Громадські активісти з Донеччини й Луганщини, а також представники влади обговорили формати порозуміння й подолання конфліктів у громадах Сходу. Під час зустрічі обговорювали кейси діалогів у деокупованій громаді, а також порушили питання відповідальності за діалоги в тимчасово-окупованій громаді на прикладі Бахмута.
Більше про зустріч читайте в матеріалі.
Примітка. 25 березня відбулась онлайн зустріч “Студії Сходу: діалогові формати порозуміння і подолання конфліктів” в рамках проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (ІІ фаза)» за підтримкою Міжнародного фонду «Відродження», який реалізує ГО “Асоціація “Відродження та розвиток” у співпраці з консорціумом організацій ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”.
Для чого потрібні діалогові формати?
Тренерка та фасилітаторка діалогів Наталія Кертичак, представниця “Фонду Освіта для Демократії”, поділилася з учасниками досвідом використання діалогового підходу. Її організація активно впроваджує такі методи в Польщі та Україні, допомагаючи знаходити спільну мову та долати розбіжності. Пані Наталя розповіла про основні принципи діалогу та про те, як він може стати важливим інструментом для згуртованості та підтримки громад у непрості часи.
Наталія Кертичак / скриншот із зустрічі
“Діалог — це процес справжньої взаємодії, у якому люди слухають один одного настільки уважно, щоби в них відбулася зміна, внаслідок того, що вони дізналися. Це така досить філософська дефініція…Діалог — це щоб слухати та ставити питання, щоб поглибити своє розуміння”, — пояснює пані Наталя.
За її словами, часто діалогами називають те, що ним не є. Це не робоча зустріч, майстер-класи тощо. Діалог покликаний для того, щоб зрозуміти різні думки. Під час діалогів повинен бути фасилітатор, а також попередньо учасниці та учасники діалогу мають прийняти певні правила. Важливою рисою діалогу – це те, що в діалозі всі є рівними, кожен та кожна може поділитися своїм досвідом незалежно від свого соціального статусу.
“Дуже важливим є те, що результатом діалогів не має бути те, що хтось когось переконав в чомусь, що хтось перемагає. Мета діалогу — досягнути глибшої рефлексії над власними думками, переконаннями чи упередженнями”, — підкреслює фахівчиня.
Для громад, які опинилися у складних або кризових умовах, важливо мати можливість говорити та бути почутими. Саме через діалог люди можуть знайти спільну мову, зрозуміти одне одного та рухатися вперед. У таких розмовах немає місця суперечкам, осуду чи конфліктам – навпаки, це спосіб знайти спокій та порозуміння.
Водночас як зазначає експертка, багато людей бояться починати такі діалоги. І це природно – сьогодні в суспільстві багато напруги, важких переживань, а досвіду подібних зустрічей у багатьох просто немає. Саме тому цей формат ретельно напрацьовували, щоб зробити його безпечним, щирим і комфортним для кожного учасника. І що найважливіше – люди з Донеччини та Луганщини змогли довести: навіть у непростих умовах відверта розмова здатна об’єднувати та давати надію.
Діалоги порозуміння: приклад деокупованої громади Святогірська
Володимир Рибалкін / скриншот із зустрічі
Зустріч присвятили пошукам тих форматів спілкування, які вже працюють у громадах Сходу, аби ці практики могли використовувати громади Донеччини та Луганщини — як ті, що під контролем України, так й ті, які наразі є тимчасово-окупованими, але їх адміністрації продовжують працювати в евакуації.
Прикладом успішного діалогу подолання конфліктів поділився Володимир Рибалкін, голова міської військової адміністрації Святогірська. Нагадаємо, що Святогірськ був окупований російськими військами 7 червня 2022 року, а вже на початку вересня місто деокупували. Окупація тривала кілька місяців, і в цей час в Святогірську лишались люди без інформації про те, що відбувається довкола. Деокупація стала викликом, адже попри те, що з людьми тримали контакт, після звільнення довелось заново налагоджувати зв’язки з громадою. Зараз місцеві мають номер голови МВА — це його особистий телефон, на який зателефонувати може кожен, але на початку деокупації дії влади були під пильним оком громади.
“Люди дуже насторожено ставилися до адміністрації…Першим, що ми зробили, і я думаю, що дуже успішним, було створення Координаційного волонтерського центру. Очолили його люди, які були в окупації”, — ділиться досвідом Володимир Рибалкін.
