У понеділок, 6 травня, з міста Торецьк організують безоплатну евакуацію до Дніпра.
Про це повідомляє Торецька військова адміністрація.
Евакуація з Донеччини
Триває обов’язкова евакуація цивільних мешканців Торецької громади. Евакуаційний автобус відправляється у понеділок, 6 травня, за підтримки благодійних організацій до Дніпра.
Залишити заявку на евакуацію мешканці Торецької громади можуть за номерами телефону: + 380 (99) 601 9491 (цілодобово); + 380 (66) 952 6360 (щоденно з 08:00 до 17:00).
Ситуація з евакуацією в регіоні залишається напруженою. Зміна погодних умов чи зміна тактики ворожих обстрілів вносять свої корективи у роботу волонтерів, проте потік людей, які бажають виїхати у безпечні регіони, не зменшується. Це пов’язано з тим, що ворожі дії лишили людей базового рівня життя, перетворивши квартири у справжні склепи — із закритими фанерою вікнами, але без електроенергії.
Про це, а також про маршрути вивозу редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині: звідки виїжджають найчастіше та хто просить про допомогу
За словами Євгена Ткачова, загальний алгоритм евакуації йде своїм шляхом, проте наразі спостерігається певна динаміка до збільшення кількості охочих виїхати з конкретних міст. Зокрема, зростає потік евакуйованих з Дружківки, Миколаївки, Краматорська та Слов’янська.
Лише за лютий поточного року Євген Ткачов особисто евакуював автівкою близько 300 осіб. Найбільше людей виїхало саме з Дружківської громади (Дружківка та Олексієво-Дружківка), а також з Миколаївки. Проте загальну статистику підбити складно, адже гуманітарна місія “Проліска” здійснює рейси щодня.
Важливою тенденцією останніх тижнів стало збільшення кількості сімей з дітьми, яких вивозять безпосередньо з прифронтових зон.
“Люди сиділи-сиділи, розмірковували: їхати чи не їхати. Хоча в цих місцях обов’язкова чи примусова евакуація дітей вже давно оголошена, але якось був невеличкий перерив. Ну а тепер, бачачи небезпеку, батьки активніше почали евакуюватися з дітьми“, — зазначає представник місії.
Маршрути та логістика: як проходить евакуація
Алгоритм порятунку людей відпрацьований до деталей. З найнебезпечніших прифронтових зон місцевих мешканців вивозять поодинокі волонтери, представники організації “Білі Янголи” та ДСНС.
Далі людей доправляють до Краматорська, який слугує своєрідним транзитним хабом. Там відбувається пересадка на більш місткий та комфортний транспорт: великі автобуси або спеціалізовані медичні автомобілі для маломобільних громадян. Після цього евакуйованих везуть на залізничні вокзали (зокрема, до Лозової), де їм допомагають оформити перші фінансові виплати та підбирають подальший транзитний маршрут у безпечні області України.
Чому потепління не зупинить евакуацію
Існує думка, що із закінченням важкого зимового періоду люди менше хотітимуть покидати свої домівки. Однак Євген Ткачов спростовує це припущення. На його думку, потепління може дещо вплинути на зменшення відтоку населення лише у приватному секторі або сільській місцевості. Для мешканців міст ключовим фактором залишаються не погодні умови, а наявність базових комунальних послуг.
“Якщо не буде електрики, не буде води, не буде газу, то дійсно буде збільшуватись потік на евакуацію, незважаючи на те, що назовні потеплішало. Коли людина живе в багатоповерхівці без газу, води і електрики, то як би там тепло не було, це все ж таки проблеми. Вікна закриті, але квартира перетворюється на склеп“, — пояснює Ткачов.
Нова небезпека для цивільних та волонтерів: денні обстріли
Робота евакуаційних екіпажів ускладнилася через зміну тактики російських військ. Якщо раніше дрони та ракети атакували переважно вночі, то зараз ворог почав інтенсивно бити по містах у світлу пору доби, особливо в той період, коли в містах та селах до настання комендантської години.
“З‘явилася небезпека, котра була колись в Костянтинівці. Це коли обстріли йдуть впродовж світлового дня… Тобто десь з 10 ранку і там до 14:00 чи до 15:00. Тобто коли люди активно ходять по містах, коли йдуть у своїх справах, на базарчик, чи в магазини, чи до банкоматів“, — розповідає волонтер.
Оскільки евакуаційні заходи зазвичай розпочинаються з 8-ї ранку, і цивільні, які збираються на точках виїзду, і самі волонтери опиняються під прямою загрозою потрапити під раптовий денний обстріл у тих районах, які донедавна вважалися відносно безпечними.
З 2 березня 2026 року в Україні остаточно вилучаються з готівкового обігу паперові банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відтепер вони повністю замінюються на відповідні металеві монети.
Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі деталі про те, чому Національний банк України ухвалив таке рішення, та де громадяни можуть безплатно обміняти старі гроші.
В Україні вилучають з обігу банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень
Заміна купюр / фото НБУ
З 2 березня паперові купюри дрібних номіналів перестають бути дійсним засобом платежу. Ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу, через що їх не можна буде використовувати при розрахунках. Замість них в обороті будуть металеві монети відповідних номіналів.
Де та в які терміни можна обміняти старі купюри
Громадяни мають достатньо часу для комфортного обміну застарілих банкнот на монети чи купюри інших номіналів. Сама процедура є абсолютно безоплатною, на неї не встановлено жодних комісій, а сума обміну не обмежується.
Терміни та місця обміну розподілені наступним чином:
в усіх відділеннях банків України — впродовж одного року з дати вилучення, до 26 лютого 2027 року включно;
в уповноважених банках (до цього переліку належать АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк” та АТ “ПУМБ”) — упродовж трьох років, до 28 лютого 2029 року включно;
у Національному банку України — обмін здійснюється безстроково.
Чому Нацбанк відмовляється від дрібних банкнот
Рішення НБУ має як економічне, так і практичне обґрунтування. По-перше, дрібні паперові гроші майже не використовуються населенням у роздрібній торгівлі. По-друге, їхній фізичний стан переважно є критично зношеним. Середній термін придатності таких банкнот становить лише близько 2,5 років. Для порівняння, металеві монети здатні перебувати в обігу 20–25 років.
Процес виведення цих банкнот розпочався не сьогодні, він триває вже майже шість років: з 1 жовтня 2020 року банки почали поступово вилучати номінали 1 та 2 гривні, а з 1 січня 2023 року — 5 та 10 гривень.
Повний перехід на розрахунки монетами принесе значну користь економіці. Це суттєво зменшить витрати держави та учасників ринку на оброблення, транспортування і зберігання готівки. Крім того, це підвищить загальну якість грошей в обігу, адже старі купюри використовувалися понад два десятиліття.
Днями у Мінцифри повідомили, що в Україні незабаром планують запровадити Єдиний реєстр домашніх тварин. Згодом кожна тварина буде мати свій електронний ветеринарний паспорт. Редакція запитала […]
3 листопада в Україні відзначають свято ракетних військ та артилерії. Саме вогнева підтримка наземних військ є визначальною на полі бою. Хто такі артилеристи, та з […]
На Бахмутському напрямку російські окупанти змінюють тактику. Загарбники намагаються переймати досвід ЗСУ та атакувати невеликими групами. Про це військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман […]
