Пропагандисти поширюють відео від нібито міжнародного новинного телеканалу BBC News, у якому українська біженка у Данії розповідає про отриману допомогу від мешканців країни — житло, одяг та їжу. Водночас у відео стверджується, що жінка начебто незадоволена, адже, мовляв, очікувала від Данії більше підтримки.

Однак, це фейк. В оригіналі сюжету від BBC українська біженка з вдячністю розповідала про отриману допомогу. А твердження про нібито інші очікування були створені за допомогою голосового діпфейку.

Українські біженці: російська пропаганда

Відредагований сюжет з українською біженкою з’явився 25 грудня на пропагандистському Telegram-каналі “медведь”. У ньому українська біженка Алла говорить: “Ми дуже вдячні данцям. Вони надали нам місце для проживання, їжу, весь цей одяг. Ми отримали багато пожертв і це дуже мило”. Також жінка додає, що планує Данію зробити своєю новою домівкою. 

Після цього, лунає голосовий діпфейк слів, яких насправді немає в сюжеті ВВС News: “Але це не той рівень підтримки, на який ми розраховували. Нам досі доводиться жити в маленьких квартирах. Це важливо для мене, тому, що я маю двох дітей, тому я б хотіла, щоб кожна дитина мала окрему кімнату. Наданий нам одяг — не новий і це стає проблемою, адже мої діти не звикли носити вживаний одяг. Загалом, якщо ви запитаєте, де для мене найбільш комфортно жити — тут в Данії чи в Україні до війни, я б сказала в Україні. Данія неочікувано виявилась незручною для проживання.”

Справжній сюжет був опублікований на платформах ВВС 1 травня 2022 року з назвою “У Данії подвійні стандарти щодо біженців?”, у якому висвітлили різне ставлення данського уряду до біженців з України та Сирії. За словами української біженки Алли, країна дає їй можливість розпочати нове життя, тоді як сирійці відчувають себе небажаними. Зокрема, уряд скасував дозволи на проживання для сотень сирійців, мотивуючи це тим, що повернення на їхню батьківщину тепер є безпечним, з чим не погоджуються самі сирійці.

Фейкові слова, озвучені нібито голосом Алли, лунають швидше та різкіше порівняно з її оригінальним мовленням. Крім того, голосовий діпфейк використовується лише як позакадровий голос, а сама біженка не з’являється на екрані. Натомість у справжньому сюжеті жінка присутня в кадрі під час розмови.

Окрім того, пропагандисти, перед тим, як запустити відео на свою аудиторію, наклали на відеоряд російські субтитри. Це зроблено для того, аби росіяни, які не знають англійської мови, змогли подивитися цей ролик та самостійно нібито впевнитися: так, дійсно, українці — невдячні! Вони також наврядчи звернуть увагу на зміну у голосі головної героїні відео.

Російська пропаганда вкотре намагається висміяти українських біженців та створити образ невдячних людей. Такі історії спеціально створюються, щоб викликати негативне ставлення до українців у країнах, які їх приймають. Пропагандисти хочуть посіяти думку, що українці лише користуються допомогою і не цінують її. Це одна із частин інформаційної війни, спрямованої на те, щоб зменшити рівень підтримки України.

Читайте також:

• Мобільні крематорії для спалення тіл, бізнес органів та “справжні” власники території України: комбо-фейк від пропагандистів
• 14 тисяч гривень українцям, які не виїздили за кордон: “нашумілий законопроєкт”, про який відомо лише з TikTok
• “У вашій будівлі я заклав вибухівку”. Українці отримують листи з погрозами від “військових”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

WhatsApp, Telegram, Viber, Signal та інші, стали невіднятною частиною нашого спілкування. Це популярно, бо можна швидко поширити інформацію, переписки вважаються конфіденційними, а самі месенджери — зручні у використанні. Однак ці переваги також роблять їх ефективним інструментом для поширення фейкових новин, дезінформації та маніпуляцій. “Бахмут IN.UA” пояснить детальніше.

Чому месенджери є ідеальним середовищем для фейків?

Більшість популярних месенджерів використовують наскрізне шифрування (end-to-end encryption), що ускладнює виявлення неправдивої інформації. Повідомлення поширюються в особистих чатах і групах, де модерація майже відсутня.

