У Києві щотижня проводять безплатні екскурсії для дітей та дорослих. Оскільки в столиці зараз проживає багато бахмутян, а також інших переселенців, то такі заходи будуть корисні, аби зекономити бюджет та цікаво провести час у Києві.
4 січня на 15:00 запланована екскурсія “Провулками київського Кудрявця”, гостям розповідатимуть про літописні місця Києва та багатьох видатних киян, серед яких архітектори, художники, письменники та актори, що мешкали в цій місцевості в різні часи. Реєстрація за посиланням.
5 січня на 12:00 запланована екскурсія “Зустріч на Майдані Різдва”. Маршрут пролягає через Поштову площу, разом гості будуть досліджувати особливості прилеглих вулиць та розвиток цьог району. Реєстрація за посиланням.
5 січня на 14:00 відбудеться екскурсія“Київ – у вирі романтики”, де можна буде побачити культові романтичні об’єкти міста та дізнатися про любовні історії його відомих мешканців. Реєстрація за посиланням.
5 січня на 14:30 запланована екскурсія “Все починається з Університету”, тут розповідатимуть про створення навколо червоного корпусу парку та ботанічного саду. Реєстрація за посиланням.
Екскурсії Києвом у вихідні
У суботу 6 січня на 12:00 буде екскурсія “Київ хрещатий” для тих, хто цікавиться історією міста та людьми, які формували, створювали і будували Київ. Також розповідатимуть про боротьбу українського народу за свою свободу та незалежність. Реєстрація за посиланням.
У неділю 7 січня на 12:00 січня буде екскурсія “Київ історичний”, яка зацікавить тих, хто хоче більше дізнатися про історію стародавнього Києва, подивитися на його пам’ятки, архітектуру, Майдан Незалежності та Поділ. Реєстрація за посиланням.
7 січня на 13:00 запланована дитяча квест-екскурсія “Пізнаємо Київ – обираємо професію”. Це прогулянка, під час якої дітям та їхнім батькам розкажуть про події в історії України, а також пояснять сутність низки професій. Реєстрація за посиланням.
Зверніть увагу, що реєстрація на екскурсії обов’язкова, бо кількість місць обмежена. Всі зареєстровані учасники отримають підтвердження реєстрації телефонним дзвінком або SMS-повідомленням.
Якщо під час екскурсії гостей застане повітряна тривога, то людей проведуть у найближче укриття.
Цього разу наша героїня — бахмутянка Катерина Попович. Вона переїхала на Львівщину ще задовго до повномасштабної війни. Вона не тікала від вторгнення, а їхала до кохання. Сьогодні її життя — це залізниця, мікроелектроніка, Карпати й нове захоплення кондитерством. Але дім, каже вона, завжди залишається в серці.
Розмовляли з Катериною про дім, про спогади з минулого, роботу на залізниці й нове захоплення – читайте історію бахмутянки в матеріалі Бахмут IN.UA.
Бахмут у серці: шлях Катерини від Донеччини до Львівщини
Катерина народилася в Бахмуті й прожила там до 2009 року. Вона добре пам’ятає тутешню природу, знайомі вулиці й улюблені місця, які з роками змінювалися разом із містом.
Літачок / фото надане героїнею
“Я народилась в нашому славному місті Бахмуті. Прожила там аж до 2009 року, бо далі поступила навчатися. Я виросла на вулиці Перемоги — то був такий тихенький, затишний райончик. Частина мого дитинства була в центральній частині міста, бо там жили бабуся з дідусем. Улюблені місця — то був ставок, наша посадка, а в зимовий період — знаменита гірка, з якої ми на санчатах скочувалися”, — пригадує Катерина.
Після дев’ятого класу вона обрала залізничний технікум, а згодом продовжила навчання в академії в Харкові. Її приваблювали технічні науки, і цей вибір виявився вдалим. У професії, яку стереотипною вважають “чоловічою”, Катерина знайшла себе.
“Після 9 класу в мене був вибір — або йти в 10 клас, або в технікум. У нас в місті був індустріальний і залізничний технікум. Оскільки мені більше подобалися технічні науки, то я пішла на залізницю. І не прогадала. Мені дуже подобається. У нас в групі було шість дівчаток і до двадцяти хлопців. То рахується більш чоловіча професія, але я не боялася”, — каже Катерина.
Вона закінчила навчання у 2013 році, однак одразу за фахом не працювала. Спершу були інші сфери — робота продавцем, досвід у прямих продажах.