Завдяки рішенню довірити керування центром людям, які безпосередньо жили в окупації, адміністрація оперативно отримала повний список людей, які перебували в громаді та потреби цих людей.
“Люди більше довіряли перші місяці таким же, як собі, які так само мали досвід окупації”.
Виклики перед громадою постали й через те, що налагоджувати діалоги потрібно було і з родичами людей, які покинули Святогірськ разом з росіянами.
“Я хочу це розповісти, щоб всі розуміли, який важкий цей період і як важко розставити пріоритети для того, щоб не образити людину, яка там була. Тому що дуже багато вішали ярликів, що якщо залишилась людина, то це 100% сепаратист, або чекаєш “рускій мір”. Але там у всіх різні історії…”, — пояснює Володимир Рибалкін.
Зараз Святогірськ відновився, допомогли у цьому і міжнародні організації та союзники, зокрема це місто побратим з США — Істон. Щомісяця з обох боків організовують зустріч, де представляти інтереси громади може не лише МВА, але й жителі. Так вони відчувають, що мають вплив та їх голос чутний в громаді.
Хто може брати ініціативу для діалогу з громадою ще не деокупованих міст?
Для цього прикладу взяли на розбір Бахмут, чия територія окупована, а люди наразі розкидані по всій Україні. Минулого року Бахмутська МВА анонсувала проєкт побудови житла для бахмутян на Рівненщині, у селищі Гоща, однак для цього бракувало порозуміння між громадами: у жителів Бахмута не питали, чи хочуть вони жити в цій громаді, а гощанці стикнулись з несподіваною для них новиною. Як результат — упереджене ставлення до ВПО. Водночас, безпечний майданчик для діалогу між 2 громадами за участі фасилітатора міг би допомогти цій ситуації. Проте хто повинен його ініціювати? Питанням цікавилась головна редакторка Бахмут IN.UA та голова ГО “Бахмутська Фортеця”.
“Для організації партисипації громади, за цим пошуком діалогу все ж таки має звертатися міський голова, очільник громади”, — висловлює думку громадська активістка з Краматорська Юлія Володченко.
Громадська діячка розповіла про досвід Гірської громади, яка також працює в евакуації. Саме очільник громади ініціював процес і залучив до створення Стратегії відбудови фасилітаторів з організації “Ro3kvit”. Ця громадська організація максимально залучила в обговорення громаду, а сам процес будували на основі діалогів серед мешканців.
Володимир Петров, представник хабів “ЯМаріуполь”, наводить приклади міської ради Маріуполя, яка провела вже кілька подібних діалогів за ініціативи міської ради. Визначили проблеми, навколо чого буде йти дискусія, визначили точки дотику — приміщення для цього міста виділяли їм на безплатній основі, а фасилітаторів залучали серед своїх містян, які працюють в бюджетній системі, попередньо їх навчаючи.
Модератор зустрічі Олег Гришин додав, що у будь-якому діалозі має бути лідер, який поведе громаду за собою і якщо ним не виступає міська влада, то допомогти в цьому можуть й громадські активісти, а ресурс на організацію майданчика знайдеться.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.
12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, присвячена відбудові України. Мета заходу — презентувати проєкти з відбудови потенційним інвесторам з-за кордону. Серед проєктів, представлених у межах виставки, є проєкт “Бахмут-Гоща”, що передбачає будівництво житла для ВПО на Рівненщині. Хоч делегація з Бахмутської громади не була особисто присутня на виставці, її проєкт увійде в каталог для розсилки партнерам.
Про це редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Федорова, генеральна директорка Premier Expo Ukraine, організаторка ReBuild Ukraine Construction&Energy.
ReBuild Ukraine 2026: як заявлені проєкти представлятимуть інвесторам
12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy. Участь у ній приймають громади різних регіонів України, міжнародні партнери та потенційні інвестори. Громади презентують свої проєкти з відбудови та шукають можливості їх реалізації.
Серед проєктів, які шукають інвесторів у межах виставки, є проєкт Бахмутської громади “Сталева Мрія Бахмут-Гоща: Доступне житло в оренду для ВПО”. Його мета — будівництво 580 орендних квартир для інтеграції 1 230 ВПО з Бахмута в Гощанській громаді. Загальний житловий фонд складатиме 1 480 квартир.
