Напередодні начальник Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева представив проєкт програми підтримки ВПО Бахмутської громади. Основне завдання документу — розширення мережі осередків підтримки бахмутян в Україні. Загалом у таких Центрах зареєструвалося більше 27 тисяч переселенців. Однак багато бахмутян незадоволені тим, що й досі не отримали ніякої допомоги від місцевої влади.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Центри підтримки бахмутян

Наразі для переселенців із Бахмутської міської територіальної громади, які через активні бойові дії вимушено покинули свої домівки, працюють 8 осередків підтримки. Так, центри діють: у Києві, Дніпрі, Кривому Розі, Жовтих Водах, Харкові, Полтаві, Одесі, Чернігові та Костянтинівці Донецької області. Також триває організація роботи осередку підтримки бахмутян у Львові.

Центри підтримки надають:

• соціальну;
• медичну;
• гуманітарну;
• правову допомогу;
• консультації у сфері соціального захисту і захисту прав дітей.

За інформацією влади, осередки постійно моніторять потреби мешканців громади під час реєстрації, спілкування, проведення круглих столів та заходів.

Програма підтримки бахмутян

Начальник Бахмутської МВА Олексій Рева заявив, що основне завдання програми — це подальше розширення мережі осередків у інших регіонах України. За його словами, у 8 осередках бахмутян зареєструвалося понад 27 тисяч осіб (близько 35% від кількості мешканців, що евакуювалися з території громади).

Наразі на обліку в Центрах підтримки перебувають: 

• 133 багатодітні родини, які виховують 433 дитини; 
• 33 дитини з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського
• піклування;
• 147 дітей з інвалідністю;
• понад 3 тисячі осіб з інвалідністю;
• більше 4 тисяч людей похилого віку.

Представники влади додають, що в новому році програма підтримки бахмутян передбачає комплекс заходів, спрямованих на: 

• вирішення питань організаційно-інформаційного, матеріального та соціально-побутового забезпечення ВПО (передбачені заходи, спрямовані на стимуляцію зайнятості ВПО);
• організацію медичного обслуговування;
• забезпечення доступу до адміністративних, соціальних, культурних та інших послуг;
• створення умов для розвитку потенціалу та посилення спроможності переселенців.

Реакція бахмутян на програму підтримки ВПО

У коментарях під дописом на сторінці Бахмутської міськради мешканці зауважили, що переселенці, які мешкають у Запоріжжі, Луцьку, Житомирі, Черкаській, Тернопільській, Сумській областях та інших куточках України, не отримують ніякої допомоги. Водночас люди не розуміють, чому в деяких містах є регулярна підтримка ВПО.

Як допомогти бахмутянам?

Краєзнавець, громадський діяч та активіст Володимир Березін у коментарі редакції розповів, що 2-й  рік пропонує місцевій владі призначити в кожному регіоні по координатору. Людині, яка б розповсюджувала інформацію серед бахмутянах, збирала б від них питання та потреби. На думку громадського діяча, тоді переселенці не відчували б себе покинутими.

До слова, раніше громадська організація “Бахмутська Фортеця” офіційно зверталася до міськради з проханням долучити експертів до консультування громадян через Telegram-канал “Бахмут хоче жити”. Адже ВПО з Бахмута мають потребу в отриманні оперативних пояснень питань, що їх цікавлять.

У відповіді на запит голови ГО “Бахмутська Фортеця” — головної редакторки Бахмут IN.UA Ганни Бокової міська рада зазначила, що її спеціалісти не можуть консультувати громадян у Telegram-спільноті, оскільки це не входить до їхніх обов’язків.

“Питання, які порушуються мешканцями Бахмутської міської територіальної громади у телеграм-каналі “Бахмут хоче жити”, відносяться й до компетенції та повноважень інших органів державної (виконавчої) влади”, — пояснили тоді у міськраді.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Читайте також:

• Бахмутяни скаржаться на роботу БТІ: як розв’язати проблему із довідками
• Як оформити факт пошкодженого або зруйнованого житла
• Де бахмутяни можуть купити квартири і чому досі не дають компенсацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Довідка про доходи є важливим документом, який підтверджує фінансовий стан фізичної особи або фізичної особи-підприємця. Процедура її отримання є стандартизованою та безоплатною.

