Напередодні Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України перейменувала «Пам’ятник радянському партійному і державному діячеві Артему (Ф. А. Сергеєву)» у Святогірську. Про це повідомила Донецька обласна державна адміністрація.

У коментарі «Бахмут.IN.UA» донеччанин Віталій Овчаренко пояснив, чому цей пам’ятник, встановлений над Святогірською лаврою, потрібно знести.

Перейменування пам’ятника

Комісія одностайно вирішила перейменувати пам’ятку національного значення монументального мистецтва та науки і техніки на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе». До слова, саме радянський скульптор Іван Кавалерідзе створив монумент, встановлений на Лисій горі, в Святогорську.

Члени комісії відмітили, що такий підхід є гарним прикладом виконання принципів Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Управління культури і туризму ОДА // допис на офіційні сторінці в Facebook

Реакція мешканців Донеччини

Військовослужбовець Віталій Овчаренко вважає, що перейменування пам’ятника радянському партійному і державному діячеві Артему (Федору Андрійовичу)» у Святогірську на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе» не зовсім правильне рішення.

Цей пам’ятник Артему, який височить у Святогірську, його треба знести й прибрати…Я не знаю, що вже повинно відбутися, вже війна, окупація, знищення, розстріли…Але все одно, влада хапається за ці пам’ятки радянського союзу.

Віталій Овчаренко // військовослужбовець

Журналіст і боєць ЗСУ зі Слов’янська Дмитро Торець переконаний, що це «одоробло» у майбутньому потрібно демонтувати, а не лишати, як є.

Багато людей висловили незадоволення через те, що пам’ятник просто перейменували, а не знесли. Адже на ньому зображений комуністичний діяч Федір Сергєєв, і зміна назви нічого не дає.

Українці апелюють до того, що таке «перейменування» порушує Закони про декомунізацію. Нагадаємо, що сина Федора Сергєєва, Артема, на запит редакції «Бахмут.IN.UA» позбавили звання «Почесний громадянин міста Бахмут».

Раніше активіст Павло Островський родом з Дружківки розповів «Бахмут. IN. UA», як долучився до перейменування радянських вулиць у Києві. Наразі чоловік консультує громади Донеччини та пояснює, як вони можуть змінювати свої міста та села, використовуючи законне право на голос.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Більшість громадян України готові погодитися на припинення вогню за нинішньою лінією зіткнення, якщо європейські війська стануть на захист країни у разі повторного наступу Росії. Водночас аналогічна кількість українців категорично відкидає будь-яке перемир’я без надання надійних безпекових гарантій, стабільного фінансування та зброї.

Про це йдеться в результатах опитування громадян та громадянок, яке провели соціологи Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у травні 2026 року.

Як бачать завершення війни українці: опитування КМІС

Київський міжнародний інститут соціології у травні 2026 року дослідив ставлення громадян до можливих умов припинення бойових дій. Дослідники запропонували респондентам оцінити чотири різні варіанти розвитку подій, а саме:

• припинення вогню без гарантій безпеки, фінансування та зброї категорично відкидають 61% опитаних, тоді як 32% готові схвалити таку пропозицію переважно неохоче;
• символічну присутність військ країн Європи далеко від фронту без участі у боях готові підтримати 42% українців, а 49% виступають категорично проти;
• надання великих обсягів зброї та грошей у якості гарантій безпеки схвалюють 53% респондентів, тоді як 37% відкидають такий сценарій;
• розміщення європейських військ поблизу фронту з готовністю відбивати російський напад має найбільшу підтримку, цей варіант готові схвалити 61% громадян, а 33% виступають проти.

Регіональний розподіл голосів

Тенденція щодо відмови від перемир’я без гарантій безпеки зберігається на всій території України. Більшість мешканців сходу та півдня виступають проти такого кроку, показники становлять 57% та 56% відповідно.

