Минулого року в Бахмуті залишилося зимувати близько 15 тисяч людей. Втім, за рік чимало змінилося, в місті тривають бої, ні міської влади, ні цивільних тут немає. Але підготовка до зими активно триває в інших сусідніх громадах, зокрема вже готуються до опалювального сезону Торецьк, Часів Яр, та інші населені пункти. У деяких громадах опалення не буде, люди можуть розраховувати на буржуйки.
Про підготовку до опалювального сезону розповіла на брифінгу заступниця директора департаменту ЖКГ Донецької облдержадміністрації Лариса Гусева.
Донеччина відстає від рекомендованої норми підготовки до опалювального сезону
За словами Лариси Гусевої підготовка до опалювального сезону в області триває з травня місяця. Й на цей час за нормами вже мали б складати 80 відсотків, однак Донецька область має невелике відставання, зараз це 63 відсотки з 80 рекомендованих.
Однак, є громади лідери, які вже мають понад 70 відсотків рівня підготовки до зими:
Андріївська;
Білозерська;
Великоновосілківська;
Гродівська;
Іллінівська;
Костянтинівська;
Мирноградська;
Покровська;
Очеретинська;
та Слов’янська територіальні громади.
У Святогірській та Лиманській громаді справи гірші
Святогірськ після деокупації. Фото: Роман Потапенко для «Бахмут. IN.UA»
Повільними темпами йде підготовка до зими у Миколаївській, Комарській, Селидівській, Лиманській та Святогірській громадах. Нагадаємо, що відеооператор редакції «Бахмут. IN.UA» Роман Потапенко побував у деокупованому Святогірську та зняв життя місцевих. Раніше люди ходили за дровами у ліс, але через мінування вони розраховують тільки на підтримку від держави.
За словами Гусевої, у Селидівській, Лиманській та Святогірській громадах наразі гірші, ніж в інших громадах, показники, обласна влада вживає заходів для допомоги у проведенні підготовчих робіт.
У Торецьку, Часів Ярі та інших громадах — опалення не буде
Через бойові дії в області зруйновано 41 об’єкт водопостачання, 46 об’єктів водовідведення та 110 об’єктів теплопостачання.
Це негативно впливає на підготовку до опалювального сезону, і в області залишаються ті громади, в яких відсутнє централізоване опалення і де не буде можливості розпочати опалювальний сезон.
Лариса Гусева // заступниця директора департаменту ЖКГ Донецької облдержадміністрації
Серед таких громад:
Сіверськ;
Торецьк;
Часів Яр;
Вугледар; Авдіївка;
Святогірськ;
та Лиман.
У цих громадах наразі немає газозабезпечення, також тут зруйновані котельні. Але люди тут все ж залишаються на зиму, вони будуть забезпечені «буржуйками», дровами та пелетами.
Людям видаватимуть кошти на дрова
Загалом, за словами Лариси Гусевої, в Донецькій області налічується 35 тисяч господарств, які не матимуть централізованого опалення. Їх забезпечуватимуть дровами, на це піде понад пів мільярда гривень, 630 млн грн.
Зараз в області складений перелік громад, яким планують першочергово надати кошти на придбання дров. Пріоритет надаватимуть тим, де не буде централізованого опалення.
Фото: з відкритих джерел
Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео
А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!
Юлія Романуша — бахмутянка, яка понад 20 років займається викладацькою діяльністю. Також освітянка відома своєю творчістю: після евакуації з рідного міста вона стала писати вірші, які перетворює на пісні. Її історію ми раніше публікували в матеріалі. Наприкінці квітня пані Юлія звернулась до нашої редакції з проханням дати інформаційний розголос про шахрайську схему, жертвою якої вона стала. Шахраї, які представились працівниками банку, завдали їй збитків на понад 90 тисяч гривень.
Своєю історією Юлія Романуша поділилась з Бахмут IN.UA. Мета жінки — розповісти про свій досвід, аби люди були пильними.
