Вже понад місяць тривають протести фермерів на польсько-українському кордоні. За цей час відбулося кілька серйозних інцидентів. Зокрема, 11 лютого 2024 року на пункті пропуску “Ягодин — Дорогуськ” протестувальники висипали українське зерно з фур, вдруге це повторилося 20 лютого уже на залізниці. Чи впливає ситуація на кордоні з Польщею на фермерів з Донеччини, які під обстрілами збирають врожай?

Редакція пояснює, що зараз відбувається на кордоні з Польщею, та як це вплине на фермерів Донеччини.

Протести фермерів

У лютому 2024 року на польсько-українському кордоні загострилася ситуація із протестами. Польські фермери перекрили дорогу для українських вантажівок із зерном, але відомо, що затримувалися також гуманітарні вантажі та військова допомога, йдеться про озброєння.

Протестувальники висунули свої вимоги, серед яких є заборона ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції). Зауважимо, що через польський кордон українські товари йдуть транзитом, як це було з вагоном зерна, який прямував через Польщу до Німеччини. Протестувальники висипали із вагона збіжжя.

На цей інцидент відреагував Олександр Кубраков, за словами міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, розсипане українське зерно на залізничних коліях у Польщі – це чергова політична провокація, спрямована на розкол між нашими народами.

Чи вплине ситуація на кордоні на зерно Донеччини?

Масштабна блокада кордону ускладнює й становище трейдерів в Україні, пояснює нам Олександр Вінюков, доктор сільськогосподарських наук та директор Донецької дослідної станції.

Говорячи про фермерів Донецького регіону, Вінюков додає, що для аграріїв області наслідки через протести на кордоні будуть мінімальні. Річ у тому, що основна маса зерна на експорт з Донеччини транспортувалася саме через порт Маріуполя та Бердянська. Зараз частину зерна вивозять через порт Одеси, а от через польський кордон перевозять мінімальну частину збіжжя. Втім є інша проблема, це ціна логістики, адже вартість зерна, яке транспортують з Донецької області до Одеської стає на вагу золота.

“Логістика до Одеси майже дорівнює собівартості зерна пшениці. Тобто, перевізники і трейдери заробляють навіть більше, ніж ті люди, які її вирощують. Щодо пшениці, то ціна значно знизилась, і більшість товаровиробників, в кращому випадку, вийшли у нуль за витратами, при вирощенні пшениці.”, — каже експерт.

Попри це, фермери Донеччини продовжують роботу у складних умовах. За словами директора Донецької дослідної станції, люди продовжують працювати навіть на прифронтових посівних пунктах. Зараз активно йдуть польові роботи. Фермери планують засівати поля соняшником, ріпаком та пшеницею, на останню ціна значно впала.

Фермери Донеччини сіють нові культури

За словами Олександра Вінюкова, агрономи експериментують, пробують саджати нові культури, які мають вищу ціну, хоча вони й не притаманні нашому регіону. Наприклад, сіють кукурудзу.

“Фермери наші не зламні. Польові роботи виконуються у повному обсязі, тривають підготовчі процеси. Тобто, нічого не скасовують, з голоду ніхто не помре”, — говорить агроном.

Він пояснює, що, порівнюючи з іншими регіонами країни, з основними зерновими, а це південь, Донеччина має дуже гарні результати, хоча відсоток площі, яку засівають, у нас знизився через російське вторгнення. У новому році фермери очікують приблизно 5 тонн зерна з гектара, це реальна цифра, якщо зараз удобрити землю та подбати про захист від шкідників та хвороб.

Інша складність, з якою зіштовхуються донецькі фермери, а особливо Лиманська, Святогірська та Слов’янська громади — це вибухонебезпечні предмети. Як пояснює, пан Олександр, часто люди не чекають на розмінування, а роблять те, що у їх силах на власний страх та ризик.

Крім того, не вистачає оборотних коштів, тобто кредитування для фермерів, хоча цього року ситуація вже трохи краща.