До прикладу, великі соціальні мережі, такі як Facebook або Instagram, розробили алгоритми, завдяки яким деякі (але далеко не всі) недостовірні відео або фото маркуються як фейкові або створені за допомогою штучного інтелекту. У месенджерах же такого функціоналу немає. Окрім цього, на відміну від соціальних мереж, у месенджерах складно відстежити першоджерело інформації або перевірити її достовірність.

Користувачі можуть легко пересилати повідомлення одразу десяткам чи сотням інших людей. Це дозволяє фейкам поширюватися з неймовірною швидкістю, а інформація, отримана від друзів, родичів або знайомих, сприймається більш правдоподібно. Люди рідко перевіряють факти, якщо повідомлення прийшло від близької особи.

Типові форми фейків у месенджерах

Всі ми стикалися із так званими “ланцюговими повідомленнями”. Зазвичай це текст із проханням переслати далі. Наприклад, вигадані попередження про віруси, нові закони чи знижки. 

Дуже популярними є фейкові фото та відео. Часто це маніпулятивний контент або підроблені записи від імені офіційних осіб. Про один з таких прикладів ми розповідали у нашому тексті “14 тисяч гривень українцям, які не виїздили за кордон: “нашумілий законопроєкт”, про який відомо лише з TikTok“.

Окремим щаблем стоять небезпечні посилання. Фальшиві новини можуть бути прикриттям для посилань, що ведуть до фішингових сайтів або шкідливих програм.

І не забуватимемо про конспірологічні теорії. Месенджери активно використовуються для поширення теорій змов, особливо у кризові періоди. Сюди підходять всі повідомлення про “влада нас всіх кинула”, “військові масово відступають з…” і так далі.

Наслідки поширення фейків у месенджерах

• Соціальна паніка. Недостовірна інформація про загрози (наприклад, про здоров’я чи безпеку) може викликати паніку серед населення;
• політична дестабілізація. Дезінформація використовується для маніпуляцій під час виборів, протестів та особливо під час війни.
• економічний вплив. Фейки про банківську систему, знижки чи дефіцит товарів можуть призводити до фінансових втрат або ажіотажу на ринку.
• шахрайство. Шахраї використовують месенджери для поширення фейкових акцій, лотерей чи зборів коштів.

Як боротися з поширенням фейків у месенджерах?

Не вестися на фейки — це виключно ваша особиста зона відповідальності. Ніхто не може контролювати на 100% інформацію, яку ви споживаєте в Інтернеті. Тому, аби захистити себе від навали неправдивої інформації, варто почати виховувати у собі критичне мислення.

Також ви можете звертати увагу на джерело. Фейкові новини зазвичай не посилаються на авторитетні джерела або мають розмиту інформацію. Будьте критичними до сенсаційних новин: якщо інформація виглядає занадто шокуючою або неймовірною, це може бути ознакою маніпуляції. Перевірте дані в інтернеті — можливо фактчекери вже зробили спростування або ж цієї інформації взагалі ніде не існує, окрім як у вашій особистій переписці із кумою. Просто напишіть в Google суть новини чи пару ключових фраз і гляньте скільки разів про це писали медіа чи офіційні джерела, міжнародних організацій тощо.

Також існує “білий” список медіа від Інституту масової інформації. До речі, наше медіа “Бахмут IN.UA” також є у списку регіональних якісних медіа. Журналісти цих майданчиків не роблять новини, засновані на чутках. Тому радимо вам читати перевірені новини на сторінках цих ресурсів, які мають всі зручні способи комунікації з аудиторією, включаючи Телеграм-канали.  

Месенджери — це потужний інструмент комунікації, але їхня анонімність і масштабність створюють ризики для поширення дезінформації. Боротися з цією проблемою можна лише шляхом поєднання технологічних рішень, освіти користувачів та індивідуальної відповідальності кожного за поширення інформації.

