Напередодні Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України перейменувала «Пам’ятник радянському партійному і державному діячеві Артему (Ф. А. Сергеєву)» у Святогірську. Про це повідомила Донецька обласна державна адміністрація.

У коментарі «Бахмут.IN.UA» донеччанин Віталій Овчаренко пояснив, чому цей пам’ятник, встановлений над Святогірською лаврою, потрібно знести.

Перейменування пам’ятника

Комісія одностайно вирішила перейменувати пам’ятку національного значення монументального мистецтва та науки і техніки на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе». До слова, саме радянський скульптор Іван Кавалерідзе створив монумент, встановлений на Лисій горі, в Святогорську.

Члени комісії відмітили, що такий підхід є гарним прикладом виконання принципів Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

Управління культури і туризму ОДА // допис на офіційні сторінці в Facebook

Реакція мешканців Донеччини

Військовослужбовець Віталій Овчаренко вважає, що перейменування пам’ятника радянському партійному і державному діячеві Артему (Федору Андрійовичу)» у Святогірську на «Пам’ятник авторства видатного скульптора І.П. Кавалерідзе» не зовсім правильне рішення.

Цей пам’ятник Артему, який височить у Святогірську, його треба знести й прибрати…Я не знаю, що вже повинно відбутися, вже війна, окупація, знищення, розстріли…Але все одно, влада хапається за ці пам’ятки радянського союзу.

Віталій Овчаренко // військовослужбовець

Журналіст і боєць ЗСУ зі Слов’янська Дмитро Торець переконаний, що це «одоробло» у майбутньому потрібно демонтувати, а не лишати, як є.

Багато людей висловили незадоволення через те, що пам’ятник просто перейменували, а не знесли. Адже на ньому зображений комуністичний діяч Федір Сергєєв, і зміна назви нічого не дає.

Українці апелюють до того, що таке «перейменування» порушує Закони про декомунізацію. Нагадаємо, що сина Федора Сергєєва, Артема, на запит редакції «Бахмут.IN.UA» позбавили звання «Почесний громадянин міста Бахмут».

Раніше активіст Павло Островський родом з Дружківки розповів «Бахмут. IN. UA», як долучився до перейменування радянських вулиць у Києві. Наразі чоловік консультує громади Донеччини та пояснює, як вони можуть змінювати свої міста та села, використовуючи законне право на голос.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська мають нове просування на Донеччині. За даними аналітичного проєкту DeepState, окупанти просунулися поблизу сіл Ступочки та Удачне. Також зафіксовано просування російських сил біля Безсалівки у Сумській області.

Про це повідомляє Deep State.

Донеччина: де просунулися російські війська

Аналітики проєкту DeepState оновили карту бойових дій та повідомили про зміни на фронті.За їхніми даними, російські війська просунулися поблизу кількох населених пунктів:

• біля Ступочок на Донеччині;
• біля Удачного на Донеччині;
• біля Безсалівки у Сумській області.

Що відомо про ситуацію на цих ділянках фронту

Село Ступочки розташоване поблизу Костянтинівки у Краматорському районі Донецької області. Ця ділянка фронту залишається однією з активних, де російські війська намагаються покращити свої тактичні позиції.

Також просування окупантів зафіксовано біля Удачного, яке розташоване неподалік Покровського напрямку. На цьому напрямку російські сили протягом останніх місяців намагаються просуватися у бік українських оборонних позицій.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на Донеччині залишається напруженою, а обстріли прифронтових міст не зменшуються навіть вдень. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення.

Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповів розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

За словами волонтера, загальна динаміка евакуації залишається стабільною: кількість тих, хто потребує допомоги у виїзді, поки що перевищує кількість бажаючих евакуюватися самостійно. Основний потік людей іде з прифронтової зони через Краматорськ і далі на Лозову.

“Багато людей з прифронту, які виходять з Костянтинівки. Єдине, що побачили, що збільшується кількість заявок на евакуацію з Краматорська і зі Слов’янська. Особливо родин з дітьми“, — зазначає представник місії “Проліска”.

Організація забезпечує виїзд комфортними мінівенами та автобусами, а також використовує спеціалізований медичний транспорт для адресної евакуації маломобільних громадян. Для Євгена Ткачова ключовими напрямками роботи зараз є небезпечні райони Дружківської громади та Миколаївка.

Хто евакуюється та скільки людей вдається вивезти

Пріоритетом для волонтерів залишається порятунок маломобільних людей та мешканців найбільш небезпечних зон. Стосовно чоловіків мобілізаційного віку, то їхня частка серед евакуйованих залишається стабільною і складає близько 10%.

Підрахувати точну кількість врятованих складно через специфіку роботи. Наприклад, за лютий лише однією автівкою волонтера було вивезено близько 300 осіб.

“Тут складність з цифрами. Можна заїхати просто і вісім звичайних людей мінівеном вивезти. Або, як зараз, одна немобільна бабуся займає все сидіння, розраховане на трьох людей. І таких по кілька за день буває. Тому ця статистика відносна“, — пояснює співрозмовник.

Чому люди відмовляються від виїзду та скільки речей беруть із собою

За словами Євгена Ткачова, випадки відмов від евакуації трапляються рідко, адже волонтери ретельно перевіряють усі заявки. Проте іноді виникають непередбачувані ситуації. Наприклад, родина може відкласти виїзд, якщо зламалася вантажівка, якою вони планували відправити свої меблі та побутову техніку, і вони не хочуть залишати старшу родичку саму.

Щодо кількості особистих речей, волонтери проводять роз’яснювальну роботу. Оскільки місія забезпечує повний супровід з пересадками на автобуси чи потяги, людям радять брати мінімум багажу.

“Налаштовуємо на те, щоб людина брала дві, ну максимум три сумочки на одного. Пояснюю людям: ви ж потягом колись їздили? Скільки речей ви можете взяти в потяг чи в рейсовий автобус? Якщо берете більше, ну з вами ж будуть їхати такі ж люди. Тому речі прийдеться тримати чи на колінах, чи на голові“, — каже волонтер.

Нові тенденції та небезпеки евакуації

Робота евакуаційних бригад стає дедалі складнішою через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.

“Ускладнюєтся трішки евакуація, бо зникають таблички з номерами вулиць, з номерами домів. Тобто це ускладнює пошук і вивіз“, — зазначає Євген Ткачов

Крім того, прифронтові громади потерпають від ударів навіть у світлу пору доби, коли немає комендантської години. Співрозмовник згадав випадок, який стався незадовго до інтерв’ю: його екіпаж розминувся з ворожим дроном “Ланцет” лише на кілька сотень метрів — безпілотник вдарив прямо у пішохідний перехід у Дружківці.

“Тобто коли люди йдуть у своїх справах, летять і КАБи, і артилерія, і дрони“, — резюмує Євген Ткачов, наголошуючи на щоденному ризику, з яким стикаються як місцеві жителі, так і ті, хто намагається їх врятувати.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!