Дмитро шевченко регулярно фігурує в новинах окупаційної влади. Він є “мером” окупованої Ясинуватої — очолює місто з 2019 року. До політичної кар’єри у “днр” дмитро шевченко був викладачем.

Звідки родом дмитро шевченко та як він став “мером”? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Дмитро шевченко: звідки родом і де навчався

Дмитро шевченко народився 22 серпня 1983 року. Яке точне місце його народження не зрозуміло. В декількох росджерелах вказано, що він народився в селі Олександрово-Калинове колишнього Костянтинівського району Донецької області (ред. зараз цей населений пункт у складі Краматорського району). Однак сам шевченко в інтерв’ю росмедіа, яке він дав у листопаді 2024 року, зазначає, що народився в Ясинуватій.

Для отримання вищої освіти дмитро шевченко переїхав до Донецька. Там вступив у Донецький державний університет управління, де навчався за спеціальністю “Менеджмент організацій”. Здобув кваліфікацію менеджера-економіста. Згодом у цьому ж навчальному закладі закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію з економіки.

Кар’єра дмитра шевченка в “днр”

Свою професійну кар’єру дмитро шевченко пов’язав з викладацькою діяльністю. Після захоплення окупантами Донецька шевченко лишився в місті і продовжив роботу в Донецькому державному університеті управління. Окупаційна влада перейменувала навчальний заклад на Донецьку академію управління і державної служби при голові днр.

Дмитро шевченко викладав понад десять років. Також був директором структурного підрозділу академії — центру додаткового професійного навчання.

У січні 2019 року дмитро шевченко розпочав політичну кар’єру. Ватажок “днр” денис пушилін призначив його “мером” окупованої Ясинуватої.

У вересні 2023 року дмитра шевченка оголосили ще й головою так званого Ясинуватського муніципального округу. В це муніципальне об’єднання увійшли Ясинувата, Авдіївка та нещодавно захоплені населені пункти.

На владних посадах дмитро шевченко сприяє інтеграції захоплених територій до рф. Зокрема, за його ініціативи в окупованій Авдіївці роздавали російські паспорти.

Також дмитро шевченко сприяв вивезенню дітей з Ясинуватої до російського челябінська, про що у серпні 2023 року повідомляв Центр національного спротиву. Школярів вивозили на підставі “неможливості проведення очного навчання”. Проте вивезти дітей вирішили не в Донецьк, де триває навчання, а у віддалений регіон рф. Відтак, йдеться про навмисну депортацію українських дітей з метою їх подальшої асиміляції.

Однією з головних тем, які висвітлює шевченко, є так звана “відбудова”. У руйнуванні інфраструктури поплічник окупантів звинувачує Україну. За його словами, “обстріли відбуваються щодня, але це не заважає відбудові”. За цю “роботу” ватажок “днр” пушилін називав шевченка “героїчною людиною”.

Разом із звинуваченнями України в риториці шевченка йде вихваляння росії. За його словами, “росія надає ясинуватій всеосяжну допомогу”.

На інформаційних ресурсах Ясинуватського округу часто публікують дописи про “відновлення Авдіївки”. Нібито, в цьому місті відбудова йде швидкими темпами. Та насправді ж це не відповідає дійсності. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала всього про один “відновлений” будинок на 40 квартир. Саме цей будинок фігурує в десятках новин про “відновлення” Авдіївки, періодично тут людям видають ключі від квартир. Про реальну ситуацію в місті ми розповідали в матеріалі.

Дмитро шевченко: затримання за хабарництво

У грудні 2024 року дмитра шевченка затримали. Його підозрюють у корупції. За даними росзмі, шевченко вимагав і отримав хабар у 10 мільйонів рублів. Справу проти шевченка, нібито, передали до слідчого комітету рф.

Офіційно про затримання дмитра шевченка влада “днр” не повідомляє. Інформацію про затримання “мера” Ясинуватої не публікують ні на офіційних ресурсах “днр”, а також не надають журналістам.

На офіційних ресурсах “днр” шевченко досі вказаний головою Ясинуватої.

Сам шевченко після затримання зник з медіапростору. Його інформаційний канал у Telegram видалено. Натомість у новинах Ясинуватського муніципального округу фігурує його заступник — олександр пеняєв.

Читайте також:

• Хто такий олег моргун: досьє на мера окупованого Маріуполя
• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Хто такий іван приходько: досьє на мера окупованої Горлівки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році в Україні планують запустити загальнодержавний реєстр житла для внутрішньо переміщених осіб. Система міститиме актуальну інформацію про наявний житловий фонд та буде інтегрована з базою даних ВПО. Очікується, що це допоможе державі та громадам визначати, де переселенці найбільше потребують житла та які об’єкти можна використовувати для їхнього розміщення.

