Російські війська штурмували під Бахмутом позиції ЗСУ, але не здійснили жодних підтверджених просувань 19 листопада. Ймовірно, що 18 листопада російські війська здійснили невстановлене просування в Андріївці.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

Бої поблизу Бахмута

Український Генштаб повідомив, що російські війська безуспішно атакували поблизу Кліщіївки та Андріївки. Своєю чергою, окупанти стверджували, що 18 та 19 листопада російські війська атакували в напрямку Богданівки та поблизу Кліщіївки, де українські війська.

Тут ЗСУ утримують позиції на прилеглих висотах. Російський військовий оглядач стверджував, що російські сили значно просунулися з Ягідного і Берхівки у напрямку Богданівки та Хромового.

Геолокаційні кадри, опубліковані 19 листопада, вказують на те, що українські сили атакували і спочатку просунулися на південь від Шуми (23 кілометри на південь від Бахмута і 9 кілометрів на північний захід від Горлівки).

МО рф стверджувало, що українські сили безуспішно атакували поблизу Шуми, а російські блогери повідомили, що підрозділи російського 3-го мотострілецького батальйону, начебто, витіснили українські сили з позицій на териконі біля шахти імені Гагаріна на північний захід від Горлівки.

Є повідомлення, що російські війська відбили невизначені позиції на териконі, а ЗСУ утримують територію біля західного схилу. Верхівка терикону, ймовірно, є спірною “сірою зоною”.

Генштаб повідомляє, що на Бахмутському напрямку ворог вів штурмові дії в районах Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Сили оборони відбили 11 атак й продовжують штурмові дії південніше Бахмута.

Терикон біля Горлівки

Український журналіст Богдан Мірошиников повідомив, що ЗСУ не закріпилися на одному з териконів в Горлівці. За його словами, вилазки робилися й раніше, але це не закріплення, адже такої задачі перед Силами Оборони не було.

Журналіст пояснює, що йдеться про терикони величезних розмірів, які знаходяться на окупованій з 2014 року території біля житлового масиву: Бесарабка Микитівського р-ну Горлівки з одного боку, та біля залізничного перегону Майорськ-Микитівка з іншого.

На південний схід від цих териконів знаходяться ще кілька, також неподалік розташована шахта. Вся ця система штучних висот прикриває Горлівку з заходу на кілька кілометрів.

Водночас, пише Мірошников, з боку Торецька у селі Південне знаходиться вже контрольований ЗС великий терикон. Саме він є причиною, чому окупанти не можуть підібратися до Торецька. Втім така ситуація в обох сторін, як української, так й російської.

Нагадаємо, що під Бахмутом залишилися мирні мешканці, окупанти показали, як вони живуть.

Читайте також:

• У районі Бахмута ЗСУ просунулись східніше Південного
• Чому війська рф продовжують “м’ясні” штурми під Бахмутом
• Рік битви за Бахмут: як змінилися наші території

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

12 жовтня 2026 року Європейський Союз розширив санкційний список, додавши до нього 77 осіб, причетних до незаконних виборів до Державної думи Росії на тимчасово окупованих територіях України. Серед них редакція Бахмут IN.UA виявила шістьох уродженців Донеччини. Один із них, це колишній голова Національного банку України та експосадовець уряду Віктора Януковича Сергій Арбузов.

Хто ще опинився у списку та що відомо про їхню діяльність — розповідаємо в матеріалі.

Санкції ЄС за незаконні вибори на окупованих територіях України

12 жовтня 2026 року Рада Європейського Союзу ухвалила регламент №2026/2292, яким розширила перелік осіб, щодо яких діють обмежувальні заходи через дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.

Загалом, до санкційного списку внесли 77 осіб, причетних до незаконних виборів до Державної думи рф у вересні 2026 року. Росія проводила ці вибори, зокрема, на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Європейський Союз не визнає російських виборів на захоплених українських територіях та їхніх результатів. У санкційному документі участь кандидатів у такому виборчому процесі розглядається як сприяння спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати незаконну окупацію України. Санкції передбачають заморожування активів підсанкційних осіб у юрисдикції ЄС, заборону на надання їм коштів та економічних ресурсів, а також обмеження на в’їзд до країн Євросоюзу.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала санкційний список і виявила шістьох осіб, які народилися на Донеччині. Серед них. колишні українські посадовці, представники окупаційних політичних структур та люди, пов’язані з промисловістю регіону.

