Main menu

Роздавали хліб до останнього: як художник Микола Єрьомка дбав про Бахмут

БАХМУТ 34 3e98dМикола Єрьомка – донеччанин, війна двічі змусила чоловіка залишати рідні міста, вперше в 2016 році він переїхав з Єнакієво, вдруге в 2022 році росіяни прийшли вже захоплювати Бахмут. Герой до останнього залишався в місті, роздавав бахмутянам хліб, втім сьогодні Бахмут перетворився на живу рану, жити в якій практично неможливо. Художник Микола Єрьомка зараз живе в Слов'янську, про свою евакуацію та допомогу бахмутянам — чоловік розповів редакції.

Волонтерство та евакуація з Бахмута

Микола Єрьомка в Бахмуті працював вчителем дітей образотворчого мистецтва в Бахмутському Народному домі. Коли почалося повномасштабне вторгнення чоловік ще декілька місяців, практично до серпня викладав дітям онлайн, але згодом робота закінчилася. Бахмутянин, бачучи ситуацію в місті, вирішив допомагати місцевим.

“До останнього ми працювали на роздачі хліба. Там же гуманітарну допомогу видавали в Народному Домі, там залишалося три людини на видачі. Власне, працював я, костюмер Тетяна Миколаївна й Козак Наталія Вікторівна, вона ще там залишається. Поки не перестали підвозити хліб, ми працювали, тепер наша місія гуманітарна закінчилася там”, — каже пан Микола.

Виставка робіт в пораненому Бахмуті і переїзд до Слов‘янська 

9 лютого в Бахмуті відбулася виставка, яку ніхто не зміг відвідати, бо на фоні гучно лунали вибухи. Попри війну довкола художник разом з костюмеркою Тетяною Миколаївною зробив імпровізовану виставку довоєнного Бахмута. 

До Слов’янська Микола Єрьомко з дружиною евакуювався нещодавно, зараз родина обживається.

“Я не встиг нічого вивезти, місце було обмежене, звісно, що без всього приладдя, я як без рук себе відчуваю. Ні пензлів, ні фарби. Все залишилося там в Бахмуті”, — згадує про евакуацію митець.

photo 2023 03 02 13 22 33 3 30cd7

Робота художника. Фото: особистий архів героя

Роботи художника та дитячі малюнки вихованців, також вивезти не вдалося, все було швидко, пригадує чоловік. 

“У нас мама, ми з нею виїхали, вивозили нас молоді хлопці волонтери, ми зняли кімнату в Словянську й облаштовуємо тут побут. Слов'янськ — тихе, спокійне місто. Ходили по адресну допомогу, але ми ще не отримали статусу ВПО, на днях маємо його отримати, це допоможе оплачувати комунальні послуги”, — каже пан Микола.

Поки родина планує залишатися в Словянську, якщо ж ситуація буде погіршувати, то будуть їхати далі.

Про плани на майбутнє

Художник каже, що якщо буде можливість він би радо вернувся до вчителювання, адже цьому присвятив все своє життя. Залишаючись в Бахмуті,  чоловік прагнув допомагати містянам, та зараз вже готовий знову братися до малювання.

“Тоді, я думав про це з такої точки зору, якщо не ми – то хто? Ми ж пенсіонери, намагалися до останнього працювати. Звісно, було тривожно, неспокійно. ДК (ред. Бахмутський народний дім) стояв, а потім вже почали його обстрілювати, без вікон, без дверей, сквозняки почалися постійні. Ми закладали дірки, так працювали на свій страх й ризик. Коли хліба вже не стало, то вирішили покинути свої обовязки волонтерські й покинути місто”, — каже художник.

З теплотою педагог згадує про свою роботу в Школі мистецтв в Бахмуті, з 2017 року очолив посаду керівника студії образотворчого мистецтва в Бахмутському народному домі.

“У мене 30 років досвіду роботу з дітьми, це все моє життя було віддане творчості і реалізації творчих навичок. Є такі учні, які мені дзвонять, і даю їм консультації. Це ось Юля Ільченко. Якщо в іншому місті буде така нагода працювати — я б залюбки повернувся, бо в мене є досвід. Це моє покликання”, — каже Микола Єрьомка.

Фото: особистий архів героя

Читайте також: Діти малюють те, у що вірять: історія митця Андрія Парахіна з Бахмута

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм - підписуйтесь!