“У неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину у школі?”

Українська біженка у Варшаві зіткнулась із непростою ситуацією: бабуся одного з однокласників її сина вимагає… щоб хлопчик повернувся в Україну. Чи це поодинокий випадок?

Донедавна Ірина раділа, що її син знайшов друга у польській школі. Все було чудово, але кілька місяців тому у польського приятеля її сина померла мама, хлопчика почала відводити до школи бабуся. І відтоді ця старша пані не дає спокою українському підлітку – за кожної нагоди хапає його за руку й наполягає, щоб він повертався до України.

“Вона навіть ходила до директора і вимагала, щоб мого Сергія виключили зі школи, але їй пояснили, що підстав (ред. для цього) немає. Я розумію, що у неї померла донька, це трагедія. Але чому ця пані переслідує мою дитину?”, — розповідає Ірина.

Українці – як німці, принаймні – за цифрами. Але антиукраїнські настрої штучно роздмухують

В Польщі дійсно поступово знижується рівень позитивного ставлення до українців – ця тенденція відзначається соціологами.

“Після двох років війни лише 52% поляків підтримують прийняття біженців з України. Це значно менше, ніж на початку агресії (у 2022 році), коли за це виступало понад 72%. Це також менше, ніж рік тому, коли підтримка становила 67%”, — читаємо у соціологічному дослідженні Openfield, проведеному у лютому 2024 року.

Відповідно до цього ж дослідження, лише 39% громадян Польщі прагнули би, щоб українці залишились в цій країні й після війни.

В іншому дослідженні, проведеному CBOS у січні 2024 року, йдеться про рівень симпатії поляків до інших народів. І тут цікаво, що з симпатією до українців ставляться 40% респондентів, стільки ж – до німців, а, наприклад, до білорусів — лише 24%. Проте, в деяких випадках краще продемонструвати екзальтованому поляку саме білоруський паспорт, а не український.

Журналістка Юлія Ладнова — біженка з України, вона понад 15 років працювала в українських ЗМІ, одразу після закінчення університету у рідній Білорусі (відносин з родичами від початку повномасштабного вторгнення не підтримує взагалі).

Зараз мешкає з двома дітьми у спокійному районі Варшави, завжди помічає позитивне ставлення поляків.

“Мій молодший син Марк має аутизм, в Україні його поведінка часто дратувала людей, а в Польщі до нього ставляться дуже добре, немає роздратування. Ми знайшли чудовий дитячий садок, де у Марка почався відчутний прогрес. Втім, віднедавна ситуація змінилась: до мене почав чіплятися сусід – він кричить, як ті польські фермери на протестах, щоб я забиралась в Україну. І це все з нецензурною лексикою. Днями він загородив мені дорогу і не давав виїхати з паркінгу. Я розлютилась, вийшла з машини і показала свій білоруський паспорт. І він раптом почервонів і почав вибачатися”, — розказує Юлія.

Юлія визнає, що таких поляків — одиниці, здебільшого це учасники протестів фермерів, які вона як журналістка висвітлювала в ЗМІ. І на цих акціях, дійсно, краще не розмовляти українською мовою, бо деякі протестувальники й без того поводяться агресивно. Але ж інші, теж поляки, чують заяви на протестах, від ультранаціоналістичних політиків, і напруження в суспільстві неминуче зростає. Напередодні місцевих виборів у Польщі це особливо відчутно.

Протести фермерів сприяють зростанню напруги між поляками та українцями

Протести фермерів користуються незмінною підтримкою польського суспільства. Згідно з іще одним опитуванням СBOS (Центру дослідження громадської думки), проведеним 7 березня, їх підтримує 81% поляків.

У розрізі партій, протести фермерів користуються найбільшою підтримкою серед виборців ультранаціоналістичної партії “Конфедерація” — 100%, “Права і справедливості” — 96% та “Третього шляху” — 85%. Меншу підтримку протестам декларують прихильники “Громадянської коаліції” діючого прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска — 63% та “лівих” — 60%.