Історія про шахрайство: як злочинці виманюють кошти
Бахмутянка Юлія Романуша стала жертвою шахраїв. Сталося це 23 квітня. Вдень вона отримала дзвінок від невідомого номера. Слухавку взяла без побоювань, адже саме того дня в навчальному закладі, де вона викладає, стартувала реєстрація на єдиний вступний іспит (ЄВІ) до магістратури. Пані Юлія є відповідальною особою за реєстрацію, тому вирішила, що їй телефонує хтось із вступників.
“Це була десь 11-та година дня. Задзвонив телефон і я відповіла одразу, бо мені дзвонять із незнайомих номерів і цікавляться щодо вступу. Коли я підняла слухавку, мені сказали, що в мій акаунт “монобанку” виконаний нетиповий вхід, і якщо це була не я, то тоді мені потрібно натиснути “один”. Це не викликало в мене здивування, тому що десь місяць тому подібний дзвінок був з “ПриватБанку”, який насправді був правдивий. До мене хтось намагався зайти, і ми все заблокували, все зробили, щоб убезпечити акаунт. Тому я натиснула “один”, — розповідає жінка.
Після натискання клавіші бахмутянку зв’язали, як виявилось, із шахраями. Жінка, яка відповіла, зверталась до пані Юлії за повними контактними даними і відразу почала говорити про нібито проблему з додатком банку.
“Вона зверталась до мене за моїм повним ім’ям, що вже викликало довіру, і я на той момент думала, що дійсно спілкуюся з банком. Вона сказала, що зараз мій додаток працює в аварійному режимі і через це я не бачу дії, які там були виконані насправді. Ця інформація сприймається як обухом по голові і одразу вимикається критичне мислення, бо ти боїшся за свої кошти. Виправити цю ситуацію мені мала допомогти служба, точну назву не пригадаю. Або технічної безпеки банку, або безпеки банку, ну тобто слово “безпека” там було сказано”, — згадує Юлія Романуша.
Після цього до жінки подзвонив так званий “працівник служби безпеки “монобанку”. Чоловік представився реальним ім’ям (ред. людина з таким ім’ям є насправді, тому його дані ми не розголошуємо) і назвав свій код. Далі він розповів звідки і з якого гаджету шахраї нібито зайшли в додаток пані Юлії, і що встигли зробити шахраї: підвищили кредитний ліміт, взяли гроші на кредитний рахунок і переказали собі. Але технічна підтримка, з якою нібито говорила бахмутянка, побачила підозрілі дії і заблокувала кошти. Також шахрай телефоном розповів, на чий саме рахунок нібито перевели гроші, і що цієї людини немає в контактах бахмутянки.
Повірити у слова шахраїв змусило те, що вони швидко давали інформацію та добре знали тонкощі проведення банківських операцій. Також вони називали конфіденційні дані жінки, що лише збільшувало довіру.
“Мене попросили зайти в додаток банку і прочитати останні зроблені дії. Питали: “Чи бачите ви ті дії, які зробили шахраї? Переказ на понад 90 тисяч гривень”. Звісно я це не бачила, тому що цього просто ще не було зроблено. Мені відповіли, що додаток працює в аварійному режимі і я не бачу справжню картину. Для того, щоб відновити додаток і повернути кошти, я мала зробити ті дії, які раніше провели шахраї. А відміною цих дій буде картка-ключ від “монобанку”, яка є в кожного клієнта, але він про неї може не знати. Паролем від цієї картки буде мій ідентифікаційний код, який мені назвали. Тобто це ще одна точка довіри”, — каже пані Юлія.
Загальна сума збитків від шахрайських дій склала 90 599 гривень. 135 гривень склали власні кошти, 44 тисячі гривень за допомогою шахраїв перевели на чорну карту в розстрочку, і решта — це кошти з підвищеного кредитного ліміту картки. Всю суму пані Юлія перевела єдиним платежем на картку шахраїв, яку вони представили як “картку-ключ” для повернення коштів. Насправді ж поняття “картка-ключ” у “монобанку” немає.
