У травні в Бахмуті затвердили новий склад молодіжної ради. Головою молодіжної ради обрали Анну Павленко — ученицю Бахмутської школи №10. Вибори керівництва ради відбулись під час установчих зборів, у них брали участь самі члени молодіжної ради. До редакції Бахмут IN.UA звернувся Кирило Пономаренко — студент з Бахмута, який також є членом молодіжної ради і обійняв посаду секретаря. Він зазначив, що хоч вибори проводились чесно, потрібно змінити їхній формат і долучати до них представників громадськості.

Своєю думкою Кирило Пономаренко поділився з редакцією Бахмут IN.UA.

Вибори керівництва молодіжної ради Бахмута

7 травня 2026 року Бахмутська МВА затвердила новий склад молодіжної ради на 2026-2028 роки. До нього увійшли 12 представників активної бахмутської молоді. 20 травня відбулось перше засідання новообраної ради, на якому обрали керівництво. Очолила молодіжну раду Анна Павленко — учениця 10 класу Бахмутської школи №10. Заступницею голови обрали Анастасію Акатову, яка є переселенкою з Бахмутської громади, а секретарем молодіжної ради — студента Кирила Пономаренка.

Днями Кирило Пономаренко звернувся до редакції з проханням висловити свою думку щодо виборів. За його словами, сам процес був прозорим і чесним. Однак до нього не залучали громадськість. Кирило Пономаренко вважає, що саме представники бахмутської молоді мають обирати керівництво молодіжної ради.

“Я поважаю вибір людей, які проголосували за Аню Павленко. Я за неї дуже радий, але, на мою думку, вибори так не проводять. Я вважаю, що вибори мають проходити із залученням якоїсь певної аудиторії, спостерігачів і так далі. Так склалося, що я в цій молодіжній раді взагалі нікого не знаю, а інших людей там дуже добре знають. І, на мою думку, це зіграло роль. Я не можу сказати, що Аня виграла не чесно. Ні, це все було прозоро. Але я вважаю, що треба якось змінювати цю систему і робити так, щоб вибори проводились зі спостерігачами, з якоюсь певною кількістю людей, щоб голосували не ті люди, які вже в складі молодіжної ради, а ті, хто вперше бачать цих людей і можуть дати незалежну оцінку”, — висловився Кирило Пономаренко.

За словами Кирила, вибори і презентації програм за участі громадськості матимуть значно кращий ефект саме для молоді. Оскільки саме на таких заходах люди можуть ознайомитися з програмами, які пропонують члени ради. Таким чином молодь може висловити свою думку і обрати саме ту програму, яка була б їм ближчою.

“Я не кажу, що, наприклад, потрібно доєднувати людей з області, ні. Якщо ми кажемо про Бахмут, то можна створити пост про проводення виборів і запросити молодь до голосування. Це було б стратегічно правильно. Під час виборів кандидати презентували свої плани, розповідали про себе: хто ми, чи займаємось, що плануємо робити. І про ці плани, програми знали лише ті, хто був доєднаний до зустрічі, обмежений склад людей. Я вважаю, що так не має бути. Треба залучати активну молодь Бахмута, щоб обирали вони, а не обмежене коло людей”, — зауважив Кирило Пономаренко.

Секретар молодіжної ради каже, що в його планах — розвиток партнерств з міжнародними організаціями. Він планує представити свій проєкт на розгляд молодіжної ради.

“Якщо говорити про мої особисті плани, що я би хотів зробити в цій молодіжній раді, по-перше, це співпраця з європейськими партнерами. Я хочу запропонувати власний проєкт на обговорення. Також це співпраця з різними регіонами України: підтримка зв’язку, обмін досвідом і так далі. Наприклад, у суботу я буду представляти нашу молодіжну раду у Вінниці. Тут буде проходити форум, який організовують для міжнародного обміну досвідом”, — зазначив Кирило Пономаренко.

Раніше редакція спілкувалася з головою молодіжної ради Анною Павленко. Вона розповіла про плани на роботу ради. Серед головних цілей — організація заходів для згуртованості молоді громади і розвиток зв’язків з молодіжними радами інших громад.

Також Анна Павленко давала коментар щодо перших установчих зборів молодіжної ради. За її словами, склад молодіжної ради висловив їй підтримку і серйозно налаштований на роботу.

“Попри те, що наше перше засідання проходило в онлайн-форматі, ми вже створили робочу групу в Telegram, де щодня оперативно розв’язуємо нагальні питання. Наша головна мета — об’єднати та залучити до активного громадського життя якомога більше молодих бахмутян у різних куточках України. Як голова, я не ухвалюю одноосібних рішень. Навпаки, наше завдання — діяти разом і стати потужним голосом молоді Бахмутської громади”, — зазначала Анна Павленко в коментарі Бахмут IN.UA.

