Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити понад 400 людей.

Яка зараз ситуація в місті, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: актуальна інформація

За словами Сергія Чауса, ситуація в Часовому Яру лишається незмінною. Оборона міста триває, а росіяни продовжують його обстрілювати.

“У Часовому Яру ситуація останнім часом не змінюється. Вона залишається стабільно важкою. Зберігаються постійні обстріли. Попри це, нам частково вдається довозити гуманітарну допомогу до людей, які лишаються в місті. Також у Часів Яр ще можуть заїхати волонтери. Однак, це робиться лише за погоження з адміністрацією, зважаючи на безпекову ситуацію”, — зазначив Сергій Чаус.

Наразі в Часовому Яру лишаються близько 450 людей. Зважаючи на важку ситуацію, евакуація населення дещо активізувалася.

“Ми ведемо постійну роботу щодо заклику людей евакуюватися. Ці заходи проводяться з самого початку повномасштабного вторгнення і донині. На кожній зустрічі з мешканцями ми закликаємо до евакуації, роздаємо листівки тощо. І останнім часом ми спостерігаємо деяку позитивну динаміку. Останні два тижні є деяка активізація виїзду: люди потихеньку їдуть самі, а декого вивозимо ми та наші друзі-волонтери”, — розповів Сергій Чаус.

Разом з цим в Часовому Яру є й факти, коли люди повертаються з евакуації. Очільник міста каже, що це одиничні випадки, але вони є.

Людям, які продовжують лишатися в місті, намагаються надати всю необхідну допомогу наскільки це можливо. Також у місті є певні точки, де люди ховаються від обстрілів. Їхні адреси в адміністрації не вказують, адже ці місця можуть стати мішенню ворога.

“Свого часу ми готували всі підвали, які були в нас у наявності. Допомагали мешканцям привести їх до ладу, вичищали, прибирали. Але ж місто під обстрілами вже більше двох років. Відповідно, дуже мало залишилося цілого, і в цьому є проблема”, — зауважив начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Раніше редакції “Бахмут IN.UA” Сергій Чаус розповідав, що складна ситуація в місті не дозволяє надавати медичну допомогу тим, хто постраждав від обстрілів. Медики в місті не працюють, а швидка допомога не може доїхати на місця обстрілів. Нараз в Часовому Яру лише працюють точки, звідки поранених можуть евакуювати до медзакладів.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни опублікували список понад десятка людей, яких вивезли з Часового Яру та Соледара
• Чи можна евакуюватися під час комендантської години на Донеччині: пояснення
• Росіяни почали дистанційно мінувати Часів Яр: волонтер Євген Ткачов розповів про ситуацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Аналітичний проєкт DeepState повідомляє, що ситуація навколо Костянтинівки розвивається за найбільш складним сценарієм. Російські війська вийшли на околиці міста з різних боків, здійснюють активний тиск та поступово просочуються вглиб населеного пункту.

Детальніше про ситуацію навколо Костянтинівки, а також на інших ділянках фронту — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ситуація у Костянтинівці: оцінка аналітиків

За даними аналітиків DeepState, поблизу Костянтинівки фіксується присутність російської піхоти зі східної частини через Новодмитрівку, а також з боку Берестка та Іллінівки. Після виходу на необхідні рубежі російська армія переходить до тривалого поглинання міста, частково повторюючи сценарій боїв за Покровськ. Наразі російські підрозділи намагаються вийти до північної частини міста, щоб перекрити постачання до центральних та південних районів. Для цього вони застосовують тактику фізичного проникнення піхоти, влаштування засідок та координації пілотів безпілотників для вогневого контролю.

Одночасно з піхотними штурмами населений пункт зазнає масштабних руйнувань. Аналітики вказують, що Костянтинівка є своєрідними “воротами” до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Перехід міста під контроль противника кардинально змінить логістику для українських підрозділів. У такому разі наступною ціллю може стати Дружківка, яка має важливе логістичне значення, а перебування у Краматорську стане небезпечним через загрозу ударів з безпілотників. Подальші наступальні дії російських військ можуть також розгорнутися південніше від Лимана, на відрізку від Миколаївки до Малинівки.

Ситуація на фронті: дані Генерального штабу

Найбільше атак протягом минулої доби зафіксували на Покровському напрямку. Їхня кількість зросла з 25 до 40. Українські військові зупинили штурмові дії в районах Родинського, Новоолександрівки, Шевченка, Котлиного, Удачного та в бік Дорожнього, Василівки, Філії, Нового Шахового, Вільного, Кучерового Яру, Білицького, Никанорівки і Нового Донбасу.

На Лиманському напрямку інтенсивність боїв дещо знизилася з 23 до 20 зіткнень. Російські підрозділи намагалися прорвати оборону біля Зарічного, Андріївки, Дробишевого, Лимана, Діброви, Озерного та в напрямку Шийківки, Новоєгорівки, Твердохлібового.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла з 12 до 15. Бойові дії точилися поблизу Клебан-Бика, Плещіївки, Іванопілля, Іллінівки та в напрямку Костянтинівки, Миколайпілля і Довгої Балки.

На Слов’янському напрямку зафіксовано 13 штурмів, що на один більше, ніж напередодні. Зіткнення відбувалися біля Калеників, Закітного та в бік Різниківки, Кривої Луки, Миколаївки і Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку російські війська здійснили одну штурмову дію поблизу Часового Яру.

Втрати

За минулу добу росіяни втратили 1260 осіб особового складу. Українські захисники також знищили таку військову техніку противника:

• 2 052 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
• 486 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 51 артилерійську систему;
• 10 наземних робототехнічних комплексів;
• 7 танків;
• 7 бойових броньованих машин;
• 3 одиниці спеціальної техніки;
• 2 реактивні системи залпового вогню.