“Я перед тим, як натиснути “переказати”, зупинилася. Спрацювало якесь побоювання. І потім я запитала: “А ви точно на шахраї, бо суми великі і дії якісь дивні”. Мені ж відповіли: “Звісно ні. Я … (ред. ім’я не вказуємо), мій номер 119, запитайте в будь-якого співробітника банку і вам скажуть, що мене знають. Тим більше, ми ж називаємо ваші особисті дані, які ніхто не може знати”. Коротше, знову заліз у душу. При цьому він постійно говорив, що: “Ми не запитуємо дані вашої картки”. Це все було сказано для підкріплення моєї довіри до них. Та й справді в мене ніхто не питав ні номер, ні пін-код, ні CVV-код картки. Просто запитали скільки у мене було моїх власних грошей і сума останньої операції”, — розповідає Юлія Романуша.
Після цього жінці сказали видалити додаток і близько півгодини нічого з ним не робити. За цей час зламаний додаток обіцяли “полагодити”. А наприкінці розмови ще й похвалили жінку за швидку реакцію та сказали про те, що в її випадку дуже добре зреагувала система безпеки.
Загалом, як згадує пані Юлія, процес переказу коштів тривав близько 5 хвилин, тоді як сам дзвінок — близько 40 хвилин. За цей час шахраї встигли увійти в довіру жінки. Ключовими моментами, через які вона повірила шахраям, пані Юлія називає знання її персональних даних — ПІБ, дата народження, ідентифікаційний код — та тонкощів банківських операцій.
Реакція поліції та банку
Після завершення дзвінка і видалення додатку Юлія Романуша відчула, що щось не так. Вона описала свою ситуацію штучному інтелекту, і отримала у відповідь, що вона має ознаки шахрайських дій. Одразу після цього жінка звернулась до “монобанку”. У службі підтримки їй відповіли, що це справді були шахраї.
Після цього пані Юлія звернулась і до поліції. Її заяву зареєстрували в ЄРДР.
Бахмутянка каже, що незадоволена діями “монобанку”. Головна претензія — те, що в банку не відреагували на перекази великих сум, які раніше вона, як клієнтка банку, не робила. Також жінці дали некоректну інформацію щодо отримувача коштів.
“Я запитувала у служби підтримки чи повідомили вони банк отримувача цих грошей шахрайським шляхом про цей випадок. І там було написано, що одразу повідомили, і зазначили, що це був банк ПУМБ. Я зателефонувала в ПУМБ і виявилось, що насправді це картка “Акордбанку”. Я зателефонувала на гарячу лінію “Акордбанку”, повідомила про свою ситуацію, запитала, чи їхній це клієнт. Виявилось, що так, і вони прямо під час розмови заблокували рахунок. Чи були там ще кошти я не знаю, бо це ж банківська таємниця. Але мене запевнили, що будуть співпрацювати з поліцією, попросили виписку з ЄРДР. Тоді вони можуть заблокували цей рахунок не на 5 днів, а на час розслідування”, — каже жінка.
Списати борг бахмутянки “монобанк” не може, хоч і зробила це жінка під впливом злочинців. Адже всі дії вона робила сама у своєму додатку. Звідки у шахраїв були персональні дані Юлії Романуші в банку не знають, запевняють, що всі заходи безпеки контрольовані. Витік даних у банку виключають.
Листування Юлії Романуші з “монобанком” / скриншоти надані героїнею
Зараз пані Юлія працює над вирішенням ситуації. Окрім заяви до поліції, було направлене звернення до Бюро кредитних історій щодо оскарження кредиту, взятого під впливом шахрайських дій.
На сьогодні Юлія Романуша направила до поліції офіційні виписки з банку, які були необхідні для подальшого розслідування. Наступним кроком буде ініціювання судового засідання для розкриття банківської таємниці щодо рахунку, на який пішли кошти.
Своєю чергою, в “монобанку” зазначають, що будуть співпрацювати для розкриття подібних випадків. Також бахмутянці запропонували зробити зручний для неї графік погашення заборгованості.
