Російські війська штурмували під Бахмутом позиції ЗСУ, але не здійснили жодних підтверджених просувань 19 листопада. Ймовірно, що 18 листопада російські війська здійснили невстановлене просування в Андріївці.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

Бої поблизу Бахмута

Український Генштаб повідомив, що російські війська безуспішно атакували поблизу Кліщіївки та Андріївки. Своєю чергою, окупанти стверджували, що 18 та 19 листопада російські війська атакували в напрямку Богданівки та поблизу Кліщіївки, де українські війська.

Тут ЗСУ утримують позиції на прилеглих висотах. Російський військовий оглядач стверджував, що російські сили значно просунулися з Ягідного і Берхівки у напрямку Богданівки та Хромового.

Геолокаційні кадри, опубліковані 19 листопада, вказують на те, що українські сили атакували і спочатку просунулися на південь від Шуми (23 кілометри на південь від Бахмута і 9 кілометрів на північний захід від Горлівки).

МО рф стверджувало, що українські сили безуспішно атакували поблизу Шуми, а російські блогери повідомили, що підрозділи російського 3-го мотострілецького батальйону, начебто, витіснили українські сили з позицій на териконі біля шахти імені Гагаріна на північний захід від Горлівки.

Є повідомлення, що російські війська відбили невизначені позиції на териконі, а ЗСУ утримують територію біля західного схилу. Верхівка терикону, ймовірно, є спірною “сірою зоною”.

Генштаб повідомляє, що на Бахмутському напрямку ворог вів штурмові дії в районах Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Сили оборони відбили 11 атак й продовжують штурмові дії південніше Бахмута.

Терикон біля Горлівки

Український журналіст Богдан Мірошиников повідомив, що ЗСУ не закріпилися на одному з териконів в Горлівці. За його словами, вилазки робилися й раніше, але це не закріплення, адже такої задачі перед Силами Оборони не було.

Журналіст пояснює, що йдеться про терикони величезних розмірів, які знаходяться на окупованій з 2014 року території біля житлового масиву: Бесарабка Микитівського р-ну Горлівки з одного боку, та біля залізничного перегону Майорськ-Микитівка з іншого.

На південний схід від цих териконів знаходяться ще кілька, також неподалік розташована шахта. Вся ця система штучних висот прикриває Горлівку з заходу на кілька кілометрів.

Водночас, пише Мірошников, з боку Торецька у селі Південне знаходиться вже контрольований ЗС великий терикон. Саме він є причиною, чому окупанти не можуть підібратися до Торецька. Втім така ситуація в обох сторін, як української, так й російської.

Нагадаємо, що під Бахмутом залишилися мирні мешканці, окупанти показали, як вони живуть.

Читайте також:

• У районі Бахмута ЗСУ просунулись східніше Південного
• Чому війська рф продовжують “м’ясні” штурми під Бахмутом
• Рік битви за Бахмут: як змінилися наші території

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

22 вересня відзначають День троянд. З цієї нагоди згадуємо Бахмут, який до окупації потопав у зелені та квітах. Зібрали фотографії троянд, які цвіли у різних куточках міста.

Бахмут, троянди

До теми:

“Хочемо повернутися і знову садити троянди та шипшину”: історія бахмутської родини Вороненків, які евакуювались до Німеччини

Уряд подав на розгляд парламенту проєкт державного бюджету на 2027 рік. У документі закладено суттєве збільшення фінансування заходів підтримки внутрішньо переміщених осіб. Загальна сума передбачених коштів складає 83,2 мільярда гривень. Це на 11,6 мільярда гривень більше, ніж було виділено у 2026 році. Відповідно, номінальне зростання видатків на допомогу ВПО становить 16,2%.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Скільки передбачено коштів на підтримку ВПО в проєкті держбюджету-2027

У 2027 році уряд визначив ключовими пріоритетами підтримки переселенців збільшення фінансування житлових програм, надання соціальних послуг та інтеграцію у нові громади.

Вперше від початку повномасштабної війни видатки на базову допомогу на проживання ВПО не зменшуються. На цю статтю передбачено 39,6 мільярда гривень. Порівняно з 2026 роком сума зросла майже на 0,9 мільярда гривень, що становить збільшення на 2,3%.

Значно розширюється фінансування супутніх програм підтримки. На соціальні послуги для ВПО виділено 4 мільярди гривень, що демонструє зростання на 100%. На програми зайнятості спрямують 3,5 мільярда гривень із приростом у 52,2%.

Левова частка бюджету орієнтована на забезпечення переселенців житлом та виплату компенсацій за втрачену нерухомість. На підтримку тимчасового проживання ВПО передбачено 12 мільярдів гривень, що на 79,1% перевищує показники минулого року. Ще 1,5 мільярда гривень піде на будівництво та реконструкцію житла для тимчасового проживання.

Розподіл інших ключових видатків на житлові програми виглядає так:

• 11,5 мільярда гривень піде на компенсації за знищене майно (зростання на 6,5%);
• 8 мільярдів гривень закладено на житлові ваучери для ВПО з тимчасово окупованих територій та сертифікати “єВідновлення”, точний розподіл яких уряд визначить окремим рішенням;
• 5,5 мільярда гривень виділено на компенсації за знищене житло за програмою “HOME” (зростання на 5,8%);
• 3,7 мільярда гривень спрямують на покриття першого внеску та відсотків за перший рік за програмою “єОселя” (зростання на 37%);
• 3,4 мільярда гривень призначено для виплат за програмою “єВідновлення” на ремонт пошкодженого житла (зростання на 6,3%).

Читайте також:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!