Російські війська штурмували під Бахмутом позиції ЗСУ, але не здійснили жодних підтверджених просувань 19 листопада. Ймовірно, що 18 листопада російські війська здійснили невстановлене просування в Андріївці.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

Бої поблизу Бахмута

Український Генштаб повідомив, що російські війська безуспішно атакували поблизу Кліщіївки та Андріївки. Своєю чергою, окупанти стверджували, що 18 та 19 листопада російські війська атакували в напрямку Богданівки та поблизу Кліщіївки, де українські війська.

Тут ЗСУ утримують позиції на прилеглих висотах. Російський військовий оглядач стверджував, що російські сили значно просунулися з Ягідного і Берхівки у напрямку Богданівки та Хромового.

Геолокаційні кадри, опубліковані 19 листопада, вказують на те, що українські сили атакували і спочатку просунулися на південь від Шуми (23 кілометри на південь від Бахмута і 9 кілометрів на північний захід від Горлівки).

МО рф стверджувало, що українські сили безуспішно атакували поблизу Шуми, а російські блогери повідомили, що підрозділи російського 3-го мотострілецького батальйону, начебто, витіснили українські сили з позицій на териконі біля шахти імені Гагаріна на північний захід від Горлівки.

Є повідомлення, що російські війська відбили невизначені позиції на териконі, а ЗСУ утримують територію біля західного схилу. Верхівка терикону, ймовірно, є спірною “сірою зоною”.

Генштаб повідомляє, що на Бахмутському напрямку ворог вів штурмові дії в районах Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Сили оборони відбили 11 атак й продовжують штурмові дії південніше Бахмута.

Терикон біля Горлівки

Український журналіст Богдан Мірошиников повідомив, що ЗСУ не закріпилися на одному з териконів в Горлівці. За його словами, вилазки робилися й раніше, але це не закріплення, адже такої задачі перед Силами Оборони не було.

Журналіст пояснює, що йдеться про терикони величезних розмірів, які знаходяться на окупованій з 2014 року території біля житлового масиву: Бесарабка Микитівського р-ну Горлівки з одного боку, та біля залізничного перегону Майорськ-Микитівка з іншого.

На південний схід від цих териконів знаходяться ще кілька, також неподалік розташована шахта. Вся ця система штучних висот прикриває Горлівку з заходу на кілька кілометрів.

Водночас, пише Мірошников, з боку Торецька у селі Південне знаходиться вже контрольований ЗС великий терикон. Саме він є причиною, чому окупанти не можуть підібратися до Торецька. Втім така ситуація в обох сторін, як української, так й російської.

Нагадаємо, що під Бахмутом залишилися мирні мешканці, окупанти показали, як вони живуть.

Читайте також:

• У районі Бахмута ЗСУ просунулись східніше Південного
• Чому війська рф продовжують “м’ясні” штурми під Бахмутом
• Рік битви за Бахмут: як змінилися наші території

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 15 жовтня переселенці з Бахмутської громади у складних життєвих обставинах можуть подати документи на зимову матеріальну допомогу. Розмір виплати — 15 000 гривень.

Про це повідомляє УСЗН Бахмутської міськради.

Як подати документи на допомогу

Отримати грошову допомогу можуть люди та сім’ї з вразливих категорій:

• люди старшого віку, в тому числі й ті, які не набули права на пенсію;
• люди з інвалідністю;
• сім’ї, в яких виховують дітей з інвалідністю;
• малозабезпечені та багатодітні родини;
• сім’ї з дитиною, яку виховує одинокі батько/матір, або якщо один з батьків дитини помер;
• люди, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
• сім’ї, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування;
• сім’ї осіб, визнаних зниклими безвісти за особливих обставин;
• ветерани війни, люди з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, учасники війни;
• члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) захисників та захисниць України.

Для оформлення допомоги потрібно надіслати заяву на надання матеріальної допомоги та пакет документів:

• копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та містить інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування);
• копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (для тих, хто через релігійні переконання його не має — копію сторінки паспорта з відповідною відміткою);
• копію документа, що посвідчує наявність категорії вразливості;
• копію довідки про взяття на облік ВПО;
• копію довідки про наявність у житловому приміщенні за фактичним місцем проживання пічного опалення на твердому паливі та відсутності в будинку альтернативних джерел опалення;
• копію довідки про перебування/не перебування на обліку в Пенсійному фонді України, як одержувача субсидій або пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
• реквізити особистого рахунку заявника, відкритого за стандартом IBAN.