Хоч бахмутський проєкт і був представлений на виставці, сама делегація з Бахмута не відвідувала захід. Проте це не означає, що потенційні донори не зможуть ознайомитися з проєктом. Він розміщений на сайті ReBuild Ukraine та буде розісланий партнерам заходу.
“Ми робимо підтримку на нашому сайті і продовжуємо розміщувати проєкти громад, які не мають можливості виступити зі стендом, отримати від нас стенд і виступ на марафоні громад. Ми їх (ред. проєкти) пишемо англійською, українською мовою. І для наших донорів — інвестори, фінансові установи, ті, хто займається страхуванням військових ризиків — ми на них потім робимо дубльовану розсилку, де інформуємо про ці проєкти, щоб вони могли на них подивитися. Але їх дуже-дуже багато, і потрібно щось дуже таке унікальне, щоб вихопити в сотнях проєктів саме якийсь цікавий”, — зауважила Тетяна Федорова.
За словами організаторки виставки, раніше проєкт “Бахмут-Гоща” було складніше втілити і презентувати інвесторам, бо були проблеми зі статусом житла, побудованого не у своїй громаді. Зараз це питання врегульоване, тому проєкт може бути більш привабливим для донорів.
“У нас раніше був Бахмут, вони дуже активно брали участь. Але в той момент ще була одна проблема. На рівні держави не було вирішене питання, як вони можуть розпоряджатися житлом, яке побудоване не на їх території. Якщо я не помиляюся, то зараз це питання вирішено. Вони зараз мають можливість домовлятися з місцевою владою, будувати житло для своїх мешканців і вже розпоряджатися і надавати це житло для них. Але є ще такий момент. Донорські організації, які не можуть втілити свою задачу, умовно кажучи, надати гроші громаді, то такі громади їм менш цікаві. Вони не розуміють, як потім будуть звітувати про такі дії. Це трохи складний процес, його треба пройти. Можливо десь потрібно, щоб держава допомогла цим громадам якось створити правильно комунікацію, в тому числі якісь гарантії для цих донорських організацій, щоб вони розуміли, з ким вони співпрацюють”, — зазначає Тетяна Федорова.
Нагадаємо, що вперше про проєкт “Бахмут-Гоща” офіційно заявили в листопаді 2024 року. Його анонсували у Варшаві під час заходу ReBuild Ukraine. Сьогодні вже розроблена проєктна документація і виділені перші 10 мільйонів гривень на підготовчі роботи до будівництва.
Громади Донецької області внесли до державної системи DREAM 91 інвестиційний проєкт загальною орієнтовною вартістю 12,9 мільярда гривень. Ініціативи передбачають будівництво житла для переселенців, модернізацію медичних та освітніх закладів, створення соціальних центрів і цифровізацію документів. Частину проєктів планують реалізувати в інших областях України, де нині проживають переселенці з Донеччини.
Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала проєкти 20 громад області, їхню вартість, зміст та рівень підготовленості. Зазначені 12,9 мільярда гривень — це сукупна орієнтовна вартість проєктів, а не обсяг уже виділеного фінансування.
DREAM — це державна цифрова система, у якій зібрана інформація про проєкти відновлення та розвитку України. На платформі громади можуть публікувати свої проєкти, зокрема будівництво житла, ремонт лікарень, шкіл та інших об’єктів інфраструктури. У DREAM можна дізнатися, що саме планують реалізувати, скільки коштів для цього потрібно, на якому етапі перебуває проєкт та чи має він фінансування.Важливо: поява проєкту в DREAM не означає, що на нього вже виділили гроші або розпочали роботи. Це може бути лише запланована ініціатива, для реалізації якої ще шукають фінансування.
Бахмут
Проєкт житла для бахмутян в Гощі, Рівненської області / фото DREAM
Бахмутська громада внесла проєкт житла для ВПО у Гощі. Він передбачає будівництво багатоквартирних будинків із заходами енергоефективності та безбар’єрності. Орієнтовна вартість одного технічного рішення — 1 757 676 000 гривень, тривалість — 36 місяців. Детально про будівництво в Гощі ми писали тут.