Читайте також:

Росіяни намагаються атакувати в бік Добропілля — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Так званий “уряд днр” ухвалив постанову, яка передбачає формування опорних населених пунктів і прилеглої сільської місцевості. У цих опорних формуваннях впроваджуватимуть плани з соціально-економічного розвитку до 2030 року з прогнозом до 2036 року. Населених пунктів, окупованих росією після 2022 року, в переліку немає, при тому що окупанти продовжують поширювати заяви про їхню майбутню відбудову. Свої заяви представники окупаційної влади документально не підтверджують.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Які окуповані міста росія планує розвивати до 2030 року

28 травня 2026 року так званий уряд “днр” ухвалив поставнову №46-1 “Про затвердження переліку опорних населених пунктів і прилеглих сільських територій днр”. Вона документально затверджує перелік міст, де окупанти планують реалізувати “довгострокові плани соціально-економічного розвитку та стратегію просторового розвитку”. Ці плани розраховані до 2030 року з прогнозом до 2036 року.

Загалом до переліку, як опорні, увійшли 13 населених пунктів. Лише 3 з них були окуповані після повномасштабного вторгнення. Це Волноваха, Нікольське і Мангуш Маріупольського району, які були захоплені навесні 2022 року. Самого Маріуполя в переліку немає. Також немає жодного населеного пункту, окупованого після 2022 року.

Опорними окупанти визначили:

• Амвросіївку;
• Волноваху;
• Нікольське;
• Мангуш;
• Новоазовськ;
• Старобешеве;
• Тельманове;
• Шахтарськ;
• Дебальцеве;
• Докучаєвськ;
• Іловайськ;
• Сніжне;
• Харцизьк.

У стратегії просторового розвитку рф знаходимо плани на так звані “нові суб’єкти російської федерації”, якими називають окуповані території України. У ній міститься перелік планів, які планують запровадити до 2030 року. Серед них:

• інтеграція в загальний економічний простір рф, включаючи єдину транспортну мережу та забезпечення якості життя населення не нижче “середньоросійського рівня”;
• формування до 2028 року єдиного економічного простору Приазов’я шляхом забезпечення транспортного зв’язку з Краснодарським краєм, Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською областями;
• відновлення житла, комунальної, транспортної, соціальної, інноваційної інфраструктур;
• відновлення та забезпечення безперебійної роботи електромереж;
• скорочення дефіциту кваліфікованих кадрів шляхом мережевих освітніх програм та особливих умов кредитування абітурієнтів за зниженими ставками;
• розвиток промисловості, включаючи металургію та машинобудування, шляхом передачі в оренду інвесторам перспективних підприємств вугільної промисловості та виведення з експлуатації неефективних і збиткових підприємств зі складними гірничими геологічними умовами та тих, де є високі ризики виникнення аварій;
• розвиток туристичного потенціалу Приазов’я та курортів на березі Чорного моря;
• розвиток сільського господарства.

На інтерактивній карті розвитку росії зазначені конкретні цілі на будівництво і ремонт доріг. Всі вони мають на меті сполучити окуповані території з різними регіонами росії.

Обіцянки рф про відбудову на ТОТ

Документально окупаційна влада Донеччини підтвердила плани на розвиток лише 13 населених пунктів. Хоча обіцянки про відбудову дають і щодо інших міст.

Наприклад, у лютому 2026 року уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Їх обіцяють представити у 2026 році.

Разом з цим голова уряду “днр” Андрій Чертков заявляв, що рішення про відновлення зруйнованих міст ухвалюватимуть не в “днр”, а в москві. Зараз задача “днр” — дати вихідну базу для можливості ухвалення такого рішення. Тобто, розробка генплану ще не означатиме початок робіт з відбудови, адже рішення про це ухвалюватимуть на рівні кремля.

Насправді жодних кроків щодо налагодження мирного життя в Бахмуті росіяни не роблять. Навпаки, вони перетворили місто на військову базу, що підтверджують раніше оприлюднені ними відео. Зруйноване житло та цивільні приміщення переобладнали для військових цілей. Жодних передумов до відновлення цивільного життя в Бахмуті сьогодні немає.

Вже наступного місяця, в березні 2026 року, так зване міністерство будівництва, інфраструктури і ЖКГ “днр” заявило про затвердження генерального плану окупованого міста Єнакієве. Окупанти, нібито, запланували розвиток до 2045 року. Серед планів: будівництво житлових районів та знесення териконів.

Також у березні це ж “міністерство” повідомило про затвердження генерального плану міського округу Горлівка, який теж передбачає роботи до 2045 року. Будівництво планують розгорнути не лише в Горлівці, а й у населених пунктах, розташованих поблизу, серед яких Торецьк і Нью-Йорк.

Попри раніші заяви окупантів всі ці міста не внесли до переліку опорних. Тобто документально в них не передбачені так звані “заходи з розвитку”. Фактично окупаційна влада не має єдиної риторики і стратегії щодо відбудови на ТОТ, і всі заяви так і лишаються обіцянками, а не реальними діями. При цьому часто у планах окупантів немає конкретики, а затверджені документально ініціативи мають десятки років дії, що дозволяє розтягувати обіцянки в часі.

Читайте також:

• Окупанти визначили населені пункти Бахмутського району для спрощеного оформлення компенсацій: що відбувається на практиці
• Пушилін звинуватив ЗСУ в тому, що окупанти не можуть відбудувати Бахмут
• Окупанти пропонують іпотеку для заселення Бахмута, Соледара та Часового Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!