Згідно з офіційним повідомленням, документи від заявників приймаються виключно в електронному форматі. Усі необхідні відскановані копії потрібно надсилати на електронну адресу УСЗН: [email protected].

Куди звертатися за консультацією

Для отримання додаткових консультацій щодо процедури оформлення матеріальної допомоги працює спеціальна гаряча лінія. Звернутися до спеціалістів можна з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17:00 за телефонами:

• +380 (95) 498 7615;
• +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

Зимова допомога для бахмутян: які виплати можна отримати під час опалювального сезону 2026-2027

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На окупованій Донеччині працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Цей заклад забезпечує позашкільну освіту дітей та молоді. Керує Палацом культури Наталія Такташева. Вона очолила заклад з 2015 року і є його директоркою донині.

Як працює захоплений Палац культури та яку виконує роль у вихованні дітей на ТОТ? Про це в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто керує захопленим Палацом культури Шевченка в Донецьку

У Смолянському районі Донецька (раніше Куйбишевському) працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Раніше він був культурним центром, який відвідували дорослі і діти. Для школярів тут працювали творчі і спортивні гуртки, а для дорослих проводили різні заходи, в тому числі концерти.

У 2014 році Палац культури захопили окупанти. Тепер він працює за російськими стандартами.

Очолює заклад Наталія Такташева. Її біографії немає у відкритих джерелах. Інформацію про її трудовий шлях можна дізнатися з інтерв’ю пропагандистському виданню “Перший республіканський”.

В інтерв’ю Наталія Такташева розповідає, що працює в Палаці культури імені Шевченка з 2003 року. Спочатку вона головною бухгалтеркою. Директоркою закладу її призначили вже після окупації — у 2015 році.

За словами Такташевої, вона добровільно залишилася в окупованому Донецьку і очолила Палац культури. Всі працівники закладу, нібито, теж залишилися в місті.

Окрім роботи в Палаці культури, Наталія Такташева дотична до політичної діяльності. Зокрема, вона є членкинею жіночого руху партії “единая россия”. За її ініціативи від імені цього руху в Донецьку проводили тренінги з надання першої медичної допомоги.

Також Наталія Такташева була членкинею виборчої комісії під час незаконних виборів до Держдуми рф у вересні 2026 року. Вона працювала у виїзній виборчій комісії, яка їздила за адресами у Смолянському районі.

“Кожен із наших членів виборчої кампанії розуміє чітко: попри те, що ми знаходимося у складному районі, ми маємо допомогти людям взяти участь у виборах. Для нас, як для мешканців Донбасу, це дуже важливо”, — цитували Такташеву пропагандисти.

Як працює захоплений ПК імені Шевченка в Донецьку

Директорка Палацу культури зазначила в інтервʼю пропагандистам, що станом на вересень 2026 року в закладі, нібито, займаються майже 600 людей. Це близько 200 дітей у гуртках, і решта — дорослі в клубах за інтересами.

Діяльність Палацу культури повʼязана з пропагандою та культурною підтримкою російської армії. Зокрема, на базі закладу працює колектив, який їздить із виступами на передову, в госпіталі та реабілітаційні центри. Мета виступів — розважати окупантів. Разом із колективом на передову їздить і сама Наталія Такташева.

На фото видно, що у складі колективу переважно виступає молодь. Чи є серед них неповнолітні діти, директорка не каже. Але зазначає, що на початок війни у 2014 році членам колективу було 5 років. Тобто, зараз їм має бути по 17 років.

Окрім цього, молодь активно долучають до місцевих акцій та концертів. При цьому їх одягають у російські національні костюми.

Часто у стінах закладу проводять пропагандистські заходи. Це перегляди фільмів про “становлення днр”, облаштування фотозон з російською військовою символікою до Дня визволення Донбасу та роздача стрічок у кольорах російського прапора.

Історія захопленого Палацу культури імені Тараса Шевченка показує, як змінилася діяльність культурного закладу після окупації Донецька. Поряд із гуртками та клубами за інтересами тут проводять заходи з російською символікою, організовують пропагандистські акції та готують виступи для російських військових. Таким чином заклад став частиною російської пропаганди.

Читайте також:

Хто керує захопленим Донецьким інститутом залізничного транспорту: досьє на Михайла Чепцова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!