Російські військові не полишають намірів захопити Часів Яр на Донеччині. У місті зберігається складна ситуація, воно знаходиться під постійними обстрілами. Та попри це тут і досі лишаються жити понад 400 людей.

Яка зараз ситуація в місті, редакції “Бахмут IN.UA” розповів начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Часів Яр: актуальна інформація

За словами Сергія Чауса, ситуація в Часовому Яру лишається незмінною. Оборона міста триває, а росіяни продовжують його обстрілювати.

“У Часовому Яру ситуація останнім часом не змінюється. Вона залишається стабільно важкою. Зберігаються постійні обстріли. Попри це, нам частково вдається довозити гуманітарну допомогу до людей, які лишаються в місті. Також у Часів Яр ще можуть заїхати волонтери. Однак, це робиться лише за погоження з адміністрацією, зважаючи на безпекову ситуацію”, — зазначив Сергій Чаус.

Наразі в Часовому Яру лишаються близько 450 людей. Зважаючи на важку ситуацію, евакуація населення дещо активізувалася.

“Ми ведемо постійну роботу щодо заклику людей евакуюватися. Ці заходи проводяться з самого початку повномасштабного вторгнення і донині. На кожній зустрічі з мешканцями ми закликаємо до евакуації, роздаємо листівки тощо. І останнім часом ми спостерігаємо деяку позитивну динаміку. Останні два тижні є деяка активізація виїзду: люди потихеньку їдуть самі, а декого вивозимо ми та наші друзі-волонтери”, — розповів Сергій Чаус.

Разом з цим в Часовому Яру є й факти, коли люди повертаються з евакуації. Очільник міста каже, що це одиничні випадки, але вони є.

Людям, які продовжують лишатися в місті, намагаються надати всю необхідну допомогу наскільки це можливо. Також у місті є певні точки, де люди ховаються від обстрілів. Їхні адреси в адміністрації не вказують, адже ці місця можуть стати мішенню ворога.

“Свого часу ми готували всі підвали, які були в нас у наявності. Допомагали мешканцям привести їх до ладу, вичищали, прибирали. Але ж місто під обстрілами вже більше двох років. Відповідно, дуже мало залишилося цілого, і в цьому є проблема”, — зауважив начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.

Раніше редакції “Бахмут IN.UA” Сергій Чаус розповідав, що складна ситуація в місті не дозволяє надавати медичну допомогу тим, хто постраждав від обстрілів. Медики в місті не працюють, а швидка допомога не може доїхати на місця обстрілів. Нараз в Часовому Яру лише працюють точки, звідки поранених можуть евакуювати до медзакладів.

Контакти для евакуації

Зробити заявку на евакуацію з Часового Яру можна за міським телефоном: +380 (099) 712 0359.

Звернення також приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• Росіяни опублікували список понад десятка людей, яких вивезли з Часового Яру та Соледара
• Чи можна евакуюватися під час комендантської години на Донеччині: пояснення
• Росіяни почали дистанційно мінувати Часів Яр: волонтер Євген Ткачов розповів про ситуацію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!