Білозерське
Білозерське планує створити інтерактивний освітній простір / фото DREAM
Білозерська громада внесла до DREAM проєкт створення інтерактивного освітнього простору “Освітня платформа: покоління NEXT” у місті Червоноград. Він передбачає створення мобільної робототехнічної лабораторії та Relax-зони. Мобільна лабораторія дозволить використовувати обладнання для навчання дітей у різних населених пунктах. Вартість проєкту, 2 100 000 гривень, тривалість — 32 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Волноваська
Волноваська громада внесла до DREAM проєкт створення цифрової картографічної основи та системи геоінформаційного (ГІС) моніторингу території громади. Він передбачає створення актуальної цифрової карти та впровадження системи моніторингу території. Серед запропонованих рішень, придбання готових картографічних матеріалів або використання комерційних геоінформаційних сервісів. Вартість проєкту складає 2 500 000 гривень, тривалість — 13 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Добропілля
Добропільська громада планує оцифрувати архівний фонд / фото DREAM
Добропільська громада внесла до DREAM проєкт оцифрування архівного фонду та створення електронної системи зберігання й надання архівних документів. Він передбачає переведення архівних документів громади в електронний формат і створення єдиної інформаційної бази для швидкого, безпечного та зручного доступу до них. Серед запропонованих рішень, оцифрування документів із залученням сторонньої організації. Вартість проєкту — 2 600 000 гривень, тривалість — 36 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Званівка
Званівська громада внесла до DREAM проєкт забезпечення резервного електроживлення для дистанційного навчання у двох закладах загальної середньої освіти. Він передбачає придбання, доставку та встановлення акумуляторних зарядних станцій, які дозволять педагогам продовжувати роботу під час відключень електроенергії. Також заплановані введення обладнання в експлуатацію та технічні інструктажі для працівників закладів. Вартість проєкту, 1 000 000 гривень, тривалість — 7 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Іллінівська громада внесла до DREAM два проєкти загальною вартістю 13 100 000 гривень. Перший проєкт передбачає створення дистанційного освітнього осередку для викладання навчального предмета “Захист України” в закладах освіти громади. Його вартість, 2 300 000 гривень, а тривалість — 4 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування, проєктна документація тут відсутня.
Другий проєкт стосується придбання будівлі для тимчасового проживання переселенців з Іллінівської громади. Як альтернативний варіант у DREAM зазначене будівництво житла для тимчасового проживання ВПО. Вартість проєкту — 10 800 000 гривень, тривалість — 13 місяців. Проєкт також перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Костянтинівка
Костянтинівська громада внесла до DREAM п’ять проєктів загальною вартістю 464 500 000 гривень / фото DREAM
Костянтинівська громада внесла до DREAM п’ять проєктів загальною вартістю 464 500 000 гривень. Вони стосуються медичних послуг, дистанційної освіти, створення житла для ВПО та облаштування притулку для переселенців і маломобільних людей.
Перший проєкт, це створення багатопрофільного амбулаторного медичного хабу “SVOI. Здоров’я поруч” на базі реструктуризованих комунальних медичних закладів. Він передбачає організацію медичного центру для надання амбулаторно-поліклінічних, діагностичних та реабілітаційних послуг. Вартість проєкту — 21 000 000 гривень, тривалість — 24 місяці.
Другий проєкт передбачає створення та оснащення дистанційного осередку для викладання предмета “Захист України” в Костянтинівському ліцеї №1. Планується забезпечити трьох педагогів технікою, засобами відеозв’язку та цифровими навчальними ресурсами. Також передбачене придбання переносного обладнання, яке учні зможуть тимчасово отримувати для навчання вдома. Вартість складе 12 500 000 гривень, тривалість — 39 місяців.
Третій проєкт стосується створення цифрового освітнього простору для дистанційного навчання учнів Костянтинівського ліцею №1. Він передбачає закупівлю ноутбуків, програмного забезпечення, електронних освітніх ресурсів та обладнання для онлайн-занять. Реалізація запланована на 2027–2029 роки. До кінця 2029 року планується охопити дистанційним навчанням 500 учнів. Вартість — 9 500 000 гривень, а тривалість — 39 місяців.
Четвертий проєкт передбачає створення фонду тимчасового соціального житла для ВПО та інших категорій громадян. Громада планує протягом 2027–2028 років придбати три будівлі, а до 2029 року провести їхній ремонт і реконструкцію. У результаті планують облаштувати 360 місць для проживання з урахуванням вимог енергоефективності та безбар’єрності. Вартість проєкту — 258 500 000 гривень, тривалість — 48 місяців.
