Днями у Мінцифри повідомили, що в Україні незабаром планують запровадити Єдиний реєстр домашніх тварин. Згодом кожна тварина буде мати свій електронний ветеринарний паспорт.
Редакція запитала у зоозахисниці з Бахмута Ольги Литовченко про те, як саме подібне нововведення може повпливати на тварин в Україні.
Реєстр тварин: деталі
Уряд ухвалив постанову про запровадження Єдиного реєстру домашніх тварин. Відомо, що спочатку в реєстр вноситимуть інформацію про котів і собак, але згодом планують додавати цю послугу й на інших тварин. Реєстр має допомогти зібрати інформацію про домашніх улюбленців і використовувати її для пошуку загублених тварин, контролю вакцинації та стерилізації.
Крім того, це важливий крок до створення ветпаспорта в Дії. Власники тварин зможуть добровільно й безоплатно вносити інформацію про свого улюбленця в реєстр у державного або приватного ветеринара.
Система буде налаштована таким чином, що ви зможете повідомити про знайденого улюбленця або сповістити про втрату свого. У Мінцифри запевняють, що це значно зменшить кількість безпритульних тварин у країні.
Думки зоозахисниці з Бахмута
Ольга Литовченко, яка опікується тваринами у притулку Бахмутського товариства захисту тварин “Лада” наголошує, що запровадження Єдиного реєстру тварин — це довгоочікувана новина для всіх зоозахисників.
Ми розуміємо, що це необхідний крок у ставленні до тварин у нашій країні. Якщо власник її зареєструє, вона буде мати статус домашньої, то звичайно відповідальність господаря за улюбленця буде більшою. Якщо це було б зроблено раніше, можливо кількість тих тварин, які стали безпритульними під час війни, була б значно меншою.
Оля Литовченко // волонтерка
Єдиний реєстр тварин також допоможе спростити пошук тварин за чіпами, каже пані Ольга. Також, у зоозахисників буде більше інформації про власників, які вирішать викинути тварину на вулицю.
Людина має розуміти, що тварина — це не іграшка, якою можна взяти й просто погратися та викинути, а це велика відповідальність. Гадаю, що реєстр має зменшити кількість безпритульних тварин.
каже зоозахисниця // коментуючи запровадження Єдиного реєстру тварин
Як допомогти Бахмутському товариству захисту тварин «Лада»?
10 гривень або навіть менші суми для волонтерів дуже важливі. Притулок приймає донати:
Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Уряд оновив програму “Власна справа”
У межах проєкту “Зроблено в Україні” мікрогранти на відкриття бізнесу отримали понад 34 тисячі українців. Це дозволило створити 60 тисяч робочих місць та залучити в економіку понад 6,8 мільярда гривень.
З 1 вересня 2026 року програма охоплюватиме заявників, які лише планують відкрити бізнес, а також підприємців, котрі вже працюють. Передбачені такі суми фінансування:
на старт бізнесу: від 100 до 300 тисяч гривень. Ліміт може бути збільшений до 500 тисяч гривень;
на масштабування: від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень. Максимальна сума може бути збільшена до 2,5 мільйона гривень.
Критерії та цільове призначення коштів
Розмір гранту розраховується на основі кількості створених робочих місць, регіону, обраної галузі та категорії заявника.
Отримані кошти підприємці мають право витратити на:
закупівлю обладнання;
оренду та ремонт приміщень;
процеси цифровізації;
маркетинг;
розвиток виробництва.
“Цього року ми розширили можливості програми для учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих захисників: збільшили мікрогранти до 300–500 тис. грн залежно від кількості робочих місць, для молоді – до 200 тис. грн на старт бізнесу“, — заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Наразі уряд працює над тим, щоб відкрити можливості для створення бізнесу в громадах по всій території України. Подати заявку на участь у програмі можна через портал “Дія”.
Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або проблеми з виплатами — усе це можна оскаржити. Головне — знати, куди саме звертатися та як правильно оформити документи.
Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.
Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира
Відповідно до чинних правил, військовослужбовець має законне право подати скаргу на:
прийняття незаконних рішень, дії чи бездіяльність командування, які порушують права та інтереси;
незаконне покладення обов’язків або безпідставне притягнення до відповідальності;
факти порушення рівності прав, сексуальні домагання чи насильство у колективі;
рішення військово-лікарської комісії;
накази про дисциплінарні стягнення;
порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення;
Головні правила оскарження
Перед початком процедури захисту своїх прав варто пам’ятати про три базові принципи:
подання скарги не зупиняє дію наказу, винятком є лише очевидно злочинні накази, від виконання яких підлеглий зобов’язаний відмовитися;
скарги подаються виключно індивідуально із дотриманням субординації, колективні звернення не передбачені правилами;
скарги не подаються під час виконання службових обов’язків, несення варти чи занять, окрім випадків офіційного опитування особового складу;
Позасудовий шлях вирішення проблеми
Це найшвидший варіант, який не потребує залучення юристів. Базовий механізм полягає у поданні письмового рапорту своєму безпосередньому командиру або старшому начальнику. На розгляд звернення дається до 30 днів, а у складних ситуаціях — до 45 днів.
Ключове правило процедури полягає у тому, що рапорт треба подавати із фіксацією доказу реєстрації. Це може бути відмітка на другому примірнику або відправлення цінним листом з описом вкладення. Без такого підтвердження довести факт звернення буде неможливо.
У самому рапорті обов’язково треба вказати:
повне найменування посади та прізвище адресата і дані заявника;
хронологічний виклад фактів порушення;
конкретну вимогу щодо скасування рішення, перерахунку чи призначення перевірки;
копії документів, які підтверджують викладені факти;
Куди звертатися, якщо командир ігнорує проблему
Якщо вирішити питання на рівні військової частини не вдалося, існують інші контрольні та правоохоронні інстанції:
гаряча лінія Міноборони за номером 1512 для ініціювання перевірок щодо виплат чи процедурних порушень;
представник з питань рівних прав жінок і чоловіків у разі фактів насильства за ознакою статі;
Військова служба правопорядку для фіксації фактів фізичного насильства чи перевищення повноважень командирами;
Офіс Військового омбудсмана, куди можна написати на електронну пошту “[email protected]”, термін розгляду становить 10 днів, а при загрозі життю — 3 дні;
Уповноважений Верховної Ради з прав людини для захисту від дискримінації чи приниження гідності;
Спеціалізована прокуратура у сфері оборони для розгляду неправомірних дій командування чи питань самовільного залишення частини;
Державне бюро розслідувань, якщо дії командування містять чіткі ознаки кримінального злочину, наприклад, фізичне насильство чи знущання;
Судовий захист прав
Якщо контрольні органи не допомогли, військовослужбовець має право звернутися до адміністративного суду. Зробити це потрібно протягом одного місяця з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Якщо перед судом була спроба письмового досудового оскарження, цей строк становить три місяці з моменту отримання офіційної відповіді. Важливо знати, що військовослужбовці звільнені від сплати судового збору у справах, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків.
Загальний алгоритм дій
У будь-якій конфліктній ситуації варто дотримуватися чіткої послідовності:
зафіксувати порушення та зберегти копії документів;
підготувати та подати рапорт із обов’язковими доказами реєстрації;
звернутися до вищих інстанцій чи на гарячу лінію 1512 у разі ігнорування;
звернутися до правоохоронних органів при наявності кримінального злочину або до суду з дотриманням строків;
Бахмутянка Оля Литовченко була однією з перших волонтерів Бахмутського товариства захисту тварин «Лада». У цю справу її привів син Сергій, юнак завжди прагнув допомагати тваринам, […]
Активісти з Центру допомоги тваринам Координаційного штабу волонтерів Дніпра продовжують евакуювати тварин із прифронтових населених пунктів Донецької області. Координатор центру Сергій Луденський розповів редакції «Бахмут […]
Коли розмова йде про волонтерство, то ми найчастіше уявляємо собі команду людей, які жваво привозять гуманітарну допомогу або везуть автівки на фронт. Але що робити, […]