Минулого року в Бахмуті залишилося зимувати близько 15 тисяч людей. Втім, за рік чимало змінилося, в місті тривають бої, ні міської влади, ні цивільних тут немає. Але підготовка до зими активно триває в інших сусідніх громадах, зокрема вже готуються до опалювального сезону Торецьк, Часів Яр, та інші населені пункти. У деяких громадах опалення не буде, люди можуть розраховувати на буржуйки.

Про підготовку до опалювального сезону розповіла на брифінгу заступниця директора департаменту ЖКГ Донецької облдержадміністрації Лариса Гусева.

Донеччина відстає від рекомендованої норми підготовки до опалювального сезону

За словами Лариси Гусевої підготовка до опалювального сезону в області триває з травня місяця. Й на цей час за нормами вже мали б складати 80 відсотків, однак Донецька область має невелике відставання, зараз це 63 відсотки з 80 рекомендованих. 

Однак, є громади лідери, які вже мають понад 70 відсотків рівня підготовки до зими:

• Андріївська;
• Білозерська;
• Великоновосілківська;
• Гродівська;
• Іллінівська;
• Костянтинівська;
• Мирноградська;
• Покровська;
• Очеретинська;
• та Слов’янська територіальні громади. 

У Святогірській та Лиманській громаді справи гірші

Повільними темпами йде підготовка до зими у Миколаївській, Комарській, Селидівській, Лиманській та Святогірській громадах. Нагадаємо, що відеооператор редакції «Бахмут. IN.UA»  Роман Потапенко побував у деокупованому Святогірську та зняв життя місцевих. Раніше люди ходили за дровами у ліс, але через мінування вони розраховують тільки на підтримку від держави.

За словами Гусевої, у Селидівській, Лиманській та Святогірській громадах наразі гірші, ніж в інших громадах, показники, обласна влада вживає заходів для допомоги у проведенні підготовчих робіт. 

У Торецьку, Часів Ярі та інших громадах — опалення не буде

Через бойові дії в області зруйновано 41 об’єкт водопостачання, 46 об’єктів водовідведення та 110 об’єктів теплопостачання. 

Серед таких громад:

• Сіверськ;
• Торецьк;
• Часів Яр;
• Вугледар;
  Авдіївка;
• Святогірськ;
• та Лиман. 

У цих громадах наразі немає газозабезпечення, також тут зруйновані котельні. Але люди тут все ж залишаються на зиму, вони будуть забезпечені «буржуйками», дровами та пелетами. 

Людям видаватимуть кошти на дрова

Загалом, за словами Лариси Гусевої, в Донецькій області налічується 35 тисяч господарств, які не матимуть централізованого опалення. Їх забезпечуватимуть дровами, на це піде понад пів мільярда гривень, 630 млн грн.

Зараз в області складений перелік громад, яким планують першочергово надати кошти на придбання дров. Пріоритет надаватимуть тим, де не буде централізованого опалення. 

Фото: з відкритих джерел

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Військовослужбовці та ветерани в Україні мають право на безоплатну реабілітацію після поранень, травм або захворювань. Отримати допомогу можна як у спеціалізованих закладах Міністерства оборони України, так і в цивільних лікарнях, які уклали договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ).

Міністерство оборони України надало детальні роз’яснення щодо етапів відновлення, необхідного пакета документів та порядку звернення.

Хто має право та що входить у безоплатні послуги

Безоплатна реабілітація доступна всім військовослужбовцям та ветеранам. У закладах Міноборони вона фінансується за рахунок держави, а в цивільних закладах — через Програму медичних гарантій НСЗУ. За послуги, обстеження, ліки та матеріали, передбачені відповідним пакетом, платити не потрібно.

У межах стаціонарного реабілітаційного пакета пацієнти безоплатно отримують:

• первинне та підсумкове обстеження мультидисциплінарною командою фахівців на чолі з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини;
• індивідуальний реабілітаційний план з чітко визначеними цілями;
• заняття з фізичної терапії, ерготерапії, терапії мови й мовлення, а також психологічну підтримку;
• необхідні лабораторні та інструментальні дослідження;
• лікарські засоби й витратні матеріали з Національного переліку;
• цілодобовий медичний догляд та харчування;
• підбір, налаштування та навчання користуванню допоміжними засобами реабілітації (кріслами колісними, протезами тощо).