П’ятий проєкт стосується капітального ремонту орендованої будівлі на вулиці Шевченка Іллі, 7 у місті Олександрія Кіровоградської області. У приміщенні планують облаштувати місця тимчасового проживання та організувати надання соціальної послуги “Притулок” для ВПО й маломобільних людей. Проєкт передбачає оновлення водопостачання, вентиляції, освітлення та впровадження інклюзивних рішень. Вартість — 163 000 000 гривень, тривалість — 39 місяців.
Усі п’ять проєктів перебувають на етапі підготовки інвестиційного обґрунтування: чотири мають статус інвестиційного ТЕО, а проєкт соціального житла — попереднього інвестиційного ТЕО.
Краматорська громада внесла до системи DREAM 36 інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 2 мільярда гривень. Вони охоплюють будівництво житла для переселенців, облаштування укриттів, релокацію закладів освіти та медицини, модернізацію комунальної інфраструктури.
Найбільші проєкти:
880 мільйонів гривень — будівництво 11 житлових будинків у Хусті та селі Сімер на Закарпатті. Загалом передбачено 198 квартир для 528 людей.
409,5 мільйонів гривень — будівництво трьох укриттів для закладів освіти.
198,2 мільйонів гривень — будівництво двох укриттів для переселенців на Закарпатті.
150,05 мільйонів гривень — реконструкція будівлі в Перечині для релокації Першого Краматорського ліцею.
110 мільйонів гривень — придбання будівель у Кременчуці для релокації міської лікарні №2.
71 мільйонів гривень — реконструкція будівлі в Перечині для проживання 60 переселенців.
Інші проєкти передбачають ремонт укриттів у Краматорську, оновлення тепломереж, відновлення каналізації та закупівлю обладнання для медичних і освітніх закладів.
Курахове
Курахівська громада внесла до DREAM проєкт створення цифрового освітнього середовища для дистанційного навчання. Він передбачає впровадження віртуальних STEM-лабораторій, 3D-моделей та інтерактивних симуляцій, які дозволять школярам виконувати практичні завдання онлайн. Реалізація запланована на 2027–2029 роки. Запланована вартість 1 340 814 гривень, а тривалість — 39 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Лиман
Лиманська громада планує відремонтувати для своїх мешканців корпус лікарні у Кременчуці / фото DREAM
Лиманська громада ще у листопаді 2025 року внесла до системи DREAM два проєкти загальною вартістю 30,1 мільйона гривень. Обидва планують реалізувати у Кременчуці Полтавської області. Перший проєкт передбачає капітальний ремонт частини Кременчуцької міської лікарні планового лікування для облаштування паліативного відділення. Заплановано оновлення інженерних мереж, покрівлі, утеплення фасаду та створення безбар’єрного простору. Вартість — 24,5 мільйона гривень, тривалість — 16 місяців.
Другий проєкт стосується створення Центру підтримки мешканців Лиманської громади на вулиці Першотравневій, 23. У приміщенні планують облаштувати простори для консультацій, навчання та психологічної підтримки ВПО, ветеранів і родин військовослужбовців. Вартість — 5,6 мільйона гривень, тривалість — 14 місяців. Обидва проєкти перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Маріуполь
Маріупольська громада планує звести реабілітаційний центр для військових / фото DREAM
Маріупольська громада внесла до системи DREAM 14 інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 6,2 мільярда гривень. Більшість із них стосуються будівництва соціального житла для переселенців у Білій Церкві, Василькові та Львові. Також передбачені створення реабілітаційного центру в Одесі, облаштування освітніх просторів, відкриття ЦНАПу та придбання житла для ВПО.
Найбільші проєкти, внесені у 2026 році:
1,395 мільярда гривень — друга черга житлового кварталу в Білій Церкві за технологією «Сталева мрія», що передбачає вісім будинків.
1,385 мільярда гривень — перша черга житлового кварталу в Білій Церкві з восьми будинків за технологією Prefabrication.
561 мільйона гривень — будівництво житлового кварталу в Білій Церкві з використанням екологічних технологій.
357,2 мільона гривень — будівництво 38 квартир у Білій Церкві за підтримки Франції, з укриттям та енергоефективними рішеннями.
336 мільйона гривень — будівництво двох п’ятиповерхових будинків на 80 квартир у Білій Церкві.
Окремо — три проєкти, внесені ще у грудні 2025 року, загальною вартістю 2,102 млрд грн:
701 мільйон гривень — перша черга житлового комплексу з чотирьох будинків у Львові.