Опитані поляки переважно погоджуються з вимогою обмежити ввезення сільськогосподарської продукції з України — 85%. І хоч переважно поляки підтримують блокади доріг та кордонів з Україною, 73% опитаних виступають проти знищення української продукції, як це траплялося вже кілька разів. А зрештою, що найбільше впливає на зниження позитивного ставлення поляків до українців, адже тенденція ця відзначалась і до протестів фермерів?

“Є зовнішні причини (ред. зміни ставлення поляків до українців), а саме: частково польська громадська думка, яка слідкує за міжнародними подіями, оцінила заяви українських політиків як невдячність до польської сторони. А ще є міжнародна атмосфера. На що зараз в американських ЗМІ робиться акцент? Президентські вибори в США, ізраїльсько-палестинський конфлікт.

Я дивлюся CNN, і відзначаю, що бувають дні, коли про Україну навіть не згадують. Жодного речення. Тому я думаю, що всі ці причини, конфлікти інтересів, сприяють тому, щоб відвернути очі світу від України”, — зазначає в коментарі нашому виданню професор Варшавського університету, соціолог Мирослава Грабовська.

Стосовно ж питання конфлікту інтересів в економічній сфері й відчуття невдячності, соціолог відзначила, що на зміну суспільних настроїв впливає комплекс чинників — раціональних та емоціональних. Водночас підтримка воюючої України в Польщі залишається досить високою, каже Мирослава Грабовська.

Росія розпалює ворожнечу між українцями та поляками. І поки що виграє

Зрештою, на сьогодні у публічній площині як Польщі, так і України роздмухуються антиукраїнські та антипольські настрої, відповідно. Частково це можна пояснити напруженою ситуацію з блокадою українсько-польського кордону, дійсно, якимись “образами” та іншими емоційними чинниками. Водночас медіа і в Польщі, і в Україні далекі від виваженого об’єктивного висвітлення багатьох подій. Цим вміло користується російська пропаганда.

“Дезінформація або відсутність достовірної інформації з боку як польських, так і українських ЗМІ, які повідомляють про події лише під власним кутом зору, безумовно, сприяє зростанню таких негативних настроїв. Крім того, ми спостерігаємо у польських ЗМІ втому від “української теми”, — зазначила в коментарі нашому виданню Едита Іванюк-Блащак, польська журналістка, медіаекспертка, пов’язана з організаціями, що підтримують незалежні ЗМІ в регіоні Центрально-Східної Європи.

І це в той час, коли зростає побоювання поляків перед можливістю війни вже на території самої Польщі.

“Нещодавно я взяла участь в дослідженні, в якому один з респондентів відкрито сказав, що допомагати Україні так, треба, але без надання соціальних виплат біженкам. Занадто мало публікується інформації про українських мігрантів та їхнє становище в Польщі, ймовірно, це сприяє формуванню негативних настроїв щодо України. Так само впливає на ситуацію й інспіроване частково під впливом росії розпалювання настроїв щодо українського зерна, а також пропутінські гасла деяких фермерів, близьких до “Конфедерації”, партії, яка пов’язана з російськими бізнес-інтересами”, — додає експертка.

Загалом в інформаційному просторі Заходу, в тому числі Польщі, тема України, тема війни поступово сходить з перших позицій. Натомість роздмухуються питання, що ділять поляків та українців, за допомогою проросійських сил, і не лише тих, які мають інтереси саме в Польщі.

Це загальна інформаційна стратегія Кремля. Багато фейків про українців в Польщі розповсюджуються в соціальних мережах, з використанням “ботоферм”, порожніх акаунтів, що діє на користь росії, а головна ціль таких дій полягає в тому, щоб на темі “втоми від війни”, негативу щодо українців мінімізувати підтримку для нашої країни, що вже понад 2 роки чинить спротив агресору, з боку західних суспільств.

Часом емоції зашкалюють там, де бракує об’єктивної інформації, аргументів. Що ми можемо цьому протиставити? Має бути справжній польсько-український діалог, на рівні суспільства. Інакше ми програємо цю інформаційну війну. І поляки, і українці.