Варіант із розміщенням європейського контингенту поблизу передової знаходить підтримку в більшості в усіх регіонах. Сценарій із посиленим постачанням зброї та грошей також підтримує більшість жителів по всій країні, за винятком заходу, де соціологи зафіксували паритет думок.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснює такі результати відкритістю українців до діалогу та гірким історичним досвідом.

“Наше опитування черговий раз засвідчує, що українці відкриті до конструктивного діалогу для завершення війни і навіть готові на важкі територіальні поступки. Єдина сторона, яка зриває досягнення миру і яка несе повну відповідальність за продовження руйнувань і смерті — Росія. Українці не є простаками, які готові за “солодкі обіцянки” погодитися на будь-що“, — зазначає експерт.

Антон Грушецький нагадує про наслідки Будапештського меморандуму та Мінських домовленостей, які продемонстрували недієвість перемир’я без реальних гарантій. За його словами, громадяни України демонструють прагматизм. Найбільш надійним вони вважають присутність іноземних військ, але через малу реалістичність цього сценарію готові погодитися на посилене забезпечення власної армії.

“Українці готові самі боротися і вмирати за свою країну — тільки тоді забезпечте фінансування і зброю. Українці категорично відкидають капітуляцію та мир на будь-яких умовах. Тиснути потрібно не на Україну, а на Росію“, — підсумовує Антон Грушецький.

Методологія дослідження

Всеукраїнське опитування громадської думки тривало з 7 травня по 3 червня 2026 року. Дослідники провели телефонні інтерв’ю серед 2007 повнолітніх громадян, які проживають на підконтрольній уряду території України.

Для перевірки сценаріїв припинення вогню соціологи застосували експериментальний підхід. Респондентів випадково поділили на чотири групи приблизно по 500 осіб. Кожній підгрупі озвучували лише один конкретний варіант розвитку подій. Статистична похибка для такої вибірки становить 5,8%.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Протягом минулої доби інтенсивність бойових дій на території Донецької області зросла. Російські війська здійснили 95 атак на позиції українських захисників, що на 12 штурмів більше порівняно з попереднім днем, коли було зафіксовано 83 атаки. Основний удар противника зосереджений на Покровському напрямку.

Про ситуацію на ключових ділянках фронту за даними Генерального штабу — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

За даними Генерального штабу ЗСУ, російська армія намагалася прорвати оборону на п’яти основних напрямках. Найбільше зростання кількості атак зафіксовано на Покровському відтинку — 50 штурмових дій проти 30 атак напередодні. Бої відбулися у районах Родинського, Новоолександрівки, Гришиного, Котлиного, Удачного, Нового Донбасу, Білицького, Кучерового Яру, Шевченка, Сергіївки, Мирного, Новопавлівки, Новопідгородного та Дорожнього.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність дещо знизилася, окупанти, порівнянно з показниками 8 червня — противник здійснив 12 атак порівняно з 17 напередодні, зіткнення відбулися поблизу Іванопілля, Плещіївки, Іллінівки, Костянтинівки та Русиного Яру.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку зафіксовано 18 спроб вклинитися в оборону, що на одну атаку більше ніж вчора, бої точилися біля Новоселівки, Рідкодуба, Дробишевого, Ольгівки, Діброви, Лимана та Озерного.

На Слов’янському напрямку противник штурмував 14 разів, перевищивши вчорашній показник у 12 атак. Бої йшли у районах Різниківки, Закітного, Липівки, Рай-Олександрівки та Кривої Луки.

На Краматорському напрямку захисники зупинили одну ворожу атаку в районі Маркового, тоді як вчора тут зафіксували два штурми.

Втрати російських військ

За минулу добу російська армія втратила 1370 осіб особового складу, що також перевищує показник попереднього дня у 1330 ліквідованих військових. Крім того, противник втратив:

• 2103 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 382 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
• 75 артилерійських систем;
• 7 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 бойових броньованих машин;
• 4 танки;
• 4 реактивні системи залпового вогню;
• 4 одиниці спеціальної техніки;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!