Фонд державного майна України (ФДМУ) підготує перелік гуртожитків в областях, що розташовані на територіях відповідних регіонів і можуть бути придатні для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Житло для ВПО: аудит об’єктів держвласності

Напередодні на нараді під головуванням міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук відбулося обговорення розроблення урядової Стратегії забезпечення житлом ВПО на 2025–2030 роки. Учасники заходу дійшли висновку, що для комплексного розв’язання цього питання необхідно провести системний аудит житлового фонду.

За результатами наради Ірина Верещук доручила ФДМУ підготувати перелік гуртожитків в областях та надати список центральним органам виконавчої влади (балансоутримувачам) і місцевим органам влади. Надалі вони мають спільно проаналізувати об’єкти та визначити, які з них можна передати до комунальної власності.

Окрім того, в межах Координаційних центрів підтримки цивільного населення при обласних військових адміністраціях створять робочі групи, які опікуватимуться зазначеними питаннями.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови про Порядок формування фондів житла. Ці зміни стосуються обліку та надання житла для тимчасового проживання ВПО. Відтепер переселенці можуть стати на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, навіть за відсутності такого фонду на момент їхнього звернення.

Читайте також:

• Брак житла: спецкомісія визначила основні проблеми ВПО та назвала рішення
• 10 українських родин із Київщини та Донеччини отримали компенсації за знищене житло
• Благодійники купили житло 7-річному хлопчику з Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Громадяни отримали можливість дистанційно реєструвати нову адресу проживання для себе або своєї дитини. Відповідна послуга оформлення займає кілька хвилин та доступна на вебверсії порталу “Дія”.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Зміна місця проживання через портал “Дія”

Через необхідність ведення військового обліку під час дії воєнного стану онлайн-реєстрація доступна не всім категоріям громадян. Скористатися дистанційною зміною місця проживання можуть:

• жінки;
• діти віком до 18 років;
• чоловіки непризовного віку до 18 років та після 60 років.

Зазначимо, що військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років для зміни адреси мають особисто звертатися до центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або територіального центру комплектування (ТЦК) для оновлення даних.

Для успішної реєстрації через портал необхідно мати кваліфікований електронний підпис або інструмент “Дія.Підпис”. Також для підтвердження особи потрібна наявність ID-картки або закордонного паспорта у застосунку “Дія”.

У випадку реєстрації в житлі, яке не належить заявнику, необхідна згода власника нерухомості. Власник квартири чи будинку має підтвердити заявку власним електронним підписом у своєму кабінеті на порталі.

Алгоритм дій на порталі “Дія”

Процедура оформлення складається з кількох етапів:

• авторизація на вебпорталі “Дія”;
• перехід у меню “Послуги”,
• вибір розділу “Земля, будівництво, нерухомість” та опції “Зміна місця проживання”;
• вибір особи для реєстрації;
• заповнення онлайн-заяви із зазначенням нової адреси;
• внесення даних власника житла для отримання ним сповіщення на підтвердження;
• підписання заяви електронним підписом та сплата адміністративного збору.

Реєстратор опрацьовує подану заяву протягом 24 годин. Після завершення процедури статус в особистому кабінеті користувача змінюється, а нові дані автоматично оновлюються в електронному паспорті.

Під час реєстрації дитини віком до 14 років за адресою одного з батьків необхідна згода другого з батьків в електронному вигляді, якщо вони прописані за різними адресами.

Вартість послуги наразі наступна:

• протягом 30 днів від моменту зняття з попереднього місця проживання — 49,92 гривні.;
• після закінчення цього строку — 83,20 гривні.

Читайте також:

Кому виплачують лікарняні у розмірі 100% середньої зарплати: пояснення від ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні діє законодавча норма, яка дозволяє військовослужбовцям після першого самовільного залишення частини уникнути кримінальної відповідальності. Для цього необхідно добровільно повернутися до війська. Наразі існує два алгоритми дій, які відрізняються термінами оформлення документів та можливістю вибору місця подальшої служби.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Загальні умови звільнення від покарання

Відповідно до частини 5 статті 401 Кримінального кодексу України, держава звільняє від кримінальної відповідальності військових, які вчинили СЗЧ вперше. Остаточне рішення про закриття кримінального провадження завжди ухвалює суд. Наразі існує два шляхи легального повернення у підрозділ.

Спрощений порядок: швидке поновлення без вибору підрозділу

Цей механізм розроблений Міністерством оборони для максимально швидкого поновлення на службі. Військовослужбовець не має права самостійно обирати підрозділ. Його направляють до бойової бригади за визначенням Генерального штабу ЗСУ.

Перевага цього варіанту полягає в оперативному знятті з розшуку та швидкому відновленні фінансових виплат. Бюрократичні судові процедури відбуваються вже під час несення служби.

Алгоритм дій:

• особисто звернутися до Військової служби правопорядку або подати заявку через електронний додаток “Армія+”;
• прибути до узгодженого батальйону резерву та отримати письмову згоду командира на повернення;
• подати слідчому Державного бюро розслідувань клопотання про намір продовжувати військову службу;
• вирушити до визначеної Генеральним штабом бойової бригади;
• отримати судове рішення про звільнення від відповідальності.

Повернення через суд

Процедура триває від двох до шести місяців. Цей шлях дозволяє військовослужбовцю самостійно обрати підрозділ для подальшого проходження служби. Сучасні військові підрозділи мають власні рекрутингові центри, які надають юридичний супровід особам під час добровільного повернення.

Алгоритм дій:

• звернутися до бажаної військової частини та отримати письмову згоду командира;
• зв’язатися зі слідчим ДБР для прискорення передачі матеріалів справи до суду;
• під час судового засідання заявити про добровільне бажання служити та надати отриману згоду від підрозділу;
• вступити на службу до обраної частини на підставі рішення суду.

До моменту винесення судового рішення військовослужбовець офіційно перебуває у розшуку. Відомості про СЗЧ вносяться до спільної бази поліції та Військової служби правопорядку. У цей період патруль ВСП має право затримати особу та направити на службу в загальному порядку.

Якщо ДБР ще не відкрило провадження, розгляд справи у суді неможливий. За відсутності відкритої справи військовому доведеться самостійно ініціювати цей процес — вимагати від попередньої військової частини передати матеріали до ДБР. Відсутність провадження не скасовує факту перебування людини у розшуку.

Читайте також:

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!