Нещодавно редакція “Бахмут IN.UA” провела опитування бахмутян. Ми запитували куди вони переїхали, щоб розповісти про допомогу, яку надають у цих громадах. Серед відповідей були запитання про допомогу, яку можна отримати в місті Дніпро.

Редакція звернулася за інформацією до Департаменту соціальної політики Дніпровської міськради і дізналася, яку підтримку надають переселенцям у місті.

Дніпро, житло для ВПО

У місті Дніпро створені місця для тимчасового проживання ВПО. Їх облаштували у приміщенях приватної та комунальної власності, координаторами яких є громадські або благодійні організації, а також на базі гуртожитків. 

Для тимчасового проживання ВПО пропонують гуртожитки за адресами:

• місто Дніпро, провулок Архітектурний, 2;
• місто Дніпро, провулок Ялицевий, 5.

Наразі вони є заселеними.

Також для проживання ВПО доступний Центр тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю, евакуйованих з гарячих точок. Ним опікується громадська організація “Центр соціальної адаптації людей з інвалідністю “Океан Добра”.

У цьому прихистку можуть проживати близько 150 людей. Мешканцями можуть бути люди з інвалідністю разом із супроводжуючими. Центр тимчасового розміщення маломобільних людей похилого віку та людей з інвалідністю, евакуйованих з гарячих точок працює за адресою: проспект Сергія Нігояна, 53 Ж.

Ще один шелтер для ВПО працює на проспекті Сергія Нігояна, 32. Кількість вільних місць тут постійно змінюється. Для уточнення інформації щодо можливого розміщення звертайтесь за телефоном: +380 (68) 176 0302. Дзвінки приймають з понеділка по четвер о 09:00-18:00 та у п’ятницю о 09:00-16:45.

Працевлаштування ВПО у Дніпрі

Допомогу з працевлаштуванням у Дніпрі надає Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міськради.

Для пошуку роботи та розміщення роботодавцями інформації про актуальні вакансії у Дніпрі працює спеціальний Viber-чат Work_DniproUA.

Якщо роботу за профілем знайти не вдалося, у Дніпрі працюють програми з перенавчання. Одна з таких реалізується за підтримки ООН. У межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Німеччини у Дніпрі працює програма перенавчання, в тому числі й людей з інвалідністю: як цивільних, так і військових, інвалідність яких настала внаслідок бойових дій. 

У межах проєкту спеціалісти Інспекції з питань праці та зайнятості населення регулярно збирають інформацію щодо вільних посад, на які можуть бути влаштуватися люди, які пройшли навчання. Також проводиться робота з інформування охочих перенавчитись та формування майбутніх груп за різними напрямками.

Перенавчання в межах програми безоплатне. Всі курси фінансуються ООН. 

За час роботи проєкту:

• пройшло навчання на перукарів, швачок, електрозварювальників;
• кондитери, піцайоло, касири, кравці, які пройшли курси перенавчання та стажування, отримали сертифікати та працевлаштовуються до роботодавців міста;
• завершилось навчання людей, інвалідність яких настала внаслідок ведення бойових дій. Вони опанували професію системного адміністратора.

Наразі очікується узгодження міжнародних партнерів на фінансування проєктів з перекваліфікації водіїв категорій D, Е та перенавчання на майстрів б’юті-індустрії, швачок і кондитерів.

Окремо у Дніпрі проводиться робота щодо працевлаштування педагогічних працівників у місцеві заклади освіти. Інформацію про наявні вакансії щомісячно публікують на сайті та Facebook-сторінці Департаменту гуманітарної політики. З метою підвищення престижності педагогічної професії молодим педагогам, у тому числі й ВПО, протягом перших трьох років роботи щомісячно виплачують матеріальну допомогу в розмірі 5 тисяч гривень. 

За допомогою у працевлаштуванні переселенці можуть звернутися до Інспекції з питань праці та зайнятості населення за телефоном: +380 (56) 720 9058. Спеціалісти також проводять прийом громадян кожного четверга з 10:00 до 13:00 і з 14:00 до 17:00.

Для працевлаштування людей, які тимчасово перемістилися у Дніпро і втратили роботу, розроблена спеціальна анкета. Ваші відповіді будуть проаналізовані та надані роботодавцям для розгляду.

Читайте також:

• Дітей-ВПО з Бахмута запрошують на різдвяну ялинку в Дніпрі: реєстрація
• Як у Павлограді переселенцям допомагають із житлом: відповідь для бахмутян
• ВПО та місцеві жителі Харкова можуть отримати гуманітарну допомогу: реєстрація

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування залежить від багатьох факторів.

Детальніше про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році

Без березневого підвищення залишилися насамперед ті громадяни, яким пенсійні виплати були призначені вже у 2026 році. За інформацією Пенсійного фонду України, індексація від 1 березня не застосовується до цієї категорії. Уряд поширив дію перерахунку виключно на ті виплати, що були офіційно оформлені до 31 грудня 2025 року включно.

Саме через це частина новоспечених пенсіонерів не отримала жодної доплати, хоча індексація формально пройшла по всій країні. Логіка держави полягає у тому, що пенсії, призначені у 2026 році, обчислюються з урахуванням найактуальніших економічних параметрів, тоді як індексація покликана “осучаснювати” лише старіші виплати.

Як рік виходу на пенсію впливає на розмір надбавки

Ще однією причиною того, що надбавка виявилася непомітною або значно меншою за очікувану, є різниця у коефіцієнтах перерахунку. Основний коефіцієнт індексації у 2026 році становить 1,121, проте його застосували далеко не до всіх пенсійних справ.