Читайте також:

• 14 тисяч гривень українцям, які не виїздили за кордон: “нашумілий законопроєкт”, про який відомо лише з TikTok
• “У вашій будівлі я заклав вибухівку”. Українці отримують листи з погрозами від “військових”
• Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Гортаючи популярну соцмережу TikTok, користувачі можуть наткнутися на акаунти, які розповідають про “довгоочікувані законопроєкти”, завдяки яким різні верстви населення України отримуватимуть матеріальну допомогу від держави. Як виглядають такі акаунти та як не попастися на цей гачок — розкаже “Бахмут IN.UA”.

Як відрізнити фейковий новинний акаунт у TikTok

Типово подібні сторінки мають назви, що обов’язково містять у собі одне, а подекуди й кілька, слів типу: news, ukr, chanel, Ukraine тощо. Як аватарку можуть використати логотипи відомих в Україні телеканалів або телепрограм, до прикладу – “ТСН”. Це робиться для того, аби підвищити рівень довіри до акаунта. Власники сторінки роблять це, сподіваючись, що користувачі соцмережі “поведуться” на популярне першоджерело, не копаючи глибоко.

Як виглядає контент подібних акаунтів? Візьмемо за приклад ось це відео. Голос на задньому фоні розповідає про підписання президентом України закону №3386. Згідно з цим “законом”, українці, які ні разу не виїхали за межі країни з початку повномасштабної війни, мають право отримати одноразову допомогу у розмірі 14 тисяч гривень. Що не так із цією інформацією? Буквально все.

Як українців намагаються обманути у TikTok

Почнемо з номера так званого “закону” – 3386. Просто ввівши у Google ці дані, бачимо, що закону під номером 3386 не існує. Натомість за цим номером зареєстровано кілька різних документів:

1. проєкт закону, який передбачав зміни до Цивільного процесуального кодексу України щодо строків розгляду окремих судових справ. Його було знято з розгляду у 2021 році;
2. проєкт закону, що мав змінити законодавство щодо повноважень президента України. Поданий у 2015 році, його відкликали у 2019 році;
3. проєкт закону, що передбачав зміни до законодавства стосовно статутного капіталу господарських товариств. Цей проєкт відкликали ще у 2014 році;
4. постанова Верховної Ради України від 21 вересня 2023 року. Вона стосувалася внесення двох законопроєктів до порядку денного десятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання (період із вересня 2023 року до лютого 2024 року).

Друге, що впадає в очі – це ілюстрація для відеоряду, зроблена штучним інтелектом. Придивіться до зображення та знайдіть для себе мінімум 5 проблем цієї картинки.

По-третє, голос у відео переконує, що подати заявку на 14 тисяч гривень може будь-хто з рідних людини, а для цього треба перейти за посиланням у шапці профілю TikTok акаунту. Перевіривши голос через сервіс Deepware, ми отримали 99% результат того, що “дикторка” — це штучний інтелект. 

Окрім того, посилання (прострочене) веде на Telegram канал, що є ще одним доказом: відео — фейкове та зроблене заради “переливу” трафіку з однієї соцмережі на іншу.

Окрім того, нам вдалося знайти відео про той самий “проєкт закону 3386”, але його старішу та “якіснішу” версію. Ще наприкінці 2023 року в Instagram “ведуча новин” розповідала про те, що кожен українець може отримати по 14 тисяч гривень за цим самим законопроєктом. Зараз, до речі, Instagram маркує це відео як фейкове.

Загально подібні акаунти постійно роблять несправжні відео про “грошові законопроєкти”. Цілі можуть бути різними. У цьому випадку — відносно безневинні: перелити трафік з однієї соцмережі в іншу. Інші випадки можуть бути більш небезпечні — дізнатися особисті дані людини та скористатися ними (ПІБ, банківські дані тощо).

Тож завжди перевіряйте інформацію, не переходьте за сумнівними посиланнями та не надавайте нікому свої особисті дані. І пам’ятайте, що єдиний спосіб отримати державну допомогу онлайн — це портал “Дія”.

Читайте також:

• “У вашій будівлі я заклав вибухівку”. Українці отримують листи з погрозами від “військових”
• Діти та шахрайство в Інтернеті: як захистити від виманювання грошей
• Сайти-двійники виманюють гроші українців. Як не потрапити на гачок та зберегти гроші

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!