Колишній військовий Петро Волощенко з позивним “Стоун” родом з Полтави. Чоловік воював на Бахмутському напрямку, тут він познайомився з місцевим мешканцем, 7-річним Стасиком. Дитина проживала з батьками в Бахмуті. Війсковий вмовив його родину евакуюватися. Зараз хлопчик живе у Дніпрі, а благодійники придбали для родини бахмутян нове житло.
7-річного Стаса з Бахмута разом з батьками евакуювали до Чернівців наприкінці 2022 року. Вмовити родину виїхати зміг військовий Петро Волощенко. До того, сім’я Стаса жила під обстрілами десять місяців.
За словами матері хлопчика, вона боялася, що за евакуацію треба платити гроші, втім це виявилося неправдою, каже жінка. Військові ризикуючи життям вивезли родину до Чернівців. Прихисток допомогла знайти керівниця благодійного фонду “Я майбутнє України” Марта Левченко. Захисник Петро Волощенко подружився з хлопчиком та став його хрещеним батьком після евакуації.
З Чернівців родини перебралася до Дніпра, тут завдяки благодійникам сім’я бахмутян отримала нове житло. Доклався до допомоги також захисник Бахмута, який евакуював хлопчика. Зараз родина обживається на новому місці.
На тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України активно поширюють маніпулятивні повідомлення про утиски російськомовних дітей у школах. 8 липня проросійські медіа розповсюдили фрагмент інтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, вирвавши її слова з контексту та подаючи їх як доказ нібито утисків проти дітей, які розмовляють російською.
Детальніше про те, як саме на ТОТ використовують слова омбудсменки для пропаганди, розповіли в Кластері релокованих медіа.
Як окупанти використовують слова освітньої омбудсменки для залякування дітей
Маніпулятивне повідомлення / фото Бахмут IN.UA
Нещодавно в російських пропагандистських медіа на окупованих територіях (ТОТ) почали розповсюджувати фрагмент відеоінтерв’ю освітньої омбудсменки Надії Лещик, де вона дає поради, як уникати мовних конфліктів у школі.
У цих публікаціях зазначається, що вчителям варто уникати мовних конфліктів у школах, якщо дитина принципово відмовляється спілкуватися українською мовою під час навчання. Зокрема, вона нібито порекомендувала удавати, що вчителі й інші представники навчальних закладів просто не розуміють слів учнів.
Пояснення
В ексклюзивному коментарі для Кластеру релокованих медіа Надія Лещик пояснила, про що насправді йшлося в інтерв’ю. За її словами, мовою освітнього процесу в Україні є державна мова, і саме нею мають спілкуватися вчителі. Вона наголосила, що навіть перерва в школі вважається частиною освітнього процесу, тому і під час неї спілкування має відбуватися українською.
Вона додала, що за порушення мовного законодавства вчителям загрожує дисциплінарна або адміністративна відповідальність, тоді як для учнів такої відповідальності не передбачено.
Зазвичай омбудсменка радить вчителям уникати мовних конфліктів, однак визнає, що вони все одно трапляються — особливо в ситуаціях, коли вчителі роблять учням зауваження і нагадують про необхідність спілкуватися державною мовою.
“Наголошую: проблема виникає не тому, що хтось із дітей не володіє державною мовою на тому рівні, щоб вільно спілкуватися. Коли дитина навчається, робить помилки, використовує суржик — все це нормально, педагоги допомагають таким дітям опанувати мову. Заклади освіти співпрацюють у цьому напрямку з батьками та учнями. Проблема починається, коли хтось із учнів стає на принципову позицію і заявляє: “А я відмовляюся спілкуватися українською”. Така ситуація може призвести до відкритого конфлікту“, — каже Надія Лещик.
Омбудсменка додала, що такі ситуації трапляються, тому до неї звертаються вчителі та директори шкіл із питанням, як діяти в разі, коли діти принципово не бажають спілкуватися державною мовою під час освітнього процесу і не реагують на прохання вчителів.
“Я вважаю, що дуже важливо уникати загострення конфлікту. Один зі способів це зробити — спокійно відповісти дитині, яка “йде на принцип”, що вчитель або директор школи не зобов’язані знати іноземні мови і тому просто не розуміють, що каже учень“, — зазначає Надія Лещик.
Чому так трапляється
За її словами, така різко негативна реакція дитини на українську мову може бути викликана декількома факторами.
“Це може бути вплив соціальних мереж. Також така негативна позиція може формуватися під впливом батьків. Але можлива й конфронтація, непорозуміння у стосунках конкретно з тим учителем, який робить зауваження. Тому я і раджу уникати мовних конфліктів і розглядати кожну конфліктну ситуацію окремо, враховуючи всі обставини“, — резюмує освітня омбудсменка.
Щомісячна виплата допомоги на дитину — важлива фінансова підтримка для багатьох українських родин. Проте часто батьки не знають, коли саме вона надходить.
Детальніше про те, коли у 2025 році приходять дитячі гроші — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Коли нараховують “дитячі” гроші в Україні у 2025
Державна допомога при народженні дитини залишається фіксованою і становить 41 280 гривень для дітей, які з’явилися на світ після 30 квітня 2014 року. Виплата здійснюється частинами: спочатку родина отримує одноразову суму 10 320 грн, а решта — по 860 грн щомісяця протягом трьох років.
Багатьох батьків цікавить, коли саме ці кошти надходять на банківську картку у 2025 році. Відповідно до чинного порядку, чіткої дати виплати не існує, оскільки вона залежить від перерахування коштів Державною казначейською службою. Цей процес відбувається на початку кожного місяця.
Після надходження грошей до банківської установи їх зарахування на картки отримувачів може тривати до трьох днів. У середньому родини отримують допомогу з 5 до 15 числа кожного місяця, хоча фактичне зарахування може розпочатися вже з 4 числа. Таким чином, затримки на кілька днів — не виняток, а звична практика.
Ця щомісячна допомога є гарантованою державою, однак її надходження залежить від графіка роботи казначейства та обраного банку.
Куди звертатися, якщо дитячі гроші не надійшли
Інколи трапляється, що батьки отримують виплати із запізненням. Це пов’язано з тим, що органи Державної казначейської служби здійснюють платежі з урахуванням ресурсного забезпечення єдиного казначейського рахунку та пріоритетності видатків.
Під час повномасштабної війни кошти насамперед спрямовуються на національну безпеку та оборону, тож можливі затримки з соціальними виплатами.
Якщо допомога не надходить упродовж звичного періоду, слід звернутися до спеціалістів органів соціального захисту населення за місцем фактичного або тимчасового перебування, або зателефонувати на урядову гарячу лінію за номером 15-45.
Бахмутянка Аліса — дружина військовополоненого нацгвардійця Дениса Чумака, який вже майже два роки знаходиться на території росії. Чоловік служив кінологом та був на Азовсталі, звідки […]
Діти, які через війну отримали поранення або інше ушкодження здоров’я в Україні та перебувають на території України або за її межами, можуть отримати фінансову допомогу […]
За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За […]