Детальніше про плани молодіжної ради на 2026-2028 роки читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “Моя мотивація — в можливості представляти Бахмут”: історія школярки Анни Павленко, яка очолила раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини
• Маки на маршруті: як студенти Бахмутського ЦПТО змінили зупинку в Гощі
• Від шкільних вистав до громадських проєктів: історія Кирила Пономаренка з Бахмута, який об’єднує учнівську громаду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти внутрішньо переміщених осіб, які навчаються онлайн у школах своїх громад, не можуть отримувати допомогу на проживання. Офіс омбудсмана вважає таку вимогу необґрунтованою та звернувся до Міністерства соціальної політики із пропозицією змінити відповідні правила.

Про це повідомляє журналістка Бахмут IN.UA з посиланням на Владислава Закаблука, заступника директора Департаменту, начальника відділу прав ВПО, офісу Омбудсмана України.

Чому ВПО не отримують виплати, якщо діти навчаються онлайн

Проблема стосується виплат на проживання для внутрішньо переміщених осіб, порядок призначення яких регулюється постановою Кабінету Міністрів України №332. Наразі чинні правила передбачають обмеження, через яке внутрішньо переміщені особи не отримують допомогу на проживання, якщо їхні діти навчаються онлайн у школах відповідної громади. Тобто, діти бахмутян, соледарів, та інших тимчасово окупованих громад, виплати отримати не можуть, якщо навчаються у онлайн-школі.

Про це розповів Владислав Закаблук, заступник директора Департаменту — начальник відділу прав ВПО Офісу Омбудсмана України. За його словами, в Офісі омбудсмана вважають, що формат навчання дитини не має бути підставою для обмеження права родини на допомогу.

“Ми вважаємо, що не можна прив’язувати право на отримання допомоги до того, в якому форматі дитина навчається. По-друге, формування політики у сфері освіти — це компетенція Міністерства освіти і науки України. Тому ми сподіваємося, що найближчим часом в Україні буде переглянуто відповідну постанову, і ми повернемо право дітям, які навчаються онлайн”, — зазначив Владислав Закаблук.

Він пояснив, що питання організації освітнього процесу належить до компетенції Міністерства освіти і науки України. Водночас, на думку представника Офісу омбудсмана, формат навчання не повинен визначати, чи має родина ВПО право на державну допомогу.

Офіс омбудсмана просить змінити постанову

Офіс уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ініціював звернення до Міністерства соціальної політики щодо перегляду відповідної норми. Відтак, пропонують прибрати вимогу, яка фактично пов’язує право ВПО на допомогу з форматом навчання їхніх дітей.

Йдеться саме про ініціативу щодо зміни чинних правил. Наразі відповідні зміни ще не ухвалені, тому вимога залишається чинною. Зазначимо, що родин, які були змушені залишити свої домівки через російську агресію, дистанційне навчання часто залишається єдиним доступним форматом освіти. Зокрема, це стосується дітей із громад, які перебувають в окупації або розташовані поблизу зони бойових дій. У такій ситуації дитина може продовжувати навчання у своїй школі онлайн, навіть перебуваючи разом із родиною в іншому населеному пункті. Водночас, за чинними правилами, такий формат навчання може впливати на право родини на допомогу на проживання.

Саме тому Офіс омбудсмана вважає необхідним переглянути цю норму та не пов’язувати соціальні виплати для ВПО з формою здобуття освіти дитиною.

До теми:

Освіта Донеччини у цифрах: як війна змінила кількість учнів, випускників і шкіл

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Михайло Драпатий — український військовий діяч, генерал-майор. Саме він став новим Головнокомандувач ЗСУ.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала детальне досьє на посадовця, спираючись на інформацію про його службу, участь у бойових діях та кадрові призначення.

Михайло Драпатий: військова кар’єра

Михайло Драпатий народився 1982 року в місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Військову освіту здобув у Харківському інституті танкових військ, який закінчив у 2004 році. Також він є випускником Національного університету оборони України.

Після завершення навчання у 2004 році лейтенант Михайло Драпатий розпочав службу у 72-й окремій механізованій бригаді (в/ч А2167, місто Біла Церква).

До 2014 року військовослужбовець отримав звання майора.

Бойовий шлях на сході України у 2014–2019 роках

На початку російської збройної агресії у 2014 році майор Михайло Драпатий обіймав посаду командира 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. У квітні підрозділ у повному складі прибув на схід України.

