Колишній військовий Петро Волощенко з позивним “Стоун” родом з Полтави. Чоловік воював на Бахмутському напрямку, тут він познайомився з місцевим мешканцем, 7-річним Стасиком. Дитина проживала з батьками в Бахмуті. Війсковий вмовив його родину евакуюватися. Зараз хлопчик живе у Дніпрі, а благодійники придбали для родини бахмутян нове житло.
7-річного Стаса з Бахмута разом з батьками евакуювали до Чернівців наприкінці 2022 року. Вмовити родину виїхати зміг військовий Петро Волощенко. До того, сім’я Стаса жила під обстрілами десять місяців.
За словами матері хлопчика, вона боялася, що за евакуацію треба платити гроші, втім це виявилося неправдою, каже жінка. Військові ризикуючи життям вивезли родину до Чернівців. Прихисток допомогла знайти керівниця благодійного фонду “Я майбутнє України” Марта Левченко. Захисник Петро Волощенко подружився з хлопчиком та став його хрещеним батьком після евакуації.
З Чернівців родини перебралася до Дніпра, тут завдяки благодійникам сім’я бахмутян отримала нове житло. Доклався до допомоги також захисник Бахмута, який евакуював хлопчика. Зараз родина обживається на новому місці.
Ситуація на Донеччині залишається напруженою, а обстріли прифронтових міст не зменшуютьсянавіть вдень. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення.
Детальніше про стан евакуації на Донеччині редакції видання Бахмут IN.UA розповів розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.
Евакуація на Донеччині
За словами волонтера, загальна динаміка евакуації залишається стабільною: кількість тих, хто потребує допомоги у виїзді, поки що перевищує кількість бажаючих евакуюватися самостійно. Основний потік людей іде з прифронтової зони через Краматорськ і далі на Лозову.
“Багато людей з прифронту, які виходять з Костянтинівки. Єдине, що побачили, що збільшується кількість заявок на евакуацію з Краматорська і зі Слов’янська. Особливо родин з дітьми“, — зазначає представник місії “Проліска”.
Організація забезпечує виїзд комфортними мінівенами та автобусами, а також використовує спеціалізований медичний транспорт для адресної евакуації маломобільних громадян. Для Євгена Ткачова ключовими напрямками роботи зараз є небезпечні райони Дружківської громади та Миколаївка.
Хто евакуюється та скільки людей вдається вивезти
Пріоритетом для волонтерів залишається порятунок маломобільних людей та мешканців найбільш небезпечних зон. Стосовно чоловіків мобілізаційного віку, то їхня частка серед евакуйованих залишається стабільною і складає близько 10%.
Підрахувати точну кількість врятованих складно через специфіку роботи. Наприклад, за лютий лише однією автівкою волонтера було вивезено близько 300 осіб.
“Тут складність з цифрами. Можна заїхати просто і вісім звичайних людей мінівеном вивезти. Або, як зараз, одна немобільна бабуся займає все сидіння, розраховане на трьох людей. І таких по кілька за день буває. Тому ця статистика відносна“, — пояснює співрозмовник.
Чому люди відмовляються від виїзду та скільки речей беруть із собою
За словами Євгена Ткачова, випадки відмов від евакуації трапляються рідко, адже волонтери ретельно перевіряють усі заявки. Проте іноді виникають непередбачувані ситуації. Наприклад, родина може відкласти виїзд, якщо зламалася вантажівка, якою вони планували відправити свої меблі та побутову техніку, і вони не хочуть залишати старшу родичку саму.
Щодо кількості особистих речей, волонтери проводять роз’яснювальну роботу. Оскільки місія забезпечує повний супровід з пересадками на автобуси чи потяги, людям радять брати мінімум багажу.
“Налаштовуємо на те, щоб людина брала дві, ну максимум три сумочки на одного. Пояснюю людям: ви ж потягом колись їздили? Скільки речей ви можете взяти в потяг чи в рейсовий автобус? Якщо берете більше, ну з вами ж будуть їхати такі ж люди. Тому речі прийдеться тримати чи на колінах, чи на голові“, — каже волонтер.
Нові тенденції та небезпеки евакуації
Робота евакуаційних бригад стає дедалі складнішою через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.
“Ускладнюєтся трішки евакуація, бо зникають таблички з номерами вулиць, з номерами домів. Тобто це ускладнює пошук і вивіз“, — зазначає Євген Ткачов
Крім того, прифронтові громади потерпають від ударів навіть у світлу пору доби, коли немає комендантської години. Співрозмовник згадав випадок, який стався незадовго до інтерв’ю: його екіпаж розминувся з ворожим дроном “Ланцет” лише на кілька сотень метрів — безпілотник вдарив прямо у пішохідний перехід у Дружківці.
“Тобто коли люди йдуть у своїх справах, летять і КАБи, і артилерія, і дрони“, — резюмує Євген Ткачов, наголошуючи на щоденному ризику, з яким стикаються як місцеві жителі, так і ті, хто намагається їх врятувати.
Затриманний мешканець Краматорська / фото Донецької обласної прокуратури
Правоохоронні органи викрили та затримали мешканця Краматорська, який, за даними слідства, збирав та передавав російським окупантам розвідувальну інформацію про місця дислокації Сил оборони України.
Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.
Затримання інформатора рф в Краматорську
Як повідомляє Донецька обласна прокуратура, злочинна діяльність підозрюваного розпочалася у серпні 2025 року. Чоловік, який є співробітником одного з місцевих підприємств Краматорська, розпочав спілкування зі своїм колишнім підлеглим. Останній наразі проходить військову службу в армії рф.
Під час контактів краматорчанин добровільно погодився працювати на ворога та збирати для російського військового актуальні дані воєнного характеру. Особливу увагу фігурант приділяв специфічним військовим об’єктам. Зокрема, він вишукував та “зливав” інформацію про підрозділи, які спеціалізуються на ремонті військової техніки, а також про розрахунки, що ведуть боротьбу з ворожими безпілотними літальними апаратами. Кожне повідомлення з координатами інформатор ретельно супроводжував детальними текстовими описами.
Запобіжний захід та слідство
Протиправну діяльність жителя Краматорська було оперативно викрито та припинено українськими спецслужбами. Наразі за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури йому офіційно повідомлено про підозру у державній зраді (частина 2 статті 111 Кримінального кодексу України).
Бахмутянка Аліса — дружина військовополоненого нацгвардійця Дениса Чумака, який вже майже два роки знаходиться на території росії. Чоловік служив кінологом та був на Азовсталі, звідки […]
Діти, які через війну отримали поранення або інше ушкодження здоров’я в Україні та перебувають на території України або за її межами, можуть отримати фінансову допомогу […]
За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За […]