Протези та інші допоміжні засоби забезпечуються за окремими державними програмами, причому постраждалим унаслідок війни чекати на встановлення інвалідності для отримання протеза не потрібно.

Етапи та місця проходження реабілітації

Процес відновлення проводиться поетапно:

• Гострий етап (одразу після поранення/травми): розпочинається в госпіталі чи лікарні одразу після стабілізації стану пацієнта для запобігання пролежням, контрактурам суглобів та тромбозам;
• Інтенсивне відновлення: здійснюється у військовому або цивільному реабілітаційному закладі після усунення загрози для життя;
• Підтримуюча реабілітація: повторні курси для покращення досягнутих результатів або під час складного протезування.

Пройти реабілітацію можна у військових госпіталях, реабілітаційних центрах Міноборони, понад 400 стаціонарних та 530 амбулаторних цивільних закладах з договором НСЗУ (зокрема в 20 центрах мережі RECOVERY). Для пацієнтів із травмами спинного мозку діють спеціалізовані заклади (наприклад, у смт Клевань на Рівненщині), а для осіб із ампутаціями МОЗ затвердило окремий перелік підпорядкованих закладів.

Знайти цивільний заклад можна на сайті НСЗУ (розділ “НСЗУ цифрова” → “Аналітичні панелі” → пакет № 53 для стаціонару або № 54 для амбулаторії) або за номером контакт-центру 16-77.

Як потрапити на реабілітацію діючим військовослужбовцям

Для військових, які продовжують службу, порядок переведення включає такі кроки:

• розпочати реабілітаційні заходи у відділенні госпіталю чи лікарні одразу після стабілізації стану;
• отримати висновок лікаря про можливість переведення (коли загоєно рани, стабілізовано переломи та відсутня потреба в цілодобовому нагляді хірурга чи травматолога);
• пройти Військово-лікарську комісію (ВЛК), яка ухвалює постанову про потребу в реабілітації із зазначенням конкретного закладу та терміну (якщо лікування триває понад 120 днів, ВЛК приймає рішення про потребу в тривалому лікуванні);
• отримати направлення від командира військової частини або ТЦК та СП;
• прибути до обраного реабілітаційного закладу.

Для переведення діючому військовослужбовцю потрібні такі документи:

• направлення командира військової частини або ТЦК та СП;
• постанова ВЛК із зазначенням назви закладу та строку реабілітації;
• рішення лікаря про переведення;
• медична книжка;
• документ, що посвідчує особу;
• атестат на продовольство;
• довідка про обставини травми (видається начальником медслужби військової частини протягом 5 днів).

Порядок оформлення для ветеранів

Для ветеранів, які вже звільнилися зі служби, порядок є спрощеним: постанова ВЛК та направлення командира не потрібні.

Алгоритм дій для ветеранів:

• отримати електронне направлення від сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста (на амбулаторну реабілітацію) чи від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини (на стаціонарну);
• підготувати документ, що посвідчує особу, та наявні медичні виписки (результати МРТ, КТ, рентгенівські знімки);
• обрати заклад через сайт НСЗУ або за номером 16-77 та звернутися туди для складання індивідуального плану.

Коли інтенсивну реабілітацію можуть тимчасово відкласти

Інтенсивну стаціонарну реабілітацію тимчасово не проводять за наявності таких станів:

• гострі інфекційні захворювання або активна форма туберкульозу;
• гнійні чи інфекційні ураження шкіри (зокрема короста, грибкові захворювання);
• декомпенсовані хронічні хвороби (цукровий діабет, важка серцева, дихальна, печінкова чи ниркова недостатність);
• часті кровотечі або тяжка анемія (рівень гемоглобіну менше 80 г/л);
• підвищена температура тіла невідомого походження;
• гострий тромбоз вен або тромбоемболія легеневої артерії;
• психічний стан, що потребує спеціалізованого нагляду.

У разі виникнення цих ускладнень спочатку проводиться відповідне лікування, після чого пацієнт повертається до виконання реабілітаційної програми.

Читайте також:

Виплати, житло та реабілітація: як Донеччина підтримує ветеранів та їхні родини у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

• документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
• відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

• вид, тривалість і дати відпустки;
• дата і місце повернення;
• місце відпустки;
• підпис і печатка;
• особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

• закордонний паспорт;
• військовий квиток або посвідчення офіцера;
• відпускний квиток встановленого зразка;
• витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

• у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
• у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!