Напередодні начальник Бахмутської міської військової адміністрації Олексій Рева представив проєкт програми підтримки ВПО Бахмутської громади. Основне завдання документу — розширення мережі осередків підтримки бахмутян в Україні. Загалом у таких Центрах зареєструвалося більше 27 тисяч переселенців. Однак багато бахмутян незадоволені тим, що й досі не отримали ніякої допомоги від місцевої влади.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Центри підтримки бахмутян

Наразі для переселенців із Бахмутської міської територіальної громади, які через активні бойові дії вимушено покинули свої домівки, працюють 8 осередків підтримки. Так, центри діють: у Києві, Дніпрі, Кривому Розі, Жовтих Водах, Харкові, Полтаві, Одесі, Чернігові та Костянтинівці Донецької області. Також триває організація роботи осередку підтримки бахмутян у Львові.

Центри підтримки надають:

• соціальну;
• медичну;
• гуманітарну;
• правову допомогу;
• консультації у сфері соціального захисту і захисту прав дітей.

За інформацією влади, осередки постійно моніторять потреби мешканців громади під час реєстрації, спілкування, проведення круглих столів та заходів.

Програма підтримки бахмутян

Начальник Бахмутської МВА Олексій Рева заявив, що основне завдання програми — це подальше розширення мережі осередків у інших регіонах України. За його словами, у 8 осередках бахмутян зареєструвалося понад 27 тисяч осіб (близько 35% від кількості мешканців, що евакуювалися з території громади).

Наразі на обліку в Центрах підтримки перебувають: 

• 133 багатодітні родини, які виховують 433 дитини; 
• 33 дитини з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського
• піклування;
• 147 дітей з інвалідністю;
• понад 3 тисячі осіб з інвалідністю;
• більше 4 тисяч людей похилого віку.

Основне, на що звертаємо увагу у рамках формування програми підтримки та інтеграції мешканців Бахмутської громади на 2024-2025 роки — це подальше розширення мережі наших осередків у інших регіонах країни та продовження роботи вже наявних,

повідомив // Олексій Рева

Представники влади додають, що в новому році програма підтримки бахмутян передбачає комплекс заходів, спрямованих на: 

• вирішення питань організаційно-інформаційного, матеріального та соціально-побутового забезпечення ВПО (передбачені заходи, спрямовані на стимуляцію зайнятості ВПО);
• організацію медичного обслуговування;
• забезпечення доступу до адміністративних, соціальних, культурних та інших послуг;
• створення умов для розвитку потенціалу та посилення спроможності переселенців.

Реакція бахмутян на програму підтримки ВПО

У коментарях під дописом на сторінці Бахмутської міськради мешканці зауважили, що переселенці, які мешкають у Запоріжжі, Луцьку, Житомирі, Черкаській, Тернопільській, Сумській областях та інших куточках України, не отримують ніякої допомоги. Водночас люди не розуміють, чому в деяких містах є регулярна підтримка ВПО.

Як допомогти бахмутянам?

Краєзнавець, громадський діяч та активіст Володимир Березін у коментарі редакції розповів, що 2-й  рік пропонує місцевій владі призначити в кожному регіоні по координатору. Людині, яка б розповсюджувала інформацію серед бахмутянах, збирала б від них питання та потреби. На думку громадського діяча, тоді переселенці не відчували б себе покинутими.

База всіх ВПО з телефонами легко отримується соцслужбами. Координатор обдзвонював би цю базу. Старші люди не мають інтернету, айфонів. Яка Дія, який сайт Міськради? При такому бюджеті — дати координаторам по мінімалці — які проблеми? Ясна річ, що до кожного не дійдеш — але вони цього і не пробують, не хочуть робити,

переконаний // Володимир Березін

До слова, раніше громадська організація “Бахмутська Фортеця” офіційно зверталася до міськради з проханням долучити експертів до консультування громадян через Telegram-канал “Бахмут хоче жити”. Адже ВПО з Бахмута мають потребу в отриманні оперативних пояснень питань, що їх цікавлять.

У відповіді на запит голови ГО “Бахмутська Фортеця” — головної редакторки Бахмут IN.UA Ганни Бокової міська рада зазначила, що її спеціалісти не можуть консультувати громадян у Telegram-спільноті, оскільки це не входить до їхніх обов’язків.

“Питання, які порушуються мешканцями Бахмутської міської територіальної громади у телеграм-каналі “Бахмут хоче жити”, відносяться й до компетенції та повноважень інших органів державної (виконавчої) влади”, — пояснили тоді у міськраді.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Бахмут IN.UA (@bahmutin.ua)

Читайте також:

• Бахмутяни скаржаться на роботу БТІ: як розв’язати проблему із довідками
• Як оформити факт пошкодженого або зруйнованого житла
• Де бахмутяни можуть купити квартири і чому досі не дають компенсацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю.

