Колишній військовий Петро Волощенко з позивним “Стоун” родом з Полтави. Чоловік воював на Бахмутському напрямку, тут він познайомився з місцевим мешканцем, 7-річним Стасиком. Дитина проживала з батьками в Бахмуті. Війсковий вмовив його родину евакуюватися. Зараз хлопчик живе у Дніпрі, а благодійники придбали для родини бахмутян нове житло.
7-річного Стаса з Бахмута разом з батьками евакуювали до Чернівців наприкінці 2022 року. Вмовити родину виїхати зміг військовий Петро Волощенко. До того, сім’я Стаса жила під обстрілами десять місяців.
За словами матері хлопчика, вона боялася, що за евакуацію треба платити гроші, втім це виявилося неправдою, каже жінка. Військові ризикуючи життям вивезли родину до Чернівців. Прихисток допомогла знайти керівниця благодійного фонду “Я майбутнє України” Марта Левченко. Захисник Петро Волощенко подружився з хлопчиком та став його хрещеним батьком після евакуації.
З Чернівців родини перебралася до Дніпра, тут завдяки благодійникам сім’я бахмутян отримала нове житло. Доклався до допомоги також захисник Бахмута, який евакуював хлопчика. Зараз родина обживається на новому місці.
Наслідки атак по Краматорську / фото Донецька обласна прокуратура
Міста Донеччини продовжують потерпати від російських обстрілів. Одним із таких міст є Краматорськ, де внаслідок ударів окупантів є руйнування житла і випадки поранень людей. Постраждалі внаслідок обстрілів можуть отримати допомогу — грошові компенсації на ремонт житла та матеріальну допомогу після поранення.
Як мешканці Краматорська можуть отримати компенсації за пошкодження житла і поранення, розповіли у Краматорській міськраді.
Як отримати грошову компенсацію на ремонт житла у Краматорську
Краматорці, чиє житло пошкоджене через воєнні дії, можуть скористатися державною програмою “єВідновлення”. Вона передбачає грошову компенсацію на ремонт. Подати заявку на отримання компенсації можна через застосунок або портал “Дія” та у ЦНАПі.
Оформити заявку в “Дії” можна за такою інструкцією:
повідомте про пошкоджене майно в застосунку “Дія” у розділі “Послуги” – “єВідновлення”;
відкрийте рахунок “єВідновлення”;
заповніть заяву в “Дії”.
Далі з вами зв’яжеться спеціальна комісія, щоб домовитись про огляд житла. Це потрібно, щоб встановити збитки та розрахувати суму виплат. Після огляду “Дія” сповістить про рішення комісії.
Максимальна сума допомоги складає 200 тисяч гривень. Вона залежить від стану пошкодженого майна. Отримані кошти можна витратити на будівельні матеріали для ремонту житла чи підрядників, які є учасниками програми “єВідновлення”.
Гроші будуть зараховані на картку “єВідновлення”. Витратити їх можна протягом 12 місяців.
Консультації з цього питання мешканцям Краматорська надають за адресою: вулиця Ювілейна, 44. Прийом проводять у понеділок-п’ятницю з 09:00 до 17:00. Також можна проконсультуватися за телефоном: +380 (50) 425 0999.
Як отримати гроші за поранення у Краматорську
Мешканці Краматорська, які зазнали фізичної шкоди здоров’ю внаслідок воєнних дій, можуть отримати одноразову матеріальну допомогу. Вона передбачена для місцевих мешканців та ВПО, які фактично проживають у Краматорську і перебувають тут на обліку.
Розмір матеріальної допомоги становить:
у разі тяжкого поранення — 20 тисяч гривень;
інші поранення — 5 тисяч гривень.
Оформити одноразову матеріальну допомогу після поранення можна в Управлінні праці та соціального захисту населення. Консультації проводять за телефоном: +380 (93) 234 3022.
Евакуація цивільного населення з Донецької області проходить під постійними ударами безпілотників. Останнім часом потік людей із небезпечних регіонів збільшився через критичну ситуацію з комунікаціями та газопостачанням. Водночас волонтери наголошують на тенденції: російські дрони систематично б’ють по мирних жителях, які намагаються врятуватися з прифронтової зони.
Детальніше про те, як відбувається евакуація на Донеччині, редакції Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков.
Евакуація на Донеччині
За словами Богдана Зуякова, останнім часом найскладніші евакуації відбувалися з Костянтинівки та Олексієво-Дружківки, коли люди виходили з надзвичайно небезпечних місць. Волонтерам доводиться залишати автомобілі у відносно безпечних зонах та йти пішки назустріч людям, щоб супроводити їх до транспорту.
Основний контингент евакуйованих наразі складають люди похилого віку. За статистикою волонтера:
близько 70% евакуйованих — це люди віком 60+ років;
близько 30% складають люди з інвалідністю;
приблизно 10% від загальної кількості — це маломобільні або повністю немобільні особи.
Волонтер додає, що в деякі населені пункти волонтери фізично заїхати не можуть. Щоб дістатися до безпечних місць, звідки волонтери можуть забрати людей, місцевим жителям доводиться долати значні відстані пішки. Ця дистанція може сягати 10 кілометрів.
Богдан Зуякво зазначає: “Навіть, я б сказав, не дистанція важка, а саме ситуація з дронами робить шлях майже неможливим”.
Цілеспрямовані атаки дронів на цивільних
Богдан Зуяков вказує, що останнім часом саме БПЛА становлять найбільшу загрозу під час евакуації, оскільки російські оператори свідомо атакують саме цивільних. Під час однієї з нещодавніх евакуацій людей з Костянтинівки дрон атакував жінку на очах у волонтерів. Спочатку безпілотник намагався завдати удару на півдорозі в Олексієво-Дружківці, а згодом, коли жінка була майже біля волонтерського автомобіля, відбулася друга атака.
“І далі вже прямо перед нами метрів до 50, коли вже жінка майже підійшла до нас, її атакував дрон, влучив їй у ногу і, дякувати Богу, він не розірвався. Жінка отримала просто порізи від дрона, але якщо б він вибухнув, я думаю, вона б загинула на місці. Там повністю свідомий вчинок якогось оператора неадекватного, який бачив, що це жінка іде з валізою, і захотів її вбити“, — розповідає волонтер.
Для забезпечення безпеки пасажирів та власного життя Богдан Зуяков та інші волонтери використовують увесь доступний спектр захисту від безпілотників. До їхнього арсеналу входять:
системи РЕБ (радіоелектронної боротьби);
сіткомети;
аналізатори для виявлення дронів;
броньовані автомобілі.
Також існують чіткі протоколи безпеки. Якщо чутно звук дрона або стрілецьку зброю, яка намагається його збити, евакуаційна група негайно ховається та перечікує небезпеку. Головна задача команди — не потрапити під приціл безпілотника і залишитися непоміченими.
Бахмутянка Аліса — дружина військовополоненого нацгвардійця Дениса Чумака, який вже майже два роки знаходиться на території росії. Чоловік служив кінологом та був на Азовсталі, звідки […]
Діти, які через війну отримали поранення або інше ушкодження здоров’я в Україні та перебувають на території України або за її межами, можуть отримати фінансову допомогу […]
За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За […]
