питань.
Що далі
Наразі результати масштабного дослідження готуються до офіційної презентації. Завершення передпроєктного етапу відкриває шлях до наступного, найважливішого кроку — пошуку партнерів та джерел фінансування для безпосереднього будівництва.
Власниця українського бренду одягу «Pravda label» Олена Хизуненко повернулась до Києва й має ціль допомогти бахмутянкам, які вимушено переїхали в столицю, зібрати новий образ за донати.
Напередодні Різдва ми вирішили нагадати нашим читачам про особливу традицію мирного Бахмута, яку ми впевнені, більшість з нас з теплом згадує. Мова йде про різдвяні […]