“Минулого року взагалі кредитів не було. Враховуючи цінову політику і втрати наших фермерів, їм важко було. На сьогодні ситуація більш-менш стабілізувалася, але все одно всі наші фермери вимушені вивозити техніку в міжсезоння якомога далі. Щоб не ризикувати втратити її через обстріли, вивіз збільшує її розхід. Значно збільшує. Але у них немає іншого варіанту, інакше можна взагалі все втратити”, — резюмує Олександр Вінюков.

Протести на польському кордоні все ж погіршують транзитну логістику, це потенційно робить працю українського фермера дешевшою, бо трейдери, щоб заробити будуть шукати нижчу ціну на закупівлю збіжжя.

Російський слід у польських протестах

“Путін, наведи порядок і в Україні, і в Брюсселі, і з нашими урядовцями”, — скандальний надпис на тракторі польського фермера під час протесту 20 лютого, 2024 року.

Цей плакат обґрунтовано викликав обурення навіть у самих польських фермерів, які не очікували побачити вихваляння путіна. Відомо, що фермера, який наклеїв цей надпис, притягнуть до відповідальності.

На фоні протестів активізувалися проросійські агенти в Польщі, які намагаються погіршити ситуацію, користуючись напруженими відносинами між Польщею та Україною. Цей факт не приховує навіть польська влада.

21 лютого Павел Вронський, речник міністерства закордонних справ Польщі, заявив в коментарі місцевому медіа Rmf24, що протестний рух фермерів на кордоні з Україною намагаються захопити російські агенти.

“Ці гасла, які з’явилися, є шокуючими. Вони чинять шкоду Польщі, репутації польської нації, яка першою прийняла українців і відкрила для них свої домівки”, — заявив Павел Вронський.

Він також закликав організаторів страйків дистанціюватися від людей, які поширюють проросійські наративи. Додамо, що в акції протестів підозрюють причетність ультраправої “Конфедерація”, це польська партія, яка відома своїми антиукраїнськими настроями. Один із її лідерів Гжегож Браун відзначився скандальними висловами про “зупинку бандеризації Польщі”. Брауна розкритикували, але вплив “Конфедерації” не зник.

Українські перевізники повідомляли, що деякі учасники акцій на території Польщі стоять там не безплатно. Зараз ситуацію з протестами намагаються залагодити дипломатично.

Еліза Дзвонкевич, Генконсулка Польщі у Львові на своїй сторінці у Facebook перепросила за дії протестувальників.

Ситуація на польському кордоні має вирішитися

Щоб розв’язати проблему на польському кордоні урядовці Польщі та України хочуть зустрітися у Варшаві 28 березня, таку заяву зробив польський прем’єр Дональд Туск. Володимир Зеленський напередодні пропонував зустрітися до 24 лютого, але цю пропозицію вочевидь відхилили.

“Мусимо знайти спільне розвʼязання, щоб зберегти інтереси польських фермерів”, — сказав Туск.

Також він анонсував, що Польща запровадить новий механізм, аби не затримувати військову та гуманітарну допомогу.

Читайте також:

• Як постраждалим від війни фермерам отримати фінансову допомогу
• Бахмутський фермер розповів, як працюють аграрії за кілька кілометрів від фронту
• Росіяни знищили поле пшениці на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Торецьк та Часів Яр, саме тут попередньо просувань ворога немає. Карта бойових дій залишається без змін. Російські війська просунулися біля Катеринівки, Водяного, Вугледару, а також у Спірному та Українську. Водночас росіянам вдалося окупувати Галицинівку.

Про це свідчить карта Deep State.

Торецьк та Часів Яр: карта бойових дій

За останні дні карта Deep State зафіксувала просування росіян у кількох ділянках фронту, зокрема біля Спірного та Українського. Останній населений пункт важливий для росіян для просування до Покровська.

14 вересня стало відомо, що ворог окупував Галицинівку та Снагость з навколишніми селами, а також просунувся в бік Любимівки, біля Піщаного, Григорівки, Гострого, Георгіївки, в Синьківці, та у Нью-Йорку. Своєю чергою, Інститут вивчення війни повідомляє, що російські війська продовжили наступальні операції в районі Часів Яру 15 вересня, але підтверджених змін на лінії фронту не було. Росіяни намагалися наступати у напрямку Ступочок 14 і 15 вересня, атаки тут відбили.