Сергій Арбузов: колишній голова НБУ, який балотувався до Держдуми РФ

Сергій Геннадійович Арбузов, уродженець Донецька та колишній високопосадовець України часів президентства Віктора Януковича. У 2010–2012 роках він очолював Національний банк України. Згодом, у 2012–2014 роках, обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра України. На початку 2014 року Арбузов також тимчасово виконував обов’язки прем’єр-міністра України.

Після Революції Гідності колишній посадовець виїхав до Росії. За біографічними відомостями, він займався громадською діяльністю та виступав на російському телебаченні з критикою української влади. У 2026 році Арбузов долучився до виборчого процесу в Росії. Він очолив регіональну групу партії “Справедлива Росія”, яка охоплювала тимчасово окуповані території України. У санкційному документі ЄС зазначено, що Арбузов був кандидатом від цієї партії на незаконних виборах до Державної думи РФ у вересні 2026 року. Арбузов вперше отримав мандат у російську Держдуму у 2026 році.

У Європейському Союзі вважають, що участю в цих виборах Арбузов сприяв спробам легітимізувати російську агресію проти України та підтримувати окупацію українських територій.

Олександр Гріденко: від підприємницької діяльності до окупаційної “Народної ради днр”

Олександр Гріденко народився 22 липня 1987 року на Донеччині. У санкційному документі ЄС місцем його народження зазначений Донецьк. Водночас у біографічному матеріалі росджерел вказане Старобешеве. Обидва населені пункти розташовані в Донецькій області. Гріденко навчався у школі №115 у Донецьку. У 2009 році закінчив радіотехнічний факультет Донецького національного технічного університету.

Згодом він займався підприємницькою діяльністю. Зокрема, був директором донецького товариства “Амік”, а з 2015 року пов’язують із керівництвом керченського товариства “Алекс-групп”, яке працювало у сфері дротових технологій зв’язку. Після окупації частини Донеччини Гріденко долучився до створених Росією політичних структур.

Із травня 2019 року він був депутатом так званого “Молодіжного парламенту днр”. Також очолював комітет із питань економіки та підприємництва, організаційний комітет проєкту “Школа підприємництва” та входив до руху “Молода республіка”. У лютому 2020 року Гріденко отримав місце в окупаційній “Народній раді ДНР” і долучився до фракції “Донецька республіка”. У вересні 2026 року Гріденко став кандидатом від партії “Єдина Росія” на незаконних виборах до Держдуми РФ. Європейський Союз включив його до санкційного списку за офіційну участь у виборчому процесі на тимчасово окупованих територіях України.

Сергій Добровольський: діяльність у “Молодій гвардії Єдиної Росії” та робота з молоддю на ТОТ

Сергій Сергійович Добровольський, уродженець Донецька, який співпрацює з російською окупаційною владою. За даними проєкту Evocation, у 2022 році він очолив донецьке відділення “Молодої гвардії Єдиної Росії”, молодіжної організації російської владної партії. Також Добровольський став координатором цієї організації на окупованих територіях чотирьох областей України.

За оприлюдненими відомостями, він займався поширенням російської пропаганди серед молоді та організацією заходів на підтримку російських військових. Окрім діяльності в молодіжній організації, Добровольський отримав мандат депутата окупаційної “Народної ради ДНР”. У вересні 2026 року він балотувався до Державної думи Росії від партії “Єдина Росія”.

У санкційному документі ЄС зазначено, що Добровольський був кандидатом на незаконних виборах, проведених Росією на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Євросоюз вважає, що його участь у цьому процесі сприяла спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати окупацію українських територій.