“А вже з 18-го року я пішла по фаху працювати. Основна моя робота — ремонт приладів залізничної автоматики. Мені приносять певні блоки, я їх розбираю, паяю, ремонтую, досліджую. Це дуже цікава, незвична робота. Саме те, що я роблю — по мікроелектроніці — досить вузьке для розуміння. Або ти розумієш, або не розумієш. Моя керівничка казала, що там треба мати талант. Мені допоміг досвід від батьків — це був бонус у роботі”, — каже бахмутянка.
Працювати з технікою дівчина полюбила ще в Бахмуті, її батьки мали радіотехнічну крамничку. Дівчина допомагала сортувати прилади, розбиратися в них. Навчаючись у Харкові, вона майже кожні вихідні поверталася додому. Залізничне сполучення дозволяло швидко доїхати до Бахмута, а родина залишалася важливою опорою.
“Майже кожні вихідні або через вихідні приїздила додому. Треба було і батькам допомогти, і собі відпочити від навчання. Дорога була досить близька, їздили електропоїзди. Було просто з’їздити додому і назад”.
У Харкові Катерина зустріла своє кохання. Її хлопець був родом зі Львівщини, тож він запросив її додому. Вперше вона побувала тут на День Незалежності.
Катерина з чоловіком у Бахмуті, 2019 рік / фото надане героїнею
Згодом Катерина почала частіше бувати на Львівщині. Дівчину зачарували Карпати — інші, вони ніж Кримські гори, де вона бувала раніше, але не менш красиві. Так само вразили бахмутянку місцеві традиції, зокрема святкування Великодня.
“Потім я приїхала сюди на Великдень. Мене дуже вразив обливаний понеділок, коли всі обливаються водою. Було стільки сміху, радості. Свято тут розділяється на кілька днів: неділя — родина, понеділок — друзі, вівторок — робочі колективи. Це цікава відмінність. Пригадую, коли я переїжджала сюди, мене питали, чи не боюся. Я казала: Я їду до людей. Якщо людина хоче адаптуватися — вона адаптується. Дім завжди є в серці, він завжди тягне. Але можна знайти спільні риси, знайти своє”, — розказує бахмутянка.
Переїзд до Стрия для дівчини був свідомим і пов’язаним із коханням. Катерина чесно розрізняє свій досвід переїзду і досвід тих, хто був змушений залишати дім через війну. Вона наголошує, що її шлях був добровільним, а тому й адаптація проходила зовсім інакше. Батьки Катерини, які переїжджали через вторгнення, мали зовсім інший досвід.
“Мій переїзд і переїзд теперішніх людей — це різні переїзди. Я виходила заміж, я усвідомлено переїжджала. Я не втікала від війни. Тому мені легше було адаптуватися. У нас різні запити і різні травми. Але я знайшла тут друзів, подругу з Луганщини, яка стала для мене промінчиком згадки про дім. Бо дім завжди є в серці, мене завжди буде туди тягнути”, — розмірковує Катерина.
Як змінювався Бахмут: спогади про дім
Бахмут, 2021 рік / фото надане героїнею
Попри те, що Катерина переїхала на Львівщину, додому в Бахмут їздила щороку. З роками вона помічала, як змінюється місто. Особливо відчутними трансформації стали після 2014 року. Місто оновлювалося, з’являлися нові локації, громадські простори, алеї.
“Почали перейменовувати вулиці, і це трохи вводило в дисонанс, але водночас це був знак, що місто не стоїть на місці, воно хоче відійти від радянського, стати більш сучасним і динамічним. Пригадую, що Бахмуті посадили сакури біля центральної зупинки. Раніше там росли звичайні дерева, а тепер — алея сакур. Ти міг у травні приїхати в Бахмут і ніби потрапити в Японію. Місто дуже мінялось.Я пов’язую це усучаснення з першою окупацією. Люди ніби зрозуміли більше, відкрили для себе Бахмут український. Після того воно розквітло, ніби цибулинка без лушпиння. З’явилося більше українського духу. Ми тільки почали жити — і тут все завершилось”, — каже Катерина.
Бахмутська Набережна, 2021 рік / фото надане героїнею
Останній раз вона була в Бахмуті 2021 року. Тоді щось підказувало їй фотографувати знайомі вулиці й куточки, ніби про запас. Дівчина ще не підозрювала, що ті її фото стануть останніми з Бахмута.
“Останній раз я була в Бахмуті влітку 2021 року — в липні і серпні. В серпні була у відпустці два тижні. Мені хотілося ходити і фотографувати все довкола, кожен куточок, ніби бачу в останній раз. Я пам’ятаю наш ярмарок, фрукти, овочі з городу, абрикоси, помідори — все пахло літом. Я відчувала якусь спрагу зафіксувати це в пам’яті. Потім, коли почалася повномасштабна війна, я зрозуміла, що не дарма хотіла все запам’ятати”, — додає вона.