За даними Генштабу, на Торецькому напрямку ворог, за підтримки авіації, здійснив 16 атак неподалік Дружби, Неліпівки, Торецька та Щербинівки.

Аналітики повідомляють, що підтверджених змін на лінії фронту не зафіксовано. Російські війська проводили штурми поблизу Торецька, біля Дачного, Дружби, Неліпівки та в напрямку Щербинівки 14 і 15 вересня.

Російський воєнкор стверджував, що російські війська просунулися на 600 метрів у напрямку центру Торецька, але у ISW не знайшли підтверджень цієї заяви.

Читайте також:

• Донеччанин, який служить на Запорізькому напрямку збирає на зарядну станцію: як допомогти
• “Поселок” у Бахмуті: з’явилися кадри з міста
• Битва за Часів Яр: хронологія основних подій

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія прагне досягти вирішальної перемоги в Україні до 2026 року, перш ніж її середньо- та довгострокові економічні обмеження та обмеження у формуванні збройних сил почнуть суттєво знижувати її здатність підтримувати наступ в Україні.

Про це свідчать дані Інституту вивчення війни.

Буданов: заява про закінчення війни

Начальник Головного управління військової розвідки Кирило Буданов заявив 15 вересня на 20-й зустрічі Ялтинської європейської стратегії у Києві, що Кремль вважає 2025 рік вирішальним, оскільки нездатність забезпечити перемогу в Україні до початку 2026 року підірве прагнення росії залишатися світовою наддержавою протягом наступних 30 років.

Буданов зазначив, що росія очікує погіршення економічної та соціально-політичної ситуації до середини 2025 року, поряд зі збільшенням труднощів з набором військовослужбовців. Буданов заявив, що російська армія відчуває нестачу кадрів і зменшення кількості нових добровольців, які підписують контракти.

Курська операція деморалізувала росіян

Буданов також заявив, що українське вторгнення в Курську область у поєднанні з постійними українськими ударами по російських територіях деморалізувало російських громадян і підірвало уявлення громадськості про російську непереможність.

Буданов оцінив, що наростаючі проблеми змусять президента росії прийняти критично важливе рішення:

• запустити ще одну ризиковану і суперечливу мобілізацію;
• знизити інтенсивність бойових дій в Україні.

Оцінка Буданова неявно припускає, що західні держави підтримуватимуть підтримку України на нинішньому рівні протягом наступних одного-двох років. Залишається незрозумілим, що путін може зробити в період до 2026 року, і наскільки ефективними будуть його зусилля, спрямовані на нівелювання наслідків війни росії в Україні, в тому числі за допомогою іноземних партнерів, таких як:

• Іран;
• Північна Корея;
• Китайська Народна Республіка.

Мобілізація у росії

За оцінками ISW, путін, як і раніше, не бажає оголошувати чергову часткову мобілізацію через побоювання внутрішнього невдоволення. Він продовжуватиме давати вказівки Міністерству оборони (МО) продовжувати мобілізаційні заходи доти, доки вони не почнуть значно відставати від оперативних потреб в Україні.

Путін зберігає можливість оголосити чергову хвилю мобілізації, як він це зробив восени 2022 року, незважаючи на своє бажання уникнути необхідності робити це. Кремль також не бажає змиритися зі зниженням інтенсивності бойових дій російських військ, оскільки вважає збереження ініціативи на всьому театрі бойових дій стратегічним імперативом. Залишається незрозумілим, чи відповість путін на це новим раундом мобілізації.

Читайте також:

• Донеччанин, який служить на Запорізькому напрямку збирає на зарядну станцію: як допомогти
• Окупанти мають тактичні успіхи біля Селидового: яка ситуація на фронті 13 вересня
• У 24 ОМБр розповіли, що дає їм перевагу в обороні Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!