Колишній військовий Петро Волощенко з позивним “Стоун” родом з Полтави. Чоловік воював на Бахмутському напрямку, тут він познайомився з місцевим мешканцем, 7-річним Стасиком. Дитина проживала з батьками в Бахмуті. Війсковий вмовив його родину евакуюватися. Зараз хлопчик живе у Дніпрі, а благодійники придбали для родини бахмутян нове житло.
7-річного Стаса з Бахмута разом з батьками евакуювали до Чернівців наприкінці 2022 року. Вмовити родину виїхати зміг військовий Петро Волощенко. До того, сім’я Стаса жила під обстрілами десять місяців.
За словами матері хлопчика, вона боялася, що за евакуацію треба платити гроші, втім це виявилося неправдою, каже жінка. Військові ризикуючи життям вивезли родину до Чернівців. Прихисток допомогла знайти керівниця благодійного фонду “Я майбутнє України” Марта Левченко. Захисник Петро Волощенко подружився з хлопчиком та став його хрещеним батьком після евакуації.
З Чернівців родини перебралася до Дніпра, тут завдяки благодійникам сім’я бахмутян отримала нове житло. Доклався до допомоги також захисник Бахмута, який евакуював хлопчика. Зараз родина обживається на новому місці.
Солодкі подарунки дітям з Бахмута / фото Бахмутська міськрада
У Бахмутській громаді діятиме ініціатива “Помічники Святого Миколая”. Її мета — вручити подарунки або іншу допомогу дітям захисників і захисниць України. Зараз триває збір заявок на участь в ініціативі.
У Бахмутській громаді працюватиме ініціатива “Помічники Святого Миколая”. Її реалізує підрозділ “Територія жінок Донеччини” всеукраїнської ГО “Територія жінок”. Ця ініціатива спрямована на підтримку дітей, чиї батьки захищали Україну.
У межах проєкту діти можуть отримати подарунки або іншу допомогу. Взяти участь можуть діти:
загиблих (померлих) захисників і захисниць України;
зниклих безвісти захисників і захисниць України;
захисників і захисниць, які перебувають або повернулись з полону.
Наразі триває збір даних і побажань від дітей. Заповнити заявку можна до 2 листопада за посиланням.
Сіль, яку зберігають бахмутяни на згадку про місто / фото з Facebook
Бахмут для багатьох його жителів залишився не просто точкою на карті, а частиною життя, яку вони носять у серці. І багато містян зберігають певні речі, зроблені в місті.
Редакція Бахмут IN.UA вирішила поцікавитися — а які речі тримають на згадку самі бахмутяни про рідне місто.
Які речі нагадують бахмутянам про Бахмут
Коментар від УЗ / скриншот
На початку жовтня на сторінці Бахмут IN.UA у Facebook журналісти попросили мешканців поділитися, які предмети нагадують їм про рідне місто. У коментарях люди ділилися історіями, повними болю, ностальгії та віри в повернення додому.
“І я зберігаю останню пачку солі…”
Сіль з бахмутського підприємства / фото з Facebook
Найчастіше бахмутяни розповідали про те, що бережуть сіль, вироблену в рідному регіоні.
“І я зберігаю останню пачку, рука не підіймається її відкрити“, — пише Вікторія Лимарь.
“Я теж не відкриваю таку пачку солі. Не підіймається рука відкрити її, навіть коли сіль в домі раптово закінчується“, — зазначає Юлія Р.
“Мені подарували на день народження, жоден інший подарунок так не зворушив…” — зізнається Альона Шендеровська.
“В мене теж така пачка є. Сподіваюсь передати її онукам в якості спадщини“, — додає Марина Каплічна.
“Теж маю, тільки інша упаковка — закрила і заховала, заборонила її чіпати, хоч вона і відкрита, бо купила ще до повномасштабного“, — згадує Таня Кліщ.
“Міста немає, але баночка є”
Медичний засіб, виготовленний в Бахмуті / фото з Facebook
Деякі мешканці розповіли, що зберігають речі, які, на перший погляд, здаються звичайними, але мають глибокий особистий сенс.
“Досі зберігаю пусту банку хлоргексидину. Дата — за тиждень до війни. Міста немає, але баночка є“, — написала Даша Шелест.
“В нас стоїть, чекає перемоги Артемівське шампанське, яке випустили в 2015 році ще в місті Артемівськ“, — ділиться Юлія Титаренко.
“У мене сільничка з написом “Соледар” з шахти залишилась“, — розповідає Елена Кулієвна.
“В мене Артемівське шампанське стоїть. Відкоркую на перемогу!” — каже Ольга Герцен.
“На жаль, пачки немає, але в бабусі залишилося трохи в глечику — теж не торкаю, бережу, як згадку про найкращу українську сіль“, — зазначає Оксана Музичук.
“В мене ключі від квартири, якої вже немає…”
Серед найболючіших зізнань — спогади про дім, який залишився лише у пам’яті.
“В мене ключі від квартири, якої вже немає“, — написала Анна Метелиця.
“У мене 350 саджанців яблунь з Бахмуту — придбав за два місяці до війни. Я не бахмутянин, але добре знаю і третю шахту, і “Ялинку“, — розповів користувач Аайно Туулс.
“Купила за кордоном бахмутське шампанське, відкрию у день перемоги“, — написала Катерина Єрмалович.
“Ми дочекались — і ви дочекаєтесь!”
До обговорення долучилися й мешканці інших регіонів України:
“Обов’язково відкриєте упаковку солі! У нас так відкрились Херсон, Берислав та інші громади. Ми дочекались — і ви дочекаєтесь!” — пише Євгенія Вірлич з Херсону.
“А в нас є ключі від родинного дому в Бердянському районі — двері якого, віримо, колись відкриємо…” — зазначає Олег Золотов з Бердянська.
“Ну знайте, що в Бучі є одна пляшка Артемівського напівсолодкого ігристого“, — додає Олександр Мезенцев.
Бахмутянка Аліса — дружина військовополоненого нацгвардійця Дениса Чумака, який вже майже два роки знаходиться на території росії. Чоловік служив кінологом та був на Азовсталі, звідки […]
Діти, які через війну отримали поранення або інше ушкодження здоров’я в Україні та перебувають на території України або за її межами, можуть отримати фінансову допомогу […]
За даними Мінекономіки, від початку війни з України виїхало 6,2 млн українців, які наразі перебувають за кордоном. Українські біженці живуть у Європі, США, Азії. За […]