Про це повідомили в Мінрегіон.

Як працюватиме реєстр житла для ВПО

Майбутній реєстр має стати загальнодержавною інформаційно-аналітичною системою. У ньому зберігатимуть інформацію про житлові об’єкти та їх використання. Систему планують наповнити актуальними даними про житловий фонд та інтегрувати з базою даних внутрішньо переміщених осіб. Це має дати можливість зіставляти потреби ВПО з житлом, яке фактично є в громадах.

За словами Віталія Безгіна, наявність релевантних даних необхідна для ефективного використання обмежених ресурсів.

“Питання житла для внутрішньо переміщених людей напряму повʼязане з питанням реєстру інвентаризації житлових фондів під потреби ВПО. Ми хочемо цей етап завершити, адже без релевантних даних ми розпорошуємо дефіцитні ресурси. Тож у 2027 році плануємо запустити реєстр житла для ВПО, вже наповненого даними і інтегрованого з базою даних ВПО”, — зазначив Віталій Безгін.

Чи вирішуватиме держава, кому надавати житло

Створення загальнодержавного реєстру не передбачає централізації управління житлом. Громади й надалі управлятимуть своїм житловим фондом та ухвалюватимуть рішення щодо надання житла. Реєстр натомість має стати цифровим інструментом, який дозволить громадам і державі бачити актуальну ситуацію з житловими ресурсами та потребами переселенців.

Наявність верифікованих даних має допомогти точніше визначати потребу в соціальному житлі та оцінювати наявні житлові об’єкти. Зокрема, на основі цих даних можна буде планувати відновлення, переобладнання або будівництво житла. Інформація також має допомогти державі та громадам у переговорах із міжнародними партнерами щодо залучення фінансування для житлових проєктів.

Запустити загальнодержавний реєстр житла для ВПО планують у 2027 році. Передбачається, що на момент запуску система вже буде наповнена даними та інтегрована з базою даних внутрішньо переміщених осіб.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році ЮНІСЕФ реалізує в Україні чотири види грошової допомоги для сімей із дітьми, які постраждали від війни. Залежно від обставин можна отримати 4 100 гривень на людину, 12 300 гривень на кожного члена домогосподарства, одноразову допомогу 16 700 гривень або зимову виплату 19 400 гривень на домогосподарство.

Хто може претендувати на виплати від ЮНІСЕФ та куди потрібно звертатися — розповідає Бахмут IN.UA.

Грошова допомога від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто та скільки може отримати

ЮНІСЕФ продовжує надавати гуманітарну грошову допомогу вразливим сім’ям із дітьми, які постраждали внаслідок війни в Україні. У 2026 році організація реалізує чотири види такої підтримки. Це багатоцільова допомога після атак та обов’язкової евакуації, екстрена допомога у сфері захисту дітей, виплати у разі порушення роботи базових послуг та зимова допомога.

Важливо, що єдиного способу реєстрації на всі чотири програми немає. Залежно від виду підтримки сім’ї можуть визначати ЮНІСЕФ та його партнери, соціальні працівники або державні та місцеві органи соціального захисту.

12 300 гривень після атак або обов’язкової евакуації

Перший вид підтримки — багатоцільова грошова допомога сім’ям, які постраждали через надзвичайні ситуації, пов’язані з війною. Зокрема, йдеться про наслідки ракетних атак та обов’язкову евакуацію із прифронтових територій.

Сім’ї можуть визначати у співпраці з місцевими органами влади. Після цього ЮНІСЕФ та партнерські організації перевіряють, чи відповідає конкретна родина встановленим критеріям.

Якщо родина відповідає умовам програми, допомога становить 12 300 гривень на кожного члена домогосподарства, який відповідає критеріям. Ця сума має допомогти покрити основні потреби приблизно протягом трьох місяців. Водночас сам факт евакуації або того, що родина постраждала від атаки, не гарантує отримання грошей. ЮНІСЕФ наголошує, що фінансування програми обмежене, допомогу можуть паралельно надавати інші гуманітарні організації, а сім’я повинна відповідати встановленим критеріям.

16 700 гривень сім’ям із дітьми, які безпосередньо постраждали від атак

Окремий вид підтримки передбачений для сімей із дітьми, які безпосередньо постраждали внаслідок атак із застосуванням вибухової зброї. Допомогу можуть надати, якщо внаслідок такої атаки щонайменше один член домогосподарства був поранений або загинув.