Діє чітке правило: що “свіжішою” є пенсія, то меншим буде відсоток її підвищення. Для виплат, призначених у період з 2021 по 2025 роки, уряд встановив занижені коефіцієнти:

• для пенсій 2025 року застосовують коефіцієнт 1,024;
• для виплат 2024 року — 1,036;
• для пенсій 2023 року — 1,048;
• для пенсій 2021-2022 років — 1,061.

Через таку градацію частина людей формально потрапила під цьогорічну індексацію, але фактично отримала на руки мінімальні суми доплат.

Суть механізму осучаснення пенсій

Головна мета перерахунку полягає в оновленні показника середньої заробітної плати, який закладається у формулу розрахунку кожної пенсії. У 2026 році цей базовий показник збільшили на основний коефіцієнт 1,121. Тепер він становить 9 992,40 гривні.

Такий механізм дозволяє підтягувати раніше призначені виплати до сучасних економічних реалій. Однак він не гарантує однакового приросту для всіх. Кінцевий результат завжди залежатиме від року виходу людини на заслужений відпочинок, виду самої виплати та індивідуальних параметрів її страхової справи.

Якими є мінімальні пенсійні стандарти

У квітні 2026 року базовий мінімальний розмір пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зафіксовано на рівні 2 595 гривень. Це загальна мінімальна межа для відповідної категорії отримувачів.

Водночас для непрацюючих громадян віком від 65 років, які повністю виконали вимоги щодо страхового стажу, діє вищий гарантований державний стандарт. Згідно із законом, який прив’язує цей мінімум до 40% від розміру мінімальної заробітної плати, пенсійна виплата для таких осіб не може бути меншою за 3 458,80 гривні.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безпекова ситуація на Донеччині продовжує погіршуватися, що змушує місцевих мешканців активніше покидати свої домівки. Щоденні обстріли та зростаюча загроза від ворожих дронів змінюють настрої людей, які до останнього залишалися у прифронтових містах.

Редакція видання Бахмут IN.UA поспілкувалася з волонтером Богданом Зуяковим, який безпосередньо займається порятунком цивільного населення, щоб дізнатися про актуальну статистику виїздів, популярні напрямки для евакуації та головні виклики для волонтерських спільнот.

Звідки виїжджають найчастіше та чому змінилися настрої

За словами Богдана Зуякова, останнім часом евакуаційний процес став надзвичайно насиченим. Люди масово виїжджають як за допомогою волонтерів, так і самостійно. Найбільша кількість заявок на порятунок надходить з Краматорська, Слов’янська, Дружківки та Миколаївки.

Головною причиною активізації виїздів є постійні обстріли та загальне психологічне виснаження місцевого населення.

“Раніше ми бачили, що люди тримаються за город. Зараз ми бачимо тенденцію, що все ж таки навіть город не тримає. Дронів багато. Настрої у людей погіршуються, а через це і є евакуація“, — пояснює волонтер.

Він додає, що ворожі атаки (зокрема удари FPV-дронів) відбуваються постійно, незалежно від часу доби чи дії комендантської години.

Кого евакуюють волонтери: статистика та вікові категорії

За останній тиждень лише одному екіпажу Богдана Зуякова вдалося вивезти близько 50 осіб з Миколаївки та Дружківки.

Левову частку евакуйованих (близько 60%) становлять пенсіонери та люди похилого віку. Родин з дітьми серед пасажирів волонтерських авто менше, проте з великих міст, таких як Краматорськ та Слов’янськ, зараз активно виїжджає молодь, використовуючи для цього власний транспорт або рейсові автобуси.

Куди евакуюються від війни мешканці Донеччини

Географія переселення мешканців Донецької області має певну закономірність. За спостереженнями волонтерів, найчастіше люди обирають для тимчасового проживання Дніпро, Київську область (Бучу, Ірпінь, Київ), а також населені пункти Полтавщини.

Такий вибір зумовлений двома основними факторами:

• наявність родичів або знайомих у цих регіонах.
• бажання залишатися географічно близько до рідного дому.

“Кожному хочеться бути якомога ближче до дому. Є наміри та сподівання, що вони повернуться“, — зазначає волонтер.

Головні виклики евакуації: від дорогого пального до відмов

Окрім очевидних безпекових ризиків, пов’язаних із роботою під обстрілами, невеликі волонтерські спільноти стикаються з серйозними фінансовими та логістичними проблемами. На відміну від великих благодійних організацій, які мають постійне спонсорування, малі ініціативи гостро відчувають нестачу ресурсу, зокрема, пального.

“Логістика складна, зараз дуже дороге пальне… Складніше знаходити пальне, складніше оплачувати це все. Відповідно, складніше евакуювати людей, тому що наш ресурс став більш обмеженим“, — зізнається співрозмовник.

Ще однією проблемою, з якою періодично стикаються волонтери, є “хибні виклики” та відмови від евакуації. Найчастіше такі ситуації виникають тоді, коли заявку на виїзд залишають не самі люди, а їхні стурбовані родичі з інших регіонів. Коли екіпаж приїжджає за адресою, місцеві мешканці заявляють, що нікуди не збираються їхати.

Щоб мінімізувати такі ризики та не витрачати дорогоцінний час і пальне, волонтери намагаються обов’язково телефонувати безпосереднім заявникам напередодні виїзду (якщо є зв’язок) і їдуть лише на стовідсотково підтверджені адреси.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині: чи були випадки примусового вилучення дітей після нового закону

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!