Гранти для покращення життя ВПО/з відкритих джерел
Українці, які хочуть покращити життя внутрішньо переміщених осіб можуть отримати грант розміром у 5 тисяч євро у межах програми “Культура допомагає”. Фінансову підтримку пропонують культурним ініціативам та організаціям, що працюють із людьми, які через війну в Україні були змушені переїхати до безпечніших регіонів чи країн Європи.
Програма “Культура допомагає” пропонує грант для українців, який сприятиме інтеграції переселенців у нові спільноти через культуру, а також підтримці їхнього психічного здоров’я. Розмір гранту варіюватиметься від 2 до 5 тисяч євро.
Додатково, проєкти мають пропонувати активності для сімей та дітей. Така діяльність може мати форму воркшопів, процесів спільної творчості, освітніх проєктів, арттерапії тощо.
Заявки можна подати через форму за посиланням. Усі питання з форми ви можете знайти тут. Зверніть увагу, що подати заявку можна англійською або українською мовами. Вибір мови заявки не впливає на її оцінку;
Дедлайн подачі заявок — 5 листопада 2023 року 23:59 за київським часом. Результати відбору будуть оголошені не пізніше 15 грудня 2023 року;
Хто може подавати заявку на грант:
Некомерційні організації або незалежні ініціативи, що базуються в Україні або країнах Європи;
Організації та ініціативи, що активно займаються інтеграцією людей, зокрема сімей та дітей, які були змушені переїхати до безпечніших регіонів України чи країн Європи, у нові спільноти через культуру.
На Донеччині минулої доби російські війська здійснили понад сотню атак на різних напрямках. Найінтенсивніші бойові дії зафіксовані на Покровському та Костянтинівському напрямках.
Про актуальну ситуацію на фронті, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.
Ситуація на Донеччині
За минулі дні росіянам вдалося просунутися на Донеччині, ворог пройшов вперед у Мирнограді, Покровську, біля Родинського та Новоекономічного, повідомив Deep State.
За повідомленням Генштабу, Покровський напрямок залишається найважчим. Тут за минулу добу росіяни йшли на штурм 52 рази. Атаки відбувалися поблизу Червоного Лиману, Мирнограда, Новоекономічного, Покровська, Котлиного, Удачного, Молодецького, Філії, а також у напрямках Новопавлівки, Нового Шахового, Родинського, Сергіївки та Вільного.
На Лиманському напрямку росіяни 14 разів намагалися прорвати оборону ЗСУ поблизу населених пунктів Новоселівка, Зарічне та Мирне, а також у напрямках Лимана, Закітного, Дружелюбівки, Діброви, Озерного та Дробишевого. Усі атаки були зупинені українськими захисниками.
На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили чотири штурмові дії противника в районі Серебрянки.
На Краматорському напрямку зупинили атаку окупантів поблизу Міньківки.
На Костянтинівському напрямку зафіксували 26 атак російських підрозділів. Бої тривали в районах Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Плещіївки, Щербинівки, Русиного Яру, Яблунівки, Клебан-Бика, а також у напрямках Софіївки, Степанівки та Берестка.
На Олександрівському напрямку було 22 штурми в районах населених пунктів Ялта, Вишневе, Рибне, Олександроград і у напрямках Іскри, Хорошого, Нового Запоріжжя, Іванівки та Соснівки.
Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.
Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Бахмутка: що відомо про річку
Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².
Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.
Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.
Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.
Тваринний світ поблизу Бахмутки
Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.
Екологічний стан
Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.
Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.
Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.
Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.
Бахмутка у 2025 році / фото росзмі
Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.
Легенди
Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.
Внутрішньо-переміщені особи, які постраждали через війну і ведуть свою діяльність у Харківській або Дніпропетровській областях можуть отримати мікрогрант. Мова йде про 130 тисяч гривень. Про […]
За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За […]
До повномасштабної війни в Бахмуті функціонувало декілька великих ГО. Деякі з них, на жаль, тимчасово припинили роботу, деякі змінили формат роботи, а певні інституції залишаються […]