Родини, які відповідають критеріям, отримують одноразову виплату в розмірі 16 700 гривень. Ця фінансова підтримка є частиною ширшої допомоги у сфері захисту дітей. Тому разом із нею родина може отримувати, зокрема, психологічну та психосоціальну підтримку.

Самостійно подавати заявку через загальну онлайн-форму не потрібно. Потенційних отримувачів зазвичай визначають фахівці із захисту дітей або соціальні працівники, які супроводжують відповідний випадок. Якщо сім’я потенційно відповідає умовам, із нею має зв’язатися фахівець для оцінки потреб та права на допомогу.

4 100 гривень через перебої зі світлом, теплом або водою

Ще один напрям допомоги стосується ситуацій, коли російські атаки на критичну інфраструктуру спричиняють тривалі перебої з базовими послугами.

Йдеться, зокрема, про відсутність:

• електропостачання;
• опалення;
• водопостачання.

У межах поточної програми виплата становить 4 100 гривень на кожну особу, яка відповідає встановленим критеріям. Допомога орієнтована насамперед на вразливі сім’ї, які особливо потерпають від тривалих перебоїв із базовими послугами.

Залежно від населеного пункту та умов конкретної програми підтримка зазвичай надається через місцеві органи соціального захисту. Відкритої онлайн-реєстрації на цю виплату ЮНІСЕФ не проводить. Населені пункти, в яких запускають відповідну підтримку, визначають залежно від масштабів кризової ситуації. Інформацію про це мають повідомляти місцеві органи влади.

19 400 гривень на зиму: хто може отримати

Найбільша з чотирьох сум передбачена в межах зимової грошової допомоги. У сезоні 2026–2027 років родини, які відповідають встановленим критеріям, можуть отримати 19 400 гривень на одне домогосподарство.

Гроші мають допомогти покрити додаткові зимові витрати, зокрема на опалення, паливо, комунальні послуги та теплий одяг. Ця програма має окремий механізм. Її фінансує ЮНІСЕФ, однак реєстрацію, визначення отримувачів та виплати забезпечує держава через Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України та Пенсійний фонд України.

Для отримання допомоги родина повинна одночасно відповідати двом основним умовам. Перша — проживати у громаді, розташованій у межах 0–20 кілометрів від лінії фронту, в одній із восьми областей:

• Донецькій;
• Дніпропетровській;
• Запорізькій;
• Сумській;
• Харківській;
• Херсонській;
• Миколаївській;
• Чернігівській.

Друга умова — родина повинна належати щонайменше до однієї з 11 визначених категорій вразливості. Серед них ЮНІСЕФ називає, зокрема, сім’ї, які отримують допомогу у зв’язку з інвалідністю дітей або інших членів родини, багатодітні та неповні сім’ї, сім’ї з дітьми в альтернативних формах догляду, ВПО, які отримують державну підтримку, а також домогосподарства, яким призначені житлові субсидії чи пільги на оплату комунальних послуг.

Як подати заявку на 19 400 гривень

На відміну від деяких інших програм ЮНІСЕФ, для отримання зимової допомоги недостатньо лише відповідати критеріям — потрібно подати заявку.

Звернутися можна через:

• відділення Пенсійного фонду України;
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• відповідний орган місцевої влади.

При цьому безпосередньо ЮНІСЕФ заявки на зимову виплату не приймає та не визначає, кому призначати кошти.

Тому питання щодо документів, реєстрації, відповідності критеріям або статусу вже призначеної виплати потрібно адресувати Пенсійному фонду чи місцевим органам влади.

Також ЮНІСЕФ рекомендує стежити за офіційними повідомленнями державних та місцевих органів щодо строків реєстрації й процедури подання заяв.

Чи надаватиме ЮНІСЕФ дрова та інше тверде паливо у 2026 році

У 2026 році підхід до зимової допомоги змінився. ЮНІСЕФ повідомляє, що більше не надає зимову допомогу в натуральній формі, зокрема тверде паливо. Натомість підтримка надається грошима, щоб родини могли самостійно спрямувати кошти на необхідні зимові потреби. Зимова програма ЮНІСЕФ на сезон 2026–2027 років загалом значно ширша за грошові виплати. Організація планує охопити різними видами зимової підтримки близько 3 мільйонів людей, серед яких 540 тисяч дітей.

Окрім грошової допомоги, програма передбачає ремонт систем централізованого опалення, підтримку шкіл та посилення енергетичної стійкості медичних закладів.

До теми:

Грошова допомога від ЮНІСЕФ у 2026 році: чи можна зареєструватися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!