Дмитро шевченко регулярно фігурує в новинах окупаційної влади. Він є “мером” окупованої Ясинуватої — очолює місто з 2019 року. До політичної кар’єри у “днр” дмитро шевченко був викладачем.

Звідки родом дмитро шевченко та як він став “мером”? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Дмитро шевченко: звідки родом і де навчався

Дмитро шевченко народився 22 серпня 1983 року. Яке точне місце його народження не зрозуміло. В декількох росджерелах вказано, що він народився в селі Олександрово-Калинове колишнього Костянтинівського району Донецької області (ред. зараз цей населений пункт у складі Краматорського району). Однак сам шевченко в інтерв’ю росмедіа, яке він дав у листопаді 2024 року, зазначає, що народився в Ясинуватій.

Для отримання вищої освіти дмитро шевченко переїхав до Донецька. Там вступив у Донецький державний університет управління, де навчався за спеціальністю “Менеджмент організацій”. Здобув кваліфікацію менеджера-економіста. Згодом у цьому ж навчальному закладі закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію з економіки.

Кар’єра дмитра шевченка в “днр”

Свою професійну кар’єру дмитро шевченко пов’язав з викладацькою діяльністю. Після захоплення окупантами Донецька шевченко лишився в місті і продовжив роботу в Донецькому державному університеті управління. Окупаційна влада перейменувала навчальний заклад на Донецьку академію управління і державної служби при голові днр.

Дмитро шевченко викладав понад десять років. Також був директором структурного підрозділу академії — центру додаткового професійного навчання.

У січні 2019 року дмитро шевченко розпочав політичну кар’єру. Ватажок “днр” денис пушилін призначив його “мером” окупованої Ясинуватої.

У вересні 2023 року дмитра шевченка оголосили ще й головою так званого Ясинуватського муніципального округу. В це муніципальне об’єднання увійшли Ясинувата, Авдіївка та нещодавно захоплені населені пункти.

На владних посадах дмитро шевченко сприяє інтеграції захоплених територій до рф. Зокрема, за його ініціативи в окупованій Авдіївці роздавали російські паспорти.

Також дмитро шевченко сприяв вивезенню дітей з Ясинуватої до російського челябінська, про що у серпні 2023 року повідомляв Центр національного спротиву. Школярів вивозили на підставі “неможливості проведення очного навчання”. Проте вивезти дітей вирішили не в Донецьк, де триває навчання, а у віддалений регіон рф. Відтак, йдеться про навмисну депортацію українських дітей з метою їх подальшої асиміляції.

Однією з головних тем, які висвітлює шевченко, є так звана “відбудова”. У руйнуванні інфраструктури поплічник окупантів звинувачує Україну. За його словами, “обстріли відбуваються щодня, але це не заважає відбудові”. За цю “роботу” ватажок “днр” пушилін називав шевченка “героїчною людиною”.

Разом із звинуваченнями України в риториці шевченка йде вихваляння росії. За його словами, “росія надає ясинуватій всеосяжну допомогу”.

На інформаційних ресурсах Ясинуватського округу часто публікують дописи про “відновлення Авдіївки”. Нібито, в цьому місті відбудова йде швидкими темпами. Та насправді ж це не відповідає дійсності. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала всього про один “відновлений” будинок на 40 квартир. Саме цей будинок фігурує в десятках новин про “відновлення” Авдіївки, періодично тут людям видають ключі від квартир. Про реальну ситуацію в місті ми розповідали в матеріалі.

Дмитро шевченко: затримання за хабарництво

У грудні 2024 року дмитра шевченка затримали. Його підозрюють у корупції. За даними росзмі, шевченко вимагав і отримав хабар у 10 мільйонів рублів. Справу проти шевченка, нібито, передали до слідчого комітету рф.

Офіційно про затримання дмитра шевченка влада “днр” не повідомляє. Інформацію про затримання “мера” Ясинуватої не публікують ні на офіційних ресурсах “днр”, а також не надають журналістам.

На офіційних ресурсах “днр” шевченко досі вказаний головою Ясинуватої.

Сам шевченко після затримання зник з медіапростору. Його інформаційний канал у Telegram видалено. Натомість у новинах Ясинуватського муніципального округу фігурує його заступник — олександр пеняєв.

Читайте також:

• Хто такий олег моргун: досьє на мера окупованого Маріуполя
• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Хто такий іван приходько: досьє на мера окупованої Горлівки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які перебувають за межами України або проживають на тимчасово окупованих територіях, мають до 31 грудня пройти фізичну ідентифікацію для продовження виплат у 2026 році. Якщо її не пройти, то виплати можуть скасувати до моменту повторного проходження ідентифікації

Детальніше про те, як це зробити — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що буде, якщо не пройти фізичну ідентифікацію

Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які тимчасово перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня. Виконання цієї вимоги за Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 №299 є передумовою для продовження у 2026 році призначених пенсій та страхових виплат.

Якщо не пройти ідентифікацію до 31 грудня 2025 року включно, то виплати можуть скасувати до моменту її повторного проходження.

Як пройти ідентифікацію онлайн

Для зручності пенсіонери можуть підтвердити свою особу дистанційно — у форматі відеоконференції.