701 мільйон гривень — друга черга житлового комплексу з чотирьох будинків у Львові.
700 мільйон гривень — будівництво житлового комплексу з п’яти будинків у Василькові Київської області.
Усі 14 проєктів перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Микільське
Микільська громада ще у грудні 2025 року внесла до системи DREAM проєкт облаштування спортивно-реабілітаційного простору для ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин у Києві, куди релокована громада. Проєкт передбачає ремонт приміщення, створення безбар’єрного середовища та закупівлю реабілітаційного і спортивного обладнання. Простір розрахований на одночасне відвідування 10 людей. Тут планують проводити заняття для фізичного відновлення та психологічної підтримки.
Вартість проєкту складажє 810 тисяч гривень, запланована тривалість реалізації — 4 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Мирноград
Мирноград планує реконструювати нежитлове приміщення поліклініки на Хемельниччині для того, щоб тут надавати своїм мешканцям соцпослугу / фото DREAM
Мирноградська громада також грудні 2025 року внесла до системи DREAM два інвестиційні проєкти загальною вартістю 58,96 млн грн. Обидва передбачають реконструкцію приміщень у селі Оринин Хмельницької області для надання медичних і соціальних послуг.
22,54 мільйона гривень — реконструкція колишнього рентген-відділення площею 171,7 м² для потреб Мирноградської центральної міської лікарні. Тут планують облаштувати кабінети реабілітації та амбулаторної допомоги. Заклад розрахований на надання реабілітаційних послуг 50 людям на місяць.
36,42 мільйона гривень — реконструкція приміщень колишньої поліклініки для створення простору підтриманого проживання людей старшого віку та людей з інвалідністю. Передбачається надання допомоги в побуті, адаптації та підтримці самостійного життя.
Обидва проєкти датовані 2025 роком, мають бал зрілості 86 та перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Запланована тривалість реалізації кожного — 38 місяців.
Новогродівка
Новогродівська громада у жовтні 2026 року внесла до системи DREAM проєкт створення цифрового архіву вартістю 1,65 млн грн. Проєкт передбачає поетапне оцифрування архівних документів громади. Частину робіт виконуватиме спеціалізована організація, решту, це працівники міської ради з використанням придбаного обладнання та програмного забезпечення.
Запланована тривалість реалізації — 39 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Олександрівка
Олександрівська громада у серпні–вересні 2026 року внесла до системи DREAM 12 інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 828 млн грн. Вони передбачають будівництво підземних закладів освіти, модернізацію комунальної інфраструктури, реконструкцію соціальних і культурних об’єктів.
Найбільші проєкти:
202 мільйони гривень — будівництво підземної школи в Олександрівці.
165 мільйона гривень — модернізація відділення стаціонарного догляду Центру надання соціальних послуг, зокрема системи опалення та укриття.
101,5 мільйона гривень — будівництво підземного дитячого садка “Журавка”.
100,5 мільйона гривень — реконструкція будинку культури для створення інформаційно-просвітницького центру.
100 мільйона гривень — реконструкція каналізаційної мережі та встановлення модульних очисних споруд.
52,5 мільйона гривень — реконструкція будівлі для створення сучасного ЦНАПу.
27,5 мільйона гривень — утеплення та капітальний ремонт мистецької школи.
25 мільйона гривень — встановлення станції знезалізнення питної води.
По 20,5 мільйона гривень — реконструкція стадіону та будівництво спортивно-оздоровчого комплексу.
Інші проєкти стосуються модернізації теплопостачання та автоматизації обліку води. Всі 12 проєктів перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Покровськ
Покровська громада планує відремонтувати квартири у Дніпрі для створення соцфонду для мешканців / фото DREAM
Покровська громада внесла до системи DREAM чотири інвестиційні проєкти загальною вартістю понад 1,16 мільярда гривень. Вони передбачають будівництво житла для переселенців, ремонт комунальних квартир, створення будинку підтриманого проживання для літніх людей та модернізацію дистанційної освіти.
Три проєкти, внесені у 2026 році, загальною вартістю 1,13 мільярда гривень.
1,1 мільярда гривень — будівництво житлового комплексу “Покровський квартал” у Кам’янському Дніпропетровської області. Проєкт передбачає зведення багатоповерхових житлових будинків.