9 травня 2014 року військові отримали наказ зайти до Маріуполя на бронетехніці для посилення сил, які відбивали штурм міського управління міліції, та для звільнення заручників. Операцією керував Михайло Драпатий. Ускладнювали рух барикади, встановлені проросійськи налаштованими місцевими мешканцями. Відео, на якому головна БМП під керуванням командира долає барикаду під час виїзду з міста, транслювали світові медіа.

У червні 2014 року 1-й та 2-й батальйони бригади взяли під контроль прикордонну зону біля населених пунктів Амвросіївка, Зеленопілля, Маринівка, Довжанський, утримуючи Савур-Могилу та пункт контролю “Червонопартизанськ”. Метою було відрізати противника від логістичного забезпечення з території росії. Підрозділи опинилися у вогневому кільці під інтенсивними обстрілами з реактивних систем залпового вогню з боку рф.

Командир очолив ударну групу для виведення військових з району Ізвариного та Червонопартизанська. Прорив тривав кілька днів через мінні поля та під артилерійським вогнем. 4 серпня колона дісталася Зеленопілля, а вночі проти 7 серпня бійці вийшли з оточення до головних сил. Вдалося зберегти понад 30 одиниць техніки та вивести 260 військовослужбовців, втративши під час операції одного бійця.

Після цих подій Драпатому присвоїли звання підполковника та відправили на навчання до Національного університету оборони України. Згодом він перевівся на заочну форму та повернувся до зони бойових дій на посаду начальника штабу 30-ї окремої механізованої бригади.

У серпні 2016 року військового призначили командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади, яка виконувала завдання в Авдіївці та Ясинуватському районі. Восени того ж року Слідчий комітет Росії відкрив проти нього справу. З липня 2017 року він командував бригадою в районі Бахмутської траси.

У квітні 2019 року Михайло Драпатий отримав звання полковника, а в серпні передав командування бригадою для дворічного навчання у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.

Кар’єра під час повномасштабної війни

У 2021 році Михайло Драпатий став начальником управління підготовки військ оперативного командування “Північ”.

Початок повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року зустрів у званні бригадного генерала на посаді заступника командувача Об’єднаних сил Апарату головнокомандувача ЗСУ.

Протягом наступних років його призначали на такі ділянки фронту:

• навесні 2022 року він очолив оперативне угруповання військ “Південь”, яке пізніше змінило назву на “Каховка”, а згодом — “Кривий Ріг”;
• зупинив просування російських військ на цьому напрямку, ліквідувавши загрозу для Кривого Рогу;
• брав участь у звільненні Херсона та керував Херсонським напрямком до січня 2024 року;
• у травні 2024 року був призначений командувачем оперативно-тактичного угруповання військ “Харків”, де організував оборону і відбив російський наступ;
• у листопаді 2024 року обійняв посаду командувача Сухопутних військ, замінивши Олександра Павлюка;
• у січні 2025 року за особистим дорученням президента очолив оперативно-стратегічне угруповання військ “Хортиця”, яке діяло на Покровському напрямку, зберігши повноваження командувача Сухопутних військ.

Відставка та нові призначення

1 червня 2025 року Михайло Драпатий подав рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ. Причиною став російський удар по навчальному центру Збройних сил України, внаслідок якого 12 осіб загинули, а 60 зазнали поранень. Своє рішення він пояснив наявністю “особистого почуття відповідальності за трагедію”.

У жовтні 2025 року він очолив новостворене Угруповання обʼєднаних сил, зона відповідальності якого охоплює Харківську область та прилеглі території. На цій посаді генерал запропонував реформувати систему рекрутингу й підготовки, а також посилити технологічну інтеграцію в армії.

Конфлікт із військовим керівництвом

У засобах масової інформації повідомлялося про наявність суперечностей між Михайлом Драпатим та Олександром Сирським. Журналісти та народна депутатка Мар’яна Безугла наголошували, що призначення на посаду командувача об’єднаних сил послабило позиції генерала. Згідно із заявою депутатки, Генеральний штаб системно обмежував повноваження Михайла Драпатого, не надавши ресурсів на новому місці.

Військовий став одним із командирів, які публічно підтримали колишнього міністра оборони Михайла Федорова після його звільнення. Михайло Драпатий зазначив, що за попереднього керівництва війська мали партнера у Міністерстві оборони, який забезпечував потреби та вимагав змін у підходах і швидшого ухвалення рішень.

Сам Михайло Федоров під час пресконференції повідомив, що за свої здобутки Михайло Драпатий отримав три догани від Олександра Сирського.

Читайте також:

Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського — звільнили. Хто буде замість нього

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!