Щоб подати заявку, потрібно:

• зареєструватися або увійти в особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду;
• обрати розділ “Ідентифікація в режимі відеоконференції” та заповнити електронну форму;
• вказати в коментарі, чи потрібна додаткова допомога (наприклад, сурдопереклад);
• обрати месенджер для відеодзвінка (Google Meet, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, Signal чи Zoom).
• Після подання заявки з пенсіонером зв’яжеться представник ПФУ для призначення дати та часу дзвінка. Вона має бути призначена не раніше ніж через 10 днів і не пізніше ніж через днів після подання заявки.

Процедура ідентифікації триває близько 20 хвилин, під час якої потрібно показати паспорт та відповісти на кілька уточнювальних запитань.

Для прискорення процесу можна прикріпити до заявки електронні копії паспорта, ІПН, трудової книжки чи свідоцтва про народження.

Варіанти проходження ідентифікації офлайн

Ті, хто не може скористатися онлайн-сервісами, мають кілька альтернатив:

• відвідати відділення Ощадбанку або Пенсійного фонду;
• підтвердити особу через особистий кабінет за допомогою електронного підпису “Дія.Підпис”;
• звернутися до дипломатичних чи консульських установ України за кордоном.

Зазначимо, що фізична ідентифікація в Україні діє з 2004 року. До 2014-го вона проходила автоматично — під час відвідування банку чи отримання пенсії від листоноші. Але з початком бойових дій процедура ускладнилася, тож уряд запровадив нові способи, які дозволяють проводити ідентифікацію як в Україні, так і за кордоном.

Як перевірити проходження ідентифікації

Перевірити факт проходження фізичної ідентифікації та дату останньої ідентифікації можна на вебпорталі електронних послуг або у мобільному застосунку Пенсійного фонду України, скориставшись сервісом “Моя ідентифікація“.

Читайте також:

Компенсація автоцивілки: в “Дії” з’явилася нова послуга для ветеранів та ветеранок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фонд “Демократичні ініціативи” спільно з Центром Разумкова провели опитування українців. У 2000 респондентів з різних регіонів України питали чи вірять вони в перемогу у війні, чи готові піти на поступки та передати окуповані території росії. Згідно з даними опитування, понад 70% опитуваних не хочуть віддавати українські території.

Результати опитування публікує Бахмут IN.UA з посиланням на фонд “Демократичні ініціативи”.

Чи вірять українці в перемогу України у війні

Більшість опитуваних вірить у перемогу України у війні з росією — 63%. Не вірять — 22%.

Помітна тенденція, що з тривалістю війни поступово знижується віра в перемогу. Порівняно з серпнем 2025 року віра в перемогу знизилася з 73% до 63%, а порівняно з даними за грудень 2024 року падіння відбулося з 77%.

Найвища віра в перемогу спостерігається в західних (88%) та південних областях (84,5%), дещо нижча у центральних (73%). Найбільший скептицизм поширений серед населення східних областей: 55% вірять у перемогу порівняно з 45%, які не вірять.

Чи погоджуються українці на мирний план Трампа

Для більшості українців, які взяли участь в опитуванні, є неприйнятними окремі вимоги з мирного плану Трампа. Найменш лояльними вони є до територіальних поступок. 76% опитаних вважають неприйнятним визнання окупованих територій частиною рф. Прийнятною ця вимога є для 13% людей.

Найбільша частка респондентів, які вважають визнання окупованих територій частиною рф прийнятним, припадає на центральні (22%) та східні області (21%). У південних областях таких респондентів 12%, а в західних менше 2%.

На скорочення чисельності української армії не готові погодитися 70% опитаних українців, тоді як 20% вважають цю вимогу прийнятною.

Скорочення чисельності української армії є прийнятним для 6% населення західних областей. У центральних та східних областях погодитися на цю умову готові майже чверть опитаних. Населення південних областей у більшості (53%) вважає прийнятним скорочення української армії до 600 тисяч військовослужбовців в обмін на припинення війни.

Для 61% українців є неприйнятним, якщо менша частина заморожених російських активів буде спрямована на відновлення України, а більша — на проєкти, які поглиблюють російсько-американську співпрацю. Прийнятною така поступка є для 22%. Найменша частка респондентів, які готові погодитися на цю умову, проживає у західних (14%) та східних областях (19,5%). У центральних областях оцінили умову як прийнятну 30,5% населення. Більше половини респондентів з південних областей (55%) готові погодитися на цю умову в обмін на припинення війни.

Найбільш прийнятною серед запропонованих умов для українців є відмова від вступу України до НАТО. Погодитися на це готові 35% українців, втім абсолютна більшість — 51% — проти такої поступки.

Найменша частка прихильників відмови від вступу до НАТО у західних областях (15%). У центральному та південному макрорегіонах трохи більше половини населення (52%) готові погодитися на відмову від вступу до НАТО в обмін на мир. У східних областях 53% людей вважають неприйнятним відмову від вступу до НАТО.

Читайте також:

• Понад 20 посадовців будуть відповідати за політику щодо окупованих територій: перелік
• Україна не відмовиться від Донбасу, але готова шукати компромісні рішення: заява Володимира Зеленського
• Зеленський і Трамп обговорили Донбас та можливу вільну економічну зону: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!