Примітка. Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Читайте також:

• Протести польських фермерів: як вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини
• Українці й поляки нагадали Європі, що війна далі триває
• Українці за кордоном: які виплати отримують біженці в країнах Європи

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Глінтвейн — ароматний напій, який вважається невіддільною частиною холодної пори року через свої зігріваючі властивості. В основному, для його приготування використовують вишукане червоне вино. Утім, його можна легко замінити на сік, що дозволить насолоджуватися глінтвейном навіть дітям.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала добірку з трьох цікавих рецептів домашнього безалкогольного глінтвейну, який зможе приготувати кожен.

Користь глінтвейну

Келих смачного глінтвейну добре зігріває морозного дня. І на цьому користь солодкого напою не завершується, адже він дозволяє отримати величезну кількість вітамінів та мікроелементів зі всіх складників: соку, прянощів та фруктів. До того ж глінтвейн підтримує імунітет завдяки антиоксидантній дії, цілюще впливає на нервову систему та навіть стає профілактикою простудних захворювань у зимову пору.

Більш конкретна користь гарячого напою залежить від обраних інгредієнтів, особливо спецій, фруктів та ягід. Наприклад:

• кориця містить коричні альдегіди, які підтримують серцево-судинну систему;
• в апельсинах і лимонах, які додають до глінтвейну, є вітамін С — хороший антиоксидант;
• імбир, який діє як блокатор кальцію, розслабляє судини та розширює їх;
• гвоздика містить евгенол, що запобігає утворенню ракових клітин.

Безалкогольний глінтвейн на виноградному соку з апельсином, лимоном та журавлиною

Смачний та корисний напій на основі виноградного соку — основи для створення вина. Його можна вживати як дорослим, так і дітям. 

Для приготування глінтвейну за цим рецептом потрібно:

• 1 літр червоного виноградного соку;
• 1 апельсин;
• 1 шматочок імбиру;
• 1 паличка кориці;
• 1 зірочка бадьяна;
• 6 бутончиків гвоздики;
• 2 кружечки лимона;
• жменю свіжих або заморожених журавлин;
• 1 столова ложка меду або 1/2 столової ложки цукру.

Приготування потрібно розпочати з вливання виноградного соку в невелику каструлю. Апельсин і очищений імбир наріжте кружальцями, після чого додавайте до соку.

Наступним кроком стане додавання до суміші кориці, бадьяна, гвоздики, лимона, журавлини та меду чи цукру. Якщо використовуєте мед, кладіть його в готовий глінтвейн або в келихи з розлитим напоєм.

Суміш потрібно далі поставити на повільний вогонь та довести до кипіння, після чого зняти з плити та дати настоятися під кришкою 30 хвилин. Для того, щоб температура напою не знижувалася, можна додатково закутати каструлю чимось теплим.

Готовий глінтвейн треба процідити через сито та подавати гарячим.

Безалкогольний глінтвейн на журавлинному, апельсиновому, та яблучному соку

Вишуканий та солодкий напій з терпким смаком, в основі якого журавлинний апельсиновий, та яблучний сік, стане ідеальним доповненням до столу. Для його приготування потрібні:

• 600 мілілітри журавлинного соку;
• 250 мілілітри яблучного соку;
• 150 мілілітри апельсинового соку;
• 50 грамів цукру;
• 10 бутончиків гвоздики;
• 5 коробочок кардамону;
• 2–3 кружечки апельсина;
• 2 палички кориці;
• 2 зірочки бадьяна;
• 2 сушених лаврових листків;
• 2 чайні ложки меду;
• трохи дрібно натертої апельсинової цедри;
• мелений імбир та щіпка меленого мускатного горіха — до свого смаку.

У невеликій каструлі змішайте апельсиновий сік та цукор. Цю суміш потрібно варити на повільному вогні поки суміш не стане сиропом та не загусне. При цьому її потрібно помішувати.

Далі потрібно влити журавлинний та яблучний сік. До них додайте апельсин, корицю, бадьян, гвоздику, лаврові листки, імбир, цедру, мускатний горіх та кардамон. Доведіть напій до кипіння. 

Потім зніміть глінтвейн з вогню та залиште під кришкою на 30 хвилин або довше. Можна додатково укутати каструлю чимось теплим. Перш ніж подавати, процідити через сито.

