Від початку повномасштабного вторгнення росіяни зруйнували в Україні тисячі жилих будинків. Своєю чергою, щоб допомогти людям матеріально уряд запровадив програму компенсації коштів за зруйноване чи пошкоджене житло в Дії. На Донеччині загалом зруйнована понад 36 тис. будинків. Однак, не всі можуть отримати компенсацію.

Про це розповів на брифінгу в. о. начальника Донецької ОВА Ігор Мороз.

Скільки будинків зруйновано на Донеччині?

За словами Ігора Мороза загалом у Донецькій області зруйновано:

• 3526 багатоквартирних будинків;
• 33 131 приватних будинків.

Однак, до Реєстру пошкодженого та знищеного майна внесено наразі 18 тис. З них вже 2783 обстежені комісією. Загалом було створено 38 комісій з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене житло за послугою єВідновлення. Програма єВідновлення стартувала 10 травня 2023 року, за цей час донеччани подали 3 тисячі заяви на отримання держдопомоги.

єВідновлення – це спеціальна картка для зарахування державної компенсації на відновлення пошкоджених об’єктів нерухомості внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Росії проти України.

Кому відмовляють у компенсації єВідновлення?

Частина людей вже отримала компенсацію, позитивні рішення отримали 1473 особи, їм видадуть компенсації на суму понад 113 мільйонів гривень. Однак, 1340 заявникам відмовили у виплаті.

Основною причиною відмови виплати є відсутність власників та неможливість потрапити до пошкоджених приміщень, або туди, де тривають бойові дії.

Також Ігор Мороз додав, що станом на початок жовтня 2023 року жителі області подали 229 заяв про надання компенсації за знищене майно шляхом видачі житлового сертифікату комісіями по знищеному майну. Вже ухвалили 34 позитивні рішення про сплату компенсації на суму майже 39 мільйонів гривень.

Читайте також

• Адвокатеса пояснила, як бахмутянам оформити факт пошкодженого або зруйнованого житла
• Парламент вдосконалить механізм компенсації за знищене житло
• Як бахмутянам безкоштовно отримати довідку про майно від БТІ?

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!