Детальніше про те, як отримати довідку про доходи у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати довідку про доходи

Довідка про доходи надається громадянам та підприємцям виключно на підставі вже поданої декларації про майновий стан і доходи.

Для того, щоб ініціювати процес отримання послуги, заявнику необхідно надати лише один документ — заяву. Вона складається у довільній формі. У тексті запиту обов’язково має міститися вичерпна інформація про особу, яка звертається, чітко вказаний предмет запиту, а також стояти особистий підпис заявника.

Варто зазначити, що законодавством не встановлено єдиного уніфікованого бланка для довідки про доходи, тому контролюючий орган також формує та видає її у довільній формі.

Куди звертатися та способи подання заяви

Запит на отримання документа необхідно подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Цим займаються Головні управління Державної податкової служби України в областях та у місті Києві.

Подати заяву можна кількома зручними способами на вибір:

• особисто під час візиту до установи;
• через уповноваженого законного представника;
• надіслати поштою (обов’язково рекомендованим листом);
• онлайн через Електронний кабінет платника податків за посиланням;
• онлайн через Єдиний державний вебпортал електронних послуг “Дія” за посиланням.

Вартість, терміни та способи отримання

Адміністративна послуга з видачі довідки про доходи надається абсолютно безоплатно. Строк виконання запиту та надання готового документа становить 10 календарних днів.

Отримати готову довідку заявник може так само кількома шляхами: особисто у податковій, через свого законного представника, або ж поштовим відправленням. У такому разі документ надішлють рекомендованим листом на ту адресу, яку ви вказали під час подання заяви.

Що робити у разі відмови

Згідно з офіційними регламентами, законних підстав для відмови у наданні цієї адміністративної послуги не існує.

Проте, якщо виникла спірна ситуація і заявник або його представник отримали відмову, вони мають повне право на оскарження такого рішення. Скаргу можна подати до Державної податкової служби України або звернутися для захисту своїх прав до Окружного адміністративного суду.

Читайте також:

Дистанційне оформлення виплат ВПО: як подати заявку через вебпортал ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон залишається однією з найзатребуваніших адміністративних послуг. Державна міграційна служба України надала вичерпну інформацію щодо актуальних правил, вартості та процедури отримання цього документа у 2026 році.

Редакція видання Бахмут IN.UA зібрала всі необхідні деталі, щоб процес оформлення пройшов максимально швидко та без ускладнень.

Як оформити закордонний паспорт у 2026 році

Закордонний паспорт оформлюється виключно за бажанням особи. Термін дії документа залежить від віку заявника:

• дітям від народження до 16 років паспорт видається строком на 4 роки.
• громадянам віком від 16 років документ оформлюється строком на 10 років.

Зазначимо, що законодавство України дозволяє мати одночасно не більше двох діючих паспортів для виїзду за кордон.

Куди звертатися та як проходить процедура

Для оформлення документа громадяни можуть звернутися до кількох установ на вибір:

• територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби (ДМС);
• Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• центру обслуговування “Паспортний сервіс” державного підприємства “Документ”.

Особи, які постійно чи тимчасово проживають за кордоном, мають подавати документи до відповідної дипломатичної установи України.

Під час подачі заяви-анкети обов’язковою процедурою є сканування відбитків вказівних пальців рук. Для дітей ця вимога діє з 12-річного віку.

Також заявник має особисто перевірити правильність внесення персональних даних, приділивши особливу увагу транслітерації прізвища та імені, після чого засвідчити ці дані власним підписом. Готовий закордонний паспорт видається лише за умови пред’явлення внутрішнього паспорта громадянина України.