24,41 мільйона гривень — капітальний ремонт 37 комунальних квартир у Дніпрі для тимчасового проживання переселенців із Покровської громади, які втратили житло через війну.
2,11 мільйона гривень — закупівля комп’ютерного обладнання та ліцензійних електронних ресурсів для дистанційного навчання учнів релокованого ліцею №2 Покровської міської ради.
Окремо — проєкт, внесений ще у жовтні 2025 року 38,91 мільйона гривень — реконструкція комплексу нежитлових будівель у селі Липча для створення будинку підтриманого проживання літніх людей “Затишна оселя”.
Усі чотири проєкти перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Зазначені суми є плановою вартістю, а не підтвердженим фінансуванням.
Сартана
Сартанська громада у жовтні 2026 року внесла до системи DREAM проєкт створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб у селищі Степанецьке Черкаської області. Проєкт передбачає реконструкцію колишнього дитячого садка “Теремок” площею 411,89 м² із переобладнанням приміщень під соціальне орендне житло для переселенців.
Планова вартість проєкту — 25,2 мільйона гривень, тривалість реалізації — 24 місяці. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування.
Святогірськ
Святогірська громада у вересні 2026 року внесла до системи DREAM проєкт створення мобільного ЦНАПу вартістю 100 тисяс гривень. Проєкт передбачає придбання мобільного комплекту обладнання для організації виїзного обслуговування мешканців громади. Це має зробити адміністративні послуги доступнішими для людей, які не можуть особисто відвідати стаціонарний ЦНАП.
Запланована тривалість реалізації — 5 місяців. Проєкт перебуває на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Зазначена сума є плановою вартістю, а не підтвердженим фінансуванням.
Селидове
Селидівська громада ще у вересні–листопаді 2025 року внесла до системи DREAM два інвестиційні проєкти загальною вартістю понад 259 мільйона гривень. Обидва планують реалізувати в селищі Миколаївка Одеської області.
219,26 мільйона гривень — розвиток закладів стаціонарного догляду для літніх людей та людей з інвалідністю. Передбачені реконструкція та ремонт будівель, оновлення їдальні, облаштування території, спортивних майданчиків і майстерень, закупівля меблів та обладнання.
39,78 мільйона гривень — реконструкція колишнього гуртожитку під багатоквартирний будинок для тимчасового проживання переселенців. Планують облаштувати окремі квартири для сімей, модернізувати інженерні мережі та забезпечити доступність приміщень.
Обидва проєкти датовані 2025 роком і перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Запланована тривалість реалізації — 27 та 15 місяців відповідно.
Слов’янськ
Слов’янська громада внесла до системи DREAM два інвестиційні проєкти загальною вартістю 52,7 мільйона гривень. Обидва передбачають модернізацію інфраструктури безпосередньо у Слов’янську.
44,09 мільйона гривень — реконструкція аварійної ділянки каналізаційного колектора завдовжки 952,2 метра в центральній частині міста. Проєкт має запобігти витокам стічних вод і покращити роботу системи водовідведення.
8,61 мільйона гривень — капітальний ремонт укриття у школі №16 на вулиці Березневій. Захисна споруда розрахована на 100 людей, також передбачено забезпечення доступності для маломобільних груп населення.
Обидва проєкти датовані 2025 роком і перебувають на етапі інвестиційного техніко-економічного обґрунтування. Запланована тривалість реалізації — 18 та 14 місяців відповідно.
12-13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, присвячена відбудові України. Мета заходу — презентувати проєкти з відбудови потенційним інвесторам з-за кордону. Серед […]
Громади Донецької області внесли до державної системи DREAM 91 інвестиційний проєкт загальною орієнтовною вартістю 12,9 мільярда гривень. Ініціативи передбачають будівництво житла для переселенців, модернізацію медичних […]
12–13 листопада у Варшаві проходить міжнародна виставка ReBuild Ukraine Construction&Energy, де Маріупольська громада представила проєкт будівництва соціального житла для переселенців на Київщині та Львівщині. Під […]
У селищі Гоща на Рівненщині планують будівницво житла для мешканців Бахмутської громади. На підготовчі роботи в межах проєкту вже спрямували перші 10 мільйонів гривень. Про […]
У Варшаві відбудеться конференція Rebuild Ukraine, присвячена відбудові України. Участь у ній візьмуть і представники Бахмутської МВА. На заході представлять житловий проєкт “Бахмут-Гоща”. Про це […]