До готового напою можна додати мед або вже в самі келихи з гарячим напоєм, що вже розлитий.

Безалкогольний глінтвейн на гранатовому чи вишневому соку з яблуком, апельсином та лимоном

Ароматний безалкогольний глінтвейн, в основі якого яскраві гранатові чи вишневі нотки, зданий закріпити приємну зимову атмосферу в колі друзів чи сім’ї. Для його приготування потрібні:

• 800 мілілітри гранатового чи вишневого соку;
• 200 мілілітри води;
• 3 бутончики гвоздики;
• 2 палички кориці;
• 1 яблуко;
• ½ апельсина;
• ½ чайної ложки меленого мускатного горіха;
• ½ лимона;
• невеликий шматочок імбиру;
• мед — до свого смаку.

Наріжте очищений імбир кружальцями, а апельсин напівкруглими скибочками. З яблука видаліть серцевину і наріжте.

У невеликій каструлі закип’ятіть воду та викладіть туди корицю, гвоздику, імбир та мускатний горіх. Прокип’ятіть хвилину. Додайте яблуко, апельсин і вичавлений з лимона сік. Перемішайте та влийте гранатовий або вишневий нектар. 

Грійте напій, не доводячи до кипіння. Вимкніть вогонь та залиште під кришкою мінімум на пів години. Напій можна укутати чимось теплим, щоб зберегти високу температуру.

Готовий глінтвейн процідіть через сито та подавайте гарячим, додавши мед.

Читайте також:

• Смачний пиріг, зігріваючий суп та корисний гарнір з італійськими нотками: три рецепти з моркви, які мають вишуканий смак
• Легко та смачно: три рецепти з болгарського перцю, які варто спробувати
• Що смачного можна зробити з яблук: три рецепти, які запам’ятаються надовго

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні бувають випадки, коли людям, які від держави, не приходять гроші в межах цієї програми. Це може бути пов’язано з великою кількістю проблемних питань, серед яких і проблеми з документацією, і наявність боргів. 

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, що робити, якщо не прийшла субсидія.

Житлова субсидія 2024-2025

Субсидія — особливий вид соціальних виплат, який покриває певну частину витрат домогосподарства на оплату житлово-комунальних послуг. Вона розраховується індивідуально для кожної сім’ї.

У 2024-2025 роках загальний розмір субсидій буде перерахований в автоматичному порядку, адже жодних змін у процедурі їх призначення не відбувалось. Це означає, що більшості українців, яким призначали субсидію, не потрібно нікуди додатково звертатися з приводу її продовження. Водночас звернутися за призначення субсидій потрібно:

• громадянам, які раніше не одержували допомоги від держави та планує вперше оформити субсидію ;
• тим, кому не була призначена субсидія у попередньому періоді через наявну заборгованість, проте її вдалося погасити;
• громадянам, які отримували допомогу, але в сім’ях яких відбулися зміни у майновому стані чи складі, змінився соціальний статус чи перелік житлово-комунальних послуг, потрібно подати інформацію про такі зміни упродовж 30 днів.

Що робити, якщо не прийшла допомога у 2024-2025

Головною причиною, через яку можуть відмовити в наданні відшкодування витрат з оплати житлово-комунальних послуг, є знайдена помилка у документаціях. Якщо громадянин зіштовхнувся з подібною проблемою, то у нього є 14 днів на те, щоб доповнити або виправити дані з офіційних джерел інформації. 

Вже після оновлення документів, представники Пенсійного фонду Україні (ПФУ) можуть призначити виплати, повідомивши про нове рішення.

Іншою проблемою, через яку субсидія може не прийти — це наявність боргу. Для того, щоб вирішити цю ситуацію, потрібно поступово його погасити, регулярно сплачуючи борг і не пропускаючи поточні платежі. У такому разі можна розраховувати на державну пільгу. Тоді під час звернення за субсидією потрібно буде додати копію договору про реструктуризацію з надавачем послуги.

Читайте також:

• Технічний паспорт на квартиру: для чого він потрібен і як отримати
• Виплати ВПО в грудні 2024 року: на які зміни варто чекати переселенцям
• Соціальна допомога замість пенсії: що це та як її оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!