Віктор Ніколаєнко: раніше балотувався до Верховної Ради України, а згодом — на російських виборах

Ніколаєнко, який у 2006 році намагався отримати мандат у Верховній Раді України, через двадцять років взяв участь у російському виборчому процесі на окупованих українських територіях. Віктор Вікторович Ніколаєнко народився 25 грудня 1977 року в Донецьку. У 1999 році він закінчив Донецький державний університет. До співпраці з російськими окупаційними структурами Ніколаєнко брав участь в українському політичному житті. За даними руху ЧЕСНО, у 2006 році він балотувався до Верховної Ради України від “Партії екологічного порятунку “ЕКО+25%””, але депутатом не став. На той час Ніколаєнко працював головним редактором всеукраїнського громадсько-політичного науково-виробничого журналу “Наш вибір”. Пізніше він долучився до діяльності російських окупаційних структур на Донеччині.

За інформацією ЧЕСНО, у 2023 році Ніколаєнко балотувався на незаконних виборах на окупованій Донеччині від партії “Єдина Росія”. Також він обіймав посаду радника так званого голови “днр”. У вересні 2026 року Ніколаєнко знову став кандидатом від “Єдиної Росії”, цього разу, на незаконних виборах до Державної думи РФ. Європейський Союз включив його до санкційного списку через участь у виборах, організованих Росією на окупованих територіях чотирьох областей України.

Сергій Макаров: від роботи на шахтах Донеччини до Держдуми Росії

Сергій Валерійович Макаров, уродженець Донецька, професійна діяльність якого тривалий час була пов’язана з вугільною промисловістю регіону. У 2006 році він закінчив Донецький національний технічний університет.

За росданими, Макаров працював на шахтах та вугледобувних підприємствах Донеччини, зокрема на шахті імені Скочинського. У 2021–2024 роках він обіймав посаду головного інженера цієї шахти. Підприємство працювало у структурі окупаційної “Донецької вугільної енергетичної компанії”. Згодом Макаров долучився до російського політичного процесу, так, у вересні 2026 року він балотувався до Державної думи РФ від партії “Єдина Росія”.

За оприлюдненими біографічними відомостями, Макаров отримав депутатський мандат за результатами виборів у Горлівському одномандатному окрузі №15, який Росія сформувала на окупованій Донеччині. У санкційному документі ЄС Макаров зазначений серед осіб, які брали участь у незаконних виборах до Державної думи Росії на окупованій території Донецької області.

Сергій Білокопитов: уродженець Горлівки, який балотувався від “Справедливої Росії”

Сергій Олександрович Білокопитов народився в Горлівці Донецької області. Інформації про попередню діяльність Білокопитова у відкритих джерелах небагато. Його дані містяться у базі OpenSanctions та в офіційному санкційному документі Європейського Союзу. Відповідно до регламенту ЄС, Білокопитов був кандидатом від партії “Справедлива Росія” на незаконних виборах до Державної думи РФ у вересні 2026 року. Європейський Союз визначив його участь у цьому виборчому процесі як діяльність, що сприяла спробам легітимізувати російську агресію та підтримувати незаконну окупацію України.

До теми:

Озброєні російські військові та робота дільниць під час атак: як у окупованих містах Донеччини пройшли псевдовибори

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія має нові просування на Донеччині. Противник пройшов вперед поблизу Рай-Олександрівки, що на Словʼянському напрямку фронту.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині

За даними аналітиків DeepState, протягом 15 жовтня російська армія мала просування на Словʼянському напрямку фронту Донеччини. Противник пройшов вперед поблизу села Рай-Олександрівка.

Водночас в Генштабі зазначають, що за останню добу на Слов’янському напрямку ситуація залишається стабільною — лише дві атаки, як і у попередню добу. За останній день росіяни проводили атаки в бік населених пунктів Оріхуватка та Миколаївка.

Втрати рф за 15 жовтня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 15 жовтня російська армія втратила:

• близько 1 790 військових (загиблими та пораненими);
• 6 літаків;
• 15 бойових броньованих машин;
• 9 артилерійських систем;
• 1 реактивну систему залпового вогню;
• 1 засіб протиповітряної оборони;
• 3 наземні робототехнічні комплекси;
• 693 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
• 230 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 3 одиниці спеціальної техніки.

Читайте також:

Російська армія збільшила кількість штурмів на Покровському напрямку — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!