Дмитро шевченко регулярно фігурує в новинах окупаційної влади. Він є “мером” окупованої Ясинуватої — очолює місто з 2019 року. До політичної кар’єри у “днр” дмитро шевченко був викладачем.

Звідки родом дмитро шевченко та як він став “мером”? Редакція зібрала детальне досьє на колаборанта.

Дмитро шевченко: звідки родом і де навчався

Дмитро шевченко народився 22 серпня 1983 року. Яке точне місце його народження не зрозуміло. В декількох росджерелах вказано, що він народився в селі Олександрово-Калинове колишнього Костянтинівського району Донецької області (ред. зараз цей населений пункт у складі Краматорського району). Однак сам шевченко в інтерв’ю росмедіа, яке він дав у листопаді 2024 року, зазначає, що народився в Ясинуватій.

Для отримання вищої освіти дмитро шевченко переїхав до Донецька. Там вступив у Донецький державний університет управління, де навчався за спеціальністю “Менеджмент організацій”. Здобув кваліфікацію менеджера-економіста. Згодом у цьому ж навчальному закладі закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію з економіки.

Кар’єра дмитра шевченка в “днр”

Свою професійну кар’єру дмитро шевченко пов’язав з викладацькою діяльністю. Після захоплення окупантами Донецька шевченко лишився в місті і продовжив роботу в Донецькому державному університеті управління. Окупаційна влада перейменувала навчальний заклад на Донецьку академію управління і державної служби при голові днр.

Дмитро шевченко викладав понад десять років. Також був директором структурного підрозділу академії — центру додаткового професійного навчання.

У січні 2019 року дмитро шевченко розпочав політичну кар’єру. Ватажок “днр” денис пушилін призначив його “мером” окупованої Ясинуватої.

У вересні 2023 року дмитра шевченка оголосили ще й головою так званого Ясинуватського муніципального округу. В це муніципальне об’єднання увійшли Ясинувата, Авдіївка та нещодавно захоплені населені пункти.

На владних посадах дмитро шевченко сприяє інтеграції захоплених територій до рф. Зокрема, за його ініціативи в окупованій Авдіївці роздавали російські паспорти.

Також дмитро шевченко сприяв вивезенню дітей з Ясинуватої до російського челябінська, про що у серпні 2023 року повідомляв Центр національного спротиву. Школярів вивозили на підставі “неможливості проведення очного навчання”. Проте вивезти дітей вирішили не в Донецьк, де триває навчання, а у віддалений регіон рф. Відтак, йдеться про навмисну депортацію українських дітей з метою їх подальшої асиміляції.

Однією з головних тем, які висвітлює шевченко, є так звана “відбудова”. У руйнуванні інфраструктури поплічник окупантів звинувачує Україну. За його словами, “обстріли відбуваються щодня, але це не заважає відбудові”. За цю “роботу” ватажок “днр” пушилін називав шевченка “героїчною людиною”.

Разом із звинуваченнями України в риториці шевченка йде вихваляння росії. За його словами, “росія надає ясинуватій всеосяжну допомогу”.

На інформаційних ресурсах Ясинуватського округу часто публікують дописи про “відновлення Авдіївки”. Нібито, в цьому місті відбудова йде швидкими темпами. Та насправді ж це не відповідає дійсності. Станом на листопад 2024 року окупаційна влада відзвітувала всього про один “відновлений” будинок на 40 квартир. Саме цей будинок фігурує в десятках новин про “відновлення” Авдіївки, періодично тут людям видають ключі від квартир. Про реальну ситуацію в місті ми розповідали в матеріалі.

Дмитро шевченко: затримання за хабарництво

У грудні 2024 року дмитра шевченка затримали. Його підозрюють у корупції. За даними росзмі, шевченко вимагав і отримав хабар у 10 мільйонів рублів. Справу проти шевченка, нібито, передали до слідчого комітету рф.

Офіційно про затримання дмитра шевченка влада “днр” не повідомляє. Інформацію про затримання “мера” Ясинуватої не публікують ні на офіційних ресурсах “днр”, а також не надають журналістам.

На офіційних ресурсах “днр” шевченко досі вказаний головою Ясинуватої.

Сам шевченко після затримання зник з медіапростору. Його інформаційний канал у Telegram видалено. Натомість у новинах Ясинуватського муніципального округу фігурує його заступник — олександр пеняєв.

Читайте також:

• Хто такий олег моргун: досьє на мера окупованого Маріуполя
• Хто такий олександр шатов: досьє на псевдомера міста Шахтарськ
• Хто такий іван приходько: досьє на мера окупованої Горлівки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Будинок за адресою вулиця Миру, 53, із характерним округленим кутом, був однією з найвідоміших будівель у центрі Бахмута. Ця так звана “сталінка” мала тривалу та складну історію, яка розпочалася ще у тридцяті роки минулого століття.

Детальніше про те, яка історія в заокругленої будівлі в центрі Бахмута, розповіли представники КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як з’явилася будівля за адресою вулиця Миру, 53

Зведення будівлі офіційно розпочалося у 1933 році. Згідно зі звітами Артемівської міськради, будинок планували здати в експлуатацію вже наприкінці 1934 року. Однак процес розтягнувся на чотири роки через низку факторів. Будівництво гальмували нестача фінансування та будівельних матеріалів, дефіцит робочої сили, погані погодні умови та проблеми з логістикою. Через ці причини в період з весни 1934 до початку осені 1935 року вдалося збудувати лише стіни та накрити дах, після чого роботи припинилися.

Темпи будівництва прискорилися лише у 1936 році. Будівельники завершили зовнішні роботи, вставили вікна, оштукатурили фасад та підвели необхідні комунікації. Завдяки тому, що робітники систематично перевиконували задані норми, навесні 1937 року будинок офіційно здали в експлуатацію.

У тодішній пресі будівлю називали “Будинком залізничників” або “Будинком спеціалістів”. Фінансування робіт частково здійснювалося державними коштами, які отримували від продажу населенню облігацій “Позички Третьої П’ятирічки”.

Будівля в роки Другої світової війни

Під час нацистської окупації в будинку квартирувалися німецькі військові. Радянська розвідка знала про це, тому літаки Червоної армії неодноразово намагалися розбомбити як цю будівлю, так і сусідні багатоповерхівки у центрі міста.

Точна дата першого руйнування будинку невідома, проте історики припускають, що це сталося влітку 1943 року під час активних авіаційних бомбардувань. Відновлення споруди відбулося вже після закінчення Другої світової війни, приблизно наприкінці сорокових років.

Історія комерційних приміщень

Округлений кут будинку завжди використовувався для торгівлі та надання послуг. У період з 1937 по 1941 роки на першому поверсі функціонував магазин споживчих товарів. У другій половині двадцятого століття там відкрили залізничну аптеку. На початку дев’яностих вона перетворилася на комерційну аптеку, а згодом на цьому місці працював магазин електроніки “Алло”.

Будівлю повністю зруйнували росіяни внаслідок інтенсивних бойових дій.

Читайте також:

Бахмутський гіпсовий промисел: історія видобутку та створення архітектурної ліпнини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!