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Уряд оновив програму “Власна справа”

У межах проєкту “Зроблено в Україні” мікрогранти на відкриття бізнесу отримали понад 34 тисячі українців. Це дозволило створити 60 тисяч робочих місць та залучити в економіку понад 6,8 мільярда гривень.

З 1 вересня 2026 року програма охоплюватиме заявників, які лише планують відкрити бізнес, а також підприємців, котрі вже працюють. Передбачені такі суми фінансування:

• на старт бізнесу: від 100 до 300 тисяч гривень. Ліміт може бути збільшений до 500 тисяч гривень;
• на масштабування: від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень. Максимальна сума може бути збільшена до 2,5 мільйона гривень.

Критерії та цільове призначення коштів

Розмір гранту розраховується на основі кількості створених робочих місць, регіону, обраної галузі та категорії заявника.

Отримані кошти підприємці мають право витратити на:

• закупівлю обладнання;
• оренду та ремонт приміщень;
• процеси цифровізації;
• маркетинг;
• розвиток виробництва.

“Цього року ми розширили можливості програми для учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих захисників: збільшили мікрогранти до 300–500 тис. грн залежно від кількості робочих місць, для молоді – до 200 тис. грн на старт бізнесу“, — заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Наразі уряд працює над тим, щоб відкрити можливості для створення бізнесу в громадах по всій території України. Подати заявку на участь у програмі можна через портал “Дія”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або проблеми з виплатами — усе це можна оскаржити. Головне — знати, куди саме звертатися та як правильно оформити документи.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира

Відповідно до чинних правил, військовослужбовець має законне право подати скаргу на:

• прийняття незаконних рішень, дії чи бездіяльність командування, які порушують права та інтереси;
• незаконне покладення обов’язків або безпідставне притягнення до відповідальності;
• факти порушення рівності прав, сексуальні домагання чи насильство у колективі;
• рішення військово-лікарської комісії;
• накази про дисциплінарні стягнення;
• порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення;

Головні правила оскарження

Перед початком процедури захисту своїх прав варто пам’ятати про три базові принципи:

• подання скарги не зупиняє дію наказу, винятком є лише очевидно злочинні накази, від виконання яких підлеглий зобов’язаний відмовитися;
• скарги подаються виключно індивідуально із дотриманням субординації, колективні звернення не передбачені правилами;
• скарги не подаються під час виконання службових обов’язків, несення варти чи занять, окрім випадків офіційного опитування особового складу;

Позасудовий шлях вирішення проблеми

Це найшвидший варіант, який не потребує залучення юристів. Базовий механізм полягає у поданні письмового рапорту своєму безпосередньому командиру або старшому начальнику. На розгляд звернення дається до 30 днів, а у складних ситуаціях — до 45 днів.

Ключове правило процедури полягає у тому, що рапорт треба подавати із фіксацією доказу реєстрації. Це може бути відмітка на другому примірнику або відправлення цінним листом з описом вкладення. Без такого підтвердження довести факт звернення буде неможливо.

У самому рапорті обов’язково треба вказати:

• повне найменування посади та прізвище адресата і дані заявника;
• хронологічний виклад фактів порушення;
• конкретну вимогу щодо скасування рішення, перерахунку чи призначення перевірки;
• копії документів, які підтверджують викладені факти;

Куди звертатися, якщо командир ігнорує проблему

Якщо вирішити питання на рівні військової частини не вдалося, існують інші контрольні та правоохоронні інстанції:

• гаряча лінія Міноборони за номером 1512 для ініціювання перевірок щодо виплат чи процедурних порушень;
• представник з питань рівних прав жінок і чоловіків у разі фактів насильства за ознакою статі;
• Військова служба правопорядку для фіксації фактів фізичного насильства чи перевищення повноважень командирами;
• Офіс Військового омбудсмана, куди можна написати на електронну пошту “[email protected]”, термін розгляду становить 10 днів, а при загрозі життю — 3 дні;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини для захисту від дискримінації чи приниження гідності;
• Спеціалізована прокуратура у сфері оборони для розгляду неправомірних дій командування чи питань самовільного залишення частини;
• Державне бюро розслідувань, якщо дії командування містять чіткі ознаки кримінального злочину, наприклад, фізичне насильство чи знущання;

Судовий захист прав

Якщо контрольні органи не допомогли, військовослужбовець має право звернутися до адміністративного суду. Зробити це потрібно протягом одного місяця з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Якщо перед судом була спроба письмового досудового оскарження, цей строк становить три місяці з моменту отримання офіційної відповіді. Важливо знати, що військовослужбовці звільнені від сплати судового збору у справах, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків.

Загальний алгоритм дій

У будь-якій конфліктній ситуації варто дотримуватися чіткої послідовності:

• зафіксувати порушення та зберегти копії документів;
• підготувати та подати рапорт із обов’язковими доказами реєстрації;
• звернутися до вищих інстанцій чи на гарячу лінію 1512 у разі ігнорування;
• звернутися до правоохоронних органів при наявності кримінального злочину або до суду з дотриманням строків;

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!