Вартість закордонного паспорта та терміни виготовлення у 2026 році

Ціноутворення залежить від терміновості виготовлення документа. Наведені нижче суми адміністративного збору актуальні лише для оформлення в підрозділах міграційної служби на території України (у консульствах за кордоном сплачується консульський збір).

Оформлення до 20 робочих днів:

• загальна вартість: 1147 гривень.
• вартість адміністративної послуги: 352 гривні.
• вартість бланка: 795 гривень.

Термінове оформлення до 7 робочих днів:

• загальна вартість: 1787 гривень.
• вартість адміністративної послуги: 992 гривні.
• вартість бланка: 795 гривень.

Також є можливість екстренного оформлення документа до 3 робочих днів, яке надається лише у визначених законодавством випадках (термінове лікування, супровід тяжкохворого, смерть родича за кордоном). Загальна вартість такої послуги становить 1787 гривень.

Зазначимо, що існує окремий термін до 10 робочих днів для випадків виїзду на постійне проживання за кордон дитини, яку усиновили іноземці.

Хто має право подавати заяву

Особи, які досягли 14-річного віку, подають заяву виключно особисто.

За дітей віком до 14 років документи подає один із батьків, усиновлювачів, опікунів чи інших законних представників. При цьому згода іншого з батьків не потрібна.

Повний перелік необхідних документів

Для стандартного оформлення подається:

• заява-анкета (формується та роздруковується працівником установи);
• паспорт громадянина України (для осіб від 14 років);
• свідоцтво про народження (для дітей). Якщо хоча б один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, потрібна довідка про реєстрацію громадянином України;
• квитанція про сплату збору або документ про звільнення від оплати.

Для дітей віком до 12 років або осіб, які не можуть пересуватися через розлад здоров’я та потребують термінового лікування, дозволяється подати одну фотокартку 10х15 см для сканування відцифрованого зображення обличчя без особистої присутності.

У разі втрати або викрадення паспорта додатково подаються:

• заява про оформлення нового паспорта у зв’язку з втратою/викраденням;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (якщо документ викрали на території України).
• Для процедури обміну додатково подаються:
• старий закордонний паспорт, що підлягає обміну;
• документи, що підтверджують підстави для обміну;
• заява про повернення старого паспорта після його анулювання (необхідна, якщо в ньому залишилися діючі візи або він є підставою для дозволу на проживання за кордоном). Бажано мати при собі всі раніше видані закордонні паспорти.

Для дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування (до 16 років), додатково вимагається:

• документ, що посвідчує повноваження директора дитячого закладу;
• договір про влаштування до прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу;
• рішення суду або органів опіки;
• договір про патронат.

Усі документи, видані компетентними органами іноземних держав, повинні мати нотаріально засвідчений переклад на українську мову. Оригінали документів (крім квитанцій та старих паспортів для обміну) повертаються власнику одразу після оформлення заяви.

Правила транслітерації

Ім’я та прізвище заявника вносяться латинськими літерами згідно з офіційною Таблицею транслітерації українського алфавіту. Проте, якщо особа має документи з іншим написанням (раніше видані паспорти, свідоцтва про народження, зміну імені, свідоцтва про шлюб, або іноземні паспорти дитини/чоловіка/дружини), вона може подати письмову заяву з проханням зберегти попередню транслітерацію. До заяви обов’язково додається документ-підтвердження.

Підстави для відмови в оформленні

ДМС або дипломатична установа можуть офіційно відмовити у видачі паспорта, якщо:

• особа не є громадянином України;
• за паспортом для дитини до 16 років звернулася особа, яка не має документально підтверджених повноважень законного представника;
• заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
• надано неповний пакет документів чи інформації;
• дані з державних відомчих систем та реєстрів не підтверджують інформацію, яку надав заявник.

Рішення про відмову завжди оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав і доводиться до відома заявника у встановлені законодавством строки.

Читайте також:

Дистанційне оформлення виплат ВПО: як подати заявку через вебпортал ПФУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!