Сьогодні Катерина перебуває у декреті. Поряд із основною професією на залізниці вона відкрила для себе нове захоплення — кондитерство. Почалося все випадково — з рецепта мусового торта, який вона побачила в інтернеті.
“Кондитерська справа — то моя віддушчина. Я ніколи не думала, що буду пекти. Я натрапила на рецепт мусового торта, який не треба випікати. Захотіла зробити для подруги. Прикрасила шоколадним піоном. Передивилась мільйон відео. Подруга оцінила — сказала, що дуже смачно”.
Торт, який Катерина зробила на подарунок сестрі / фото надане героїнею
Так у її житті з’явився ще один напрямок — творчий і теплий. Залізнична автоматика й мікроелектроніка залишаються основою професійної ідентичності, а кондитерство — простором для душі, і в цьому просторі звісно є місце й Бахмуту, Катерина виготовила подрузі на День народження особливий торт, надпис з якого знають всі бахмутяни.
В Україні триває прийом заявок на “Програму екстреної підтримки засобів до існування”, яку реалізує представництво Естонської ради у справах біженців. Мешканці двох регіонів та внутрішньо переміщені особи можуть отримати до 42 тисяч гривень на відновлення або старт власного мікробізнесу.
Редакція Бахмут IN.UA розповідає про умови участі, критерії відбору та напрямки, на які дозволено витратити грантові кошти.
Грантова допомога ВПО
Головне завдання гуманітарної ініціативи — надати вразливим домогосподарствам, що постраждали від збройного конфлікту, реальний доступ до засобів існування. Програма спрямована на створення нових джерел доходу та підтримку людей у досягненні гідного прожиткового мінімуму.
Наразі подати заявку можуть домогосподарства, які проживають та планують вести діяльність у Кіровоградській та Черкаській областях. Відібрані учасники отримають цільову грошову допомогу в розмірі до 42 000 гривень. Ці кошти призначені виключно для започаткування нової або відновлення втраченої економічної діяльності.
Хто може взяти участь: критерії відбору та документи
Під час розгляду кожної заявки організатори детально вивчатимуть соціальну та фінансову вразливість родини. Пріоритетне право на отримання гранту мають внутрішньо переміщені особи (ВПО), а також місцеві мешканці громад, які безпосередньо постраждали внаслідок військового конфлікту.
Для підтвердження свого статусу кандидати повинні мати щонайменше один із наведених нижче документів:
підтвердження реєстрації в населеному пункті, який входить до офіційного переліку територій, де ведуться або велися бойові дії (організація перевірятиме цей факт самостійно на підставі державних реєстрів);
медичну довідку про поранення чи отримання психологічних травм внаслідок бойових дій;
документ, що підтверджує втрату годувальника через військову агресію;
довідку про інвалідність внаслідок війни;
офіційний акт про пошкоджене або зруйноване майно;
дійсну довідку ВПО;
посвідчення участника бойових дій.
На що дозволено витратити грантові кошти
Фінансова допомога є строго цільовою. Її можна використати на широкий спектр потреб для ведення сільського господарства, крафтового чи дрібного виробництва:
закупівлю великої та дрібної рогатої худоби, а також свійської птиці;
придбання спеціального обладнання для виробництва м’яса, молока або вирощування птиці;
закупівлю бджолиних сімей, вуликів, а також необхідного обладнання та сировини для бджільництва;
оплату кваліфікованих ветеринарних послуг;
придбання інструментів та обладнання для переробки харчової продукції;
закупівлю сировини для виготовлення товарів або надання послуг.
Окрім наведеного переліку, кошти можна спрямувати на інші релевантні бізнес-потреби, але виключно за попереднім узгодженням з Естонською радою у справах біженців.
Важлива примітка: грант може покривати супутні логістичні витрати. Зокрема, ви можете оплатити доставку товарів, обладнання чи худоби, а також послуги з монтажу придбаного устаткування.
Терміни реєстрації
Прийом заявок для жителів Черкаської та Кіровоградської областей триватиме до 28 лютого 2026 року. Пройти реєстрацію можна за посиланням.
У Дніпрі відкрили Центр підтримки бізнесу, у якому можуть безоплатно проконсультуватися усі охочі. Приміщення створили на базі “Прозорого офісу”, що на Слобожанському проспекті. Про це […]
У Дніпрі проживає чимало переселенців з різних областей України. Люди знайшли тут тимчасовий дім та роботу. Немало у Дніпрі й бахмутян, які вже адаптувалися до […]
У Дніпрі з’явився новий хаб — це Офіс відновлення та розвитку Донецької області. На базі осередку будуть працювати разом бізнес та міжнародні партнери, аби відновити […]