Виплати за поранення та інвалідність / фото Міноборони
Держава гарантує захисникам України, які отримали травми під час служби, виплату одноразової грошової допомоги. Сума цієї підтримки безпосередньо залежить від групи інвалідності, обставин отримання поранення та актуального розміру прожиткового мінімуму. У 2026 році розміри виплат оновилися через зміну показників державного бюджету.
Детальніше про те, які саме виплати передбачені за поранення у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Виплати за поранення у 2026 році
Призначення одноразової виплати відбувається на основі офіційного рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Головним критерієм для розрахунку суми є прожитковий мінімум для працездатних осіб. Для обчислення беруть показник, встановлений на 1 січня того року, коли військовому встановили інвалідність. У державному бюджеті на 2026 рік цей мінімум зафіксований на рівні 3 328 гривень.
Виплати за інвалідність військових
Якщо військовослужбовець отримав поранення, контузію, каліцтво або травму безпосередньо під час виконання службових обов’язків, розмір грошової допомоги складає:
для I групи інвалідності — 1 331 200 гривень (400 прожиткових мінімумів);
для ІІ групи інвалідності — 998 400 гривень (300 прожиткових мінімумів);
для ІІІ групи інвалідності — 832 000 гривень (250 прожиткових мінімумів).
Існують інші норми для випадків, коли інвалідність виникла внаслідок захворювання або нещасного випадку під час проходження служби, але не пов’язана з бойовими діями. У таких ситуаціях суми є меншими:
для I групи — 399 360 гривень (120 прожиткових мінімумів);
для ІІ групи — 299 520 гривень (90 прожиткових мінімумів);
для ІІІ групи — 232 960 гривень (70 прожиткових мінімумів).
Ці ж суми (120, 90 та 70 прожиткових мінімумів відповідно) передбачені для військовослужбовців строкової служби, резервістів та військовозобов’язаних, яких призвали на збори.
Компенсація при частковій втраті працездатності
Трапляються випадки, коли після травми під час виконання бойових завдань не встановлюють, але комісія фіксує певний відсоток втрати працездатності. Тоді суму розраховують пропорційно до встановленого відсотка:
для мобілізованих та військових за контрактом базою для розрахунку є 232 960 гривень (70 прожиткових мінімумів). Наприклад, при втраті 20% працездатності захисник отримає 46 592 гривні;
для строковиків, резервістів та військовозобов’язаних на зборах базою є 166 400 гривень (50 прожиткових мінімумів).
Переогляд та процедура оформлення виплат
Встановлення групи інвалідності не є фінальним етапом фінансової підтримки. Якщо з часом стан здоров’я військового погіршиться і під час медичного переогляду йому призначать вищу групу інвалідності або змінять причину травми, він має повне право на доплату. Держава виплатить різницю між новою та попередньою сумою. Розрахунок цієї різниці завжди базується на прожитковому мінімумі того року, коли інвалідність встановили вперше.
Для оформлення одноразової грошової допомоги чинні військовослужбовці мають звертатися зібраним пакетом документів безпосередньо до своєї військової частини. Звільнені зі служби захисники подають відповідні документи до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Жителі Торецької міської територіальної громади можуть отримати тверде паливо (вугілля) для того, щоб мати тепло в наступний опалювальний сезон в період 2023-2024 року.
Сімейного лікаря Сергія Старусєва у Бахмуті знали й відвідували багато пацієнтів. Чоловік залишився в місті попри обстріли, й евакуювався у Київ тільки весною цього року. […]
Василь Юлійович – бахмутянин, чоловік пенсіонер, йому 75 років. Лише нещодавно він евакуювався з міста, адже через постійні обстріли в Бахмуті стає все небезпечніше. Василь […]
В Україні через ракетні обстріли ворога по енергетичній інфраструктурі збільшився попит на генератори як серед бізнесу, так і серед звичайних українців. Як обрати генератор у […]
При відновленні електропостачання після планових відключень багато споживачів відразу вмикають потужні електроприлади. Однак, такі дії можуть мати негативні наслідки. Відділ з комунікацій ДТЕК Донецькі електромережі поділився […]